Geum.ru

Назва: «Технічна ідентифікація» &«Технічне відображення»

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Повний текст статті розміщено у журналі «Інтелектуальна власність» № 1 (2010 рік)


Назва:

«Технічна ідентифікація» &«Технічне відображення»

або дослідження матеріального об’єкта технічного характеру

Тема:

Теорія та практика судової експертизи

об’єктів інтелектуальної власності.

Автор:

Адаменко Олександр Григорович

представник у справах інтелектуальної власності,

судовий експерт.

м. Харків


Truth, as always, in the middle

(Істина, як завжди, посередині)


Дослідження матеріального об’єкта (об’єкта права інтелектуальної власності: патенту на винахід чи патенту на корисну модель), складається з дослідження двох основних складових частин або двох аспектів, які впливають на об’єктивні та суб’єктивні фактори існування самого матеріального об’єкта, а особливо впливають на вирішення спірних питань, які розглядаються у судових процесах або в органах досудового слідства. Такими складовими частинами є процесуальні аспекти, які впливають на об’єктивні та суб’єктивні фактори існування матеріального об’єкта та аспекти галузеві тобто специфічні або спеціальні аспекти тієї галузі (галузі техніки) до якої належить той чи інший матеріальний об’єкт.

Предметом даної публікації є дослідження специфічних та спеціальних аспектів або факторів, які впливають, як на формування безпосереднього самого матеріального об’єкта. На думку автора схематично такі фактори можна розділити на суб’єктивні та об’єктивні та встановити вплив кожної підгрупи на формування самого матеріального об’єкта та на його подальше «життя» або існування у матеріальному світі.

На думку автора, і це не є секретом, існує значна кількість об’єктів права інтелектуальної власності патентів на винаходи (корисні моделі), які не «працюють» тобто не працюють у технічному сенсі або не видають (відтворюють) той технічний результат, яких задекларовано автором (власником). Автор має на увазі ситуацію, коли: …і формула базується на описі, ….і технічна задача сформульована досить конкретно, ….і ознаки визначені досить точно, а при втіленні такого «опису технічного характеру» у конкретний матеріально – технічний об’єкт технічного характеру (продукт або спосіб) – він не працює, або у кращому випадку не видає задекларований технічний результат, а патент на таке технічне рішення, між іншим - існує, тобто існують усі правові підстави для відстоювання його власником «охоронюваних законом інтересів».

Також не є великою таємницею, що існує певна кількість Фахівців у галузі охорони прав інтелектуальної власності (фахівців з великої літери), які самостійно складають заявки на винаходи (корисні моделі), мається на увазі не методична участь у складанні документів заявки, а безпосередня участь у формуванні задачі, мети, ознак і таке інше, з «чого» в результаті саме і «народжується» об’єкт права інтелектуальної власності на винахід чи корисну модель. І досить часто в таких випадках автор (патентовласник) на момент створення (зародження) такого об’єкта права, ВІДТВОРЕННЯ цього ж самого об’єкта права, не має в наявності того матеріального об’єкта, який відтворено у прикладах конкретного виконання технічного рішення. Тоді виникає риторичне питання: «А навіщо мати таке відтворення, якщо це не передбачено законодавством? І можливо тільки уявити до чого тоді приведе така обставина, що в цьому сенсі Патентне право початку ХХІ століття відрізняється від патентного права початку століття ХХ.

Якщо дослідження суб’єктивних факторів, які впливають на глибину (результат) експертного дослідження можливо персоніфікувати та визначити до призначення судового дослідження, то визначення об’єктивних факторів, які впливають на глибину (результат) такого дослідження встановити практично не можливо. Єдиним способом такого встановлення, на думку автора, є складання попереднього висновку або висновку спеціаліста, яке знову ж таки не є обов’язковим але яке по аналогії з кваліфікаційною експертизою (визначення рівня техніки) допоможе стороні визначити свій технічно – правовий рівень, або як кажуть «світ на якому знаходишся». Автор не ставить завдання перелікувати об’єктивні фактори, які можуть вплинути на висновок експертизи, але цілком очевидно, що такі фактори є галузевими або можливо міжгалузевими та є сформовані людиною, як вищим об’єктом матеріального світу. Дослідження галузевих об’єктивних факторів і є тією частиною експертного дослідження, яке може вирішити спірне питання та врешті решт мінімізувати кількість повторів (повторних досліджень). Основними аспектами галузевих об’єктивних факторів є безпосередньо галузь техніки а які у довгому сталому вигляді знаходиться матеріальний об’єкт, технічні параметри (технічна характеристика) матеріального об’єкта та інші обставини матеріального світу, які стало впливають на об’єкт та інше (наприклад сталі зв’язки між матеріальним об’єктом об’єктивними та суб’єктивними факторами, які на нього впливають.)

Теорія «Технічної ідентифікації» може застосовуватися для матеріальних об’єктів, які мають матеріально – технічне відображення і створюються та існують для вирішення поставленої технічної задачі.


На думку автора така теорія «Технічної ідентифікації» може базуватися на наступних засадах:
  1. Технічна ідентифікація стійких ознак першого рівня (суттєвих, незалежних) необхідних та достатніх для досягнення технічного результату або вирішення технічної задачі вказаним матеріальним об’єктом технічного характеру.
  2. Технічна ідентифікації стійких ознак другого рівня (не суттєвих, залежних), які впливають на досягнення технічного результату або вирішення технічної задачі вказаним матеріальним об’єктом технічного характеру.
  3. Технічна ідентифікація технічних причино – наслідкових зв’язків між всіма стійкими ознаками (першого рівня та другого рівня), які впливають на досягнення технічного результату або вирішення технічної задачі вказаним матеріальним об’єктом технічного характеру.
  4. Технічна ідентифікація усіх стійких ознак (першого рівня та другого рівня) необхідних та достатніх для досягнення технічного результату та технічна ідентифікації усіх причино – наслідкових зв’язків між всіма стійкими ознаками (першого рівня та другого рівня), які впливають існування вказаного матеріального об’єкту по відношенню до інших, пов’язаних з ним матеріальних об’єктів.


На думку Автора, перераховані вище засади відносяться перш за все до об’єктивних факторів, які виникають при проведенні дослідження такого характеру. Суб’єктивні фактори також безумовно існують і також впливають на висновки, але їх вплив на дослідження перш за все залежить від фаховості виконавця або його бажання здійснити повне дослідження (хоча власне судовий Експерт повинен таке бажання мати) та бажання проявити ініціативу при дослідженні – експертну ініціатива.

На думку автора, дослідження з використанням такого закону діалектики, як «Закон відображення» з застосуванням аспектів теорії «Технічної ідентифікації», а саме ідентифікація стійких ознак першого та другого рівня, та ідентифікація стійких причино – наслідкових зв’язків між ними, може привести до отримання відповіді на деякі запитання, які виникають перед судовими експертами об’єктів інтелектуальної власності, а як відомо: «Truth, as always, in the middle (Істина, як завжди, посередині)».


Література:

  1. «Судебная експертиза. Курс общей теории» Т.В. Аверьянова, Изд. «Норма» 2006 год.
  2. «Судова експертологія. Курс лекцій» Н.І. Клименко, видавництво «Ін Юре», 2007 рік.
  3. «Теория судебной экспертизы», Е.Р. Россинская, Е.И. Галяшина, А.М. Зинин издательство «Нома», Москва, 2009 год.
  4. «Криминалистика», Курс лекций. Россинская Е. Р. Москва, 2006 год.