Зміст перелік умовних скорочень вступ

Вид материалаДокументы

Содержание


Список використаних джерел
ВСТУПАктуальність теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Мета і задачі дослідження.
Об’єктом дослідження
Методи дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів
Апробація результатів дисертації.
Список використаних джерел
Подобный материал:
  1   2   3   4

ЗМІСТ



ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……………………………………......4

ВСТУП …………………………………………………………………….…...... 5

РОЗДІЛ 1. Суть і функції цивільно-правової відповідальності ……….….....14

1.1. Суть цивільно-правової відповідальності …………………………..….....14

    1. Функції цивільної відповідальності юридичних осіб ……………....….30


РОЗДІЛ 2. Цивільно-правова відповідальність юридичних осіб

як вияв їх цивільної правосуб’єктності .......……………………………...….....50


2.1. Взаємозумовленість механізму цивільної відповідальності

та конститутивних ознак юридичної особи.......................………………….....50
    1. Цивільна відповідальність юридичних осіб як вияв їх

правоздатності ............................................………………………………………67
    1. Цивільна відповідальність юридичних осіб як вияв їх

дієздатності.……………………………………………………………………….72
    1. Особливості змісту деліктоздатності юридичних осіб …………........…89


РОЗДІЛ 3. Види юридичних осіб за Цивільним кодексом України

та особливості їх цивільної відповідальності ………………………………....101

    1. Цивільно-правова відповідальність юридичних осіб

публічного права .………………………………………………………….…....101
    1. Цивільно-правова відповідальність підприємницьких

юридичних осіб.................................................................................................…110


    1. Цивільно-правова відповідальність контрольованих юридичних осіб

………………………………………………………………………………........144
    1. Цивільно-правова відповідальність непідприємницьких

юридичних осіб ....................................................................................................158
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………........180

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..…......192




Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php


ВСТУП


Актуальність теми. Юридичні особи є основними товаровиробниками, що забезпечують економічний розвиток країни, насичення ринку товарами, роботами та послугами. Їх дії значною мірою визначають реальний стан додержання майнових та особистих немайнових прав інших учасників цивільних відносин. Крім того, цивільно-правова конструкція юридичної особи широко використовується у публічно-правових відносинах.

З огляду на притаманний цивільному праву метод юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності учасників цивільних відносин цивільно-правова відповідальність має забезпечувати належне виконання цивільних обов’язків з боку всіх без винятку суб’єктів цивільного права. Зазначене вимагає врахування особливостей юридичної особи з метою створення правових гарантій послідовної реалізації функцій цивільної відповідальності.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. запровадив нову для вітчизняного законодавства класифікацію юридичних осіб, яка передбачає виокремлення юридичних осіб приватного та юридичних осіб публічного права, підприємницьких і непідприємницьких товариств та установ. Водночас норми Господарського кодексу України регламентують особливості участі юридичних осіб у господарських відносинах. Зазначене диктує потребу в дослідженні основних законодавчих класифікацій юридичних осіб на предмет висвітлення особливостей правового статусу окремих видів юридичних осіб саме як суб’єктів цивільно-правової відповідальності.

Науково-теоретичне підґрунтя дослідження становили, зокрема, наукові праці вітчизняних науковців: С.В. Артеменка, Л.М. Баранової, Д.В. Бобрової, В.І. Борисової, О.М. Вінник, І.О. Дзери, Г.В. Єрьоменко, І.С. Канзафарової, В.М. Коссака, В.М. Кравчука, І.М. Кучеренко, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця,


О.О. Отраднової, О.А. Підопригори, І.В. Спасибо-Фатєєвої, А.Л. Ткачука, О.Є. Харитонова, Н.М. Хуторян, В.О. Чепурнова, Я.М. Шевченко, Ю.С. Шемшученка, С.І. Шимон, О.С. Янкової; вчених дореволюційного (до 1917 року) та радянського періоду розвитку вітчизняної науки цивільного права, сучасних вчених-цивілістів Росії та інших країн СНД: М.М. Агаркова, С.С. Алексєєва, К.П. Беляєва, В.М. Болдінова, С.М. Братуся, В.В. Вітрянського, І.П. Грешнікова, В.П. Грибанова, О.С. Іоффе, О.А. Красавчикова, М.І. Кулагіна, Д.І. Мейєра, М.С. Малеїна, Г.К. Матвєєва, І.А. Покровського, О.П. Прус, Б. І. Пугинського, В.Т. Смирнова, А.О. Собчака, Є.О. Суханова, В.А. Тархова, К.А. Флейшиць, Р.О. Халфіної, Г.В. Хохлової, Б.Б. Черепахіна, Г.Ф. Шершеневича; вчених інших країн світу: Т. Аріїдзуми, В. Бернхема, С. Вагацуми, Л. Еннекцеруса, Х. Кетца, К. Цвайгерта тощо.

У наукових дослідженнях, присвячених різним аспектам розвитку інституту юридичної особи, увага вчених зосереджується, як правило, або на комплексному аналізі всієї сукупності ознак певної організаційно-правової форми юридичних осіб, або на особливостях правового статусу окремих їх видів, або на з’ясуванні соціально-правової природи та висвітленні різних сторін правосуб’єктності юридичної особи. При цьому питання майнової відповідальності найчастіше розглядаються лише попутно, через виокремлення і аналіз зафіксованих у законі положень щодо відповідальності юридичних осіб тієї чи іншої організаційно-правової форми або виду, оскільки зазвичай дослідники не ставлять за мету виявлення всього комплексу соціально-економічних чинників (причин), що зумовлюють доцільність нормативного закріплення певного механізму цивільно-правової відповідальності юридичних осіб та відповідних елементів їх правового статусу.

З іншого боку, у наукових працях і навчальній літературі з питань цивільної відповідальності особливості відповідальності юридичних осіб переважно також не піддаються спеціальному аналізу, орієнтованому на встановлення об’єктивної зумовленості зазначених особливостей. У цьому аспекті окремим предметом спеціальних досліджень було лише питання щодо визначення вини юридичної особи, якому приділялося чимало уваги у радянський період. Слід відзначити й те, що у загальнотеоретичних і галузевих дослідженнях категорій правового статусу і правосуб’єктності вочевидь недостатньо уваги приділяється специфіці деліктоздатності юридичних осіб саме як елементу їх цивільної правосуб’єктності.

Зазначене засвідчує актуальність вирішення наукової проблеми, що полягає у встановленні взаємозв’язків і взаємної зумовленості ознак юридичної особи, окремих елементів правосуб’єктності та особливостей механізму цивільно-правової відповідальності юридичних осіб відповідно до положень чинного цивільного законодавства України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 19 червня 2001 року (протокол № 7). Роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України РК 0102 V 007078 “Приватноправові засади нового цивільного законодавства України”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення особливостей цивільно-правової відповідальності юридичних осіб, характеру її взаємозв’язків з правосуб’єктністю та ознаками юридичної особи. Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:
  • дослідити суть, мету та функції цивільно-правової відповідальності юридичних осіб;
  • визначити характер взаємозв’язку цивільної відповідальності юридичної особи, її ознак та правосуб’єктності;
  • виявити особливості змісту деліктоздатності юридичних осіб;



  • визначити особливості цивільної відповідальності окремих видів юридичних осіб.

Об’єктом дослідження є цивільні відносини, що виникають у зв’язку з цивільно-правовою відповідальністю юридичних осіб.

Предмет дослідження становлять механізм цивільно-правової відповідальності юридичних осіб та особливості їх правового статусу як суб’єктів цивільної відповідальності.

Методи дослідження. У роботі використано діалектичний, структурно-функціональний, порівняльний та історичний методи наукового дослідження, а також методи аналізу та синтезу. Діалектичний підхід дозволив розглянути суть, мету та функції цивільно-правової відповідальності як взаємозалежні правові категорії. Структурно-функціональний метод сприяв установленню істотних зв’язків між правосуб’єктністю, ознаками юридичної особи, її відповідальністю за цивільні правопорушення, виявленню матеріальних (соціально-економічних) і правових чинників, що уможливлюють реалізацію цивільно-правової відповідальності юридичної особи. Порівняльний метод використаний при зіставленні підходів до правового регулювання відносин цивільної відповідальності в Україні та інших країнах світу. Історичний метод сприяв зваженим оцінкам новацій, запроваджених новим ЦК України. Методи аналізу і синтезу було використано при дослідженні запровадженої законодавцем класифікації юридичних осіб у контексті їх відповідальності за цивільні правопорушення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні такого характеру взаємозумовленості конститутивних ознак юридичної особи, її правосуб’єктності та механізму цивільно-правової відповідальності, за якого ознаки організаційної єдності та майнової відокремленості юридичної особи постають як визначальні чинники, що зумовлюють особливості правового статусу юридичних осіб окремих видів і організаційно-правових форм як суб’єктів цивільно-правової відповідальності. Наукова новизна роботи, серед іншого, виявляється у таких її положеннях:

  1. У дисертації сформульоване визначення функцій цивільно-правової відповідальності як найбільш істотних і сталих характеристик її правового впливу, що відображають його системний характер і спрямованість на досягнення визначених законодавцем цілей правового регулювання, у зв’язку з чим дисертантом обґрунтовано висновок про недоцільність виділення у цивільної відповідальності каральної функції.
  2. В дисертації дістав подальшого розвитку науковий підхід, згідно з яким цивільно-правова відповідальність юридичної особи характеризується як зовнішній вияв або результат реалізації її цивільної правосуб’єктності, а ознаки юридичної особи – як матеріальні передумови набуття і здійснення її правосуб’єктності, на підставі чого зроблено узагальнюючий висновок про те, що особливості цивільної відповідальності юридичної особи визначаються матеріальними передумовами набуття і здійснення її правосуб’єктності.
  3. Дисертантом сформульовано визначення ознак юридичної особи у їх вузькому (власному) і широкому розумінні. У власному розумінні під цими ознаками пропонується розуміти організаційну єдність та майнову відокремленість юридичної особи як сукупність соціально-економічних чинників, що конституюють юридичну особу як відмінного від фізичної особи учасника цивільних відносин. У широкому розумінні ознаки юридичної особи розглядаються у їх співвідношенні з цивільною правосуб’єктністю і постають або як передумови (що ними є конститутивні ознаки організаційної єдності та майнової відокремленості), або як змістовні властивості (правоздатність, дієздатність і деліктоздатність), або як наслідки реалізації (самостійна участь у цивільних відносинах, у тому числі – самостійна відповідальність за цивільні правопорушення) цивільної правосуб’єктності юридичної особи.



  1. Факт вчинення юридичною особою цивільного правопорушення у дисертації визначено як вихід за допустимі межі здійснення правоздатності юридичної особи, а за наявності вини правопорушника – як різновид зловживання правом. Відповідно цивільна відповідальність юридичної особи характеризується як правовий наслідок порушення нею меж здійснення її правоздатності (як суб’єктивного цивільного права).
  2. Дисертантом обґрунтовано визначення деліктоздатності юридичної особи як юридично закріпленої і матеріально гарантованої здатності забезпечити реалізацію компенсаційної функції цивільно-правової відповідальності через виконання юридичною особою у певному обсязі обов’язків з відшкодування майнової або моральної шкоди, завданої іншим особам внаслідок порушення їх суб’єктивних цивільних прав. Виявлено сукупність чинників, що визначають рівень деліктоздатності юридичної особи: а) виконання встановлених законом вимог щодо формування та підтримання певного обсягу майнових активів юридичної особи; б) фактична реалізація можливостей юридичної особи щодо набуття у власність майна; в) встановлення субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями юридичної особи з боку її учасників, засновників.
  3. Дисертантом визначено комплекс чинників, що зумовлюють доцільність виключення вини зі складу умов відповідальності за цивільні правопорушення, вчинені при здійсненні господарської діяльності юридичними особами (як підприємницькими, так і непідприємницькими) та фізичними особами-підприємцями: а) єдність публічного і приватного інтересу щодо забезпечення сталості цивільного обороту в сфері господарювання, котра за своєю суттю (зважаючи на чисельність факторів господарського ризику) передбачає підвищену ймовірність випадкового порушення договірних зобов’язань і заподіяння шкоди. Засобом забезпечення цієї сталості є виключення вини зі складу умов цивільної відповідальності, що є додатковою гарантією захисту прав кредиторів суб’єкта господарювання; б) вільне волевиявлення юридичної особи та фізичних осіб-підприємців щодо провадження ними на професійній основі господарської діяльності, яка передбачає систематичне виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг та / або вчинення правочинів, що збільшує ймовірність випадкового порушення суб’єктивних цивільних прав інших осіб; в) забезпечення підвищеного захисту кредитора (потерпілого) – споживача як слабшої сторони у договорі за участю суб’єкта господарювання або у деліктних зобов’язаннях.
  4. У дисертації сформульовано критерії допустимості й доцільності законодавчого закріплення субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями юридичних осіб з боку їх учасників (засновників): допустимість установлення такого режиму відповідальності зумовлюється наданням учасникам (засновникам) юридичної особи одночасно і майнових, і організаційно-управлінських прав щодо неї, але без визначення при цьому співвідношення між обсягом цих прав (за принципом одна особа – один голос), а доцільність – встановленням певної залежності між конкретним обсягом майнових і організаційно-управлінських прав учасників (засновників).
  5. Дисертантом у контексті реалізації взаємопов’язаних функцій цивільно-правової відповідальності обґрунтовано необхідність запровадження солідарної відповідальності контролюючих юридичних осіб за боргами контрольованих ними юридичних осіб у разі, якщо зобов’язання останніх виникли внаслідок реалізації ними волевиявлення контролюючої юридичної особи, зокрема: в результаті виконання її розпорядження щодо укладання певного договору; внаслідок дій контролюючої юридичної особи, яка на підставі договору виконує повноваження органу волевиявлення контрольованої юридичної особи; у зв’язку з правопорушеннями, вчиненими контрольованою юридичною особою за вказівками контролюючої юридичної особи.
  6. В дисертації визначено комплекс приватноправових і публічно-правових підстав субсидіарної відповідальності засновників юридичних осіб публічного права, обґрунтовано підлеглий характер першої групи зазначених підстав щодо другої. До приватноправових підстав субсидіарної відповідальності засновників юридичних осіб публічного права віднесено: а) низький рівень майнової відокремленості та організаційної самостійності публічних юридичних осіб, зумовлений, насамперед, належністю їх засновникам права власності на майно, закріплене за цими юридичними особами, а також всього комплексу прав вищого органу управління ними; б) відсутність законодавчо встановлених вимог щодо підтримання мінімального обсягу майнових активів публічних юридичних осіб та непоширення на них дії законодавства про банкрутство. Публічно-правовими підставами субсидіарної відповідальності засновників юридичних осіб публічного права слід вважати необхідність створення гарантій для безперешкодного здійснення публічних (владних та інших особливо значимих для суспільства) функцій, виконання яких покладене на ці юридичні особи. Такого роду гарантіями є ті цивільно-правові засоби, які унеможливлюють звернення стягнення на майно, що забезпечує виконання публічними юридичними особами публічно-правових функцій.
  7. Субсидіарну відповідальність учасників юридичних осіб приватного права у межах несплаченої частини їх вкладу до майна (статутного капіталу, інших майнових фондів) юридичної особи в дисертації розглянуто як особливий спосіб захисту прав та інтересів її кредиторів, який реалізується через примусове виконання в натурі майнового обов’язку учасника перед юридичною особою – боржником.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використати одержані висновки в законотворчій діяльності з удосконалення нормативно-правового регулювання цивільно-правової відповідальності юридичних осіб. Положення дисертації також можуть бути використані з навчально-методичною метою при викладанні курсів лекцій “Цивільне право”, “Підприємницьке право”, “Договірне право”, спецкурсів “Юридичні особи” та “Деліктні зобов’язання”.


Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорена на засіданнях відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Основні результати дослідження представлені на чотирьох науково-практичних конференціях: Проблеми і перспективи розвитку та реалізації законодавства України (Київ, 19 квітня 2001 року); Становлення і розвиток правової системи України (Київ, 21 березня 2002 року); Методологія приватного права (Київ, 30 травня 2003 року); Еволюція цивільного законодавства (Харків, 29–30 квітня 2004 року).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 статей у наукових фахових виданнях та 4 тез доповідей.


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php