Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу

Вид материалаДокументы

Содержание


К-сть годин
Сенсомоторний розвиток
Пізнавальна діяльність
Мовленнєвий розвиток
Сенсомоторний розвиток
Пізнавальна діяльність
Мовленнєвий розвиток
Сенсомоторний розвиток
Пізнавальна діяльність
Мовленнєвий розвиток
Особистісний розвиток
Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

9 КЛАС

70 годин (2 години на тиждень, 4 години – резервний час)


К-сть

годин


Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

35

І. ЕЛЕКТРИЧНЕ ПОЛЕ. ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ




Електризація тіл. Електричний заряд. Два роди зарядів.

Будова атома. Електрон. Йон. Закон збереження електричного заряду.

Електричне поле. Взаємодія заряджених тіл.

Електричний струм. Джерела електричного струму: гальванічні елементи, акумулятори, електричні машини, сонячні батареї, термо­елементи.

Електричне коло і його складові частини

Електричний струм у металах. Дії електричного струму: теплова, хімічна, магнітна, світлова. Напрям електричного струму.

Сила струму. Амперметр.

Електрична напруга. Вольтметр.

Електричний опір провідників.

Одиниці опору.

Закон Ома.

Розрахунок опору провідників. Питомий опір провідника. Реостати.

Ви­ди з'єднань провідників.

Робота і потужність електричного струму.

Споживачі електричного струму: електричні лампи, електронагрівальні прилади.

Закон Джоуля-Ленца.

Коротке замикання. Плавкі запобіжники.

Електричний струм в розчинах електролітів.

Електричний струм у напівпровідниках.

Електричний струм у газах.

Дія електричного струму на живий організм. Заходи безпеки при роботі з електричними приладами. Перша допомога при враженні струмом.


Лабораторні роботи:

№ 1. Вивчення взаємодії заряджених тіл.

№ 2. Складання електричного кола та вимірювання сили струму на різних ділянках кола.

№ 3. Вимірювання напруги на різних ділянках електрич­ного кола.

№ 4. Регулювання сили струму реостатом.

№ 5. Вимірювання опору провідників за допомогою вольтметра і амперметра.

№ 6. Ознайомлення з лічильником електроенергії.

№ 7. Вивчення будови електричної лампи.

№ 8. Вимірювання потужності споживача електричного струму.


Демонстрації:
  1. Електризація різних тіл.
  2. Взаємодія наелектризованих тіл.
  3. Два роди електричних зарядів.
  4. Подільність електричного заряду.
  5. Будова і дія електроскопа.
  6. Джерела електричного струму.
  7. Складання електричних кіл.
  8. Дії електричного струму.
  9. Провідники і діелектрики.
  10. Вимірювання сили струму амперметром.
  11. Вимірювання напруги вольтметром.
  12. Вимірювання опорів провідників.
  13. Нагрівання провідників струмом.

14. Дія плавких запобіжників при короткому замиканні.

Учні повинні знати:
  • поняття: електричний заряд, електричне поле, електричний струм у металах, розчинах електролітів, напівпровідниках, газах, напрям еле­ктричного струму, електричне коло, сила струму, електрич­на напруга, електричний опір, робота і потужність елект­ричного струму, коротке замикання;
  • два роди електричних зарядів, одиницю електричного заряду, способи виявлення електричного поля;
  • факт існування електричного поля і його властивості;
  • приклади електризації тіл у природі, електростатичної взаємодії, впливу електричного поля на живі організми;
  • теплову, магнітну, хімічну, світлову дії електричного струму, елементи електричного кола, джерела електричного струму, одиниці сили струму, напруги, електричного опору; параметри струму, безпечні для людського організму;
  • приклади використання електричного струму в побуті, на виробництві, застосування електролізу в промисловості, термістора в техніці;
  • поділ речовин на провідники, напівпровідники і діелектрики;
  • визначення електричного струму, сили струму, напруги, опору провідника, роботи і потужності електричного струму;
  • види з’єднання провідників;
  • закони: Кулона, Ома для ділянки кола, Джоуля-Ленца;
  • формули: для розрахунку сили струму, напруги, електрич­ного опору, роботи і потужності електричного струму, кількості теплоти, що виділяється в провіднику зі стру­мом;

- практичне застосування понять і законів в електронагрівальних приладах.


Учні повинні вміти:

- класифікувати електричні заряди на позитивні і негативні;

- характеризувати електрон як носій елементарного електричного заряду, йон як структурний елемент речовини;

- пояснювати механізм електризації тіл, дію електроскопа;

- спостерігати електростатичну взаємодію;

- дотримуватися правил безпеки під час роботи з накопичувачами електричних зарядів;

- характеризувати умови існування електричного струму, способи зміни сили струму і напруги в електричних колах;

- пояснити природу струму в металах, напівпровідниках, розчинах і розплавах електролітів і газах;

- спостерігати явища, викликані електричним струмом в різних середовищах;

- складати прості електричні кола і креслити їх схеми;

- користуватися джере­лами струму, амперметром, вольтметром, реостатом, лічильником електроенергії, плавкими запобіжниками
  • вимірювати силу струму в електричному колі, напругу на кінцях провідника, електричний опір провідників, потужність споживачів струму, роботу електричного струму;
  • розв'язувати задачі, застосовуючи формули сили струму, напруги, опору провідника, закону Ома для ділянки кола, закону Джоуля-Ленца;

- знаходити значення фізичних величин у таблицях.

Сенсомоторний розвиток

Учень:

виконує досліди з електризації; користується амперметром, вольтметром, омметром; складає електричні кола; виявляє дії електричного струму; вміє користуватися електроприладами.


Пізнавальна діяльність

Учень:

уважно слухає і розуміє навчальний матеріал; утримує в пам’яті та діє за інструкцією під час розв’язування вправ і задач та під час виконання лабораторних робіт; дотримується правил техніки безпеки під час роботи з електрообладнанням і електроприладами; міркує під час розв’язування самостійних завдань, пояснює свої дії.


Мовленнєвий розвиток

Учень:

запам’ятовує і відтворює поняття «заряд», «сила струму», «напруга», «електричний опір», «потужність електричного струму», «робота електричного струму»;

формулює залежності між фізичними величинами; відтворює визначення фізичних величин; утримує в пам’яті одиниці заряду, сили струму, напруги, опору, потужності, роботи сили струму; користується засвоєними фізичними поняттями у навчальній і власній діяльності; відтворює новий матеріал та відповідає на запитання вчителя.


12

ІІ. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ЯВИЩА




Постійні магніти та їх властивості. Полюси магнітів. Магнітне поле Землі. Компас і його застосування. Виготов­лення постійних магнітів. Взаємодія магнітів.

Магнітне поле струму. Досліди Ерстеда.

Електромагніти та їх застосу­вання.

Дія магнітного поля на провідник зі струмом. Елек­тровимірювальні прилади. Гучномовець.

Електродвигуни та їх застосу­вання.

Електромагнітна індукція. Досліди Фарадея.

Постійна та змінна напруга. Вироблення, передача та використання електроенергії.


Лабораторні роботи:

№ 9. Вивчення взаємодії між полюсами постійних магнітів.

№ 10. Орієнтування за допомогою компаса.

№ 11. Виготовлення електромагніту і випробування його дії.

№ 12. Вивчення роботи електродвигуна.


Демонстрації:
  1. Взаємодія постійних магнітів.
  2. Магнітне поле Землі.
  3. Виявлення магнітного поля провідника зі струмом.
  4. Розташування магнітних стрілок навколо провідни­ка зі струмом.
  5. Підсилення магнітного поля котушки зі струмом введенням у неї залізного осердя.
  6. Електромагніти та їх дія.
  7. Будова та дія електровимірювальних приладів.
  8. Будова та дія гучномовця.
  9. Модель рамки зі струмом у магнітному полі.
  10. Будова та дія електродвигуна, генератора.
  11. Електромагнітна індукція.




Учні повинні знати:
  • поняття: магніт, полюс магніту, , магнітне поле Землі, магнітне поле струму, електромагніт, електровимірювальний прилад, гучномовець, електродвигун, електромагнітна індукція, постійна і змінна напруга;
  • приклади магнітної взаємодії, застосування електромагнітних явищ, впливу магнітного поля на живі організми;
  • правило свердлика, лівої руки;
  • про вироблення, передачу, та використання електроенергії.


Учні повинні вміти:
  • спостерігати електромагнітні явища, спектри магнітних полів, складати електромагніт і випробувати його дію;
  • описувати дослід Ерстеда, властивості магнітного поля Землі, дію електромагніту, результат дії магнітного поля на провідник зі струмом, досліди Фарадея;
  • характеризувати основні властивості постійних магнітів, магнітне поле провідника зі струмом, суть явища електромагнітної індукції;
  • пояснити природу магнітного поля, способи промислового одержання електричного струму, принцип дії електродвигуна, електровимірювальних приладів;
  • користуватися електродвигуном постійного струму;
  • визначати напрям силових ліній магнітного поля струму, застосовуючи правило свердлика, напрям дії магнітного поля на провідник зі струмом, застосовуючи правило лівої руки.




Сенсомоторний розвиток

Учень:

визначає полюси магніту; вміє виготовити магніт; виконує досліди Ерстеда, Фарадея; користується електровимірювальними приладами.


Пізнавальна діяльність

Учень:

виявляє пізнавальний інтерес до опанування нових знань; розпізнає та виділяє характерні властивості фізичних об’єктів; виявляє елементи самоконтролю під час розв’язування завдань; використовує набуті знання у власній життєдіяльності; обмірковує дані завдання та пояснює його розв’язання.


Мовленнєвий розвиток

Учень:

утримує в пам’яті нову навчальну інформацію; переказує вивчений матеріал; відповідає на запитання вчителя та висловлює своє ставлення до прослуханого.


14

ІІІ. СТРУКТУРА МАТЕРІЇ




Речовина. Хімічні елементи та сполуки. Періодична сис­тема хімічних елементів.

Атоми. Моделі атомів. Досліди Резерфорда. Планетарна модель атома. Ядро атома.

Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання.

Йонізуюча дія радіоактивного випромінювання. Дозиметри.

Ядерні реакції. Ядерна енергетика в Україні. Екологічні проблеми. Дія радіоактивного випромінювання на живі організми.

Тверді тіла. Кристалічні й аморфні тіла та їх власти­вості.

Рідини та гази. Поверхневий натяг. Змочування. Капі­лярні явища. Вологість повітря.


Лабораторні роботи:

№ 13. Вивчення будови дозиметра і проведення дозиметричних вимірювань.

№ 14. Вимірювання вологості повітря.


Демонстрації:
  1. Моделі атомів, молекул.
  2. Модель досліду Резерфорда.
  3. Принцип дії лічильника йонізуючих частинок.
  4. Дозиметри.
  5. Моделі кристалічних ґраток.
  6. Демонстрація механічних властивостей твердих тіл.
  7. Спостереження капілярних явищ, поверхневого на­тягу.




Учні повинні знати:
  • поняття: ядерна модель атома, атомне ядро, електрон, протон, нейтрон, кристалічні й аморфні тіла, радіоактивність, ядерна реакція, поверхневий натяг, змочування, вологість повітря;
  • складові атомного ядра, види радіоактивного випромінювання, основні характеристики α-, β- і γ-випромінювання, рівні радіоактивного фону, допустимі для життєдіяльності людського організму;
  • розвиток ядерної енергетики в Україні та екологічні проблеми, пов’язані з нею;
  • будову кристалічних і аморфних тіл та їх властивості;
  • особливості властивостей рідин


Учні повинні вміти:
  • користуватися таблицею періодичної системи хімічних елементів;
  • описувати дослід Резерфорда, ядерні модель атома;
  • класифікувати види радіоактивного випромінювання;
  • характеризувати природний радіоактивний фон, його вплив на живі організми; оцінювати активність радіонукліда за табличними даними;
  • пояснювати йонізуючу дію радіоактивного випромінювання;
  • формулювати визначення радіоактивності
  • користуватися приладами: дозиметром психрометром, гігрометром і проводити ними вимірювання;
  • розв’язувати якісні і розрахункові задачі.

Сенсомоторний розвиток

Учень:

користується дозиметром під час дозиметричних вимірювань, психрометром і гігрометром – під час вимірювання вологості повітря.


Пізнавальна діяльність

Учень:

виявляє пізнавальний інтерес до вивчення нової теми; утримує в пам’яті новий матеріал; самостійно розв’язує вправи і задачі; діє за інструкцією вчителя під час виконання нових завдань; виявляє самостійність та зацікавленість у виконанні пізнавальних завдань.


Мовленнєвий розвиток

Учень:

знає і формулює називає одиниці величин, що характеризують йонізуючу дію радіоактивного випромінювання; використовує набуті знання у власному мовленні.


Особистісний розвиток

Учень:

поглиблює, аналізує, систематизує знання про фізичні процеси, явища, закони, теорії; розвиває гнучкість мислення; встановлює часові, причинно-наслідкові зв’язки; доводить до кінця розпочату діяльність у знайомих ситуаціях; зміцнює та доповнює знання про навколишній світ; набуває позитивних емоцій та почуття задоволеності від добре виконаного завдання; розвиває емоційно-вольові якості, завдяки яким може виконати над собою зусилля під час розв’язування навчальних завдань; виявляє здатність до довільної діяльності.


Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року

Учень повинен:


знати фізичні величини, закони, що вивчалися протягом року; визначати умови існування електричного струму, умови виникнення магнітного поля; орієнтуватися в підручнику та інших посібниках; розуміти сутність навчального матеріалу, поданого у підручнику або вчителем; читати й записувати основні положення тієї чи іншої теми; виконувати письмово вправи і задачі;

розв’язувати якісні, розрахункові та експериментальні задачі; робити перевірку розв’язків під час розв’язування вправ і задач;

вимірювати значення фізичних величин за допомогою вимірювальних приладів; користуватися фізичними приладами; супроводжувати свої дії поясненнями, використовуючи фізичні терміни; називати правильно прилади; використовувати набуті знання на практиці; встановлювати часові, причинно-наслідкові зв’язки; розвивати гнучкість мислення (розвивати вміння бачити між зв’язки між явищами і пояснювати їх, групувати явища і процеси за функціональними зв’язками тощо); розвивати пізнавальний інтерес до фізики; виявляти вольові зусилля для подолання труднощів;

активізувати пізнавальну активність, спостережливість, комунікабельність.

3

УЗАГАЛЬНЮЮЧІ ЗАНЯТТЯ

Фізика й техніка.


Розвиток поглядів про будову речовини. Ядерна енергетика.


Фізична картина світу.








2

ЕКСКУРСІЇ

Електричний струм в природі й техніці.

Електромагнітні явища у виробництві.







4

РЕЗЕРВ