Geum.ru

Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Дослідження регіональної політичної культури
Розділ 2. політична культура населення регіонів україни
Розділ 3. інструментальний аспект регіональної
Теоретико-методологічні основи дослідження регіональної політичної культури
1.2. Ступінь дослідженості регіональної політичної культури
Додаток К
Документи політичних та громадських організацій, об’єднань і діячів та державних посадовців
6) Монографії (п'ять та більше авторів)
7) Багатотомні видання
Автор документу
Рабочий конспект для внедряющих информационные технологии в школе –
Назва документу
Дата перегляду документу
Подобный материал:
1   2   3   4

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ

ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ


1.1. Сутність регіональної політичної культури………………………..6

1.2. Ступінь дослідженості регіональної політичної культури………11

1.3. Методи та принципи дослідження регіональної політичної

культури України………………………………………………………..16

РОЗДІЛ 2. ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА НАСЕЛЕННЯ

РЕГІОНІВ УКРАЇНИ


2.1. Особливості диференціації регіонів України…………………….21

2.2. Політичні орієнтації населення регіонів України………………..32

2.3. Політична поведінка населення регіонів України………………..39

РОЗДІЛ 3. ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ АСПЕКТ РЕГІОНАЛЬНОЇ

ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

3.1. Використання особливостей регіональної політичної культури

в політичній діяльності………………………………………………….47

3.2. Рекомендації по оптимізації використання особливостей

регіональної політичної культури в політичній діяльності…………..52

ВИСНОВКИ……………………………………………………………...57

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………60


Додаток З


РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ


1.1. Сутність регіональної політичної культури

Відмітною особливістю сучасного етапу розвитку людського суспільства є тісний зв’язок соціокультурних і політичних процесів. В області культури і інших сферах суспільного життя політика направляє соціальну діяльність людей. У свою чергу, соціокультурні чинники роблять вплив на політику. У здійсненні цього взаємозв’язку особливу роль грає політична культура суспільства, яка, включаючи суб’єктивні уявлення, відчуття, думки, ідеї, цінності людей, може найсерйознішим чином змінювати хід історичного процесу. Про це добре сказав американський учений Р. Келлі, підкресливши, що відчуття і пристрасть грають в політиці самостійну роль, що в ім'я ідей люди можуть відкинути світ у стан хаосу, якими б божевільними і ірраціональними ці ідеї не здавалися людям [63, 12].

…

Отже, регіональна політична культура є однією з субкультур політичної культури суспільства. Вона постійно знаходиться в процесі розвитку та трансформації. У ролі основних чинників, що визначають суть регіональної політичної культури, виступають розвинена регіональна ідентичність, регіональні інтереси і цінності, загальний історичний і політичний досвід, етноконфесійний склад населення регіону, його соціально-економічний профіль, регіональні агенти, що формують політичну культуру, і, нарешті, своєрідність природних умов і географічного положення регіону [12, 69]. Цей перелік носить дуже узагальнений характер, це чинники різного масштабу, і у кожному конкретному випадку вони мають різну значущість, впливаючи на формування тієї або іншої регіональної політичної культури.

Загалом можна констатувати: чим яскравіший регіон, тим яскравіше виражена його регіональна політична культура.


1.2. Ступінь дослідженості регіональної політичної культури

Традиція пізнання впливу культури на політичну систему і їх взаємозв’язків існує дуже давно. Ще в роботах Конфуція, Платона, Аристотеля, Ш.Л. Монтеск’є, А. Токвіля осмислюється це питання. Впродовж багатьох століть пріоритет віддавався вивченню соціальних цінностей, аксіологічні підходи до оцінки політичного процесу не втратили своєї актуальності і сьогодні.





Додаток К



Приклад оформлення бібліографічних описів

у списку літератури

  1. Правові акти та інші офіційні документи органів державної влади і міжнародних організацій

Закон України “Про інформацію” // Закони України. – Т. 4. – К., 1996. – С. 72 – 88.

Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.

Попередній висновок про заяву України на вступ до Ради Європи // Права людини. Інформаційний бюлетень Харківської правозахисної групи: Спецвипуск: права людини очима експертів Ради Європи. – 1995. – 5 листопада.

  1. Документи політичних та громадських організацій, об’єднань і діячів та державних посадовців

Із звернення Конгресу національних громад України до Президента України, Голови Верховної Ради, Голови Кабінету Міністрів // Форум націй. – 2002. - № 4/6 (листопад).

Резолюція Першого всеукраїнського міжнаціонального конгресу // Літературна Україна. – 1991. – 28 листопада.

  1. Збірники документів та даних статистичних і соціологічних досліджень

Україна багатопартійна: програмні документи нових партій. – К.: Пам’ятки України, 1991. – 192 с.

Українське суспільство – 2003: Соціологічний моніторинг. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 2003. – 682 с.


4) Монографії (один, два або три автори):

Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 551 с.

Брегеда А.Ю. Основи політології: Навч. посібник. – Вид. 2-е, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 312 с.,

Делягин М.Г. Мировой кризис: общая теория глобализации: Курс лекций. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 768 с.

Модернизация в России и конфликт ценностей / Ин-т философии РАН. – М., 1994. – 250 с.

Себайн Джордж Г., Торсон Томас Л. Історія політичної думки: Пер. з англ. – К.: Основи, 1997. – 838 с.

Уткін О.І. Соціально-політична стабільність у реґіоні: етнополітичні та міжконфесійні чинники. – К.: НІСД, 1998. – 132 с.

Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – 576 с.

Smith A. D. National identity. – L.: Penguin Books, 1991.

Yaworsky J. Ukraine: Stability and Instability. – Washington, 1995. – 97 p.


5) Монографії (чотири автори)

Cоциальная психология: Учеб. пособие для студентов ун-тов / А.В. Петровский, В.В. Абраменкова, М.Е. Зеленова, М.Ю. Кондратьев / Под ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1987. – 224 с.; ил.


6) Монографії (п'ять та більше авторів):

Культура і побут населення України: Навч. посібник / В.І. Наулко, Л.Ф. Артюх, В.Ф. Горленко та ін. – 2-е вид., доп. та перероб. – К.: Либідь, 1993. – 288 с.; іл.


7) Багатотомні видання:

Город в средневековой цивилизации Западной Европы: В 4 т. / Ин-т всеоб ист. РАН. – М.: Наука 1999. – Т.1: Феномен средневекового урбанизма. – 390 с.; ил.


8) Складові частини книги:

Флоря Б.Н. Центральная, Восточная и Юго-Восточная Европа // История Европы: В 8 т. – М.: Наука, 1993. – Т. 3: От средневековья к новому времени (конец ХV – первая половина ХVII в.). – Ч. V. – Гл. 2. – С. 411-431.

Дробижева Л.М. Русские в новых государствах. Изменение социальных ролей // Россия сегодня: Трудные поиски свободы. – М., 1993.

Соціально-економічні та етнополітичні зміни у країнах Центральної та Південно-Східної Європи (друга полов. 80-х – перша полов. 90-х рр. ХХ ст.): Матеріали Міжнародної наукової конференції, Ужгород, 26-27 вересня 1996 р. – Ужгород, 1997. – 239 с.

Кривицька О.В. До проблеми дослідження етнічних конфліктів // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – К., 1998. – Вип. 6. – С. 36-40.

Дмитриев М.В. Польская шляхта в ХVІ – ХVІІІ веках // Европейское дворянство XVI – XVII вв.: Границы сословия / Отв. ред. В.А. Ведюшкин. – М.: Археографический центр, 1997. – С. 192-215.


9) Збірники наукових статей:

Варфоломеевская ночь: Событие и споры. Сборник статей / Отв. ред. П.Ю. Уваров. – М.: РГГУ, 2001. – 250 с. (Серия “История и память”).

  1. Наукові та публіцистичні статті й повідомлення у наукових журналах та періодичній пресі

Фукуяма Френсис. Конец истории? // Вопросы философии. – 1990. – № 3. – С. 134-155.

Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта // Социологические исследования. – 1994. - № 5. – С. 142-146.

Илларионов А. Как Россия потеряла ХХ столетие // Вопросы экономики. – 2000. – № 1. – С. 55-67.

Иноземцев В. Расколотая цивилизация: системные кризисы индустриальной эпохи // Вопросы философии. – 1999. – № 5. – С. 125-132.

Житимемо у ліберальній імперії? // Дзеркало тижня. – 2003. – 18 жовтня.

Чубайс А. Миссия России в ХХІ веке // Независимая газета. – 2003. – 1 октября.


11) Статті в енциклопедії:

Мицик Ю.А. Дорошенко Михайло // Українське козацтво: Мала енциклопедія. – К.: Генеза; Запоріжжя: Прем’єр, 2002. – С. 139-140.


12) Дисертації:

Качура Ю.Б. Югославия в концепциях и внешней политике США в 60-х гг.: Дисс… канд. истор. наук: 07.00.02. – М., 1989. – 185 с.


13) Автореферати дисертацій:

Брусиловська О.І. Політика США щодо країн Східної Європи після Другої світової війни: аналіз концепцій сучасної американської політології: Автореф. дис… канд. істор. наук: 07.00.02. / Одеський нац. ун-т. – Одеса, 1996. – 18 с.


14) Словники:

Словник античної міфології / Уклад. І.Я. Козовик, О.Д. Пономарів; вступ. ст. А.О. Білецького / Відп. ред. А.О. Білецький. – 2-е вид. – К.: Наукова думка, 1989. – 240 с.


15) Довідкові видання:

Абетка української політики: Довідник / Авт.-упоряд.: М. Томенко (кер. кол.), Л. Бадешко, О. Воробйов та ін. – К.: Смолоскип, 2000. – Вип. 3 – 268 с.

Правители Европы. Справочное издание / Отв. ред. О.А. Довгополова. – Одесса: Полис, 1998. – 527 с.

Вибори до Верховної Ради України 2002 року. Інформаційно-аналітичне видання / Ред. кол.: М.М. Рябець (голова) та ін. – К.: Центральна виборча комісія, 2002. – 675 с.

Політичний енциклопедичний словник / За ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна. – К.: Генеза, 1997. – 395 с.


16) Інструкції:

Інструкція до “відкритого листа” на право проведення археологічних досліджень на території України (тимчасова): Затв. Інститутом археології НАНУ 12.05.1998. – К., 1998. – 17 с.


Додаток З


Оформлення бібліографічних посилань на електронні версії публікацій та електронні видання з Internet


На основі практики оформлення посилань на інформаційні джерела в Internet у розвинутих країнах та Росії, з урахуванням вимог застарілого ГОСТ 7.1-84, пропонуються тимчасові (до появи сучасної редакції відповідного державного стандарту) рекомендації щодо оформлення посилань на електронні версії документів та електронні видання.

Обов’язкові елементи бібліографічного опису посилань:
  • автор(и) електронного документу,
  • назва документу,
  • дата публікації версії документу,
  • тип документа у квадратних дужках,
  • URL – уніфікований локатор ресурсу (повна електронна адреса ресурсу в Internet),
  • дата перегляду документа,
  • інші дані.

Ці елементи друкуються у бібліографічному описі послідовно. Вимоги до кожного з елементів опису є такими.

Автор документу: на початку опису вказуються автори (перший, другий, третій та інші). Замість імені автора можливе використання адреси електронної пошти, якщо немає іншої інформації, яка дозволила б ідентифікувати автора. При цьому не можна вносити ніяких змін в адресі (наприклад, замінювати прописні літери на строчні). Коли автор відомий під псевдонімом, то вказується адреса його електронної пошти у круглих дужках відразу після псевдоніма. Увага! Особливості написання іншомовних прізвищ: прізвище та ініціали відокремлюються комою.

Приклад № 1:

Li, X., Crane, N. (1996, September 2). Bibliogaphic formats for citing electronic information [WWW document]. URL du/ncrane/estyles (2 травня 1999).

Смольникова И.А. (23 января 1999). Рабочий конспект для внедряющих информационные технологии в школе – Центр “Информатика“ // Письма в emmissia. offline. – CПбАИО [WWW документ]. URL matica.ru/text/school/its.phpl (18 лютого 1999).

Подвійний слеш (//) підкреслює періодичність надходження листів на сервер.

Назва документу: друкується курсивом з великої літери без крапки у кінці.

Дата публікації версії документу:
  • друкується у форматі (рік, місяць, день) для англомовних посилань, у форматі (день, місяць, рік), наприклад (21 лютого 2001) – для російсько/україномовних посилань. Після дужок ставиться крапка,
  • посилання на статті у періодичних виданнях, які не модифікуються, повинні мати рік та місяць публікації. Якщо періодичним виданням є журнал, то вказується рік, номер тому, номер журналу, як це робиться за ГОСТ 7.31-84,
  • електронні документи, які не мають інформації щодо дати створення і модифікації, вважаються перевиданням робіт з невідомою датою публікації і посилання оформлюється як (n.d./рік), де рік – це рік отримання доступу до документу, а ”n.d.” – “не має дати”,
  • у посиланнях на документи, які модифікуються з часом, за роком вказується місяць та день (коли є).

Приклад № 2.

Wainright, M. (n.d./1995). Citation style for internet sources [WWW document]. URL m.ac.uk/users/maw13/citation.phpl (5 вересня 2000).

Типи документів: друкуються у квадратних дужках, після яких ставиться крапка:
  • база даних (Database),
  • FTP-архів (FTP archive) - каталог файлової системи з доступом за протоколом FTP,
  • On-line новини (On-line news posting) – стаття в Usenet або у локальній групі новин,
  • текстовий файл (Text file) – файл з текстом, який можливо прочитати без спеціальної програми, тобто, у будь-якому текстовому редакторі,
  • WWW-документ (WWW document) – документ HTML, який розташований на Web-сервері і продивляється із використанням спеціальної програми, яка називається Web-броузером (Microsoft Internet Explorer та інші подібні).

Приклад № 3.

Scribe, S. (1997, August 13). Scribe ARA Style reference builder [Computer program/Windows]. URL esa.com/apastyle.php (27 квітня 2001).

Приклад № 4.

Tent, J. (1995, February 13) Citing e-text summary. Linguist list, 6(210) [On-line serial]. URL com/infosis (17 квітня 2001).

Приклад № 5.

Shakhtarin, E. (1995, April). Операционная система Linux - передовая технология для всех [FTP archive]. URL ftp://citforum.ru pub/os/linux1-win.zip (23 лютого 1997).

Вимоги до друкування URL:
  • до і після написання URL йде пробіл,
  • URL не повинен закінчуватися двокрапкою, крапкою, комою або іншим подібним знаком,
  • довгий URL може бути перенесеним на інший рядок. В такому випадку URL розбивається символом (“/“) без пробілу, який повинен бути останнім символом у першій строці. Бажано друкувати адресу URL в один рядок для запобігання помилок.

Дата перегляду документу: друкується у круглих дужках у форматі (день, місяць, рік) українською мовою, наприклад, (31 травня 2001).

Рекомендації щодо опису документів, які одержані електронною поштою

Опис такого документу включає автора, його адресу, дату відправлення документу, тему, тип документа, дату отримання повідомлення. Адреса електронної пошти друкується у дужках < >.

Приклад № 6.

German, C. Our projects [Особисте листування]. (5 лютого 1999).


ЛІТЕРАТУРА

  1. Баскаков А.Я., Туленков Н.В. Методология научного исследования: Учеб. пособ. – 2-е изд., испр. – К.: МАУП, 2004. – 216 с.
  2. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання: (ГОСТ 7.1–2003, IDT): ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. – Чинний з 2007.07.01. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – 47 с. (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи).
  3. Боришполец К.П. Методы политических исследований. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 221 с.
  4. Бюлетень Вищої Атестаційної комісії України. – 2009. - № 5. – 48 с.
  5. Дегтярев А.А. Методы политологических исследований // Вестник Московского университета. Серия 12. Политические науки. – 1996. - № 6. – С. 55-65.
  6. Державний стандарт України. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. – К.: Держстандарт України, 1995. – 36 с.
  7. Дикий Н.А., Халатов А.А. Основы научных исследований. – 3-е изд., перераб. и доп. – К.: Вища школа, 1985. – 223 с.
  8. Ковальчук В.В., Моїсеєв Л.М. Основи наукових досліджень: Навч. пос. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Професіонал, 2004. – 208 с.
  9. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Навч. посіб. – К.: Кондор, 2006. – 206 с.
  10. Мангейм Дж.Б., Рич Р.К. Политология. Методы исследования. – М.: Весь мир, 1997. – 544 с.
  11. Ніколаєва Т.Є. Політологія: Методичні вказівки до написання курсових робіт для студентів спеціальностей “Політологія”, “Соціологія”, “Соціальна робота”. – Запоріжжя: ЗНУ, 2005. – 24 с.
  12. Стеченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень. – К.: Знання, 2005. – 309 с. (Вища освіта ХХ століття).
  13. Фаренік С.А. Логіка і методологія наукового дослідження: Навч.-метод. посіб. – К.: Видавництво УАДУ, 2000. – 340 с.



Навчально-методичне видання

(українською мовою)


Наталя Віталіївна Горло


ПОЛІТОЛОГІЯ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до написання та оформлення курсових робіт

і кваліфікаційних робіт бакалавра, спеціаліста, магістра

для студентів факультету соціології та управління


Рецензент: Є.Г. Цокур

Відповідальний за випуск: Н.В. Горло

Коректор: Н.В. Горло