Заняття

Вид материала

Документы

Содержание Міждисциплінарна інтеграція. Топографічна анатомія

Подобный материал:

• Тематичний план дисципліни > зміст практичних занять заняття Система, мета І зміст, 70.88kb.
• Тематичний план дисципліни зміст практичних занять заняття Розвиток системних уявлень, 53.61kb.
• Методика планування навчального заняття у системі позашкільної освіти, 61.28kb.
• Тема заняття, 51.13kb.
• Тема заняття, 34.63kb.
• Планування засідань методичного об’єднання, 18.4kb.
• Практичне навчання, 95.36kb.
• План уроку 47 Хід уроку 48 Тип заняття: позааудиторне заняття, театральна постановка., 687.54kb.
• Вказівки до роботи студентів на практичному занятті модуль змістовний модуль 1 практичне, 477.84kb.
• Методика викладання історії. 4 курс. Викл. Турянська О. Ф. Семінарські заняття та питання, 37.53kb.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ*Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені М.І. Пирогова


,,Затверджено,,


на методичній нараді

кафедри очних хвороб

2ОО8р.№___

завідувач кафедри

професор Салдан Й.Р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІІ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

Навчальна дисципліна	Офтальмологія
Модуль №	1
Змістовний модуль №
Тема заняття	Рефракція та аккомодація
Курс	4
Факультет	Медичний

І. Актуальність теми.

Без досконалих знань анатомії та фізіологічних процесів органа зору, його захисного апарату неможливо освоїти жоден з розділів офтальмології. Функції зорового аналізатора лежать в основі всієї трудової та творчої діяльності людини. Через орган зору, який відноситься до сенсорних систем організму людини, в мозок поступає основна кількість інформації (~90%) про навколишнє середовище. Достатньо миттєвого погляду, щоб замінити тисячі слів та звуків.

Сприйнята оком інформація через ланцюг електрофізіологічних імпульсів кодується у нервову активність. Поступаючи в кору головного мозку, сигнали аналізуються та синтезуються в зоровий образ. Для зорового аналізатора, адаптованого до спектра світлового випромінювання з довжиною хвилі 380-760 нм, властиве просторове сприйняття глибини, переміщення предметів, їх віддаленості й тілесності.

Орган зору складається з чотирьох частин: 1) периферичної (сприймаючої) – очне яблуко з придатками; 2) провідних шляхів – зоровий нерв (аксони гангліонарних клітин), хіазма, зоровий тракт; 3) підкіркових центрів – зовнішні колінчасті тіла, передні шляхи чотиригорбикового тіла, зорові подушки; 4) кіркових центрів потиличної ділянки з 17, 18, 19-м полями Бродмана.

Ґрунтовні знання топографо-анатомічних особливостей відповідних частин зорового аналізатора є фундаментом до вивчення його захворювань.

ІІ. Конкретні цілі

Вивчити анатомічну будову органа зору та його придатків. Засвоїти фізіологічне призначення кожного відділу ока та зорового аналізатора в цілому.


На занятті студент повинен

Ознайомитись (а-І) із:

1. Ембріональним розвитком зорового аналізатора та його захисного апарату;
   
2. Віковою динамікою розвитку органа зору;
   
3. Фізіологічними та функціональними особливостями різних відділів органа зору та його захисного апарату
   

Знати (а-ІІ):

1. Кістки, які утворюють стінки орбіти;
   
2. Отвори орбіти, судини і нерви, які проходять через них;
   
3. Будову повік, положення, їх рухливість, кровопостачання;
   
4. Топографічну анатомію сльозопродукуючого та сльозовідвідного апарату, механізм сльозовідділення;
   
5. М’язи очного яблука, їх функції;
   
6. Пошарову будову очного яблука, його вміст, особливості інервації та кровопостачання;
   
7. будову кута передньої камери, циркуляцію внутрішньо очної рідини;
   
8. Відділи зорового шляху;
   
9. Акт зору
   

Вміти (α-ІІІ):

1. Користуватись офтальмологічною термінологією;

2. Показати на фантомі (черепі) стінки, отвори орбіти;
   
3. Назвати на фантомі (по таблиці) структури, що складають вміст орбіти;
   
4. Зарисувати схему сагітального розрізу ока людини;
   
5. Розпізнати на макропрепараті ока людини оболонки очного яблука, кришталик, зоровий нерв;
   
6. Розпізнати гістологічні препарати тканин ока;
   
7. Коментувати Rog-знимки черепа;
   
8. Застосовувати знання по анатомії зорового аналізатора в діагностиці та лікуванні захворювань органа зору, прогнозувати можливі ускладнення.
   

Дослідити (α-ІІІ ):

Будову ока тварини (свиняче, волове) шляхом його препарування.


3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми ( міждисциплінарна інтеграція ) МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ.

№	Дисципліна	Знати	Вміти
	Нормальна анатомія	Кістки черепа, судини, нерви	Показати на фантомі, по таблицях
	Топографічна анатомія	Анатомічне співвідношення зорового аналізатора з межуючими структурами	Показати на фантомі, по таблицях
	Фізіологія	Фізіологічне призначення кожного відділу ока та зорового аналізатора в цілому; функції захисного та допоміжного апарата ока	Пояснити процес ако- модації, зіничні рефлекси, процес сльозовідведення
	Гістологія	Гістологічну будову рогівки, склери, райдужки, ціліарного тіла, хоріоідеї, сітківки, зорового нерва, слізної залози, слізного мішка, м’язевої та кісткової тканини	Розпізнавати під мікро-скопом
	Рентгенологія		Читати рентгенівські знимки черепа, розпіз- навати контрастзапов- нені сльозовідвідні органи

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття


4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен

засвоіти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
орбіта cornea uvea retina chorioidea corpus vitreum	Кістковий вміст для очного яблука Рогівка Судинний тракт Сітківка Власно судинна оболонка Скловидне тіло

4.2 Теоретичні питання до заняття:

1. Які чинники зумовлюють колір очей ?

2. Куди повертає очне яблуко верхній косий м’яз ?

3. Куди повертає очне яблуко нижній косий м’яз ?

4. Чому очі можна прикрити, а можна заплющити?

5. Назвіть шари сітківки

4.3. Практичні роботи, які виконуються на занятті:

1. Замалювати сагитальний розріз очного яблука.

2. Намальвати схематичну будову сльозних органів.

Зміст теми:

. Розібрати анатомію орбіти, іі розміри, вміст, будову кістних стінок.

2. Повторити будову осного яблука: оболонки ока, заломлюючі середовища, кровопостачання та інервацію очного яблука.

3. Розібрати анатомію зщовнішніх м”язів ока та іх функцію.

4. Повторити анатомію слізних органів.


Матеріали для самоконтролю:

А. Тести для самоконтролю:

1. Очне яблуко складається з:
   

• десяти оболонок
  
• п’яти оболонок
  
• трьох оболонок *
  

2. Зовнішньою оболонкою очного яблука є:
   

• кон’юнктива
  
• фіброзна капсула*
  

3. Донизу і назовні очне яблуко повертає м’яз:
   

• верхній косий
  
• нижній косий*
  
• нижній прямий
  

4. Найслабшою стінкою орбіти є:
   

• внутрішня*
  
• нижня
  
• задня
  

5. Маса очного яблука дорослої людини становить:
   

• 7-8 г *
  
• 20-25 г
  

Б. Задачі для самоконтролю:

1. В обласну лікарню поступив хворий з проникаючим пораненням ока. Рана розміром 3 мм локалізована на 2-ій годині в 3-6 мм від лімбу.
   

Завдання: які структури очного яблука пошкоджено?

Відповідь: при травмі пошкоджено кон’юнктиву, склеру, війкове тіло, сітківку, скловидне тіло.

Під час аварії чоловік 45-ти років отримав травму правого ока склом. При огляді очного яблука на 4-ій годині на віддалі 12 мм від лімбу виявлено глибоку рану розміром 7 мм, в яку вставилась желеподібна маса.

Завдання: які структури очного яблука травмовано?

Відповідь: травмовано кон’юнктиву, склеру, хоріоідею, сітківку, склисте тіло.


Література:

Основна:

1. Жабоєдов Г.Д. зі співавт. – Очні хвороби. - К.: „Здоров’я”, 1998. - С.11-52.

Додаткова:

1. Глазные болезни / Под ред. Копаевой В.Г. – М.- 2002.- С.24-62.

2. Астахов Ю.С. с соавт.- Глазные болезни. Справочное пособие. СПб.: Спецлит, 2001. – С. 11-33.

3. Бочкарева А.А. – Глазные болезни. 1989.- С.14-51.

4. Пучковская Н.А. – Атлас глазных болезней. 1981.

5. Ковалевский Е.И. – Глазные болезни.- М.: “Медицина”, 1980.- С.9-54.

6. Тейлор Д., Хойт К Детская офтальмология / Перевод с анг. Под ред. проф. Э.В.Егоровой - СПб.: ЗАО „Издательство Бином”. - „Невский диалект”, 2002.- С. 15-32.