Реферат комплексу підручників
| Вид материала | Реферат |
- Реферат на тему: з історії підручників словесності ХІ-XVIII ст предтеч навчальних книжок, 219.49kb.
- Програма список учасників обласного форуму, 753.43kb.
- План: Роль промислового комплексу у розвитку господарства України. Структура промислового, 242.84kb.
- План: Роль промислового комплексу у розвитку господарства України. Структура промислового, 262.25kb.
- Реферат, 12.21kb.
- Узагальнені результати моніторингу якості підручників для 9-го класу з російської мови, 145.71kb.
- Реферат роботи, 161.95kb.
- Методика обліку бібліотечного фонду підручників 30-31 Видача підручників 31-32, 899.04kb.
- Реферат бобало Юрій Ярославович, 186.93kb.
- Комплекс підручників "Енергетика. Довкілля. Енергозбереження." у 7 томах реферат, 684.72kb.
РЕФЕРАТ
комплексу підручників
"Теорія і технологія металургійного виробництва металів і сплавів", представленого на здобуття Державної премії України
в галузі науки і техніки 2011 року
Представлені підручники розроблені у відповідності до освітньо-професійних програм галузевого стандарту МОНУ підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів за напрямами металургія та матеріалознавство, фахівці з яких готуються більш ніж у 60 вищих навчальних закладах України.
Використання комплексу в навчальному процесі тільки з металургійних дисциплін забезпечує 4914 годин фахової підготовки.
Наявна наукова і навчальна література, що видана за часів Радянського Союзу, містить значний обсяг інформації з питань теорії і практики металургійного виробництва металів і сплавів, однак були відсутні підручники, у яких зазначені проблеми були б вирішені системно: основні питання зібрані воєдино і викладення їх розвинуто в окремих підручниках.
Авторський колектив співробітників Національного технічного університету України „КПІ”, Національної металургійної академії України (Дніпропетровськ) і Приазовського державного технічного університету (Маріуполь) протягом 10 – 12 років вирішив цю проблему, повністю забезпечивши всі металургійні дисципліни якісними підручниками. Підручники призначені для навчання фахівців металургійних, механіко-машинобудівних і зварювальних спеціальностей. При підготовці матеріалів підручників авторами використані результати особистих наукових досліджень, а також багаторічний досвід методично-педагогічної діяльності.
Комплекс робіт включає 5 підручників, що видані українською мовою і мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України:
1. Основи металургійного виробництва металів і сплавів: Підручник/Д.Ф.Чернега, В.С.Богушевський, Ю.Я.Готвянський та ін.; За ред. Д.Ф.Чернеги, Ю.Я.Готвянського.- К.: Вища шк., 2006.-503 с.
2. Бойченко Б.М., Охотський В.Б., Харлашин П.С. Конвертерне виробництво сталі: теорія, технологія, якість сталі, конструкції агрегатів, рециркуляція матеріалів і екологія: Підручник. - Дніпропетровськ: РВА "Дніпро-ВАЛ", 2004.- 454 с.
3. Гладких В.А., Гасик М.І., Овчарук А.М., Пройдак Ю.С. Проектування і обладнання електросталеплавильних і феросплавних цехів: Підручник. - Дніпропетровськ: Системні технології, 2004.- 692 с.
4. Данченко В.М., Гринкевич В.О., Головко О.М. Теорія процесів обробки металів тиском: Підручник.- Дніпропетровськ: Пороги, 2008.- 370 с.
5. Богушевський В.С., Чернега Д.Ф., Грабовський Г.Г. Автоматичні системи керування процесами спеціальної електрометалургії: Підручник.-К.: Техніка, 2002.- 211 с.
Комплекс робіт об’єднується підручником „Основи металургійного виробництва металів і сплавів”.
Такий курс читається студентам металургійних і машинобудівних спеціальностей практично в усіх технічних навчальних закладах України від І до IV рівнів акредитації незалежно від спеціальності й по суті стисло викладає питання, що знаходять розвиток в інших підручниках представленого комплексу.
Підручник був замовлений 70 навчальними закладами і виданий основним тиражем 2600 і додатковим 500 примірників і складається із семи розділів.
У першому розділі наведено схему доменного виробництва, розглянуто сировинні матеріали для виробництва чавуну і особливості їх підготовки до доменної плавки, фізико-механічні і фізико-хімічні процеси у доменній печі, горіння коксу, утворення чавуну, шлаку і доменного газу, задувка, нормальна робота і видувка печі, неполадки у роботі печі як наслідок порушень нормального режиму і якості сировини.
У другому розділі розглянуті розвиток і сучасні процеси прямого виробництва заліза, технологія і фізико-хімічні основи виробництва губчастого заліза і металізованих окатків, зокрема виробництво губчастого заліза з використанням газоподібних відновлювачів, відновлення дрібних руд або концентратів газами.
Третій розділ присвячено питанням металургії сталі. Наведено класифікацію сталей, шихтові матеріали, основні реакції і процеси сталеплавильного виробництва, у т.ч. термодинаміка і кінетика сталеплавильних процесів, шлаки сталеплавильних процесів, основні реакції, гази в сталі, неметалеві включення, розкиснення і легування сталі. Розглянуто киснево-конвертерний процес, конструкцію і футерівку конвертера, види фурм, режими дуття, шихтові матеріали, технологію плавки, тепловий і дуттьовий режим і режим шлакоутворення. Приведена зміна складу металу, шлаку і газу за ходом процесу. Розглянуті втрати металу при продувці, відвід і очищення конвертерних газів, виплавка легованих сталей. Наведені сучасні принципи контролю і автоматизації процесу і його техніко-економічні показники (ТЕП). Більш детально питання конвертерного виробництва розглянуті в підручнику [2].
Розглянуті основні різновиди сучасного мартенівського процесу, конструкція мартенівської печі, технологія виплавки сталі, видалення домішок із металу, зневуглецювання металу і кипіння мартенівської ванни, виплавка високоякісної і легованої сталі, сучасний стан і удосконалення мартенівського виробництва, сучасні принципи контролю і автоматизації процесу і його ТЕП.
Розглянута виплавка сталі в електропечах, конструкція дугової електропечі і допоміжні пристрої, шихтові матеріали і вимоги до них, технологія плавки в основній та кислій дуговій електропечі (заправка печі, плавлення шихти, окиснювальний і відновлювальний періоди плавки). Приділена увага комбінованим способам плавлення у дугових електропечах, контролю і автоматизації процесу і його ТЕП. Питання технології вищого рівня, проектування і обладнання електросталеплавильних цехів детально розглянуті в підручнику [3].
Розглянуті основні питання виплавки сталі в індукційних печах, у т.ч. елементи конструкції і електрична схема, тигельні індукційні печі промислової і підвищеної частоти, контроль і автоматизація процесу і його ТЕП.
Приведено позапічне рафінування, розкиснення і легування сталі (обробка сталі синтетичними шлаками, вакуумна дегазація сталі, сучасна технологія отримання сталі високої якості). Приділено увагу безперервним сталеплавильним процесам і перспективам їх розвитку
Розглянуто зливки і розливання сталі (випуск сталі у ківш, способи розливання сталі, кристалізація і будова стальних зливків спокійної, киплячої і напівспокійної сталі, хімічна неоднорідність зливків, устаткування і технологія розливання сталі, дефекти стальних зливків). Наведені основи безперервного розливання сталі (конструкція машин, технологія, продуктивність машин, якість металу, автоматизація процесу). Теорія процесів обробки металів тиском детально розглянута в підручнику [4].
У четвертому розділі розглянуті питання виробництва феросплавів. Наведено способи виробництва феросплавів і їх використання, печі для виробництва феросплавів. Розглянута технологія виробництва феросиліцію, вуглецевого феромарганцю, вуглецевого ферохрому, феротитану, у т. ч. сировинні матеріали, фізико-хімічні умови процесу плавки, технологія плавки, ТЕП. Наведено технологію виробництва низьковуглецевого феромарганцю і ферохрому, а також ферованадію. Більш детально ці питання розглянуто у підручнику [3].
П’ятий розділ присвячений питанням виробництва кольорових металів. Приведені: металургія міді, зокрема сировині матеріали, піротермічний спосіб виробництва; металургія нікелю, у т.ч. переробка сульфідних, мідно-нікелевих та окиснених нікелевих руд; металургія алюмінію, зокрема виробництво глинозему, кріоліту, фтористого алюмінію і натрію, електролітичний спосіб виробництва алюмінію, рафінування алюмінію; виробництво інших кольорових металів, у т.ч. основи хлоридних методів виробництва, виробництво магнію і титану.
У шостому розділі наведено технології переплавних процесів спеціальної металургії: електрошлаковий переплав, плавка у вакуумних дугових, вакуумних індукційних, електронно-променевих і плазмово-дугових печах, електромагнітне оброблення металів у рідкому стані та під час кристалізації. Наведено конструктивні особливості агрегатів, електроустаткування і технологію окремих процесів. Порівняно з раніше виданими підручниками із загальної металургії матеріал у такому обсязі подано вперше. Питання автоматизації цих процесів розглянуто в підручнику [5].
У сьомому розділі висвітлено екологічні проблеми металургійного виробництва України, що стосовно конвертерного, електросталеплавильного і феросплавного виробництв деталізовані в підручниках [2, 3].
Розвиток і деталізація окремих питань, що викладені в підручнику [1], відбувається в наступних складових виданнях комплексу підручників.
Підручник [2] є першим в Україні виданням, де узагальнюється світовий досвід розвитку конвертерних процесів.
У першій главі ,,Струминні течії” наведені відомості про конструкції дуттєвих пристроїв, схеми підведення окисних газів, закономірності їхнього витікання.
Друга глава ,,Теорія конвертерних процесів” містить основні теоретичні положення фізико-хімічних процесів, які протікають у сталеплавильних ваннах, кількісний опис взаємодії окисних струменів з металом у режимах відкритої лунки і глибокого проникнення, оцінку ступеня засвоєння кисню дуття. Послідовно розглянуті процеси окиснювання кремнію, марганцю, вуглецю, десульфурації і дефосфорації металу і їхні динамічні характеристики.
Описано закономірності розчинення в розплаві кисню, азоту і водню і динамічні характеристики газонасиченості ванни, тепловий режим процесів, питання шлакоутворення, перемішування ванни і запиленості конвертерних газів під час продувки, програма зміни дуттєвого режиму в часі.
,,Процеси повітряного дуття” розглянуті в третій главі з вказівкою якості і призначення металу.
У четвертій главі ,,Процес з верхньою кисневою продувкою” міститься детальна інформація теоретичного і практичного характеру стосовно технологічного змісту за схемою конвертування, яка одержала найбільше поширення.
Технологічний режим виплавки сталі в конвертерах донного дуття розглянутий у главі 5 – ,,Донна киснева продувка”, у якій послідовно викладаються характеристики шихтових матеріалів, дуттєвий і температурний режими періоду продувки, особливості роботи агрегатів на високофосфористих, низькомарганцевистих і ванадієвих чавунах.
В главі 6 – ,,Комбінована продувка” звертається увага на три основних типи комбінованої продувки, у яких у різних поєднаннях використовуються, крім кисню, аргон, азот, або інші малоактивні щодо металу гази. Наведено варіанти конструкції дуттєвих пристроїв, параметри дуттєвого і теплового режиму.
У главі 7 ,,Варіанти технології” докладно викладені перспективи істотного збільшення частки брухту в металошихті за рахунок доопалювання частини СО до СО2 у порожнині агрегату, попереднім підігріванням брухту в конвертері і поза ним, використанням палива, карбідів кремнію, кальцію, а також вуглецю. Окремими розділами представлені технології, які передбачають введення нейтральних газів знизу і кисню зверху, а також киснево-паливний процес. Перспективні варіанти технології наведені у розділі 7.4 за даними ведучих закордонних фірм і компаній.
Викладені теоретичні основи безперервних сталеплавильних процесів, класифікація конструкцій і технологій, схеми, ескізні моделі, які відображають характер і послідовність операцій; відзначена перспективність застосування технологій аргонокисневого рафінування при виробництві сталей з особливо низьким вмістом вуглецю.
Актуальні питання виплавки металу високоякісного сортаменту наведені в главі ,,Виробництво якісних, легованих і спеціальних сталей”.
,,Керування конвертерним процесом” наведено у главі 9, в якій указуються загальні задачі контролю параметрів плавки, статичного і динамічного керування, а також відомі в нашій країні, Японії, ФРН, Великобританії, Франції системи автоматизації.
Питанням проектування конвертерних агрегатів для виробництва сталі і цехів присвячені глави 10 і 11 ,,Будова конвертера” і ,,Конвертерний цех” відповідно.
Глава 12 ,,Рециркуляція матеріалів конвертерного виробництва і проблеми екології” містить аналіз ситуації, що склалася в даний час з питання використання відпрацьованих виробів і відходів виробництва у зв’язку з екологічними проблемами.
У главі 13 ,,Техніко-економічні показники” наводяться ТЕП конвертерних процесів повітряного і різних варіантів кисневого дуття при переробці звичайних і фосфористих чавунів, а також капітальні витрати на будівництво відповідних цехів.
Завершальна глава 15 ,,Тенденції розвитку конвертерного виробництва сталі у світі й в Україні” являє собою спробу прогнозування шляхів розвитку технологій, робиться висновок про обов’язкові невід’ємні складові елементи сучасних конвертерних процесів і варіантів позапічної обробки сталі.
Підручник [3] є першим вітчизняним виданням цього напряму і складається з вступу та трьох розділів.
В першому розділі - "Основи проектування електрометалургійних цехів" (глави 1-6) викладається організація, принципи, методи та стратегія проектування, стадії, порядок розробки, зміст проекту та його складових, надається методика оцінки його впливу на навколишнє середовище.
Уперше методологічно викладені питання розробки схем вантажопотоків, наведені методики, які розроблені авторами, та приклади обчислення балансу провідного елемента - феросплавного та металошихти - електросталеплавильного комплексів з максимальним використанням техногенних відходів власного виробництва. Наводяться основні об'ємно- планувальні та архітектурно-будівельні параметри, напрями використання систем автоматичного проектування.
У другому розділі - "Технологічне проектування електросталеплавильних цехів" автори уперше в навчальній літературі наводять фізико-хімічні та технологічні особливості технології вищого рівня електроплавки сталі методом дуплекс процесу з використанням залишку металу від попередньої плавки, застосуванням альтернативних джерел енергії, паливно-кисневих пальників, донної продувки електросталі газами в дугових електросталеплавильних печах (ДСП), доопалювання відхідних газів у пічному просторі. Наведені дані щодо удосконалення технології розливки та конструкції машин безперервного лиття заготівок (МБЛЗ), в т.ч. машини горизонтального, кільцевого типу, роликові, стрічкові, роторні, ливарно-прокатні комплекси.
Наведено конструкції сучасних ДСП змінного та постійного струму з еркерним випуском сталі, з водоохолоджувальними стінами і склепінням, з інжекційними і пальниковими пристроями, двохванних, багатоенергетичних, висококорпусних, шахтних електропечей з підігрівом металобрухту, одно та багатоелектродних ДСП постійного струму.
Уперше в навчальній літературі доволі широко висвітлені питання уловлення, очищення електропічних газів та переробки шлаку, шламу і пилу виплавки високолегованих електросталей з використанням сучасних проектно-технологічних рішень передових підприємств світу.
Уперше широко розглянуті проблеми шуму, що виникає при роботі надпотужних (100 т і більше) ДСП, наведені джерела шуму в електросталеплавильних цехах (ЕСПЦ) та напрямки зниження його впливу на навколишнє середовище шляхом акустичної ізоляції ДСП, пічного прольоту, плавильного цеху. Наведено методику екологічної та економічної оцінки природоохоронних рішень.
Розглянуто об'ємно-планувальні рішення електросталеплавильних комплексів, включаючи допоміжні цехи та ділянки металізованих окатків, сипучих матеріалів та феросплавів, скрапопереробки та головну будівлю ЕСПЦ. До загальної характеристики шихтового, пічного, бункерного, розподільного, розливального прольотів додаються особливості проектних рішень ЕСПЦ країн СНД, Заходу та міні-заводів. Наведено характеристику технологічного обладнання основних прольотів ЕСПЦ та методику обчислення його кількості.
Розглянуті особливості проектних рішень цехів електрошлакового та вакуумдугового переплавів, електропічних відділень ливарних цехів.
Наведена економічна оцінка проектувальних рішень, розрахунок необхідних інвестицій для будівництва електрометалургійного комплексу (ДСП-МБЛЗ-прокатний стан), критерії оцінки ефективності технології вищого рівня та техніко-економічні показники.
В третьому розділі - "Технологічне проектування феросплавних цехів" уперше систематизовані матеріали щодо вибору та обґрунтуванню способу одержання феросплавів, типу і потужності електроферосплавних печей, шихтових матеріалів і способу їх підготовки до плавки, розливки та переробки феросплавів, організації мало- і безвідходних технологій.
В окремій главі наведені склад, устаткування та загальна характеристика феросплавних цехів, способів дозування шихти та подачі її у піч, об'ємно-планувальні рішення цехів у цілому та окремо, шихтовий, пічний, розливальний прольоти, наведено методику обчислення кількості основного та допоміжного обладнання.
Приведено в окремих главах проектні рішення цехів для виплавки феросплавів вуглецевотермічним (феросиліцій, феромарганець, ферохром), силікотермічним (металевий марганець, рафінований ферохром), алюмінотермічним (феротитан) методами та азотованих феросплавів. Кожна глава закінчується оцінкою ефективності проектних рішень.
Крім того, розглядаються сучасні проектні рішення допоміжних цехів: електродної маси, феросплавного вапна, шлакопереробки, огрудкування пилу та шламу, експериментальний.
Питання охорони навколишнього середовища при феросплавному виробництві та основні напрямки технічного переоснащення феросплавного виробництва, електропостачання феросплавних підприємств викладені в самостійних главах.
Наприкінці розділу дається методика та приклади оцінки економічної ефективності проектних рішень феросплавного комплексу.
В підручнику [4] розглянуті питання обробки металів тиском. Саме прокатне виробництво кінцевого продукту металургійних комбінатів визначає основні вимоги до якості металів і сплавів, що виходять з плавильних цехів.
В першому розділі підручника розглянуті види обробки металів тиском, а також стисло викладені загальні теоретичні основи пластичної деформації металів, а саме, фізичні основи пластичної деформації кристалічних тіл, загальна теорія напружень та деформацій, умови пластичності, механічні властивості металів та основні методи їхнього визначення.
В другому розділі детально розглядають питання класичної теорії прокатки: види прокатки, геометрія осередку деформації, умови дії процесу прокатки, кінематика осередку деформації, напружено-деформований стан металу, поперечна деформація, силові параметри тощо.
Третій розділ присвячено теоретичному аналізу прокатки з натяжінням (підпором), прокатки у калібрах, безперервної прокатки. Також вперше у підручниках з теорії процесів обробки металів тиском детально розглянуто теорію різних процесів прокатки труб. Крім того, знайшов подальший розвиток сполучений процес розливання-прокатки.
У четвертому розділі: пресування (екструзія) розглянуто питання формозміни металу, особливостей напружено-деформованого стану, енергосилові параметри.
У п’ятому розділі викладено класифікацію та основні питання теорії волочіння дроту, прутків і труб (оправочного і безоправочного), шостому – процеси кування у сьомому – об’ємне штампування. Восьмий розділ: процеси листового штампування. Окремо розглянуто основні розділові та формозмінні операції з точки зору аналізу напружено-деформованого стану в осередку деформації. Також коротко розглянуто питання перспектив розвитку цього виду обробки тиском.
Окремо представлено ще один (дев’ятий) розділ: моделювання процесів обробки металів тиском. Тут викладено поняття моделі та моделювання, види моделей. Також представлено короткий аналіз усіх сучасних методів розв’язання крайових задач ОМТ. Окремий наголос зроблено на використанні чисельних методів, зокрема, методів сіток, скінчених та граничних елементів. У останньому параграфі наведені приклади комп’ютерного моделювання процесів обробки металів тиском, зокрема, осадки, ковальського прошивання, кування у підкладних штампах об’ємного штампування, пресування, прокатки.
Питання про автоматичні системи керування процесами спеціальної електрометалургії викладені в підручнику [5].
Підручник складається із вступу і семи розділів.
У вступі розглянуто загальні принципи побудови автоматичних систем керування технологічними процесами (АСКТП), призначення АСКТП, деякі питання побудови локальних систем автоматизації і регуляторів, характеристики ланок і систем (типові ланки АСК та їх передавальні функції, з’єднання ланок в системах, регулятори), що полегшує засвоєння матеріалу, що викладений далі.
У першому розділі наведені характерні конструктивні і технологічні особливості плавильних установок спеціальної електрометалургії (СЕМ), у т.ч. методом електрошлакової переплавки, виплавки металу у вакуумних дугових й індукційних печах, особливості електронно-променевої переплавки, плазмово-дугових печей, виплавки металу у ДСП, порівняння суттєвих характеристик окремих процесів.
У другому розділі розглянуте керування процесом електрошлакової переплавки, зокрема особливості регулювання процесу за допомогою локальних регуляторів (датчики, одноконтурні системи із стандартними регуляторами і з модулями адаптації, багатоконтурні системи регулювання, у т.ч. дво- і триконтурні). Окремо розглянуте керування процесу за допомогою ЕОМ, зокрема алгоритми керування (енергетичними параметрами, швидкістю переміщення рухомих елементів, дозованим уведенням компонентів у шлакову і металеву ванну), типові АСКТП комплексу печей ЕШП і окремої печі, вимірювання температури металу в установках ЕШП.
В подальших розділах розглянута автоматизація установок вакуумно-дугової переплавки, вакуумної індукційної плавки, електронно-променевих і плазмово-дугових печей. Структура побудови розділів ідентична побудові другого розділу.
В сьомому розділі розглянута АСКТП дугових сталеплавильних печей . Враховуючи складність цієї системи у порівняні з системами переплавних процесів при керуванні процесом за допомогою ЕОМ додатково розглянуті такі питання: задачі АСКТП, функціональна і технічна структура системи, системи на основі математичної моделі енергетичних процесів, системи на основі аналізу оперативної інформації непрямого контролю стану процесу, а також системи автоматизації різних розробників, більш детально розглянуті алгоритми керування (розрахунок шихти, розрахунок масової частки вуглецю після розплавлення шихти, контролю температури металу, окиснювальної продувки, алгоритм адаптації моделі), підхід до побудови АСК за принципом нейронної мережі, АСК електросталеплавильним цехом.
Для кращого засвоєння матеріалу студентами усі розділи мають контрольні запитання і завдання.
Використання комплексу у навчальному процесі:
- напрям металургія (0904) підготовка бакалаврів – забезпечує підготовку з 9 дисциплін загальним обсягом 39 кредитів ESTS;
- напрям спеціальна металургія підготовка бакалаврів (6.090405) – забезпечує підготовку з 9 дисциплін загальним обсягом 50,5 кредитів ESTS, підготовка спеціалістів (7.90405), магістрів (8.90405) – забезпечує підготовку з 5 дисциплін загальним обсягом 13 кредитів ESTS;
- напрям ливарне виробництво чорних та кольорових металів (0904) – забезпечує підготовку з чотирьох дисциплін загальним обсягом 16 кредитів ESTS;
- напрям інженерне матеріалознавство (0901) – забезпечує підготовку з чотирьох дисциплін загальним обсягом 14 кредитів ESTS;
- зварювання (0923) – забезпечує підготовку з двох дисциплін загальним обсягом 4 кредити ESTS.
Загалом використання комплексу у навчальному процесі забезпечує підготовку з металургійних дисциплін обсягом 136,5 кредити ESTS (без врахування бакалаврського і дипломного проектування).
Таким чином комплекс підручників висвітлює цілеспрямований матеріал, що забезпечує фундаментальну теоретичну та практичну підготовку фахівців для праці в сучасних цехах (та тих, що проектуються) металургійних та машинобудівних підприємств за передовими технологіями.
Це перше у вітчизняній технічній науково-педагогічній літературі системне висвітлення металургійних процесів. По охопленню проблеми комплекс підручників відзначається теоретичним узагальненням, професійним висловом, чітким інженерним аналізом технологічних схем. Він, окрім різноманітного матеріалу теоретичного та прикладного характеру, має привабливу рису: узагальнюючи показ технологічних новацій у сучасній металургії націлює молодих фахівців – будь то магістранти, аспіранти чи молодші наукові співробітники – на пошук нових технологічних рішень, на створення наукоємних технологій, що відповідають потребам науково-технічного прогресу сьогодення.
Матеріал, викладений у комплексі підручників, структурно та методологічно відповідає навчальним програмам з дисциплін як для студентів, що навчаються за напрямом ,,Металургія”, так і для підготовки фахівців інших матеріалознавчих і машинобудівних напрямів, що здобувають освіту у вищих технічних закладах України. Цей комплекс може бути також корисним для освітніх закладів перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців, для працівників науково-дослідницьких, проектних інститутів та підприємств, пов'язаних з виробництвом та використанням металургійної продукції.
Автори:
Чернега Д.Ф. ______________
Богушевський В.С. ______________
Готвянський Ю.Я. ______________
Бойченко Б.М. ______________
Харлашин П.С. ______________
Гладких В.А. ______________
Гринкевич В.О. ______________
Головко О.М. ______________