Закон України про зброю

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3

Стаття 38. Права та обов'язки виробників зброї та боєприпасів.

Виробники зброї та боєприпасів мають право:

- власності або повного господарського відання на виготовлену зброю та бойові припаси, а також на прибутки від їх реалізації;

- виготовляти зброю і боєприпаси відповідно до виданої ліцензії та реалізовувати їх замовникам;

- здійснювати конструктивні розробки і випробовувати виготовлену зброю і боєприпаси у порядку, встановленому чинним законодавством.

Виробники зброї і боєприпасів зобов'язані:

- додержуватися правил, встановлених чинним законодавством щодо виготовлення зброї та боєприпасів;

- забезпечувати відповідність виготовленої зброї та боєприпасів державним стандартам;

- засвідчувати виготовлену зброю маркірувальними позначками і обліковими номерами, а бойові припаси - маркірувальними позначками;

- вести облік виготовленої зброї та боєприпасів;

- забезпечувати збереження виготовлених зброї, запасних частин, деталей до неї, бойових припасів та їх компонентів;

- своєчасно проводити сертифікацію вироблюваної зброї та боєприпасів.

Стаття 39. Права і обов'язки суб'єктів, які здійснюють реалізацію зброї та боєприпасів

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію зброї та боєприпасів згідно з отриманими ліцензіями, мають право:

- здійснювати усі види оптової, роздрібної та комісійної торгівлі зброєю та боєприпасами;

- укладати у встановленому порядку цивільно-правові угоди з виробниками та власниками зброї і боєприпасів;

- здійснювати експортно-імпортні операції у відповідності з вимогами чинного законодавства;

- вчиняти інші дії, не заборонені чинним законодавством.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до ліцензій здійснюють реалізацію зброї та бойових припасів, зобов'язані:

- дотримуватися правил, встановлених чинним законодавством щодо реалізації зброї та бойових припасів;

- реалізовувати тільки сертифіковані види вогнепальної зброї та боєприпасів;

- реалізовувати зброю та боєприпаси особам, що мають відповідний дозвіл на зброю;

- вести облік придбаних для реалізації та реалізованих зброї і бойових припасів та подавати органам внутрішніх справ відомості про реалізовану зброю і осіб, що її придбали, в порядку та за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;

- забезпечувати зберігання зброї та боєприпасів у порядку, визначеному статтею 21 цього Закону.

- проводити відстріл і передавати до державної кулегільзотеки кулі та гільзи, відстріляні з вогнепальної нарізної зброї, що продається ними, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом.

Забороняється продаж зброї юридичним і фізичним особам, які не пред'явили дозвіл на придбання відповідного виду зброї, а також бойових припасів без наявності дозволу на придбання зброї чи її зберігання і носіння, не відстріляної в установленому порядку зброї та за відсутності сертифіката відповідності на кожний вид зброї.

Стаття 40. Основні умови отримання ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї та боєприпасів

Ліцензії на виробництво, ремонт і реалізацію зброї, її вузлів, частин, їх складання чи переробка, боєприпасів до зброї, крім зброї військових зразків та бойових припасів до неї, та здійснення іншої діяльності, пов'язаної з обігом зброї видаються Міністерством внутрішніх справ України за заявою суб'єкта господарювання. Заявники зобов'язані подати установчі документи, а також інші документи, передбачені чинним законодавством України.

Рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі приймається в термін не більш як 30 днів з дня одержання заяви та необхідних документів. Ліцензія на здійснення певного виду діяльності, пов'язаного з обігом зброї, видається на строк не менше ніж три роки. У разі закінчення строку дії ліцензії, суб'єкт господарювання повинен отримати нову ліцензію в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Стаття 41. Підстави для відмови у видачі ліцензії

Підставами для відмови у видачі ліцензії, а також продовження терміну її дії можуть бути:

а) неподання заявником усіх необхідних документів або подання ним відомостей, що не відповідають дійсності;

б) відсутність необхідних умов для забезпечення виробництва, ремонту, реалізації, зберігання та обліку зброї і бойових припасів або незабезпечення цих умов.

Стаття 42. Зупинення дії ліцензії

Зупинення дії ліцензії на виробництво, ремонт і реалізацію зброї, її вузлів, частин, їх складання чи переробка, боєприпасів до зброї, крім зброї військових зразків та бойових припасів до неї, здійснюється органами, що їх видали, у разі виявлення порушень, що виключають можливість здійснення відповідного виду діяльності, на період до їх усунення.

У випадку, коли виявлені порушення є підставою до анулювання ліцензії, дія останньої призупиняється до остаточного вирішення питання про анулювання ліцензії.

У разі зупинення дії ліцензії і до прийняття остаточного рішення про анулювання чи продовження дії ліцензії, особа, щодо якої воно було прийняте, у десятиденний термін з дня зупинення дії ліцензії повинна передати наявну у неї зброю та боєприпаси на зберігання чи реалізацію іншій особі, що має на це право або до органу внутрішніх справ.

Рішення про призупинення дії ліцензії може бути прийняте не пізніше, ніж через 10 днів з моменту виявлення порушення.

Стаття 43. Анулювання ліцензії

Анулювання ліцензії на виробництво, ремонт і реалізацію зброї, її вузлів, частин, їх складання чи переробка, боєприпасів до зброї, крім зброї військових зразків та бойових припасів до неї:

а) добровільної відмови від ліцензії або дозволу;

б) ліквідації відповідного підприємства, установи або організації;

в) систематичного (більше двох разів на протязі року) невиконання у встановлений термін письмового попередження про усунення порушень законодавства, зробленого органом, яким видана ліцензія, або одноразового грубого порушення, яке призвело або створило реальну загрозу втрати зброї чи порушення її обліку;

г) виникнення обставин, передбачених статтею 41 цього Закону.

Рішення про анулювання ліцензії має бути прийняте у тридцятиденний термін з моменту виявлення порушення.

Стаття 44. Вилучення зброї та боєприпасів

Зброя та бойові припаси вилучаються за рішенням державних органів, що видали ліцензію на здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної з обігом зброї, або дозвіл на зброю чи інших уповноважених органів у разі:

а) відсутності ліцензії на виробництво, ремонт, реалізацію зброї і бойових припасів, здійснення інших видів діяльності, пов'язаних з обігом зброї або дозволу на зброю;

б) притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності за правопорушення, вчинені з застосуванням зброї або за порушення правил її обігу до прийняття рішення у встановленому порядку;

в) прийняття рішення про оплатне вилучення, конфіскацію чи звернення стягнення на майно у порядку, встановленому чинним законодавством;

г) у випадках, передбачених частиною 2 статті 16 та частиною 2 статті 46 цього Закону.

Вилучена зброя та боєприпаси зберігаються в органах внутрішніх справ до прийняття остаточного рішення в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Вилучення зброї та боєприпасів здійснюється з дотриманням вимог, встановлених Кримінально-процесуальним, Цивільно-процесуальним кодексами України, а також Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Порядок реалізації вилученої зброї встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Розділ V. Захист прав, вирішення спорів та відповідальність за порушення законодавства про зброю

Стаття 45. Недопустимість обмеження прав виробників, власників і користувачів зброї

Право власності виробників, користувачів і власників зброї може бути обмежене в разі невиконання ними своїх обов'язків у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Рішення про вилучення зброї та боєприпасів, припинення, непродовження, анулювання чи зупинення дії дозволу на зброю, ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї, відмову у їх видачі, а також інше рішення, що обмежує права, передбачені цим Законом, повинно бути письмово оформлене уповноваженим на це органом чи посадовою особою з викладенням мотивів та підстав його прийняття і повідомлено особі, щодо якої воно прийняте на протязі 10 днів з моменту його прийняття. Дане рішення може бути оскаржено в суді.

Стаття 46. Відповідальність за порушення законодавства про зброю

Особи, винні в порушенні порядку обігу зброї та боєприпасів, а також у її розкраданні, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Порушення порядку ввезення, термінів вивезення зброї та боєприпасів іноземними юридичними та фізичними особами, встановлених частиною 3 статті 12 та частиною 8 статті 23 цього Закону, а також порушення ними правил їх обігу на території України, тягне за собою адміністративну відповідальність порушника і вилучення зброї та боєприпасів у порядку, встановленому чинним законодавством.

Розділ VІ. Дія міжнародних договорів

Стаття 47. Дія міжнародних договорів

Якщо міжнародним договором України, ратифікованим у встановленому порядку, визначені інші правила обігу зброї ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору України.

Розділ VІІ. Заключні положення

І. Закон набирає чинності з моменту його опублікування, за винятком:

стаття 11 в частині придбання короткоствольної вогнепальної зброї - через 1 рік після прийняття Закону;

абзац третій частини ІІ статті 39 - через 1 рік після прийняття Закону.

ІІ. Кабінетові Міністрів України у шестимісячний строк:

подати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства України для приведення його у відповідність з цим Законом;

привести у відповідність з цим Законом раніше прийняті рішення Кабінету Міністрів України, які не відповідають цьому Законові, та прийняти необхідні рішення на його виконання;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Законові, а також прийняття ними відомчих нормативних актів щодо його реалізації.

ІІІ. Установити, що раніше видані дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї, ліцензії на виробництво, ремонт та реалізацію зброї зберігають чинність до закінчення терміну їх дії.

Народні депутати України:

Ю.Кармазін, Л.Черновецький, В.Нечипорук, О.Римарук

^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ДО ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ЗБРОЮ"

Запропонований проект Закону України ''Про зброю" розроблено на основі Конституції України. В проекті узагальнено досвід зарубіжних країн у вирішенні даного питання.

Враховано прогресивні положення законодавчих актів щодо зброї зарубіжних країн: Російської Федерації, Естонії, Федеративної Республіки Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Республіки Молдова, Словацької Республіки та інших країн, а також проектів закону "Про зброю", що поступили на розгляд у Верховну Раду України в 1995-2000 роках (автори законопроектів: В.Недригайло, М.Поровський, В.Шевченко, Ю.Кармазін та В.Мухін, О.Данільчук, І.Білас, два варіанти проекту Закону, раніше направлених Кабінетом Міністрів України,).

Чинне законодавство України, що регламентує обіг вогнепальної зброї в державі в нинішніх умовах, фактично дублює основні положення колишнього союзного законодавства з цих питань, яке повністю відповідало суті тоталітарної системи.

Конституцію України проголошено, що людина її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в нашій державі найвищою соціальною цінністю. Кожна людина мас невід'ємне право на життя, право па свободу та особисту недоторканість, а також недоторканість житла. Обов'язок держави - захищати життя людний. (ст.ст.З, 27, 29, 30 Конституції України). Вперше в Україні закріплено право кожного громадянина захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Ці конституційні положення особливо актуальні в наш час, коли криміналізація всіх сфер життя в Україні визнається як одна з найбільших загроз не лише особистій безпеці громадян, але й незалежному розвитку держави.

Верховна Рада України констатувала, що корупція і організована злочинність загрожують національній безпеці та конституційному ладу України. Процес демократизації суспільства вимагає прийняття і відповідних законів. Одним із першочергових має стати прийняття закону "Про зброю".

Основними положеннями в даному законопроекті є:

1.Надання громадянам права па придбання, зберігання і носіння короткоствольної вогнепальної зброї (пістолетів і револьверів).

Вогнепальна зброя с ефективним засобом реалізації громадянами конституційного права на самозахист.

Найбільш розвинені демократичні держави надали право володіння короткоствольною вогнепальною зброєю своїм громадянам і це справило стабілізуючий вплив на громадський порядок, зменшилася кількість насильницьких злочинів проти особи і протії власності.

Переважна кількість цивілізованих країн надали таке право своїм громадянам і це сприяло зменшенню числа насильницьких злочинів проти особи.

В Республіці Молдова громадянам дозволено володіння і користування короткоствольною'вогнепальною зброєю (пістолетами і револьверами). Право на придбання вогнепальної зброї мають громадяни, які досягли віку 18 років.

Сьогодні у Державній Думі Росії прийнято вже другий закон "Про зброю" і на розгляді є новий проект вказаного закону, який уже передбачає надання права громадянам Росії володіти короткоствольною вогнепальною зброєю (пістолетами та револьверами).

Спільним щодо вирішення питання про зброю в Республіці Молдова, Естонії, Федеративній Республіці Німеччині, у Словацькій республіці та в Сполучених Штатах Америки є те, що громадяни цих держав мають право володіти і користуватися короткоствольною вогнепальною зброєю, тобто пістолетами та револьверами. Придбання, зберігання і носіння короткоствольної вогнепальної зброї дозволено також у Австрії, Англії, Швейцарії, Угорщині, Ізраїлі.

Забороняється застосовувати вогнепальну зброю щодо жінок, осіб з явними ознаками інвалідності, неповнолітніх, за винятком випадків вчинення вказаними особами збройного або групового нападу.

Сьогодні у населення Естонії, чисельність якого складає 1,4 мільйони чоловік, знаходиться понад 100 тисяч одиниць вогнепальної зброї. Такий високий рівень озброєності населення не чинить негативного впливу на стан громадського порядку в державі, а рівень злочинності є сьогодні одним з найнижчих в Європі..

Конституція Сполучених Штатів Америки гарантує кожному громадянину США право на володіння і носіння вогнепальної зброї. Сьогодні на руках у американців близько 200 мільйонів одиниць вогнепальної зброї, по два стволи на кожну сім'ю. Із них близько 30 млн. одиниць - напівавтоматичної зброї і 3 - 4 млн. - сучасної автоматичної самострільної вогнепальної зброї армійських зразків /типу М-16, АК-47 тощо/.

Офіційно зареєстрована зброя, як правило не використовується при вчиненні умисних злочинів; наявність короткоствольної вогнепальної зброї на руках у населення не викличе зростання злочинності.

За результатами опитування тільки 16% громадян, що мають мисливську вогнепальну зброю, використовують її з метою самозахисту від злочинних посягань.

Військово-промисловий комплекс України спроможний не тільки задовольнити попит на зброю всередині країни, а й виробляти її на експорт; зростаючий попит па зброю стане важливим фактором нарощування виробництва не тільки збройових підприємств, а й піднесенню економіки України в цілому; завдяки цьому будуть створені Нові робочі місця, зменшиться безробіття в держані.

На думку західних експертів, кожен мільярд доларів, витрачений на виробництво озброєння і військової техніки на експорт, створює 50 тисяч робочих місць у галузях військової промисловості і ще 125 тисяч у суміжних сферах.

Висока ціна та податок на зброю як особливий вид власності сприятимуть поповненню державного бюджету і виключать суцільну мілітаризацію населення і на кінець, держава не в змозі поки що забезпечити безпеку своїм громадянам від злочинних посягань, а можливість збройної відсічі стане стримуючим( фактором для значної частини злочинців.

Звичайно висловлюються побоювання щодо зростання злочинності у зв'язку з появою додаткової кількості зброї у населення.

Як показує практика, зброя, яка офіційно зареєстрована і зберігається громадянами на законних підставах, для споєння умисних злочинів не використовується.

Крім того особа отримує право володіти зброєю тільки при згоді на обов'язковість перевірки наявності та стану вогнепальної зброї за місцем проживання її власника.

Тим самим дотримується конституційне положення щодо права громадянина на недоторканність житла (ст.30 Конституції України).

А по-друге, перевірка наявності та стану вогнепальної зброї - це платна послуга, кошти за її проведення можна використати хоча б і на організацію правової пропаганди серед населення.

Вводяться обов'язкові спеціальні курси по вивченню основ чинного законодавства щодо зброї, конструкції зброї, правил безпечного поводження з нею та проведення практичних стрільб для осіб, що хочуть придбати зброю.

По перше, громадянин разом зі зброєю отримує знання чинного законодавства щодо зброї навчиться з нею поводитися; по друге, курси - платна послуга, кошти за надання якої йдуть, наприклад, на технічне переозброєння органів внутрішніх справ.

Введення даного Закону в дію не потребує фінансових витрат з Державного бюджету, а навпаки дасть змогу отримати в бюджет додаткові кошти, відкрити нові робочі місця.

Оскільки торгівля зброєю є монополією держави, доходи від її реалізації стануть важливим джерелом поповнення державного бюджету.

Надавши право володіння короткоствольною вогнепальною зброєю своїм громадянам, як і в усіх демократичних державах, це справить стабілізуючий вплив на громадський порядок, зменшить кількість злочинів проти особи і проти власності.

Народні депутати України:

Ю.Кармазін, Л.Черновецький, В.Нечипорук, О.Римарук

Blog

Закон України про зброю

Содержание