Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання
Вид материала | Документы |
Содержание13 Література основна Тематика самостійного вивчення (5 годин) Література основна Тематика самостійного вивчення (5 годин) Література основна |
- Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 446.22kb.
- Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 427.94kb.
- Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 491.83kb.
- Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 633.72kb.
- Робоча програма загальні методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 156.9kb.
- Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни «екологія» для студентів, 566.78kb.
- Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 323.1kb.
- Робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання для, 393.01kb.
- Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 609.81kb.
- Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни "Безпека, 187.01kb.
Тематика самостійного вивчення (6 годин)
Загальні особливості німецької класичної філософії, її раціоналістичний зміст. Імануїл Кант - основоположник німецької класики. Докритичний і критичний періоди творчості Канта. Апріоризм і агностицизм кантівської філософії, її дуалістичний характер. Роль розсудку і розуму в пізнанні. Етика Канта. Категоричний імператив як розумний закон моральної поведінки людини. Суб'єктивний ідеалізм Й. Фіхте і об'єктивний ідеалізм Ф. Шеллінга. Об'єктивно-ідеалістична система Г. Гегеля, його діалектичний метод. Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха. Критика Фейербахом релігії та ідеалізму. Гуманістичний зміст філософії Фейербаха. Класичний характер німецької філософії другої половини XVIII - першої половини XIX століть, її місце в історії філософської думки.
Література основна:
[1, С 133-141], [6, С. 361-426], [7, ч.І, С. 158-210], [11, С. 142-166],
[17, С. 77-89].
12
Література додаткова:
- Антология мировой философии. В 4-х т. - М., 1971. - Т. 3. - С. 89-394, 440-489.
- Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. - М., 1986.
- История философии в кратком изложении / Пер. с чеш. И.И. Богута. -М., 1991.-С. 455-563.
- История философии. Учебное пособие для вузов / Под ред. В.М. Мапельмана и Е.М. Пенькова. - М., 1997. - С. 199-234.
- Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины XVIII - начала XIX векав. - М, 1989.
6. Мотрошилова Н.В. Новаторская философия Иммануила Канта /
Рождение и развитие философских идей. - М., 1991.- С. 303-462.
- Нарский И.С Западноевропейская философия XIX века. - М., 1973.
- Соловьев B.C. Статьи из энциклопедического словаря. Гегель. Кант // Соч. В 2-х т.-М, 1988.-Т. 2.
Тема 6. Основні напрями в філософії XIX століття
Тематика самостійного вивчення (5 годин)
Загальні особливості епохи XIX століття. Філософія марксизму, її революційна направленість. Ідейно-теоретичні джерела марксистської філософії. Історичний матеріалізм К. Маркса і Ф. Енгельса. Вчення про суспільно-економічні формації. Загальне відчуження людини, його соціальні причини. Шляхи подолання відчуження і ідея комунізму. Революція як вирішальний засіб подолання соціальної несправедливості в суспільстві. Ленінський і сталінський марксизм.
Поворот від класичної до некласичної філософії. «Метафізичний страх» і «бунт проти розуму». Воля замість розуму. Раціоналізм і ірраціоналізм, сцієнтизм і антисцієнтизм. Філософія абсурду С К'єркегора. А. Шопенгауер: «світ як воля і уявлення». «Переоцінка усіх цінностей» -філософське кредо Ф. Ніцше. Песимістичний зміст ірраціоналістичної філософії XIX століття.
13
Література основна:
[9,С. 129-137], [10, С 524-596], [11.С. 167-178], [13, С. 62-77], [17,С. 89-97].
Література додаткова:
1. А. Шопенгауэр и Ф. Ницше и восточная философия // История
зарубежной философии: компаративистский поход. - СПб, 1997.
2. Галеви Д. Жизнь Фридриха Ницше. - Рига, 1991.
3. Зотов А.Ф., Мельвиль Ю.К. Буржуазная философия середины XIX -
начала XX веков. - М, 1988.
- Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. - 2-е изд. - Т. 42. - С. 41-174.
- Марксизм, pro u contra. - М., 1992.
- Нарский И.С. Западноевропейская философия XIX века. - М., 1973.
- Ницше Ф. Так говорил Заратустра. Книга для всех и ни для кого // Соч. В 2-х т. - М., 1990. - Т. 2. - С. 6-237.
- Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. -М., 1996. -Т. 4.
- Стоянович С. От марксизма к постмарксизму // Вопросы философии -1990.-№1.
- Умер ли марксизм? / Материалы круглого стола // Вопросы философии. -1990. -№10.
- Фромм Э. Вклад Маркса в познание человека // Философия и общество - 1998.-№3-С. 234-250.
Тема 7. Сучасна світова філософія Тематика самостійного вивчення (б годин)
Характерні риси і основні напрями світової філософії XX століття (сцієнтистський, антропологічний, релігійний, культурологічний). Філософія позитивного знання. Ідейні витоки позитивізму (О. Кошт, Г.Спенсер, Дж. Мілль). Емпіріокритицизм (Е. Мах, Р. Авенаріус). Віденський гурток і логічний позитивізм (неопозитивізм). Принцип верифікації. Мова як світ буття. Семіотика і семантика. Постпозитивізм (Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейерабенд). Епістемологічний анархізм.
14
Екзистенціалізм, його ідейні витоки. Проблема «справжнього буття» в філософії екзистенціалізму. «Екзистенція» та «ніщо». Буття між життям і смертю; «погранична ситуація» і свобода; «засудження» до свободи (П. Сартр).
Неотомізм як релігійна філософія XX століття, його ідейно-теоретичні джерела. Релігійне тлумачення сучасних наукових теорій і соціальної практики. Персоналізм і неопротестантизм.
Фрейдизм, його ірраціоналістична суть. Фрейдистські «комплекси» і причини людських неврозів. Психоаналіз як метод. Колективне підсвідоме в філософії К. Юнга. Поняття архетипу. Неофрейдизм Е. Фромма.
Філософська герменевтика як теорія і мистецтво історичної інтерпретації і реконструкції культури. Постмодернізм в сучасній філософії.
Література основна:
[1, С 166-201], [6, С. 471-494], [10, С. 703-782], [13, С. 128-184], [17, С. 101-163].
Література додаткова:
- Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. - К., 1996.- С. 45-120.
- Долгов КМ. От Киркегора до Камю. - М., 1990.
- Заиченко Г.А. Постмодернизм: ключевые идеи Л. Витгенштейна и Ж. Деррида // Философская и социологическая мысль. - 1992. - № 4.
- Камю А. Бунтующий человек. - М., 1990.
- Малахов B.C. До характеристики герменевтики як способу філософствування // Філософська і соціологічна думка - 1991. - № 6.
- Мамардашвили М.К. Классический и неклассический идеалы рациональности. - М., 1994.
- Проблема человека в западной философии. - М., 1988.
- Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. -М., 1996.-Т. 4.
- Социальная философия Франкфуртской школы. - М., 1975.
15
10. Сумерки богов. - М., 1989.
П.Сучасна зарубіжна філософія. Течії, і напрями. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники: В.В. Лях, B.C. Пазенок. - К.,1996.
- Фрейд 3. Психоанализ. Религия. Культура. - М., 1992.
- Фромм Є. Душа человека. - М., 1992.
- Юнг К. О психологи бессознательного // Психология бессознательного. -М.,1994.
Тема 8. Філософська думка в Україні та Росії
Тематика самостійного вивчення (6 годин)
Історичні особливості формування та розвитку культури і філософії українського народу. Основні віхи розвитку філософії в Україні. Філософсько-релігійна думка Київської Русі (Іларїон, Ф. Печерський, Нестор, Никифор, В. Мономах). Українське Відродження (XV - XVII століття). Натурфілософія Києво-Могилянської академії. Філософські погляди Г.С. Сковороди. Вчення Сковороди про три світи і їх подвійну природу; «сродний труд». Філософські та соціально-політичні погляди українських демократів (Т. Шевченко, І. Франко і ін.). КирилО-Мефодіївське товариство. Філософія «серця» П.Д. Юркевича. Українська філософія в діаспорі (Д. Чижевський, В. Петров, О. Кульчицький, В.Липинський).
Морально-релігійна філософія Росії другої половини XIX - початку
XX століть (М. Федоров, Л. Толстой, В. Соловйов). Філософія
, «усеедності» та космізму. Слов'янофільство і західництво. Екзистенціальні
погляди в українській і російській філософії (М. Бердяев, Л. Шестов,
Ф.Достоєвський).
Література основна:
[1, С 141-157], [13, С. 77-127], [17, С. 146-181].
Література додаткова:
1. Антология мировой философии. В 4-х т. - М., 1972. - Т. 4.
16
- Винниченко В. Відродження нації. -К., 1990.
- Горський B.C. Історія української філософи: Курс лекцій. - К., 1996.
- Зеньковский В.В. История русской философии. -Л., 1991.
- Історія філософії України. Хрестоматія. - К., 1993.
- Лосев А.Ф. Владимир Соловьев и его время. - М., 1990.
- Огородник І.В., Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні: Курс лекцій. -К., 1999.
- Спадщина Памфіла Юркевича: світовий і вітчизняний контекст / 36. наук, статей. -К., 1995.
- Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії: Навч. посібник. -К,2000.
10. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. - К., 1992
Тема 9. Буття, матерія, свідомість
Лекційний матеріал (2 години)
Категорія буття, її філософський зміст. Єдність, вічність і нескінченність буття. Буття і небуття. Матерія як субстанція буття. Матерія і рух. Рух і спокій. Абсолютність руху і відносність спокою. Простір і час - основні форми існування матерії. Абсолютність і відносність просторово-часових характеристик об'єктів. Особливості соціального простору-часу. Свідомість - вища форма відображення дійсності. Ідеальне і матеріальне. Суспільно-історична природа свідомості. Суспільна та індивідуальна свідомість.
Тематика самостійного вивчення (5 годин)
Основні форми буття. Форми і рівні матеріального світу. Переривчастість і безперервність, скінченність і нескінченність матеріального руху. Основні форми руху. Рівні структурної організації матерії. Тривимірність простору і одновимірність часу. Відображення як результат взаємодії матеріальних об'єктів і загальна властивість матерії. Структура людської свідомості, її психологічні компоненти. Свідомість і мова. Самосвідомість і рефлективність.
17
Література основна:
[1, С. 420-451], [7, ч.І, С. 310-338,452-520], [11, С. 242-335, 368-413], [13, С. 186-212], [17, С. 182-212].
Література додаткова:
- Алексеев П.В. Понятие материи. // Философские науки. - 1990. - №12.
- Диалектика в науках о природе и человеке: эволюция материи и ее структурные уровни. - М., 1983.
- Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. - М., 1986.
- Дельгадо X. Мозг и сознание. - М., 1991.
- Лой А.М. Проблема свідомості: історичність досвіду // Філософська і соціологічна думка. - 1992. - №7.
- Пространство, время, движение / Под ред. В.А. Амбарцумяна. - М., 1989.
- Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. - М., 1987.
- Философия. Основные идеи и принципы / Под ред. А.И. Ракитова. -М.,1990.
9. Юрченко А.И. К проблеме понимания категории «материя» //
Философские науки. - 1989. - № 9.
Тема 10. Діалектика як вчення про розвиток
Тематика самостійного вивчення (6 годин)
Історичні форми діалектичного вчення (Геракліт, Сократ, Платон, Гегель, Енгельс). Основні принципи діалектики. Структурність і системність, сталість і мінливість процесів руху. Рух і розвиток. Альтернативність в розумінні розвитку. Розвиток як поступальність, сходження і повторюваність в змінах дійсності. Основні закони діалектики. Суперечливість процесів розвитку. Єдність і боротьба протилежностей як джерело розвитку. Багатоманітність протиріч і способів їх вирішення. Якісна і кількісна характеристика речей. Якість і
18
властивість. Єдність кількості і якості як закон. Міра розвитку речей. Заперечення як діалектичне поняття. Зв'язок нового і старого в процесі розвитку. Закон заперечення заперечення. Особливості природного і суспільного розвитку.
Література основна:
[І,С 522-584], [7,ч.1,С. 310-338, 385-451], [І1,С. 323-335], [П,С. 213-221].
Література додаткова:
- Гегель Г. Наука логики. Соч. в 3-х т. - ML, 1970. - T.I. С. 137-168, 237-347. Т. 2. С. 31-66, 121-138. Т.З. С. 30-36.
- Енгельс Ф. Діалектика природи // Маркс К., Енгельс Ф. - Твори. - Т. 20. -С. 128-136.
- История диалектики. Немецкая классическая философия. / Под ред. Т.И. Ойзермана. - М., 1978.
- Кедров Б.М. Беседы о диалектике. - М., 1983.
- Ленін В.І. До питання про діалектику // Повне зібр. творів. - Т. 29. -С.131-289.
- Лосев А.Ф. Страсть к диалектике. - М.,1990.
7. Рузавин Г.И. Диалектика и современное научное мышление //
Философские науки. - 1991. - № 6.
Тема 11. Принцип детермінізму. Основні категорії діалектики
Тематика самостійного вивчення (5 годин)
Проблема закономірності світу і детермінізм. Детермінізм в історії науки і філософії. Індетермінізм. Фаталізм і волюнтаризм. Зв'язок, взаємозв'язок, взаємодія. Види взаємозв'язку. Поняття закону і закономірності.
Детермінізм і причинність. Категорії причини і наслідку. Причинно-наслідковий і функціональний зв'язок. Обумовленість причинно-наслідкового зв'язку. Необхідні і достатні умови.
19
Необхідність як вияв закономірності. Необхідність і випадковість. Випадковість як прояв необхідності. Динамічні і статистичні закономірності.
Дійсність і можливість в поступальному розвитку світу.
Категорії змісту і форми, їх взаємозв'язок і співвідношення. Сутність і явище, їх співвідношення.
Одиничне і загальне. Особливість одиничного. Діалектичні категорії як відображення закономірності світу.
Література основна:
[1,С. 479-522], [З, С.107-184], [11, С 285-323], [13, розд. 6], [17,С. 221-237].
Література додаткова:
- Аскин Я.Ф. Философский детерминизм и научное познание. - М, 1977.
- Булатов М.А. Диалектика и культура. - К., 1984. - Розд. 3.
- Енгельс Ф. Діалектика природа / Маркс К., Енгельс Ф. - Твори. - Т. 20.
- Ивлев В.Ю. Категории необходимости, случайности и возможности: их смысл и методологическая роль в научном познании // Философия и общество. - 1997. - № 5.
- Ильенков Э.В. Диалектическая логика. Очерки истории и теории. - М, 1984.
- Лосев А.Ф. Страсть к диалектике. - М., 1990.
- Огородников В.П. Познание необходимости. Детерминизм как принцип научного мировоззрения. - М., 1985.
- Панцхава И.Д., Пахомов Б.Я. Диалектический материализм в свете современной науки. - М, 1971. - С. 118-162.
Тема 12. Проблема людини
Лекційний матеріал (2 години)
Природні та соціальні передумови появи людини. Антропосоціогенез. Біологічне і соціальне в людині, їх співвідношення. Людина як розумна істота. Людина та природа як середовище її діяльності. Поняття «індивід»,
20
«індивідуальність», «особистість». Морально-етична сутність людини як особистості. Соціалізація індивіду. Історичний детермінізм і проблема свободи людини. Цінність людини. Пошуки сенсу людського існування.
Тематика самостійного вивчення (5 годин)
Природа, життя, людина. Сучасні теорії походження життя на Землі. Біологізаторський і соціологізаторський підходи в розумінні сутності людини. Людина і природа; взаємодія людини і природи та проблема збереження навколишнього середовища. Взаємовідносини індивіду і суспільства в історичному процесі. Смисл людського буття (життя і смерті). Свобода вибору та відповідальність.
Питання до семінарського заняття (2 години):
- Антропосоціогенез. Природні і соціальні передумови появи людини.
- Біологічне і соціальне в людині, їх співвідношення. Людина як розумна істота.
- Поняття індивіду, індивідуальності, особистості. Соціально-етична сутність людини як особистості.
- Історичний детермінізм і проблема свободи людини.
Література основна:
[2, С.111-135], [3,ч.2,С. 185-268], [7,ч.2,С. 29-152, 195-246], [11,С. 336-367], [13, С 260- 273], [17, С 293-327].
Література додаткова:
- Арьес Ф. Человек перед лицом смерти. - М-, 1992.
- Веклич О.А. Экологические противоречия. -К., 1991.
- Дилигенский Г.Г. В защиту человеческой индивидуальности // Вопросы философии. - 1990. - № 3.
- Моисеев Н.Н. Человек во Вселенной и на Земле // Вопросы философии. - 1990. - №6.
- Ортега і Гассет X. Бунт мае. - Хроніка 2000. - 1995. - № 1-2.
- О человеческом в человеке. - М., 1991.
21
- Проблема человека в западной философии. - М, 1988.
- Тейяр де Шарден П. Феномен человека. - М, 1987.
- Человек. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. -М., 1991.
Тема 13. Практична діяльність людини
Тематика самостійного вивчення (4 години)
Діяльна сутність людини. Матеріальна і духовна діяльність. Практика як суто людський спосіб відношення до світу, її активно-творчий, чуттєво-предметний характер. Генезис практичної діяльності, її суб'єктйвно-об'єктивний зміст. Цілеспрямованість практики. Структура практичної діяльності. Знаряддя праці та їх роль в розумовому і культурному розвитку людини. Ціль, засоби і результати практичної діяльності. Види практики. Особливості виробничо-трудової, соціально-політичної і науково-експериментальної практики. Технічна діяльність. Роль практики в пізнанні. Взаємозв'язок практичної і теоретичної діяльності. Суспільно-історична практика і духовне життя людства.
Література основна:
[З, ч.2, С 269-287], [9, С. 189-209], [13, С. 273-282], [17, С. 257-261].
Література додаткова:
- Арефьева B.C. Общество. Познание. Практика. - М., 1988. - С. 183-217.
- Взаимосвязь теории и практики. - К., 1986. - С. 7 - 48, 110-132.
- Вильчинский В.Д. Познание и практика в структуре деятельности. -Рига, 1988.-С. 53-137.
- Капітон В.П., Палагута В.І. Філософські проблеми техніки. -Дніпропетровськ: ДМетАУ, 1997.
- Основы современной философии. Учебник для высших учебных заведений. -СПб, 1997. - С. 217-224.
- Руткевич М.Н., Лойфман Н.Я. Диалектика и теория познания. - М.,1994.
- Теория познания. В 4-х т. - М., 1991-1995.
22
Тема 14. Пізнавальна діяльність людини
Тематика самостійного вивчення (6 годин)
Пізнання як процес взаємодії суб'єкта і об'єкта на основі практики. Структура пізнавальної діяльності. Основні принципи сучасної теорії пізнання. Рівні і форми пізнавального процесу. Співвідношення чуттєвого та раціонального пізнання. Знання як відображення дійсності. Проблема істинності в пізнанні. Гносеологічна позиція агностицизму. Істинне і помилкове знання. Об'єктивність істини. Концепція когерентної істини. Прагматистське розуміння істини. Абсолютна і відносна істина, її конкретність. Практика як вирішальний критерій істинності знання.
Наукове пізнання, його особливості. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання. Методи емпіричного і теоретичного дослідження. Методологія як вчення. Форми наукового знання. Наукова теорія як форма знання, її евристична функція. Наука, техніка і науково-технічна раціональність. Наука і творча фантазія. Наука і релігійна віра. Соціальні функції науки.
Література основна:
[1, С. 283-419], [3, ч.2, С 318-358], [7, ч.І, С. 520-658], [11, С. 414-520], [17, С. 238-256,262-279].
Література додаткова:
- Андрос Е.И. Истина как проблема познания и мировоззрения. - К., 1984.
- Батищев Г.С. Введение в диалектику творчества. - СПб, 1997.
- Вебер М. Наука как призвание и искусство // Самосознание европейской культуры XX века. - М.,1991. - С. 130-153.
- Диалектика процесса познания. - М., 1985.
- Кохановский В.П. Философия и методология науки. - Ростов-на-Дону, 1999.-Гл. 1-3.
- Лекторский В.А. Теория познания (гносеология, эпистемология) // Вопросы философии. - 1999. - №8.
23
- Современная философия науки: Знание, рациональность, ценности в трудах мыслителей Запада. Хрестоматия. -М., 1996.
- Современные теории познания. - М., 1992.
- Швырев B.C. Научное познание как деятельность. - М., 1984. - С. 185-230.
- Шевченко В.І. Концепція пізнання в українській філософії. - К , 1993.
- Ярошевець В.І. Людина в системі пізнання. - К., 1996
Тема 15. Суспільство, його структура і закономірності
розвитку
Лекційний матеріал (2 години)
Суспільство як предмет філософського аналізу. Специфіка суспільних законів і соціального пізнання. Суспільство як система об'єктивно-історичних зв'язків і відносин між людьми. Суспільні відносини і спілкування. Базис і надбудова. Формаційний підхід в дослідженні суспільства. Суспільно-економічна формація, її структура. Матеріальне виробництво, його способи і структура. Суспільне буття і суспільна свідомість. Суспільна психологія і суспільна ідеологія. Форми суспільної свідомості. Об'єктивні фактори суспільного розвитку. Географічний і демографічний детермінізм. Технократизм. Проблеми техногенного розвитку суспільства. Суб'єктивні фактори суспільного розвитку. Історичні спільноти. Роль народних мас і особистості в історії. Людина як суб'єкт і об'єкт історичного розвитку.