Програма затверджена на засіданні кафедри " " 2006 р

Вид материалаДокументы

Содержание


Завершуючи роботу над темою, необхідно на основі опрацьованого матеріалу показати
Подобный материал:
1   2   3
Тема 3. Новітня історія України

(8 годин)


Заняття 1. Українська національно-демократична революція

(2 години)


План семінару
  1. Центральна Рада та її політична діяльність. Проблема відносин з Радян­ською Росією.
  2. Українська держава гетьмана П. Скоропадського.
  3. Доба Директорії.
  4. Політика Радянської влади в Україні. Воєнний комунізм.


Теми рефератів
  • Українська Центральна Рада та ідея автономії України.
  • Українська Центральна Рада та Тимчасовий уряд: проблеми взаємовід­носин.
  • Проголошення Радянської влади в Україні.
  • Зовнішня політика Української Центральної Ради.
  • Брестський мир і Україна.
  • Українські політичні партії та їх діяльність у 1917 — 1918 роках.
  • Грушевський М.С. – голова УЦР.
  • Політична діяльність Винниченка В.К.
  • Симон Петлюра: нариси політичного портрету.
  • Утворення збройних сил Української держави.
  • Політика П. Скоропадського у галузі культури.
  • П. Скоропадський та ліві українські політичні партії.
  • "Білий рух" та гетьманщина.
  • Українська держава та Антанта: проблеми взаємовідносин.
  • Історичний портрет П. Скоропадського.
  • Українська держава й Радянська Росія: проблеми взаємовідносин.
  • Соціально-економічна політика Директорії.
  • Західноукраїнська Народна Республіка.
  • Н. Махно: політичний портрет.
  • Селянський повстанський рух в Україні.
  • X. Раковський: політичний портрет.
  • Наслідки громадянської війни в Україні.


Джерела та література
    1. Винниченко В. Відродження нації. - К.: Відень, 1920. - Ч. 1 — 3.
    2. Вознян М. Українська державність. - К., Відень, 1918.
    3. Верстюк В.Ф. Українська революція: доба Центральної Ради // Укр. істор. журнал. - 1995. - № 2, 5, 6.
    4. Верстюк В.Ф. М.С. Грушевський у перший період діяльності Цент­ральної Ради // Укр. істор. журнал. - 1996. - № 5. - С. 37 — 49.
    5. Гамрецький Ю.М. Універсали – визначні віхи історії Центральної Ра­ди // Укр. істор. журнал. - 1991. - № 8, 9.
    6. Гошуляк І.Л. Про причини поразки Центральної Ради // Укр. істор. жу­рнал. - 1994. - № 1. - С. 31 — 44.
    7. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. - К., 1992.
    8. Грушевський М.С. На порозі нової України: Гадки і мрії. - К., 1991.
    9. Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть? - К., 1991.
    10. Гунчак Т. Україна: Перша половина XX століття: Нариси політичної історії. - К., 1993.
    11. Дорошенко Д.І. Історія України 1917 — 1923 років // Прапор. - 1990. - № 11 — 12; Березіль. - 1991 — 1992.
    12. Дорошенко Д.І. Короткий курс історії України. - Катеринослав: Лейп­циг, 1923.
    13. Історія України: нове бачення. - К., 1996. - Т. 2.
    14. Копиленко О.Л. "Сто днів" Центральної Ради. - К., 1992.
    15. Кульчицький С.В. Центральна Рада. Утворення УНР // Укр. істор. жур­нал. - 1992. - № 5, 6.
    16. Логвиненко И.А. Политическая деятельность Украинской Центральной Рады. - Глобіно, 2000.
    17. Логвиненко И.А. Центральная Рада: опыт национально-государственного строительства на Украине (март — октябрь 1917 г.) // Вести ХГУ. Проблемы политической истории. - 1993. - № 375. - С. 59 — 67.
    18. Логвиненко І.А., Гавриленко О.А. Центральна Рада та ідея автономії України (березень — жовтень 1917 р.) // Вісник університету внутрішніх справ. - 1996. - № 1. - С. 99 — 109.
    19. Логвиненко І.А., Пчельников М. До питання про більшовицьке по­рушення права на самовизначення (на прикладі України 1917 - 1918 років) // Вісник ХДУ. - 1994. - № 381.
    20. Мазепа І. Більшовизм і окупація. Соціально-економічні причини недо­зрілості сил української революції. - Львів, Київ, 1920.
    21. Млиновецький Р. Казуси історії українських визвольних змагань 1917 — 1918 років. - Чужина, 1970.
    22. Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття. - К., 1993.
    23. Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність у 1917 — 1919 роках (історико-генетичний аналіз). - К., 1995.
    24. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. - К., 1992. - Т. 2.
    25. Романчук О.К. Ультиматум: Хроніка одного конфлікту між раднаркомом РРФСР і Центральною Радою. - К., 1990.
    26. Семененко В.І. Історія Східної України. Поновлення кайданів (1917 — 1922). - Харків, 1995.
    27. Скоропадський П. Спогади. - Київ, Філадельфія, 1995.
    28. Соловей Д.Ф. У справі оцінки акту державного перевороту 29 квітня 1918 року // Політичні читання. - 1994. - № 3.
    29. Удовиченко О.І. Україна у війні за державність. - К., 1995.
    30. Феденко П. Влада П. Скоропадського. - К., 1993.
    31. Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції.
    32. Яневський Д.В. Українська Центральна Рада: перші кроки до новіт­ньої державності (березень - листопад 1917 р.) // Минуле України: відновлені сторінки. - К., 1991. - С. 5 — 35.


Методичні рекомендації

Під час підготовки до семінарського заняття, у першу чергу, слід звернути увагу на особливості процесу утворення Центральної Ради. Не­обхідно проаналізувати політичну ситуацію, яка склалася на Україні після повалення самодержавства в лютому 1917 р. (визначити трикутник полі­тичних сил в Україні та дати йому оцінку). Необхідно розібратися, які саме сили сформували політичне обличчя УЦР, визначити найголовніші етапи історії Центральної Ради та охарактеризувати їх. У зв'язку з цим також необхідно простежити, як та чому, під впливом яких обставин змі­нювалася політична програма Ради, ознайомитися з діяльністю найбільш масових та авторитетних політичних партій того часу, пригадати історію прийняття Універсалів. Розглядаючи проблему відносин Центральної Ра­ди з Радянською Росією, необхідно висвітлити причини війни між УЦР і Раднаркомом Росії та показати її наслідки. Прихід в Україну німецького та австрійського війська прискорив політичний крах Центральної Ради.

Розуміння причин краху УЦР значною мірою пояснює обставини встановлення в Україні гетьманського режиму. У зв'язку з цим необхідно уважно проаналізувати партійний, національний та соціальний склад Кабінету Міністрів Української держави. Це дасть можливість багато в чому зрозуміти характер внутрішньої політики гетьманського уряду, основні орієнтири його зовнішньої політики. Необхідно також звернути увагу на те, що однією з основних причин падіння режиму П. Скоропадського була йо­го внутрішня політика.

Третя фаза української державності – доба Директорії – починається після усунення П. Скоропадського. У зв'язку з цим необхідно аргумен­товано показати, що ця доба була продовженням першої доби Української Центральної Ради, дати відповідь на питання, чому багато з наміченого Директорією не вдалося реалізувати (яскравим прикладом може бути Акт злуки УНР з ЗУНР, який так і залишився на папері). Слід також зрозуміти, що головні причини, які привели до розколу між українськими політични­ми партіями та в середині кожної, випливали з розбіжностей щодо розу­міння майбутнього України, а саме з неоднакових уявлень про структуру влади та про співвідношення національних інтересів і соціалістичних ідеа­лів. У тих складних умовах більшовики відновили в Україні радянську вла­ду й при військовій підтримці Росії почали наступ на Київ. Тут необхідно пригадати хід подій, дати оцінку Директорії, показати її неспроможність протидіяти наступу російських військ.

Показуючи політику Радянської влади в Україні, перш за все необ­хідно проаналізувати діяльність уряду X. Раковського, показати політичне, національне та культурне життя України в той час; з'ясувати суть, хід та наслідки політики воєнного комунізму, зробити відповідні висновки.


Заняття 2. Україна в 20 — 30-ті роки XX століття

(2 години)


План семінару
  1. Розвиток України в умовах непу.
  2. Примусова колективізація і форсована індустріалізація в Україні. Голодо­мор.
  3. Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні. Масові реп­ресії і політичні процеси.


Теми рефератів
  • Політика коренізації в Україні в 20-ті роки XX століття.
  • Україна й утворення СРСР.
  • Ідейно-політична боротьба в 20-ті роки XX століття.
  • Промислове будівництво на Харківщині у роки перших п'ятирічок.
  • Шумський О.Я.: політичний портрет.
  • Політична діяльність Раковського Х.Г., в Україні.
  • Становище західноукраїнських земель у складі Польської держави.
  • Приєднання Західної України до УРСР.
  • Фінансова реформа 1922 — 1924 років.


Джерела та література
    1. Бруцкус Б. О новой зкономической политике // ЭКО. - 1983. - № 10. - С. 84 — 93.
    2. Голод 1932 — 1933 років на Україні: очима істориків, мовою докумен­тів. - К., 1990.
    3. Греченко В.А. Внутрипартийная борьба: сквозь призму печати 20-х годов. - X, 1991.
    4. Греченко В.А. Внутріполітичні дискусії початку 20-х років: досвід, уро­ки // Маршрутами історії. - К., 1990.
    5. Греченко В.А. До історії внутріпартійної боротьби в Україні у 20-ті ро­ки // Укр. істор. журнал. - 1993. - № 3.
    6. Даниленко Б.М., Касьянов Г.В., Кульчицький С.В. Сталінізм на Украї­ні: 20 — 30-ті роки. - К., 1991.
    7. Діброва С.С., Панчук М.І. Вогонь і попіл // Про минуле – заради май­бутнього. - К., 1989.
    8. Діброва С.С. Сталінський "великий перелом": погляд із 80-х // Про минуле – заради майбутнього. - К., 1989.
    9. Кульчицький С.В. Нова економічна політика: уроки для сьогодення // Маршрутами історії. - К., 1990.
    10. Кульчицький С.В. Суцільна колективізація на Україні // Укр. істор. жур­нал. - 1988. - № 11.
    11. Кульчицький С.В. трагічна статистика голодомору // Минуле України: відновлені сторінки. - К., 1991.
    12. Лозицький В.С. Політика українізації в 20 — 30-х роках: історія, проб­леми. Уроки // Сторінки політичної історії України. - К., 1990.
    13. Нагорна Л.П. Позиція України у новоствореній союзній державі: 20-ті роки крізь призму 90-х // Укр. істор. журнал. - 1993. - № 10.
    14. Польовий Л.П., Чирко Б.В. Національні меншини українського села в умовах колективізації // Укр. істор. журнал. - 1993. - № 4 — 6.
    15. Пристайко В., Шаповал Ю. Справа "Спілки визволення України". - К., 1995.
    16. Пристайко В., Шаповал Ю. Михайло Грушевський і ГПУ-НКВД: трагіч­не десятиліття 1924 — 1934. - К , 1996.
    17. Табачник Д., РозстальниЙ В. Сталінський терор: Україна наприкінці тридцятих // Сторінки політичної історії України. - К., 1990.
    18. Табачник Д.В. За стандартними звинуваченнями: терор проти війсь­кових кадрів на Україні наприкінці 30-х років // Минуле України: відновлені сторінки. - К., 1991.
    19. Чехович В.А. Державно-правові питання українізації в 20-х роках // Минуле України: відновлені сторінки. - К., 1991.
    20. Чирко Б.В. Національні меншості на Україні в 20 — 30-х роках // Сто­рінки політичної історії України. - К., 1990.
    21. Шаповал Ю. У ті трагічні роки: сталінізм на Україні. - К., 1990.
    22. Шаповал Ю. М.С. Хрущов на Україні. - К., 1990.
    23. Шаповал Ю. Україна 20—50-х років: сторінки ненаписаної історії. – К., 1993.
    24. Шаповал Ю. Людина і система: штрихи до портрету тоталітарної до­би в Україні. - К., 1994.
    25. Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. ЧК-ГПУ-НКВД в Україні: особи, факти, документи. - К., 1997.


Методичні рекомендації

Під час висвітлення першого питання необхідно дати загальну характе­ристику міжнародного й внутрішнього становища України на початку 20-х років, навести дані, що стосуються наслідків громадянської війни та полі­тики "воєнного комунізму" в Україні. Необхідно також розібратися у при­чинах прийняття нової економічної політики, її політичній та економічній суті. Необхідно назвати й проаналізувати основні заходи непу, його відмін­ність від попередньої політики. Необхідно також відповісти на запитання, у чому була принципова новизна непу, яким було ставлення до непу в прав­лячій комуністичній партії, у чому полягають кризи непу та його недоліки, чому не слід ідеалізувати неп, які причини його згортання, що можна ска­зати про уроки непу для сьогодення.

Розкриваючи друге питання, необхідно визначити, чи була необхід­ність проведення колективізації і в чому були причини відставання сіль­ського господарства в той період. Необхідно визначити, у чому різниця між кооперацією і колективізацією і які форми кооперації набрали розвитку в Україні в часи непу. Необхідно також дати відповідь на запитання, кому була вигідна колективізація і які верстви населення України її підтримали. Для відповіді на останнє запитання необхідно розповісти про те, якими методами проводилася колективізація і хто її здійснював. Необхідно також розказати, що фактично означала "ліквідація куркульства як класу". Особ­ливу увагу слід звернути на причини голодомору в Україні у 1932 — 1933 роках. Для цього слід скористатися збірником документів, де висвітлюється це питання, й показати масштаби трагедії українського народу.

Висвітлюючи історію форсованої індустріалізації, необхідно показати особливості її здійснення в Україні, методи реалізації п'ятирічних планів, сутність стаханівського руху, досягнення і невдачі у промисловому розвит­ку, соціальні наслідки цього процесу.

При вивченні третього питання слід простежити процес формування адміністративно-командної системи в Україні, утвердження сталінського тоталітарного режиму й монополії комуністичної партії. Необхідно виявити причини виникнення сталінізму і його перемоги в ідейно-політичній бороть­бі в 20-ті роки XX століття.

Слід відзначити особливості політичних процесів в Україні, їх напра­вленість. Необхідно також відповісти на запитання, у чому були причини масових репресій 30-х років XX століття і які їх наслідки з політичної, еко­номічної і демографічної точок зору. Також необхідно навести приклади, що свідчать про масштаби "великої чистки".


Заняття 3. Україна в роки другої світової війни

(2 години)


План семінару
  1. Напад Німеччини на СРСР. Бойові дії на Україні у 1941 — 1942 роках.
  2. Україна під владою окупантів. Рух опору в Україні.
  3. Визволення українських земель від німецько-фашистської окупації та повернення Радянської влади.
  4. Відбудова економіки на звільненій території України.


Теми рефератів
  • Українське питання напередодні Великої Вітчизняної війни.
  • Радянсько-німецькі стосунки напередодні Великої Вітчизняної війни.
  • Причини невдач Червоної Армії на початку війни в сучасній історичній літературі.
  • Харків у період німецької окупації.
  • Трагедія радянських військовополонених.
  • УПА й польський визвольний рух.
  • Українська інтелігенція та держава в умовах окупаційного режиму.
  • Антифашистська боротьба в Східній Україні.
  • Антифашистський рух у Західній Україні.
  • УПА й радянські партизани.
  • Внесок українського народу в розгром нацистської Німеччини.
  • Наслідки та уроки Другої світової війни.
  • Геополітичні зміни після закінчення війни та українське питання.


Джерела та література
    1. Вельц Гельмут. Солдаты, которых предали. - Смоленск, 1999.
    2. Гунчак Г. Втрати українців під час Другої світової війни // Сучасність. - 1992. - № 7.
    3. Історія України: нове бачення: У 2-х т. - К., 1995. - Т. 2.
    4. Історія України. - Львів, 1996.
    5. Киричук Ю.А. Історія УПА. - Тернопіль, 1991.
    6. Коваль В.С. Невідомий варіант "плану Барбароса" // Укр. істор жур­нал. - 1996. - № 3.
    7. Коваль В.С. Український період у Великій Вітчизняній війні (1941 — 1945) // Укр. істор. журнал. - 1990. - № 8.
    8. Коваль М.В. ОУН-УПА: між "третім рейхом" і сталінським тоталітариз­мом // Укр. істор. журнал. - 1994. - № 2 — 3.
    9. Коваль М.В. Друга світова війна і Велика Вітчизняна війна та сього­дення. Роздуми історика // Укр. істор. журнал. - 1995. - № 3.
    10. Косик В. Україна під час Другої світової війни 1938 — 1945 років. - К.; Париж; Нью-Йорк; Торонто, 1992.
    11. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. - Париж; Нью-Йорк; Львів, 1993.
    12. Лето 1941 г. Украина: Документы и материалы: хроника событий. - К., 1991.
    13. Маркусь В. Приєднання Закарпатської України: 1944 — 1945. - К., 1992.
    14. Меллентин Ф. Танковые сражения. Боевое применение танков во Второй мировой войне. - СПб, 1998.
    15. Мірчук П. Українська армія. 1942 — 1952: Документи і матеріали. - Львів, 1991.
    16. Роєнко В. Друга світова війна 1939 — 1945 років. - К., 1994.
    17. Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941 — 1945 годов. Документы и материалы: В 3-х т. - К., 1985.
    18. Стецько Я.С. ЗО червня 1941 р. – проголошення відновлення держав­ності України. - Торонто; Нью-Йорк, 1967.
    19. Уильямсон Г. СС – инструмент террора. - Смоленск, 1999.
    20. Урланис Б.Ц. История военных потерь. - СПб, Москва, 1998.
    21. Чайковський А. Невідомий фронт. - К., 1994.


Методичні рекомендації

Працюючи над першим питанням плану семінарського заняття, слід пригадати, що перебування роз'єднаних українських земель у складі СРСР, Польщі, Чехословаччини та Румунії – один з найбільш важливих факторів, який мав безпосередній вплив на розвиток політичної ситуації в Централь­ній та Східній Європі напередодні Другої світової війни. Слід також мати на увазі, що політичне розташування цих земель зробило їх об'єктом зітк­нення інтересів СРСР та Німеччини. Розуміння цього дасть можливість розібратися і визначити неоднозначний характер взаємовідносин СРСР та Німеччини напередодні Великої Вітчизняної війни, допоможе більш глибо­ко розкрити їх причини. Необхідно показати ступінь підготовленості до війни Німеччини та СРСР, розкрити причини невдач Червоної Армії на першому етапі війни та дати їм оцінку. Щоб відповідь була повною, необ­хідно проаналізувати хід бойових дій на Україні у 1941 — 1942 роках.

Під час роботи над другим питанням слід мати на увазі, що з почат­ком Великої Вітчизняної війни Україна стала одним із основних об'єктів агресії. Гітлерівський окупаційний режим ніс руйнування, насилля і фізич­не знищення українців, встановлювався так званий "новий порядок". Необхідно розібратися в тому, який був адміністративний поділ українсь­ких земель і яка політика проводилася німцями на цих землях. Розуміння цього допоможе показати неоднозначний характер визвольного руху в Україні, визначити його завдання та цілі. Необхідно висвітлити історію та особливості радянського партизанського руху, а також діяльність ОУН-УПА, її генезису, розкрити причини протиріч усередині національно-виз­вольного руху та їх наслідки.

Розкриваючи третє питання, необхідно не тільки висвітлити хід виз­волення України від німецьких окупантів, а й показати, наскільки місцеве населення сприймало повернення Радянської влади. Для цього необхідно розібратися у політиці, яка проводилася радянським московським урядом на західноукраїнських землях, а це, у свою чергу, допоможе розкрити причини загострення збройної боротьби між УПА й Радянською Армією.

Завершуючи роботу над темою, необхідно на основі опрацьованого матеріалу показати:
    • внесок українського народу в розгром нацистської Німеччини;
    • наслідки та уроки Другої світової війни для України.


Заняття 4. Проголошення і розбудова незалежної держави Україна

(2 години)


План семінару
  1. Проголошення державної незалежності республіки. Державотворення і політичний розвиток на сучасному етапі.
  2. Соціально-економічне становище України: досягнення і проблеми.
  3. Міжнародне становище й зовнішня політика України.


Теми рефератів
  • Структурні зміни в політичній системі України після проголошення не­залежності республіки.
  • Характер, особливості, проблеми політичних відносин України з країна­ми СНД.
  • Чорнобильська катастрофа — трагедія XX століття.
  • Основні політичні партії в Україні.
  • Кравчук Л.М. — перший президент незалежної держави Україна.
  • Кучма Л. Д. — президент України.
  • Автономна Республіка Крим сьогодні (1991 — 2000).
  • Українсько-російські відносини: досягнення, проблеми, можливі перспек­тиви.
  • Прийняття Конституції України.


Джерела та література
    1. Бандурка О.М., Древаль Ю.Д. Український парламентаризм: станов­лення і розвиток. - X., 1999.
    2. Бандурка О.М., Древаль Ю.Д. Розвиток парламентаризму - безпово­ротний // Голос України. - 1999. - 14 грудня.
    3. Баштанник В. Регіональний рівень. Влада і партії// Віче. - 1999. - № 6.
    4. Гречанинов В. Украына в будущей Европе // Віче. - 1999. - № 9.
    5. Демчук П. На старте строительства государственности // Политика и время. - 1992. - № 2.
    6. Єщенко П. Структурна політика в країнах з трансформаційною еконо­мікою // Віче. - 1999. - № 7.
    7. Заєць А. Український парламентаризм. Формування й удосконалення // Віче. - 1999. - № 2.
    8. Інавгураційна промова Президента України Кучми Л.Д. 3О листопада 1999 року // Урядовий кур'єр. - 1999. - 1 грудня.
    9. Литвин В.М., Слюсаренко А.Г. На політичній арені України (90-ті ро­ки). Роздуми істориків // Укр. істор. журнал. - 1994. - № 1, 2.
    10. Литвин В. Політична арена України: Дійові особи та виконавці. - К., 1994.
    11. Литвин В.М. Украына: политика, политики, власть. - К., 1997.
    12. Мочерний С. Характер перехідного періоду в Україні 90-х // Віче. - 1999. - № 10.
    13. Онікієнко В. "Золоті гори" ринкової економіки або питання рівня життя населення // Віче. - 1999. - № 5.
    14. Погорілко В. Державотворчий процес в Україні і "парад факторів" // Віче. - 1999. - № 10.
    15. Про проголошення незалежності України. Постанова Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 року // Відомості Верховної Ради Украї­ни. - 1991. - № 33. - Ст. 1062 — 1063.
    16. Україна багатопартійна. Програмні документи нових партій. - К., 1991.


Методичні рекомендації

Розглядаючи перше питання плану семінарського заняття, необхідно проаналізувати суспільно-політичну та економічну ситуацію, яка складалася в СРСР в кінці 80-х — на початку 90-х років XX століття, чітко визначити чинники, що прискорили серпневі події 1991 р., показати їх наслідки. У зв'язку з цим необхідно пригадати хід подій в Україні після невдалого пере­вороту в Москві та дати їм оцінку. Слід розібратися в особливостях політич­ного розвитку молодої держави Україна. Для цього необхідно охарактеризу­вати основні етапи становлення політичної системи республіки, всебічно розкрити складнощі та труднощі цього процесу.

Висвітлюючи друге питання плану, перш за все слід розібратися в причинах економічної кризи в Україні та показати її наслідки. Орієнтува­тися при підготовці до відповіді слід на поточний матеріал періодичних видань. Це допоможе глибше зрозуміти не тільки причини економічної кри­зи в республіці, а й осягнути можливі шляхи виходу з неї, ту систему захо­дів, яку вживає уряд з цією метою.

Розкриваючи третє питання плану, слід мати на увазі, що зовнішня політика України (формування її пріоритетів) багато в чому нерозривно пов'язана з політичним та соціально-економічним становищем, яке склада­лося в Україні. Сьогодні саме тому зовнішню політику України досить умовно можна поділити за напрямом дій: у СНД та з іншим світом. Необ­хідно проаналізувати та показати досягнення, проблеми та труднощі між­народної політики України, дати їй відверту оцінку. Завершуючи роботу над темою, необхідно підбити підсумки, зробити відповідні висновки.