Дослідження соціальних проблем села Кальника наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   19

1 ver.sd.org.ua.; Казьмирчук Григорій, Казьмирчук Марія. Кальницький козацький полк (1648–1711 рр.). – К.: СПД Цимбаленко Є. С., 2009. – 92 с.

2 Ивашкевич Ярослав. Краткая биография // Інтернет

3 Казьмирчук Марія. Село Кальник: поступ до промислового суспільства (кінець ХVІІІ – на початку ХХ ст.). Зошит № ІІ. Документи з історії села. – К.: Логос, 2006. – С. 28, 50.

4 Знайшли дуб Івана Богуна // Щоденна газета неофіційної інформації, настроїв і громадської думки // rver.sd.org.ua.

5* Ми підтримуємо активне клопотання Кальницької сільської ради, особисто її голови Павла Корецького про надання дубу статусу “ботанічної пам’ятки природи місцевого значення, назвавши його – “Дубом Івана Богуна” Це клопотання підтримали старший науковий співробітник Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка, канд. біологіч. наук В. В. Кваша, Координатор КЕКЦ із створення об’єктів природно-заповдіного фонду Укпаїни, канд. білогол. наук І. Ю. Парнікоза і Директор Київського еколого-культурного центру, заслужений природоохоронець України В. Є. Борейко.

^ Знайшли дуб Івана Богуна // Щоденна газета неофіційної інформації, настроїв і громадської думки // rver.sd.org.ua.

6 Інформація національного радіо (Перший канал) від 18 вересня 2008 р.

7 Розповідь Гетьмана реєстрового козацького війська Анатолія Шевченка 25 серпня 2008 р. // Радіопередача Центрального національного радіо “Козацька рада” від 25 серпня 2008 р.

8 Казьмирчук Г. Полкове місто Кальник на початковому етапі Визвольної війни українського народу під керівництвом Б. Хмельницького (1648–1654 рр.) // Проблеми історії та історіографії України. Програма і матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 360-річчю початку Козацької революції 1648–1667 рр. та 90 - річчю Гетьманату П. Скоропадського. 23 квітня 2008 року. / Наук. ред. проф. Г. Д. Казьмирчука. – К.: Науковий світ, 2008. – С. 6–8.

9 Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссиею (далі – Акты ЮЗР). – Т. ІХ. (1668–1672). – СПб.: Типография М. Эттингера, 1877. – 988 + 24 с.; Т. Х. (Дополнение к ІІІ тому). – СПб.: Типограф. братьев Пантелеевых, 1878. – 838 + 24 с.; Т. ХІ. (1672–1674). – СПб.: Типограф. М. Эттингера, 1879. 850 + 15 с.; Т. ХІІ (1675–1676). – СПб.: Типограф. братьев Пантелеевых, 1882. – 874– 874 + 15 с.; Т. ХІІІ. (1677–1678). – СПб.: Типограф. А. М. Котельника, 1884. – 766 + 18 с. та ін.

10 Архив Юго–Западной России. – Кн. 3. – Т. 2. – К., 1868. – С. 433–435.

11 Реестра всего Войска Запорожского после Зборовского договора с королем польським Яном Казимиром, составленные 1649 года, октября 16 дня, и изданная О. М. Бодянским. – М.: В Университетской типографии, 1875. – С. ХІV–ХV.

12 Реєстр Війська Запорозького 1649 року / Підгот. до друку О. В. Тодійчук (голов. упоряд.) та ін.; Редкол.: Ф. П. Шевченко (відп. ред.) та ін. – К.: Наукова думка. 1995. – С. 265–288.

13 Акты ЮЗР. – Т. Х. – С. 570, 578.

14 1654–1656 гг. Перечень городов, городков, мест и местечек в Черкасских полках // Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете. 1905 год. – Кн. 2. – М.: Университетская типография, 1905. (Смесь). – С. 28.

15 Величко Самійло. Літопис / Переклав з книжної української мови Валерій Шевчук: У 2-х т. – К.: Вид-во Дніпро, 1991. – Т. 1. – С. 139, 157, 214 – 215; Т. 2. – С. 70, 115, 165, 267, 275.

16 Там само. – С. 108, 110, 113, 114, 127, 131, 138, 139, 156, 157 та ін.

17 Там само. – Т. 2. – С. 44.

18 Там само. – Т. 1 – С. 108,110, 113, 114, 127, 131, 138, 139,156, 157, 159–161, 206, 207, 214. 215, 227, 228, 263, 266, 278.

19 Там само. – Т. 1. – С. 142, 214, 215.

20 Там само. – Т. 1. – С. 261, 266.

21 Там само. – Т. 1. – С. 283.

22 Там само. – Т. 1. – С. 83, 84, 89, 214, 257, 263, 266, 278, 311.

23 Софонович Феодосій. Хроніка з літописців стародавніх. – К.: Наукова думка, 1992. – С. 231, 255, 300.

24 Там само. – С. 230, 231.

25 Летопись Самовидца о войнах Богдана Хмельницкого и о междоусобицах, бывших в Малой России по его смерти. – М.: Университетской типографии, 1846. – С. 14.

26 Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / Пер. із староукр. – К.: Т-во “Знання” України, 1992. – 192 с.

27 Там само. – С. 5.

28 Краткая летопись Малыя России с 1506 по 1770 с изъявлением образа тамошнего правления. – СПб., 1777. – 242 + LХІ + 116 с.

29 Див.: Типографський відбиток у конвалюті самостійному під № П-4262, який зберігається у Відділі стародруків НБУ імені В. Вернадського НАН України. Комплект № 4. – С. 159.

30 Там само.

31 Эвлия Челеби. Книга путешествия: (Извлечения из сочинения турецкого путешественника ХVІІ века). – Вып. І. Земли Молдавии и Украины. – М.: Изд–во Восточной литературы, 1961. – С. 337.

32 Вердум Ульріх фон. Щоденник подорожі, яку я здійснив у роки 1670, 1671, 1672...через королівство Польське... / Переклад з нім. І. І. Сварника // Жовтень. – 1983. – № 10. – 93.

33 Liske X. Cudzoziemcy w Polsce.... – S. 60.

34 Олянчин Домет. Опис подорожі шведського посла на Україну 1656–1657  р. // Записки наукового товариства імені Шевченка. – Т. 154. – Львів, 1937. – С. 51–56.

35 Шість листів С. К. Кушевича з 1648 р. про сучасні події // Жерела до історії України-Руси. – Львів: Друкарня Наукового товариства імені Шевченка, 1913. – Т. VІ. – С. 116.

36 1666 р. [лютого 20 (ст. ст.) Під Лисянкою]. Інструкції послам Війська Запорозького, відправленим на варшавський звичайний сейм, скликаний на березень того ж року / Підготував до друк. М. Крикун // Україна модерна. Число 2–3 за 1997–1998 рр. – Львів, 1999. – С. 318–327.

37 Донесення гетьмана І. Мазепи про його згоду задіяти всі можливі зусилля для захоплення ченця Соломона та перехоплення всіх запорозьких посланців на зворотному шляху з Польщі // Доба гетьмана Івана Мазепи в документах / Упоряд. С. Павленко. – 2-е вид. – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська акдемія”, 2008. – С. 276.

38 Там само. – С. 277.

39 Письмо Кальницкого полковника Василья Вареницы к Григорью Косагову с просьбою о помощи ратными людьми… // Акты ЮЗР. – Т. V. 1659–1665. – СПб.: Типография Эдварда Праца, 1867. – С. 162; Акты ЮЗР – Т. ХІ. – С. 426–427.

40 Акты ЮЗР – Т. ХІ. – С. 500.

41 Там само. – Т. ХІІ. – С. 34, 134–136.

42 Там само. – С. 819–820.

43 Додатки / Підготував М. Крикун // Україна модерна. – Число 2–3 за 1997–1998 рр. – Львів, 1999. – С. 54–58.

44 Казьмирчук Григорій. Кальницький полк: історіографія та джерела // Соціальна історія: Науковий збірник / За ред. проф. Г. Д. Казьмирчука. – Вип. ІV. – К.: Видавець СПД Цимбаленко, 2008. – С. 54–58.

45 Маркевич Николай. История Малороссии: В 5-ти т. – М.: Типограф. Августа Семена, 1842. – Т. І. – 387 + Х с.; Т. ІІ. – 673 + ХVІ с.; Т. V. – М., 1843. – 345 с. та ін.

46 Похилевич Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. – К., 1864. – С. 319–320.

47 Максимович М. А. Обозрение городовых полков и сотен, бывших на Украине со времени Богдана Хмельницького // Максимович М. А. Собрание сочинений. – Т. І. Отдел исторический. – К.: Типография М. П. Фрица, 1876. – С. 654–746.

48 Там само. – С. 701–702.

* Володимир Боніфатійович Антонович мав намір проводити розкопки біля Кальника ще у 1887 р. Мабуть, він мав зустріч з керівництвом Товариства кальницького цукровобурякового заводу і провів попередні переговори з ним про розкопки, на землі якого знаходилися скіфські могили. Про що красномовно свідчить лист “покірного слуги” керуючого заводом Гаврила Єнні до професора Імператорського університету Св. Володимира у Києві. 14 червня 1888 р. з телеграфної станції м. Дашева до Києва на вул. Жилянську, 20 принесли лист такого змісту: “В исполнение моего обещания честь имею известить Вас, Милостивый государь, что поле, на котором находятся курганы виданные Вами при с. Кальнике, будут совершенно свободны от хлеба к 25 июля с.[его] года, а потому если Вы и по ныне прибываете в намерении раскапывать их, то с вышесказанного числа можете свободно приступить к этим раскопкам, а нам очень приятно будет встретить Вас у себя”. Це була писарська копія листа, а далі рукою підприємця дописано “Примите глубокоуважаемый Профессор мое уважение в истинном к Вам почтении с которым честь имею быть Вашим покорным слугою. Подпись – Гавр. Енни”. Цей документ повторно публікується нами. Він зберігається в Інституті рукопису НБУ ім. В. Вернадського НАН України. – Ф. 1. – Спр. 7857. – 1 арк.

49 Собрание сочинений Н. И. Костомарова: Исторические монографии и исследования. – Кн. VІ. – Т. ХV. Руина. Гетманство Брюховецкого, Многогрешного и Самойловича; Т. ХVІ. Мазепа и мазепинцы. – СПб.: Типография М. М. Стасюлевича, 1905. – 815 с.

50 Чубинський П. Ще не вмерла Україна // Мета, Львів, 1863. – № 4. – С. 271.

51 Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. .- К.: Наукова думка, 1996. – Т. ІХ. – Кн. І. – С. 492, 493.

52 Грушевський М. Хмельницький і Хмельнищина, історичний ескіз // Записки Наукового товариства імені Тараса Шевченка. – Львів: НТШ, 1898. – Т. ХХІІІ. – С. 13.

53 Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова). – К.: Наукова думка, 1996. – Т. ІХ. – Кн. І. – С. 13.

54 Аркас М. М. Історія України–Русі / Вступне слово і комент. В. Г. Сарбея. – Факс. вид. – К.: Вища шк., 1990. – С. 189, 301.

55 Werdum Y. Dyaryusz wyprawy Jana Sobieskiego z r. 1671 // Scriptores rerum Polonicarum – t. 4 – Krakow, 1878; Pisma do wieku i spraw Jana Sobieskiego – T. 1. – Krakow, 1880.

56 Б. Х.  Хмельницкий // Большая советская энциклопедия. – М.: БСЭ, 1935. – Т. 59. – С. 816, 817.

57 Голобуцький В. О. Богун Іван // Радянська енциклопедія історії України. – Т. 1. – К.: УРЕ, 1969. – 168–169; Візир М. П. Вінницький полк // Там само. – С. 309.

58 Крип’якевич Іван. Студії над державою Богдана Хмельницького (І. Рада, ІІ. Генеральна старшина) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Т. 138–140. Праці історично–фісолофічної секції. – Львів: НТШ, 1925. – С. 76, 79.

59 Крип’якевич Іван. Студії над державою Богдана Хмельницького. VІІ–ІХ // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Т. 151. Праці історично–фісолофічної секції. – Львів: НТШ, 1931. – С. 123–124, 127, 129.

60 Крип’якевич Іван. Адміністративний поділ України за Б. Хмельницького // Інститут рукопису НБУ ім. В. Вернадського (далі – ІР НБУ). – Ф. Х. – Спр. 17584. – 42 с.

61 Киевский полк и Правобережье // ІР НБУ. – Ф. ІІ. – Спр. 18807. – Арк. 35 зв.

62 Яковлєва Т. Г. Загибель Івана Богуна // УІЖ. – 1991. – № 5. – С. 139.

63* Цим офіцером, на думку В. Б. Антоновича і В. А. Беца, був Павло Тетеря, який, щоб “захистити своє гетьманство від всіляких претензій, вирішив знищити всіх із старшин, хто міг бути йому загрозою у цьому сенсі. Він послав королю, зайнятому осадою Глухова, донос про зраду козаків, які знаходилися у королівському таборі у кількості декількох тисяч, і головним чином на їх наказного гетьманя Богуна”.

6459 Яковлєва Т. Г. Загибель Івана Богуна. – С. 140

^ Степанков В. С. Розвиток подій Національно-визвольної війни на території Поділля влітку 1648 року // Подільська старовина. Зб. наук. праць / Відп. ред. В. А. Косаківський. – Вінниця: У надзаголов. Вінницький обласний краєзнавчий музей, 1993. – С. 154,160.

65 Большая энциклопедия: В 62-х т. – Т. 6. – М.: Терра, 2006. – С. 441.

66 Обухов В. В. Полковник Богун: Козацькому роду нема переводу. – К.: Б. вид., 2006. – С. 31.

67 Яковлева Т. Г.Загибель Івана Богуна.

68 Архив Юго-Западной России. – Ч. 3. – Т. 6.

69 Обухов В. В. Вказана праця. – С. 34

70 Listy Jana Kazimirza do Maryi Ludowiki (wyd Czarmak) // Kwartalnik Historyczny – 1891 – S. 22.

71 Бєлашов В. І. Глухів – столиця Гетьманщини (До глухівського періоду історії України (1708–1782 рр.). – Глухів: Глухів. держ. університет, 2005. – С. 20.

72 Антонович В. Б., Беца В. А. Исторические деятели Юго-Западной России в биографиях и портретах // УІЖ. – 1991. – № 5. – С. 146.

73 Апанович О .М. Воєнне мистецтво Богдана Хмельницького // УІЖ. – 1995. – № 4 – С. 44.

74 Гуржій О. І. Українська козацька держава в другій половині ХVІІ–ХVІІІ ст.: кордони, населення, право. – К.: Основи, 1996. – С. 21, 22, 41; Панашенко В. В. Полкове управління в Україні (середина ХVІІ–ХVІІІ ст.). – К., 1997; Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція ХVІІ ст. (1648–1676 рр.). – К., 1999 та ін.

75 Панашенко В. В.Вінницький полк // Енциклопедія історії України. – К.: Наукова думка, 2003. – Т. 1. – С. 567–568; Горобець В  М. Кальницька оборона // Там само. – Т. 4. – К.: Наукова думка, 2007. – С. 45 та ін.

76 Осташ Р. І. Територія Брацлавського і Кальницького полків у 1649 р. у зіставленні з сучасною гелографічною картою // Тези доповідей Шостої Вінницької обласної історико–краєзнавчої конференції. – Вінниця, 1988. – С. 15; Її ж.Чисельність козаків у Брацлавському й Кальницькому полках 1649 р. // Тези доповідей Дев’ятої Вінницької обласної історико–краєзнавчої конференції. – Вінниця, 1990. – С. 29–30.

77 Кравець М. М. Україна другої половини ХVІІ  ст. у висвітленні Ульріха фон Вердума // Тези і доповідді ІV республіканської наук. практ. конф. з істор. краєзнавства. – К., 1989. – С. 55–56.

78 Балабушкевич Т. А. Територіальні межі правобережних козацьких полків (друга половина ХVІ – початок ХVІІІ ст.) // Проблеми історичної географії України: Зб. наук. праць. – К., 1991. – С. 28–29.

79 Гуржій Олександр. Українська козацька держава в другій половині ХVІІ–ХVІІІ ст.: кордони, населення, право. – К.: Основа, 1996. – С. 21.

80 Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648–1682 рр. – Дніпропетровськ, Ліра, 2007. – С. 45–46, 51–52, 109, 111, 121, 126, 128,137, 140–140, 145, 174, 162, 163, 174, 181, 191, 196, 179–198, 209.

81 Сигидин М. С. Зміни в адміністративному устрої Подільських земель періоду визвольної війии // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку (Матеріали республіканських історичних читань). – К.: У надзаглов.: Інститут історії України НАН України, 1991. – С. 56–61.

82 Сокірко Олексій. Конотопська битва 1659 р.: Тріумф у час Руїни. – К.: Темпора, 2008. – С. 16.

83 Бантыш-Каменский  Д. Н. История Малой России от водворения словян в сей стране до уничтожения гетманства. – К.: Час, 1993. – С. 229.

84 Див.: Конотопська битва 1659 року. – К.: Центр східноєвропейських дослідень, 1996. – 178 с.

85 Див.: Павленко Сергій. Битва під Конотопом 1659 року // Голос України. – 2009. – 4 липня – С. 11.

86 Бабулин И. Б. Битва под Конотопом 26 июля 1659 года. – М.: Цейхгауз, 2009. – С. 8, 9.

87 Там само. – С. 10, 13.

88 Лукашевич Ю. Б. О козаках Украины. – СПб., б. изд., 2006. – С. 23, 40, 122.

89 Крикун Микола. Між війною і радою: Козацтво Правобережної України в другій половині ХVІІ – на початку ХVІІІ століття. – К.: Критика, 2006.

90 Крикун М. Остап Гоголь – гетьман козацтва Правобережної України // Україна модерна. Число  2 – 3 за 1997–1998 рр. – Львів, 1999. – С. 37.

91 Кривошея Володимир. Генеалогія українського козацтва: Нариси історії козацьких полків. – 2-е вид, доп. – К.: Стилос, 2004. – С. 119.

92 Там само. – С. 116–117, 185.

93 Кривошея В. В. Українська козацька старшина. – Ч. І. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. – 2-е вид., уточн. і вип. – К.: Стилос, 2005. – С. 44–45.

94 Кривошия В. В. Вузлові протиріччя як передумови Національної революції середини ХVІІ ст. // Наукові праці історичного факультету державного університету. – Т. ХХІV. Соціальні та національні чинники революцій і реформ в Україні: проблеми взаємовпливів (до 90-річчя УНР). – Запорожжя: Просвіта, 2008. – С.13, 17.

95 Кривошея В. В. Вінниччина козацька (персональний склад старшини) // Україна: минуле, сьогодення, майбутнє: Збірник наукових праць / Ред. колегія: Григорук П. С. та ін.: У надзаголов. Вінницька обласна державна адміністрація та ін., 1999. – С. 115–119.

96 Дан О. Ю. Козацтво Брацлавщини у боротьбі за свободу і незалежність (1648–1676 рр.) – Видання 2-е. – К.: Видавничий дім “Стилос”, 2004. – 287 с.

97 ДАВО. – Ф. 4971. – Оп. 1. Спр. 10. – Арк. 56, 63.

98 Нагорний В. І. Визвольна війна українського народу 1648–1654 років в пам’ятниках історії та культури на Вінниччині // Тези доповідей і повідомлень ІV Республіканської наукової конференції з історичного краєзнавства. – К., 1998. – С. 477.

99 Шудря Микола. Лицарі булави: Розповіді про українських гетьманів. – К.: Велес, 2008. – С. 214.

100 Білецька Олена. Поділля в політиці польського короля Казимира Ягайловича (за перших п’ять років правління – 1447–1452 рр.) // Поляки на півдні України та Криму. – Одеса–Опол’є–Вроцлав, 2007. – С. 10.

101 Гуржій О. І., Чухліб Т. В. Сто великих постатей і подій козацької України. – К.: Арій, 2008. – 462 с.

102 Маслійчук Володимир, о. Юрій Мицик. Кошовий отаман Іван Сірко. – К.: Видавець ПП Наталія Брехуненко, 2007. – С. 21.

* Він народився у 1956 р. у м. Києві, у 1980 р. закінчив Київський політехнічний університет, після чого до 1999 р. працював у цьому знаному навчальному закладі на посаді доцента. Підготував низку надзвичайно цікавих і змістовних праць, присвячених козацькій добі. Виборов науковий ступінь кандидата технічних наук, зараз є керівником видавничого центру “Стікс” і проекту “Загадкова Україна”.

103 Коваленко Сергій, Пугач Олена. Опис козацької Ураїни 1649-го року: Довідник. – К.: Видавничий центр “Просвіта”, 2004. – С. 29–34.

104 Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького: Енциклопедія. – У 3-х т. – Т. 2. – К.: Вид-во “Стіус-Ко”, 2008. – С. 102–136.

105 Коваленко Сергій. Опис козацької України 1649-го року: Довідник. – К.: Видавничий центр “Просвіта”, 2004. – 152 с.

106 Кривошея В. В. Полковник Дмитро Чечіль і його рід // Наукові записки з історії України: Зб. ст. – Вип. 6. – Кіровоград, 1997. – С. 12.

107 Пилипчук І. В. Визвольна боротьба (Про подвиги селянсько-козацького війська під проводом Максима Кривоноса). – Б.м., 1983. – 5 с.

108 Пилипчук І. В. Історія рідного краю. Окраса Поділля. – Дашів, 1984. – С. 1, 2, 3; Його ж. Краєзнавство в школі. – Б.м., 1979. – С. 3, 6, 9, 10, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 24, 30, 32, 34, 44, 51 та ін.; Його ж. На берегах Собу. – Б. м., 1966–1982. – С. 8, 9, 11, 17, 30, 26, 31, 35, 41 та ін.

109 Волошенко І. Монастирищина: З історії рідного краю. – Черкаси, Січ, 1995. – С. 20, 21, 25, 26, 27, 29.

110 Колесник Вікторія. Відомі поляки в історії Вінниччини: Біографічний словник. – Вінниця: ВМГО “Розвиток”, 2007.

111 Казьмирчук Григорій, Казьмирчук Марія. Кальницький козацький полк у буремні роки Хмельниччини (1648–1657 рр.) // Сіверщина в історії України: Науковий збірник. – Суми: Видавничий будинок ”Еллада“, 2008. – С. 58–63.

112 Казьмирчук Григорій, Казьмирчук Марія. Кальницький козацький полк (1648–1711 р.). – К.: СПД Цимбаленко Є. С., 2009. – 98 с.

113 http//www.Lomonosov–msu. ru. (С. 5–55).

114 sd.org.ua.

115 Шпак Віктор. Пилип Орлик – український Вашингтон // Урядовий кур’єр. – 2009. – 27 червня. – С. 8.

116 Чернецький Ю. О. Україна: Історія. Природа. Мистецтво. – Харків: Вид-во Клуб сімейного дозвілля, 2009. – С. 27.

117 Радзіх І. Край козацької вольності. – Вінниця: Консоль, 2008. – С. 68, 73, 86.

118 Сокіл Віктор. Кальницький полк: історико-краєзнавчий нарис. – Вінниця: Книга–Вега, 2007. – 384 с.

119 Казьмирчук Григорій, Казьмирчук Марія. Кальницький козацький полк (1648–1711 рр.). – К.: СПД Цимбаленко Є. С., 2009. – 98 с.

120 Казьмирчук .Г. Д. Село Кальник наприкінці ХVІІІ – початку ХХ ст. в архівних матеріалах та опублікованих джерелах // Наукові праці: Науково-методичний журнал. – Т. 48. – Вип. 35. Історичні науки. – Миколаїв, 2006. – С. 65–70.

121 Казьмирчук Г., Казьмирчук М. Стан наукової розробки проблеми // Казьмирчук Григорій, Казьмирчук Марія. Роде наш красний: Село Кальник. – Кн. І. Документи й дослідження з історії села (кінець ХVІІІ – на початку ХХ ст.). – К.: Логос, 2006. – С. 6–29.

122 Центральний державний історичний архів України у м. Києві (далі – ЦДІАУ). – Ф. 127. – Оп. 1036. – Спр. 261; Оп. 840. – Спр. 692; Оп. 868. – Спр. 78 та ін.

123 Там само.– Ф. 127. – Оп. 277. – Спр. 2 – 15 арк.; Оп. 840. – Спр. 33. – 19 арк.; Оп. 868. – Спр. 78. – 18 арк. та ін.

124 Там само. – Ф. 712. – Оп. 2. – Спр. 103. – 3 арк., Спр. 107. – 2 арк., Оп. 5. – Спр. 353. – 9 арк. та ін.

125 Там само. – Ф. 442. – Оп. 575. – Спр. 8. – Арк. 49 зв.

126 Державний архів Київської області (далі – ДАКО). – Ф. 17. – Оп. 1. – Спр. 315. – 28 арк.

127 Там само. – Ф. 17. – Оп. 1. – Спр. 364. – 70 арк.

128 Російський державний історичний архів у Сакт-Петербурзі (далі – РДІА). – Ф. 799. – Оп. 26. – Спр. 601. – 21 арк.

129 ДАКО. – Ф. 384. – Спр.79, 80.

130 Державний архів Вінницької області (далі – ДАВО). – Ф. Д 10. – Оп. 3. – Спр. 21. – К. 10.

131 Державний архів м. Києва (далі – ДАК). – Ф. 16. – Оп. 463 – Спр. 6086, 7448.

132 Там само. – Ф. 81. – Оп. 51. – Спр. 477.

133 Державний архів Черкаської області (далі – ДАЧО). – Ф. № Р. 5625. – 40 арк.

134 Памятная книжка Киевской епархии. 1910. – С. 271.

* Особовий архів В. В. Мацька. Щиро дякуємо В. В. Мацьку за ці надані матеріали.

135 Сокіл Віктор. Стояла церква // Сокіл Віктор. Під кальницьким небом: Поезії, поеми, історичні оповідки, нариси. – Вінниця: Велес, 2002. – С. 44–45.

136* Іван Володимирович Пилипчук (18 квітня 1919 – 6 грудня 1989) народився в с. Борисівці на Вінниччині в селянській родині. Служив у лавах Червоної Армії з 1939 по 1948 рік, одночасно співпрацював з газетами “На страже Родины” та “Ленинградской правдой”. Після демобілізації з армії був на партійній та радянській роботі, а в 60-70-х роках викладав історію у Дашівській середній школі Іллінецького району Вінницької області. Активно й наполегливо досліджував проблеми історії рідного Поділля. Його праці написані на основі архівних та опублікованих джерел архіві й бібліотек Києва та Львова. Активно проводив археологічні та етнографічні дослідження, широко використовуючи їх у своїх наукових та публіцистичних працях, зокрема і в єдиному машинописному примірнику “Історії Кальника” (Дашів, 1980–1981. – 22 с.)

^ Казьмирчук Григорій. Село Кальник: поступ до промислового суспільства (кінець ХVІІІ – на початку ХХ ст. ). Зошит № І. Документи з історії села. – К.: Логос, 2005. – С. 9–32; Казьмирчук Марія. Село Кальник: поступ до промислового суспільства (кінець ХVІІІ – на початку ХХ ст. ). Зошит № 2. Документи з історії села. – К.: Логос, 2006. – С. 8–27.

137 Казьмирчук Григорій, Казьмирчук Марія. Роде наш красний: Село Кальник. – Кн. І. Документи й дослідження з історії села (кінець ХVІІІ – на початку ХХ ст.). – C.32–54, 56–81, 85–93 та ін.

138 Полное собрание законов Российской империи (далі – ПСЗРИ). – СПб., 1830. – Т. VІІІ. – № 5944. – С. 623–624.

139 Там само. – СПб., 1830. – Т.ХХVІІІ. – С. 312. – № 21290.

140 Там само. – СПб., 1830. – Т. ХVІІІ. – № 13067. – С.443–445.

141 Там само. – СПб., 1851. – Т. – № 13067.

142 Там само. – СПб., 1851. – Т. – № 3702, № 5675, № 5131, № 12659 та ін.

143 Там само. – СПб., 1851. – Т. – № 3323, № 15872, № 50726, № 52048.

144 Полный свод законов Российской империи: В 2-х кн. – Т.2. – СПб., 1911. – С. 66.

145 Распоряжение епархиального начальства // КЕВ. – 1870. – № 10. – С. 74; Праздные священнические места // Там само. – 1894. – № 12. – С. 191; Праздные священнические места // Там само. – 1895. – № 17. – С. 224 та ін.

146 Адрес-календарь личного состава Киевской епархии с алфавитным списком протоиереев и священников за 1894 год. – К., Б. и., 1890. – 37 с.; Адрес-календарь Киевской епархии за 1901 год. – К., Б. и., 1901. – 211 с.

147 Підрахунки наші за: Адрес-календарь личного состава Киевской епархии, с алфавитным списком протоиереев и священников за 1894 год. – М.: Т-во печатного дела и торговли И. Н. Кушнерова и К, 1894. – С. 15, 30, 41, 54, 66 ,81, 94, 106, 119, 132, 149, 161, 173.

148 Мордвинцев В .М. Феодальная вотчина на Левобережной Украине в ХVІІІ в. (Смеловское землевладение Киево-Печерской лавры). – К., 1990; Крижанівський О. П., Плохій С. М. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3-х кн. – Кн. З. Кінець ХVІ – середина ХІХ століття. – К.: Либідь, 1994. – 336 с.

149 Липовский В. Уния и воссоединение униатов 1794–95 годов в пределах нынешнего Липовецкого уезда // КЕВ. – 1895. – № 21. – 1 октября. – С. 994–1010.

150 Шульгин В .Я. Юго-Западный край в последнее 25-летие (1838–1863). – СПб., 1864. – С. 22.

151 Орловский П. И. Материалы для истории православной церкви в бывшем Брацлавском воеводстве с 1776 по 1782 гг. – Каменец-Подольский, 1891. – С. 64, 89, 99.

152 ^ Шульгин В  Я .Юго-Западный край под управленим Д. Г. Бибикова (1838–1853) // Древняя и новая Россия. Исторический иллюстративный ежемесячник. Сборник. 1879. – Т. ІІ. – № 5. – С. 14–15.

153 Брояновский Серапион. Из церковной летописи Богоявленского прихода в м. Паволочи, Сквирского уезда // КЕВ. – 1895. – № 10. – 16 сентября (не официальная часть). – С. 442–452, № 11. – 1 июля. – С. 507–516, № 14. – 16 июля. – С. 639–647, № 16. – 16 августа. – С.752–762, № 18. – 16 сентября. – С. 855–869, № 21. – 1 ноября. – С. 1010–1022.

154 Доклад члена Комитета землевладельца С. Я. Леонтьева по вопросам всеобщего образования и просвещения // Труды местных комитетов о нуждах сельскохозяйственной промышленности. – Т. ХV. Киевская губерния. – СПб., 1903. – С. 96–108.

* Див.: Прийняту Інститутом історії АН СРСР комплексну програму наукових досліджень “Роль релігії в історії і сучасному світі” // Вопросы истории. – 1989. – № 6. – С. 173–184.

155 Крижанівський О.П. Церква у соціально-економічному розвитку Правобережної України (ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.). – К.: Вища школа, 1991. – С. 6.

156 Ластовський В.В. Історія православної церкви в Україні наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст.: історіографічні аспекти. – К.: Логос, 2006. – 278 с.

157 Перерва В. Православне Надросся в ХІХ столітті. – Біла Церква: Видавець О. В. Пшонковський, 2004. – 254 с.; Крижанівська О.О. Держава і церква в уявленнях селян Правобережної України доби скасування кріпосного права // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – Вип. ХІІ. – К., 2006.– С. 155–165.

158 Перерва Володимир. Парафія святителя Василія Великого у селі Трушки: Історичний нарис. – Біла Церква: Видавець О. В. Пшонковський, 2004. – 35 с.

159 Перерва Володимир. Історія шкільництва в містах і селах Київщини ХІХ – початку ХХ ст. – Біла Церква:Видавець Олександр Пшонківський, 2008. – 671 с.

160 Казьмирчук Григорій. Кальницька церква Різдва Пресвятої Богородиці: історіографія проблеми // Проблеми історії та історіографії України: Програма і матеріали науково – практичної конференції, присвяченої 90-річчю початку Української революції 1917–1920 рр. та 95 -річчя з дня народження доктора історичних наук, професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віктора Никифоровича Котова. 18 квітня 2007 року. – К.: Логос, 2007. – С. 29–35.

161 Казьмирчук Григорій, Казьмирчук Марія. Роде наш красний: Село Кальник. – Кн. І. Документи й дослідження з історії села (кінець ХVІІІ – на початку ХХ ст.). – К., 2006. – 118 с.

162 Казьмирчук Григорій. Священнослужителі // Казьмирчук Григорій. Село Кальник: поступ до промислового суспільства (кінець ХVІІІ – на початку ХХ ст. ). Зошит І. – С. 6–8.

163Казьмирчук Марія. Село Кальник: поступ до промислового суспільства (кінець ХVІІІ – на початку ХХ ст. ). Зошит ІІ. – С. 6.

164 Там само. – С. 6–7.

165 Казьмирчук Григорій, Казьмирчук Марія. Освіта в селі Кальнику з 60-х років ХІХ ст. – 20-х років ХХ ст. – К.: Логос, 2007. – 40 с.

166 Орлова Тетяна. Історичний погляд на еволюцію сім’ї // Проблеми історії та історіографії України: Програма і матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 90 -річчю початку Української революції 1917–1920 рр. та 95 -річчю з дня народження доктора історичних наук, професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віктора Никифоровича Котова. – С. 57–61.

167 Эмманюэль ле Руа Ладюри. Монатю, окситанская деревня (1294–1324). – Екатеринбург, 2001. – 544 с.; Семья, дом и узы родства в истории / Под общ. ред. Т. Зоколла и др. – СПб., 2004. – 285 с. и др.

168 Перерва В. Православне Надросся у ХІХ столітті. – С. 187–201.

169 Казьмирчук Григорій, Казьмирчук Марія. Освіта в селі Кальнику з 60-х років ХІХ ст. – 20 -х років ХХ ст.

170 Кучеренко М. О., Панькова С. М., Шевчук Г. В. Я був їх старший син (рід Михайла Грушевського). – К.: Кий, 2006. – С. 558–559, 560.

171 Богданов Николай, Роговой Александр. Родословие Достоевских: В поисках утеряных звеньев. – М.: Акрополь, 2008. – 160 с.

172 Мельник Віктор. Дорога до Достоєва // Україна молода. – 2009. – 16 квітня.

173 Казьмирчук Г. Д., Казьмирчук М. Г. Соціальні аспекти в житті й діяльності причту церкви Різдва Пресвятої Богородиці в селі Кальнику наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. ст. // Соціальна історія: Науковий збірник. – Вип. ІІ. – К.: Логос, 2007. – С. 6–30.

174 Достоевский в изображении его дочери Л. Достоевской / Под ред. А. Г. Горнфельда. – М., Пег.: Гиз, 1922. – С. 9.

175 Ревизия пущ и переходов зверинных в бывшему Великому княжестве Литовскому с присовокуплением грамот и привилегий на входы в пущи и на земли… – Вильно, 1867. – С. 117.

176 Волоцкой М. В. Хроника рода Достоевских. – М., 1933. – С. 24.

177 Там само. – С. 44.

178 Достоевский в изображении его дочери. – С. 11–12.

179 Волоцкой М. В. Хроника рода Достоевских. – С. 62–64.

180 Волгин И. Родиться в России. Достоевский и современники: жизнь в документах. – М.: Книга, 1991. – С. 47.

181 Казьмирчук Г.Д. Історіографія соціальних проблем освітянського життя с. Кальника (60 -х рр. ХІХ ст. – 20 - ті рр. ХХ ст.) // Соціальна історія : Науковий збірник. – Вип. І. – К.: Логос, 2007. – С. 85–91.

182 Сведения относящиеся к экспонатам Товарищества Кальникского свеклосахарного завода на Всероссийской Нижегородской выставке в 1896 году. – К.: Тип. С. В. Кульженко, 1896. – С. 5.

183 ЦДІАУ. – Ф. 486. – Оп. 3. – Спр. 179. – Арк. 59– 62 зв.

184 Там само. – Ф. 707. – Оп. 47. – Спр. 18. – Арк. 185–185 зв.

185 Там само. – Ф. 707. – Оп. 47. – Спр. 18. – Арк. 122.

186* В документах цих років зустрічається різне читання статусу Кальника. Часто в одному й тому матеріалі зустрічається дефініція: “містечко” чи “село”. Ми завше вживаємо ці два слова одночасно, йдучи за документами

^ ЦДІАУ. – Ф. 707. – Оп. 225. – Спр. 125. – Арк. 25 зв.

187 Там само. – Ф. 486. – Оп. 9. – Спр. 28. – Арк. 48.

188 Там само. – Ф. 127. – Оп. 1011. – Спр. 1904. – Арк. 45 зв.

189 Известия о распространении грамотности в Киевской губернии // Журнал Министерства просвещения. – СПб., 1861 (июнь, август, сентябрь). – № 7–9. – С. 118, 119.

190 ЦДІАУ. – Ф. 127. – Оп. 1011. – Спр. 1901. – Арк. 25 зв., 21 зв., 33 зв., 63 зв., 103 зв.

191 Там само. – Ф. 127. – Оп. 1011. – Спр. 1802 – Арк. 156.

192 Там само. – Ф. 127. – Оп. 1011. – Спр. 1901. – Арк. 79 зв., 37 зв., 55 зв.

193 Памятная книжка Киевского учебного округа. – Часть І. Киевская губерния / С приложением карты учебных заведений Киевской губернии. – СПб.,1889. – С. 164–169.

194 Державний архів Житомирської області (далі – ДАЖО). – Ф. 75. – Оп. 1. – Спр. 36. – Арк. 6 зв.– 7, 53 зв. – 54, 96 зв.–97.; Спр. 81. – Арк. 8, 22 зв., 62; Спр. 44. – Арк. 16 зв., 22 зв. та ін.

195 Стороженко М. В. Моя служба на посаді інспектора народних шкіл на Київщині // З мого життя / Упоряд. тексту та ілюстрацій, автор вступної статті В. Ульяновський. – К., 2005. – С. 283.

196 Там само. – С. 285–293.

197Елисеев В. Программы и правила городских училищ. – Изд. 5-е. – СПб.; М.; Одесса, 1911. – 95 с.; Народное образование в России с 60-х годов ХІХ века / Сост. Н. В. Чехов. – М., 1912. – 224 с.

198 Боєва Т. І. Професійна освіта в Донбасі (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Історичні науки. – Луганськ, 2005. – № 14. – С. 136–138; Мінц М .О. Міські початкові школи м. Миколаєва (1880–1917 рр.) // Наукові праці: Науково-методичний журнал. – Т. 48. – Вип. 35. Історичні науки. – Миколаїв, 2006. – С. 85–90 та ін.

199 Вервес Г. Д. Ярослав Ивашкевич / Пер. с укр. – М., 1985. – С. 34 та ін.

200 Бажан М. Думи і спогади. – К.: Радянський письменник, 1982. – С. 284; Павлычко Д. Два дня с Ярославом Ивашкевичем // Воспоминания о Ярославе Ивашкевиче. – М.: Советский писатель, 1987. – С. 192–199; Упеник М. Путешествие на родину // Там само. – С. 108–113.

201 Сокіл В. Ярослав Івашкевич // Сокіл Віктор. Під Кальницьким небом: поезії, поеми, історичні оповідки, нариси. – Вінниця, 2002. – С. 200–206; Мельник Віктор. “На Україні я дозрів як письменник” // Україна молода. – 2006. – 12 грудня . – С. 13.

202 Казьмирчук Марія. “Україна – батьківщина моя: кілька штрихів до біографії Ярослава Івашкевича” // Казьмирчук Марія. Село Кальник: поступ до промислового суспільства (кінець ХVІІІ – на початку ХХ ст.). Зошит ІІ. Документи з історії села. – С. 28–32.

203 Казьмирчук М. Г. Початкова школа с. Кальника: соціальний аспект // Наука. Релігія. Суспільство. – 2007. – № 2. – С. 39–44.

204 Казьмирчук М. Г Жителі с. Кальника – вихованці середніх і вищих навчальних закладів // Історичні записки: Збірник наукових праць. – Вип. 15. – Луганськ, 2007. – С. 86–94.

205 Казьмирчук Григорій, Казьмирчук Марія. Роде наш красний: Село Кальник. – Кн. І. Документи й дослідження з історії села (кінець ХУІІІ – на початку ХІХ ст.). – С. 22–24.

206 Казьмирчук Григорій, Казьмирчук Марія. Три подорожі Ярослава Івашкевича до Кальника // Наукові записки. Серія: Історичні науки. – Вип. 10. – Кіровоград, 2007. – С. 87–92.

207 Казьмирчук Григорій, Казьмирчук Марія. Освіта в селі Кальнику з 60 -х років ХІХ ст. – 20 -х років ХХ ст. – К.: Логос, 2007. – 40 с.

208 Столетие Киевской первой гимназии (1809–1811–1911 гг. ). – Т. І. Именные списки и биографии должностных лиц и воспитанников гимназии. – К.: Тип. С. В. Кульженко, 1911. – С. 291, 335.

209 Jaroslaw Iwaszkiewiz. Dziennik 1955–1958 // Przeglad hlozhczno-literacki. – 2005. – № 1–2. – S. 11–100.

210 Radoslaw Romaniuk. “Niecn nie klada mnie do dolu...”Eschatologiczny wymiar natury w poznych wierszach Jaroslawa Iwaszkiewicza // Ibidem. – S. 137–172.

211 Marek Radziwon. Dziecko starych rodzicjw // Ibidem. – S. 107–136.

212 Стороженко М. З мого життя. – С. 288.

213 Кучеренко М .О., Панькова С. М., Швець Г. В. Я був їх старший син (рід Михайла Грушевського ). – К.: Кий, 2006. – С. 528, 564.

214 Столетие Первой Киевской гимназии (1809–1811–1911 г. г.). – Т. І. Именные списки и биографии должностных лиц и воспитанников гимназии. – С. 290.

215 Списки учеников Киевской 4-ой гимназии за 1910–11 учебный год. – К., 1910. – С. 40.

216 Копецкий П. Историческая записка о состоянии 1-го Киевского женского училища духовного ведомства, состоящего под Высочайшим покровительством Ея Императорского Величества Государыни Императрицы Марии Федоровны, в течении первого пятидесятилетия его существования. 1861–1911 г. – К., 1911. – С. 244, 245, 252, 253 та ін.

217 ЦДІАУ. – Ф. 127. – Оп. 1011. – Спр. 1804. – Арк. 154; Спр. 1805. – Арк. 155 зв.; Спр. 1806. – Арк. 155 зв.; Спр. 1836. – Арк. 363 зв. та ін.

218 Там само. – Ф. 127. – Оп. 1011. – Спр. 1905. – Арк. 32 зв.

219 Там само. – Ф. 707. – Оп. 47. – Спр. 18. – 300 арк.

220 Там само. – Ф. 707. – Оп. 225. – Спр. 125. – 29 арк.

221 Там само. – Ф. 707. – Оп. 225. – Спр. 125. – 29 арк.

222 ЦДІАУ. – Ф. 712. – Оп. 6. – Спр. 1046. – 3 арк.; Там само. – Ф. 712. – Оп. 6. – Спр. 1039. – 27 арк.

223 Там само. – Ф. 712. – Оп. 5. – Спр. 353. – 9 арк.

224 ДАКО. – Ф. 1187. – Оп. 1. – Спр. 99. – 6 арк.

225 ДАК. – Ф. 108. – Оп. 93. – Оп. 1181. – 5 арк.; Ф. 16. – Оп. 477. – Спр. 157. – Арк. 53–69.

226 ІР НБУ НАНУ. – Ф. 175. – Спр. 1816. – 2 арк.

227 Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі – ЦДАВОВ). – Ф. 166. – Оп. 2. – Спр. 747. – Арк. 76–77.

228 ДАКО. – Ф. 384. – Оп. 8. – Спр. 79, 80.

229 Казьмирчук Григорій, Казьмирчук Марія. Роде наш красний. Село Кальник.- Кн. ІІ. – С. 88–232.

230 ДАК. – Ф. 16. – Оп. 464. – Спр. 6086. – Арк. 10 арк.; Там само. – Ф. 16. – Оп. 464. – Спр. 7448. – 3 арк.

231 Там само. – Ф. 16. – Оп. 464. – Спр. 4112. – 14 арк

232 Памятная книжка Киевского учебного округа. – Ч. І. Киевская губерния. – К., 1890. – С. 117; Там само. – К.,1891. – С. 114; Там само. – К., 1892. – С. 118; Там само. – К., 1894. – С. 126; Там само. – К., 1896. – С. 147; Там само. – на 1896–97 учебный год. – К.,1896. – С. 152; Там само. – на 1899год. – К., 1898. – С. 169.

233 Письмо к сельскому учителю-священнику – о методе учения // КЕВ. – 1863. – № 3. – С. 64–68; Письмо 2-е к сельскому учителю-священнику // Там само. – 1863. – № 4. – С. 95–99; Выгонять или не выгонять ученика из училища? // Там само. – С. 100 – 109 та ін.

234 Краткий очерк истории церковно-приходских школ Киевской епархии // КЕВ. – 1894. – № 22. – 16 ноября. – С. 694.

235 Там само. – С. 696.

236 Антонович В. Б. Археологическая карта Киевской губернии (Приложение к ХV т. “Древности”). – М.: Типография М. Г.  Волчанинова, 1895. – С. 71.

237 Гальчак Сергій. Краєзнавство Східного Поділля. – Вінниця: “Книга-Вега” ВАТ “Віноблдрукарня”, 2005. – С. 30–31.

238 Псалтырь. – Б.р. і м. видання. – С. А, Б, Г, Д, Є, Ж, З, Й – І. Текст речення перекладений з російської мови. Можна припустити думку, що Псалтирь був надрукований до 1862 р. Можливо його подарував священик, або був отриманий, коли власник був ще учнем від вчителя. Сторінки книги зачитані, правда, не рівномірно, що свідчить, що ним користувались часто. Можливо по ньому і навчався читати його власник, або його діти.

239 Там само.

240 Статистическое описание Киевской губернии изданное Иваном Фундуклеем в 3-х ч. – СПб., 1852. – Ч. І. – 549+ 17 с.; Ч. ІІ. – с.; Ч. ІІІ. – с.

241 Там само. – Ч. І. – С. 48, 58.

* Червець, пояснює І. І. Фундуклей, дрібна комаха червоного (пурпурного) кольору, яка живе у корінні деяких рослин. Він використовувався для фарбування тканини, і раніше в губернії його було досить багато, а зараз дуже мало. Див.: Фундуклей И. Статистическое описание Киевской губернии... – Ч. ІІ. – С. 370.

242 Там само. – Ч. ІІ. – СПб., 1852. – С. 370.

243 Jablonowski Aleksandr Poska ХVІ wieku. – T. ХХ. – Warszawa, 1894. – S. 132.

244 Там само. – T. ХХІІ. – Warszawa, 1897. – S. 89.

245 Там само. – С. 502.

246 Jablonowski Aleksandr Poska ХVІ wieku. - T ХХІ. – Warszawa, 1894. – S. 43, 63, 125, 304, 358, 421, 422, 431, 433, 450 та ін.

247  Казьмирчук Г., Соловйова Т. Соціально-економічний розвиток Правобережної України в першій чверті ХІХ століття. – К.: ТОВ “Міжнародна фінансова агенція”, 1998. – 174 с.

248 ЦДІАУ. – Ф. 533. – Оп. І. – Спр. 1260. – Арк. 81

249 Завальнюк Костянтин. Провісники волі. Повстанський рух на Поділлі у персоналіях (20-і роки ХХ ст.). – Літин: Латинська райдрукарня, 2005. – С. 11, 180, 314; ЦДАВО. – Ф. 3204. – Оп. І. – Спр.81. – Арк. 24.

250*Топонім сягає сивої кельтської давнини. Відомий український лінгвіст, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Костянтин Миколайович Тищенко в своїй надзвичайно ґрунтовній та цікавій праці пише, що ця назва пішла від основи ”