Міністерство освіти та науки україни київський національний економічний університет

Вид материалаДокументы

Содержание


Генеральна рада
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16





Перший Другий

заступник заступник





ГЕНЕРАЛЬНА РАДА

Рада по грошовій

політиці



ЦЕНТРАЛЬНІ ПІДРОЗДІЛИ






Генеральний Головне Головне Головне

секретаріат управління управління управління

з банківської розрахунково- з кредитування

регламентації касових

операцій





Головне Головне Головне Головне

управління управління управління управління

досліджень іноземних по виробництву підготовки

операцій банкнот кадрів





Управління Адміністративне

юридичних керівництво

служб




Додаток 2

Контроль офіційних органів за діяльністю банків


Країна

Основні органи контролю

Ревізії на місцях

Звіти про фінансовий стан

Німеччина

Федеральне відомство контролю над банками ( при МФ )

Раз на рік незалежними аудиторськими фірмами за дорученням бюро

Річний та щомісячний звіт про фінансовий стан і річний, квартальний та щомісячний звіти про великі позики

Франція

Національна кредитна рада, Банківська комісія, Комітет кредитних установ, Комісія з питань регулювання банківської діяльності

Раз на рік або на два роки Банківською комісією ( за допомогою працівників Банку Франції)

Повні звіти – 1 раз на півроку, скорочені – щомісяця, регулярні звіти про великі кредити

Японія

Бюро банків при МФ, Банк Японії

Один раз на 2-3 роки

Річний баланс про фінансовий стан, звіт про доходи – раз на півроку

Великобританія

Банк Англії, Агенція фінансових послуг

Щорічно приватними аудиторськими фірмами

Річний баланс, звіт про деякі операції негайно після їх завершення

США

ФРС, Контролер грошового обігу, ФКСД, 50 банківських департаментів штатів

Раз на 1-2 роки

Повні квартальні звіти про фінансовий стан та доходи



Додаток 3


Програми страхувуання банківських депозитів


Країна

Установа

Розмір гарантії

Примітка

Франція

Асоціація французських банків (недержавна)

400 тис. франків на 1 вкладника, але не більше ніж 200 млн. франків на один банк

Банки, що ефективно працюють, надають допомогу банкам, які знаходяться у скрутному стані

Японія

Корпорація страхування депозитів (федеральна)

10 млн.єн на одного вкладника




Великобританія

Фонд захисту вкладників (федеральний)

75% суми депозиту до 20 тис. фунтів стерлінгів




США

Федеральна корпорація страхування депозитів

100 тис. доларів на одного вкладника




Німеччина

Федеральна асоціація німецьких банків (недержавна)

30% від суми банківського вкладу на одного вкладника

У надзвичайних ситуаціях федеральні органи земель та приватні банки надають допомогу



Додаток 10


Резервні вимоги центральних банків


Країна

Мінімальні норми обов’язкових резервів, встановлені центральними банками

Франція

5% від суми депозитів до запитання, 1% від суми ощадних вкладів.

Японія

За строковими вкладами: 0,125% при сумі 50-500 млрд.єн, 1,75% при сумі 500-2500 млрд.єн

Великобританія

0,35% за депозитами

Німеччина

За депозитами до запитання: 6,6% - до 10 млн.марок, 9,9% - від 10 до 100 млн.марок, 12,1% - більш як 100 млн. марок; за ощадними вкладами – 4,14%, за строковими вкладами до 4 років – 4,95%

США

3% за рахунками до запитання та іншими трансакційними рахунками сумою до 42,2 млн.доларів, 10% - за рахунками з більшою сумою коштів, 3% за неособистими строковими рахунками строком до 1,5 років




1 СПЗ -спеціальні права запозичення (special drawing rights)- міжнародні платіжні засоби, які використовуються Міжнародним валютним фондом для безготівкових міжнародних розрахунків шляхом записів на спеціальних рахунках та в якості розрахункової одиниці МВФ.

ЕКЮ-European currency unit- регіональна міжнародна розрахункова одиниця Європейського валютного союзу , використовувалась з 1979 до 1 січня 1999 р.



2 На це явище вперше звернув увагу польський вчений М.Копернік, а сформулював як закон Т.Грешем – державний діяч та фінансист Англії XVI ст.

2 Торгові банки — аналог інвестиційних банків США. Вони виникли у XVIII ст. (банк "Берінг Брозерс" — 1763 р.) внаслідок розвитку міжнародної торгівлі Британії. Спочатку це були скоріше комерційні фірми, орієнтовані на торгові операції. Згодом ці операції почали фінансувати і акцентувати векселі (звідси їх перша назва — акцептні). У період між війнами, через послаблення міжнародної торгівлі, торгові банки звернулися до внутрішньої торгівлі, а зіткнувшись із конкуренцією з боку комерційних банків, вони змушені були урізноманітнити свою діяльність, займаючись операціями ділових банків.

3 Залежно під того, якого законодавства нони дотримуються, комерційні банки у США поділяються на національні (мають федеральний статут) і банки штатів (підпорядковуються законодавству окремих штатів).

4 Наприклад, у 1986 р. «Бенкерс траст компані оф Нью-Йорк» отримала дозвіл на гарантоване розміщення і продаж (через свій самостійний філіал) комерційних цінних паперів, випущених для її клієнтів. Але ФРС наполягала, щоб обсяг продажу цих короткострокових векселів не перевищував 5% валової виручки філіалу, а власне компанії було заборонено розміщувати на рину паперів більш ніж 5%. «Сітікорп», «Морган геренті», «Бенкерс траст» отримали право на роботу з корпоративними цінними паперами.

Наступний крок було зроблено в 1989 р., коли право на гарантоване розміщення о корпоративних облігацій було надано «Чейз Манхеттен бснк», «Морган геренті», «Бенкерс траст», «Сітікорп» і «Секьюріті пасіфік» через їхні філіали з тими ж обмеженнями щодо частки виручки філіалів від цієї діяльності і частки ринку. Нарешті в 1990 р. «Дж. П. Морган бенк» став першою в США за останні півстоліття банківською установою, якій дозволили займатися гарантованим розміщенням нових корпоративних акцій.

5 Наприклад, у «Даймлер Бенк.» його частка становить 24 відсотки власного капіталу.

6 Особливістю індустріалізації Німеччини наприкінці XIX ст. можна назвати те, що структуроутворюючою галуззю тут була чорна металургія, отже, із самого початку виникла велика потреба у фінансуванні вкладень в основини капітал. Біржові потрясіння XIX — початку XX ст. в Німеччині були сильніші, ніж в Англії, в результаті чого відбулося більш жорстке регулювання біржової діяльності. Причому на перших порах розвиток фондової біржі в Німеччині підпорядковувався інтересам великих банків. А самі банки па початку були змішаними, або універсальними, що об'єднували три головні види діяльності, які в англійській моделі закріплювалися за різними видами фінансових установ — кредитною, емісійною та інвестиційною.

3


4