Дипломнa роботa на тему: Дослідження механізму зед тзов фірми Габен
| Вид материала | Диплом |
- Про користування Тзов фірмою "Габен" земельною ділянкою на вул, 13.61kb.
- Маркетингові дослідження зовнішнього ринку при здійсненні експортно-імпортних операцій, 27.09kb.
- Маркетингові дослідження фірми (потік мк), 21.6kb.
- Маркетингові дослідження, 27.17kb.
- Реферат звіту, 666.71kb.
- УніКредит Банк Тзов річна фінансова звітність за 2007 рік Зміст, 2397.27kb.
- Луцький Державний Технічний Університет Кафедра економіки та підприємництва реферат, 324.04kb.
- Стратегічна маркетингова програма підприємства на зовнішньому ринку Основні етапи стратегічного, 45.49kb.
- План Вступ Модель фірми Поведінка фірми на конкурентному ринку 1 Фірма на конкурентному, 255.52kb.
- Стратегічна маркетингова програма підприємства на зовнішньому ринку Основні етапи стратегічного, 32.17kb.
Таблиця 6
Деякі показники ефективності діяльності за 2002 – 2006 роки
| № з/п | Показники | Значення показників за роками | ||||
| 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | ||
| 1. | Рентабельність активів, % | 0 | 0 | 27,22 | 32,52 | 0,29 |
| 2. | Рентабельність власного капіталу, % | 0 | 0 | 0 | 122,32 | 1,21 |
| 3. | Рентабельність виготов-леної продукції, % | 3,17 | 9,24 | 10,53 | 2,70 | 0 |
| 4. | Капіталовіддача реалізованої продукції, % | 3,00 | 28,52 | 31,79 | 9,71 | 0 |
Нульові значення рентабельності активів і рентабельності власного капіталу спричинені чистим збитком (сумарно від усіх видів діяльності) і від’ємним значенням власного капіталу певних звітних періодів. Рентабельність виготовленої продукції та капіталовіддача реалізованої продукції мали тенденцію до збільшення до піку в 2004 р. і пізніше зменшувались, нульові значення у 2002 р. пов’язане із збитком від реалізації продукції.
В загальному можна виснувати, що фінансовий стан фірми покращується, зросла активність на ринку, збільшились обсяги реалізації продукції.
Далі проаналізуємо деякі тенденції зовнішньоекономічної діяльності (вище вже частково розглядалась), яка є вагомою складовою, визначальною для діяльності фірми “Габен”. Обсяги імпортних операцій становили: у 2002 році – 544,9 тис. грн., 2003 р. – 866,4, у 2004 р. – 1712,4 тис. грн., 2005 р. – 3247,0 тис. грн., в 2006 р. – зменшилися до 2527,8 тис. грн. Відображено на рис.9.
Р
ис. 9. Динаміка зміни обсягів імпорту
Фірма була у збитку в 2002-2003 рр. у зв’язку з витратами, не пов’язаними з реалізацією, і він становив 214,1 тис. грн. і 56,1 тис. грн. відповідно. У наступні роки чистий прибуток від усієї діяльності фірми зростав у 2004 і 2005 роках, відповідно становив 245,0 і 473,7 тис. грн. В 2006 р. чистий прибуток складав 4,7 тис. грн.
Витрати на оплату праці збільшувались впродовж цих п’яти років, крім 2004 р., з 17,2 тис. грн. (2002 р.) до 63,2 тис. грн. (2006 р.), що пов’язане із розширенням фірми та збільшенням чисельності працівників.
Фірма характеризується розвитком, який можна підтвердити збільшенням величини основних економічних показників, як обсяг реалізованої продукції, обсяг імпортних операцій, інші.
Зовнішнє середовище діяльності підприємств характеризується екстремальною нестійкістю і призводить до нестабільності внутрішнього середовища окремого підприємства. Важливо є розглянути якомога більше чинників впливу на діяльність, зокрема зовнішньоекономічну діяльність, на механізми діяльності.
Спершу зосередимось на чинниках зовнішнього середовища, основними з яких є фінансові (методи оцінки діяльності на місцях; системи оподаткування “де факто” і “де юре”; терміни здійснення розрахунків з дебіторами, постачальниками та кредиторами; потреба в інвесторах тощо), маркетингові (вартість одержання та доступність даних по ринках; методи та видатки розподілу; характер конкуренції; державне регулювання цін, рекламної діяльності), політичні та інші.
Постійна зміна системи обліку та звітності результатів діяльності підприємств протягом останнього десятиріччя сприяла наявності на підприємстві тільки податкового обліку під час складання звітності. Тому на теперішній час керівництво віддає перевагу показникам прибутку податкового обліку. Підприємства практично позбавлені можливості вибору облікової політики, не дотримуються принципу порівняння під час складання показників звітності, оскільки такі вимого лише формальність. Сучасний механізм формування показників прибутку не дає уявлення про деякі важливі для проведення дослідження показники, наприклад, суму торгових націнок, постійні та змінні витрати та т.ін.
Не забезпечено належного механізму розраховування за зобов’язаннями. Неконтрольованість процедур повернення коштів, як з боку підприємств, так і держави, створює реальні можливості користання ними неналежними особами чи структурами без подальшої відповідальності за це.
Щодо інвестування діяльності фірми “Габен”, то, вийшовши на вищий рівень, вона не має потреби у довгостроковому інвестуванні, забезпечення здійснюється переважно короткостроковими кредитами банків.
Детальніше розглянемо внутрішній ринок збуту продукції. Постановою Кабміну № 42 від 24 січня 2005 року “Про організацію виробництва вітчизняних засобів захисту рослин” проголошено, що хімічний набір “страв” для поля Україна виготовлятиме сама. Деякі потужності цього профілю вціліли. У 80-х роках, коли в Україні почали впроваджувати інтенсивні технології в рослинництві, середньорічне використання засобів захисту рослин сягнуло понад 100 тис. тонн. Частково виробництво препаратів зосереджувалось і на хімічних підприємствах України — первомайському “Хімпромі” Харківської області та столичному хімзаводі “Радикал”. Згодом, економічно стриножені, обидва призупинили свою діяльність. Транснаціональним компаніям такі банкрутства дали змогу міцно вкоренитися на українських теренах (близько 120 інофірм). Сьогодні Кабмін намагається реанімувати українське виробництво пестицидів, розширити їх асортимент, удвічі знизити ціну на них і в стільки ж разів — наростити виробництво. Це, за його розрахунками, дало б змогу заощаджувати щороку понад 200 млн. гривень або 20 % імпортованих засобів захисту рослин [31].
Проте на сьогодні забезпеченість агроформувань засобами захисту рослин становить 20, але не планових тис. тонн, а відсотків, у тому числі гербіцидами — п’ята частина до потреби. Найбільше їх бракує саме у зерносіючих регіонах — Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Черкаській областях (до 8%).
Забезпеченість селян мінеральними добривами складає всього 30 %. Лише 11 кілограмів діючої речовини міндобрив припадає на гектар — у 20 разів менше, ніж у розвинутих країнах Європи (2004 р. і раніше). Хоча 80% міндобрив експортується. Фахівці Мінагрополітики звинувачували українські хімічні підприємства у встановленні “захмарних” цін на міндобрива, але це не підтвердилось - вони виявилися на рівні рентабельності 7—11% [30].
В 2003—2004 роках імпорт хімічних засобів (вітчизняне виробництво було надзвичайно низьким) не перевищував $60 млн, то 2005 року обсяг ринку був на рівні $110 млн без ПДВ у цінах придбання гуртовими покупцями. Необхідність здешевлювати продукцію спонукає сільгоспвиробників підвищувати врожайність. Через це вони з 2005 р. збільшують закупівлі високоврожайного насіння, добрив і засобів захисту рослин. Відповідно пожвавлюється дистрибуція в регіонах, а сам ринок хімікатів активно зростає.
Розвивається й вітчизняне виробництво. Із збільшення цін на міндобрива у січні виробники пояснювали свої кроки зростанням тарифів на залізничні перевезення з 10 січня на 7 % - 10 %. Утім, зростання цін на міндобрива є цілком прогнозованим, враховуючи сезонні фактори на ринку, зокрема сезонність фінансування вітчизняного АПК, що починається в лютому. В умовах ажіотажного попиту на добрива, який триває всього 2 місяці, щороку піднімаються ціни на них. Знаючи про це, аграрії, яким не так бракує обігових коштів (переважно фермери), запасаються добривами, в 10 - 20% дешевшими [31]. Ринок хімічних засобів є перспективним, враховуючи те, що існує постійна потреба у підживлюванні врожайності, а використання таких засобів вшестеро-всемеро нижче за науково обгрунтовану норму.
Негативними чинниками впливу на діяльність, крім вищезгаданих, є відсутність державної політики щодо таких напрямів діяльності; подвійна реєстрація препаратів; некваліфікованість чиновників нижчого рівня; насиченість ринку неякісним товаром і контрабандою; цінова політика з боку постачальників; інші. Незважаючи на загальний податковий тиск, фірма “Габен” визнана, винагороджена за високу культуру в сплаті податків підтримкою з боку Державної податкової адміністрації, їй наданий режим максимального сприяння, пільги при ввезенні товарів на митну територію України.
Дослідження механізму зовнішньоекономічної діяльності фірми “Габен” передбачає також вивчення його як системи економічного механізму, організаційно-правового та соціально-психологічного механізмів. Економічний механізм частково був розглянутий вище, як сукупність певних економічних категорій, показників. Підсистема організаційно-правового механізму діяльності фірми формується із заданих державою “нормативів” і створених самою фірмою. Першими є законодавчо-нормативна база у сфері діяльності підприємства, зокрема у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства; розподіл функцій між ланками організаційної структури управління. Основними законодавчо-нормативними документами, якими керується “Габен” у зовнішньоекономічній діяльності, є ЗУ “Про зовнішньоекономічну діяльність”, ЗУ ”Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції”, ЗУ “Про Єдиний митний тариф України”, ЗУ “Про Митний тариф України”, Митний кодекс України. Сама організаційна структура управління, як створена фірмою, розглядалася вище. Зовнішньоекономічна діяльність і її забезпечення в основному здійснюється безпосередньо генеральним директором, який веде переговори з іноземними партнерами; юридичним відділом, де розробляються зовнішньоторгові контракти, ведеться їх перевірка “юридичною мовою”; відділом митного забезпечення, який займається митним оформленням виконання контрактів. Підсистема соціально-психологічного механізму фірми сформована на акцентуалізацію людського фактору. Використовується система мотивації працівників, підвищення їх кваліфікації, створення сприятливого для роботи середовища. Зовнішньоекономічна діяльність фірми здійснюється із залученням більшості працівників, деякі опосередковано впливають на її результати. Колективу надається право участі в управлінні фірмою шляхом участі у загальних зборах, де трудовий колектив визначає перелік і порядок надання працівникам товариства соціальних пільг, бере участь у моральному та матеріальному стимулюванні продуктивної праці. Генеральний директор авторитарно або шляхом демократичного стилю управління впливає на діяльність працівників, таким чином, ситуативно діючи за різних умов, посилюючи свою владу, коли це потрібно, або послаблюючи та даючи простір для самовиявлення працівникам.
Економічна підсистема механізму характеризується економічним впливом на управління фірмою за допомогою методологічного, інформаційного, програмного, технічного та фінансового забезпечення. Фірма забезпечена інформаційно на високому рівні, налагоджений спосіб підтримання зв’язків із представництвами, як от одержання центральним офісом пакетів замовлень від них, проте недостатньо є інформації про ринки збуту продукції для прогнозування певних подій. На фірмі створена локальна комп’ютерна мережа, програмне забезпечення постійно поновлюється, встановлений Інтернет; налагоджена внутрішня телефонна мережа. “Габен” має свою веб-сторінку в Інтернеті. Це сприяє розвиткові фірми через можливість швидкого та повного одержання інформації, підтримання зв’язків з партнерами, клієнтами та своїми представництвами.
Проведене дослідження та аналіз механізму зовнішньоекономічної діяльності фірми “Габен” вказує на налагодженість зв’язків із іноземними контрагентами, на створений імідж надійного партнера в бізнесі. Позитивний образ фірми створюється також на вітчизняному ринку, декларуючи це гаслом “Природа – якість – урожай”. Фірма “Габен” (саме “Габен”, а не продукція) з 2004 року рекламується у потужних агровиданнях, як от журнали “Агробізнес”, “Пропозиція”, “Агроперспектива”, до цих пір тільки у газетах.
Фірма визначила свою стратегію як диверсифікацію діяльності, надаючи в майбутньому весь комплекс товарів і послуг для сільськогосподарської діяльності, враховуючи техніку. Попередні роки свідчать про постійне розширення “Габену” в сенсі збільшення кількості партнерів, росту обсягів продажу продукції, збільшенні чисельності працівників. Це, а також потреба чітко розмежувати функції та відповідальність працівників, змушує реструктуризувати фірму.
2.3. Аналіз системи управління та зовнішньоекономічної
діяльності ТзОВ фірми “Габен”.
Згідно зі Статутом ТзОВ – фірми “Габен” компетенцією Зборiв Учасникiв є визначення основних напрямків дiяльностi Товариства; затвердження рiчних результатiв дiяльностi Товариства, затвердження звiтiв i висновкiв ревiзiйної комiсiї, порядку створення i використання фондiв, розподiлу прибутку, визначення порядку покриття збиткiв; затвердження внутрiшнiх документiв Товариства, визначення органiзацiйної структури Товариства.
Фірма “Габен” очолювана генеральним директором, якому підпорядковуються центральний офіс і представництва. Ним забезпечується планування діяльності фірми; контроль за виконанням поставлених цілей, завдань, функцій; визначення стратегічних напрямів діяльності. Проте директору кожного представництва надається право контролю у визначених межах.
Керiвництво поточною дiяльнiстю Товариства здiйснює генеральний директор на основi єдиноначальностi, в рамках компетенцiї i прав, визначених Статутом i рiшенням Зборiв Учасникiв. Він самостійно призначає на посаду та звільняє свого заступника, комерційного директора, виконавчого директора та фінансового директора. Генеральний директор приймає на роботу i звiльняє з роботи працiвникiв Товариства, укладає з ними контракт; визначає умови оплати праці працівників Товариства, його представництв і філій. Генеральний директор має право без доручення здiйснювати дiї вiд iменi Товариства.
Фірмове планування діяльності на майбутні періоди відбувається шляхом аналізу звітів менеджерів з продажу з усіх представництв, які подаються ними щомісяця у центральний офіс у м. Львові, а також організовуються щорічні збори працівників щодо результатів їх роботи за річний період, виявлення відхилень від попередніх планових показників, недоліків роботи.
Організація взаємодії представлена організаційною структурою управління фірми, яку можна охарактеризувати як наділену гнучкістю та взаємодією між усіма підрозділами, інформаційні потоки в якій пронизують всі відділи. Організаційна структура управління (з висвітленням ієрархії всіх представництв) зображена на рис.3.
Розглянемо функції підрозділів фірми. Комерційний директор здійснює організацію та контроль господарської діяльності, веде моніторинг руху товарів по всіх представництвах, стежить за внутрішнім розпорядком фірми.
Працівники відділу засобів захисту рослин (ЗЗР), мінеральних добрив (двоє) і фармацевтичного відділу (один працівник) здійснюють моніторинг цін, відповідають за зв’язки з клієнтами, звітують комерційному та генеральному директорам.
Відділ дизайну (шестеро працівників) виконує роботи з проектування інтер’єру, екстер’єру, будівництва та ремонту; вбудований в структуру фірми як “Габен-дизайн”.
Фінансовий директор займається питаннями фінансування, розрахунковими, кредитними операціями та страхуванням ризиків у зовнішньоекономічній діяльності, контролює рух коштів (з використанням іноземної валюти).
Заступник генерального директора здійснює функції логістичного спрямування, організовує роботу із забезпечення продажу товарів, збирає інформацію про правила транспортування, транспортні шляхи, оптимізує транспортування, стежить за рухом товарів, забезпечує їх завантаження та розвантаження.
Відділ зберігання та митного забезпечення в особі митного брокера збирає інформацію про митні правила та документацію, здійснює оформлення митних процедур при отриманні імпортних товарів і інших предметів, організовує роботу митного ліцензійного складу. Складське господарство забезпечує зберігання продукції у відповідних умовах; налічує тринадцять працівників, з яких шестеро вантажників і четверо водіїв.
У бухгалтерії функції розподілені між п’ятьма бухгалтерами, один з яких веде облік операцій із засобами захисту рослин і насінням, другий – облік операцій з мінеральними добривами, третій - матеріально-технічний облік, четвертий - облік банківських платежів, і головний бухгалтер відображає у звітних формах всю іншу діяльність, формує всю звітність фірми у вигляді представлення державним органам.
Юридичний відділ здійснює опрацювання документації та вирішення правових питань, підготовку проектів договорів цивільно-правового характеру, зовнішньоторгових контрактів, претензійно-позовну роботу. Функції розподілені між двома працівниками.
Створення рекламних матеріалів, налагодження співпраці з представниками періодичної преси та організацію роботи, пов’язаної з цим, здійснює менеджер з реклами.
Загальний відділ (один працівник) виконує інформування усіх відділів, здійснює роботу з кадрами, забезпечує процеси підвищення кваліфікації кадрів.
Консультаційний відділ, який налічує троє працівників, консультує клієнтів, один з них здійснює грубу розфасовку продукції, другий - дрібну розфасовку продукції, а також є директором магазину роздрібної торгівлі та Торговий консультаційний центр (ТКЦ) “Зелений світ” (був створений за ідеєю компанії “Байєр”, яка також забезпечує його рекламу).
Формами оплати праці, що використовуються на фірмі, є комбінована, яка формується як сума ставки та відсотків відповідно до обсягу продажу продукції, для менеджерів з продажу та почасово-відрядна - для решти працівників. Для працівників, які безпосередньо реалізовують продукцію, фірми-партнери (виробники) організовують семінари, на яких подається повна характеристика продукції, спосіб використання та інша інформація, потрібна для її продажу. Такі семінари відбуваються як у Львові, Києві, так і за кордоном приблизно п’ять разів на рік. Бухгалтери при потребі консультуються в аудиторській фірмі.
Рис. 3. Організаційна структура управління Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Габен”
Організаційна структура управління фірми “Габен” не забезпечує достатнього розмежування функцій між працівниками, відділами, що із постійним зростанням чисельності працівників і обсягів реалізації набуває ще більшого значення. Структура наділена значною гнучкістю, враховуючи вимоги ринку та сучасного менеджменту.
Статутом ТзОВ – фірми “Габен” визначено предмет зовнiшньоекономiчної дiяльностi, деякі пункти якого такі: -експорт товарiв (в т.ч. власного виробництва) та iмпорт товарiв, капiталiв та робочої сили; -надання послуг iноземним суб’єктам господарської дiяльностi (в тому числi: виробничих, транспортно-експедицiйних, маркетингових, посередницьких, брокерських, агентських (пiсля лiцензiї), консигнацiйних, управлiнських, облiкових, юридичних, туристських (після ліцензії) та iнших, що прямо i виключно не забороненi законами України); -надання вищезазначених послуг iноземними суб’єктами господарської дiяльностi Товариству; -наукова, науково-технiчна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та iнша кооперацiя з iноземними суб’єктами господарської дiяльностi;
-навчання та пiдготовка спецiалiстiв на комерцiйнiй основi; -кредитнi та розрахунковi операцiї мiж Товариством та iноземними суб’єктами господарської дiяльностi, створення Товариством банкiвських, кредитних та страхових установ за межами України; -спiльна пiдприємницька дiяльнiсть з iноземними суб’єктами, в т.ч. здійснення операцій з давальницькою сировиною; -товарообмiннi (бартернi) операцiї та iнша дiяльнiсть, побудована на формах зустрiчної торгiвлi мiж Товариством та iноземними суб’єктами господарської дiяльностi; -інше.
На сучасному етапі розвитку фірма “Габен” має налагоджену співпрацю приблизно із 15 іноземними партнерами, тобто зв’язки ці вже є постійними. Це найбільші світові розроблювачі та виробники різноманітної хімічної та фармацевтичної продукції, транснаціональні корпорації “Байєр Кропсайєнсес” (Німеччина), “АгрЕво” (Великобританія), “Ціанамід” (США), “Дау Еланко” (США), “Дю Пон” (США), “Монсанто” (США), “Басф” (Німеччина), “Дау Агросайєнсес” (США), “Зенека” (Великобританія) та інші.
Основним видом зовнішньоекономічної діяльності, яким займається фірма “Габен”, є імпорт. Вся імпортована продукція реалізовується в межах України. Фірма є дистриб’ютором деяких закордонних виробників хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, таких як “Байєр Кропсайєнсес”, “Дю Пон”. Обсяг імпорту становив у 2006 р. 2527,8 тис. грн.
Велика частка договорів (99 %) укладається фірмою з іноземними партнерами у формі договору купівлі-продажу, де “Габен” переважно виступає як покупець. Договори консигнації, в яких фірма виступає консигнатором, складають 0,5 % від усіх, що укладають в середньому на рік. Решта 0,5 % складають договори на послуги митного ліцензійного складу, проте ці договори зазвичай укладаються з резидентами України.
Минулого 2006 року було укладено 19 договорів у поданих вище співвідношеннях із 12 фірмами-партнерами.
Основними базовими умовами поставки імпортування товарів, використовуваних “Габеном” і партнерами з-за кордону, є CIP і DAF з використанням залізничного, але більше автомобільного транспорту.
Продукція, що імпортується фірмою, є готовою до продажу, не потребує переробки чи доопрацювання, тобто повна собівартість продукції фірми “Габен” формується з купівельної вартості, транспортних витрат, витрат на збут і витрат на оплату праці, інших витрат.
На сучасному етапі діяльності фірма має високий рівень дебіторської та кредиторської заборгованості, недостатньо аналізуються ринки збуту продукції.
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕНДЕНЦІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМИ “ГАБЕН”
3.1. Дослідження чинників, що впливають на механізм зовнішньоекономічної діяльності служби зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ “Габен”
Зовнішнє середовище діяльності підприємств характеризується екстремальною нестійкістю і призводить до нестабільності внутрішнього середовища окремого підприємства. Важливо є розглянути якомога більше чинників впливу на діяльність, зокрема зовнішньоекономічну діяльність, на механізми діяльності.
Спершу зосередимось на чинниках зовнішнього середовища, основними з яких є фінансові (методи оцінки діяльності на місцях; системи оподаткування “де факто” і “де юре”; терміни здійснення розрахунків з дебіторами, постачальниками та кредиторами; потреба в інвесторах тощо), маркетингові (вартість одержання та доступність даних по ринках; методи та видатки розподілу; характер конкуренції; державне регулювання цін, рекламної діяльності), політичні та інші.
Постійна зміна системи обліку та звітності результатів діяльності підприємств протягом останнього десятиріччя сприяла наявності на підприємстві тільки податкового обліку під час складання звітності. Тому на теперішній час керівництво віддає перевагу показникам прибутку податкового обліку. Підприємства практично позбавлені можливості вибору облікової політики, не дотримуються принципу порівняння під час складання показників звітності, оскільки такі вимого лише формальність. Сучасний механізм формування показників прибутку не дає уявлення про деякі важливі для проведення дослідження показники, наприклад, суму торгових націнок, постійні та змінні витрати та т.ін.
Не забезпечено належного механізму розраховування за зобов’язаннями. Неконтрольованість процедур повернення коштів, як з боку підприємств, так і держави, створює реальні можливості користання ними неналежними особами чи структурами без подальшої відповідальності за це.
Щодо інвестування діяльності фірми “Габен”, то, вийшовши на вищий рівень, вона не має потреби у довгостроковому інвестуванні, забезпечення здійснюється переважно короткостроковими кредитами банків.
Детальніше розглянемо внутрішній ринок збуту продукції. Постановою Кабміну № 42 від 24 січня 2001 року “Про організацію виробництва вітчизняних засобів захисту рослин” проголошено, що хімічний набір “страв” для поля Україна виготовлятиме сама. Деякі потужності цього профілю вціліли. У 80-х роках, коли в Україні почали впроваджувати інтенсивні технології в рослинництві, середньорічне використання засобів захисту рослин сягнуло понад 100 тис. тонн. Частково виробництво препаратів зосереджувалось і на хімічних підприємствах України — первомайському “Хімпромі” Харківської області та столичному хімзаводі “Радикал”. Згодом, економічно стриножені, обидва призупинили свою діяльність. Транснаціональним компаніям такі банкрутства дали змогу міцно вкоренитися на українських теренах (близько 120 інофірм). Сьогодні Кабмін намагається реанімувати українське виробництво пестицидів, розширити їх асортимент, удвічі знизити ціну на них і в стільки ж разів — наростити виробництво. Це, за його розрахунками, дало б змогу заощаджувати щороку понад 200 млн. гривень або 20 % імпортованих засобів захисту рослин [31].
Проте на сьогодні забезпеченість агроформувань засобами захисту рослин становить 20, але не планових тис. тонн, а відсотків, у тому числі гербіцидами — п’ята частина до потреби. Найбільше їх бракує саме у зерносіючих регіонах — Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Черкаській областях (до 8%).
Забезпеченість селян мінеральними добривами складає всього 30 %. Лише 11 кілограмів діючої речовини міндобрив припадає на гектар — у 20 разів менше, ніж у розвинутих країнах Європи (2000 р. і раніше). Хоча 80% міндобрив експортується. Фахівці Мінагрополітики звинувачували українські хімічні підприємства у встановленні “захмарних” цін на міндобрива, але це не підтвердилось - вони виявилися на рівні рентабельності 7—11% [30].
В 1999—2000 роках імпорт хімічних засобів (вітчизняне виробництво було надзвичайно низьким) не перевищував $60 млн, то 2001 року обсяг ринку був на рівні $110 млн без ПДВ у цінах придбання гуртовими покупцями. Необхідність здешевлювати продукцію спонукає сільгоспвиробників підвищувати врожайність. Через це вони з 2001 р. збільшують закупівлі високоврожайного насіння, добрив і засобів захисту рослин. Відповідно пожвавлюється дистрибуція в регіонах, а сам ринок хімікатів активно зростає.
Розвивається й вітчизняне виробництво. Із збільшення цін на міндобрива у січні виробники пояснювали свої кроки зростанням тарифів на залізничні перевезення з 10 січня на 7 % - 10 %. Утім, зростання цін на міндобрива є цілком прогнозованим, враховуючи сезонні фактори на ринку, зокрема сезонність фінансування вітчизняного АПК, що починається в лютому. В умовах ажіотажного попиту на добрива, який триває всього 2 місяці, щороку піднімаються ціни на них. Знаючи про це, аграрії, яким не так бракує обігових коштів (переважно фермери), запасаються добривами, в 10 - 20% дешевшими [31].
Ринок хімічних засобів є перспективним, враховуючи те, що існує постійна потреба у підживлюванні врожайності, а використання таких засобів вшестеро-всемеро нижче за науково обгрунтовану норму.
Негативними чинниками впливу на діяльність, крім вищезгаданих, є відсутність державної політики щодо таких напрямів діяльності; подвійна реєстрація препаратів; некваліфікованість чиновників нижчого рівня; насиченість ринку неякісним товаром і контрабандою; цінова політика з боку постачальників; інші.
Незважаючи на загальний податковий тиск, фірма “Габен” визнана, винагороджена за високу культуру в сплаті податків підтримкою з боку Державної податкової адміністрації, їй наданий режим максимального сприяння, пільги при ввезенні товарів на митну територію України.
Дослідження механізму зовнішньоекономічної діяльності фірми “Габен” передбачає також вивчення його як системи економічного механізму, організаційно-правового та соціально-психологічного механізмів. Економічний механізм частково був розглянутий вище, як сукупність певних економічних категорій, показників.
Підсистема організаційно-правового механізму діяльності фірми формується із заданих державою “нормативів” і створених самою фірмою. Першими є законодавчо-нормативна база у сфері діяльності підприємства, зокрема у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства; розподіл функцій між ланками організаційної структури управління. Основними законодавчо-нормативними документами, якими керується “Габен” у зовнішньоекономічній діяльності, є ЗУ “Про зовнішньоекономічну діяльність”, ЗУ ”Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції”, ЗУ “Про Єдиний митний тариф України”, ЗУ “Про Митний тариф України”, Митний кодекс України. Сама організаційна структура управління, як створена фірмою, розглядалася вище. Зовнішньоекономічна діяльність і її забезпечення в основному здійснюється безпосередньо генеральним директором, який веде переговори з іноземними партнерами; юридичним відділом, де розробляються зовнішньоторгові контракти, ведеться їх перевірка “юридичною мовою”; відділом митного забезпечення, який займається митним оформленням виконання контрактів.
Підсистема соціально-психологічного механізму фірми сформована на акцентуалізацію людського фактору. Використовується система мотивації працівників, підвищення їх кваліфікації, створення сприятливого для роботи середовища. Зовнішньоекономічна діяльність фірми здійснюється із залученням більшості працівників, деякі опосередковано впливають на її результати. Колективу надається право участі в управлінні фірмою шляхом участі у загальних зборах, де трудовий колектив визначає перелік і порядок надання працівникам товариства соціальних пільг, бере участь у моральному та матеріальному стимулюванні продуктивної праці. Генеральний директор авторитарно або шляхом демократичного стилю управління впливає на діяльність працівників, таким чином, ситуативно діючи за різних умов, посилюючи свою владу, коли це потрібно, або послаблюючи та даючи простір для самовиявлення працівникам.
Економічна підсистема механізму характеризується економічним впливом на управління фірмою за допомогою методологічного, інформаційного, програмного, технічного та фінансового забезпечення. Фірма забезпечена інформаційно на високому рівні, налагоджений спосіб підтримання зв’язків із представництвами, як от одержання центральним офісом пакетів замовлень від них, проте недостатньо є інформації про ринки збуту продукції для прогнозування певних подій. На фірмі створена локальна комп’ютерна мережа, програмне забезпечення постійно поновлюється, встановлений Інтернет; налагоджена внутрішня телефонна мережа. “Габен” має свою веб-сторінку в Інтернеті. Це сприяє розвиткові фірми через можливість швидкого та повного одержання інформації, підтримання зв’язків з партнерами, клієнтами та своїми представництвами.
Проведене дослідження та аналіз механізму зовнішньоекономічної діяльності фірми “Габен” вказує на налагодженість зв’язків із іноземними контрагентами, на створений імідж надійного партнера в бізнесі. Позитивний образ фірми створюється також на вітчизняному ринку, декларуючи це гаслом “Природа – якість – урожай”. Фірма “Габен” (саме “Габен”, а не продукція) з 2000 року рекламується у потужних агровиданнях, як от журнали “Агробізнес”, “Пропозиція”, “Агроперспектива”, до цих пір тільки у газетах.
Фірма визначила свою стратегію як диверсифікацію діяльності, надаючи в майбутньому весь комплекс товарів і послуг для сільськогосподарської діяльності, враховуючи техніку. Попередні роки свідчать про постійне розширення “Габену” в сенсі збільшення кількості партнерів, росту обсягів продажу продукції, збільшенні чисельності працівників. Це, а також потреба чітко розмежувати функції та відповідальність працівників, змушує реструктуризувати фірму.
3.2. Результати вивчення можливостей досягнення показників економічного зростання
Показниками економічного зростання визначено рентабельність активів і умовно-постійні витрати в структурі повної собівартості продукції.
Основними можливостями досягнення більшого значення рентабельності активів є збільшення чистого прибутку, ефективно використовуючи кошти фірми; зменшувати обсяг активів фірми. Проте другий варіант вирішення недоцільний, окрім того, коли фонди є застарілими. Розглянемо перший варіант.
Напрями інтенсифікації відтворення та напрями ефективного використання основних фондів підприємства:
- збільшення екстенсивного навантаження в межах календарного фонду часу:
- скорочення простоїв транспортних засобів, приладів, інвентарю, іншого обладнання;
- зменшення частки недіючого та виведення з експлуатації зайвого устаткування;
- підвищення інтенсивного навантаження (продуктивності за одиницю часу:
- впровадження нових схем забезпечення діяльності (напр., постачання), інтенсифікація процесів;
- застосування прогресивних форм і методів організації діяльності;
- освоєння у стислі терміни проектних експлуатаційних показників уведених в дію нових об’єктів нової техніки;
- застосування дієвої системи індивідуальних і колективних стимулів ефективного використання основних фондів.
Ефективніше використання оборотних фондів має передбачати конкретні завдання (заходи) з економії усіх видів матеріальних ресурсів на підприємтсві. При цьому розрізняють джерела та напрями економії ресурсів. Якщо джерела економії показують, за рахунок чого можна досягнути економію ресурсів, то напрями економії – яким чином, за допомогою яких заходів можна заощаджувати ті чи інші види матеріальних ресурсів [33, с.35].
Основні джерела економії матеріальних ресурсів на підприємствах:
1) зменшення маси, кількості упакування продукції;
2) зниження питомої витрати ресурсів;
3) скорочення відходів і втрат сировини та матеріалів;
4) використання відходів і побічних продуктів.
Основні напрями економії матеріальних ресурсів:
1) виробничо-технічні заходи:
- застосування ресурсозберігаючої технології;
- запровадження маловідходної та безвідходної технології;
2) організаційно-економічного спрямування:
- вдосконалення матеріальних нормативів;
- поліпшення організації матеріального забезпечення;
- упорядкування системи ціноутворення;
- застосування дієвої системи економічного стимулювання.
Оборотні кошти торгових підприємств становлять значну частину фінансових ресурсів. Для аналізу та оцінки ефективності функціонування оборотних коштів суб’єктів господарювання застосовують певну систему економічних показників.
Напрями підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства:
- оптимізація запасів ресурсів і незавершеного виробництва;
- скорочення тривалості виробничого циклу;
- поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення;
- пришвидшення реалізації товарної продукції.
Одним з основних напрямів підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства є оптимізація виробничих запасів. За наявними розрахунками, якщо частка виробничих запасів становить 50 % від розміру оборотних коштів, а скорочення запасів сировини та матеріалів – лише одну чверть, що цілком реально за умови належного матеріально-технічного забезпечення підприємства, вивільнюється з обороту майже 15 % від загальної величини оборотних коштів. На середніх за розміром підприємствах зменшення тривалості виробничого циклу всього на один день дозволяє зменшити обсяг незавершеного виробництва на значну суму. Якщо пришвидшити реалізацію продукції також на один день, то можливе вивільнення оборотних коштів становитиме приблизно третину обсягу залишків готової продукції на складі підприємства.
3.3.Обгрунтування заходів щодо вдосконалення механізму зовнішньоекономічної діяльності служби зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ фірми “Габен” на засадах досягнення показників
економічного зростання
Результати аналізу діяльності фірми “Габен” і досліджень тенденцій її розвитку свідчать про існування позитивних характеристик, як постійний ріст обсягів реалізованої продукції, загальне розширення діяльності фірми. Недоліками в роботі є розпорошення функцій, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності, між різними підрозділами фірми, наявність значних розмірів дебіторської та кредиторської заборгованостей.
Доцільно створити на фірмі відділ зовнішньоекономічної діяльності, об’єднавши з відділом зберігання та митного забезпечення у зв’язку з послідовністю та поєднанням завдань, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю. Для цього потрібно найняти нового працівника, який займався б підготовкою проектів зовнішньоторгових контрактів, роботою з іноземними контрагентами та виконанням інших функцій, пов’язаних із ЗЕД; також – маркетолога для досліджень внутрішнього ринку збуту товарів.
Ще одним заходом щодо подолання виявлених недоліків є зміна системи розрахунків із клієнтами, а саме – введення договірної системи розрахунків з гуртовими покупцями, надання знижок при оплаті в зазначений невеликий термін, часткова передоплата товарів.
Згідно отриманого завдання рекомендовані заходи повинні забезпечити зростання рентабельності активів на 7,33 % до 7,62 %. Сформуємо структурно-логічну схему досягнення заданого значення рентабельності активів (рис. 10).
Розглянемо саме поняття активів. Активи – це все те, що утворює майно підприємства і має вартість. Поділяються на поточні (ліквідні) і постійні
| 1) Аналіз фактичних значень рентабельності активів | ||||||
 = рентабельність активів (%) | Значення показників за роками | |||||
| 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2002 | 2003 | |
| -227,5 | -104,0 | 245,0 | 473,7 | 4,7 | 7,62 | |
| 827,0 | 490,0 | 899,8 | 1456,6 | 1649,1 | ||
| 0 (непок-ритий збиток) | 0 (непок-ритий збиток) | 27,22 | 32,52 | 0,29 (зросла дебітор-ська заборго-ваність) | ||
| 2) Чинники, які впливають на зміну значення рентабельності активів | ||
| Економічні | Організаційні | Технологічні |
| Постачальники (менші матеріальні витрати) Споживачі (вчасна оплата товарів зменшує дебіторську та кредиторську заборгованості, зменшує активи) Конкуренти (спричинення пошуку економії коштів, нових ефективних способів у рекламуванні та збуті) | Система збуту продукції (швидка та вчасно проплачена реалізація продукції зменшує активи) Транспортне забезпечення (паливо, інші матеріали; схеми економічно ефективного постачання на склади представництв) Матеріально-технічне забезпечення (його вартість і ефективність використання) | Тривалість виробничого циклу (дизайн і будівництво; укладання угоди, її виконання та реалізація товарів на ринку) Запаси та незавершене виробництво (їх ефективне використання (зменшення) зменшує активи) |
| 3) Заходи для досягнення необхідного значення рентабельності активів | |
| Відділ зовнішньоекономічної діяльності вдосконалення системи управління, аналіз ринків, пошук дешевшої імпортної сировини та товарів, збільшення чистого прибутку | Вдосконалення системи розрахунків зменшення дебіторської заборгованості, зменшення кредиторської заборгованості, зменшення активів |
| 4) Вагові значення заходів у очікуваній величині рентабельності активів | |
| Відділ зовнішньоекономічної діяльності – 8 % | Вдосконалення системи розрахунків – 92 % |
| 5) Розрахунок впливу запропонованих заходів на величину рентабельності активів |
Рис. 10. Структурно-логічна схема досягнення необхідного значення рентабельності активів
(неліквідні) активи. Поточні активи включають кошти і ті активи, які при нормальному функціонуванні підприємства протягом року перетворюються в гроші чи споживаються в процесі виробництва (оборотний капітал). Постійні активи – це ті активи, які не призначені для продажу, а постійно використовуються для виробництва продукції, її зберігання, транспортування, тобто це основний капітал (будинки, споруди, устаткування, транспорт, нематеріальні активи).
У системі бухгалтерського обліку (балансі) підприємства основний капітал обліковується під назвою необоротних активів, а оборотний капітал – оборотних активів.
У реальній практиці господарювання будь-яка діяльність здійснюється у процесі взаємодії праці людини та засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим змістом є виробничими фондами підприємства, сукупність яких поділяють на основін та оборотні фонди.
Складовим елементам виробничих фондів властиві характерні ознаки, за якими розмежовують основні та оборотні фонди (табл.7). це уможливлює однозначне тлумачення їх сутності та значення для відтворювально-виробничих процесів.