Програми розвитку тваринництва в господарствах харківської області на 2011- 2015 роки
| Вид материала | Документы |
- Про хід виконання районної програми стабілізації І розвитку тваринництва Бериславщини, 55.93kb.
- Середньострокова Програма соціально-економічного розвитку Корюківського району на 2011-2015, 435.62kb.
- Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в Харківській, 97.97kb.
- Пропозиції щодо реалізації Програми розвитку туризму І курортів у Закарпатській області, 159.06kb.
- Паспорт Програми економічного І соціального розвитку Кролевецького району на 2012 рік, 1518.5kb.
- Про хід виконання Програми розвитку малого підприємництва в Київській області на 2011-2012, 1119.68kb.
- Проекту Програми розвитку туризму в районі на 2011-2015 роки, 206.87kb.
- Програма розвитку тваринництва на 2012-2014 роки по станично-луганському району передумови, 210.87kb.
- Про стан та напрямки розвитку сільського господарства в 2011 році за галузями (рослинництво,, 19.63kb.
- Програми соціально-економічного розвитку міста Рівного на 2011 2015 роки, затвердженої, 42.39kb.
ПАСПОРТ
ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА
В ГОСПОДАРСТВАХ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
НА 2011- 2015 РОКИ
| 1. | Ініціатор розроблення Програми | Обласна державна адміністрація |
| 2. | Розробник Програми | Головне управління агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації |
| 3. | Співрозробники Програми | Інститут тваринництва Національної академії аграрних наук України |
| 4. | Відповідальний виконавець Програми | Головне управління агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації |
| 5. | Учасники програми | Районні державні адміністрації, підприємства, установи, науково-дослідні та навчальні заклади в сфері тваринництва, сільськогосподарські товаровиробники усіх форм власності |
| 6. | Термін реалізації Програми | 2011 – 2015 роки |
| 7. | Етапи виконання Програми | перший – 2011 – 2012 роки другий – 2013 – 2015 роки |
| 8. | Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації заходів Програми, всього, млн. гривень | 1170,5 |
| | у тому числі: | |
| | коштів обласного бюджету | 102,0 |
| | коштів інших джерел фінансування | 1068,5 |
1. Загальні положення
Програма розроблена з урахуванням законів України «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції», «Про племінну справу у тваринництві», «Про молоко та молочні продукти», «Про ветеринарну медицину», постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо активізації роботи з розвитку тваринництва» та інших нормативно-правових актів з питань тваринництва.
Програма базується на основних принципах, що викладені в Державній цільовій програмі розвитку українського села на період до 2015 року. Визначає основні пріоритети розвитку окремих галузей тваринництва, заходи та механізми їх реалізації для стимулювання виробництва продуктів харчування тваринного походження в обсягах, що задовольняють потребу населення відповідно до фізіологічної норми споживання та забезпечують формування експортного потенціалу.
1.1. Проблеми, на вирішення яких спрямована Програма
Тваринництво – одна із важливих галузей аграрного сектора, призначенням якої є виробництво продуктів харчування тваринного походження в обсягах, що забезпечують фізіологічні норми харчування і формують експортний потенціал.
Однак, сучасний стан галузі не відповідає потенційним можливостям та потребам.
Порівняно з 1990 роком у 2010 році:
виробництво молока скоротилося в 2,7 раза, у тому числі в сільгосппідприємствах – у 6,5 раза;
виробництво яловичини (у забійній вазі) скоротилося в 4,2 раза, у тому числі в сільгосппідприємствах – у 16,8 раза;
виробництво свинини (у забійній вазі) скоротилося в 3,9 раза, у тому числі в сільгосппідприємствах – у 6,4 раза.
чисельність великої рогатої худоби в цілому по області зменшилася в 6,8 раза, свиней – у 4 рази, овець і кіз – в 4,4 раза.
Питома вага продукції тваринництва у структурі валового виробництва сільського господарства у 2010 році склала 36%, тоді як у 1990 році – 51%;
Негативні зміни у виробництві основних видів тваринницької продукції є наслідком непродуманих системних перетворень суспільно-економічних відносин на селі, коли під гаслом реформування були зруйновані великотоварні та спеціалізовані господарства. За рахунок галузі тваринництва вирішувалися усі виробничі питання: виплата заробітної плати, погашення кредитів, розрахунки за майнові паї тощо. Зазначене призвело до катастрофічного зменшення продуктивної худоби у сільськогосподарських підприємствах області, які були основними виробниками тваринницької продукції.
Системні перетворення призвели до збільшення сектора дрібнотоварного виробництва (особистих господарств населення). На теперішній час частка господарств населення у загальнообласному виробництві складає: молока – 62%, яловичини – 76%, свинини – 67%. На початку 90-х років їх частка не перевищувала 15%.
У сучасних умовах особисті господарства населення, які мають екстенсивний характер виробництва, неспроможні забезпечити зростаючий попит переробної промисловості на якісну сировину та потребу населення у продуктах харчування.
Складна ситуація в галузі тваринництва викликана, зокрема, нестабільним та низьким рівнем закупівельних цін на продукцію тваринництва, що унеможливлює стійке рентабельне виробництво, недостатнім фінансовим забезпеченням та обмеженим доступом до кредитних ресурсів, що стримує інтенсивний розвиток виробництва та впровадження сучасних технологічних розробок.
Ринок продукції тваринництва характеризується незбалансованістю попиту і пропозицій, низьким рівнем внутрішнього споживання, а також недостатньо розвинутою інфраструктурою заготівель та збуту тваринницької сировини.
1.2. Обґрунтування необхідності визначення пріоритетів розвитку
Внаслідок несприятливих умов розвитку внутрішньообласне виробництво тваринницької продукції задовольняє фізіологічну потребу населення регіону в основних продуктах споживання тваринного походження: молока – на 50%, м’яса – на 57%. І лише по виробництву харчових яєць область є самодостатньою.
Співвідношення виробництва основних видів тваринницької продукції до норми її споживання населенням Харківської області
| | Раціональна потреба на 1 особу в рік, кг/штук | Фактично спожито у 2010 році (за даними Головного управління статистики у Харківській області), кг/штук | Власне виробництво на 1 особу, кг/штук | Рівень забезпеченості, % | Обсяги виробництва, тис. тонн/млн. штук | Дефіцит (-), надлишок (+) | ||
| мінімально нормативні | обласне вироб-ництво 2010 рік | |||||||
| до раціо-нальної норми | до міні-мальної норми | |||||||
| Молоко | 395 | 219,7 | 169,2 | 43 | 50 | 942,0 | 467,2 | -474,8 |
| М’ясо всіх видів | 83 | 53,4 | 29,4 | 35 | 57 | 143,6 | 119,4 | -24,2 |
| Яйця | 290 | 250 | 398 | 137 | 172 | 638,0 | 1100,6 | +462,6 |
Спроби врегулювати забезпечення внутрішнього попиту за рахунок імпорту призводить до подальшого тиску на вітчизняного товаровиробника і створює передумови до повної ліквідації галузі тваринництва в сільськогосподарських підприємствах області. Нині частка імпорту в загальному споживанні м’яса складає понад 40%, що з огляду на гарантування продовольчої безпеки наближається до критичної межі.
Стрімке скорочення чисельності худоби і обсягів виробництва тваринницької продукції зумовило ряд негативних наслідків:
зменшилися обсяги споживання населенням молока і м’яса, що негативно впливає на продовольчу безпеку держави та здоров’я нації;
переробні підприємства завантажені менше ніж на третину від своєї проектної потужності;
різко скоротилися обсяги внесення органічних добрив, що негативно позначається на родючості ґрунтів;
сільське населення залишилося без роботи та гарантованого заробітку, що спричинило посилення соціальної напруги на селі.
Зважаючи на всі ці негативні наслідки та наявні диспропорції між потребою і обсягами виробництва тваринницької продукції, Стратегією сталого розвитку Харківської області до 2020 року, затвердженою рішенням обласної ради від 23.12.10 № 27-ІV, основними завданнями на 2011 – 2020 роки визначено збільшення обсягів виробництва молока та молочних продуктів, м'яса та м'ясних продуктів.
Отже, пріоритетними напрямами розвитку тваринництва на період до 2015 року необхідно визначити:
- виробництво молока;
- розвиток товарно-м’ясного комплексу.
На вирішення цих пріоритетних напрямів розвитку тваринництва будуть спрямовані кошти місцевих бюджетів та інші інвестиційні ресурси.
1.3. Сучасний стан
Молочне скотарство
У структурі валового виробництва продукції сільського господарства частка молочної галузі складає понад 10%.
Станом на 1 січня 2011 року в усіх категоріях господарств утримувалося 194,8 тис. голів великої рогатої худоби, у тому числі 100,5 тис. корів. У сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності зосереджено 96,8 тис. голів великої рогатої худоби, у тому числі 40 тис. корів.
Щороку в області виробляється близько 470 тис. тонн молока, у тому числі понад 20 тис. тонн молока (4% від усього валового виробництва) господарства населення одержують від кіз.
Виробництвом молока в області займається 150 сільгосппідприємств із 700 господарств облікового кола. Питома вага сільськогосподарських підприємств у загальнообласному виробництві молока становить 38%, особистих господарств населення – 62%.
Градація сільгосппідприємств за чисельністю корів станом на 1 січня 2010 року:
25 господарств утримують від 500 до 2230 корів (загальна чисельність 20419 голів). Ними виробляється 60% всього валового виробництва молока по сільгосппідприємствах. Найбільші виробники: СК «Восток» Ізюмського району – 11 тис. тонн молока на рік (2229 корів), ВАТ «Насінневе» Кегичівського району – 7,9 тис. тонн (1570 корів), ПАОП «Зоря» Красноградського району – 6,9 тис. тонн (1220 корів), ВСАТ «АК «Слобожанський» Чугуївського району – 6,3 тис. тонн (1100 корів), ПП «Родіна» Дворічанського району – 6,2 тис. тонн (750 корів);
20 господарств утримує від 300 до 500 корів (загальна чисельність 7252 голів). Ними виробляється 19% від валового виробництва молока по сільгосппідприємствах;
55 господарств утримують від 100 до 300 корів (загальна чисельність 9757 голів). Ними виробляється 19% молока;
50 господарств утримують до 100 корів (загальна чисельність 1999 голів). Ними виробляється лише 4% молока.
За породним складом молочна худоба сільгосппідприємств області представлена таким чином: 41% від загальної чисельності корів – це українська чорно-ряба молочна порода, 42% – українська червоно-ряба молочна порода, 12% - худоба симентальської породи. Зазначені породи в переважній більшості поліпшені голштинською породою. Чисельність червоної степової молочної породи становить 5%. Вона поліпшена червоною датською та англерською породами.
Покращення селекційно-племінної роботи у поєднанні з укріпленням кормової бази дозволило в останні роки суттєво підвищити продуктивність молочних корів і довести її у 2010 році до 4426 кг молока в середньому на одну корову.
За результатами 2010 року найвищу продуктивність корів мають в ПСП «Родіна» Дворічанського району – 8216 кг в середньому на корову, СТОВ «Мрія» Красноградського району – 7400 кг, ТОВ «Мрія» Куп’янського району – 7006 кг, ТОВ А/Ф «Пішанська» Красноградського району – 6779 кг.
 |
|
Використання в селекційному процесі голштинів дало позитивні результати відносно підвищення продуктивності молочних корів. Тому і в подальшому обраний напрям селекційної роботи щодо створення високопродуктивних стад шляхом міжпородного схрещування різноманітних генотипів вітчизняних молочних порід з голштинською породою буде пріоритетним.
Виробництво м’яса
У структурі валового виробництва продукції сільського господарства частка м’ясного виробництва складає 21%.
У довгостроковому плані виробництво м'яса в області скорочується. Лише, починаючи з 2009 року, намітилася тенденція до зростання обсягів реалізації худоби і птиці на м'ясо.
Виробництво м’яса всіх видів
сільськогосподарських тварин по Харківській області, тис. тонн в ж.в.
| | 1990р. | 2000р. | 2008р. | 2009р. | 2010р. | 2010р. у % до 1990р. |
| Господарства всіх категорій | 338,1 | 128,9 | 115,1 | 117,6 | 119,4 | у 2,8 р.м. |
| у т. ч. сільгосппідприємства | 261,4 | 36,7 | 43,0 | 45,0 | 46,0 | у 5,6 р.м. |
| населення | 76,7 | 92,2 | 72,1 | 72,6 | 73,4 | 95,7 |
| Частка сільськогосподарських підприємств, % | 77,3 | 92,2 | 37,4 | 38,3 | 38,6 | у 2,0 р.м. |
У структурі виробництва м'яса (забійна вага) переважає м'ясо птиці, питома вага якого у 2010 році становила 48%, тоді як у 1990 році складала – 22%.
 |  |
У 2010 році всіма категоріями господарств у розрахунку на одного жителя області було вироблено по 29,4 кг м'яса ( забійна вага), у тому числі: яловичини – по 7,0 кг, свинини – по 7,9 кг, птиці – по 14,1 кг, м’яса інших видів тварин – 0,4 кг.
Загальний обсяг виробництва яловичини по всіх категоріях господарств області у 2010 році склав 19,3 тис. тонн у забійній масі, з них 4,5 тис. тонн або 23% було одержано від забою худоби, вирощеної в сільськогосподарських підприємствах, решта (14,8 тис. тонн) – від худоби, вирощеної у господарствах населення.
Практично весь обсяг виробництва яловичини одержують за рахунок худоби молочних порід, тому рівень виробництва тісно пов'язаний із кількістю корів у господарствах області. Спеціалізованим м’ясним скотарством в області займаються лише два господарства: ТОВ А/Ф «Світанок» Нововодолазького району – 337 голів м’ясної худоби абердин-ангуської породи та ДПДГ «Гонтарівка» Вовчанського району – 282 голови породи шароле. Цими господарствами у 2010 році вироблено майже 200 тонн м’яса в живій вазі або 0,5% від загального виробництва по сільгосппідприємствах.
Виробництво свинини розподілено між сільськогосподарськими підприємствами та особистими господарствами населення у співвідношенні відповідно 38% і 62%.
Станом на 1 січня 2011 року в усіх категоріях господарств області утримувалося 285,3 тис. голів свиней, у тому числі: у сільськогосподарських підприємствах – 148,8 тис. голів (52%), у господарствах населення – 136,5 тис. голів (48%).
Усього протягом 2010 року всіма категоріями господарств області було реалізовано на забій 31,2 тис. тонн свинини у живій вазі або 21,8 тис. тонн у перерахунку на забійну вагу.
Проте, досягнуті обсяги виробництва м'яса свиней забезпечують потребу внутрішнього продовольчого ринку області у свинині менше ніж на 40%. За показниками собівартості, питомих витрат корму, відповідності виробленого м'яса до показників якості та вимог стандартів світового продовольчого ринку продукція свинарства, вироблена в області, як і в Україні в цілому, поки що не здатна конкурувати із провідними світовими виробниками свинини.
У селекційно-племінній роботі в області використовують основні породи свиней: велика біла, ландрас, уельська та українська м’ясна. Окрім цих порід у товарних господарствах є невеликі масиви свиней порід велика чорна, полтавська м’ясна, дюрок.
Починаючи з 2000 року найвищих темпів розвитку в області серед галузей тваринництва набуло птахівництво м'ясного напряму. Обсяги виробництва пташиного м'яса за цей період зросли у 3,2 раза і досягли у 2010 році 47,4 тис. тонн у живій вазі. При цьому, сільськогосподарські підприємства збільшили обсяги реалізації птиці на м'ясо з 0,8 тис. тонн у 2000 році до 25,1 тис. тонн у 2010 році, а господарства населення, відповідно, з 13,8 тис. тонн до 22,3 тис. тонн або в 1,6 раза. Частка пташиного м'яса в загальному обсязі виробництва м'яса у забійній вазі досягла у 2010 році 48% – найбільше серед усіх видів м'яса.
Основним виробником пташиного м'яса в області є ВАТ "Курганський бройлер" Балаклійського району, у якому утримується понад 1,2 млн. голів бройлерів. Усього в 2010 році сільськогосподарськими підприємствами області було вироблено 22,4 тис. тонн м'яса курей-бройлерів у живій вазі. Це складає 90% від загального обсягу виробництва пташиного м'яса у сільськогосподарських підприємствах.
Крім курей-бройлерів у господарствах області на початок 2011 року утримувалося 35,0 тис. голів гусей, 18,0 тис. голів качок та 5,9 тис. голів індиків. Основна маса поголів’я водоплавної птиці в області утримується в господарствах населення. Вони є основним постачальником м’яса гусей і качок, а також індиків для сільського і міського населення області.
В останні роки на внутрішньому ринку України зріс попит на баранину. З урахуванням цього в області намітилася переорієнтація на розвиток вівчарства з метою збільшення виробництва баранини. У сільськогосподарських підприємствах почала зростати чисельність овець. На початок 2011 року їх кількість у господарствах області досягла 11,5 тис. голів.
У структурі виробництва м'яса питома вага баранини, м'яса кіз, кролів та інших видів сільськогосподарських тварин складає 1-1,5%, а загальний обсяг не перевищує 1,0 – 1,2 тис. тонн у забійній вазі, у тому числі баранини виробляється понад 0,6 тис. тонн, м'яса кролів – 0,5 тис. тонн. Основними виробниками цих видів м'яса є господарства населення. Сільськогосподарські підприємства його виробляють не більше ніж 100 тонн на рік.
2. Мета і завдання Програми
Метою Програми є створення умов для збільшення виробництва молока та м’яса усіх видів в обсягах, що забезпечують науково обґрунтовані норми споживання; забезпечення продовольчої безпеки та формування експортного потенціалу; розвиток конкурентоспроможного прибуткового виробництва на індустріальній основі.
2.1. Завдання Програми:
визначити цільові показники Програми;
обґрунтувати шляхи і засоби досягнення цільових показників;
розробити заходи щодо виконання Програми та стимулювання притоку інвестицій у тваринницьку галузь з метою оновлення та будівництва нових тваринницьких комплексів і ферм, закупівлі племінного поголів’я, впровадження сучасних технологій виробництва;
забезпечити створення інфраструктури ринків тваринницької продукції через формування заготівельно-збутових кооперативів, оптових ринків та аукціонів живої худоби.
2.2. Цільові індикатори Програми
У молочному виробництві:
- збільшити до 2015 року поголів’я молочних корів до 117,0 тис. голів, у тому числі в сільгосппідприємствах –до 57,0 тис. голів;
- виробити молока в цілому по області у 2015 році – 681,3 тис. тонн, у тому числі в сільгосппідприємствах – 321,3 тис. тонн ;
- підвищити середню продуктивність корів в усіх категоріях господарств до 6146 кг, по сільгосппідприємствах – до 6300 кг молока на одну корову на рік;
Прогнозована чисельність поголів’я худоби та обсяги виробництва молока наведені в додатку 1.
У виробництві м’яса:
- довести у 2015 році виробництво м'яса до 143,0 тис. тонн (у забійній масі), у тому числі: яловичини – 35,2 тис. тонн, свинини – 49,3 тис. тонн, м’яса птиці – до 56,3 тис. тонн, баранини та інших видів м’яса – 1,9 тис. тонн;
- сформувати орієнтовну структуру споживання м’яса по видах тварин: яловичина – 25%, свинина – 40%, м'ясо птиці – 33%, інші види – 2%;
- збільшити чисельність великої рогатої худоби на вирощуванні і відгодівлі по всіх категоріях господарств області до 143,0 тис. голів, у тому числі в сільгосппідприємствах – до 103,0 тис. голів;
- збільшити чисельність свиней до 536,1 тис. голів у 2015 році, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – до 379,1 тис. голів.
Прогнозована чисельність відгодівельного поголів’я та обсяги виробництва м’яса за видами наведені у додатках 2 – 5.
2.3. Основні умови та фактори, що сприяють виконанню завдань
Підвищення ємності внутрішнього ринку продукції тваринництва за рахунок зростання купівельної спроможності широких верств населення, вихід на міжнародні ринки та збільшення експортних поставок слід розглядати як основні умови успішного розвитку тваринництва.
Фактори, які сприяють виконанню намічених завдань:
природна родючість ґрунтів;
наявність розвинутої виробничої, племінної та кормової бази тваринництва;
збережена мережа економічно сильних великотоварних господарств, зацікавлених у впровадженні сучасних технологій виробництва продукції тваринництва;
наявність потужних промислових переробних підприємств;
налагоджене транспортне сполучення і близькість до розвинутих промислових центрів та інших ринків збуту тваринницької продукції і продуктів її переробки;
наявність провідних вищих навчальних закладів з підготовки кадрів для аграрного сектора та наукових установ системи Національної академії аграрних наук України;
стабільно благополучний епізоотичний стан;
значні резерви робочої сили на селі.
3. Шляхи і організаційні заходи реалізації Програми
Зростання обсягів виробництва тваринницької продукції буде досягнуто шляхом поступового нарощування чисельності худоби, підвищення її продуктивності в результаті зміцнення кормової бази та покращення селекційних та генетичних якостей тварин, розвитку великотоварного виробництва на індустріальній основі.
Організаційні заходи реалізації Програми:
У молочному скотарстві:
- проведення обстеження наявних тваринницьких приміщень з метою визначення їх придатності для подальшого використання, розроблення пропозицій щодо їх технічного і технологічного переоснащення, орієнтовного розміру капіталовкладень. Базова технологія – безприв’язне утримання тварин з цілорічною однотипною годівлею;
- впровадження інвестиційних проектів з будівництва сучасних молочних комплексів на 1000 і більше корів з прогнозованою річною продуктивністю 8000 кг молока на одну корову. Проведення реконструкції, технологічного та технічного переобладнання існуючих молочних ферм;
- сприяння виділенню сільськогосподарським підприємствам земельних ділянок для будівництва молочних комплексів і ферм та необхідної інфраструктури;
- збільшення поголів’я корів у сільськогосподарських підприємствах області за рахунок ефективного використання власного шлейфу, закупівлі племінних телиць та нетелів, поліпшених теличок в особистих господарствах населення, отриманих від плідників високої селекційної якості;
- збільшення обсягів виробництва частки молока класу «екстра» і вищого ґатунку, підвищення рівня безпеки молочних продуктів за рахунок обладнання молочних ферм сучасними доїльними та холодильними установками, впровадження інноваційних технологій виробництва молока;
- створення надійної кормової бази. На одну корову, в залежності від молочної продуктивності, прогнозується заготовляти щороку по 60-80 центнерів кормових одиниць, із яких, за поживністю, частка комбікормів повинна складати 47-50%, силосу 20-21%, сіна – до 15%, сінажу – до 12% і зелених кормів – 9-12%;
- запровадження в господарствах області автоматизованого племінного обліку тварин, сучасної системи оцінки молочної продуктивності та якості молока;
- використання тільки допущених до відтворення бугаїв-плідників найвищої генетичної цінності для досягнення високого рівня продуктивності корів;
- покращення матеріально-технічної бази державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві», закупівля бугаїв-плідників, придбання технологічного обладнання та спеціалізованого автотранспорту;
- проведення в особистих господарствах населення запліднення 70 і більше відсотків маточного поголів’я шляхом штучного осіменіння. Для цього додатково буде створено та забезпечено належним обладнанням щороку по 100 пунктів штучного осіменіння;
- створення кооперативів з виробництва молока шляхом об’єднання особистих господарств населення, виділення їм земельних ділянок під сінокоси та пасовища. Вжиття заходів для розширення мережі пунктів закупівлі молока у господарств населення із залученням до цієї роботи молокопереробних підприємств;
- створення при селекційному центрі Інституту тваринництва НААН України експерт-бонітерської та контроль-асистентської служб. Проведення технологічного супроводу розвитку галузі, тематичних семінарів та навчань спеціалістів господарств;
- створення на базі Харківської державної зооветеринарної академії модельної молочної ферми для практичного навчання студентів і спеціалістів господарств. Відновлення роботи постійно діючих курсів з підготовки та підвищення кваліфікації техніків штучного осіменіння та операторів машинного доїння.
У виробництві яловичини:
- впровадження інвестиційних проектів з будівництва комплексів по виробництву яловичини, орієнтованих на закупівлю по договорам-контрактації бугайців 20-30 денного віку з наступною відгодівлею їх до вагових кондицій 500-520 кг у зоні розташування цукрових/спиртових заводів;
- проведення моніторингу наявних пасовищ (площа, загальний стан, урожайність);
- розширення мережі племінних репродукторів з вирощування спеціалізованих м’ясних порід і типів, збільшення обсягів реалізації племінного поголів’я телиць та бугайців;
- проведення в господарствах, які мають значні площі природних кормових угідь, реконструкції або нового будівництва приміщень, з використанням легкоспорудних конструкцій, для вирощування і відгодівлі молодняка великої рогатої худоби (у тому числі м'ясних порід) на дешевих власних кормах;
- проведення промислового схрещування вибракуваних молочних корів та понадремонтних телиць бугаями-плідниками спеціалізованих м’ясних порід;
- досягнення обсягів заготівлі кормів на рік на одну голову при вирощуванні та відгодівлі на м’ясо молодняка молочних порід на рівні 23-25 ц кормових одиниць, на одну м’ясну корову зі шлейфом заготовляти 72–75 ц кормових одиниць;
- розширення мережі м’ясних павільйонів, фірмових магазинів у районних центрах та містах області, збільшення торгових місць на продовольчих ринках і забезпечення вільного доступу і пільгового права виробникам для реалізації свіжого м’яса і м'ясної продукції власного виробництва.
У виробництві свинини:
- проведення обстеження приміщень, що функціонують, та свиноферм і свинокомплексів, що не працюють. Підготовка пропозицій щодо подальшого використання цих приміщень, їх технічного і технологічного переоснащення, орієнтовного розміру необхідних капіталовкладень;
- завершення розпочатих та реалізація нових проектів по реконструкції та будівництву окремих об’єктів і цілісних комплексів з виробництва свинини із замкнутим циклом виробництва і застосуванням інноваційних технологій вирощування та відгодівлі свинопоголів’я (на 1200 і більше свиноматок). Базова технологія при відгодівлі – холодне утримання свиней на глибокій незмінюваній підстилці;
- спрощення процедури виділення земельних ділянок та узгодження проектної документації для будівництва ферм і комплексів з виробництва свинини;
- розроблення та впровадження селекційно-племінної системи на основі породно-лінійної гібридизації з максимальним залученням генотипів свиней. Розширення обсягів вирощування та реалізації двопородних батьківських форм для виробництва свинини в товарних господарствах на гібридній трипородній основі;
- створення сучасної ферми-нуклеусу з чистопородного розведення п’яти вихідних порід свиней (великої білої, ландрас, уельської, дюрок та вітчизняної м’ясної породи) для подальшого отримання гібридного товарного поголів’я з потенціалом продуктивності світового рівня;
- збереження існуючого генофонду порід свиней та вдосконалення його структури в напрямі збільшення відсотка м’ясних порід (ландрас, уельс, українська м’ясна). Завезення в господарства області племінних кнурів-плідників та ремонтних свинок відповідних порід з обов’язковим проведенням імуногенетичного тесту;
- організація роботи обласної станції зі штучного осіменіння свиней на базі інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України. Організація на базі Харківської державної зооветеринарної академії постійно діючих курсів з підготовки та підвищення кваліфікації техніків штучного осіменіння свиней.
У виробництві м’яса птиці:
- впровадження інвестиційних проектів з будівництва нових та проведення поетапної модернізації виробничих потужностей діючих підприємств із виробництва м’яса різних видів птиці з використанням на ці цілі власних коштів господарств, капіталовкладень зацікавлених інвесторів та бюджетних коштів за програмами підтримки розвитку сільського господарства;
- сприяння суб’єктам господарювання в закупівлі цінного генетичного матеріалу закордонної селекції у необхідних обсягах для комплектування батьківських стад м’ясних курей, качок та індиків;
- збереження генофонду рідкісних порід усіх видів птиці з набором цінних генів та специфічних господарсько-корисних ознак;
- формування розгалуженої мережі сервісних формувань для забезпечення сільськогосподарських підприємств і господарств населення повноцінними кормами, у залежності від виду і вікової групи птиці, вітамінами, кормовими добавками та ветеринарними препаратами;
У виробництві баранини та інших видів м’яса:
- створення підприємств-репродукторів для чистопородного розведення та міжпородного схрещування овець місцевих порід з кращими спеціалізованими м’ясними, багатоплідними породами імпортного походження (суффольк, тексель, шароле, латвійська темноголова порода), реалізація сільгосппідприємствам та господарствам населення гібридного молодняка з поліпшеними відгодівельними якостями;
- укріплення кормової бази господарств, які спеціалізуються на виробництві продукції вівчарства. Доведення в них обсягів заготівлі кормів усіх видів щороку до 5,5 – 6,5 ц кормових одиниць на одну голову овець.
- створення кролеферм промислового і племінного типу, разлуженої мережі міні-ферм в особистих господарствах населення;
- створення виробничих і заготівельних кооперативів на основі об’єднання особистих господарств населення, виділення їм земельних ділянок під громадські пасовища та сінокоси, виділення на ринках торговельних місць для продажу м’яса безпосередньо виробниками.
4. Матеріально-технічне та технологічне
забезпечення виробництва
З метою належного та технічного забезпечення тваринницьких підприємств:
провести маркетингові дослідження з питань уточнення необхідної кількості і найменувань технічного та технологічного обладнання для тваринництва;
визначити перелік основних промислових підприємств (заводів), які необхідно задіяти при комплектуванні тваринницьких комплексів і ферм;
стимулювати модернізацію та переоснащення засобів виробництва з метою забезпечення галузі тваринництва сучасним та високотехнологічним обладнанням і технікою;
розробити механіко-технологічні нормативи і типові проекти реконструкції та нового будівництва модульного ряду індустріальних ферм, систему підкомплексів машин і обладнання для ферм при різних розмірах та технологіях утримання;
забезпечити широке впровадження фінансового лізингу сільськогосподарської техніки, технологічного устаткування та обладнання;
сприяти розвитку інфраструктури технічного сервісу обладнання, що використовується у тваринництві.
Забезпечення кормами
Кормовиробництво в більшості господарств області не задовольняє потребам тваринництва. Спостерігається дефіцит кормів, низька їх якість, нестабільність надходження за сезонами року, висока вартість та недостатній асортимент.
Для збільшення виробництва кормів та підвищення їх якості необхідно:
збільшити площі кормових угідь до 193,2 тис. га, у тому числі площ посівів бобових трав і бобово-злакових кормових сумішей до 40,0 тис. гектарів, із них: люцерни – до 71,0 тис. га, кукурудзи на зерно – до 65,0 тис. га, сої – до 100,0 тис. га, ріпаку, люпину, кормових бобів та інших високобілкових кормових культур – у 2-3 рази;
довести обсяг виробництва кормів у 2015 році до 2,0 млн. тонн кормових одиниць, із вмістом 110 г перетравного протешу на одну кормову одиницю, у тому числі (в натурі) комбікормів – 1300,9 тис. тонн, преміксів – до 312,7 тис. тонн, сіна – 427,9 тис. тонн, сінажу – 220,0 тис. тонн, силосу – 784,8 тис. тонн. Загальна потреба в кормах для тваринництва за всіма категоріями господарств на період 2011-2015 років наведена в додатку 6;
спрямувати в сільськогосподарських підприємствах систему виробництва кормів на цілорічну однотипну годівлю тварин повнораціонними кормовими сумішами, а в господарствах населення – на використання колективних пасовищ і сіножатей та посіву однорічних трав, коренеплодів, гарбузів тощо на присадибних ділянках;
використовувати концентровані корми тільки у вигляді повноцінних комбікормів із застосуванням зернофуражу з пріоритетних культур, малоенергоємних технічних засобів їх виробництва, місцевої сировини;
відновити мережу насінницьких господарств з випрошування насіння багаторічних трав;
створити високопродуктивні силосні конвейєри на основі використання 30-40% ранньостиглих, 40-45% середньоранніх і 20-30% середньостиглих гібридів кукурудзи;
забезпечити формування регіонального контракту заготівлі фуражного зерна та білкової сировини для забезпечення підприємств комбікормової промисловості;
забезпечити ефективне використання в годівлі тварин природних кормових угідь (пасовища, сінокоси) та відходів переробки сільськогосподарських культур (жом, меляса, шроти, барда, пивна дробина, висівки тощо).
Селекційно-племінна робота
Основні напрями селекційно-племінної роботи у тваринництві регламентуються Законом України «Про племінну справу у тваринництві» та іншими нормативними документами, що діють і розробляються на його виконання:
реалізація державної політики, спрямованої на створення, збереження, відтворення та раціональне використання племінних (генетичних) ресурсів вищої племінної (генетичної) цінності з метою поліпшення генетичної якості тварин, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі;
забезпечення функціонування єдиної системи у тваринництві, зокрема ідентифікації племінних тварин, достовірного обліку їх походження і продуктивності, офіційної кваліфікації (оцінки) за типом, якістю потомків та іншими ознаками, формування інформаційної бази з племінної справи;
ефективне використання в селекційному процесі найцінніших світових племінних (генетичних) ресурсів поліпшуючих порід;
реалізація товарним господарствам та особистим господарствам населення племінного поголів’я худоби та птиці високого генетичного потенціалу;
створення високопродуктивного поголів’я в особистих господарствах населення шляхом широкого застосування штучного осіменіння маточного поголів’я худоби;
забезпечення селекції, що базується на виявленні та широкому використанні власних внутрішньопородних ресурсів (плідників-поліпшувачів, биковідтворних корів, корів-донорів);
збільшення частки помісних свиней у племрепродукторах та гібридних свиней у загальному товарному поголів’ї;
впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з питань селекції і генетики тварин.
Ветеринарне забезпечення
Забезпечення протиепізоотичних заходів і моніторингу стану здоров’я тварин та екологічної безпеки продукції тваринництва буде проводитися шляхом:
здійснення у повному обсязі лікувально-профілактичних, діагностичних, ветеринарно-санітарних (дезінфекція, дезінсекція, дератизація, дегельмінтизація тощо) заходів;
здійснення контролю за станом здоров’я тварин із застосуванням сучасних методів діагностики;
проведення моніторингу та здійснення контролю за якістю і безпекою тваринницької продукції, а також за станом здоров’я тварин;
сприяння впровадженню системи управління якістю на основі принципів ISO 9000 та систем управління безпекою харчових продуктів, а також систем охорони довкілля на основі принципів ISO 14000 в тваринництві.
5. Організаційне, наукове та інформаційне забезпечення
виконання Програми
Організаційне забезпечення виконання Програми покладається на Головне управління агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації.
Головне управління агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації:
здійснює загальне керівництво за виконанням заходів і завдань, передбачених Програмою;
залучає до виконання Програми місцеві органи виконавчої влади, а на конкурсних засадах – підприємства, установи та організації незалежно від форм власності;
подає обласній раді пропозиції стосовно внесення змін до Програми, щороку надає інформацію про її виконання, по закінченню терміна виконання Програми – звіт.
Наукове забезпечення виконання Програми покладається на Регіональний центр наукового забезпечення агропромислового виробництва, Інститут тваринництва НААН України, Національний науковий центр «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини» НААН України, профільні навчальні заклади, які:
організовують проведення досліджень і супроводження щодо впровадження в практику наукових розробок;
розробляють механіко-технологічні нормативи і типові проекти реконструкції та нового будівництва модульного ряду індустріальних ферм, систему підкомплексів машин і обладнання для ферм при різних розмірах та технологіях утримання;
подають Головному управлінню агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації пропозиції стосовно коригування завдань Програми з метою підвищення ефективності її виконання.
Інформаційне та виставково-ярмаркове забезпечення передбачає:
проведення рейтингу конкурентоспроможних тваринницьких підприємств;
проведення щороку обласної спеціалізованої виставки-ярмарки «Ефективне тваринництво Харківщини» з метою широкої пропаганди та висвітлення досягнень науки та передового досвіду в тваринництві;
видання спеціалізованої літератури з інноваційних технологій у тваринництві та її поширення серед зацікавлених суб’єктів господарювання;
висвітлення пріоритетів і досягнень галузі тваринництва на обласних, державних та іноземних виставкових заходах;
часткове фінансування витрат підприємства на участь у спеціалізованій обласній виставці та інших виставкових заходах за рахунок коштів обласного бюджету.
6. Етапи виконання Програми
Програма виконується у два етапи:
Перший етап (2011 – 2012 роки) передбачає проведення інвентаризації та обстеження тваринницьких ферм та комплексів, визначення придатності для подальшого використання, розроблення пропозицій щодо їх технічного і технологічного переоснащення. Розробка та супроводження інвестиційних проектів зі створення сучасних молочних та відгодівельних комплексів, визначення на конкурсних засадах виконавців проектів. Стабілізація та поступове збільшення чисельності поголів’я всіх видів худоби і птиці, збільшення обсягів виробництва м’яса та молока.
На другому етапі (2013 – 2015 роки) прогнозується досягти виробництва продукції тваринного походження в обсягах, які забезпечують мінімальні та наближаються до раціональних норм споживання, за рахунок впровадження інвестиційних проектів з будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів, підвищення продуктивності худоби.
7. Фінансове забезпечення Програми
Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та інших джерел фінансування, не заборонених чинним законодавством України.
Кошти обласного бюджету спрямовуються на вирішення обмеженого кола ключових питань розвитку тих тваринницьких галузей, які мають особливо важливе значення для збільшення обсягів виробництва та забезпечення потреб населення області в продуктах харчування тваринного походження.
Щороку при підготовці обласного бюджету Головне управління агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації подає до Головного фінансового управління Харківської обласної державної адміністрації бюджетний запит на фінансування конкретних заходів Програми та обсяги їх фінансування.
Порядок використання коштів обласного бюджету розробляється Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації і затверджується головою обласної державної адміністрації.
Розпорядником коштів є Головне управління агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації.
Контроль за використанням бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення виконання Програми, здійснюється в порядку, установленому бюджетним законодавством.
Напрями діяльності та заходи Програми визначені в додатку 7.
Загальний обсяг фінансових ресурсів, які необхідно виділити з обласного бюджету для виконання запланованих заходів Програми, становить 102,0 млн. гривень.
Прогнозовані обсяги та джерела фінансування, млн. гривень
| Джерела фінансування | Обсяг фінансування | У тому числі за роками | ||||
| 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | ||
| Обласний бюджет | 102,0 | 10,85 | 14,0 | 22,15 | 25,50 | 29,55 |
| Інші джерела | 1068,5 | 102,2 | 127,3 | 232,9 | 288,6 | 317,5 |
| Разом | 1170,5 | 113,1 | 141,3 | 255,1 | 314,1 | 347,1 |
8. Очікувані результати виконання Програми
Реалізація Програми дасть можливість:
довести у 2015 році обсяги виробництва молока до 681,3 тис. тонн, порівняно з 2010 роком, збільшити виробництво на 46%, у розрахунку на одну особу виробити молока і молокопродуктів – по 340 кг, що забезпечить мінімальну норму споживання;
довести у 2015 обсяги виробництва м'яса у забійній вазі до 143,0 тис. тонн, порівняно з 2010 роком, виробництво збільшити на 76 %, у розрахунку на одну особу виробити м’яса та м’ясопродуктів по 61 кг при мінімальній нормі споживання 52 кг.
Зростання обсягів виробництва продукції тваринництва буде забезпечено за рахунок підвищення продуктивності та поступового нарощування чисельності худоби і птиці.
Зокрема, на кінець 2015 року чисельність великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств області прогнозується мати 260,0 тис. голів, у т.ч. корів молочних і комбінованих порід – 117,0 тис. голів, свиней – 536,1 тис. голів, овець – 48,7 тис. голів, птиці – 10,2 млн. голів або збільшиться, порівняно з 2010 роком, відповідно на 33%, 16%, 88%, 46%, 2%.
Надій на одну корову в усіх категоріях господарств зросте з 4740 кг до 6138 кг молока або на 29%.
У результаті виконання Програми буде досягнуто:
підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності основних видів продукції тваринництва;
створення додаткових робочих місць у сільській місцевості;
зростання доходів населення;
зростання рівня інвестиційної привабливості в аграрному секторі за рахунок створення інтегрованих агроформувань.
- Контроль за виконанням Програми
Контролює ефективність реалізації заходів Програми обласна державна адміністрація.
Обласна державна адміністрація до закінчення терміну реалізації Програми щороку, починаючи з 2012 року, інформує обласну раду про її виконання.