Сутність І основний понятійний апарат стратегічного менеджменту
| Вид материала | Документы |
- Конспект лекцій Київ 2011 Лекція №1+№2. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності,, 2302.1kb.
- План Вступ; Сутність стратегічного планування І його в місце системі стратегічного, 527.43kb.
- Теоретичні основи природокористування з позиції еколого-збалансованого підходу категорійно-понятійний, 1055.82kb.
- Стратегічна маркетингова програма підприємства на зовнішньому ринку Основні етапи стратегічного, 45.49kb.
- Теми контрольних робіт з дисципліни “Філософія глобальних проблем сучасності”, 31.07kb.
- Тема 9 Сутність стратегічного планування, 629.37kb.
- Нові поняття курсу “історія україни”, 108.98kb.
- Конспект лекцій для напряму підготовки 0501 "Економіка І підприємництво" для підготовки, 447.69kb.
- 1. Сутність та загальна характеристика менеджменту. Основні підходи та принципи, 3961.16kb.
- Тема: конституційне право на освіту мета, 95.74kb.
8.19. Сучасна теорія і практика конкурентної боротьби визначає такі типи відносин з конкурентами:
а) Перемога; співіснування чи придбання підприємств-конкурентів; співробітництво; уникнення конкуренції через формування нових сегментів ринку.
б) Перемога у конкурентній боротьбі; придбання підприємств-конкурентів; агресивна рекламна діяльність.
в) Знищення конкурентів; блокування діяльності дистриб'юторської мережі; придбання підприємств-конкурентів; вихід з даного сегменту ринку.
г) Знищення конкурентів; активне інноваційне випередження; вихід з даного сегменту ринку; створення з конкурентом спільного підприємства.
8.20. Обґрунтування варіантів альтернативних стратегій конкуренції - це обов'язок:
а) Менеджерів вищої ланки.
б) Фахівців служби економічного аналізу і стратегічного планування.
в) Фахівців служби маркетингу.
г) Власників підприємства.
Т9. Формування стратегій функціонального і операційного рівнів
9.1. Функціональна стратегія - це:
а) Правила координування маркетингової, виробничої, кадрової, інвестиційної, фінансової та інших важливих видів діяльності підприємства з метою досягнення стратегічних завдань.
б) Тип субстратегії забезпечення діяльності у «стратегічному наборі», що визначає специфіку і орієнтацію функціональної підсистеми стратегічного менеджменту з метою виконання нею (субстратегією) поставлених завдань, що випливають з основних стратегічних цілей діяльності
підприємства.
в) Стратегічна програма створення і функціонування операційної системи як пріоритетної для підприємства, а також управління всіма її важливими елементами.
г) Набір управлінських технологій, сформований і адаптований до стратегії розвитку підприємства з позицій функціонального підходу.
9.2 Яка стратегія належить до типу функціональних?
а) Стратегія маркетингу.
б) Стратегія зростання.
в) Стратегія розвитку.
г) Стратегія диференціації.
9.3. До якого рівня стратегічного менеджменту підприємства належить стратегія маркетингу:
а) Корпоративного.
б) Ділового.
в) Функціонального.
г) Бізнесу.
9.4. До якої з функціональних стратегій належить планування технічних поглядів і ремонту обладнання:
а) Логістична.
б) Інноваційна.
в) Фінансова.
г) Виробнича.
9.5. Продуктово-маркетингова стратегія -це:
а) Функціональна стратегія, спрямована на розроблення і реалізацію стратегічних рішень стосовно цільових ринків підприємства, а також номенклатури, асортименту, якості і обсягів виробництва продукції.
б) Функціональна стратегія, спрямована на розроблення нових і модернізацію існуючих продуктів на основі маркетингових досліджень
в) Програма маркетингу, що реалізується перед розробкою стратегії
розвитку.
г) Функціональна стратегія, спрямована на розроблення і реалізацію стратегічних рішень стосовно підвищення якості продукції відповідно до вимог споживачів.
9.6. Виробнича стратегія - це:
а) Функціональна стратегія, яка передбачає проектування графіка технологічного процесу.
б) Функціональна стратегія створення, підтримування і розвитку виробничого потенціалу, здатного випускати конкурентоспроможну продукцію і бути гнучким до зміни ринкового попиту.
в) Функціональна стратегія, яка передбачає закріплення всього асортименту продукції за виробничими підрозділами підприємства і встановлення інвестиційних пріоритетів.
г) Функціональна стратегія, сутність якої полягає у забезпеченні високого організаційного рівня виробництва.
9.7. Портфельні інвестиції - це:
а) Вкладення капіталу в диверсифіковану компанію, яка має обширний портфель стратегічних одиниць бізнесу.
б) Сукупність інвестицій у виробничі активи (вкладення в основні фонди, запаси матеріальних оборотних засобів, цінності) і в невиробничі активи (інвестиції в землю, надра, водні ресурси тощо).
в) Сукупність фінансових і нефінансових інвестицій.
г) Вкладення капіталу в цінні папери, які не дають інвестору права реального контролю за об'єктом інвестування (акціонерні папери, облігації, прості векселі, боргові розписки, інструменти грошового ринку, фінансові деривативи).
9.8. Довгострокові інвестиції'- це:
а) Інвестиції, шо вкладаються у масштабні проекти на термін понад п'ять років, з метою отримання прибутку.
б) Сукупність інвестицій у виробничі активи (вкладення в основні фонди, запаси матеріальних оборотних засобів, цінності) терміном понад п'ять років.
в) Кошти, вкладені на тривалий період часу (понад рік) в юридично самостійні підприємства з метою їх придбання, впливу на них, одержання додаткового прибутку.
г) Сукупність фінансових і нефінансових інвестицій, що вкладаються на тривалий період часу.
9.9. Реальні інвестиції - це:
а) Вартісний обсяг інвестиційних товарів у ринкових цінах базисного періоду, що відображає зміни їх фізичного (реального) обсягу.
б) Капіталовкладення в юридично самостійні підприємства.
в) Інвестиції у виробничі активи.
г) Повна вартість інвестицій.
9.10. Стратегія управління персоналом - це:
а) Функціональна стратегія, яка спрямована на формування системи набору, добору, оцінювання і винагородження персоналу.
б) Особлива функціональна стратегія, яка спрямована на формування системи навчання, підвищення кваліфікації і перепідготовки персоналу з метою виконання перспективних завдань підприємства.
в) Функціональна стратегія, яка спрямована на підтримування і розвиток персоналу підприємства як основного джерела конкурентних переваг і передбачає формування пріоритетів у зростанні людського капіталу.
г) Різновид ресурсної стратегії, яка спрямована на оптимізацію використання трудових ресурсів підприємства.
9.11. Аутстафінг персоналу - це:
а) Варіант функціональної стратегії, який забезпечує оптимізацію трудового потенціалу підприємства через звільнення надлишкових працівників.
б) Виведення персоналу за штат компанії - замовника і оформлення його в штат компанії - провайдера при виконанні персоналом своїх обов'язків на колишньому місці, однак обов'язки працедавця відносно нього виконує компанія - провайдер.
в) Скорочення персоналу в результаті реалізації стратегії «відсікання зайвого».
г) Приведення чисельності усіх категорій персоналу у відповідність до виробничої програми на основі звільнення працівників, кваліфікація яких не відповідає вимогам виробництва.
9.12. Аутсорсинг персоналу - це:
а) Скорочення персоналу в результаті реалізації стратегії диверсифікації.
б) Виведення за межі підприємства непрофільних для нього функцій (маркетингові дослідження, рекламна діяльність, обслуговування комп'ютерної мережі, прибирання, зовнішня логістика, транспорт) і виконання їх персоналом інших організацій.
в) Варіант оптимізації чисельності персоналу.
г) Переведення визначеної кількості працівників підприємства на гнучкий режим роботи.
9.13. Лізинг персоналу - це:
а) Залучення тимчасового персоналу зі сторони з можливістю подальшого переходу у штат компанії на відносно тривалий термін - від трьох місяців до кількох років.
б) Правовідносини, які виникають між кадровою агенцією і працівником для можливого подальшого працевлаштування.
в) Відносини між підприємством і потенційним працівником, що регулюються трудовим договором.
г) Стратегія скорочення витрат на робочу силу.
9.14. Фінансова стратегія - це:
а) Стратегія пошуку й ефективного використання залучених коштів.
б) Стратегія оптимізації структури капіталу.
в) Стратегія забезпечення прибутковості підприємства.
г) Обґрунтований і адаптований до конкретної ситуації варіант використання фінансових ресурсів і капіталу підприємства для реалізації конкурентної стратегії за допомогою набору методів і важелів управління рухом фінансових ресурсів і капіталу.
9.15. Набір функціональних стратегій координується на рівні:
а) Стратегії конкуренції.
б) Стратегії зростання.
в) Корпоративної стратегії.
г) Комплексної стратегії.
9.16. Соціальне партнерство на підприємстві означає:
а) Дотримання зобов'язань підприємства перед клієнтами.
б) Зобов'язання підприємства перед державою.
в) Визнання взаємної залежності контрагентів та їх співробітництво.
г) Гарантію приватної власності.
9.17. Короткострокові інвестиції - це:
а) Інвестиції терміном до одного року з метою вигідного розміщення тимчасово вільних грошових коштів.
б) Особливо ризикові інвестиції, що й вимагає їх швидкого повернення.
в) Вкладення капіталу в групу проектів з метою їх диверсифікації ризиків.
г) Інвестиції у види діяльності з коротким терміном окупності.
9.18. Операційна стратегія - це:
а) Функціональна стратегія, що спрямована на оптимізацію виробничої діяльності підприємства.
б) Конкретний стратегічний підхід у керівництві окремими підрозділами при вирішенні щоденних оперативних завдань, що мають стратегічне значення для підприємства.
в) Стратегія, що координує бізнес-процеси на підприємстві.
г) Стратегія, що координує управління операціями у ланцюгу створення цінності.
9.19. Рекламні кампанії трактуються як:
а) Маркетингові стратегії.
б) Функціональні стратегії.
в) Операційні стратегій
г) Загальні стратегії.
9.20. До операційних стратегій належать:
а) Стратегія закупівель сировини, управління запасами, рекламна кампанія, профілактичний ремонт.
б) Ресурсна стратегія, управління якістю, управління запасами, управління портфелем.
в) Управління витратами, стратегія скорочення, рекламна кампанія.
г) Управління операційною системою, управління маркетингом, управління фінансами.
Т. 10 Взаємозв'язок життєвого циклу галузі, підприємства та його стратегії
10.1. Життєвий цикл підприємства — це:
а) Процес його природного розвитку і узгоджена з цим зміна стратегії діяльності.
б) Період підтримування конкурентного статусу.
в) Період керованості.
г) Процес динамічного і прибуткового розвитку.
10.2. Для підприємств, що знаходяться на стадії спаду ринкової активності,
ефективними є такі стратегічні варіанти розвитку:
а) Максимізація короткострокового грошового потоку, завоювання покупця, помірне переслідування лідера.
б) Перепрофілювання, посилення конкурентних позицій, накопичення ресурсів для зростання.
в) Концентрація ресурсів на інших видах діяльності, агресивний маркетинг, пошук нових можливостей.
г) Зміцнення (при наявності ресурсів), продаж, вихід з бізнесу, «збирання врожаю».
10.3. Ринкове середовище «молодих» галузей має такі особливості:
а) Фінансові перешкоди, відсутність моніторингу зовнішнього середовища, можливість здійснити «стратегічний поворот».
б) Неусталена інноваційна політика, невизначені вступні бар'єри, можливість оптимізувати грошовий потік.
в) Непередбачуваність поведінки споживача, обмаль інформації про конкурентів, неусталені бар'єри входження, можливість започаткування «правил гри».
г) Високий рівень ризику, можливість продажу активів, банкрутство багатьох підприємств, можливість реалізації стратегії відсікання.
10.4. Завдання маркетингу для підприємств, що діють в «молодих» галузях:
а) Спонукання ініціативних купівель і усунення збентеження та напруги покупців.
б) Агресивна реклама.
в) Пошук шляхів зростання обсягів виробництва.
г) Накопичення інформації.
10.5. Особливості конкурентного середовища при переході галузі до стадії насичення:
а) Розбірливість покупців, комбінування ціни і якості, об'єднання конкурентів, наявність значних фінансових ресурсів.
б) Посилення боротьби за ринкову частку, наголос на ціні та обслуговуванні, зростання економічної сили споживачів, падіння прибутків.
в) Банкрутство ряду конкурентів, перерозподіл клієнтури, падіння прибутків, низькі бар'єри входження.
г) Труднощі генерування інновацій, зростання міжнародної конкуренції, непрозорість ринкового середовища, технологічна стандартизація.
10.6. В «зрілих» галузях забезпечення виживання можливе за рахунок
таких стратегічних заходів:
а) Наголос на інноваціях, скуповування підприємств-конкурентів, інтернаціоналізація діяльності.
б) Наголос на зменшенні витрат, модифікація виробів, патентування альтернативних технологій, реалізація стратегії наступу.
в) Продаж окремих підрозділів, пошук вільної ніші, перехід у розряд підприємств-домінантів, підняття вступних бар'єрів.
г) Скорочення персоналу, активізація маркетингової діяльності, пошук резервів збільшення обсягів виробництва.
10.7. До стратегічних пасток у «зрілій» галузі не належить:
а) Повільна реакція на зміну цін.
б) Невчасне скорочення надлишкових обсягів виробництва.
в) Об'єднання з конкурентами.
г) Відсутність акценту на перегляді й оптимізації асортиментної політики.
10.8. До ефективних стратегічних заходів у занепадаючій галузі не належить:
а) Фокусування на пошуку та експлуатації підсегментів, які занепадають повільніше, ніж галузь в цілому.
б) Диференціація, заснована на успішних інноваціях.
в) Скорочення каналів розподілу, які в даний час є надто дорогими для підприємства.
г) Фокусування на певному типі покупця чи на певному регіоні.
10.9. Для якого типу підприємств найбільшою мірою характерна гнучкість?
а) Комутантів («сірих мишей»).
б) Експлерентів («ластівок»).
в) Віолентів («гордих левів»).
г) Патієнтів («хитрих лисів»).
10.10. Для якого типу підприємств характерною є найвища продуктив
ність праці?
а) Патієнтів («хитрих лисиць»).
б) Віолентів («гордих левів», «могутніх слонів», «неповоротких бегемотів»).
в) Комутантів («сірих мишей»).
г) Експлерентів («ластівок»).
10.11. Якому з чотирьох типів підприємств (за Г.Фрізевінкелем) найлегше перепрофілюватися ?
а) Патієнтам («хитрим лисицям»).
б) Віолентам («гордим левам»).
в) Експлерентам («ластівкам»).
г) Комутантам («сірим мишам»).
10.12. Для якого типу підприємств характерне масове і крупно серійне виробництво?
а) Віолентів («гордих левів», «могутніх слонів», «неповоротких бегемотів»).
б) Патієнтів («хитрих лисиць»).
в) Комутантів («сірих мишей»).
г) Експлерентів («ластівок»).
10.13. Для якого типу підприємств характерною є висока стійкість?
а) Комутантів і віолентів.
б) Патієнтів і експлерентів.
в) Патієнтів і віолентів.
г) Віолентів і експлерентів.
10.14. Вибір стратегії (за Г.Фрізевінкелем) залежить від таких альтернатив:
а) Стандартний чи локальний бізнес.
б) Локальний чи глобальний бізнес.
в) Спеціалізований чи локальний бізнес.
г) Стандартний чи спеціалізований бізнес.
10.15. Для спеціалізованого бізнесу характерним є:
а) Лише адаптація до ринку.
б) Адаптація до ринку або прагнення змінити його.
в) Пошук вільної ніші.
г) «Відсікання» всього другорядного.
10.16. У стандартному бізнесі вибір стратегії, в першу чергу, залежить від:
а) Масштабів виробництва.
б) Маркетингової політики.
в) Собівартості продукції.
г) Низьковитратного виробництва.
10.17. Основною конкурентною перевагою, що закладається у віолентну (силову) стратегію, є:
а) Ефективне і низьковитратне виробництво з гарантованим рівнем якості продукції.
б) Стабільність діяльності та високий рівень якості продукції.
в) Встановлення цінового бар'єру для конкурентів.
г) Конкурентоспроможність у багатьох сферах діяльності.
10.18. Основна конкурентна перевага підприємств, що реалізують патієнтну (нішову) стратегію:
а) Виробництво дешевої високоякісної продукції.
б) Кваліфікована робоча сила.
в) Досвід дрібносерійного виробництва.
г) Задоволення обмеженого попиту вузького сегменту ринку через виробництво високоякісної продукції.
10.19.Ефективна реалізація експлерентної (піонерської) стратегії передбачає:
а) Забезпечення індивідуального підходу до різних груп споживачів.
б) Терміновий перегляд стратегії подальшого розвитку.
в) Скорочення виробничих витрат з метою підвищення ефективності виробництва.
г) Реалізацію ризикового проекту.
10.20. Конкурентні переваги підприємств, що реалізують комутантні (пристосовницькі) стратегії, полягають у:
а) Наявності особливої компетенції.
б) Високій гнучкості та мобільності.
в) Присутності на будь-якому ринку.
г) Наявність заділу для майбутньої діяльності.
Т. 11. Стратегічне планування
11.1. Стратегічне планування базується на:
а) Припущенні, що тенденції, які спостерігалися у минулому, збережуться.
б) Припущенні, що тенденції минулого періоду погіршаться через динамічність зовнішнього середовища.
в) Визначенні перспектив розвитку підприємства на основі оцінювання можливих альтернатив та вибору оптимальної з них.
г) Припущенні, що тенденції минулого покращаться.
11.2. Планування, яке спрямоване на забезпечення стійкої довгострокової відповідності між цілями підприємства, його внутрішніми та ринковими можливостями, є:
а) Стратегічним.
б) Оперативним.
в) Цільовим.
г) Техніко-економічним.
11.3.Стратегічне планування діяльності підприємства - це:
а) Процес визначення цілей підприємства.
б) Розробка стратегій, що спрямовані на досягнення перспективних цілей в певних функціональних сферах підприємства.
в) Розробка календарних планів-графіків виробництва.
г) Сукупність дій та рішень щодо розробки стратегій, планів, програм та проектів, що реалізуються підприємством.
11.4. Процес стратегічного планування охоплює:
а) Формування місії; визначення перспективних цілей; розроблення довгострокової політики діяльності підприємства на ринку.
б) Визначення місії; цілеутворення; формування стратегічного набору; передбачення відповідних дій у планах, програмах і проектах; організація виконання; облік, контроль і аналіз їхнього виконання.
в) Аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища; стратегічний аналіз; розроблення стратегії.
г) Виявлення загроз і можливостей, сильних і слабких сторін діяльності; розроблення довгострокових прогнозів; розроблення альтернатив стратегії; вибір кінцевого варіанту стратегії.
11.5. Визначте основні завдання, які виконуються у процесі стратегічного планування:
а) Своєчасна адаптація до зовнішнього середовища, розподіл ресурсів, вибір оптимальної стратегії, ефективна внутрішня координація діяльності підрозділів у процесі формування стратегічного плану підприємства.
б) Вибір оптимальної стратегії, розподіл обов'язків між персоналом відповідно до реалізації стратегії, координація діяльності функціональних підрозділів з вищим керівництвом підприємства.
в) Розподіл ресурсів, мобілізація ресурсів, мотивація персоналу щодо досягнення стратегічних цілей; вибір оптимальної стратегії.
г) Своєчасна адаптація до зовнішнього середовища, мобілізація і розподіл ресурсів, здійснення стратегічних змін.
11.6. Головним критерієві оцінювання стратегії є:
а) Досягнення поставлених цілей.
б) Ринкова частка підприємства.
в) Висока рентабельність підприємства.
г) Перевиконання плану обсягу продажів.
11.7. Який параметр не є коректним щодо визначення групи зовнішніх чинників, що визначають вибір стратегії:
а) Конкуренція в галузі.
б) Чинне законодавство.
в) Часовий чинник.
г) Стосунки зі споживачами і постачальниками ресурсів.
11.8. Модель стратегічного планування на основі «стратегічної прогалини» передбачає:
а) Пошук і захоплення вільних ніш ринку, які є стратегічно важливими для підприємства.
б) Пошук варіантів усунення розриву між цілями та можливостями зростання, що їх надає підприємству середовище його діяльності.
в) Пошук управлінських недоліків і невдач, що створили «стратегічну прогалину» у діяльності підприємства.
г) Виявлення недоліків у діяльності конкурентів, які створюють «стратегічні прогалини» на споживацькому ринку.