Програма розвитку сільського зеленого туризму Практичні рекомендації для власників садиб

Вид материала

Документы

Содержание Фонду им. Стефана Батори 1. Що таке сільський зелений туризм? Сільський туризм 2. З чого починати діяльність у сфері сільського зеленого туризму? 3.Нормативно – правова база організації сільського зеленого туризму 3.1 Надання послуг з сільського зеленого туризму в якості власника особистого селянського господарства 3.2 Надання послуг з сільського зеленого туризму в якості приватного підприємця 3.3 Рекомендації як здійснити державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців відповідно до вимог законодавства України У разі відмови у проведенні державної реєстрації реєстраційний збір не Як стати гостинними господарями. 5. Поради щодо облаштування садиби. 6. Як формувати ціни на послуги? 7. Вирішення проблем та складних ситуацій. 8.Забезпечення безпеки в сфері сільського зеленого туризму “Українська Асоціація Маркетингу” Адреси інформаційно-консультаційних центрів проекту

Подобный материал:

• Заслухавши та обговоривши інформацію заступника голови державної адміністрації, 39.63kb.
• Підприємницькі засади розвитку сільського туризму 08. 00. 04 – економіка та управління, 663.51kb.
• Рекомендації щодо основних шляхів розвитку туризму Висновки, 445.66kb.
• Меморандум погодження між Міністерством сільського господарства, лісів та сільського, 69.71kb.
• Обласна програма розвитку туризму та курортів на 2011 2015 роки загальна характеристика, 782.74kb.
• Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки Загальні положення, 258.25kb.
• Регіональна цільова Програма розвитку туризму в області на 2011-2015 роки, 502.15kb.
• Програма фахових вступних випробувань з напряму "Туризм" для кваліфікаційних рівнів, 759.37kb.
• Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні, 3416.66kb.
• Методичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних, 476.21kb.

Рівненська обласна організація Всеукраїнської громадської організації “Українська Асоціація Маркетингу”

ІНФОРМАЦІЙНИЙ

БЮЛЕТЕНЬ

Випуск № 8

Програма розвитку

сільського зеленого туризму


Практичні рекомендації для власників садиб

Проект «Підтримка підприємництва в Рівненській області в галузі зеленого туризму»

Рівне-2005

У інформаційному бюлетені міститься інформація про стан розвитку сільського зеленого туризму, описані можливості щодо впровадження такого виду діяльності в Рівненській області та рекомендації по започаткуванню та ефективному веденню діяльності в галузі сільського зеленого туризму для господарів – власників садиб, а також описана юридична процедура реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

Видання бюлетеню є складовою частиною проекту «Підтримка підприємництва в Рівненській області в галузі зеленого туризму», що реалізується Рівненською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації “Українська Асоціація Маркетингу” в рамках Регіональної програми розвитку малого підприємництва в Рівненській області на 2005-2006 роки. Замовником виконання проекту є Головне управління економіки Рівненської обласної державної адміністрації.


При підготовці бюлетеня використані інформаційно-методичні матеріали РОГО “Асоціація захисту та сприяння розвитку підприємців” та матеріали сайту Спілки Сприяння Сільському Зеленому Туризму www.greentour.com.ua


До друку довідник підготувала Тетяна Васевич

Видання бюлетеня здійснене за рахунок коштів отриманих від

Фонду им. Стефана Батори

Здано до набору : 22.11.05 Підписано до друку : 25.11.05. Формат: 60х84 1/16. Папір газетний. Друк: цифровий дуплікатор. Гарнітура Тimes. Тираж 40 прим.


Зміст


Вступ

1. Що таке сільський зелений туризм?
   

2. З чого починати діяльність в сфері сільського зеленого туризму?
   

3. Нормативно – правова база організації сільського зеленого туризму
   

3.1 Надання послуг в якості власника особистого селянського господарства

3.2 Надання послуг в якості приватного підприємця

3.3 Рекомендації щодо здійснення державної реєстрації фізичних осіб –

підприємців відповідно до вимог законодавства


4. Як стати гостинними господарями?


5. Поради щодо облаштування садиби


6. Як формувати ціни на послуги


7. Вирішення проблем та складних ситуацій

8. Забезпечення безпеки в сфері сільського зеленого туризму
   

Інформація про РОО ВГО “Українська Асоціація Маркетингу”


Вступ


Останнім часом сільський туризм, як форма відпочинку, стає все популярнішим не тільки за кордоном, але і в нас на Україні. В більшості регіонів з’являються власники садиб, які готові приймати відпочиваючих, а жителі міст все частіше віддають перевагу саме цьому виду туризму, враховуючи принади сільського життя і порівняну дешевизну послуг.

Зелений туризм визнаний в Європі як пріоритетний в сфері відпочинку, адже від його ефективного розвитку значною мірою залежить перспектива населених пунктів, їх інфраструктура, наповнення місцевого бюджету, ріст добробуту територіальної громади. Першими в Україні цей вид підприємницької діяльності підтримали і почали розвивати органи місцевого самоврядування Криму, більшість з яких – малі міста і селища.

Рівненщина це край з унікальними можливостями для розвитку і поширення сільського туризму, адже тут гармонійно поєднується багата культурно-історична спадщина, мальовнича та неповторна природа, щира гостинність мешканців краю і родюча земля. Крім цього, сурові реалії сьогодення, низькі зарплати, ріст безробіття, особливо у сільській місцевості, заставляють людей думати про додаткові джерела заробітку.. Тому все частіше мешканці краю повертають свої погляди до такої сфери діяльності як сільський зелений туризм, але дуже багато факторів стримують їх від активної діяльності в цьому напрямку. Українське село здатне приймати туристів, надавати їм відповідні послуги. На даний час сільський туризм набув популярності вже в 18-ти областях України.

Чому виникла ідея “сільського туризму”, і навіщо це потрібно нашому селу? У більшості країн Європи завдяки зеленому сільському туризму розв’язується дуже багато проблем соціально-економічного розвитку села. Він розширює сферу зайнятості сільського населення, створює нові робочі місця – особливо для жінок. А коли відпочивальників багато на селі, то це стимулює розвиток сфери послуг – транспортних, зв’язку, торгівлі, служби побуту, відпочинково-розважальних тощо. Розширюються можливості реалізувати продукцію особистого підсобного господарства.

Для туристів мотивацією відпочинку в сільській місцевості є цілий ряд факторів: єднання з природою, чисте повітря, екологічно чисті продукти харчування, зміна оточення, цілком інші, відмінні від міських, уклад, розклад і культура життя, можливість участі в сільськогосподарських роботах і садівництві, догляд за тваринами, участь у зборі дарів природи (ягід, грибів, цілющих трав) і, зрозуміло, що дуже часто є вирішальним при виборі сільської садиби як місця проведення відпустки, значно дешевший відпочинок порівняно з готелями та великими туристично-відпочинковими комплексами. Відпочинок у сільській місцевості – це також кардинальна зміна оточення, що дозволяє зняти стрес, який нагромадився за часи роботи в напружених міських умовах, відновити здоров'я та отримати відповідне психологічне розвантаження. Особливо ефективно така організація відпочинку може використовуватись для дітей дошкільного та підліткового віку в період літніх канікул.

Таким чином, екологічні умови, річки, озера, ліси, збереження культурних традицій, історичні та археологічні пам’ятки міст Рівненської області, зокрема Дубно, Остріг, та селах області, сприяють відпочинку на селі, перспективи його розвитку та виходу з кризової ситуації. Залучення туристів до відпочинку в сільській місцевості, пропаганда здорового способу життя з одного боку та розвиток малого підприємництва на селі, з другого – призведе до підвищення культурно-освітнього рівня сільського населення і примноження народних традицій.


1. Що таке сільський зелений туризм?


В сучасній літературі ми зустрічаємось з досить широкою класифікацією різновидів туризму: активний і пасивний; історичний, культурно-етнічний, пізнавальний, екологічний, розважальний, екстремальний і т.д. Але рідко хто зможе відрізнити аграрний туризм від сільського зеленого, а сільський зелений від екологічного. Можливо, для більш чіткого розуміння різниці між ними необхідно звернути увагу на професійний рівень власників об'єктів розміщення. До виникнення поняття "сільський туризм" туризмом в загальноприйнятому розумінні займались особи, що мали відповідну освіту та стаж роботи в туристичних фірмах. Основна відмінність сільського туризму від туризму, так би мовити, звичайного – це те, що туристичні послуги надають особи, які мають інший фах (сільськогосподарські робітники, працівники сфери обслуговування, вчителі) та надають ці послуги в сільський місцевості.

У статті 4 Закону України “Про туризм” обумовлено, що залежно від категорії осіб, які здійснюють туристичні подорожі (поїздки, відвідування), їх цілей, об’єктів, що використовуються або відвідуються, чи інших ознак обумовлені такі види туризму як екологічний (зелений) та сільський.

Сільський туризм – це форма відпочинку в сільській місцевості в приватній садибі сільського господаря з широкими можливостями використання природного, матеріального і культурного потенціалу певного регіону. Організатором виступає сільська родина, яка надає власне житло та забезпечує продуктами харчування, виробленими у особистому селянському господарстві.

Екотуризм - вид сільського туризму, що передбачає відвідування туристами територій, що мають природничу, культурологічну, етнографічну цінність; екотуризм – це форма подорожі, сприятлива для навколишнього середовища. Вона відбувається на територіях, що мають природничу цінність (національні та ландшафтні парки). Синонімом поняття "екотуризм" є зелений туризм (green tourism), природничий туризм (nature tourism). Виділяються такі форми екотуризму – активний екотуризм (піший, велосипедний, водний, кінний, рибальство), фауністичні та флористичні поїздки (орнітологічні поїздки, полювання, тематичні поїздки), культурологічні й етнографічні поїздки.

Поняття "сільський туризм" часто ототожнюють з "агротуризмом", але "сільський туризм" значно ширше. Агротуризм (farm tourism) – відпочинковий туризм, що передбачає використання сільського (фермерського) господарства. Розрізняють дві базові форми агротуризму: винаймання помешкання з обслуговуванням безпосередньо в межах дворогосподарства або розміщення на нічліг з самообслуговуванням на землях, що належать до дворогосподарства, наприклад в кемпінгах та наметах. Агротуризм таким чином виступає однією з форм сільського туризму. У агротуризмі дворогосподарство (фермерське господарство) становить одночасно нічліжну базу та головний предмет інтересу для туриста.

Основою сільського туризму є власне сам селянин та його побут. Селянин запрошує до своєї оселі: людину з міста подивитись на сільськогосподарське виробництво (як робиться цей особливий сир, масло, ковбаса тощо, як вирощуються ці свині, корови, коні); людину творчої, розумової праці подивитись на майстерність ремісника (як робиться дерев'яний посуд, як плететься ліжник); іноземців подивитись на особливості національних традицій, культури. Останнім часом почалось об’єднання зусиль приватних господарств і власників окремих підприємств малого бізнесу. Наприклад, в одній сім’ї живуть, друга надає транспортні послуги, третя – харчує, четверта організовує культурну програму.

Селянин-фермер в межах сільського туризму може організувати:

• активний туризм (збудувати на своїй території спортивний майданчик, підйомник, розробити маршрути для велотуристів, кінні прогулянки);
  
• екотуризм (відпочинок в екологічно чистій місцевості, вживання чистих продуктів);
  
• мисливський туризм;
  
• культурно-історичний (екскурсії, розповіді про історію краю, національні обряди, побут) і т.д.
  

2. З чого починати діяльність у сфері сільського зеленого туризму?


Наданням послуг сільської гостинності можуть займатися всі бажаючі громадяни, які мають у своєму володінні житлові площі, придатні для короткочасного розміщення і харчування гостей і туристів. Організація прийому туристів у сільських садибах це специфічний бізнес домашньої гостинності, який вимагає доброго розуміння та правильного застосування практичного ділового досвіду людей особливого ґатунку та специфічних навиків організаторської роботи. Управлінські та оперативні вміння можна набути, вдосконалювати та регулярно поновлювати безпосередньо під час роботи. Успіх буде гарантованим за умов співпраці з іншими підприємцями та прийняття до уваги практичних ділових порад.

Перед тим як розпочати свою діяльність у цій сфері, задайте собі такі запитання:

• чи підприємництво у сфері гостинності саме для мене?
  
• чи люблю я зустрічатися й працювати з іншими людьми?
  
• чи подобається мені приймати незнайомих людей у власній садибі?
  
• чи вмію я планувати витрати та дотримуватись кошторису?
  

Коли ви вирішили, що маєте можливість і необхідні засоби для надання послуг зеленого туризму, порадьтеся зі своєю родиною. Чи згідна ваша сім’я підтримати вас, чи допоможуть вони вам у реалізації вашої ідеї. В основі цієї справи лежить принцип сімейного бізнесу. Однак пам’ятайте, що малий бізнес має значні шанси зазнати невдачі. Головним елементом вашого стабільного успіху в цій непростій сфері, що вимагає прикладення зусиль, повинні стати планування, уважний аналіз та реальна оцінка власних ресурсів.

Рішення про надання туристичних послуг повинна прийняти вся сім’я. Кожен член родини може внести щось своє до спільної організації справи. Також корисно буде поділитися своєю ідеєю з сусідами, ріднею, можливо вони стануть вашими однодумцями і партнерами в започаткуванні бізнесу.

Наведіть лад у своєму будинку. Виділіть одну або декілька кімнат для приймання гостей. Попрацюйте над інтер’єром. Це не означає що вам обов’язково потрібно замінити всі старі меблі на нові. Намагайтесь використовувати те, що ви маєте. Адже суть в тому, що кімнати для гостей та інтер’єр всього будинку мали національний сільський колорит. Пам’ятайте про зручність і комфорт. Кімнати повинні бути затишні і приємні, адже на деякий час вони стануть домівкою для вашого клієнта.

Визначте страви, які ви можете готувати. Намагайтесь відшукати старовинні невідомі рецепти української національної кухні. Обладнайте затишне приміщення для прийому їжі (їдальню). При готуванні страв намагайтесь використовувати переважно свої власні продукти: овочі, фрукти, молочні продукти, м’ясні продукти.

Ваші клієнти можуть забажати готувати самі. Тому облаштуйте спеціальне приміщення де вони могли б готувати їжу, відповідний посуд.

Всі приміщення та двір потрібно утримувати в чистоті. Також у садибі обов’язково повинен бути душ та туалет, обладнанні належним чином.

В межах садиби господар несе відповідальність за безпеку своїх гостей. Тому ви повинні забезпечити безпеку садиби. У садибі повинна проживати людина, котра може надати лікарську допомогу у разі нещасного випадку. Надавати послуги гостя можуть здорові працівники.

Вам необхідно вивчити історію своєї родини, свого села, навколишньої місцевості, продумати екскурсійні маршрути по селу та околицях. Укладіть угоду з односельцями, які займаються народно-прикладним мистецтвом та старовинними ремеслами, по обслуговуванню ними груп туристів. Корисно буде також подбати про сувенірну продукцію – художні фотографії, вишивки, вироби з глини, лози, соломи, дерева – це може стати вашим додатковим заробітком.

Ви і ваша сім’я повинні будете повністю віддатися справі, бо тільки в такий спосіб ведення бізнесу в цій сфері результати від діяльності будуть позитивними. Ви повинні бути добре організовані, а також усвідомлювати що всі люди різні, звідси й відмінність в їхніх уподобаннях, вимогах та потребах.

Проявіть максимальну турботу про добробут вашого відвідувача, безпеку його відпочинку та комфорт.

Якщо після всього прочитаного вище ви вважаєте, що ця справа саме для вас, то рекомендуємо вам зробити такі кроки:

• зустрітися із досвідченими фахівцями цієї справи;
  
• визначити види ваших послуг;
  
• проаналізувати ваші можливості:
  
• яке обслуговування ви можете запропонувати?
  
• які ваші ресурси (фінанси, обладнання тощо)?
  
• яка ваша майстерність у сфері гостинності?
  
• що може привабити людей приїхати та зупинитись у вас?
  
• які туристи відвідують вашу місцевість у даний час?
  
• чи розташована ваша садиба у відповідному місці?
  

Визначення видів ваших послуг залежить від групи туристів, що можуть прибути до вас і які діляться на:

• активних споживачів – рибалок, грибників та мисливців, прогулянки на природі, сплав по річках тощо;
  
• пасивних споживачів – малорухливий відпочинок на берегах водойм та недалеко від самої садиби ,спостерігання звірів, птахів, рослин у супроводі гіда, фотографування та фотополювання.;
  

Ретельно проаналізуйте ваші можливості: що може привабити людей приїхати та зупинитись у вас, яке обслуговування та обладнання ви можете запропонувати, яка ваша майстерність у сфері гостинності, які ваші ресурси (фінанси, обладнання тощо).

Пам’ятайте, що сільський зелений туризм повинен оберігати середовище, не змінювати специфіку села, а лише закріплювати її. Будьте собою, підтверджуйте свою індивідуальність, бо життя в селі та буденність – це екзотика для туристів.


3.Нормативно – правова база організації сільського зеленого туризму


На даний час законодавче регулювання в сфері сільського туризму залежить від того як бажає власник сільської садиби здійснювати свою діяльність: як підприємець чи в рамках особистого селянського господарства без реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Розглянемо обидва ці випадки.


3.1 Надання послуг з сільського зеленого туризму в якості власника особистого селянського господарства

Екологічний (зелений) та сільський види туризму є складовими пріоритетного напрямку державної політики щодо розвитку в’їзного та внутрішнього туризму і знайшли відображення у Законі України від 15 травня 2003 року „Про особисте селянське господарство", яким регулюються правові, організаційні, економічні та соціальні засади ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до статті 1 даного Закону особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів. Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.

Члени особистих селянських господарств належать до категорії зайнятого населення в разі, якщо робота в цьому господарстві для них є основною і розрахунковий місячний дохід на одного члена дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати.

Для зайняття таким видом туристичної діяльності чинне законодавство не вимагає від ОСГ наявності спеціальних дозволів (ліцензій).

Члени особистого селянського господарства підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та пенсійному забезпеченню, за умови, якщо вони сплачували внески, встановлені у розмірі, передбаченому чинним законодавством. Пенсійний фонд у своєму листі від 5.04.2004р. №3272/04 зазначив, що фізичні особи, які займаються веденням особистого селянського господарства, можуть узяти участь у пенсійному страхуванні лише на добровільних засадах. При цьому, для отримання страхового стажу таким особам необхідно щомісячно сплачувати до Пенсійного фонду України страхові внески у розмірі, не меншому ніж 32% мінімальної заробітної плати.

Що стосується соціального страхування, то Законом України від 11 січня 2001 року №2213-ІІІ “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування “ для членів ОСГ , як для самозайнятих осіб , встановлено такі розміри внесків: 5,8% суми оподатковуваного доходу (прибутку), у тому числі: 3,4% - на загальнообов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; 2,4% - на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Згідно підпункту 4.3.36. пункту 4.3 статті 4 Закону України від 22 травня 2003 року №889 - IV “ Про податок з доходів фізичних осіб ” до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної (виробленої) на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено у результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Тобто, не оподатковуються лише ті доходи ОСГ, які воно отримало від продажу власної сільгосппродукції. Доходи, отримані членами ОСГ від надання послуг сільського зеленого туризму, оподатковуються на загальних підставах за ставкою 13%.

Особисте селянське господарство має бути взято на облік. Що стосується обліку особистих селянських господарств, то відповідно до статті 4 Закону облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики. Таким чином, суб'єктами особистого селянського господарства є особи, які взяті на облік (зареєстровані) у сільських (селищних, міських) радах за місцем розташування земельної ділянки.

Якщо така діяльність здійснюється в рамках особистого селянського господарства, то оподаткування доходів, отриманих від такої діяльності, провадиться на однакових умовах із пересічними особами — платниками податку відповідно до Закону „Про податок з доходів фізичних осіб".

Перевагою є те, що власники підсобного господарства, на відміну від приватних підприємців, звільнені від обов’язку реєстрації своєї діяльності в органах місцевої влади. Підлягають обліку тільки власне особисті селянські господарства. Законодавство не передбачає для здійснення цієї діяльності сільськими господарями отримання будь-яких дозволів від органів влади. Обмежений доступ до перевірок діяльності підсобного господарства представниками контролюючих органів.

Недоліками є обмеження провадження видів діяльності, а також неврегульованість чинного законодавства стосовно надання послуг зеленого туризму в якості власника особистого селянського господарства.

Разом з тим початківцям доцільно на перших порах здійснювати цей вид діяльності за сумісництвом з основною роботою, оскільки при сезонному попиті на послуги розміщення бувають 3-6 місячні періоди майже повної відсутності клієнтів.

Як ідеться у підготовлених до конференції документах, зеленим туризмом в Україні можна фактично займатися нелегально, не реєструючись як приватний підприємець. Для цього достатньо підпасти під дію закону про особисте селянське господарство, а саме під розпливчате формулювання «реалізація надлишків виробництва та переробки с/г продукції та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства».

Однак фахівці все ж радять реєструватися тим, хто початкує бізнес у сфері зеленого туризму як приватним підприємцям. Це дає можливість рекламуватися, а отже, залучати більше клієнтів.


3.2 Надання послуг з сільського зеленого туризму в якості приватного підприємця

Підприємницька діяльність суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи є найзручнішим способом провадження бізнесу на початковому етапі. Це не потребує складання статуту або установчого договору, не потребує формування статутного фонду, а отже, й великого початкового капіталу. Вам не потрібно мати окрему юридичну адресу, оскільки вашою адресою, як суб’єкта підприємницької діяльності, буде ваша домашня адреса, Вам не обов’язково відкривати рахунок в банку й виготовляти печатку: це ви можете зробити за власним бажанням.

Якщо діяльність із надання послуг у сфері екологічного (зеленого) та сільського туризму буде здійснюватися суб'єктом малого підприємництва, то оподаткування його доходів відбуватиметься з урахуванням обраної ним, як суб'єктом малого підприємництва, системи оподаткування.

З 1 січня 2004 року Закон України „Про підприємництво" втратив чинність (крім статті 4), у зв'язку із чим правові норми щодо здійснення фізичними особами підприємницької діяльності встановлені Господарським кодексом України (далі - ГКУ) та Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ). Відповідно до статті 50 ЦКУ право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови й державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Реєстрація фізичної особи у якості суб'єкта підприємницької діяльності значно розширює можливості господаря сільської садиби у вільному плануванні своєї діяльності щодо збільшення обсягу послуг.


3.3 Рекомендації як здійснити державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців відповідно до вимог законодавства України

Статус підприємця в Україні набувається шляхом державної реєстрації в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", №755-ІУ, від 15.05.2003р., що набрав чинності з 01.07.2004р.

Державна реєстрація юридичних та фізичних осіб - підприємців проводиться за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця:

• у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення;
  
• у районній державній адміністрації;
  
• у районній державній адміністрації у містах Києві та Севастополі.
  

Фізична особа, яка має намір стати підприємцем, повинна подати особисто або надіслати рекомендованим листом (з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання наступні документи :

1. Заповнену реєстраційну картку (Форма.№1) на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця ( бланк реєстраційної картки можна отримати в державного реєстратора)

2. Копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
   
3. Документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;
   

• за проведення державної реєстрації справляється реєстраційний збір в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів, що становить 34,00 грн.;
  
• документом, що підтверджує внесення реєстраційного збору, є копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку (платіжні реквізити можна взнати в державного реєстратора).
  

Строк державної реєстрації фізичної особи - підприємця не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів.

Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця повинно бути оформлено державним реєстратором і видано (надіслано рекомендованим листом) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи підприємця.

Тобто, на протязі трьох робочих днів від дати подання документів заявник повинен отримати Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця.

В разі відмови, державний реєстратор не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів зобов'язаний видати (надіслати рекомендованим листом) заявнику:

• повідомлення із зазначенням підстав відмови;
  
• документи, що подавалися для проведення державної реєстрації.
  

У разі відмови у проведенні державної реєстрації реєстраційний збір не повертається.

Заявник має право повторно звернутися для проведення державної реєстрації в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.

Фізична особа-підприємець після проведення державної реєстрації та отримання Свідоцтва про державну реєстрацію зобов'язана стати на облік в відповідних органах статистики, державної податкової служби, Пенсійному фонді України та Фондах соціального страхування.

Крім цього фізична особа-підприємець має право на власну печатку та на відкриття рахунку в установі банку.

2. Як стати гостинними господарями.
   

Гостинна садиба вимагатиме від вас справжньої відданості людям. Ви і тільки ви можете створити сприятливу атмосферу для ваших гостей та відвідувачів. Ваші клієнти будуть певний час жити у вашому власному домі, тому потрібно забезпечити їм приємний відпочинок. Від вас уже залежить, чи буде в цьому домі лунати сміх, чи будуть люди спокійно та безтурботно спати, чи нахвалюватимуть вони ваші сніданки-обіди. Вас повинні постійно хвилювати такі запитання:

Наскільки зручним є перебування гостей у вашій садибі?

Чи отримують вони всього доскочу?

Чого їм не вистачає? Чи навпаки, чого у них занадто багато?

Що їх непокоїть? Чи цікаво їм у вас? Можливо, їм щось вже набридло? Забагато метушні? Щось бентежить?

Чи не занадто обмежують відпочинок ваших гостей ваші правила внутрішнього розпорядку?

А яким бачать вас гості — яскравою особистістю, ерудованим співбесідником, ініціатором дозвілля та розваг?

Спокійним та розважливим або ж, навпаки, гарячим та вибуховим?

Чи ваші гості розмовляють з вами, весело сміються та по-справжньому спілкуються з вами та іншими гостями у вітальні або їдальні?

Чи вам справді вдасться зробити так, щоб вони почувалися як у себе вдома?

Чи, навпаки, ви з нетерпінням очікуєте їхнього від'їзду?

Для того, щоб мати успіх у наданні послуг відпочиваючим, ви маєте пропонувати лише продукт вищої якості. Ваш гість буде єдиним, хто дасть її кінцеву оцінку. Вам буде дуже важко приваблювати клієнтів, якщо ваш гість залишиться незадоволений сервісом, який йому запропонують.

Гостинність означає не тільки надання просторої та добре умебльованої кімнати і наявність у ній зручного ліжка та відповідних зручностей у будинку. Гостинність означає не тільки забезпечення спокійної обстановки та різноманітного меню. Дуже важливим є вміння знайти спільну мову з гостями, показувати позитивне ставлення до них, турбуватися про їх здоров'я та зручність.

Якщо у вас є достатньо часу, щоб приділити його кожному гостеві, забезпечити добре обслуговування буде нескладно. Як правило, у вас є тільки декілька моментів, коли ви можете налагодити людські стосунки, що створять враження щирої зацікавленості та турботливого ставлення. Ми складаємо враження одне про одного тоді, коли знайомимося, чи нам це подобається, чи ні, чи ми це робимо свідомо, чи несвідомо.

Перше враження дуже важливе. У вас ніколи не буде можливості ще раз скласти перше враження. Те, як інші люди сприйматимуть вас, вирішується протягом перших чотирьох хвилин. Усе те, що відбувається у взаємостосунках між людьми у перші чотири хвилини, має завжди надзвичайно важливе значення. Не треба робити зустріч занадто офіційною або формальною. Це робить її обтяжливою для гостей (які, до речі, тільки з дороги). Адже гість платить вам не тільки за нічліг та харчування, перш за все гість платить гроші за позитивні емоції.

Ось декілька порад, які допоможуть вам задовольнити потреби гостей:

• привітний, гостинний прийом;
  
• розмовляйте з гостями, нічого так не піднімає настрій, як радісне привітання:
  
• звертайтеся до гостей по іменах;
  
• усміхайтеся до них;
  
• слухайте гостей;
  
• поводьтеся з ними так, як ви б хотіли щоб поводилися з вами:
  
• надавайте їм точну інформацію, відповідайте на запитання;
  
• будьте доступними, не показуйте, що у вас немає часу для інших людей;
  
• реагуйте на скарги професійно;
  
• звертайте увагу на свій зовнішній вигляд, будьте акуратними, а ваш будинок - прибраним.
  

Але навіть якщо всі ваші зусилля спрямовані на надання кваліфікованого обслуговування, завжди будуть присутні моменти, коли ви, з тих чи інших причин не зможете реалізувати все заплановане вами. У такому випадку ми радимо зробити наступне:

• попередьте ваших гостей, що може відбутися затримка у вирішенні якогось питання;
  
• поясніть чому відбувається ця затримка, наступного разу все зробіть вчасно - це їх приємно вразить;
  
• намагайтеся чимось зацікавити гостей до того часу, як проблема буде вичерпана.
  

5. Поради щодо облаштування садиби.


Успіх господаря, що має намір приймати та обслуговувати гостей в межах своєї садиби, залежить від її впорядкованості. Докорінні зміни в облаштуванні й оздобленні садиби для зручного прийому та обслуговування гостей потребують значних коштів і часу, що в наших умовах не завжди знаходяться, тому головним в діях господаря повинне бути спорядження того, що він вже має.

Перш за все необхідно подбати про хороший прибуття до вашої оселі та про місце паркування для автотранспорту.

Добре впорядковані та гарно оформлені садиби надають особливої привабливості не тільки житловому будинку, але й сільській вулиці. Велику роль у цьому відіграють малі архітектурні форми - огорожі, хвіртки, лави, тіньові навіси та ін.

Просто й гарно оформлені огорожі створюють приємне враження про дім, натомість недбало зроблена огорожа псує загальний вигляд садиби. Продумана система огорож організовує простір садиби з урахуванням композицій житлових і господарських будівель і навколишнього озеленення. Хвіртка і ворота є сполучною ланкою між подвір'ям та вулицею, тому їх художньому оформленню бажано приділити відповідну увагу. В межах території садиби виділяють дві зони: рекреаційну та господарську. Рекреаційна зона - це територія, де формуються місця для відпочинку, занять спортом, ігрові майданчики для дітей тощо. Господарська зона - територія, де розміщені приміщення для худоби, птиці та місце для їх вигулу, зберігання кормів, город тощо. Як рекреаційна, так і господарська зони повинні бути охайними та не захаращеними. Бажано для кожної з них мати свої під'їзди, а в межах садиби - пішохідні доріжки.

Господарські приміщення в будинку розташовують так, щоби вони мали зручний зв'язок із входом до будинку, а при наявності двох входів - з господарським. У нових проектах житлових будинків передбачається, як правило, два входи. Сміттєзбірники, місця для компосту та ін. слід розміщувати якомога далі від будівель і колодязя, поблизу господарських приміщень, бажано в затінку.

Одним із засобів художнього оформлення садиб с зелені насадження. Вони поліпшують мікроклімат садиби, і захищаючи від сонячного перегріву, пилу, шуму. Приймаючи туристів, необхідно облаштувати місце для них у саду, біля водойми, по-можливості підготувати і спортивний та дитячий майданчики. Продумайте, чи можете ви приймати гостей разом із їхніми домашніми тваринами (котом, собакою), якщо так, то відведіть місця і для їх перебування.

В агрооселі мають бути забезпечені елементарні санітарні вимоги (умивальник з водою, душова кабіна, впорядкований туалет, причому бажано в приміщенні будинку).

Для зручності гостей в межах садиби можна спорудити літні душові, воду в яких нагрівають за рахунок сонячної енергії. Влаштування такої душової просте й доступне кожному господарю. На садибі душову слід розміщувати ближче до саду, але на відстані не менше 15 м від колодязя. При цьому слід враховувати рельєф ділянки. Привабливим об'єктом для гостей в межах садиби є лазня. Туристи повинні мати можливість користуватись телевізором, телефоном, холодильником, плитою чи кухнею, отримати необхідне начиння для самостійного (при бажанні) приготування їжі.

У створенні комфортності проживання в будинку важливим є функціональний розподіл його окремих приміщень (для сну, відпочинку і розваг, приготування га прийняття їжі, особистої гігієни) та оформлення їх інтер'єрів. Колір стін і підлоги, колір і фактура тканини, освітлення та озеленення приміщень по-різному впливають на самопочуття людини - бадьорять її або пригнічують.

Велике значення має збереження колориту українського народного житла. Вміле використання кольору природних - матеріалів, різьблення по дереву, орнаментації предметів прикладного мистецтва - ткацтва, кераміки, ковальства - дає можливість створити інтер'єри мальовничими та різнобарвними.

В оздобленні кімнат житлового будинку доцільно широко використовувати предмети народної творчості: вишиті подушки, рушники, домоткані килими, ліжники, вироби з металу або шкіри. Це можуть бути навіть підкови, ланцюги, гасові лампи, горщики, мідні качани, дзвіночки, старі пляшки різноманітних форми, бочечки, тарелі, миски, старі настінні годинники, етажерки, кошики та плетені з лози меблі, млинки для кави, колеса, писанки в тарелях і підвішені на шнурках, підсвічники з дерева та кераміки (трійці), в'язки часнику, цибулі, перцю, тарані, сітки та ятері, скрині, мисники, ліжка, рамки, вішаки та гнуті з дерева вішалки, сухі квіти, збіжжя, віночки, не кажучи вже про образи та народне малярство.

Все це дуже добре поєднується з формами та кольором сучасних меблів. Зі смаком підібрані (відреставровані, якщо потрібно) такі предмети роблять приміщення ошатним, індивідуальним і по-справжньому гарним.

У сільському будинку має велике значення добре організований передпокій. Він є своєрідним шлюзом, який захищає житло від холоду, вітру, дощу і бруду, виконує роль транзитного приміщення, служить гардеробом, де зберігаються верхній одяг і взуття. Це місце, де зустрічають і проводжають гостей. В залежності від планування передпокою є різні варіанти його обладнання і зв'язку з іншими приміщеннями - загальною кімнатою, спальнею, коморою тощо.

Загальна кімната займає центральне місце та є найбільшою за площею. У ній не треба розташовувати спальних місць, вона використовується лише як вітальня, де можна проводити дозвілля та приймати гостей (тут збираються відпочиваючі, дивляться телепередачі, обмінюються враженнями). Загальна кімната повинна опалюватися, мати загальне (верхнє) та локальне освітлення. Ця кімната має бути облаштована необхідними меблями та іншим обладнанням, а саме: телевізором та радіоприймачем; музичним центром або магнітофоном; бібліотекою, набором ігор (шахи, шашки, доміно і т. д.). Загальну кімнату можна використовувати також як їдальню, для ігор дітей і т.д.

Основні вимоги, яким повинно відповідати приміщення спальні - це забезпечення зручності, тиші і гігієнічності умов відпочинку. Обладнання меблів мас бути простим, а набір меблів - мінімальним. В кожній спальні мають бути: ліжко або ліжко-диван (ліжка мають бути укомплектовані матрацами, подушками, ковдрами та простирадлами); шафа для одягу (гардероб або вбудована); освітлювальні прилади біля кожного ліжка; крісла, стільці або пуфики для сидіння за кількістю осіб; дзеркало з туалетним столиком; письмовий стіл; м'яка килимова доріжка; корзина для сміття. У спальні повинно бути опалення. Вікна, які відчиняються, повинні мати фіранки або жалюзі.

В їдальні чи кухні люблять збиратися люди, тому вони мають бути особливо зручними та гарними, мати все необхідне для туристів. їдальня також може бути в одному приміщенні із загальною кімнатою або літнім приміщенням (в літній період).


6. Як формувати ціни на послуги?


Ціноутворення та цінова конкуренція визнається деякими експертами як найважливіша проблема, що стоїть перед господарями, організаторами відпочинку на селі.

Перш за все вам потрібно обчислити витрати на надання кожної послуги. Окремо витрати на проживання (вартість електроенергії, нагріву води, опалення і т.д.), харчування (калькуляція кожної страви), надання інших послуг відпочинку – прокат спортивного або риболовного інвентарю, кошиків для пікніків, інвентарю для приготування їжі на вогнищі (витрати на ремонт, купівля нового інвентарю) але при умові, що ви надаєте супутні послуги за окрему плату. Отримані цифри збільшити на бажаний відсоток, котрий і буде вашим чистим прибутком. Подумайте, чи зможе ваш потенційний клієнт придбати ваші послуги, чи не буде це для нього занадто великими витратами.

Встановлення помилково заниженої ціни за надані послуги може призвести до невдачі в усьому бізнесі, навіть тоді, коли усі інші його елементи при організації відпочинку у сільській місцевості функціонують нормально. Розуміння ціни є дуже важливим для власників осель - організаторів відпочинку у сільській місцевості. Той, хто просить дуже багато - втрачає потенційних клієнтів. Той, хто бере мало, може залишити своє підприємство (свій бізнес) без достатнього доходу, аби належним чином здійснити свою діяльність, і в кінцевому рахунку, буде змушений закрити свою справу. Чому? Будівлі старіють, килими витираються, забруднюються, а пофарбовані поверхні необхідно знову фарбувати. Власник оселі, який не отримує достатнього доходу, щоб належним чином здійснювати свою діяльність, в кінцевому рахунку буде змушений залишити свій бізнес. Так само, як і перший, який, залишившись без відпочиваючих, збанкрутує.

Господарям осель необхідно мати спеціальні ціни для залучення тих відпочиваючих, які можуть купити велику кількість ліжкомісць. У цих випадках власники осель можуть пропонувати спеціальні ціни або забезпечувати безоплатне надання ночівель чи інші види послуг для організаторів такого відпочинку. Сезонні знижки - зниження ціни для тих відпочиваючих, які прибули до вас не у сезон. Такі знижки дозволяють утримувати відносно стійкий попит протягом цілого року.

Найпростіший метод встановлення ціни – "витрати плюс прибуток", що означає додавання стандартної надбавки до витрат. Цей метод рідко використовується власниками осель, оскільки не всі власники проводять ретельний облік витрат, пов'язаних з відпочинковою діяльністю. Ще один метод, який орієнтується на витрати виробництва – ціноутворення за цільовим прибутком. Це метод за допомогою якого власник оселі прагне визначити ціну, при якій буде досягнуто балансу доходів та витрат. Наприклад, Ви отримали позику у розмірі 2 тис. грн., яку Вам необхідно повернути через рік. Тоді Ви плануєте свою діяльність так, щоб Ви могли отримати дохід і вчасно повернути позику.

Кількість власників осель, які використовують метод ціноутворення на основі ставлення покупця постійно зростає. Ціноутворення на сприйнятті покупцем цінностей послуг використовує як ключову основу визначення рівня ціни не на основі витрат власника оселі, а на основі сприйняття ціни покупцем.

Перед встановленням ціни власник оселі повинен вибрати загальну стратегію для своїх послуг. В такому випадку ціну можна встановити більш точно. Наприклад, якщо Ви встановили для себе, що хочете бути елітним, розкішним господарством, то ціни за надані послуги будуть вищими, ніж у Вашого сусіда. Якщо Ви орієнтується на обслуговування відпочиваючих, які схильні до економних витрат, Ваші ціни будуть нижчими. Чим точніше ви визначитесь з метою, тим простіше йому буде встановити ціну.

Коли прибутковість бізнесу падає, власники осель прагнуть до виживання. Намагаючись витримати спад відвідувачів, вони знижують ціни на свої послуги.

Багато власників осель хочуть встановити таку ціну, яка максимізує поточний прибуток. Наприклад, якщо відпочинковий бізнес у майбутньому Вас не буде цікавити, Вам потрібні гроші тепер для придбання автомобіля чи навчання Ваших дітей, тоді для досягнення цієї мети Ви можете погодитися навіть на певні незручності для себе.

За умови лідерства у справі забезпечення високої якості послуг для власників осель мають місце великі витрати. Наприклад, Ви вирішили надавати послуги з високим рівнем сервісу. Для цього Вам необхідно провести капітальний ремонт оселі, придбати нові сучасні меблі, відповідно облаштувати ванну кімнату, туалет, подвір'я (місце для відпочинку, влаштування вогнищ, мангалів, тенісних столів чи інших спортивних споруд, дитячих майданчиків). Ви витратили кошти на вивчення іноземних мов. Або Ви вирішили надати Вашій оселі типового стилю, характерного для Вашого району. Для цього потрібно віднайти старовинні речі побуту, відреставрувати їх, ознайомитися з традиціями, придбати відповідне до традицій Вашого району вбрання, щоб зустрічати відпочиваючих. Усе це потребує від Вас високих витрат, а відтак і високих цін, щоб Ви могли відшкодувати Ваші витрати. Але, як правило, відпочиваючі готові платити у такому випадку високу ціну, бо екзотика, незвичайність, нестандартність завжди притягують клієнтів. У такому випадку Ви можете розраховувати на постійну клієнтуру. Відреставровані старовинні замки є надзвичайно цікавим об'єктом для відпочиваючих, або старі млини, курні хати, хатини в лісі – усе це буде екзотикою для даної місцевості. Звичайно при належному благоустрою, бо навіть живучи в лісі, відпочиваючі не хочуть відмовлятися від сучасного рівня комфорту (телебачення, вода, ванна, душ, туалет в будинку).

Власник оселі завжди узгоджує рівень цін з рівнем доходів, який такі ціни повинні забезпечити. Таким чином, попередньо він повинен вияснити, які існують ціни на аналогічні послуги.

Також можна здійснювати супутній продаж та продаж за підвищеними цінами. Така поведінка є досить успішною та ефективною. Ви можете запропонувати Вашим клієнтам на продаж не лише продукти харчування з власного городу, але й інші повсякденні товари (можливо, навіть за підвищеними цінами). Зокрема – чай, каву, шоколад, чи навіть рушники до ванни тощо. Для відпочиваючого буде простіше купити у Вас, аніж везти з дому.

Кожна ціна, яку встановлює власник оселі, веде до різного рівня попиту. В нормальному випадку попит і ціна пов'язані обернено пропорційною залежністю – чим вища ціна, тим менший попит – тим менше відпочиваючих. Але на практиці не завжди так буває.

Випадок може значно вплинути як на ціну, так і чисельність відпочиваючих. Вона може зростати і при зростанні ціни. Тоді можна говорити про нецінові фактори впливу (мода, популярність), економічна криза (відмова від дорогих готелів на користь дешевих приватних осель).


7. Вирішення проблем та складних ситуацій.


Способи, за допомогою яких ви вирішуєте складні ситуації, свідчать про ваш професіоналізм та вміння будувати взаємовідносини між людьми, особливо якщо проблема, яка виникла, є результатом обставин, а не допущеної вами помилки.

Кожна скарга - це сигнал для вас про те, що щось негаразд з вашою послугою. Така скарга відкриває вам дорогу до того, щоб виправитися ще до від'їзду клієнта і знову перетворити його Із скаржника у задоволеного гостя. Якщо цього не зробити, то клієнт більше до вас не приїде і до того ж, складе вам погану репутацію.

Як працювати зі скаргами:

• звертайте увагу на незадоволення раніше, ніж воно перетвориться на скаргу;
  
• дізнайтеся, в чому причина роздратування гостя, уважно і спокійно вислухайте його;
  
• не перебивайте, не приймайте скаргу як власну образу;
  
• подякуйте за подану вам скаргу;
  
• вибачтеся, дайте гостеві зрозуміти, що ви засмучені тим, що сталося;
  
• не сперечайтесь і не видавайте, що ви незгодні;
  
• встановіть, що треба зробити і зробіть це;
  
• дізнайтесь у гостя його думку про те, чого ви збираєтеся зробити, не пропонуйте того, що не зможете зробити;
  
• іще раз подякуйте гостеві;
  
• прослідкуйте щоб причини, які викликали незадоволення були усунуті.
  

Якщо ви вже вмієте вдало вирішувати проблемні ситуації, то маєте ще вміти робити компліменти й похвали гостям. Користуйтеся потенційними перевагами компліментів при наданні послуг. Дізнайтеся, що саме найбільше сподобалося гостям і заохочуйте їх приїхати ще раз, або порекомендувати ваш будинок своїм родичам І друзям.


8.Забезпечення безпеки в сфері сільського зеленого туризму


Одним із найважливіших факторів діяльності сільського господаря є, безумовно, забезпечення безпечного відпочинку гостей. Поняття «безпека клієнта» відноситься практично до всіх сторін діяльності гостинних садиб. Після вражень, отриманих від відвідування привабливої місцевості, для будь-якого туриста другою умовою успішності подорожі є його власна безпека та гарантія збереженості майна.

Власники садиб повинні вирішувати питання безпечного проживання клієнтів, дотримання санітарно-гігієнічних вимог при приготуванні їжі і покупці продуктів харчування, забезпечення в будинку протипожежної і протиепідемічної безпеки, дотримання техніки безпеки при користуванні побутовими електроприладами.

Господар оселі повинен не лише створити сприятливі умови відпочинку для туристів та відпочиваючих, а й познайомити їх з правилами техніки безпеки, як в межах своєї оселі, так і поза нею, враховуючи особливості тієї чи іншої місцевості. В кожній агрооселі повинна бути укомплектована аптечка для надання першої медичної допомоги.

Суб'єкти туристичної діяльності в сфері сільського та сільського зеленого туризму, з метою забезпечення безпеки туристів, крім заходів, що передбачені Законом України "Про туризм" та іншими актами законодавства України, зобов'язані:

• з врахуванням місцевих особливостей місцевості, флори і фауни, а також характером поведінки самих туристів, інформувати туристів про можливі джерела небезпеки під час подорожі, відпочинку, ночівлі, користування природними продуктами харчування;
  
• знайомити туристів з правилами безпеки при знаходженні на маршруті подорожі, відпочинку, ночівлі;
  
• здійснювати контроль за підготовкою туристів до подорожей, походів, змагань, інших туристичних заходів, яки організуються суб'єктами туристичної діяльності в сфері сільського зеленого туризму;
  
• при розміщенні туристів в особистому селянському (фермерському) господарстві - в будівлі або на території господарства - попереджувати туристів про можливі джерела небезпеки, що знаходяться на території господарства;
  
• запобігати контактам туристів на час їх перебування в особистому селянському (фермерському) господарстві із тими домашніми тваринами, птахами, худобою, які можуть становити загрозу для безпеки туристів;
  
• ознайомлювати туристів з місцем знаходження засобів першої медичної допомоги, засобів зв'язку для виклику невідкладних служб і місцем розташування цих служб в селі;
  
• ознайомлювати туристів з правилами пожежної безпеки, із знаряддям для боротьби з пожежею та місцем його розташування;
  
• здійснювати інші необхідні заходи із забезпечення безпеки туристів.
  

Інформація про Рівненську обласну організацію

Всеукраїнської громадської організації

“Українська Асоціація Маркетингу”

Адреса: м.Рівне, вул..С.Петлюри, 17, тел/фах: (0362) 26-27-38, 26-69-89

e-mаil: python@rv.uar.net.

ссылка скрыта


Рівненська обласна організація Всеукраїнської громадської організації “Українська Асоціація Маркетингу” створена у березні 2001 року як неурядова неприбуткова організація. Місія організації полягає в задоволенні законних соціальних, економічних, творчих та інших спільних потреб її членів через громадську діяльність, спрямовану на сприяння розвиткові ринкових відносин в Україні.

Основні проекти:

Проект “Захист економічних прав жителів м. Рівне”: здійснювався за рахунок фінансування Фонду Чарльза Стюарта Мотта, на підставі договору з Національним Демократичним Інститутом Міжнародних Відносин з травня 2003 р. по червень 2004 р. Основна мета проекту - захист прав споживачів комунальних послуг, розробка рекомендацій щодо вдосконалення методики встановлення тарифів на послуги водопостачання, водовідведення, тепло- та електропостачання.

Проект “Партнерство жінок та чоловіків в бізнесі. Регіони України”: здійснювався на засадах партнерства з ВГО “Українська Асоціація Маркетингу” за рахунок фінансування Канадсько-Українського ґендерного фонду з листопада 2003 року по червень 2004 р. Основна мета проекту – формування ґендерної бізнес-культури в Україні шляхом проведення тренінгів для представників малого та середнього бізнесу з психотехнологій та ділових комунікацій, основ маркетингу, бізнес-планування та соціально-трудових відносин.

Проект “Розробка техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту “Комплексне управління твердими побутовими відходами в м. Рівне” здійснюється на підставі договору з Управлінням економіки м. Рівне з грудня 2003 р. по листопад 2004 р.

Проект “Підтримка підприємництва в Гощанському, Дубенському, Сарненському районах Рівненської області” здійснюється за рахунок фінансування Фонду Євразія та Організації з безпеки та співробітництва в Європі з квітня 2004 р. по квітень 2005 р. Основною метою проекту є стимулювання економічного розвитку трьох пілотних районів області шляхом створення інформаційно-консультаційних пунктів, проведення семінарів та тренінгів, здійснення маркетингових досліджень, розробки регіональних цільових програм, консультування підприємців.

Комплексні консультаційні проекти: зокрема, розроблені пропозицій щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємств Рівненської області (на замовлення Рівненської облдержадміністрації), здійснено аналіз фінансово-господарської діяльності та розроблені бізнес-плани для АТВТ “Рівненський пивзавод”, ТРК “Рівне1”, радіо “Наше радіо”, виконані маркетингові дослідження “Рекламний ринок м. Рівне”, “Ринок поліграфічних послуг м. Рівне”.

Проведення корпоративних семінарів-тренінгів зокрема , “Стратегічне управління холдінгом”, “Безпека бізнесу”, “Підвищення ефективності продажів”, “Антикризове управління”, “Маркетингова концепція діяльності підприємства”, “Організація зв‘язків з громадськістю”, “Основи бізнес-планування” та інші.


Інформація про програму

« Розвиток сільського зеленого туризму в Рівненській області»


Рівненська обласна організація Всеукраїнської громадської організації «Українська Асоціація Маркетингу» з жовтня 2005р. реалізує програму «Розвиток сільського зеленого туризму в Рівненській області (Демидівський, Дубенський та Володимирецький райони).

Програма здійснюється за підтримки Головного управління економіки Рівненської облдержадміністрації. Основними цілями та завданнями програми є підвищення рівня інформованості сільського населення про можливості самозабезпечення та само зайнятості, шляхом надання послуг з зеленого туризму, а також надання практичної допомоги сільським господарям в організації послуг зеленого туризму.

Цільовою групою програми є сільські господарі, підприємці, безробітні, жінки та молодь.

В рамках програми здійснюються:

• навчальні семінари та тренінги для власників приватних садиб з основ організації обслуговування туристів, правових аспектів діяльності, рівня якості послуг, що надаються; започаткування циклу лекцій з безпеки туризму;
  
• організація інформаційно-консультаційного центру, з метою законодавчого забезпечення діяльності сільського зеленого туризму, а також створення інформаційних ресурсів (засобів комунікації, баз даних) та підвищення рівня інформованості, ділових навиків та кваліфікації господарів, шляхом надання навчальних та консультаційних послуг;
  
• консультування підприємців стосовно створення власного бізнесу в рамках розвитку зеленого туризму в регіоні;
  
• розробка та виготовлення інформаційно-практичних матеріалів для цільової групи проекту;
  
• підготовка до видання туристського атласу та інформаційно-рекламного довідника що висвітлюватиме туристичні можливості Рівненської області;
  
• створення та підтримка веб-сторінки проекту, щоб всі зацікавленні господарі могли розмістити інформацію про свою садибу та послуги які вони пропонують, а також з метою координації та систематизації інформації для зацікавлених туристів;
  
• підготовка телепрограм «Відпочиваємо в селі»
  
• створення бази даних приватних садиб району, що надають послуги гостинності, а також туристичних об’єктів та продуктів, маршрутів, цін на туристичні послуги, транспортне забезпечення, тощо.
  

Послуги, які надаються представникам цільової групи проекту є безкоштовними.


Адреси інформаційно-консультаційних центрів проекту:

1. Інформаційно-консультаційний центр РОО ВГО “Українська Асоціація Маркетингу”
   

м. Рівне, вул. С.Петлюри, 17

тел/фах: (0362) 26-27-38, 26-69-89

e-mail: python@rv.uar.net.

ссылка скрыта

Керівник: Васевич Тетяна Вікторівна

2. Гощанський інформаційно-консультаційний центр
   

смт.Гоща, вул..С.Наливайка, 50

тел. (03650) 2-27-05

e-mail: sholpetro@rambler.ru

Керівник: Шолодько Петро Максимович

3. Сарненський інформаційно-консультаційний центр
   

смт.Сарни, вул..Радянська, 29

тел. (03655) 2-14-37

e-mail: ikc@sarny.rv.ua

Керівник: Царук Вадим Васильович