Geum.ru

Програма навчальної дисципліни історія України для спеціальності «політологія» 030104) філософського факультету

Вид материалаДокументы

Содержание


3. Підсумковий (семестровий) контроль
Оцінка ECTS та визначення
12. Методичне забезпечення
13. Рекомендована література
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

2. Модульний (проміжний) контроль


Модульний контроль (МК) проводиться раз за семестр, відповідно до графіка навчального процесу.

Оцінка модульного контролю виставляється з урахуванням результатів проведеного контрольного заходу даного МК. Використовується п’ятибальна шкала оцінювання.

Контрольні заходи модульного контролю з «Історії України» проводяться під час семінарських занять в академічній групі відповідно до розкладу занять.

Контрольні заходи модульного контролю проводяться у комбінованій формі: у вигляді тестування та письмових контрольних робіт. В окремих випадках можна застосовувати й інші форми модульного контролю: письмові завдання, усні колоквіуми та ін. Вид контрольного заходу та методика урахування складових модульного контролю при визначенні оцінки за МК розробляється викладачам і затверджується кафедрою.

До контрольного заходу відповідного модульного контролю студент допускається незалежно від результатів поточного контролю. На консультаціях студент може відпрацювати пропущені семінарські заняття, захистити індивідуальні завдання, реферати, а також ліквідувати заборгованості з інших видів навчальної роботи.

У разі відсутності студента на контрольному заході модульного йому надається право на повторне складання в індивідуальному порядку.


3. Підсумковий (семестровий) контроль


Позитивна оцінка поточної успішності (сумарного результату проміжної і модульної оцінки за семестр) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни «Історія України» передбачена така форма звітності, як іспит. Протягом семестру студент може набрати до 50 балів. На іспиті – максимально 50 балів. Для допуску до екзамену студент повинен набрати за результатами поточного і модульного контролю не менше 24 балів.

Іспит є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне, а не фрагментарне засвоєння навчального матеріалу з «Історії України» і не може бути зведена до рівня поточних форм контролю. Оцінка за екзамен «автоматично» не виставляється.

Іспит з «Історії України» проводиться у письмово-усній формі. Студенти отримують письмові тестові завдання, за які можна набрати максимально 25 балів. Друга частина іспиту передбачає усну відповідь на питання з дисципліни, за яку також можна набрати максимально 25 балів. 25 балів за усну відповідь виставляється таким чином:

22-25 балів – «відмінна» відповідь;

18-22 бали – «добра» відповідь;

17-10 балів – «задовільна» відповідь;

9-0 балів – «незадовільна» відповідь.

Таким чином, сумування письмово і усного опитування дає кількість балів підсумкового контролю.


Оцінка ECTS та визначення
Кількість балів від 1 до 100
Оцінка за традиційною п’ятибальною системою

А – відмінно
91-100
Відмінно
5

В – дуже добре
81-90
Добре
4

С – добре
71-80
Добре
4

D – задовільно
61-70
Задовільно
3

E – достатньо
51-60
Задовільно
3

FX – незадовільно
25-50
Незадовільно
2

F – незадовільно (потрібна додаткова робота)
0-24
Незадовільно
2



В екзаменаційну відомість обліку успішності та навчальну картку студента вносяться такі показники:

1 графа – поточна успішність, тобто кількість балів, набраних за семестр (0-50 балів);

2 графа – сумарна кількість балів, набраних на іспиті і протягом семестру (0-100);

3 графа – оцінка за шкалою у системі ECTS, позначена буквою (A, B, C, D, E, F);

4 графа – оцінка за п’ятибальною національною шкалою;

5 графа – оцінка за шкалою у системі ECTS, позначена словом (відмінно, добре, дуже добре, задовільно, достатньо, незадовільно).

Якщо успішність студента оцінена загалом як незадовільна, то у відомість виставляється відмітка «F» і студент скеровується на повторну здачу іспиту, у такому випадку необхідна значна подальша робота. Якщо знання, показані студентом при здачі іспиту незадовільні, у відомість виставляється «FХ» і студент скеровується на повторну здачу іспиту.


12. Методичне забезпечення


1.  Плани семінарських занять зі спецкурсу.
  1. Питання модульних контрольних тестових завдань.
  2. Перелік тем наукових рефератів та есе.
  3. Конспект лекцій.



13. Рекомендована література


Базова:


Аркас М. Історія України-Русі. – К., 1990.

Багалій Д. Історія Слобідської України. – Харків, 1993.

Багалій Д. Нарис історії України. Доба натурального господарства.-К. 1994.

Брайчевський М. Вступ до історичної науки. Навчальний посібник. – К., 1995.

Брайчевський М. Конспект з історії України. – К.,1993.

Брайчевський М. Утверджение христианства на Руси. – К.,1989.

Голубець М. Велика історія України: В 2 т. – К.,1993.

Грушевский М. Очерк истории украинского народа. – К., 1991.

Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К.,1992.

Грушевський М. Історія України-Русі: В 11 т., 12кн. – К., 1991-98.

Дорошенко Д. Нарис історії України. – Львів,1991.

Дорошенко Д. Огляд української історіографії. – К.,1996.

Єфименко О. Історія України та її народу. – К.,1992.

Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994.

Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів,1996.

Коваль М. Україна:1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. - К.,1995.

Кокотюха А. Почему Украина не Россия. – Харьков, 2005.

Котляр М. Історія України в особах. Древньоруська держава. – К.,1996.

Крип’якевич І. Історія України. – Львів.1990.

Лаврів П. Історія Південно-Східної України. – Львів.1992.

Липинський В. Релігія і церква в історії України. К.,1995.

Моця О., Ричка В.Київська Русь від язичництва до християнства. – К.,1996.

Нагаєвський І. Історія Української держави ХХ ст.. – К.,1994.

Нартов В. Історія України з давніх-давен до сьогодення. – Харків,2006.

Нартов В. Видатні особистості України. Факти, документи, оцінка. – Харків, 2007.

Петров В.П. Походження українського народу. – К.,1992.

Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. – К.,1993.

Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. – К.,1993.

Полонська-Василенко Н. Історія України.: В 2 т.- К., 1992.

Попович М. Нарис історії культури України. – К., К.,1999.

Ребіндер Б. Велесова книга: життя та релігія слов’ян. – К.,1988.

Рычка В.М. Формирование территории Киевской земли. – К.,1988.

Смолій В., Гуржій О. Як і коли почала формуватися українська нація. – К.,1991.

Субтельний О. Україна: Історія. – К.,1991.

Терещенко Ю., Курило В. Історія України. Навчальний посібник. – К., 1995.

Толочко А.П. Князь в древний Руси, власть, собственность, идеология. – К.,1992.

Толочко П. П. Київська Русь. – К., 1996.

Українська культура. Лекції за ред.. Д. Антоновича. – К., 1993.

Фреїшин-Чировський М. Нарис політичної історії України. – Львів, 1997.

Чугуєнко М. Україна, яка шокує. Лабіринти історії. – Харків, 2005.

Шовкопляс І.Г. Стародавній кам’яний вік на Україні. – К.,1995.

Шурхало Д. Українська «якбитологія». Нариси альтернативної історії. – Львів, 2007.

Енциклопедія Українознавства: В 10 т. – 2-ге вид. словникове. – Львів,1993-1999.

Історія України: нове бачення. – К., 1995-1996.- Т.1-2.

Історія України/Під редакцією Ю.Зайцева. – Львів,1996.

Минуле України: відновлені сторінки. – К., 1991.

Українська минувшина. Ілюстрований енциклопедичний довідник. – К., 1993.


Додаткова:


Антонович В. Источники для истории Южной и Западной Росии. – К., 1881.

Антонович М. Історія України: В 4т.- Прага, 1941-1942.

Багалій Д. Нарис української історіографії. – К., 1923-1926. – Т.І-ІІ.

Боровський Я.Є. Походження Києва. – К.,1981.

Брайчевський М.Ю. Коли і як виник Київ. – К.,1963.

Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – К.,1968.

Власовський В.І. Нарис історії Української Православної Церкви. – Нью-Йорк,1955.-Т.1.

Греков Б.Д. Киевская Русь. – М.,1953.

Греков Б.Д. Крестьяне на Руси. – М.,1952. – Т.1.,1954,Т.2.

Грушевський М. Об украинской историографии XVII в./Известия АН СССР. – М.,1934.

Дорошенко Д. Історія України. 1917-1923рр: В 2 т. – Ужгород, 1923,1930.

Дядиченко В.,Лось Ф., Сербей В. Розвиток історичної науки в УРСР (1945-1970).- К., 1970.

Ісаїв П. Звідки Русь-Україна прийняла християнство? – Філадельфія,1952.

Калинович І. Українська мемуаристика (1914-1924): Бібліографічний реєстр. – Львів,1925.

Клепатський П. Огляд джерел до історії України. – Кам’янець-Подільський,1920.- Т.1.

Коструба Т. Віра наших предків. – Інсбрук,1946.

Коструба Т. Нариси церковної історії Х – ХІІІ ст. – Торонто,1955.

Котляр М. Історичне минуле українського народу і зарубіжні фальсифікатори .- К.,1974.

Кравецький І. Українська історіографія на переломі/Записки НТШ.- Львів,1924. – Т.134-135.

Крип’якевич І. Джерела з історії Галичини періоду феодалізму (до 1927р.). – К.,1962.

Крупницький Б. Основні проблеми історії України. – Авсбург,1947.

Крупницький Б. Українська історична наука під Совєтами. 1920-1950.- Мюнхен,1957.

Лабунька М. Митрополит Іларіон і його писання. – Рим,1990.

Литвиненко М.А.Джерела історії України XVIII ст. – Харків,1970.

Марченко М.І. Українська історіографія (З давніх часів до середини ХІХ ст.). – К.,1959.

Оглобин О. Думки про сучасну українську совітську історіографію. – Нью-Йорк,1973.

Санцевич А.В. Джерелознавство з історії УРСР післявоєнного періоду (1945-1970). – К.,1972.

Славінський М. Історія України: Курс лекцій. – Подєбради,1934.

Терлецький О. Історія України: З багатьма образками та мапами. – Львів, 1938.

Терлецький О. Історія української держави. – Львів, 1939. – Т.1-2.

Толочко П. Древний Киев. – К.,1976.

Томашівський С. Українська історія. Нарис 1.: Старинні і середні віки. – Львів,1919.

Чубатий М. Українська історична наука. Її розвиток та досягнення. – Філадельфія,1971.

Ястребов Ф.,Гуслистий К. Нариси з історії України. – К., 1937 – Вип.1.

Історія Української культури/ Під заг. ред. д-ра І.Крип’якевича. – Львів,1937.

Історія Української культури/ Під заг. ред. д-ра І.Крип’якевича. – Львів,1937.

Історія українського війська. – Львів,1992.-Т.1; 1996. – Т.2.

Історія української культури. – К.,1994.

Нариси історії Закарпаття . – Ужгород,1993-1995. – Т. 1-2.