Прес-конференція

Вид материалаДокументы

Содержание


Ровесники незалежної України: думки, інтереси, громадянські позиції
Відмінності значимі на рівні 3.2% по усьому масиву і 5% всередині кожного з типів класів (ЕК та КК).
Ровесники незалежної України: думки, інтереси, громадянські позиції
Відмінності значимі на рівні 3.2% по усьому масиву і 5% всередині кожного з типів класів (ЕК та КК
2.   Громадянська   освiта   (курси   "Ми   -   громадяни   України",   "Вчимося   бути   громадянами"
3.   Правознавство
4. Особа   i   суспiльство
5.   Людина   i   свiт
6.   Права   людини
7.   Гуманiтарне   право
8.   Обговорювати   сучаснi   подiї   в   країнi   чи   мiсцевiй   громадi
9.   Брати   участь   у   дискусiях,   якi   вiдображають   рiзнi   точки   зору
10.   Критично   аналiзувати   iнформацiю   ( в   тому   числi   iз   ЗМI)
11.   Обговорювати   подiї   суспiльно-полiтичного   життя   країни
12.   Обговорювати   подiї   економiчного   життя
13.   Обговорювати   подiї   суспiльно-культурного   життя
14.   Як   брати   участь   у   виборах?
15. Як  побудована   та   працює   система   управлiння   в   Українi?
16.   Знання   iсторiї   України
17.   Знання   трудового   законодавства   та   захист   економiчних   прав
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6








Прес-конференція


«Покоління ровесників незалежної України: яке воно?”

5 грудня 2008 р., від 13.00 до 14.00

Київський Будинок вчителя


Прес-конференцію проводять Фонд “Демократичні ініціативи” та Всеукраїнська Асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін „Нова доба”


Учасники:

  • Ірина Бекешкіна, науковий керівник Фонду „Демократичні ініціативи”, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України
  • Поліна Вербицька, виконавчий директор Всеукраїнської Асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін „Нова доба”
  • Оксана Кожем’яка, вчитель, Донецьк
  • Ірина Костюк, вчитель, Львівська обл..
  • Валентина Потапова, вчитель, АР Крим.
  • Святослав Ратушняк, вчитель, Хмельницька обл..
  • Наталя Скирта, вчитель, Полтавська обл..


Питання до розгляду:

  • Чи можна виховати громадянина?
  • Чого не вистачає молодому поколінню, щоб почуватися впевнено у сучасному суспільстві?
  • Чи цікавиться молоде покоління політикою?
  • Що об’єднує населення України в єдину націю?
  • Що заважає розвитку демократії в Україні?
  • Як би школярі назвали нову вулицю?



На прес-конференції будуть оприлюднені результати загальнонаціонального опитування випускників загальноосвітніх шкіл.

З результатами опитування можна буде також ознайомитися на сайтах Фонду „Демократичні ініціативи” (www.dif.org.ua ) та Асоціації „Нова доба” (www.novadoba.org.ua)


Ровесники незалежної України: думки, інтереси, громадянські позиції


Прес-реліз підготовлено за результатами загальнонаціонального опитування випускників загальноосвітніх закладів України. Опитування було проведене асоціацією викладачів історії та суспільних наук „Нова доба” та і Фондом „Демократичні ініціативи”.

Опитування тривало впродовж жовтня-листопада 2008 року у 43 навчальних закладах, усього було опитано 1349 випускників. Вибірка будувалася на основі статистичних даних, наданих міністерством освіти України і є репрезентативною для випускників загальноосвітніх навчальних закладів за такими показниками, як регіон (Захід, Центр, Схід, Південь) та тип проживання (обласний центр, велике місто, середнє місто, селище міського типу та село).

У дослідженні проводилося порівняння експериментальних класів та загальних. В експериментальних класах (ЕК) було впроваджено курси громадянської освіти. Контрольні класи для порівняння (КК) обиралися за тою самою вибіркою, що й експериментальні.

Відмінності значимі на рівні 3.2% по усьому масиву і 5% всередині кожного з типів класів (ЕК та КК).


  • Головними осередками, які у першу чергу повинні займатися вихованням учнів як громадян, школярі вважають сім’ю (82%), школу (71%) та самих людей (47%).
  • Учні і з тих класів, де проводяться уроки з громадянської освіти, і з тих, де такі уроки не проводяться, вважають дуже корисними для себе такі курси, особливо ж ті, де б їх навчали обстоювати свої права – „Правознавство” та курси з прав людини. Загалом учні з експериментальних класів значно більш, ніж решта, беруть участь у шкільних дискусіях, обговорюють події суспільно-політичного та культурного життя країни, вміють критично аналізувати інформацію.
  • Серед знань та навичок, яких, на думку учнів, їм найбільше не вистачає, учні вказували недостатні знання того, як побудована система управління в Україні та партійна система, як працюють громадські організації і як узяти участь у цій діяльності. а також знань, пов’язаних з економікою – які податки платять громадяни, з чого складається бюджет країни та місцеві бюджети, як зайнятися власною справою. Не вистачає сучасним школярам і знання іноземної мови.
  • Інтерес випускників шкіл до політики можна визначити як середній (61%). Постійно стежать за подіями політичного життя в Україні 25% випускників, 25% мають стійкі політичні переконання і 23% є прихильниками певної політичної партії чи блоку. Водночас 82% випускників усвідомлюють проблеми країни і 75% - проблеми свого міста чи села. А от готові брати участь у політичному і громадському житті значно менше – 39% і ще менше – 24% - співпрацюють над вирішенням проблем у своєму місті чи селі.
  • Головним джерелом отримання суспільно-політичної інформації для школярів слугує телебачення (87%). Вагомими джерелами є також батьки та родичі (61%), Інтернет (45%) та вчителі (41%). Значно менше школярі використовують як джерела інформації газети, книжки й журнали та радіо.
  • Найбільш важливими чинниками, що формують активного громадянина країни, старшокласники вважають вміння захищати свої права (89%) та поважати права інших (89%), дотримуватися законів (78%) та поважати державні символи – прапор, герб (75%), добросовісно працювати (75%), бути готовим у разі потреби захищати свою країну (71%), знати історію своєї країни (69%), допомагати іншим (інвалідам, сиротам) – 69%, брати участь у виборах (65%). Значно менше тих, хто вважає дуже важливим для громадянина поважати представників влади (22%), брати участь у діяльності органів самоврядування (22%), влаштовувати громадські акції – непокори чи підтримки (25%), належати до певної політичної партії (11%).
  • Головними характеристиками демократії школярі вважають свободу – слова, думки, ЗМІ, релігії тощо (50%) та проведення чесних справедливих виборів (48%). Серед найбільш значимих ознак демократії – добробут, економічне зростання (31%), виконання тими, кого обрали, своїх виборчих обіцянок (29%), незалежність судової системи, панування закону (27%), безпека для сім’ї (27%). Головні перешкоди для розвитку демократії в Україні школярі вбачають у корупції (48%), безвідповідальності та егоїзмі представників влади (41%) та у постійних конфліктах різних гілок влади (34%). Рівень демократії, на думку школярів, у першу чергу залежить від центральної влади (76%), політичних лідерів (62%), політичних партій (54%) та самих громадян (63%). Значно меншу відповідальність за рівень демократії у країні школярі покладають на місцеві органи влади (40%), громадські організації (27%), засоби масової інформації (26%).
  • У питанні щодо вибору між цінностями свободи і достатку думки школярів поділилися: 31% обрали свободу і дотримання громадянських прав, навіть якщо за це доведеться терпіти певні матеріальні труднощі, 24% - навпаки, готові поступитися частиною своїх прав заради достатку, а 45% не змогли зробити вибір.
  • Опитування виявило високий рівень авторитарних. настроїв серед школярів: 41% вважають, що країні потрібна не демократія, а „сильна рука” жорсткого керівника, який наведе лад у країні, ще 17% готові виправдати відступи від демократичних принципів і лише 19% підтримали демократичну багатопартійну систему, незважаючи на її недоліки.
  • Головне, що об’єднує населення України у єдину націю – це прагнення спільно будувати краще життя у державі: так вважають 49% опитаних школярів, причому ця думка спільна для усіх регіонів України. Об’єднуючими чинниками також були визнані рівні права громадян України (34%), єдина державна мова (31%), патріотичні почуття громадянина України (30%), спільна історія (25%).
  • Школярі з різних регіонів „дійшли консенсусу” у питанні, як назвати нову вулицю у їхньому населеному пункті: це вулиці Ярослава Мудрого та Богдана Хмельницького, Миру та Олександра Довженка.
  • Найвищий рівень ідентифікації школярі виявили як мешканці села чи міста, де вони живуть (94%), як громадяни України (91%) та як представники своєї національності (88%). Значно меншою є їхня ідентифікація як європейців (54%) та приналежність до СНД (46%).
  • Якби випускникам видалася можливість обирати країну для проживання, лише 45% обрали б Україну. У країнах Західної Європи бажають жити 18%, у США – 12%, у Росії – 10%. Водночас лише 2% погодилися б працювати за кордоном нелегалами, ще 19% погодилися б працювати не за фахом, хоч і легально, а 44% - лише легально і лише за фахом. Водночас лише 22% відповіли, що працюватимуть тільки в Україні.
  • Вирішальні чинники, від яких залежить їхнє майбутнє, випускники вбачають в освіті, яку вони здобудуть (72%), стані свого здоров’я (67%), силі й волі свого характеру (65%) та у підтримці своєї сім’ї (56%). Найменш значимими для майбутнього школярів виявилися стан екології в Україні, ситуація у світі та допомога „потрібних” людей.



Ровесники незалежної України: думки, інтереси, громадянські позиції


Загальнонаціональне опитування школярів 11 класів було проведене Всеукраїнською асоціацією викладачів історії та суспільних наук „Нова доба”, інструментарій та методологія розроблені Фондом „Демократичні ініціативи”.

Опитування тривало впродовж жовтня-листопада 2008 року у 43 навчальних закладах, усього було опитано 1349 випускників. Вибірка будувалася на основі статистичних даних, наданих міністерством освіти України і є репрезентативною для випускників загальноосвітніх навчальних закладів за такими показниками, як регіон (Захід, Центр, Схід, південь) та тип проживання (обласний центр, велике місто, середнє місто, селище міського типу та село).

У дослідженні проводилося порівняння експериментальних класів та загальних. В експериментальних класах (ЕК) було впроваджено курси громадянської освіти. Контрольні класи для порівняння (КК) обиралися за тою самою вибіркою, що й загальні.

Відмінності значимі на рівні 3.2% по усьому масиву і 5% всередині кожного з типів класів (ЕК та КК).


Результати опитування


1. Якi   iнституцiї   (органiзацiї)   у   першу   чергу   повиннi   займатися   вихованням   учнiв   як   громадян? (можливі кілька відровідей0




Експериментальні

класи (ЕК)

Контрольні класи (КК)

Загалом

Школа

82

72

76.9

Сiм'я

80

83

81.6

Влада

14

14

14.2

Засоби масової iнформацiї

12

12

12.4

Громадськi органiзацiї

18

11

14.8

Сама людина

49

45

47.1

Iншi

2

1

1.2

Важко сказати

1

2

1.9


2-7. Наскiльки   будуть   для   тебе   корисними   по   закiнченнi   школи   знання   та   навички,   здобутi   пiд   час   вивчення   наступних   дисциплiн:  


2.   Громадянська   освiта   (курси   "Ми   -   громадяни   України",   "Вчимося   бути   громадянами"




ЕК

КК

Загалом

Дуже кориснi

51

26

39.6

Деякою мiрою кориснi

40

57

48.0

Зовсiм не кориснi

5

6

5.1

Важко вiдповiсти

4

11

7.3


3.   Правознавство




ЕК

КК

Загалом

Дуже кориснi

75

61

68.3

Деякою мiрою кориснi

23

34

28.7

Зовсiм не кориснi

1

3

1.8

Важко вiдповiсти

1

2

1.2


4. Особа   i   суспiльство




ЕК

КК

Загалом

Дуже кориснi

35

29

31.9

Деякою мiрою кориснi

43

57

50.2

Зовсiм не кориснi

5

7

6.2

Важко вiдповiсти

17

7

11.7

5.   Людина   i   свiт




ЕК

КК

Загалом

Дуже кориснi

35

25

30.3

Деякою мiрою кориснi

51

56

53.3

Зовсiм не кориснi

6

11

9.0

Важко вiдповiсти

7

7

7.4


6.   Права   людини




ЕК

КК

Загалом

Дуже кориснi

82

72

77.3

Деякою мiрою кориснi

13

24

18.4

Зовсiм не кориснi

0

0

0.5

Важко вiдповiсти

4

4

3.8


7.   Гуманiтарне   право




ЕК

КК

Загалом

Дуже кориснi

59

41

32.6

Деякою мiрою кориснi

40

46

43.2

Зовсiм не кориснi

7

9

8.0

Важко вiдповiсти

15

17

16.1


8-13. Як   часто   у   школi   вам   доводилося:  


8.   Обговорювати   сучаснi   подiї   в   країнi   чи   мiсцевiй   громадi




ЕК

КК

Загалом

Часто

49

24

36.3

Iнодi

46

64

55.5

Нiколи

3

6

4.7

Важко вiдповiсти

2

5

3.5


9.   Брати   участь   у   дискусiях,   якi   вiдображають   рiзнi   точки   зору




ЕК

КК

Загалом

Часто

52

29

40.7

Iнодi

37

53

45.2

Нiколи

6

10

8.1

Важко вiдповiсти

4

8

6.0


10.   Критично   аналiзувати   iнформацiю   ( в   тому   числi   iз   ЗМI)




ЕК

КК

Загалом

Часто

36

17

26.2

Iнодi

47

43

44.8

Нiколи

11

21

16.2

Важко вiдповiсти

7

19

12.8



11.   Обговорювати   подiї   суспiльно-полiтичного   життя   країни




ЕК

КК

Загалом

Часто

44

31

34.9

Iнодi

46

48

51.9

Нiколи

4

12

8.3

Важко вiдповiсти

5

9

5.0