Прес-конференція “Парламентські вибори-2006 в оцінках експертів І населення”
| Вид материала | Документы |
- Прес-конференція, 1019.39kb.
- Позачергові парламентські вибори в Україні, 155.76kb.
- Електронний бюлетень гурт, 682.78kb.
- Аналітичний ракурс 3 актуальна прес-конференція 17 законодавча влада, 510.27kb.
- Аналітичний ракурс 3 актуальна прес-конференція 7 законодавча влада, 426kb.
- Аналітичний ракурс 6 актуальна прес-конференція 12 законодавча влада, 495.69kb.
- Список використаних джерел азаренкова, Г. М. Фінанси підприємств: навчальний посібник, 23.17kb.
- Xіх міжнародна конференція «icys» (далі Конференція), яка відбудеться в Нідерландах, 74.62kb.
- V міжнародна науково-практична конференція молодих учених, аспірантів, студентів, 106.58kb.
- Періодичної Преси "Новини друкованих змі україни", 570.92kb.
Прес-конференція “Парламентські вибори-2006 в оцінках експертів і населення”
18 грудня 2006 року
Українське національне інформаційне агентство — Укрінформ
Організатор прес-конференції — Фонд “Демократичні ініціативи”.
Питання до розгляду:
— Чи були вибори–2006 чесними і демократичними?
— Що заважає виборам в Україні стати механізмом впливу на владу?
— Яким має бути виборчий закон? Хто має обирати Президента України?
— Громадські організації на виборах–2006 — чи була їхня діяльність помітною?
— Стан демократії в Україні в оцінках населення та експертів
— Найвдаліші та найневдаліші політики 2006 року
Учасники:
Олександр Вишняк — керівник фірми “Юкрейніан соціолоджі сервіс”;
Ірина Бекешкіна — науковий керівник Фонду “Демократичні ініціативи”.
Фонд “Демократичні ініціативи” провів 17 листопада–1 грудня 2006 року опитування експертів — журналістів, політологів і соціологів — стосовно їхньої оцінки парламентських виборів-2006. Усього було отримано 75 відповідей. Результати опитування та список експертів наводяться наприкінці прес-релізу.
Відповіді експертів порівнюються з результатами загальнонаціонального опитування населення України, що його провели у 1–12 жовтня 2006 року Фонд “Демократичні ініціативи” та фірма “Юкрейніан соціолоджі сервіс” у співпраці з Freedom House за фінансової підтримки USAID. Усього було опитано 2010 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України. Похибка не перевищує 2.3%.
- Переважна більшість експертів вважають вибори, які відбулися в Україні у 2006 році, чесними та справедливими.
- Більшість експертів вважає, що проведення виборів в Україні є проявом демократичності політичної системи в Україні. Водночас серед населення домінує думка, що проведення виборів в Україні покликане лише створити видимість демократії.
- Серед чинників, що заважають виборам стати механізмом демократичного впливу громадян на владу, експерти вирізняють насамперед невиконання обранцями своїх виборчих обіцянок, відсутність постійного громадського контролю за діяльністю влади, невимогливість громадян до своїх обранців, пасивність. Для населення головним чинником недостатньої дієвості виборів як демократичного механізму є здебільшого невиконання обранцями своїх обіцянок.
- Серед переліку ініціатив громадських організацій, які були найбільш примітні для експертів, перше місце за кількістю згадувань впевнено посідає діяльність Комітету виборців України.
- З-поміж експертів, яким найбільше висловлювали довіру, найбільш авторитетними названо соціолога Ірину Бекешкіну та політолога Володимира Фесенка.
- Серед соціологічних центрів перше місце за рівнем довіри з боку експертів посідає Фонд “Демократичні ініціативи”, друге — Центр економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова, третє — КМІС.
- Серед запропонованих експертам видів виборчого закону, згідно з яким мають відбуватися вибори до ВРУ, найбільш бажаним виявився той, який діє зараз і передбачає формування складу ВРУ лише за партійними списками.
- Більшість експертів пропонують розвести у часі проведення виборів до Верховної та до місцевих рад. Натомість більшість населення хотіла б проведення виборів в один день.
- Вибори Президента України, на думку абсолютної більшості і експертів, і населення, мають здійснюватися громадянами України на загальнонаціональних виборах.
- Сучасний стан демократії в Україні експерти оцінюють вельми позитивно — 6.3 за 10-бальною шкалою. Населення оцінює рівень демократії дещо нижче, посередині між демократією, як проміжний між демократією і диктатурою.
- Нинішній стан свободи слова в Україні переважна більшість експертів оцінює переважно позитивно — вище, ніж населення.. На думку абсолютної більшості експертів, у вітчизняних ЗМІ зараз представлені точки зору як влади, так і опозиції.
- З приводу захищеності української свободи слова експерти у своїй більшості зійшлися на тому, що загалом у неї добрі перспективи, але певні прояви тиску все ж можливі.
- П’ятірка найбільш вдалих політиків 2006 року, за оцінками експертів, виглядає наступним чином: В. Янукович, О. Мороз, Ю. Тимошенко, Ю. Луценко, А. Яценюк.
- Подібну ж п’ятірку політичних невдах очолює нинішній президент України В. Ющенко, а за ним слідують Р. Безсмертний, О.Мороз, Ю. Тимошенко, П. Порошенко.
1. Загальна оцінка експертами чесності виборів-2006
Переважна більшість експертів (67 опитаних) вважає, що вибори, які відбулися в Україні у 2006 році, були чесними та справедливими. Протилежної думки дотримуються лише троє респондентів.
Експерти у більшості (52 респонденти) вважають, що проведення виборів у нашій країні загалом є проявом демократичності політичної системи України. Не погоджуються з цим твердженням, вважаючи подібну “демократичність” радше видимістю демократії, якої насправді в Україні немає, 13 експертів.
У населення, на відміну від експертів, переважає протилежна точка зору — що вибори в Україні — це лише видимість демократії (табл.1).
Таблиця1
Порівняння думки населення та експертів щодо демократичності виборів в Україні (%)
| З яким судженням згодні? | Опитування експертів, листопад–грудень 2006 р. | Опитування населення, жовтень 2006 р. |
| Проведення виборів — це прояв демократичності політичної системи України | 70 | 35 |
| Проведення виборів в Україні покликане лише створити видимість демократії, якої насправді у нас немає | 23 | 48 |
| Важко сказати | 7 | 17 |
2. Оцінка виборів в Україні як механізму демократичної участі громадян у державних справах
Серед чинників, які перешкоджають перетворенню інституту виборів в Україні на механізм демократичної участі громадян у державних справах, найважливішими, на думку експертів, є:
- невиконання народними обранцями своїх виборчих обіцянок (54 експерти);
- відсутність постійного громадського контролю за обраною владою (52 експерти);
- невимогливість самих громадян до своїх обранців, їхня пасивність в цьому сенсі (42 експерти).
Близько третини респондентів (24 опитаних) відзначили також впливовість таких чинників, як формування виконавчої влади не за результатами виборів та неконкретність виборчих програм.
Найменш значущим виявився чинник невідповідності проведення виборів демократичним стандартам — таку відповідь обрало лише четверо експертів.
Крім цього, експерти запропонували й такі причини гальмування подібного перетворення:
- відсутність механізмів забезпечення відповідальності обраних перед виборцями;
- недостатнє забезпечення виборців інформацією, необхідною для свідомого вибору;
- незручні умови для голосування (нестача кабінок, черги і т.д.)
- недосконалість виборчого законодавства та виборчої системи, а також низький рівень політичної еліти.
На думку одного з експертів, головною перешкодою на шляху до функціонування подібного механізму демократичної участі є впроваджена Конституційна реформа, яка “позбавила громадян найголовнішого Конституційного права – обирати і бути обраними”.
Та попри всі вище вказані чинники, двоє респондентів все ж вважають, що вибори в Україні наразі вже є реальним механізмом участі населення у справах держави.
Порівняння думки експертів з громадською думкою населення (табл. 2 ) засвідчує, що експерти, по-перше, називають більше чинників, що стоять на заваді перетворенню виборів на справді демократичний механізм (а кількість відповідей в обох опитуваннях не обмежувалася), по-друге, і це основне, — більшого значення надають активності населення, необхідності провадити постійний контроль за діяльністю влади. Населення ж головним і первинним чинником вважає те, що обранці не виконують своїх обіцянок, при цьому на неконкретність цих обіцянок вони нарікають значно менше, ніж експерти.
Таблиця 2
Що заважає виборам стати механізмом участі населення у здійсненні влади? (у %)
| Що заважає виборам стати механізмом участі населення у здійсненні влади? | Опитування експертів, листопад–грудень 2006 р. | Опитування населення, жовтень 2006 р. |
| Невідповідність проведення виборів демократичним стандартам | 5 | 15 |
| Формування виконавчої влади не за результатами виборів | 32 | 22 |
| Невиконання тими, кого обрали, своїх виборчих обіцянок | 72 | 49 |
| Відсутність постійного громадського контролю за обраною владою | 70 | 24 |
| Неконкретність виборчих програм | 32 | 12 |
| Невимогливість громадян до своїх обранців, пасивність | 56 | 17 |
| Інше | 4 | 1 |
| Ніщо не заважає, вибори в Україні є реальним механізмом участі населення у справах держави | 3 | 6 |
| Важко сказати | — | 14 |
3. Оцінка експертами діяльності громадських організацій під час виборів
Поінформованість респондентів щодо діяльності громадських організацій під час передвиборчої кампанії та власне виборів-2006 виявилася дуже високою. Так, 61 експерт вказав, що безперечно знав про останню, а ще 10 опитаних принаймні “щось про це чули”.
Серед переліку ініціатив громадських організацій, що їх пригадують респонденти, перше місце за кількістю згадувань впевнено посідає діяльність Комітету виборців України, яка полягала передусім у:
- здійсненні контролю за законністю проведення та прозорістю виборчої кампанії (ініціатива “Чисті вибори”);
- ініціативах, пов’язаних із внесенням змін до виборчого законодавства (наприклад, положення, яке дало б змогу брати участь у голосуванні членам ТВК на тій дільниці, де вони працюють в день виборів);
- здійсненні низки моніторингів, таких як моніторинг виборчих програм; моніторинг виборчих списків та моніторинг роботи виборчих комісій;
- перевірці списків виборців, навчанні членів виборчих комісій та проведенні просвітницьких заходів для виборців, які голосують вперше;
- здійсненні паралельних підрахунків голосів.
Окрім діяльності КВУ, експерти також пригадали ініціативи, які формувалися в межах таких проектів, як: громадські кампанії “Усвідомлений вибір-2006” та “Чесні вибори-2006”, “Знаю” (дистрибуція роз’яснювальних матеріалів), кампанія “Freedom House” (підвищення електоральної активності молоді), “Доба вибору” (об’єднання журналістів та громадських діячів м. Рівного у моніторингу перебігу виборів та боротьбі за їхню прозорість).
Також не залишилась поза увагою діяльність таких об’єднань, як ПОРА (вимоги більшої відкритості від влади), коаліція “Воля громади” (а саме робота її прес-центру), Громадська мережа “Опора”, ГАК у Києві (формування виборчих списків на основі оцінок громадян), “Самопоміч” та “Громадський форум” у Львові, “Нічна варта” у Сумах, а також Сумський прес-клуб (створення виборчого прес-центру, де виступали представники всіх виборчих сил, проводилися експертні опитування та медіа-акції).
Окремо, тобто безвідносно до тієї чи іншої організації чи проекту, пригадують респонденти такі громадські ініціативи, як моніторинг за проведенням виборчих кампаній у ЗМІ, соціологічні опитування, екзит-поли та просвітницькі заходи серед виборців “у рамках грантових програм, що надавалися на конкурсній основі українським НГО міжнародними донорами”.
4. Довіра до фахівців (аналітиків, соціологів, політологів, журналістів та ін.) та дослідницьких центрів, які висвітлювали перебіг виборчої кампанії-2006
Найчастіше як найбільш авторитетних фахівців респонденти називали соціолога Ірину Бекешкіну та політолога Володимира Фесенка (кожному з них довіряє близько чверті експертів). Меншим, та все ж значним авторитетом, характеризуються політологи Вадим Карасьов (має довіру 12 респондентів) та Андрій Єрмолаєв (авторитетний для 11 експертів). Причому “рейтинг” В. Карасьова міг би бути вищим, якби не відома інформація про його участь у складі партії “Віче”, яка дає підстави деяким експертам стверджувати про його заангажованість. Прогнозам соціологів Валерія Хмелька та Володимира Паніотто довіряють відповідно 8 та 6 респондентів.
Крім цього, є низка фахівців, яким довіряють окремі респонденти, але які не дістали колективної підтримки опитаних експертів (а саме, були авторитетними для менше ніж 5-ти експертів). Ось їх перелік:
- політологи: О. Гарань, О. Дергачов, О. Доній, В. Небоженко, К. Бондаренко, А. Колодій, К. Матвієнко, А. Окара, М. Погребінський, С. Телешун;
- соціологи: О. Вишняк, О. Балакірєва, В. Васютинський, Є. Головаха, І. Кучерів,
М. Міщенко, Н. Паніна, М. Чурилов;
- журналісти: Ю. Мостова, С. Рахманін, С. Грабовський, А. Золотарьов, І. Луценко, І. Погорєлова, журналісти видання “Дзеркало тижня”;
- інші експерти: І. Попов, В. Бадрак, Д. Ковриженко, М. Попович, а також економісти інвестбанку “FoilSecurutues-Україна”, “CASE-Україна”, аналітики сайту “Телекритика”, представники КВУ.
Близько 10 експертів відзначили, що взагалі нікому не могли довіряти, оскільки всі знані фахівці виконували, на їхню думку, замовлення певних політичних сил (“Всі вони — раби євро і долара!”).
Серед соціологічних центрів перше місце за рівнем довіри за оцінками експертів посідає Фонд “Демократичні ініціативи” (його даним довіряють 39 респондентів), друге — Центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова (до коментарів його експертів прислухається 21 опитуваний), третє — КМІС (за оцінками 19-ти експертів). У своїй меншості експерти схильні довіряти таким організаціям, як Ukrainian Sociology Service (9 опитаних), Центр “Софія” (4 опитаних), “СОЦІС” (3 опитаних). Також окремі експерти позитивно ставляться до таких установ, як Інститут соціальної психології АПН, Київський інститут соціальних досліджень, Центр “Пента”, “ФОМ-Украина”, Центр Тихонова, Центр соціологічних та політологічних досліджень “СОЦІОВИМІР”” та "Соціальний моніторинг".
5. Преференції експертів щодо різноманітних конфігурацій виборчого закону
Серед запропонованих експертам видів виборчого закону, згідно з яким мають проходити вибори до Верховної Ради, найбільш бажаним виявився той, який функціонує сьогодні й передбачає формування складу ВРУ лише за партійними списками — його обрали 22 респонденти. Крім цього, ще 17 експертів також висловилися на захист цього варіанту, але за умов, якщо:
- партійні списки повністю або частково будуть відкритими та підлягатимуть прозорому формуванню для того, щоб виборці могли впливати на рейтинг всередині територіального партійного списку;
- буде забезпечено пропорційність виборчої системи, бажано за реґіональними списками.
15 експертів схвалили інший вид виборчого закону, який вже мав місце в минулому і передбачає змішану структуру вибору: половина за партійними списками, половина — депутати за округами. Причому один з опитаних, коментуючи свою відповідь, зазначив, що у мажоритарних округах має відбуватися другий тур, в результаті якого переможець має набрати понад 50% голосів за будь-якої явки.
Порівняно менше схвалюються інші дві альтернативи виборчого закону, в яких він є повністю мажоритарним і передбачає обрання депутатів індивідуально в округах, але, в одному випадку, тільки тих, кого висувають певні партії; а в іншому — самовисуванців. За ці два варіанти проголосувало відповідно 8 та 6 осіб.
Серед запропонованих самими респондентами варіантів виборчого закону слід відзначити наступні:
- змішаний: “50/50 пропорційно-мажоритарна виборча система, але при цьому кандидати в одномандатних округах висуваються партіями, а уряд формується партією (блоком) — переможцем за партійними списками”;
- змішано-інноваційний: “половина — мажоритарників (від партій, або самовисуванців), а половина — теж мажоритарників, але лише від партій, і що важливо — лише представників тих округів, де вони обираються. (Не менше 5-ти років постійного і реального проживання там)”.
Щодо сумісності виборів до Верховної та до місцевих рад більшість експертів (63 опитаних) пропонують її скасувати, наполягаючи на тому, щоб ці вибори проводилися в різний час.
Водночас експертна думка і думка населення не збігаються, оскільки населення у більшості вважає, що вибори до Верховної Ради і до місцевих рад слід проводити одночасно (табл.3).
Таблиця 3
Думка експертів та населення щодо часу проведення виборів до Верховної Ради та місцевих рад (у %)
| Коли проводити вибори? | Опитування експертів, листопад–грудень 2006 р. | Опитування населення, жовтень 2006 р. |
| Вибори і до Верховної Ради, і до місцевих рад повинні проводитися в один день | 9 | 48 |
| Вибори до Верховної Ради і місцевих рад повинні проводитися у різний час | 87 | 37 |
| Важко сказати | 4 | 15 |
А от щодо виборів Президента України думки експертів та населення збігаються — Президент має обиратися на загальнонаціональних виборах (табл.4).
Таблиця 4
Думка експертів та населення щодо способу обрання Президента України (у %)
| Хто має обирати Президента України? | Опитування експертів, листопад-грудень 2006 р. | Опитування населення, жовтень 2006 р. |
| Громадяни України на загальнонаціональних виборах | 95 | 80 |
| Верховна Рада | 1 | 7 |
| Посада Президента в Україні взагалі не потрібна, її треба скасувати | 4 | 7 |
| Важко сказати | 0 | 6 |
6. Оцінка стану демократії в Україні
Експерти достатньо високо оцінили сучасний рівень демократії в Україні — в середньому у 6.3 бала за 10-бальною шкалою, де “1” — „повна диктатура”, а “10” — “повна демократія”. Це — значно вища оцінка, ніж в експертному опитуванні травня 2004 року, коли середня оцінка експертів становила 4.3 бала, тобто ближче до полюсу диктатури, ніж до демократії. Водночас в опитуванні населення хоч оцінки рівня демократії теж дещо зросли порівняно з 2004 роком, але вони істотно гірші, ніж серед експертів (табл. 5).
Таблиця 5
Стан демократії в Україні в очах населення й експертів (у балах, за 10-бальною шкалою)
| | Травень 2004 | Березень 2005 | Листопад–грудень 2006 |
| Населення | 4.85 | - | 5.0 |
| Експерти | 4.3 | 6.7 | 6.2 |
А от щодо найбільш бажаного типу державного устрою для України позиції населення й експертів близькі. Більшість експертів (60 респондентів) підтримують демократичний устрій, натомість 9 опитаних схиляються до думки, що за певних обставин авторитарний режим може бути кращим, ніж демократичний. Четверо ж респондентів вважають, що наявність або відсутність у країні демократичного режиму загалом не надто важливі для її громадян. Серед населення теж вочевидь переважає думка на підтримку демократії (табл. 6).
Таблиця 6
Думки населення і експертів щодо найбільш бажаного типу державного устрою для України (у %)
| З яким із наведених суджень більше згодні? | Опитування експертів, листопад–грудень 2006 р. | Опитування населення, жовтень 2006 р. |
| Демократія — найбільш бажаний тип державного устрою для України | 80 | 53 |
| За певних обставин авторитарний режим може бути кращим, ніж демократичний | 12 | 21 |
| Загалом для людей не має значення, демократичний режим у країні чи ні | 5 | 11 |
| Важко сказати | 3 | 14 |
Найбільш неоднозначними виявилися думки експертів з приводу ролі та значення певної групи сильних лідерів для майбутнього країни. Майже половина опитаних (37 експертів) стверджує, що подібна група не зможе “зробити для країни більше, ніж усі закони та дискусії”, натомість 31 респондент має абсолютно протилежну думку. Решта 7 експертів не визначилися з відповіддю на це запитання.
А населення ще більше, ніж експерти, впевнене в тому, що сильні лідери країні потрібні більше, ніж закони і дискусії (табл. 7).
Таблиця 7
Чи згодні Ви, що кілька сильних лідерів можуть зробити для країни більше, ніж усі закони та дискусії? (у %)
| Чи згодні? | Опитування експертів, листопад–грудень 2006 р. | Опитування населення, жовтень 2006 р. |
| Так | 41 | 56 |
| Ні | 49 | 26 |
| Важко сказати | 10 | 18 |
7. Оцінка наявності в Україні свободи слова
Нинішній стан свободи слова в Україні переважна більшість експертів оцінює доволі високо — між “6” та “8” балами за 10-бальною шкалою. Тобто, середня оцінка становить 6.6 бали. Це – вдвічі вище за ту оцінку рівня свободи слова, яку журналісти дали у травні 2004 року (тоді було 3.3 бала), але дещо нижче, ніж у березні 2005 року (7.0 бала).
Одним із підтверджень визнання експертами наявності в Україні свободи слова є їхня майже одностайна думка (86%), що на сьогодні в українських ЗМІ представлені різні точки зору — як влади, так і опозиції — з різноманітних суспільних проблем. Лише 7 з опитаних експертів дотримуються протилежної думки і заперечують частоту подібної представленості.
І тут спостерігається очевидний прогрес порівняно з ситуацією “кучмівського” періоду, коли в опитуванні травня 2004 року 73% опитаних журналісти вважали, що точка зору опозиції дуже чи досить рідко представлена у ЗМІ.
З приводу захищеності української свободи слова експерти у своїй більшості (52 опитаних) зійшлися на тому, що загалом у неї добрі перспективи, але певні прояви тиску все ж можливі. 13 респондентів вважають, що основна частина ЗМІ прислужуватиметься новій владі, але й опозиція матиме свій інформаційний ресурс.
Лише 4 опитаних налаштовані песимістично і вважають, що “скоро у сфері медіа все стане так, як і було за Кучми-Медведчука, лише керманичі будуть інші”. Натомість 3 експерти наполягають на тому, що свобода слова в Україні вже невідворотна.
Цікаво порівняти думки експертів щодо перспектив розвитку свободи слова в Україні, висловлені у березні 2006 року, після Помаранчевої революції, і тепер, коли влада змінилася (табл. 8). Як бачимо, дещо поменшало оптимістів, які вважають свободу слова невідворотною. Натомість значно менше стало й повних песимістів, що очікують повернення у медіа часів кучмізму.
Таблиця 8
Чи можна сказати, що в Україні свобода слова захищена? (у %)
| Точки зору | Опитування експертів, березень 2006 р. | Опитування експертів, листопад–грудень 2006 р. |
| Так, свобода слова в Україні вже невідворотна | 7 | 4 |
| Загалом у свободи слова добрі перспективи, але певні прояви тиску можливі | 60 | 69 |
| Основна частина ЗМІ прислужуватиме новій владі, але й опозиція матиме свій інформаційний ресурс | 12 | 17 |
| Скоро у сфері медіа все стане так, як і було за Кучми-Медведчука, лише керманичі будуть інші | 13 | 5 |
| Важко сказати | 13 | 5 |
8. Оцінка успішності українських політиків
П’ятірка найбільш вдалих політиків 2006 року, за оцінками експертів, має такий вигляд. Перше місце посідає В. Янукович — його успіхи оцінили 48 респондентів; друге — О. Мороз (31 респондент); не набагато відстає від нього Ю. Тимошенко (29 опитаних); на четвертому місці — Ю. Луценко (19 опитаних) і завершує п’ятірку А. Яценюк (10 опитаних).
Окрім перерахованих особистостей, успішними політиками деякі експерти вважають:
Р. Ахметова, П. Симоненка, М. Катеринчука, Є. Кушнарьова, В. Балогу, М. Поживанова,
Б. Тарасюка, П. Порошенка, В. Гайдука та Т. Чорновола.
П’ятірку політичних невдах очолює нинішній Президент України В. Ющенко — його політичні промахи відзначили 52 експерти. Слідом за ним ідуть Р. Безсмертний (27 опитаних) та вже присутні у попередньому списку О. Мороз (19 опитаних) та
Ю. Тимошенко (14 опитаних). На останньому місці цієї п’ятірки експерти розмістили
П. Порошенка (13 опитаних).
До невдалих політиків деякі експерти також віднесли: В. Литвина, О. Рибачука,
Ю. Єханурова, Н. Шуфрича, П. Симоненка, Л. Черновецького, Н. Вітренко, Ю. Луценка,
В. Щербаня, Т. Чорновола, Р. Богатирьову, С. Зінченка, В. Медведчука, В. Януковича,
В. Пинзеника, М. Катеринчука, О. Калашникова, М. Азарова, Д. Табачника, М. Бродського, Б. Тарасюка та Р. Зварича.
Прес-реліз підготували Марія Діденко та Анна Журавльова.
Результати опитування експертів
(у кількості голосів)
1. Як Ви вважаєте, чи були вибори-2006 чесними і справедливими?
1 – Так, були повністю чесними і справедливими 5
2 – Загалом були чесними і справедливими 62
3 – Загалом були не чесними і не справедливими 1
4 – Ні, зовсім не були чесними і справедливими 2
5 – Важко сказати 5
2. З яким із наведених суджень Ви більш згодні?
1 – Проведення виборів – це прояв демократичності політичної системи України 52
2 – Проведення виборів в Україні покликане лише створити видимість демократії,
якої насправді у нас немає 13
3 – Важко сказати 10
3. Що заважає виборам в Україні стати механізмом демократичної участі громадян у державних справах? (Зазначте ті чинники, які Ви вважаєте найбільш значущими).
1 – Невідповідність проведення виборів демократичним стандартам 4
2 – Формування виконавчої влади не за результатами виборів 24
3 – Невиконання тими, кого обрали, своїх виборчих обіцянок 54
4 – Відсутність постійного громадського контролю за обраною владою 52
5 – Неконкретність виборчих програм 24
6 – Невимогливість громадян до своїх обранців, пасивність 42
7 – Інше 12
8 – Ніщо не заважає, вибори в Україні є реальним механізмом участі
населення у справах держави 2
9 – Важко сказати 0
4. Чи знали Ви щось про діяльність громадських організацій під час виборів?
1 – Так, знав 61
2 – Щось про це чув 10
3 – Не знав нічого 1
4 – Мене це зовсім не цікавило 3
5. Хто з аналітиків (соціологів, політологів інших фахівців) був для Вас найбільш авторитетним під час виборчої кампанії?
1 – І. Бекешкіна 21
2 – В. Фесенко 20
3 – В. Карасьов 12
4 – А. Єрмолаєв 11
5 – В. Хмелько 8
6 – В. Паніотто 6
7 – В. Полохало 5
8 – І. Кучерів 4
9 – О. Гарань 4
10 – Д. Видрін 3
6. А яким соціологічним центрам Ви були найбільш схильні довіряти під час виборчої кампанії?
1 – Фонд “Демократичні ініціативи” 39
2 – Центр ім. Разумкова 31
3 – КМІС 19
4 – Ukrainian Sociology Service 9
5 – Центр “Софія” 4
6 – Социс 3
7. Як Ви вважаєте, яким має бути виборчий Закон на виборах до Верховної Ради?
1 – Такий, як сьогодні — лише за партійними списками 22
2 – Такий, як раніше — половина за партійними списками, половина — депутати за округами 15
3 – Повністю мажоритарний — коли усі кандидати обираються індивідуально в округах, і можуть висуватися не лише партіями, а й самовисуванням 6
4 – Повністю мажоритарний — депутати обираються індивідуально в округах, але висувається лише партіями 8
5 – Інший варіант 23
6 – Важко сказати 1
7 – Мені це байдуже 0
8. Як Ви вважаєте, вибори до Верховної Ради та вибори до місцевих органів влади повинні проводитися одночасно чи у різний час?
1 – Вибори і до Верховної Ради, і до місцевих рад повинні проводитися в один день 6
2 – Вибори до Верховної Ради і місцевих рад повинні проводитися у різний час 63
3 – Важко сказати 3
9. Хто, на Вашу думку, має обирати Президента України?
1 – Громадяни України на загальнонаціональних виборах 70
2 – Верховна Рада 1
3 – Посада Президента в Україні взагалі не потрібна, її треба скасувати 3
4 – Важко сказати 0
10. Нижче наведено шкалу, де “1” означає повністю диктаторський режим і “10” —повністю демократичний режим. Де б Ви розмістили сучасну Україну?
1 (Повна диктатура) 1
2 1
3 2
4 1
5 16
6 19
7 21
8 11
9 1
10 (Повна демократія) 2
Середній бал – 6.3
11. З яким із наведених суджень Ви більше згодні?
1 – Демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України 60
2 – За певних обставин авторитарний режим може бути кращим, ніж демократичний 9
3 – Загалом для людей не має значення, демократичний режим у країні чи ні 4
4 – Важко сказати 2
12. Чи згодні Ви, що кілька сильних лідерів можуть зробити для країни більше, ніж усі закони та дискусії?
1 – Так 31
2 – Ні 37
3 – Важко сказати 7
13. Як Ви оцінюєте нинішній стан свободи слова в Україні?
1 (Дуже поганий) 1
2 1
3 2
4 4
5 6
6 12
7 17
8 23
9 7
10 (Дуже добрий) 0
Середній бал – 6.7
14. Чи часто у ЗМІ представлені різні точки зору — як влади, так і опозиції — з різних суспільних проблем?
1 –Дуже рідко 1
2 – Досить рідко 7
3 – Досить часто 46
4 – Дуже часто 17
5 – Важко сказати 3
15. Чи можна сказати, що в Україні свобода слова є захищеною?
1 – Так, свобода слова в Україні вже невідворотна 3
2 – Загалом у свободи слова добрі перспективи, але певні прояви тиску можливі 52
3 – Основна частина ЗМІ буде прислужувати новій владі, але й нова опозиція матиме свій інформаційний ресурс 13
4 – Скоро у сфері медіа все стане так, як і було за Кучми-Медведчука, лише керманичі будуть інші 4
5 – Важко сказати 2
16. Кого Ви вважаєте найвдалішим політиком 2006 року? (Назвіть не більше трьох)
1 – В. Янукович 48
2 – О. Мороз 31
3 – Ю. Тимошенко 29
4 – Ю. Луценко 19
5 – А. Яценюк 10
6 – Р. Ахметов 7
7 – П. Симоненко 5
17. Кого Ви вважаєте найбільш невдалим політиком 2006 року? (назвіть не більше трьох)
1 – В. Ющенко 52
2 – Р. Безсмертний 27
3 – О. Мороз 19
4 – Ю. Тимошенко 14
5 – П. Порошенко 13
6 – В. Литвин 6
7 – О. Рибачук 4
Список опитаних
- Андрушко Сергій, м. Київ
- Бабчук Емма Антонівна, м. Київ
- Богуцький Олександр, м. Київ
- Буров Ігор, м.Київ
- Вишняк Олександр, м.Київ
- Гарань Олексій, м. Київ
- Герасимчук Вікторія, м. Київ
- Глущенко Дарія, м. Київ
- Горбань Юрій, м. Київ
- Дергачов Олександр, м. Київ
- Дорош Світлана, м. Київ
- Зам’ятін Віктор, м. Київ
- Злобіна Олена, м. Київ
- Золотарьов Володимир, м. Київ
- Ївженко Тетяна, м. Київ
- Ковриженко Денис, м. Київ
- Когут Ігор, м. Київ
- Королько Валентин, м. Київ
- Кульчинський Микола, м. Рівне
- Лавринович Олександр, м. Львів
-
Латишев Віталій, м. Черкаси
- Лациба Максим, м. Київ
- Левицька Галина, м. Київ
- Лігачова Наталя, м. Київ
- Луканов Юрій, м. Київ
- Макєєв Сергій, м. Київ
- Малинкович Володимир, м. Київ
- Марциновський Анатолій, м. Київ
- Медвєдєв Олег, м. Київ
- Милосердова Олена, м. Київ
-
Мичко Світлана, м. Тернопіль
- Міщенко Михайло, м. Київ
Москалюк Тарас, м. Донецьк
- Немченко Тетяна, м. Черкаси
- Несенюк Микола, м. Київ
- Олеарчик Роман, м. Київ
-
Онисько Олег, м. Львів
Павлишин Андрій, м. Львів
- Палій Олександр, м. Київ
- Плашкін Ігор, м. Київ
- Побережна Юлія, м. Київ
- Погребинський Михайло, м. Київ
- Полторак Володимир, м. Дніпропетровськ
- Притула Володимир, м. Симферополь
- Просяник Tамара, м. Кременчуг
- Рєзнік Олександр, м.Київ
- Різун Володимир, м. Київ
- Романюк Валентина, м. Рівне
- Руденко Сергій, м. Київ
- Рябошапка Світлана, м. Київ
- Рябчук Микола, м. Київ
-
Сахаров Генадій, м. Дніпропетровськ
- Северін Микола, м. Луганськ
Семена Микола, м. Сімферополь
- Сокульський Євген, м. Запоріжжя
- Стоякін Василь, м. Дніпропетровськ
- Стріха Максим, м. Київ
- Стукало Сергій , м. Київ
- Стус Віктор, м. Симферополь
- Тарасенко Тетяна, м. Тернопіль
- Терещенко Олесь, м. Київ
- Тичина Іван, м. Житомир
- Тищенко Юлія, м. Київ
-
Федака Сергій, м. Ужгород
Федорина Алла, м. Суми
- Фесенко Володимир, м. Київ
- Чайковський Роман, м. Київ
- Чекмишев Олександр, м. Київ
- Чок Юлія, м. Київ
- Чопенко Володимир, м. Київ
- Шевченко Тарас, м. Київ
- Штурхецький Сергій, м. Рівне
-
Шуль Олена, м. Тернопіль
- Щегельський Антон, м. Київ
- Ясенов Євген, м. Донецьк
Результати загальнонаціонального опитування населення України
Загальнонаціональне опитування населення України було проведене 1–12 жовтня 2006 р. Фондом “Демократичні ініціативи” та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” у співпраці з Freedom House за фінансової підтримки USAID. Усього було опитано 2010 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України. Похибка не перевищує 2.3%.
1. З яким з наведених суджень Ви більш згодні?
1 – Проведення виборів – це прояв демократичності політичної системи України 35,0
2 – Проведення виборів в Україні покликане лише створити видимість демократії,
якої насправді у нас немає 47,8
3 – Важко сказати 17,2
2. Що заважає виборам в Україні стати механізмом демократичної участі громадян у державних справах? (Зазначте ті чинники, які Ви вважаєте найбільш значущими). (Варіанти зачитати)
1 – Невідповідність проведення виборів демократичним стандартам 15,5
2 – Формування виконавчої влади не за результатами виборів 22,1
3 – Невиконання тими, кого обрали, своїх виборчих обіцянок 47,3
4 – Відсутність постійного громадського контролю за обраною владою 23,7
5 – Неконкретність виборчих програм 12,3
6 – Невимогливість громадян до своїх обранців, пасивність 17,3
7 – Інше (що?) 1,2
8 – Ніщо не заважає, вибори в Україні є реальним механізмом участі
населення у справах держави 6,1
9 – Важко сказати 14,2
3. Чи знаєте Ви щось про діяльність громадських організацій під час виборів, які не підтримували певні партії (блоки), а займалися спостереженням за чесністю виборів, просвітою виборців тощо?
1 – Так, знаю 24,6
2 – Щось про це чув 30,1
3 – Не знаю нічого 35,7
4 – Мене це зовсім не цікавить 9,6
4. Як Ви вважаєте, чи потрібна така діяльність громадських організацій під час виборів?
1 – Так, дуже потрібна 28,2
2 – Загалом потрібна 36,7
3 – Загалом не потрібна 5,7
4 – Зовсім не потрібна 6,2
5 – Важко сказати 23,1
5. Як Ви вважаєте, чим повинні займатися під час виборів громадські організації? (Зазначте усі потрібні відповіді
1 – Роз’яснювати виборцям процедуру голосування 44,0
2 – Фіксувати порушення виборчого законодавства та прав виборців 50,6
3 – Контролювати підрахунок голосів 50,6
4 – Контролювати фінансування учасників виборчого процесу 21,2
5 – Добиватися рівного доступу усіх учасників вибору до засобів масової інформації 20,2
6 – Допомагати виборцям оскаржувати у суді порушення їхній прав 20,7
7 – Допомагати виборцям у аналізі виборчих програм 19,3
8 – Проводити незалежні соціологічні опитування 14,5
9 – Інше (що?) 4,5
6. Під час виборів громадські організації розповсюджували літературу (брошури, листівки та ін.), які не агітували, за кого голосувати, а давали об’єктивну інформацію про програми партій (блоків), роз’яснювали порядок голосування тощо. Чи траплялася Вам така література?
1 – Так 48,7
2 – Ні 36,4
3 – Мене це взагалі не цікавить 14,9
7. Якщо Ви знайомі з такою просвітницькою літературою, чи була вона для Вас корисною?
1 – Так, дуже корисною 23,1
2 – Загалом корисною 33,2
3 – Ні, не була корисною 16,9
4 – Мене така інформація не цікавить 26,8
8. Вибори до Верховної Ради в березні 2006 проводилися не так, як у 2002 році, а відповідно до нового виборчого закону. Якщо говорити в цілому, чи підтримуєте Ви ці зміни у виборчому законодавстві?
1 – Я не знаю, у чому полягають зміни 22,0
2 – Повністю підтримую ці зміни 12,6
3 – Скоріше підтримую 17,7
4 – Наскільки підтримую, настільки й не підтримую 12,9
5 – Скоріше не підтримую 10,6
6 – Зовсім не підтримую 8,3
7 – Важко відповісти 16,0
9. Як Ви вважаєте, яким має бути виборчий Закон на виборах до Верховної Ради?
1 – Такий, як зараз — лише за партійними списками 25,2
2 – Такий, як раніше — половина за партійними списками, половина – депутати за округами 13,1
3 – Повністю мажоритарний — коли усі кандидати обираються індивідуально в округах і можуть висуватися не лише партіями, а й самовисуванням 16,3
4 – Повністю мажоритарний — депутати обираються індивідуально в округах, але висувається лише партіями 5,6
5 – Інший варіант (який?) 0,4
6 – Важко сказати 24,9
7 – Мені це байдуже 14,4
10. Хто, на Вашу думку, має обирати Президента України?
1 – Громадяни України на загальнонаціональних виборах 80,1
2 – Верховна Рада 7,1
3 – Посада Президента в Україні взагалі не потрібна, її треба скасувати 7,1
4 – Важко сказати 5,6
11. Як ви вважаєте, вибори до Верховної Ради та вибори до місцевих органів влади повинні проводитися одночасно чи у різний час?
1 – Вибори і до Верховної Ради, і до місцевих рад повинні проводитися в один день 48,3
2 – Вибори до Верховної Ради і місцевих рад повинні проводитися у різний час 37,4
3 – Важко сказати 14,4
12. Що для Вас насамперед означає демократія? (Оберіть не більше двох варіантів)
1 – Проведення чесних справедливих виборів 32,9
2 – Незалежність судової системи, панування закону 24,5
3 – Виконання тими, кого обрали, своїх виборчих обіцянок 28,5
4 – Постійний громадський контроль за обраною владою 11,5
5 – Добробут, стабільне економічне зростання 27,8
6 – Безпека для моєї сім’ї 13,4
7 – Чіткий міжнародний політичний курс 5,6
8 – Суспільні конфлікти 1,6
9 – Парламент, що обстоює мої політичні погляди 5,0
10 – Соціальне розшарування суспільства на бідних і багатих, зубожіння 1,6
11 – Свобода слова, думок, засобів масової інформації, релігії тощо 15,9
12 – Можливість громадян брати участь в управлінні, у громадському житті 8,8
13 – Соціальний захист, соціальні гарантії 12,9
14 – Безвладдя і хаос 1,9
15 – Інше (що?) 0,8
16 – Важко сказати 6,0
13. Нижче наведено шкалу, де “1” означає повністю диктаторський режим і “10” — означає повністю демократичний режим. Де б Ви розмістили сучасну Україну?
1 – Повністю диктаторський режим 5,9
2 5,8
3 11,1
4 14,8
5 22,3
6 16,5
7 13,0
8 6,0
9 3,2
10 – Повністю демократичний режим 1,4
Середній бал – 5.01
14. Наскільки Ви задоволені тим, як функціонує демократія в Україні?
1 – Зовсім не задоволений 26,3
2 – Переважно не задоволений 36,9
3 – Переважно задоволений 22,9
4 – Повністю задоволений 1,8
5 – Важко сказати 12,2
15. З яким із наведених суджень Ви більше згодні?
1 – Демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України 53,5
2 – За певних обставин авторитарний режим може бути кращим, ніж демократичний 21,5
3 – Для такої людини, як я, не має значення, демократичний режим у країні чи ні 10,9
4 – Важко сказати 14,0
16. Чи згодні Ви, що кілька сильних лідерів можуть зробити для країни більше, ніж усі закони та дискусії?
1 – Так 55,9
2 – Ні 25,6
3 – Важко сказати 18,5
17. Як Ви вважаєте, чи можуть такі люди, як Ви, реально впливати на владу й ухвалення рішень?
1 – Ні, не можуть ніколи 36,1
2 – Можуть, але дуже рідко 40,0
3 – Можуть, і вельми часто 8,0
4 – Можуть практично завжди 3,5
5 – Важко сказати 12,3
18. Чи існують конкретні механізми, які дають змогу пересічним громадянам України впливати на ухвалення певних державних рішень нижчеперерахованих органів і організацій? (Зазначте все, що вважаєте за потрібне)
1 – Вибори Президента 37,6
2 – Вибори до Верховної Ради 34,5
3 – Вибори місцевої влади 27,8
4 – Участь у діяльності політичних партій 7,6
5 – Участь у громадських обговореннях 7,0
6 – Звернення до засобів масової інформації 11,7
7 – Звернення до Президента 6,7
8 – Звернення до депутатів Верховної Ради 5,7
9 – Звернення до депутатів місцевих рад 6,9
10 – Звернення до мерів 7,4
11 – Участь у діяльності громадських організацій 12,3
12 – Участь у мітингах, демонстраціях, пікетах 24,5
13 – Участь у страйках 16,4
14 – Збирання підписів, підписання петицій 12,8
15 – Судові позови до органів влади 8,5
16 – Участь у референдумах 21,4
17 – Інше (що?) 1,8
18 – Насправді пересічний громадянин ніяк на рішення влади вплинути не може 35,9
19. Як Ви вважаєте, чи достатньо Ви інформовані щодо діяльності влади у Вашому місті (селі)?
1 – Вважаю, що достатньо 22,8
2 – Вважаю, що недостатньо 59,4
3 – Це мене не цікавить 8,2
4 – Важко відповісти 9,6
20. Як Ви вважаєте, чи потрібні у Вашому місті (селі) такі організації громадян, які спостерігали б за діяльністю місцевої влади?
1 – Так 68,3
2 – Ні 12,8
3 – Важко сказати 18,9
21. А чим, на Вашу думку, повинні займатися такі організації, які спостерігають за діяльністю місцевої влади? (Зазначте те, що Вам видається важливим)
1 – Контролювати, як виконуються ухвалені владою рішення 48,3
2 – Аналізувати, за допомогою незалежних фахівців, ті рішення,
які влада збирається ухвалювати 24,9
3 – Доносити до громадян інформацію про рішення, які влада збирається ухвалювати 34,3
4 – Організовувати громадські слухання 15,2
5 – Допомагати громадянам обстоювати свої права 36,1
6 – Домагатися у влади періодичних звітів щодо її діяльності 28,3
7 – Організовувати акції протесту, якщо рішення влади будуть завдавати шкоду 16,7
8 – Інше (що?) 1,2
9 – Вважаю, що діяльність таких організацій взагалі не потрібна 8,1
10 – Важко сказати 16,6
22. Якщо у місті (селі) діють (чи діятимуть) такі організації, що спостерігатимуть за владою, чи буде Вам цікава їхня діяльність?
1 – Так 66,0
2 – Ні 15,5
3 – Важко сказати 18,5
23. Які проблеми, на Вашу думку, найбільш актуальні для країни сьогодні? Будь ласка, уважно прочитайте список і оберіть не більше 10 тем.
1 – Прискорення темпів економічного розвитку країни 39,0
2 – Подолання безробіття 41,6
3 – Пенсійна реформа 32,8
4 – Боротьба зі злочинністю 35,0
5 – Удосконалення податкової системи 12,5
6 – Соціальний захист незаможних 35,7
7 – Поліпшення медичного обслуговування 42,5
8 – Підвищення загального рівня зарплат, пенсій, стипендій 52,8
9 – Забезпечення країни енергоресурсами 18,3
10 – Реформування політичної системи, адміністративна реформ 6,3
11 – Зменшення плати за квартиру та комунальні послуги 42,8
12 – Подолання моральної кризи у суспільстві 9,1
13 – Підтримка сільського господарства 24,4
14 – Підтримка національної культури та української мови 6,0
15 – Боротьба з корупцією 30,0
16 – Зниження рівня соціального розшарування у суспільстві на бідних і багатих 17,2
17 – Забезпечення свободи слова 7,1
18 – Розв’язання екологічних проблем, охорона природи 15,2
19 – Розвиток демократії у суспільстві, можливість для людей впливати на владу 8,2
20 – Підтримка материнства та дитинства 19,4
21 – Розвиток фізичної культури та спорту 4,5
22 – Освітня реформа, вдосконалення шкільної освіти 8,8
23 – Забезпечення доступу молоді до вищої освіти 14,3
24 – Зниження цін на продукти і товари першої необхідності 36,3
25 – Подолання конфлікту релігійних конфесій 2,2
26 – Надання реґіонам, місцевій владі більших повноважень 4,9
27 – Забезпечення прав і свобод людини 8,8
28 – Подолання розколу України за Схід та Захід 10,5
29 – Боротьба з олігархами 8,7
30 – Вирішення статусу російської мови в Україні 12,6
31 – Вступ України до ЄС 4,6
32 – Вступ України до НАТО 4,3
33 – Вступ України до Єдиного економічного простору з Росією,
Білоруссю і Казахстаном 9,6
34 – Повернення втрачених заощаджень з Ощадбанку 18,2
35 – Повернення у державну власність незаконно приватизованих підприємств 10,0
36 – Інше (що?) 0,7
37 – Важко відповісти 11,0