Містять тематичний план курсу, плани семінарських занять, завдання для практичних занять, список навчальної та спеціальної літератури до всіх тем, питання до іспиту.
| Вид материала | Документы |
- Містять тематичний план курсу, плани практичних занять, завдання для практичних занять,, 881.72kb.
- Навчально-тематичний план курсу "Менеджмент" 4 Програма курсу "Менеджмент" 5 Методичне, 3026.86kb.
- Плани семінарських, практичних занять та самостійної роботи, 892.56kb.
- В. М., Огородник І. С. Філософія методичні вказівки до семінарських занять для студентів, 832.49kb.
- Петрушенко Віктор Леонтійович загальна редакція, тематика лекційного курсу, плани семінарських, 728.03kb.
- Програма І плани семінарських занять з курсу „ етика та естетика" (для студентів, 347.76kb.
- Тематичний план дисципліни Плани лекцій та семінарських (практичних) занять. Завдання, 564.17kb.
- Методика розслідування окремих видів злочинів Плани семінарських, практичних, 1121.64kb.
- Програма навчальної дисципліни робоча програма навчальної дисципліни кваліфкаційні, 680.22kb.
- Тематичний план занять «Патофізіологія ендокринної та нервової систем» Для студентів, 1055.52kb.
-
27
МОДУЛЬ №2
Загальна характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту і особливості їх кваліфікації
8
4
2
2
-
-
4
28
Кримінально-правова характеристика та особливості кваліфікації порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами та порушень чинних на транспорті правил
8
4
2
2
-
-
4
29
Кримінально-правова характеристика та особливості кваліфікації незаконного заволодіння транспортним засобом, а також знищення, підробки, або заміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу
8
4
2
2
-
-
4
30
Кримінально-правова характеристика та особливості кваліфікації порушень правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху. Кримінально-правова характеристика та особливості кваліфікації випуску в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або іншого порушення їх експлуатації
12
4
2
2
-
-
8
31
Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.
16
8
4
4
-
-
8
32.
Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян. Злочини, які посягають на життя та здоров’я працівників ДАІ.
16
8
4
4
-
-
8
33
Злочини у сфері службової діяльності працівників ДАІ.
16
8
4
4
-
-
8
34.
Злочини проти правосуддя, які вчиняються працівниками ДАІ.
16
8
4
4
-
-
8
ВСЬОГО
288
136
68
68
-
Курсова
робота
152
ІСПИТ
-
-
-
-
-
-
-
Загальні методичні рекомендації щодо вивчення
Особливої частини Кримінального права України
Програма дисципліни «Кримінальне право» призначена для підготовки спецiалiстiв-юристiв, розроблена згідно з навчальним планом, передбачає вивчення основних положень науки кримінального права та кримінального законодавства.
Дисципліна «Кримінальне право» складається із Загальної та Особливої частин. Передбачає вивчення кримінального законодавства України, його принципів, підстав кримінальної вiдповiдальностi та загальних положень ознак злочину, ознак окремих злочинів, правил їхньої квалiфiкацiї, вiдокремлення злочинiв один вiд одного та сумiжних з ними дiянь, систему, види кримiнальних покарань, пiдстави та порядок призначення покарань, умови звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi, її замiну заходами примусового впливу, погашення та зняття судимостi.
Згiдно з тематичним планом основнi види занять становлять лекцii, семiнари, модульні контролі, залік і екзамен.
Починаючи підготовку до заняття, курсанти повинні
ЗНАТИ :
- кримінальне законодавство України, керiвнi постанови Пленуму Верховного Суду України з питань застосування кримінального законодавства, стан судової практики;
- стан основних проблем науки кримінального права;
- предмет і принципи кримінального законодавства, його систему;
- підстави кримінальної вiдповiдальностi;
- основні інститути кримінального права;
- систему та види кримінальних покарань, умови та порядок їхнього застосування;
- правила квалiфiкацiї злочинів;
- склади конкретних злочинів.
ВМІТИ :
- орiєнтуватися в системi кримiнального законодавства та знаходити в ньому необхідну для конкретного випадку норму;
- тлумачити чинне кримінальне законодавство;
- квалiфiкувати злочин в точнiй вiдповiдностi до закону;
- обчислювати строки давностi та погашення судимостi;
- аналiзувати тенденцiї юридичної практики та оцiнювати їх в аспекті вiдповiдностi до закону.
У процесi навчання курсанти зобов’язані показати теоретичнi знання вивченого курсу кримiнального права та вмiння поєднати їх з практикою роботи в ОВС взагалі та у ДПС зокрема.
Для успiшного вивчення Особливої частини Кримінального права курсанти зобов’язанi глибоко засвоїти чинне кримiнальне законодавство, правильно розумiти основнi положення, поняття й iнститути кримінального права, що є пiдставою для дотримання законностi в практичнiй дiяльностi.
Готуючись до заняття, треба враховувати, що при викладеннi деяких питань необхiдно розкрити змiст положень Конституцiї України, окремих постанов Пленумiв Верховного Суду України, Правил дорожнього руху, закону України „Про транспорт”.
Передусiм необхiдно зазначити, що це норми, якi встановлюють пiдставу для кримiнальної вiдповiдальностi.
Кримiнальне право має свій предмет регулювання – це суспiльнi відносини, якi виникають у зв’язку зі скоєнням злочину між суб’єктами цих вiдносин i державою в особі її правоохоронних органiв.
Розглядаючи питання про завдання кримінального права, необхідно підкреслити, що вони випливають із функцiй Української держави, тобто їхня основна мета – захист суспiльства вiд злочинних посягань та встановлення соцiальної справедливостi.
Курсанти повинні звернути увагу на те, що завдання кримiнального права сформульованi в Конституцiї України.
Курсантам передусiм необхiдно знати, що кримiнальне право є сукупнiстю норм, встановлених законом, який визначає ознаки злочинiв, а також види та розмiри покарань, що можуть бути призначенi особi, яка скоїла злочин.
Досить часто курсанти, вiдповiдаючи на питання, залишають поза увагою важливi змiни та доповнення, внесенi до кримiнального законодавства за останнi роки.
Знання чинного законодавства та iнших нормативних актiв, а також постанов Пленуму Верховного Суду України, мають велике значення при застосуваннi кримiнальних законiв у правоохороннiй дiяльностi ОВС, змiцненнi правопорядку та органiзації безпеки дорожнього руху.
Курсант факультету безпеки дорожнього руху особливо має знати поняття злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, їх загальну характеристика та види. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки цих злочинів. Види об’єктів. Проблеми систематизації юридичних складів злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Особливості та проблеми застосування норм кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Шляхи вдосконалення кримінального законодавства щодо юридичних складів злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Курсант факультету безпеки дорожнього руху має бути спроможним дати кримінально-правову характеристику таким злочинам, як злочинне порушення діючих на транспорті правил, порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху.
Фахiвець-юрист повинен умiти правильно тлумачити та застосовувати закони, дослiджувати та юридично точно квалiфiкувати рiзнi злочини, приймати правовi рiшення в точнiй вiдповiдностi до закону, складати нормативнi й iндивiдуальнi правовi акти, узагальнювати юридичну практику щодо запобiгання злочинам, змiцнення правопорядку, пропаганди законiв і правового виховання громадян, а також мати iншi вмiння та навички, якi дозволяють квалiфiковано здiйснювати професiйну юридичну дiяльнiсть.
Рекомендовано при підготовці до заняття використовувати кримiнальний кодекс видання 2009 р. Для бiльш повного та докладного одержання консультацiй і рекомендацiй з питань теми кримiнального права рекомендується використовувати підручники за редакцією В.В. Сташиса, Е.Л.Стрельцова, М.І.Мельника, М.І. Коржанського та методичнi рекомендацiї з підготовки до практичних та семiнарських занять, а також альбоми схем.
Список скорочень
ВВСУ – Вісник Верховного Суду України;
ВВР – Відомості Верховної Ради України (до № 40 1991 року Верховної Ради УРСР);
ВКСУ – Вісник Конституційного Суду України;
ВСУ – Верховний Суд України;
ГУ – Голос України;
ЗП України – Збірник постанов Уряду України;
ЗУ – Закони України;
КК України – Кримінальний кодекс України;
КПК України – Кримінально процесуальний кодекс України;
ОВУ – Офіційний вісник України;
ПВСУ – Пленум Верховного Суду України;
ПУ – Право України;
Постанови... Т. 1 – Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963 – 2000): Офіц. вид.: У 2-х т. / За заг.ред. В. Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000.– Т. 1 – 328 с.;
Постанови... Т. 2 – Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963 – 2000):Офіц. вид.: У 2-х т. / За заг.ред. В. Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000.– Т. 2. – 424 с.;
РП – Радянське право;
УК – Урядовий кур’єр;
ЦК України – Цивільний кодекс України;
ЦПК України – Цивільний процесуальний кодекс України;
ЮВУ – Юридичний вісник України;
ЮП – Юридична практика.
Зразок розв’язання задачі з Особливої частини кримінального права.
Задача
Петруня, Чекалін і Щекальов утворили стійку групу, розробили план розбійних нападів на окремих громадян і розподілили між собою функції. Для нападів їм була потрібна зброя. Щоб заволодіти зброєю та боєприпасами до неї, вони напали на працівника приватної охоронної фірми Шумова, який повертався до офісу фірми після вечірнього чергування. Діючи за заздалегідь розробленим планом, Петруня штовхнув Шумова в неосвітлену частину підземного переходу, де вже чекав Щекальов, а той ударив потерпілого уламком труби по голові. Чекалін у цей час спостерігав за тим, що відбувається. Коли Шумов упав, вони обшукали його та забрали пістолет «ТТ» і дві обойми набоїв. Шумов помер на місці події. Після цього, продовжуючи реалізовувати розроблений раніше план, Петруня, Чекалін і Щекальов вчинили три напади на окремих громадян: демонструючи пістолет і погрожуючи вбивством, вони відбирали в потерпілих гроші, коштовності, верхній одяг. Під час останнього нападу вони, діючи без попередньої змови, зґвалтували малолітню Зінкевич, а потім за пропозицією Петруні, щоб приховати вчинені щодо неї злочини, вбили її.
Рішення
1. Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин.
- Нанесення удару трубою по голові та смерть Шумова на місці події (показники локалізації та сили удару) свідчать про наявність у суб’єктів принаймні прямого невизначеного наміру щодо будь-яких суспільно небезпечних наслідків для життя чи здоров’я потерпілого, в тому числі і його смерті.
- Після заволодіння зброєю Шумова та принаймні до вчинення останнього нападу (включно) мав місце певний проміжок часу, протягом якого існувала стійка, озброєна, організована група, а Петруня, Чекалін і Щекальов були її учасниками (членами).
- В умовах задачі не зазначена вартість майна, вилученого в потерпілих під час розбійних нападів; вважатимемо, що ця вартість не досягає показників кваліфікуючих ознак «у великих розмірах» та «в особливо великих розмірах».
- В умовах задачі не зазначено, яким чином було здійснено зґвалтування; вважатимемо, що фізичне насильство до потерпілої в процесі зґвалтування не застосовувалось, а мала місце та сама (така сама) погроза вбивством, що й при розбої.
- Під час зґвалтування суб’єкти принаймні могли та повинні були допускати, що вчиняють статевий акт з малолітньою; таке саме психічне ставлення до віку потерпілої було й при вчиненні умисного вбивства.
2. Проміжні висновки щодо видів та особливостей злочинів, ознаки яких вбачаються в діяннях суб’єктів.
2.1. Вчинені суб’єктами дії в поєднанні з іншими фактичними обставинами містять ознаки злочинів, передбачених статтями 115, 152, 187, 257, 262, 263 КК.
2.2. Всі злочини є закінченими; всі злочини, за винятком зґвалтування, вчинені в співучасті «особливого роду» – організованою групою, яка з урахуванням її озброєності набуває характеру банди; за умовами задачі зґвалтування вчинено без попередньої змови (ситуаційно), тобто має місце вчинення злочину «групою осіб».
3. Обґрунтування кримінально-правової кваліфікації (кваліфікації злочинів) з використанням основних правозастосовних аргументів.
- Щодо кваліфікації дій суб’єктів за ст. 257 КК – див. пункти 16-25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розглядання судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями» від 23 грудня 2005 р. № 13.
- Щодо співвідношення бандитизму з іншими злочинами, які здійснюються бандою, – див. п. 26 названої вище постанови від 23 грудня 2005 р. № 13 .
3.3. Щодо кваліфікації бандитизму за сукупністю зі злочином, передбаченим ст. 262 КК, – див. п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26 квітня 2002 р. № 3.
3.4. Щодо кваліфікації умисного вбивства Шумова за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК, а також за сукупністю зі злочином, передбаченим ст. 262 КК, – див. п. 10,16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» від 7 лютого 2003 р. № 2.
3.5.Щодо кваліфікації зґвалтування та наступного умисного вбивства Зінькевич за сукупністю злочинів – див. п. 14 названої вище постанови від 7 лютого 2003 р. № 2.
3.6.Щодо кваліфікації умисного вбивства Зінькевич за пунктами 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК, а також щодо остаточної кваліфікації двох умисних убивств за обтяжуючих обставин – див. відповідно п. 15, 16 постанови від 7 лютого 2003 р. № 2.
3.7.Щодо інкримінування суб’єктам кваліфікуючих ознак зґвалтування «групою осіб» та «малолітньої» – див. абзац 1 п. 13 та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини» від 27 березня 1992 р. № 4.
4.Обґрунтування кримінально-правової кваліфікації з позицій теорії кримінального права.
- Бандитизм – так званий складений злочин, тому аналізується співвідношення його юридичного складу з юридичними складами інших злочинів, що вчиняються при створенні банди та під час здійснення нею нападів, вирішується в межах конкуренції частин і цілого.
В цьому випадку діє, зокрема, таке правило: злочини, за які законом встановлено більш сувору відповідальність, ніж за бандитизм, кваліфікуються за сукупністю з ним, а всі інші злочини охоплюються його юридичним складом (такий підхід сформульований у підпункті 3.2 цього розв’язання, хоча з теоретичного погляду за сукупністю з бандитизмом мають кваліфікуватись і ті злочини, за які законом встановлено таку саму відповідальність, як і за бандитизм). Саме це правило зумовлює, з одного боку, кваліфікацію за сукупністю з бандитизмом обох умисних убивств за обтяжуючих обставин, розбоїв, передбачених ч. 4 ст. 187 КК, розбою з метою викрадення вогнепальної зброї та боєприпасів до неї за обтяжуючих обставин, зґвалтування малолітньої, а з іншого – «поглинання» юридичним складом бандитизму злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.
- Конкуренція частин і цілого має місце також при кваліфікації навмисного вбивства Шумова в процесі розбою з метою викрадення вогнепальної зброї та боєприпасів до неї та при кваліфікації зґвалтування, що супроводжувалося погрозою вбивством. При
цьому в першому випадку така конкуренція «переростає» в сукупність злочинів, в другому – юридичний склад зґвалтування («ціле») охоплює погрозу вбивством («частину») і вона не дістає самостійної кваліфікації.
- При кваліфікації розбою з метою викрадення вогнепальної зброї та боєприпасів до неї виникає конкуренція загальної (ч. 4 ст. 187 КК) та спеціальної (ч. З ст. 262 КК) кримінально-правових норм. Пріоритет має спеціальна норма.
- Як було зазначено в п. 2.2 розв’язання, всі злочини, що інкримінуються суб’єктам, за винятком зґвалтування, вчинені організованою групою. Ця обставина має своє безпосереднє відображення при кваліфікації бандитизму (де вона є однією з ознак банди), а також розбоїв (ч. 4 ст. 187 КК) та розбою з метою викрадення вогнепальної зброї та боєприпасів до неї (ч. З ст. 262 КК) – у двох останніх випадках суб’єктам інкримінується кваліфікуюча ознака «організованою групою».
Юридичні склади інших злочинів, інкримінованих суб’єктам, не передбачають як кваліфікуючу ознаку (обтяжуючу обставину) їхнього вчинення організованою групою. Тому при кваліфікації обох умисних убивств суб’єктам інкримінується кваліфікуюча ознака «за попереднім зговором групою осіб». При кваліфікації зґвалтування – відповідно до умов задачі – суб’єктам інкримінується кваліфікуюча ознака «групою осіб».
4.5. Два вчинені суб’єктами навмисні вбивства за обтяжуючих обставин, хоч «набір» цих обтяжуючих обставин у кожного з них різний, утворюють не сукупність, а повторність злочинів. Тому в остаточній кваліфікації навмисні вбивства відображені одним юридичним складом злочину, який включає ті пункти ч. 2 ст. 115 КК, які передбачають усі обтяжуючі обставини обох навмисних вбивств, у тому числі п. 13, який вказує на їхню повторність.
5. Формула кримінально-правової кваліфікації (кваліфікації злочинів). Дії Петруні, Чекаліна та Щекальова необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 262; ч. 4 ст. 187; ч. 4 ст. 152; пунктами 2, 6, 9, 12 і 13 ч.2 ст. 115 КК України.
6. Юридичне формулювання обвинувачення. Петруня, Чекалін і Щекальов вчинили: організацію озброєної банди з метою нападу на окремих осіб, участь у такій банді та участь у вчинюваному нею нападі (ст. 257 КК); розбій з метою викрадення вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, вчинений організованою групою (ч. 3 ст. 262 КК); статеві зносини з погрозою застосування фізичного насильства – зґвалтування, вчинене групою осіб щодо малолітньої (ч. 4 ст. 152 КК); навмисне вбивство малолітньої дитини з корисливих мотивів, вчинене з метою приховати інший злочин, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила навмисне вбивство (пункти 2, 6, 9, 12 і 13 ч. 2 ст. 115 КК).
З В Е Р Н І Т Ь У В А Г У!
Кількість балів. Вимоги оцінювання
Контроль успішності навчальної діяльності курсанта поєднує контрольні заходи й аналітичну роботу. Академічні успіхи курсанта визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим переведенням підсумкових оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS. Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний (рубіжний) та підсумковий контроль. Аналітична робота проводиться з метою визначення якості навчального процесу; результати аналізу використовуються для подальшого підвищення рівня навчальної та навчально-методичної роботи учасників навчального процесу.
Поточний контроль.
До форм поточного контролю належить оцінювання:
- рівня знань під час семінарських, практичних занять;
- якості виконання індивідуальної та самостійної роботи.
Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок курсантом з кожного окремого модуля навчальної дисципліни. У ході поточного контролю проводиться систематичний вимір приросту знань і їх корекція. Результати поточного контролю заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять курсантами та їх успішності.
Бали за виконання індивідуальних завдань виставляються в журнали обліку відвідування занять курсантами та їх успішність окремою графою. Результати цієї роботи враховуються під час виставлення підсумкових модульних оцінок.
Рубіжний модульний контроль.
Рубіжний модульний контроль визначає якість виконаної курсантом навчальної роботи з певного залікового модуля та виставляється за сукупними підсумками поточної, успішності, уключаючи виконану самостійну роботу та складений модуль-контроль (позитивна оцінка якого є обов'язковою).
Підсумковий контроль.
Підсумковий контроль виставляється як сума оцінок з усіх модулів навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових залікових модулів.
Всього за результатами роботи на семінарських та практичних заняттях курсанти можуть набрати 30 балів.
Бали за роботу на семінарських та практичних заняттях отримуються відповідно до накопичувальної системи.
Відповіді оцінюються за чотирьохрівневою системою.
Кожен курсант за семінарське та практичне заняття оцінюється за 4-х бальною системою, при цьому знання оцінюються:
- оцінка “відмінно (5)” виставляється курсанту, який знає і розуміє програмний матеріал, грамотно та в повному обсязі розкрив зміст теоретичного питання, успішно вирішив письмові завдання;
- оцінка “добре (4)” виставляється курсанту, якщо він володіє програмним матеріалом, повністю і правильно розкрив зміст теоретичного питання, а при вирішенні письмових завдань допустив неточність;
- оцінка “задовільно (3)” виставляється курсанту, який засвоїв тільки частину програмного матеріалу. Відповідь на теоретичне питання – неповна, містить суттєві помилки. Письмові завдання виконано зі значною кількістю помилок;
- оцінка “незадовільно (0)” виставляється, якщо програмний матеріал не засвоєно. Відсутнє розуміння основної термінології. Теоретичний матеріал подається неграмотно. Тестові завдання не виконано.
- Обрахування успішності (кількості балів) курсанта на практичних та семінарських заняттях за формулою 1:
-
К =
сума отриманих оцінок (балів)
* 30
=
округлити (0,6*кількість групових занять)*5
- обов’язкове відпрацювання «0» та «Н»;
- право кожного курсанта на відпрацювання інших пропусків занять;
- одержання додаткових балів за контроль участі у межах тільки: «0» або «10» для осіб, що активно працювали але за об’єктивних причин не змогли отримати відмінні оцінки.
- Система оцінки знань за модулями
Дозволить:
по-перше, уніфікувати оцінювання в межах всього інституту;
по-друге, системно працювати курсанту на заняттях;
по-третє, дозволить факультету відслідковувати поточну успішність курсанта.
Передбачає:
- здійснювання оцінювання знань курсантів за шкалою 5,4,3,0;
- розподіл балів за навчальну дисципліну:
| вид контролю | кількість балів для екзаменаційних дисциплін | методика розрахунку балів |
| Робота на семінарському, практичному занятті | 30 балів | за відповідною формулою |
| Самостійна робота | 20 балів | формулює кафедра |
| Модульний контроль | 40 балів (20+20) | |
| Підсумковий контроль (екзамен) | 10 | |
- переведення результатів модульного контролю з бальної системи оцінювання у національну:
-
МК при max 20 балах
19 – 20 балів – «5» відмінно
16 – 18 балів – «4» добре
10 – 15 балів – «3» задовільно
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Кожен курсант має право самостійно обрати для себе вид самостійної роботи з кожної навчальної теми. В самостійну роботу не входить підготовка до семінарського заняття. Всього за результатами самостійної роботи курсанти максимально можуть одержати 30 балів. Види самостійної роботи оцінюються таким чином:
| № п/п | Вид роботи | Кількість балів |
| 1. | Конспект питань за означеною темою, які не були розглянуті на лекції | 0,5 |
| 2. | Письмові відповіді на питання до самостійної роботи | 1 |
| 3. | Реферат за питаннями навчальної теми (залежно від якості оформлення та змісту) | 1-2 |
| 4. | Графічні схеми чи таблиці з питань теми | 1 |
| 5. | Реферування наукових статей (не менше трьох) з теми | 2 |
| 6. | Складання тестів з означеної теми (15 тестових питань, з яких: 11 простих питань, 2 складних, 1 задача (з відповіддю) | 2 |
| 7. | Літературний огляд з означеної теми (наявність більш 20 джерел, з яких не менш, як п’ятнадцять видані в останній рік-два з наданням відповідних ксерокопій з періодичних видань) | 3 |
| 8. | Складання задач чи письмових вправ з навчальної теми (5 задач з обґрунтованою відповіддю) | 3 |
| 9. | Презентація навчальної теми (окремого питання теми), плакат-схема або таблиця (формат А-1 чи А-2) чи відео-сюжет з теми (залежно від якості та змісту) | 6-10 |
| 10. | Рішення запропонованих задач (вправ) | 2 |
| 11. | Інші додаткові завдання (за наявністю у самостійній роботі) | 2 |
Курсант повинен виконувати самостійну роботу з кожної теми навчальної дисципліни. У разі відсутності жодного виду роботи з однієї теми зараховується 80% від загальної набраної кількості балів, з двох тем – 60% і так далі.
У разі ідентичності змісту самостійної роботи у двох або більше курсантів бали їм не зараховуються.
Якщо курсант набрав згідно із означеними видами робіт понад 30 балів, то вони йому не зараховуються, за винятком того, якщо буде набрано понад 50 балів. В останньому випадку курсант або студент за рішенням викладача або начальника кафедри може отримати ще 10 балів в якості «контролю участі».
Критерії оцінювання самостійної роботи
1.Конспект питань за означеною темою, які не були розглянуті на лекції.
Для з’ясування переліку питань курсанту необхідно звернутися до робочої програми дисципліни. Для заліку цього виду самостійної роботи необхідно зробити конспект не менш як двох питань теми. Вміти усно доповісти зміст законспектованого. Конспект повинен бути логічно-послідовним, повним та мати посилання на використані літературні джерела.
2. Письмові відповіді на питання для самостійної роботи.
Цей від самостійної роботи є систематизованим та таким, що відповідає її змісту, грамотним та самостійним викладом студентом, курсантом основних відомостей з питань, що відображають його розуміння певних наукових проблем.
Відповіді на означені питання повинні бути повними, мати посилання на літературні джерела, норми чинного законодавства. Відповіді повинні бути підготовлені не менш, ніж на два питання, запропоновані для самостійної роботи з відповідної теми.
3. Реферат за питаннями навчальної теми.
Підготовка рефератів є першим кроком у науково-дослідній роботі курсантів частиною їх самостійної роботи з додатковою літературою з курсу, джерелами нормативної бази. Реферат повинен бути самостійним висвітленням запропонованої теми, давати уявлення про відповідні проблемні питання та свідчити про отримані знання автора в цій сфері.
Для з’ясування теми реферату курсанту необхідно звернутися до переліку рефератів, які надаються у навчально-методичних матеріалах з дисципліни. Самостійно обрати тему і добре попрацювати над її змістом.
Обравши тему, слід відшукати у списку рекомендованої літератури необхідні джерела. Після вивчення обов’язкових джерел доповнити їх літературними джерелами, які самостійно було вивчено та проаналізовано.
Далі, залежно від наявного матеріалу, необхідно скласти план реферату, згідно з яким буде викладено зміст розглянутої проблеми.
Реферат потребує належного оформлення згідно з існуючими стандартами. Він починається з титульної сторінки. На другій сторінці необхідно розмістити план реферату. З третьої сторінки починається викладення основного тексту реферату. У кінці роботи слід навести список використаної літератури (не менш 5 джерел).
Реферат не повинен бути плагіатом з мережі Інтернету або сканованим текстом. У разі порушення цих умов реферат не приймається і не оцінюється.
У тексті реферату повинно бути чітко визначена думка автора, його ставлення для розглянутого питання, пропозиції щодо розв’язання означеної проблеми.
Під час підготовки реферату необхідно показати вміння працювати з літературою, аналізувати норми чинного законодавства, використовувати наукові джерела та правозастосовчу практику, робити обґрунтовані висновки.
Орієнтовний обсяг реферату – до 12 сторінок комп’ютерного або до 15-20 сторінок рукописного тексту формату А4. Текст друкується або пишеться лише на одній сторінці листа грамотно, якщо відруки акуратно, крупним, розбірливим почерком, з полями на лівому боці, а також зверху, знизу – 20 мм, на правому боці – 10 мм, шрифт Times New Roman, кегль 14, інтервал 1,5.
Будь-які скорочення слів, понять у викладі роботи (в заголовках, підзаголовках, плані, тексті, посиланнях на джерела тощо) крім загальноприйнятих (наприклад, КК, КПК, ст.) неприпустимі. Надання текста реферату, викладеного з помилками, неграмотно, брудно, без полів, нерозбірливим для читання почерком, чи з неприпустимими скороченнями слів тягне за собою його повернення.
У роботі повинен бути титульний лист, на якому зазначається: найменування інституту; найменування кафедри; найменування навчальної дисципліни; тема; прізвище та ініціали автора; курс, факультет та номер його навчальної групи; місце (місто) та рік виконання роботи.
Сторінки реферату необхідно пронумерувати в верхній частині аркуша. Нумерація сторінок повинна бути суцільною по всій роботі. Першою сторінкою є титульний лист. У роботі повинні бути вступ, висновок, список літературних джерел. Кожне питання роботи повинно розпочинатися з нової сторінки.
Реферат повинен бути підписаний автором на останній сторінці після списку літератури. Також треба зазначити дату (число, місяць та рік фактичної підготовки роботи).
Критеріями оцінки реферату, визначення правильності його виконання є правильність вирішення завдань, відповідність ступеню розробки питань, повнота охоплення літературних джерел, творчий підхід автора, додержання методичних рекомендацій, використання правової статистики.
4. Графічні схеми чи таблиці з питань теми.
Графічні схеми або таблиці виконуються на бумагі формату А-4. Мова тексту – українська. Кількість наочного матеріалу не менш 10. Для підготовки плакатів пропонуємо використовувати комп’ютерну техніку. Текст повинен науково, стилічно та технічно вітредактований, та збережений на електронному носії, який надається викладачу. Плакати повинні відповідати принципу наочності.
У схемах та таблицях надається стислий виклад актуальних питань навчальних тем. Зміст схем чи таблиць за необхідністю студент, курсант може обговорити з викладачем.
5. Реферування наукових статей (не менше трьох) з теми.
Реферування повинно бути самостійним, творчим науковим дослідженням, давати уявлення про проблемні питання та свідчити про отримані глибокі знання курсанта в означеній сфері. Під час реферування наукових статей необхідно показати вміння працювати з літературою, аналізувати норми чинного законодавства, використовувати наукові джерела та правозастосовчу практику, робити обґрунтовані висновки.
Для работи з реферуванням необхідно знайти три наукової статті з актуальної теми кримінально-виконавчого права. По кожній з статті необхідно надати текст думки автора, завдання, які ставить перед собою науковець з розв’язання проблеми. Висловити своє ставлення до цієї думки, роз’яснити таке ставлення. Зробити узагальнений висновок за структурою:
- що мені стало відомо з цих публікацій;
- моя власна позиція з питань, які розглядаються у статті;
- практична та наукова значимість означеного питання;
- мої пропозиції щодо розв’язання наукової проблеми.
Результати реферування оформити письмово, пропонуємо частково додержуватися порядку оформлення реферату.
6. Складання тестів з означеної теми.
Для проведення цього виду самостійної роботи курсанту необхідно добре засвоїти матеріал тем навчальної дисципліни. Підготувати найбільш цікаві та актуальні питання з обраної теми таким чином, щоб одне тестове завдання з теми мало 15 питань, з яких: 11 простих питань, 2 складних, 1 задача (з підготовленою повною, обґрунтованою відповіддю згідно чинного законодавства). До кожного теоретичного питання надається три варіанта відповідей, один з яких є однозначно вірним. Прості питання тестового завдання повинні відповідати програмним питанням дисципліни. Для підготовки складних питань необхідно звернутися до вивчення додаткової літератури, розглянути існуючі наукові точки зору на означену проблему.
7. Літературний огляд з зазначеної теми.
Для підготовки літературного огляду з зазначеної теми необхідно ознайомитися з переліком літератури, яка надається в навчально-методичних матеріалах з курсу «Кримінальне право». Метою цього виду самостійної роботи є опанування курсантами навичок роботи з фондами навчальної літератури бібліотеки.
Необхідно доповнити наданий в навчально-методичних матеріалах з курсу перелік літературних джерел. Зараховується як самостійна робота доповнення запропонованого переліку більш, ніж десятьма джерелами, з яких не менш, як 7 джерел видані в останній рік-два з наданням відповідних ксерокопій з періодичних видань. Література повинна бути оформлена згідно з вимогами ВАК України, які були наведені у бюлетені ВАК України № 3 за 2008 рік.
8. Складання задач чи письмових вправ з навчальної теми.
Складання задач (письмових вправ) повинно бути самостійним, творчим видом роботи курсанта, давати уявлення про проблемні питання та свідчити про отримані глибокі знання курсанта в означеній сфері.
Необхідно підготувати 5 задач (завдань) та надати обґрунтовані відповіді на запропоновані задачі (завдання). Ці завдання повинні мати достатньо високий рівень складності, щоб для з’ясування відповіді на завдання курсанту необхідно було звернутися до додаткової літератури або декількох нормативних актів, які регламентують означене питання.
9. Презентація навчальної теми (окремого питання теми), плакат-схема або таблиця (формат А-1 чи А-2) чи відео-сюжет з теми (оцінюється залежно від якості та змісту).
Презентація навчальної теми (окремого питання теми) – це творче завдання, яке пов’язане з логіко-наглядним опрацюванням теми, питання відповідного навчального курсу.
Презентація провинна бути виконана в програмі Microsoft Office PowerPoint. Необхідно підготувата не менш як 10 слайдів, які логічно пов’язані між собою з актуальної проблеми теми. Мова слайдів – українська. Зміст – текст, схеми, таблиці, відео-сюжети. Слайди повинні бути наглядними, містить у собі основні питання, проблеми навчальної теми.
Плакат-схема або таблиця виконуються на бумагі формату А-1 чи А-2. Мова тексту – українська. Кількість наочного матеріалу не менш 3. Для підготовки плакатів доцільно використовувати комп’ютерну техніку.
Відео-сюжет (відеосюжети) повинен відповідати питанням теми навчальної дисципліни. Займати не більш ніж 15-20 хвилин.
Зміст презентації, відео-сюжету або плакату потрібно обговорити з викладачом, надавши єскизи майбутнього проекту роботи.
Презентації, схеми, відео-сюжет з тем курсу кожен курсант може зробити не більше, ніж з двох тем курсу (інші не зараховуються).
10. Рішення запропонованих задач (вправ).
Для з’ясування задач (вправ) курсанту необхідно звернутися до змісту самостійної роботи. По кожній темі навчальної дисципліни надаються задачі, які повинні бути з’ясовані згідно чинного законодавства України. Відповідь повинна бути повною, аргументованою.
11. Інші додаткові завдання (за наявністю у самостійній роботі).
Для з’ясування тематики додаткових завдань курсанту необхідно звернутися до змісту самостійної роботи та обрати запропоновані завдання.
Виконання додаткових завдань потребує ретельного вивчення означеної теми та узагальнення отриманих знань (навиків).
Приклад такого завдання: У вигляді запропонованої таблиці наведіть загальні положення юридичних підстав звільнення засуджених від відбування покарання:
-
№
Назва підстави
звільнення від
відбування
покарання
Правова регламентація
Орган (установа), які приймають рішення про звільнення
Формальні
підстави
звільнення
Матеріальні
підстави
звільнення
Юридичні
наслідки
звільнення
Форму виконання запропонованого завдання можна змінити, якщо це допоможе більш ґрунтовно з’ясувати завдання.
Якщо курсант не обрав з 11 наданих варіантів свій вид самостійної роботи, йому потрібно за консультацією звернутися до викладача, який проводить семінарські заняття.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
3 семестр