Павлик Христина Богданівна удк 330. 101. 541: 339. 132] (477) макроекономічний аналіз сукупної пропозиції в україні спеціальність 08. 00. 01 економічна теорія та історія економічної думки автореферат
| Вид материала | Автореферат |
- Кудлак Віталій Ярославович удк 330. 82 (477) теорія та практика ринкового реформування, 344.63kb.
- Репа Лілія Володимирівна удк 330. 131. 7: 336. 748 Управління валютним ризиком: політекономічний, 446.52kb.
- 1 Предмет історії економіки та економічної думки. Первісна доба та Cтародавній світ, 588.42kb.
- Програма вступного іспиту зі спеціальності «економічна теорія» (магістр, спеціаліст), 431.57kb.
- 1. Предмет та завдання дисципліни „Історія економіки та економічної думки" Предмет,, 53.73kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 273.83kb.
- Титомир Ірина Олегівна удк 336. 77: 330. 131. 7(477) механізм оцінки кредитоспроможності, 440.08kb.
- Дячук Тетяна Миронівна удк 811. 161. 2’330. 342. 146: 001. 4 українська соціально-економічна, 606.44kb.
- Економічна теорія, 1317.91kb.
- Регушевський Едуард Євгенович удк 342. 7 (477) Конституційно-правові гарантії політичних, 310.91kb.
| Обчислено за матеріалами: Державного комітету статистики та International Financial Statistics (IMF). Модель показує, що всі три змінні позитивно впливали на помісячний приріст ВВП. Як видно з таблиці 2, усі три коефіцієнти є статистично значущі, причому зміна приростів промислової продукції пояснює 45% дисперсії приростів ВВП, динаміка грошового агрегату М 3 – 8%, прирости обсягу продукції сільського господарства - 3%. Адекватність моделі підтверджує графік залишків та гістограма їх розподілу. Третій розділ дисертаційного дослідження – “ Проблеми та перспективи стабільного зростання сукупної пропозиції в економіці України” містить два параграфи. У ньому узагальнено світовий досвід стимулювання зростання сукупної пропозиції, оцінено перспективи досягнення природного рівня виробництва в Україні та запропоновано напрями поліпшення стану макроекономічного середовища як умови стабільного зростання сукупної пропозиції у вітчизняній економіці в найближчій та тривалій перспективі. Дисертант виділяє низку причин, які зумовлюють доцільність вивчення світового досвіду стимулювання сукупної пропозиції. Проведена версія аналізу із зсувом системи відліку для Сполучених Штатів дала змогу сформулювати низку умов, які мають забезпечуватись при проведенні політики стимулювання пропозиції. У дисертаційній роботі наведено оцінки рівня безробіття, який не генерує інфляції (NAIRU) для США. Поєднання низького рівня безробіття із низьким темпом інфляції та зростанням ВВП у вітчизняній економіці, на думку дисертанта, можливе, коли фактичний рівень безробіття перевищуватиме NAIRU, а збурення пропозиції будуть сприятливими. У реферованому розділі проаналізовано досвід стимулювання сукупної пропозиції в країнах-членах Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), і зокрема у низці країн з перехідною економікою. Макроекономічна динаміка пострадянських країн є неоднаковою (табл. 3), але цим країнам притаманна низка спільних ознак, які необхідні для зростання сукупної пропозиції. Основою усунення макроекономічних диспропорцій та зростання інвестицій та ASLR є цінова стабільність. Збурення сукупної пропозиції помітно вплинули на динаміку обсягу національного виробництва в усіх трансформаційних країнах. Базова інфляція становила вагому частку інфляції, що означає зниження інфляції та стабілізацію за відмови від дискреційної політики попиту. В останні роки базова інфляція перевищувала фактичну, що є доказом зростання загального рівня цін унаслідок збурень пропозиції. У результаті проведеного аналізу виявлено сприятливий вплив жорсткої монетарної політики на виробництво національного продукту на початковому етапі трансформаційного періоду. Оцінка перспектив досягнення природного рівня виробництва в Україні залежить від тривалості аналізованого часового ряду, методології та іструментарію дослідження. З позиції потенціалу чинників, які забезпечували зростання вітчизняної економіки у 2000-2006 рр., прогноз песимістичний: позитивний ефект відносно дешевих енергоносіїв, незалученого виробничого потенціалу, високих світових цін на метал, знецінення гривні та дешевої робочої сили скорочується. Нинішня структура економіки є джерелом економічного пожвавлення, але у тривалій перспективі вона не зможе забезпечити зростання сукупної пропозиції. Для досягнення природного рівня виробництва необхідно розвивати, на думку дисертанта, високотехнологічні галузі та зменшувати вагу галузей з низькою доданою вартістю. У дисертації також наголошено на необхідності підготовки до несприятливих збурень пропозиції, зумовлених здорожчанням енергоносіїв. У найближчі кілька років зростання реального ВВП ще може відбуватись залученням вільних факторів виробництва, що наблизить вітчизняну економіку до природного рівня виробництва. Проте нині важливішим є не стільки зменшення ВВП-розриву, скільки підвищення саме природного рівня виробництва. Найважливішою умовою цього підвищення є збільшення інвестиційно-інноваційних видатків в економіці України. Таблиця 3 Темпи економічного зростання та рівень інфляції у вибраних країнах
Складено за матеріалами: International Monetary Fund Database з rg. Формулюючи напрями поліпшення стану макроекономічного середовища як умови стабільного зростання сукупної пропозиції в Україні, дисертант акцентує на необхідності одночасного удосконалення інституційного, політичного, економічного, демографічного та екологічного середовищ. Запропоновано створити та запровадити комплексну програму підвищення сукупної продуктивності факторів через сприяння інноваційному інвестуванню, стимулювання конкуренції, зменшення бюрократичних бар’єрів як для внутрішніх, так і для іноземних інвесторів. У розділі зазначено, що важливим чинником збільшення сукупної пропозиції в Україні є розширення доступу до інвестиційних кредитів. Дисертант обґрунтовує необхідність податкових стимулів для інвесторів, розвитку ринкової інфраструктури, зміни пріоритетних напрямів інвестування, що дозволить оптимізувати структуру вітчизняної економіки через зменшення частки неперспективних галузей та збільшення питомої ваги наукомістких галузей з екологічно чистими технологіями. Структурна переорієнтація інвестицій та економіки загалом дасть змогу усунути макроекономічні диспропорції та стимулювати зростання сукупної пропозиції. До важливих напрямів збільшення інвестицій, на думку дисертанта, належить підвищення рівня інвестиційної привабливості України, зокрема через поліпшення бізнес-клімату, розширення економічної свободи, боротьбу з корупцією, гарантування дієвості законодавства. Вагомим напрямом розширення сукупної пропозиції є структурна перебудова зовнішнього сектору вітчизняної економіки. Необхідно розширити, на думку дисертанта, діапазон експорту, збільшувати в експорті частку товарів з високою доданою вартістю та частку товарів, які продукують з надлишкових факторів виробництва. Для цього необхідна імплементація програм стимулювання сукупної пропозиції, які враховуватимуть потреби та можливості внутрішнього та зовнішнього сукупного попиту. У дисертаційному дослідженні наголошено на тому, що низькоінфляційне середовище є головною передумовою зростання короткострокової сукупної пропозиції та природного рівня виробництва в Україні. ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення важливого наукового завдання – макроекономічного аналізу сукупної пропозиції в економіці України, що виявилося в обґрунтуванні концепції чинників і джерел, які зумовлюють динаміку сукупної пропозиції в умовах ринкової трансформації вітчизняної економіки, а також у формулюванні теоретико-методологічних засад стимулювання сукупної пропозиції, які забезпечують підґрунтя для стабільного економічного зростання. 1. Тлумачення категорії “сукупна пропозиція” залежить від обраного теоретико-методологічного підходу. У вузькому розумінні сукупну пропозицію визначають як обсяг національного продукту, а в широкому – це аналітичний інструментарій дослідження, що відображає взаємозв’язок між сукупною кількістю запропонованих фірмами благ та загальним рівнем цін. Характер графічного відображення сукупної пропозиції залежить від тривалості аналізованого періоду. Основними моделями короткострокової сукупної пропозиції є моделі недосконалої інформації, негнучкої заробітної плати, неправильних уявлень працівників, негнучкості цін та модель сукупної пропозиції за оптимальної інфляції. Дослідження довгострокової сукупної пропозиції відбуваються за двома напрямами: верифікація концепції вертикальної прямої та розвиток альтернативних теорій. 2. Ретроспективний аналіз дискусії з приводу переваг та недоліків притаманних моделі AD/AS підтверджує доцільність її використання для з’ясування, зокрема впливу збурень сукупної пропозиції на перехідну господарську систему. Модель AD/AS з альтернативною кривою сукупної пропозиції дає змогу проілюструвати вплив державного втручання на встановлення рівноваги на початковому етапі ринкової трансформації. Стійка рівновага може досягатися при відсутності реального впливу державних інститутів на господарську діяльність. З перебігом часу крива сукупної пропозиції у трансформаційних економіках набуває стандартного вигляду. 3. Чинники сукупної пропозиції прокласифіковано відповідно до тривалості аналізованого періоду. Довгострокову сукупну пропозицію визначають ті чинники, які змінюють природну норму безробіття, та ті, які впливають на обсяг національного виробництва за незмінної природної норми безробіття. До чинників короткострокової сукупної пропозиції віднесено: природний рівень виробництва, структурні, природні та зовнішньоекономічні умови. Важливими є інституційні чинники, які впливають і на нахил кривої сукупної пропозиції, і на її переміщення. Особливим чинником, що впливає одночасно на коротко- і довгострокову сукупну пропозицію, є державні інститути, які проводять макроекономічну політику. 4. Аналіз динаміки, механізму та інституційних умов формування сукупної пропозиції в адміністративно-командній системі підтверджує, що директивна економіка упродовж десятиліть перебувала ліворуч від межі виробничих можливостей. Декларативне стимулювання виробництва, інертні ціни, низька продуктивність, екстенсивний тип відтворення, деформована структура господарки, ідеологічний, а не економічний принцип побудови виробничого процесу були основними причинами виснаження економічного потенціалу радянської господарської системи і низки проблем, які виникли після її краху. 5. Скорочення сукупної пропозиції у вітчизняній економіці на початку трансформації було неминучим. Тривалість та глибину спаду національного обсягу виробництва пояснює низка чинників: гіперінфляція, що в результаті спричинила скорочення сукупного попиту; несприятливі зміни у тріаді споживання-заощадження-інвестиції; негативний вплив бартеризації економіки; непослідовна і недовершена стратегія трансформації. Тривалий і глибокий трансформаційний спад виробництва в Україні зумовлений також непродуманою макроекономічною політикою. До слабин економічної політики початку 1990-х років належать: підпорядкованість монетарних інститутів завданням соціально спрямованої бюджетно-податкової політики; відсутність рішучих дій у боротьбі з інфляцією, тіньовим сектором, невиконанням контрактів; частковість у проведенні лібералізації; непрозорість приватизації; недоречність використання політики стимулювання попиту; непродуманість довгострокової структурної політики; неузгодженість цілей та методів фіскальної та монетарної політики. 6. Стабілізаційна політика відіграла вагому роль у відновленні економічного зростання та збільшенні сукупної пропозиції в Україні. З досягненням фінансової стабільності зростання монетарних агрегатів не супроводжується помітним підвищенням темпів зростання загального рівня цін. З-поміж каналів монетарного передавального механізму найсильніший вплив на фізичну економіку, на думку дисертанта, мав вузький кредитний канал трансмісії. Фіскальна політика у першій половині 90-х років не тільки не забезпечила досягнення поставлених цілей, а навпаки, поглибила розбалансованість економіки, збільшила масштаби спаду та безробіття. Поступове збалансування доходів та видатків державного бюджету дало змогу вирішити немало фіскальних проблем макроекономічної стабілізації та стимулювати сукупну пропозицію. Проте для підтримання зростання обсягів національного продукту потрібні подальші бюджетна і податкова реформи, що сприяють розвитку підприємництва. 7. Аналіз виявив важливість інституційних, зовнішньо-економічних та структурних змін у процесі відновлення зростання вітчизняної економіки. Зменшення ваги успадкованих та зумовлених трансформацією несприятливих чинників у поєднанні з результатами проведених реформ забезпечили ефективніше використання ресурсів та наблизили вітчизняну господарку до природного рівня виробництва. Важливим джерелом збільшення сукупної пропозиції був нематеріальний людський капітал, збільшення фінансової спроможності і психологічної готовності людей до підприємницької діяльності, а також відносно низька як для трансформаційної економіки інфляція в останньому десятилітті. Адитивна регресійна модель показує позитивний вплив трьох змінних на динаміку помісячного приросту ВВП України у 2000-2006 роках. Зміна приростів промислової продукції пояснює 45% дисперсії приростів ВВП, динаміка грошового агрегату М 3 – 8%, а прирости обсягу продукції сільського господарства – 3%. Водночас приріст ВВП є дещо чутливішим до змін у монетарній сфері. 8. Нинішня структура вітчизняної економіки не може забезпечити зростання сукупної пропозиції у тривалому періоді. Для цього зростання необхідно розвивати високотехнологічні галузі та зменшувати вагу галузей із низькою доданою вартістю. Із зростанням боргу домогосподарств кредитний і, відповідно, споживчий бум завершаться. Можливі несприятливі збурення пропозиції, зумовлені зростанням цін на енергоносії. У найближчі роки зростання реального ВВП в Україні все ще може відбуватись на основі залучення поки що не використовуваних факторів виробництва. Однак для вітчизняної економіки важливе не стільки зменшення ВВП-розриву, скільки створення умов, які забезпечать зростання саме природного рівня виробництва. 9. Для стабільного зростання сукупної пропозиції в Україні необхідне підвищення природного рівня виробництва через удосконалення інституційного, політичного, економічного, демографічного, екологічного середовища. Сприятливе макроекономічне середовище забезпечить дієвість інститутів, які формують, регулюють, стабілізують та легітимізують ринок, знижують політичні ризики, гарантують стабільність фінансової системи. Одночасно доцільно розробити і запровадити комплексну програму підвищення сукупної продуктивності факторів через сприяння інноваційному інвестуванню, стимулювання конкуренції, зменшення бюрократичних бар’єрів для внутрішніх та іноземних інвесторів. Для збільшення сукупної пропозиції необхідно також активізувати канал кредитування та канал валютного курсу для стримування інфляції. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ у фахових наукових виданнях
в інших виданнях
“Статистична оцінка соціально-економічного розвитку” - Хмельницьк: Хмельницький університету управління та права. - 2007. - С. 202-206.
АНОТАЦІЯ Павлик Х. Б. Макроекономічний аналіз сукупної пропозиції в Україні. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки – Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2008. У дисертації на прикладі економіки України розвинуто теорію сукупної пропозиції. Значну увагу приділено теоретико-методологічним засадам дослідження. Простежено еволюцію поглядів представників основних шкіл і напрямків на сукупну пропозицію та її взаємодію із сукупним попитом. Розкрито особливості формування сукупної пропозиції в командно-адміністративній, трансформаційній та ринковій економіках. Причини зменшення сукупної обсягу національного продукту на початкових етапах перехідного періоду з’ясовано в контексті аналізу чинників сукупної пропозиції. Розглянуто вплив макроекономічної політики в Україні на динаміку сукупної пропозиції. За допомогою регресійного аналізу виявлено найважливіші джерела зростання сукупної пропозиції у вітчизняній економіці в 2000-2007 рр. Запропоновано та обґрунтовано основні напрями збільшення сукупної пропозиції в економіці України як основи усталеного економічного зростання. Ключові слова: сукупна пропозиція, сукупний попит, обсяг національного виробництва, рівень цін, інфляція витрат, інвестиції, макроекономічна політика. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||