Удк 502. 336 Некоторые вопросы отражениЯ эколого-экономической информации в финансовой и статистической отчетности предприятия

Вид материала

Отчет

Содержание Список литературы Постановка задания Помірно „зеленими”

Подобный материал:

• Международные стандарты финансовой отчетности для кредитных организаций Объем: 8 часов, 19.22kb.
• Вопросы к экзамену по курсу «Анализ финансовой отчетности предприятия», 17.84kb.
• Правительство Российской Федерации Государственное образовательное бюджетное учреждение, 135.04kb.
• Правительство Российской Федерации Государственное образовательное бюджетное учреждение, 140.44kb.
• Концепция подготовки и представления финансовой отчетности. Состав финансовой отчетности, 29.54kb.
• Объекты, источники информации и цель аудита, 171.41kb.
• Н. А. Анализ финансовой отчетности: Учебное пособие, 4614.8kb.
• Программа повышения квалификации «Международные стандарты финансовой отчетности», 15.34kb.
• Порядка представления статистической информации, а равно представление недостоверной, 257.6kb.
• Порядка представления статистической информации, а равно представление недостоверной, 175.6kb.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

1. Гибсон Дж.Л., Иванцевич Д.М., Доннелли Д.Х.-мл. Организации: поведение, структура, процессы: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 662 с.
   
2. Лукьянихин В.А., Тархов П.В., Петрушенко Н.Н. Тенденции развития мотивации в мире и в Украине // Весник СумГУ. Серия Экономика. – 2002. – №7 (40). –
   С. 139–144.
   
3. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. – М.: Дело, 1998. – 704 с.
   
4. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Менеджмент організацій: Навч. посібник. – К.: ТОВ “УВПК “ЕксОб”, 2001. – 392 с.
   
5. Ньюстром Дж., Дэвис К. Организационное поведение / Перевод с англ. – СПб: “Питер”, 2000. – 448 с.
   
6. Саймон Г. Адміністративна поведінка: Дослідження процесів прийняття рішень в організаціях, що виконують адміністративні функції / Пер. з англ. вид. – К.: АртЕк, 2001. – 392 с.
   

Поступила в редакцию 6 апреля 2005 г.


удк 658.8 : 504.05


Анализ подходов к формированию функции зависимости воздействия торговой отрасли на окружающую среду


Е.А. Павленко, ассист.

Сумский государственный университет


ВВЕДЕНИЕ

Современное социально-экономическое развитие общества неразрывно связано с качеством окружающей среды. С целью выявления тенденций и закономерностей в оценке качества окружающей среды необходимо проводить комплексные исследования, основанные на системном подходе к изучению социально-эколого-экономических отношений в обществе.

ПОСТАНОВКА ЗАДАНИЯ

Данный подход основан на исследовании торговой деятельности, как элемента в системе народного хозяйства страны, участвующего во всех экономических процессах. Поэтому целью исследования является рассмотрение торговой деятельности как отрасли, связывающей процессы производства и потребления, воздействующие на качество окружающей среды.


РЕЗУЛЬТАТЫ

В зависимости от рынка (внутреннего или внешнего) в пределах которого совершается товарный оборот, хозяйственно-торговая деятельность выступает как внутренняя торговля или внешняя[1, с. 263]. Остановимся на исследованиях механизмов внутренней торговли.

Для анализа роли торговли в экономике страны выявим возможные отношения между:

1) торговлей и другими отраслями экономики;

2) элементами торговли в рамках деятельности торговой отрасли.

Проводя анализ статистических данных по Сумской области и г.Сумы, следует отметить, что хозяйственно-торговая деятельность имеет весьма значительный удельный вес как по количеству торговых объектов по отношению к общему числу объектов экономической деятельности (27%), как по выпуску товаров и услуг по отношению к выпуску товаров и услуг по отраслям экономики (5,6%) [2, с. 71], так и по выбросам загрязняющих веществ стационарными источниками в атмосферу
(0,4 тыс.т за год). [2, с. 643].

Поскольку процесс осуществления торговой деятельности связан с осуществлением транспортных и складских операций, то исследование и оценка воздействия на окружающую среду должны включать комплексный подход. В данном случае комплексный подход будет представлять собой сопряженность отдельных элементов негативного воздействия торговой деятельности на окружающую среду в общей функции воздействия. Для этого предлагается выявить ареолы воздействия элементов торговой деятельности на окружающую среду по средам формирования экономического ущерба и использования природных ресурсов (табл. 1).


Таблица 1 – Возможность оценки экономического ущерба и использования природных ресурсов при анализе воздействия торговой деятельности на окружающую среду

Элементы воздействия		Атмосфера	Вода	Земля
прямое воздействие торговли (по элементам торговой деятельности). Воздействие торговли на ОС	транспорт	+
	склады	+	+	+
	торговые объекты		+	+
Сопряженное воздействие торговли и других отраслей экономики (согласно КВЭД) Воздействие на окружающую среду отраслей экономики, сопряженных с торговой деятельностью	транспорт как отрасль экономики	+
	строительство	+	+	+
	операции с недвижимостью, сдача в наем и услуги юридическим лицам			+

Согласно предложенной теории при оценке воздействия торговой деятельности на окружающую среду необходимо выявить:

1. ареол прямого воздействия, учитывающий непосредственное воздействие торговой деятельности на окружающую среду и использование природных ресурсов;
   
2. ареол сопряженного воздействия, учитывающий воздействие различных отраслей экономической деятельности, обеспечивающих хозяйственные процессы торговли.
   

Такой подход является основой формирования функции зависимости воздействия торговой деятельности на окружающую среду и основного реципиента – человека, являющегося потребителем продукции торговой сферы и сопряженных с ней отраслей. Следует отметить, что хозяйственная деятельность связана с движением материальных и финансовых потоков. Причем это движение охватывает все сферы деятельности, включая производство, потребление и торговлю, как связующий элемент непосредственно участвующий и, в свою очередь, влияющий на перераспределение материальных и финансовых потоков с помощью экономических и административных инструментов. Схематически данный процесс движения материальных и финансовых потоков представлен на рис. 1.

Данный подход основан на установлении корреляционной зависимости между потребителями результатов торгово-хозяйственной деятельности и элементами экодеструктивного воздействия торговли на окружающую среду в цикле реализации товаров:

“производитель"- "торговля "-"потребитель".

По характеру возникновения можно выделить три основных компонента (элемента) торговой сферы: торговлю, транспортные операции, хранение продукции.

Торговля – расширенная сфера предпринимательской деятельности, расположенная на определенной территории, которая сосредотачивает и перераспределяет материальные и финансовые потоки.

Транспортные операции – обеспечивают торговую деятельность и выступают одним из основных загрязнителей атмосферного воздуха по количеству поступления загрязняющих веществ в атмосферу.

Хранение продукции – сфера организации обслуживания торговой деятельности, которая выступает неотъемлемой частью торговой сферы и имеет экодеструктивный характер, связанный с недоброкачественностью упаковки хранящейся продукции и риском возникновения чрезвычайных ситуаций.

Следует отметить, что неотъемлемой частью торговой сферы является посредническая деятельность, которая значительно расширяет спектр негативного воздействия на окружающую среду за счет транспортных и складских операций как в ареоле прямого, так и сопряженного воздействий.

Среди основных аргументов формирования функции воздействия, как прямого, так и сопряженного, отрасли «торговли» на окружающую среду и использования ее ресурсов необходимо выделить следующие:

• объем использованных природных ресурсов (вода, энергия и т.д.);
  
• площади земельных ресурсов, отведенные под торговые предприятия и складские помещения;
  
• объемы выбросов автотранспорта в атмосферу;
  
• объемы отходов торговых предприятий (химических, радиоактивных, твердых и т.д.);
  
• транспортная сеть.
  

Согласно существующему законодательству, предприятия торговли как и все субъекты предпринимательской деятельности являются плательщиками природоохранных платежей, размер которых устанавливается в зависимости от фактического загрязнения окружающей среды и использования природных ресурсов (по платежам…). Как известно, в основе данных платежей лежит оценка ущербов по каждому элементу воздействия. Однако, исходя из вышеизложенного, данная оценка ущербов основана на исследовании прямого воздействия, без учета сопряженного воздействия. Таким образом, возникает необходимость расширения исследования ареола воздействия торговой сферы на окружающую среду за счет сопряженного воздействия и учета последнего при формировании функции зависимости воздействия отрасли торговли на окружающую среду, а следовательно оценки экономического ущерба, которая, в свою очередь, влияет на формирование экономических инструментов регулирования природопользования, в частности, индикативных и привентивных.





Рисунок 1 – Схема учета материальных и экономических элементов (F) в системе “производство – торговое предприятие – потребитель”


Исходя из вышеизложенного, зависимость воздействия отрасли «торговли» на окружающую среду У_т в общем виде может иметь следующий вид:


, (1)

где і – число торговых предприятий на исследуемой территории (і=1,...,n);

j – число элементов прямого воздействия торговой отрасли и сопряженных с торговлей отраслей экономики на окружающую среду и использование ее ресурсов (j=1,...,m);

А_j – коэффициент, учитывающий долю воздействия данного элемента торговой отрасли в общем объеме воздействия данной отрясли на окружающую среду и использование природных ресурсов (при прямом воздействии торговой отрасли А_j=1);

Х_j – элементы как прямого, так и сопряженного воздействия хозяйственной деятельности на окружающую среду и использования ресурсов ( Х₁ - объем использованных природных ресурсов, Х₂ - площади земельных ресурсов, отведенные под торговые предприятия и складские помещения, Х₃ - объемы выбросов автотранспорта в атмосферу,
Х₄ - объемы химических отходов торговых предприятий, Х₅ - объемы твердых отходов торговых предприятий и т.д.).

Данный подход является основой для построения матрицы значений воздействия определенных типов предприятий торговой отрасли и сопряженных с ней отраслей на определенные природные объекты (воздух, вода, земля), и на основе этого возможно определение интегральных коэффициентов, учитывающих ряд социально-эколого-экономических факторов: месторасположение торговых предприятий в пределах городских территорий, тип торгового предприятия, вид деятельности и т.д.

Данный подход представляет собой агрегированную оценку воздействия торговой деятельности на окружающую среду. Для практической реализации данного подхода необходима разработка системы критериев оценки экологической безопасности торговли, позволяющих оценить степень воздействия отдельных элементов торговли на окружающую среду и основного реципиента – человека, в зависимости от социально-эколого-экономических факторов.


ВЫВОДЫ

Таким образом, применение указанных подходов позволяет рассмотреть и исследовать роль торговой отрасли в хозяйственной деятельности, оценить ее воздействие на окружающую среду, основываясь на определении прямого и сопряженного воздействия. Результаты такого исследования могут служить основой для построения системы критериев оценки экологической безопасности торговли.

Система критериев оценки экологической безопасности торгового предприятия производства должна охватывать все уровни его взаимодействия с окружающей средой — от локального до глобального. Для того чтобы система критериев могла найти практическое применение, она должна основываться на существующей нормативно-правовой и информационной базе.


SUMMARY


The article is based on research of trading activity, as element in system of a national economy of the country participating in all economic processes. Therefore the purpose of research is consideration of trading activity, as the branch connecting processes of manufacture and consumption, influencing on quality of an environment.


Список литературы

1. Господарський кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003р. –К.: Істина, 2003.-208 с.
   
2. Статистичний щорічник Сумської області за 2002 рік. – Державний комітет статистики України. Сумське обласне управління статистики. – Суми 2003. – 696 с.
   

Поступила в редакцию 6 апреля 2005 г.


УДК 330.12 : 504.75


складові мотивації екологічно орієнтованого споживання


О.В. Прокопенко, канд. екон. наук, доц.

Сумський державний університет


Вступ

Одним із важливих завдань підприємств, що орієнтуються на виробництво екологічних товарів, є діагностика мотивації їх споживання, в результаті проведення якої можна оцінити стан основних складових мотивації екологічно орієнтованого споживання і врахувати їх у подальшому розвитку підприємств.

Окрім того, важливим є дослідження мотивації екологічно орієнтованого споживання на державному рівні. Його результати можна застосовувати для спрямування споживання в екологічно прийнятному для суспільства напрямку.


ПостаВЛЕННЯ заДАЧІ

Метою роботи є дослідження складових мотивації екологічно орієнтованого споживання. Для її досягнення поставлені такі завдання: розглянути види впливу споживчого вибору на довкілля, дослідити передумови та розглянути приклади екоатрибутивного споживання, розглянути поняття та складові мотивації, дослідити кожну складову екологічно орієнтованого споживання та можливості впливу на них.


результати

Відомо, що споживчий вибір значно впливає на довкілля. Такий вплив відбувається у прямій і непрямій формах. Прямий вплив споживання на довкілля полягає у збільшенні викидів при споживанні, зміні щільності та теплоти вод, земної поверхні та повітря, прямому розміщенні відходів у довкіллі, у водах, що проникають у підземні води при поливі садів, використанні простору, естетичній зміні ландшафту тощо. Непрямий вплив, який у кількісному вираженні більш вагомий порівняно з прямим, полягає в тому, що споживання товарів і послуг неможливе без відповідних впливів на довкілля під час розроблення, виробництва, зберігання, продажу та інших дій із продукцією на шляху до кінцевого споживача.

Для здійснення екологічно орієнтованого споживчого вибору споживач повинен:

1 Знати екологічні проблеми.

2 Усвідомлювати важливість споживчого вибору для стану довкілля.

3 Враховувати екологічні впливи споживання при здійсненні споживчого вибору.

4 Вміти оцінити екологічність товару і здійснити екоатрибутивний вибір.

Прикладами екоатрибутивного споживання є 1: вибір при купівлі електроприладів моделей з низьким енергоспоживанням, вибір товарів в упаковці багаторазового використання, відмовлення від надмірного упакування товару, вибір товарів, виготовлених з рециркулюючих матеріалів, уникання придбання напоїв у поліетиленовій упаковці, надання переваги екологічним товарам перед дешевшими неекологічними аналогами, вибір продуктів харчування, вироблених у природних умовах, відмовлення від купівлі свіжих продуктів, упакованих у пінопласт, надання переваги товарам в упаковці, придатній для рециркуляції.

Крім купівлі екологічних товарів, споживачі можуть турбуватися про охорону довкілля в повсякденному житті: не використовувати паперові рушники для витирання рук, не змивати сміття та масло в каналізаційну систему, часто вимикати світло, уникати користування паперовими стаканчиками та серветками, ремонтувати поламані речі, подовжувати термін їх придатності, мінімізувати користування синтетичними засобами чищення, брати свої корзини чи пакети, коли йти за покупками, знаходити альтернативне застосування речам замість того, щоб їх викидати, не користуватися відбілювачами та засобами для виведення плям.

Мотивація – це сукупність факторів, які збуджують активність особистості та визначають спрямованість її діяльності 2, а саме мотиви, потреби та інтереси, стимули, ситуативні фактори, що детермінують поведінку людини. Мотивація споживача визначає, що і чому він споживає.

Мотивація споживання екологічних товарів постійно змінюється. Зокрема, внаслідок прийняття більш жорсткого законодавства в галузі екології підвищується мотивація купівлі обладнання, яке забезпечує зниження шкідливих викидів, а також перехід на застосування екологічно чистих технологій.

Підвищується також рівень мотивації споживання екологічно чистого харчування, екологічно чистих товарів для побуту та інших екологічних товарів особистого споживання. Це відбувається не тільки завдяки збільшенню забруднення довкілля і, як наслідок, більшої чутливості людей до екологічних чинників, а також через зацікавленість екологічними проблемами, екологічним вихованням, екологічну освіту.

Мотивація може достатньо легко змінюватися через те, що складається не тільки з мотивів, які є відносно стійкими утвореннями особистості, а й інших факторів, які є динамічними. Тому мотивацію досить складно побачити й виміряти 3. Інтенсивність актуальної мотивації (такої, що діє саме тут і саме зараз) складається із сили мотиву та інтенсивності детермінант мотивації.

Дослідимо екологічні компоненти кожної зі складових мотивації.

Мотиви. Існують різні значення поняття “мотив” (від лат. movere – приводити у рух, штовхати) 4; 5:

• внутрішнє бажання людини задовольняти свої потреби;
  
• переважно усвідомлені внутрішні збудження особистості до дії, пов’язані із задоволенням певних потреб;
  
• сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, що викликають активність людини та визначають її спрямованість;
  
• усвідомлені причини вибору дій і вчинків людини;
  
• спонукальні причини дій і вчинків людини.
  

Мотиви – це відносно стійкі прояви, атрибути особистості 2. Так, стверджуючи, що певній людині властивий пізнавальний мотив, розуміють, що у багатьох ситуаціях у неї проявляється пізнавальна мотивація.

Мотиви виконують три основні функції 5: спонукальну, спрямовувальну та регулювальну. Спонукальна функція мотивів полягає в тому, що вони обумовлюють вчинки особистості, її поведінку й діяльність. Спрямовувальна полягає у виборі та здійсненні певної лінії поведінки, діяльності. Регулювальна – в тому, що поведінка і діяльність залежно від особливостей мотивації мають або особистий характер, або спрямовані на реалізацію інтересів колективу, фірми.

Важливою для дослідження мотивів екологічного споживання є діагностика екологічної свідомості споживачів. Вона дозволяє відповісти на такі питання 6:

1 Яке місце займає екологія у свідомості споживача?

2 Яке місце займають у повсякденній свідомості та як співвідносяться між собою шість найбільш типових екопсихологічних диспозицій:

• совметральна (підкоряти природу);
  
• совмісійна (підкорятися її стихіям);
  
• гашенарна (завдавати шкоди, у тому числі неусвідомленої);
  
• індиферентна (відсторонена позиція);
  
• несеситивна (споживча позиція);
  
• колаборативна (позиція підтримки та співпраці з природою);
  

3 Якими якісними особливостями відрізняється (характеризується) конкретна екологічна свідомість споживача.

Віднесення свідомості споживачів до тієї чи іншої екодиспозиції дозволяє відібрати найбільш ефективні методи мотивування екологічно доцільної поведінки конкретних груп споживачів. Це дозволяє знизити витрати на здійснення мотиваційного впливу на споживачів як на державному рівні, так і на рівні виробників екологічних товарів та інших суб’єктів ринку.

Загалом ставлення населення планети до природи проходить такі етапи [7]:

• етап саморегулювання природи, коли людина поводиться як хижак, займається полюванням, рибальством, збиранням, вирубуванням дерев, будівництвом житла;
  
• І етап порушення природної рівноваги в природі (людина-скотар): знищення рослинності, пожежі, переселення людей і тварин;
  
• ІІ етап порушення природної рівноваги в природі (людина-хлібороб): випалювання і вирубуванням лісів, початкова стадія деградації ґрунту, зникнення окремих видів тварин і рослин, зміна ландшафту;
  
• ІІІ етап порушення природної рівноваги в природі (людина-відкривач): винищування тварин, рослин і умов їх існування, надмірна експлуатація морів і океанів;
  
• ІV етап порушення природної рівноваги в природі (людина-винахідник): активна експлуатація природних ресурсів, вітрова і водна ерозія, ерозія ґрунту;
  
• V етап порушення природної рівноваги в природі (людина-марнотрат): інтенсифікація експлуатації природних ресурсів, виснаження і знищення окремих видів природних ресурсів, тварин і рослин, інтенсифікація забруднення природних ресурсів, спустелювання, деградація природи;
  
• якісно новий етап у стосунках людини з природою (людина-творець): пам’ятники природи, заповідники, заказники, парки й ін., стандартизація і нормування якості природного середовища, маловідходні та малоресурсні технології, поліпшення якості повітря та води, поліпшення управління, планування, стимулювання та фінансування природокористування;
  
• наступні етапи стосунків із природою (людина-лідер).
  

Одне з найбільших значень серед мотиваційних досліджень на
ринку екологічних товарів має класифікація споживачів за силою
мотиву екологічно орієнтованого споживання 8. За даною ознакою
всіх споживачів поділяють на істинно, помірно „зелених” і
близьких до „зелених”.

Істинно „зеленими” є споживачі, що беруть участь у багатьох екологічно спрямованих заходах, від рециркуляції до здійснення екологічно спрямованих покупок, готові платити більш високу ціну за екологічність товарів.

Помірно „зеленими” є споживачі, що готові платити підвищену ціну за екологічні товари (на американському сленгу їх називають “долар”).

Близькими до „зелених”, або “паростками”, є споживачі, які за ставленням до екологічних проблем наближаються до „зелених”, однак не здійснюють екологічно спрямованих заходів. Вони дуже занепокоєні станом довкілля, мають бажання покращити його, але не проявляють екологічно спрямованої поведінки.

Через те що ринок екологічних товарів перебуває на стадії формування, важливою є класифікація споживачів за силою мотиву споживання нових товарів. За цією ознакою споживачів поділяють на такі групи:

• суперноватори (схильні купувати нові товари, не чекаючи визнання іншими);
  
• новатори (швидко переходять на споживання нового, але попередньо обмірковують купівлю);
  
• звичайні (діють за принципом “як більшість, так і вони”);
  
• консерватори (повільно сприймають нове, більш схильні до збереження існуючих традицій, аніж до змін);
  
• суперконсерватори (є активними противниками будь-яких новинок, не споживають нічого з того, що може змінити їх усталені звички).
  

Більшість вчених поділяють погляд, згідно з яким співвідношення цих груп споживачів таке: 2,5% - суперноватори, 13,5% - новатори, 34% - звичайні, 34% - консерватори, 16% - суперконсерватори. Однак окремі дослідження свідчать про те, що ставлення споживачів до продовольчих товарів-новинок істотно відрізняється. Групи споживачів відповідно складають 34,5%, 30%, 18,4%, 14,5 %, 2,6%.

Нами було проведено дослідження ставлення жителів м. Сум до окремих видів нової продукції 9, результати якого свідчать про відмінність сучасного ставлення споживачів до новинок від існуючого теоретичного уявлення про нього та відмінність ставлення споживачів до різних видів нових товарів.

Окрім того, мотиви споживання поділяють 10 на раціональні (якість, економічність, експлуатаційні параметри тощо), емоційні (унікальні властивості, почуття співпричетності, стиль життя, почуття страху, наприклад, придбання фільтра для питної води, щоб запобігти утворенню каменів у нирках, почуття провини) та моральні (збереження природного середовища).


Таблиця 1 – Структура груп споживачів, виділених за ставленням до окремих груп товарів-новинок, %

Новинка	Супер-новатори	Новатори	Звичайні	Консерва-тори	Суперкон-серватори
Товари побутової хімії	16	13	11	53	7
Продукти харчування	37	28	4	25	6
Спиртні напої	23	17	12	35	13
Медичні препарати	4	6	9	62	19
Засоби особистої гігієни	23	26	4	38	9