Правила переводу балів Критерії оцінювання Перелік професій
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Завдання II етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з образотворчого мистецтва Критерії, 154.04kb.
- Надано стислі методичні рекомендації щодо консультування та підготовки абітурієнтів, 464.3kb.
- Критерії оцінювання якості виконання курсової роботи, 191.13kb.
- До підсумкового модульного контролю можуть бути допущени лише ті студенти, котрі відвідували, 27.41kb.
- Міністерство освіти І науки україни двнз «донецький національний технічний університет», 285.75kb.
- Програма фахового вступного випробування для вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційними, 276.19kb.
- Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики, 51.53kb.
- Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики, 52.54kb.
- Оцінювання побудовано таким чином, шо певний рівень навчальних досягнень передбачає, 1014.71kb.
- Критерії оцінювання знань студентів з дисципліни, 83.2kb.
Міністерство освіти і науки України
Донецький індустріально-педагогічний технікум
ФАХОВІ ЗАВДАННЯ
для вступних екзаменів випробування за спеціальністю
«Обслуговування та ремонт електропобутової техніки»
для абітурієнтів на базі ОКР «кваліфікованого робітника»
Затверджено
Циклова комісія ЕРТД
Протокол №6 від 5.01.2010р.
Голова ц/к_____Е.Д.Нємченко
2010
Зміст
- Загальні відомості……………………………………………………..3
- Правила переводу балів…………………………………………….....3
- Критерії оцінювання…………………………………………………..3
- Перелік професій………………………………………………………3
- Вимоги щодо знань та умінь……………………………………….....4
- Методичні рекомендації щодо підготовки до фахового вступного екзамену з переліком питань………………………………………....5
- Перелік фахових питань……………………………………………...39
- Література……………………………………………………………..42
1. Загальні відомості
─ Кількість варіантів фахових завдань ─ 5;
─ Кількість питань у завданні ─ 60;
─ Оцінювання відповіді на одне питання ─ 0,5-4 балів(вказується поряд з питанням);
─ Максимальна кількість набраних балів ─ 120;
─ Кількість варіантів відповідей на одне питання ─ 4 і більше (може бути також – «немає відповіді»);
─ Передбачено прийом фахових екзаменів як письмово, так і комп’ютерними засобами;
─ Час проведення екзамену – 120 хв.;
─ Надано стислі методичні рекомендації щодо консультування та підготовки абітурієнтів до фахових випробувань..
2. Правила пЕрЕводу балів
- З фахового завдання у 5-бальній системі
«2» --------------------------------0-59;
«3» ------------------------------60-79;
«4» ---------------------------- 80-105;
«5» --------------------------- 106-120.
- З фахового завдання у 12-бальній системі
«3» ------------------------------- 0-59;
«4» ------------------------------ 60-66;
«5» ------------------------------ 67-73;
«6»------------------------------- 74-79.
«7»------------------------------- 80-88;
«8» ------------------------------- 89-97;
«9» ----------------------------- 98-105;
«10» --------------------------- 106-110.
«11»----------------------------111-116;
«12»---------------------------117-120.
3. Критерії оцінювання
Фахові завдання містять тестові питання різного рівня складності. Залежно від складності завдання відповіді оцінюються диференційовано від 0,5 – 4 балів. Біля кожного тестового питання вказується кількість балів, яку може здобути абітурієнт за відповідь.
4.Перелік професій
Перелік професій кваліфікованого робітника за якими дозволено продовження навчання за спеціальністю 5.092208 «Обслуговування та ремонт електропобутової техніки» за ОКР «Молодший спеціаліст» за денною формою навчання.
| Перелік професій кваліфікованого робітника | Код | Шифр та назва спеціальності |
| Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування | 7141.1 | 5.092208 Обслуговування та ремонт електропобутової техніки |
| Слюсар з механікоскладальних робіт | 7233.2 | |
| Слюсар з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики | 7241.1 | |
| Електромонтер з обслуговування електроустановок | 7242.2 |
5.ВИМОГИ ЩОДО ЗНАНЬ ТА УМІНЬ
Вступника на спеціальність 5.092208 «Обслуговування та ремонт електропобутової техніки» на ОКР кваліфікованого робітника 2-3 розряду.
Кваліфікаційні вимоги
Повинен знати:
─ основи електротехніки та електроматеріалознавства;
─ призначення, принцип дії, взаємодії вузлів і механізмів електропобутової техніки;
─ основи діагностики технічного стану, технологічний процес ремонту електропобутової техніки;
─ типові пошкодження, причини їх виникнення та засоби їх усунення;
─ технологічний процес виконання слюсарних і електромонтажних робіт при ─ ремонті електропобутового устаткування;
─ допуски, посадки, квалітети, жорсткість поверхні, їх позначення на кресленнях;
─ основні властивості чорних, кольорових металів, їхніх сплавів, електроматеріалів, допоміжних матеріалів, їхнє використання;
─ перелік, призначення, влаштування і способи застосування слюсарних, електромонтажних, контрольно-вимірювальних інструментів, обладнання, приладів і пристосувань для діагностики технічного стану побутового електроустаткування;
─ правила читання креслень деталей, кінематичних та електричних схем, складних ескізів і виконання робочих креслень;
─ технічні вимоги до відремонтованого побутового електроустаткування;
─ передові методи праці, принципи раціональної організації робочого місця;
─ основи економіки праці на виробництві, виробничу педагогіку та культуру обслуговування населення;
─ правила безпеки, виробничої санітарії та правила внутрішнього розпорядку підприємства.
Повинен уміти:
─ проводити діагностику технічного стану і ремонт та обслуговування побутової техніки, приладів середньої складності, їхніх відповідних вузлів і механізмів;
─ виконувати слюсарну обробку з 4-5 класів з точністю 1.1-13 квалітетів і окремі операції підвищеної складності;
─ виконувати електромонтажні роботи середньої складності в побутових електричних машинах, приладах;
─ читати креслення деталей, електричні схеми побутових машин і приладів, що підлягають ремонту та обслуговуванню;
─ використовувати при ремонті побутових машин відповідне
підйомно-транспортне обладнання, правильно організувати й утримувати робоче місце;
─ користуватися слюсарними, електромонтажними та вимірювальними інструментами, обладнанням, приладами, пристосуваннями для діагностики технічного стану і ремонту електропобутової техніки(холодильники, пральні машини, пилососи, кондиціонери, швейні машини, кухонні машини та інше);
─ використовувати при ремонті й експлуатації обладнання найбільш продуктивні способи і сучасні методи організації праці;
─ дотримуватись правил техніки безпеки і гігієни праці, правил внутрішнього розпорядку та пожежної безпеки.
6. Методичні рекомендації з підготовки до фахового вступного екзамену
Фаховий вступний екзамен є комплексним. Завдання містять питання з наступних навчальних предметів:
─ Технологія ремонту електропобутової техніки – 20 питань;
─ Електропобутова техніка – 15 питань;
─ Електричні апарати та машини – 15 питань;
─ Охорона праці – 10 питань.
Навчальний предмет
«Охорона праці»
Охорона праці - це система законодавчих актів та відповідних їм соціально економічних,технічних, гігієнічних та організаційних заходів, що забезпечують безпеку, збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці .
Правовою основою з охорони праці є Конституція України, закон України «З охорони праці » , «З пожежної безпеки», Кодекс Законів про Працю України (КЗпП).
Техніка безпеки на виробництві – це система організаційних, технічних заходів та засобів, що запобігають впливові небезпечних виробничих факторів на працюючих .
На виробництві присутні шкідливі та небезпечні виробничі фактори. Умови праці на виробництві поділяються на чотири класи з метою гігієнічної класифікації праці.
Гігієна та санітарія виробництва включає питання мікроклімату, освітлення, вентиляції у робочих приміщеннях.
Дуже важливим питанням для електромонтера є питання електробезпеки.
У нормальному режимі роботи електроустановки використовуються такі засоби захисту від ураження електричним струмом: ізоляція, використання малих напруг для електронного інструменту. У майстернях з ремонту використовується ізоляція основна та подвійна (для електричного інструменту).
Для аварійних режимів використовується захисне заземлення.
Заземленню підлягають корпуси обладнання, які при аварійних режимах можуть опинитися під напругою. Заземлення використовують у електроустановках напругою до 1000 В з глухо заземленою нейтраллю. Опір заземлення пристрою повинен буди не більше 0,4 Ом.
Переносне заземлення використовується при ремонті побутової техніки не в майстерні.
Також при аварійних режимах застосовуються аварійне відключення електроустаткування за допомогою автоматів та запобіжників.
Виробничі приміщення за електробезпекою згідно з ПОЕ (Правила обладнання електроустановок) поділяються на три категорії: приміщення з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні приміщення, приміщення без підвищеної небезпеки.
На виробництві може виникнути пожежа. Пожежа - це неконтрольоване горіння зовні.
За пожежонебезпекою, згідно з ПОЕ виробничі приміщення поділяються на п’ять класів: А, Б, В, Г, Д.
Захист від пожеж - це загальна та витяжна вентиляція робочих приміщень, пожежне водопостачання, використання первинних засобів захисту.
Робітники повинні бути забезпечені індивідуальними засобами захисту.
Захист від шкідливих речовин: одяг, рукавиці, маска, респіратори.
Захист від ураження електричним струмом: діелектричні рукавиці, одяг, діелектричні килимки та взуття.
Щоб запобігти травматизму при ремонті побутової техніки та електроустаткування впроваджено автоматизацію та механізації виробничого процесу. Необхідно дотримуватися виконання питань техніки безпеки надання першої медичної допомоги.
Надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках.
Першу допомогу потерпілому при нещасному випадку необхідно надавати в наступному порядку:
1) звільнити потерпілого від фактора що ушкоджує (важкий предмет, електричний струм, хімічні реагенти, вода і т.д.);
2) винести на свіже повітря;
3) розстебнути пояс і ґудзики;
4) провести штучне дихання;
5) зупинити кровотечу;
6) накласти пов'язку, шину і т.д.;
7) викликати «швидку допомогу» або доставити потерпілого до найближчої лікувальної установи будь-яким транспортом, дотримуючись правил безпеки.
Якщо після звільнення потерпілого від дії електричного струму встановлено, що він не дихає, слід негайно зробити до штучне дихання та непрямий масаж серця.
При відсутності спеціальних апаратів найбільш ефективним є штучне дихання методом «з рота в рот» або «з рота в ніс». Натискати на грудину потрібно один раз на секунду поштовхом такої сили, щоб змістити її на
3 - 5 см. Після кожного натискання швидко віднімати руки від грудної клітини, щоб не заважати її вільному випрямленню. Виконавши 3 - 4 натискання, роблять перерву на 2с, під час якого виробляють вдування повітря за методом «з рота в рот», після чого необхідно повторити масаж з вказаною частотою до наступної перерви і знову зробити вдування. За цим способом за хвилину потрібно зробити 60-70 натискань на грудину при частоті штучного дихання 15-20 разів на хвилину.
Навчальний предмет
«Електропобутова техніка»
Класифікація побутових холодильних приладів за:
- призначенням: холодильники; морозильники (М); холодильники-морозильники (MX);
- способом отримання холоду: компресійні (К), абсорбційні (А);
- способом установки на підлогу: типу шафа (Ш), типу стіл (С);
- кількістю камер: однокамерні, двокамерні (Д), трикамерні (Т);
- здатності працювати при максимальних температурах навколишнього середовища: холодильники: SN, N - не вище 32 ° С, ST, - не вище 38 ° С, Т - не вище 43 ° С, морозильники та холодильники-морозильники: N - не вище 32 ° С; Т - не вище 43 ° С.
П
ринцип дії та будова компресійного холодильника
1-мотор-компресор;2-захисно-пускове реле; 3-терморегулятор; 4-внутрішня лампа освітлення холодильника; 5-випарник; 6-фільтр-осушувач; 7-конденсатор; 8-капіляр; 9-вмикач лампи.
Класичний холодильник (без системи No Frost) працює таким чином: мотор - компресор (1), засмоктує газоподібний фреон з випарника, стискає його, і через фільтр (6) виштовхує в конденсатор (7). У конденсаторі нагрітий в результаті стиснення фреон остигає до кімнатної температури і переходить у рідкий стан. Рідкий фреон, що знаходиться під тиском, через отвір капіляра (8) потрапляє у внутрішню порожнину випарника (5), переходить у газоподібний стан, у результаті чого, забирає тепло від стінок випарника, а випарник, у свою чергу, охолоджує внутрішній простір холодильника. Цей процес повторюється до досягнення заданої терморегулятором (3) температури стінок випарника. При досягненні необхідної температури терморегулятор розмикає електричний ланцюг і компресор зупиняється. Через деякий час, температура в холодильнику (за рахунок впливу зовнішніх факторів) починає підвищуватися, контакти терморегулятора замикаються, за допомогою захисно-пускового реле (2) запускається електродвигун мотор-компресора і весь цикл повторюється спочатку.
Електричне обладнання побутових холодильників:
• електричні нагрівачі: для обігріву генератора в абсорбційних холодильних агрегатах; для запобігання дверного прорізу низькотемпературної камери від випадіння конденсату на стінках; для обігріву випарника при напівавтоматичному і автоматичному видаленні сніжного покриву;
• електродвигун компресора;
• прохідні герметичні контакти для з'єднання обмоток електродвигуна з зовнішньої електропроводкою холодильника через стінку кожуха мотор-компресора;
• освітлювальна апаратура, призначена для освітлення холодильної камери;
• вентилятори: для охолодження конденсатора холодильного агрегата повітрям (при використанні в холодильниках конденсаторів з примусовим охолодженням) і для примусової циркуляції повітря в камерах холодильників.
Прилади автоматики побутового холодильника:
• датчики-реле температури (терморегулятори) для підтримки заданої температури в холодильній камері або низькотемпературної побутових холодильників;
• пускове реле для автоматичного включення пускової обмотки електродвигуна при запуску;
• захисне реле для запобігання обмоток електродвигуна від струмів перевантаження;
• прилади автоматики для видалення сніжного покриву зі стінок випарника.
Е
лектрична схема побутового холодильника, принцип дії1 - електродвигун мотор-компресора; 1.1 - робоча обмотка; 1.2 - пускова обмотка; 3 - контакти терморегулятора; 10 - кнопка розмороження; 11 - реле захисту; 11.1 - біметалічна пластина; 11.2 - контакти реле; 12 - пусковий реле, 12.1 - котушка реле; 12.2 - контакти реле
При подачі напруги електричний струм проходить через замкнуті контакти терморегулятора (3), кнопки розморожування (10), реле теплового захисту (11), котушку пускового реле (контакти пускового реле 12.2 поки розімкнені) і робоче обмотку електродвигуна мотор-компресора.
Оскільки двигун поки не обертається, струм протікає через робочу обмотку мотор-компресора в кілька разів перевищує номінальний, пусковий реле (12) влаштовано таким чином, що при перевищенні номінального значення струму замикаються контакти (12.2), до ланцюга підключається пускова обмотка електродвигуна. Двигун починає обертатися, струм в робочій обмотці знижується, контакти пускового реле розмикаються і двигун продовжує працювати в нормальному режимі. Коли стінки випарника охолодити до встановленого на терморегулятор значення, контакти (3) розімкнуться і електродвигун мотор-компресора зупинитися. З часом температура всередині холодильника підвищується, контакти терморегулятора замикаються і весь цикл повторюється заново.
Реле захисту призначене для відключення двигуна при небезпечному підвищенні сили струму. Реле складається з біметалічної пластини (11.1), яка при підвищенні температури вигинається і розмикає контакти (11.2), після охолодження біметалічної пластини контакти знову замикаються.
Основні вузли та агрегати пральної машини, а також їх функції:
- електромагнітний клапан - затоку води;
- електродвигун - обертання барабана;
- хрестовина бака - у ній знаходиться підшипниковий вузол, у якому обертається барабан, а сама хрестовина кріпиться до бака;
- ремінь - передає обертання від електродвигуна до барабана;
- зливний насос - злив води з бака в каналізацію;
- нагрівальний елемент (тен) - нагрівання води в баку;
- температурний датчик (термостат) - контроль температури нагрівання води;
- датчик реле рівня (пресостат) - служить для контролю заданого рівня затоку води в бак пральної машини;
- командоапарат або електронний модуль - служить для координації всіх виконавчих пристроїв автоматичної пральної машини. За допомогою командоапарат або електронного модуля задається набір необхідних операцій, їх, тривалість, послідовність проведення.
- пристрій блокування люка - блокування під час виконання програм;
- протизавадний фільтр - служить для зниження рівня радіочастотних перешкод, що виникають при роботі електроустаткування пральної машини
Принцип дії пральної машини-автомат
Безпосередньо процес прання здійснюється в барабані прального бака за допомогою електромагнітного клапана подачі води, електричного двигуна приводу барабана, електричного насоса зливу води (помпи), електронагрівача (тена). Є також допоміжні елементи, що забезпечують роботу пральної машини та її безпечну експлуатацію: мережний вимикач, сигнальні лампи, пристрій блокування завантажувального люка, мережевий фільтр, командоапарат або електронний модуль залежно від системи управління. Помістивши білизну в машину, закривають кришку люка. Зо таблицею програм обирають програму прання і встановлюють її, повертаючи рукоятку командоапарат, (електронного модуля). Робота машини починається після натискання кнопки ВКЛ/ВИКЛ. При цьому люк дверцята блокується і спалахує світловий індикатор. Командоапарат або електронний модуль служить для координації всіх виконавчих пристроїв автоматичної пральної машини. За допомогою командоапарата або електронного модуля задається набір необхідних операцій, їх, тривалість, послідовність проведення. Управління відбувається шляхом замикання та розмикання контактів ланцюга живлення кожного виконавчого пристрою через задані проміжки часу. Подача води здійснюється через заливний клапан. Рівень води регулюється датчиком рівня. Досягши певного рівня датчик реле рівня перекриє заливні клапани. У барабан автоматично заливається невелика кількість води, після чого барабан робить декілька оборотів, щоб вода ввібралася в білизну. Включається тен який нагріває воду до певної температури, при досягненні заданої позначки термостат відключає тен. Командоапарат або електронний модуль включає, відключає і регулює швидкість обертання колекторного двигуна, обороти двигуна контролюються тахогенератором, вони змінюються відповідно до закладеної програми в електронному модулі. Після виконання зворотної програми прання командоапарат або електронний модуль відключає колекторний двигун, включається насос і здійснюється злив води.
Класифікація пральних машин
Технічні показники пральних машин регламентуються ГОСТами 8051-83 «Машини пральні побутові», 275704-87 «Безпека побутових та аналогічних електричних приладів», а також ТУ 120 120850-89, ТУ 37-461-038-93 та іншими нормативними документами. Зараз багато позицій подібної класифікації. У країнах Європейського Співтовариства існує класифікація, яка виконана на основі єдиного Європейського тесту EN 95/12.
В основному сучасні пральні машини поділяються за: - способом активації миючого розчину (з обертовими робочими органами, вібраційні, зі спрямованим потоком рідини або повітря); способу завантаження білизни: вертикальної, фронтальним завантаженням; ступенем механізації та автоматизації процесів обробки білизни; можливістю нагрівання розчину з миючими засобами; швидкістю віджиму і типом корпусу (класичні повнорозмірні, вертикальні, що вбудовуються, вузькі та ін); максимальним вазі завантаження (сухої) білизни; набору основних програм прання і додаткових функцій; можливості сушіння білизни; системі управління (механічна, електронно-механічна, електронна); енергоспоживання (існує міжнародна класифікація за літерами ); за класом прання тощо.
Фази холодильного циклу компресійного холодильника
Виробництво холоду в будь-якій холодильній машині компресійного типу виконується на основі зміни агрегатного стану холодоагенту, що циркулює в замкнутому контурі. У процесі циркуляції по контуру холодоагент зазнає чотири фази: стиснення й нагрівання, охолодження та зрідження, розширення і випаровування.
Фаза стиснення: пароподібний холодоагент низького тиску надходить у компресор по трубопроводу всмоктування, стискається й перетворюється на пару високої температури і високого тиску, який здатний перетворюватися на рідину при звичайній (кімнатній) температурі.
Фаза скраплення: пара високої температури і високого тиску охолоджується в теплообміннику високого тиску (конденсатор) і зріджується. Конденсатор, залежно від типу холодильної системи, може бути або з повітряним, або з водяним охолодженням.
Фаза розширення: проходячи через капілярну трубку, холодоагент високого тиску, зріджений в теплообміннику (конденсаторі), переходить у стан низького тиску, при якому він легко може випаровуватися.
Фаза випаровування: рідкий холодоагент низького тиску потрапляє в теплообмінник (випарник) низького тиску, поглинає тепло з навколишнього повітря і переходить в пароподібний стан. Конструкція і розміри випарника вибираються таким чином, щоб рідина повністю випарувалася усередині нього. Далі холодоагент знову потрапляє в компресор, і описаний вище цикл повторюється знову.
Таким чином, холодоагент постійно циркулює по замкненому контурі, змінюючи свій агрегатний стан з рідкого на пароподібний і навпаки.