Загальні положення

Вид материалаКнига
Подобный материал:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20
Глава 2. Повторні вибори в Україні


Стаття 204. Особливості підготовки і проведення повторних виборів Президента України


1. Підстави, порядок призначення та строки проведення повторних виборів Президента України визначаються частинами першою – третьою та четвертою статті 23 цього Кодексу.

2. Повторні вибори Президента України проводяться тими ж окружними та дільничними виборчими комісіями на тих же виборчих дільницях, що діяли під час останніх чергових (позачергових) виборів Президента України. У разі необхідності зміни у складі виборчих комісій здійснюються у порядку, передбаченому цим Кодексом.

3. При проведенні повторних виборів Президента України списки виборців складаються з використанням списків виборців, які використовувалися під час останніх чергових (позачергових) виборів Президента України. Уточнення списків виборців проводиться у порядку, передбаченому статтями 79-82 цього Кодексу.

4. Висування кандидатів на пост Президента України починається на наступний день після дня набуття чинності рішення про призначення повторних виборів Президента України і закінчується за сорок днів до дня позачергових виборів. Подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів закінчується за тридцять п’ять днів до дня позачергових виборів. Повторне подання документів відповідно до частин третьої та четвертої статті 114 цього Кодексу закінчується за тридцять днів до дня повторних виборів.

5. Реєстрація кандидатів на пост Президента України закінчується за двадцять сім днів до дня виборів.


Стаття 205. Особливості підготовки і проведення повторних місцевих виборів в одномандатних округах


1. Підстави, порядок призначення та строки проведення повторних місцевих виборів в одномандатних округах визначаються частинами першою, третьою та четвертою статті 23 цього Кодексу.

2. Рішення про проведення повторних місцевих виборів в одномандатних округах приймає територіальна виборча комісія не пізніше ніж через 30 днів після дня проведення виборів або після дня повторного голосування.

3. Повторні місцеві вибори в одномандатних округах проводяться тими ж виборчими комісіями, по тих же виборчих округах, виборчих дільницях, за тими ж списками виборців у порядку та в строки, визначені цим Кодексом для проведення відповідних позачергових місцевих виборів.

4. На повторних місцевих виборах в одномандатних округах не можуть балотуватися громадяни, щодо яких було скасовано рішення про їх реєстрацію як кандидатів, а також особи, які вчинили дії, внаслідок яких місцеві вибори в одномандатних округах або повторне голосування були визнані недійсними, та в інших випадках, передбачених законом.


Глава 3. Заміщення депутатів місцевих рад, проміжні та перші місцеві вибори

Стаття 206. Заміщення депутатів та проміжні вибори депутатів місцевих рад


1. У разі коли депутат, який обирався в багатомандатному окрузі, достроково припинив повноваження або його повноваження достроково припинені на підставах і в порядку, передбачених Конституцією України, цим Кодексом і законами України, за рішенням територіальної виборчої комісії обраним депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати у остаточному виборчому списку місцевої організації партії (блоку). Якщо в остаточному виборчому списку інші кандидати в депутати відсутні, депутатський мандат залишається вакантним до проведення чергових або позачергових виборів.

2. У разі дострокового припинення повноважень депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутата місцевої ради (крім депутатів сільської, селищної ради) відповідна територіальна виборча комісія в терміновому порядку, але не пізніше трьох днів від дня дострокового припинення повноважень депутата, визнає обраним, реєструє наступного за черговістю кандидата у депутати у остаточному виборчому списку відповідної організації політичної партії (виборчого блоку політичних партій) та видає тимчасове посвідчення депутата відповідної ради.

3. Реєстрація особи, обраної депутатом відповідно до частини першої цієї статті, та видання їй тимчасового посвідчення депутата здійснюються територіальною виборчою комісією з дотриманням порядку, передбаченого статтею 197 цього Кодексу.

4. Підстави, порядок призначення та строки проведення проміжних місцевих виборів визначаються статтею 24 Кодексу.

5. Виборчі дільниці утворюються не пізніше ніж за 50 днів до дня проведення проміжних місцевих виборів, дільничні виборчі комісії - не пізніше ніж за 45 днів до дня проведення проміжних місцевих виборів в одномандатних округах, висування кандидатів у депутати розпочинається за 40 днів до дня проведення виборів, реєстрація кандидатів закінчується не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення виборів.

6. Списки виборців, складені відповідно до вимог статті 77 цього Кодексу, передаються дільничним виборчим комісіям не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення проміжних місцевих виборів, для ознайомлення виборців - подаються не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення виборів.

7. У разі дострокового припинення повноважень депутата менш як за шість місяців до закінчення строку повноважень діючого складу відповідної місцевої ради вибори депутата замість того, повноваження якого були достроково припинені, за рішенням відповідної ради можуть не проводитися.


Стаття 207. Перші місцеві вибори


1. Перші місцеві вибори призначаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською радою.

2. Перші місцеві вибори проводяться в порядку і строки, встановлені цим Кодексом, з такими особливостями:

1) територіальна виборча комісія утворюється відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською радою в порядку, встановленому статтею 65 цього Кодексу;

2) територіальна виборча комісія відповідно до цього Кодексу утворює виборчі округи, а також виборчі дільниці, дільничні виборчі комісії у порядку та строки, передбачені цим Кодексом;

3) депутати місцевої ради, сільський, селищний, міський голова у разі утворення нової або поділу адміністративно-територіальної одиниці обираються на строк до обрання на чергових виборах депутатів та сільського, селищного, міського голови і сформування за результатами таких виборів відповідної ради у правомочному складі;

4) рішення про утворення нової місцевої ради та загальний склад депутатів новоутвореної місцевої ради приймає відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна, Київська або Севастопольська міська рада у чисельності, визначеній у статті 28цього Кодексу.

3. Рішення про проведення перших місцевих виборів у районах приймає Верховна Рада України. Районні територіальні виборчі комісії у таких випадках утворюються Центральною виборчою комісією у порядку, передбаченому законом.

РОЗДІЛ ХVІ. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосується процесу виборів. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.


Стаття 208. Способи захисту порушених прав, свобод чи інтересів осіб під час проведення виборів в Україні


1. Захист порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що стосуються виборчого процесу і визначені Конституцією, цим Кодексом та іншим законодавством про вибори, здійснюється відповідними виборчими комісіями та судами.

2. Право вибору способу захисту належить особі, права, свободи чи інтереси якої порушено.

3. Особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси, що стосуються виборчого процесу, порушено, за власним вибором може подати скаргу до відповідної виборчої комісії або адміністративний позов до адміністративного суду.

Виборча комісія або суд, які розглядають скаргу (адміністративний позов), є суб’єктами розгляду скарги (адміністративного позову).

4. Порядок подання та розгляду скарги щодо порушення прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що стосуються виборчого процесу, визначається статтями 209 – 220 цього Кодексу.

5. Порядок подання та розгляду адміністративного позову щодо порушення прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що стосуються виборчого процесу, визначається Кодексом адміністративного судочинства України з урахуванням особливостей, які передбачені цим Кодексом.

6. При зверненні з адміністративним позовом до суду, такий позов подається з дотриманням всіх вимог до адміністративного позову, що передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.


Стаття 209. Взаємодія судів та виборчих комісій при вирішення спорів з питань, що стосуються процесу виборів


1. Суд, до якого поданий адміністративний позов, невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію та комісію вищого рівня про надходження адміністративного позову, а також про ухвалене судом рішення.

2. Якщо адміністративний позов прийнято судом до розгляду і з того ж питання та з тих же підстав до виборчої комісії подано скаргу, виборча комісія після отримання повідомлення суду про надходження до суду адміністративного позову зупиняє розгляд скарги до набрання рішенням суду законної сили.

3. Суди, виборчі комісії та органи прокуратури організують свою роботу під час виборчого процесу, в тому числі у вихідні дні та в день голосування, таким чином, щоб забезпечити прийом і розгляд скарг (адміністративних позовів) та звернень виборчих комісій у строки та в спосіб, встановлені цим Кодексом та Кодексом адміністративного судочинства.


Стаття 210. Суб'єкт звернення зі скаргою (адміністративним позовом)


1. Суб'єктом звернення зі скаргою (адміністративним позовом), що стосується виборчого процесу, у випадках, передбачених цим Кодексом, може бути:

1) кандидат на пост Президента України, довірені особи кандидата на пост Президента України, які діють від імені кандидата;

2) кандидати у народні депутати України, кандидати у депутати місцевих рад;

3) кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови, його довірені особи, які діють від імені кандидата;

4) партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу в особі керівника партії (керівників блоку), представника партії (блоку) у Центральній виборчій комісії, уповноваженої особи партії (блоку) чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії (блоку);

5) місцева організація партії (блоку) – суб’єкт виборчого процесу в особі керівника місцевої організації партії (керівників блоку), уповноваженої особи місцевої організації партії (блоку) чи іншої особи, уповноваженої рішенням керівного органу місцевої організації партії (блоку) на відповідних місцевих виборах;

6) офіційний спостерігач від суб’єктів балотування на відповідних виборах;

7) виборча комісія, яка здійснює повноваження щодо організації підготовки та проведення виборів, у особі її голови чи уповноваженого рішенням виборчої комісії члена виборчої комісії;

8) виборець, права, свободи чи інтереси, що стосуються виборчого процесу, якого порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження.

2. Керівник партії (блоку), місцевої організації партії (блоку), уповноважена особа партії (блоку), місцевої організації партії (блоку), довірена особа кандидата на пост Президента України, довірена особа кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидата у депутати у одномандатному окрузі чи представник суб’єкта балотування у Центральній виборчій комісії діє як представник відповідного суб’єкта балотування без додаткового уповноваження. Документом, що підтверджує повноваження представника, довіреної чи уповноваженої особи суб’єкта балотування є відповідне посвідчення, видане в порядку, встановленому цим Кодексом.

3. Скарга (адміністративний позов) від імені виборчої комісії подається за рішенням виборчої комісії, яке додається до скарги (адміністративного позову), підписується головуючим на засіданні виборчої комісії, на якому приймалося рішення про звернення із скаргою (адміністративним позовом), та засвідчується печаткою виборчої комісії.


Стаття 211. Предмет та суб'єкт оскарження


1. Скарга (адміністративний позов), з урахуванням особливостей, встановлених статтями 217-220 цього Кодексу, може бути подана відповідним суб'єктом звернення зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність:

1) виборчої комісії, члена виборчої комісії;

2) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи чи організації, їх посадової чи службової особи;

3) об'єднання громадян, крім тих рішень та дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або їх виключної компетенції;

4) засобу масової інформації, його посадової чи службової особи або творчого працівника;

5) іншого суб'єкта виборчого процесу відповідно до статті 18 цього Кодексу.




Стаття 212. Строки оскарження


1. Скарга щодо порушення прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що стосуються виборчого процесу, може бути подана суб'єктом звернення зі скаргою у п’ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб'єктом оскарження, за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

2. Скарга щодо порушень, що мали місце до дня голосування, може бути подана у строк, встановлений частиною першою цієї статті, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

3. Скарга щодо порушень, що мали місце під час голосування, може бути подана до відповідної дільничної виборчої комісії не пізніше закінчення голосування. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подана до виборчої комісії вищого рівня у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

4. Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги суб'єктом розгляду скарги.

5. Строк подання скарги подовженню або поновленню не підлягає, крім випадку її повторного подання після усунення недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення суб'єктом розгляду скарги без розгляду відповідно до частини третьої статті 214 цього Кодексу.

6. Зміна або уточнення вимог суб'єкта звернення зі скаргою під час її розгляду, що викликані виявленням раніше не відомих суб'єкту звернення обставин, не вважається новою скаргою і до неї не застосовуються обмеження строків, встановлені частинами першою – третьою цієї статті.

Стаття 213. Форма та зміст скарги


1. Скарга подається у письмовій формі та за загальним правилом, повинна містити:

1) назву суб'єкта розгляду скарги, до якого вона подається;

2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) суб'єкта звернення зі скаргою, його місце проживання (поштову адресу), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) суб'єкта оскарження, його місце проживання (поштову адресу), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

4) суть порушеного питання;

5) виклад обставин і зазначення доказів, якими суб'єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги;

6) чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб'єкта розгляду скарги;

7) перелік документів і матеріалів, що додаються;

8) зазначення заінтересованих осіб, яких суб'єкт звернення зі скаргою вважає за потрібне залучити до розгляду скарги;

9) підпис суб'єкта звернення зі скаргою чи особи, яка його представляє відповідно до статті 210 цього Кодексу, із зазначенням дати підписання.

2. Скарга від імені виборчої комісії подається за рішенням виборчої комісії, яке додається до скарги, підписується головуючим на засіданні виборчої комісії, на якому приймалося рішення про звернення із скаргою, та засвідчується печаткою виборчої комісії.

3. До скарги додаються її копії та копії усіх документів, що приєднуються до неї, у кількості, яка дорівнює кількості суб'єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі.


Стаття 214. Порядок і строки розгляду скарги


1. Розгляд скарг виборчою комісією здійснюється у порядку, встановленому цією статтею.

2. Скарга, оформлена без дотримання вимог статті 213 цього Кодексу, повертається без розгляду суб’єктом розгляду скарги не пізніше наступного дня після дня її надходження, а скарга, подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня, - невідкладно. При поверненні скарги без розгляду зазначається вичерпний перелік недоліків, які перешкоджають її розгляду, і вказується на можливість повторного звернення із скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 213 цього Кодексу у передбачені цим Кодексом строки.

3. При повторному поданні скарги з невиправленими недоліками або з допущенням нових недоліків суб'єкт розгляду скарги приймає рішення про залишення її без розгляду по суті.

4. Скарга, оформлена з дотриманням вимог статті 213 цього Кодексу, розглядається відповідною виборчою комісією на своєму засіданні не пізніше ніж на п'ятий день з дня її отримання, за винятком випадків, передбачених частинами п’ятою та шостою цієї статті.

5. Скарга щодо порушень, які мали місце до дня голосування, розглядається виборчою комісією у строк, передбачений частиною четвертою цієї статті, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування.

6. Скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування, подана до дільничної виборчої комісії, розглядається нею відразу після закінчення голосування.

7. Скарга, подана до виборчої комісії вищого рівня, щодо порушення, яке мало місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, розглядається відповідним суб'єктом розгляду скарги у дводенний строк з дня її подання.

8. Якщо виборча комісія при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами. Відповідний правоохоронний орган за зверненням виборчої комісії перевіряє ці обставини та вживає відповідні заходи щодо припинення порушення законодавства у триденний строк з дня отримання звернення виборчої комісії, а якщо таке звернення отримано ним менше ніж за три дні до дня голосування, у день голосування чи в наступний за ним день, - невідкладно. Про наслідки перевірки та вжиті заходи відповідні органи повідомляють виборчу комісію, яка до них звернулася.

9. Розгляд скарги суб'єктом розгляду скарги здійснюється з обов'язковим своєчасним повідомленням суб'єкта звернення, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб рекомендованою телеграмою, факсимільним повідомленням, засобами електронної пошти про час і місце розгляду скарги. Допускається повідомлення суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та заінтересованих осіб про час і місце розгляду скарги по телефону з фіксуванням такої дії службовою особою суб'єкта розгляду скарги окремою письмовою довідкою, яка долучається до справи (протоколу). Неприбуття на засідання суб'єкта розгляду скарги осіб, які були належним чином повідомлені про нього, не перешкоджає розгляду скарги.

10. Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам заздалегідь, а у разі неможливості - не пізніше початку розгляду скарги. Суб'єкт оскарження має право подати письмові пояснення по суті скарги, які беруться до розгляду суб'єктом розгляду скарги.

11. Суб'єкт розгляду скарги приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб'єктом звернення зі скаргою, до неналежного суб'єкта розгляду скарги або з порушенням строків оскарження, встановлених цією статтею.

12. Відповідна виборча комісія, приймаючи рішення про залишення скарги без розгляду по суті, може з власної ініціативи взяти до розгляду факти, викладені у скарзі.

13. Інші питання порядку розгляду скарг виборчими комісіями визначаються Центральною виборчою комісією відповідно до вимог цього Кодексу.




Стаття 215. Докази


1. Доказами, на підставі яких суб’єкт розгляду скарги встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення суб’єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інші обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги, можуть бути: