Загальні положення

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 12 13 14 15 16 17 18 19 20

1) письмові документи і матеріали (в тому числі електронні), які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги;

2) письмові пояснення суб'єктів виборчого процесу, посадових і службових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, відповідних правоохоронних органів, отримані на вимогу суб'єкта розгляду скарги, в тому числі і членів виборчої комісії на виконання повноважень виборчої комісії;

3) речові докази;

4) висновки експертів, надані письмово на запит виборчої комісії - суб'єкта розгляду скарги, суб'єкта звернення зі скаргою або суб'єкта оскарження.

2. Докази суб’єкту розгляду скарги надають суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження, заінтересовані особи. Суб'єкт розгляду скарги може звернутися із запитом (витребувати) про надання додаткових доказів за власною ініціативою або на прохання суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження, заінтересованих осіб.

3. Якщо суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження чи заінтересована особа не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, суб’єкт розгляду скарги вирішує справу на основі наявних доказів.

4. Суб’єкт розгляду скарги бере до розгляду лише ті докази, які мають значення для розгляду скарги. Про відхилення доказів, які не мають значення для розгляду скарги або не мають доказової сили, зазначається у рішенні суб'єкта розгляду скарги.

5. Обставини (факти), для доведення яких законом встановлені певні засоби доказування, не можуть доводитися іншими засобами доказування.

6. Письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому законом порядку копії. Якщо подано копію письмового доказу, суб’єкт розгляду скарги має право вимагати подання оригіналу або самостійно витребовує оригінал письмового доказу. Після розгляду скарги суб’єкт розгляду скарги на вимогу власника документа повертає оригінал документа, а в справі залишається засвідчена у встановленому законом порядку його копія.

7. Суб’єкт розгляду скарги оцінює належність, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази не мають наперед встановленої сили, за винятком обставин, фактів, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили.

8. Вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення суб’єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інші обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги, можуть бути встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.

Стаття 216. Рішення суб'єкта розгляду скарги за підсумком розгляду скарги

1. Рішення суб'єкта розгляду скарги повинно бути справедливим, законним і обґрунтованим.

2. Під час розгляду скарги щодо рішення суб'єкта оскарження суб'єкт розгляду скарги вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) чи було оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та відповідно до визначеної законом процедури;

4) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин та чи віднесено законом розгляд цієї скарги до повноважень суб'єкта розгляду скарги;

5) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні;

6) чи належить поновити порушені права, свободи чи інтереси, що стосуються виборчого процесу, суб'єкта звернення зі скаргою іншим способом;

7) які рішення слід зобов'язати прийняти чи які дії, що випливають із факту скасування рішення, вчинити.

3. Під час розгляду скарги щодо дії (бездіяльності) суб'єкта оскарження суб'єкт розгляду скарги вирішує:

1) чи мала місце оскаржувана дія (бездіяльність) суб'єкта оскарження;

2) чи оскаржувана дія (бездіяльність) здійснювалась (вчинювалась) суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин та чи віднесено законом розгляд цієї скарги до повноважень суб'єкта розгляду скарги;

4) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні;

5) чи належить поновити порушені права, свободи чи інтереси, що стосуються виборчого процесу, суб'єкта звернення зі скаргою іншим способом;

6) які рішення слід зобов'язати прийняти чи які дії, що випливають із факту визнання оскаржених дій чи бездіяльності протиправними, вчинити.

4. При розгляді скарги по суті суб'єкт розгляду скарги може задовольнити скаргу повністю або частково чи відмовити в її задоволенні.

5. У разі задоволення скарги суб'єкт розгляду може прийняти рішення, яким:

1) визнати рішення суб'єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства про вибори, порушують виборчі права, свободи чи інтереси суб'єкта виборчого процесу;

2) скасувати рішення;

3) зобов'язати суб'єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію підготовки та проведення виборів;

4) зобов'язати суб'єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;

5) поновити іншим способом порушені виборчі права, свободи чи інтереси суб'єкта виборчого процесу;

6) зобов'язати суб'єкта оскарження та (або) інший орган, суб’єкта виборчого процесу, засіб масової інформації, посадову чи службову особу здійснити передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів, дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними.

6. Суб'єкт розгляду скарги, встановивши, що рішення, дії чи бездіяльність не відповідають законодавству про вибори, задовольняє скаргу. При задоволенні скарги суб'єкт розгляду може задовольнити усі або частину вимог суб'єкта звернення зі скаргою.

7. У разі визнання судом рішення відповідної виборчої комісії протиправним, у тому числі з питання визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, встановлення підсумків і результатів голосування, встановлення результатів виборів, рішення з цього питання приймає виборча комісія, рішення якої було визнане протиправним, або виборча комісія вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому, якщо рішення було визнане недійсним не з формальних підстав, виборча комісія не має права прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, визнане судом протиправним.

8. Виборча комісія вищого рівня на підставі скарги, рішення суду або з власної ініціативи може скасувати рішення виборчої комісії нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання або зобов'язати виборчу комісію нижчого рівня повторно розглянути порушене питання.

9. Суб'єкт розгляду відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують виборчі права, свободи чи інтереси інших суб'єктів виборчого процесу.

10. Копія рішення суб'єкта розгляду скарги видається чи надсилається суб'єкту звернення зі скаргою, суб'єкту оскарження, заінтересованим особам, відповідній виборчій комісії, іншому суб'єкту, про якого йде мова в рішенні, не пізніше наступного дня після прийняття рішення, а у разі прийняття рішення напередодні, в день виборів або на наступний день - невідкладно.

Стаття 217. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб

1. Суб'єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи чи організації, їх посадової чи службової особи, що стосуються невиконання покладених на них законом обов'язків, протиправного втручання у діяльність виборчих комісій або їх членів, а також недотримання вимог закону з питань передвиборної агітації.

2. Скарга, зазначена у частині першій цієї статті, подається до відповідної окружної чи територіальної виборчої комісії або Центральної виборчої комісії.

3. Адміністративний позов, зазначений у частині першій цієї статті, подається до місцевого адміністративного суду за місцезнаходженням відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, закладу чи організації.

4. Адміністративний позов на рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи, організації, їх посадової чи службової особи розглядається судом у складі трьох професійних суддів.

5. Розгляд скарги (адміністративного позову) на рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи, організації, їх посадової чи службової особи не виключає притягнення окремих посадових та службових осіб до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної чи іншої відповідальності у випадках та в порядку, передбачених законом.

Стаття 218. Особливості оскарження рішень, актів чи дій кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу

1. Суб'єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, акти чи дії кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу, що стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до його внутрішньої організаційної діяльності або його виключної компетенції.

2. Скарга, зазначена у частині першій цієї статті, подається до відповідної окружної чи територіальної виборчої комісії або до Центральної виборчої комісії.

3. Адміністративний позов, зазначений у частині першій цієї статті, щодо оскарження дій чи бездіяльності кандидата на пост Президента України, що порушують законодавство про вибори подається до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

4. Адміністративний позов, зазначений у частині першій цієї статті, щодо оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної, міської ради подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.

5. Адміністративний позов з інших питань, передбачених цією статтею, подається до окружного адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.

Стаття 219. Особливості оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, їх власників, посадових осіб та творчих працівників

1. Суб'єкт виборчого процесу може оскаржити дії чи бездіяльність засобу масової інформації, його власника, службової особи чи творчого працівника, які порушують встановлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час виборчого процесу, у тому числі стосовно здійснення права на відповідь згідно з частинами другою - четвертою статті 150 цього Кодексу, інших вимог закону щодо ведення передвиборної агітації.

2. Відповідна виборча комісія має право з власної ініціативи оскаржувати дії чи бездіяльність, зазначені у частині першій цієї статті.

3. Скарга, зазначена у частинах першій та другій цієї статті, подається до:

1) Центральної виборчої комісії - стосовно дій чи бездіяльності загальнодержавного засобу масової інформації, його власника, посадової особи чи творчого працівника;

2) відповідної окружної чи територіальної виборчої комісії - стосовно дій чи бездіяльності регіонального чи місцевого засобу масової інформації, його власника, посадової особи чи творчого працівника.

4. Адміністративний позов, зазначений у частинах першій та другій цієї статті, подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за їхнім місцезнаходженням.

Стаття 220. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, членів виборчих комісій

1. Суб'єкт виборчого процесу (крім виборчої комісії) має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, члена виборчої комісії.

2. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, члена дільничної виборчої комісії подається до відповідної окружної чи територіальної виборчої комісії.

3. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності окружної чи територіальної виборчої комісії, члена окружної чи територіальної виборчої комісії подається до Центральної виборчої комісії.

4. Адміністративний позов щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, члена дільничної виборчої комісії подається до відповідного адміністративного суду за місцезнаходженням виборчої дільниці.

5. Адміністративний позов щодо рішень, дій чи бездіяльності окружної чи територіальної виборчої комісії, члена окружної чи територіальної виборчої комісії подається до відповідного окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

6. Позовна заява щодо рішення, дії чи бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів подається до Вищого адміністративного суду України. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії оскаржуються до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

7. Адміністративна скарга на рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів виборчих комісій розглядається судом у складі трьох професійних суддів.

Стаття 221. Відповідальність за порушення законодавства про вибори

1. Особи, винні в порушенні законодавства про вибори, притягуються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом.

2. Особа притягується до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом, якщо:

1) перешкоджає шляхом насильства, обману, погроз, підкупу чи іншим способом вільному здійсненню громадянином України права обирати і бути обраним;

2) використовує своє посадове або службове становище з метою бути обраною на виборну посаду (пост) або депутатом;

3) вчасно не склала списки виборців чи не уточнила відомості, що повинні міститись у цих списках;

4) порушує право громадянина України на ознайомлення зі списком виборців;

5) поширює явно неправдиві відомості про кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати місцевих рад, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови або здійснює інші дії, що принижують честь і гідність перелічених осіб;

6) перешкоджає вести передвиборну агітацію чи порушує встановлені правила ведення передвиборної агітації;

7) порушує встановлений цим Кодексом порядок фінансування виборчого процесу;

8) перешкоджає або втручається в роботу виборчих комісій або в діяльність членів виборчих комісій, пов'язану з виконанням ними своїх повноважень;

9) перешкоджає голосуванню на виборчих дільницях;

10) порушує таємницю голосування;

11) примушує виборців голосувати всупереч їх волевиявленню;

12) порушує вимоги цього Кодексу під час видачі виборчих бюлетенів: видає громадянам виборчі бюлетені з метою надання їм можливості проголосувати за інших осіб чи проголосувати більше ніж один раз в ході голосування, видає виборчі бюлетені громадянам, які не включені до списку виборців на виборчій дільниці, або видає громадянам заповнені виборчі бюлетені;

13) передає іншим особам незаповнені виборчі бюлетені, крім випадків, передбачених цим Кодексом;

14) вчинила підміну виборчих документів, приписку, склала і видала явно неправдиві документи, здійснила явно неправильний підрахунок голосів виборців або неправильно встановила результати виборів.

3. Законами України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства України про вибори.

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Кодекс набирає чинності через десять днів з дня його офіційного опублікування.

2. На період до створення Державного реєстру виборців України:

- орієнтовна середня чисельність виборців при утворенні територіальних виборчих округів на загальнодержавних та місцевих виборах визначається на підставі списків виборців, складених на попередніх загальнодержавних виборах;

- списки виборців на загальнодержавних та місцевих виборах формуються на основі списків виборців, складених на попередніх загальнодержавних виборах.

3. З моменту набрання чинності цим Кодексом Закон України «Про загальноукраїнський та місцевий референдуми» діє з урахуванням положень цього Кодексу.

4. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк після опублікування цього Кодексу:

- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом;

- забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно–правових актів, що суперечать цьому Кодексу;

- забезпечити прийняття актів, передбачених цим Кодексом.

5. Центральній виборчій комісії:

- привести у місячний строк з дня опублікування цього Кодексу свої акти у відповідність із цим Кодексом;

- забезпечити прийняття актів, передбачених цим Кодексом.

6. Визнати з моменту набрання чинності цим Кодексом такими, що втратили чинність Закон України «Про вибори Президента України» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 14, ст.81) із змінами, внесеними до нього, Закон України «Про вибори народних депутатів України» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 27-28, ст.366) ) із змінами, внесеними до нього, Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 30-31, ст.382) ) із змінами, внесеними до нього, Закон України «Про Центральну виборчу комісію» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 36, ст.448) ) із змінами, внесеними до нього.

Blog

Загальні положення

Содержание