Науковий вісник
| Вид материала | Документы |
- Збірник «студентський науковий вісник» Довідки, 26.92kb.
- Н. В. Безрукова // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України:, 98.08kb.
- Науковий вісник Одеського державного економічного університету. Науки: економіка, політологія,, 88.12kb.
- Вимоги інтегрованості, 62.88kb.
- Проблеми сімейного та шкільного виховання у спадщині видатних українських письменників, 14.76kb.
- Сербіна Ю. В. Конфліктність електорального процесу в Україні як показник демократичності, 132.82kb.
- Перелік публікацій кафедри журналістики за 2009 рік, 185.73kb.
- Науковий вісник Дипломатичної академії України. Випуск 2: Зовнішня політика І дипломатія, 76.48kb.
- Вимоги до оформлення статей, 65.59kb.
- Науковий вісник Дипломатичної академії України. Випуск 9: Зовнішня політика І дипломатія:, 62.79kb.
Бугаї лінії Монарха 18965 найбільш вдало поєднуються з матками лінії Цирруса 16497, Монарха 18965 та Корбітця 16496. Менш ефективним виявився підбір до бугаїв лінії Монарха 18965 маток лінії Ладного 880 КМН-179 та Казбека ЗАН-60.
Аналіфз поєднання бугаїв лінії Вала 4930 з матками лінії Монарха 18965 виявив найкоротшу тривалість життя, господарського використання і лактування корів, а також найменше число лактацій за життя серед усіх аналізованих поєднань. Проте за надоєм на один день господарського використання і лактування корови зазначеного поєднання переважали аналогів, народжених матерями лінії Цирруса 16497 і Ладного 880 КМН-179.
Серед поєднань лінії Корбітця 16496 заслуговує на увагу, як більш ефективне, поєднання Корбітця 16496–Цирруса 16497. Корови, одержані від поєднання бугаїв лінії Корбітця 16496 з матками лінії Ладного 880 КМН-179, характеризувалися найнижчим з усіх аналізованих поєднань надоєм на один день лактування, поступаючись при цьому середньому значенню по всіх групах на 1,72 кг.
Бугаї лінії Ладного 880 КМН-179 за тривалістю життя, господарського використання і лактування та показниками довічної продуктивності найбільш вдало поєднуються з матками ліній Цирруса 16497, Монарха 18965, Ладного 880 КМН-179 та Казбека ЗАН-60. Проте за надоєм на один день господарського використання і лактування гіршим виявилось поєднання ліній Ладного 880 КМН-179–Монарха 18965.
Найбільш ефективним виявився підбір бугаїв лінії Казбека ЗАН-60 до маток лінії Ладного 880 КМН-179 за усіма врахованими показниками. Усі інші поєднання є менш бажаними. Зокрема корови, одержані від поєднання ліній Казбека ЗАК-60 і Цирруса 16497, Казбека ЗАН-60 і Монарха 18965, мали найнижчі по вибірці показники надою на один день життя і господарського використання. Вкрай небажаним є внутрілінійне розведення лінії Казбека ЗАН-60. Так, корови, одержані у результаті внутрілінійного розведення, відзначалися найнижчим довічним надоєм та виходом молочного жиру по всій вибірці, поступаючись середнім значенням відповідно на 4785 та 189,5 кг.
Досить високі результати отримано від поєднання голштинських бугаїв лінії Рігела 4939 та спорідненої групи Ройта 338 з матками англерських ліній. Зокрема корови, одержані від поєднання спорідненої групи Ройта 338 та лінії Цирруса 16497, характеризувалися найвищими з усіх аналізованих поєднань показниками довічного надою та надою на один день життя, господарського використання і лактування (з перевагою середніх показників відповідно на 6183, 1,73, 1,33 та 1,96 кг). За довічним виходом молочного жиру корови зазначеного поєднання займали друге місце по вибірці, поступаючись лише тваринам, одержаним від внутрілінійного розведення лінії Цирруса 16497.
Ефективним можна вважати і поєднання лінії Рігела 4939 і Цирруса 16497 за показниками тривалості життя, господарського використання, лактування, довічною продуктивністю і, особливо, за показниками надою на один день життя та господарського використання. Поєднання лінії Рігела 4939 з лінією Монарха 18965 є менш вдалим, проте порівняно ефективним.
Висновок. Найбільш ефективними з усіх проаналізованих поєднань ліній і споріднених груп за показниками тривалості та ефективності довічного використання корів червоної молочної худоби виявилися поєднання бугаїв голштинської лінії Рігела 4939 і спорідненої групи Ройта 338 з матками англерських ліній. Порівняно ефективним є також поєднання більшості досліджуваних ліній і споріднених груп англерської породи. Підтверджена невисока доцільність поєднання бугаїв ліній червоної степової породи з матками ліній англерської та червоної степової порід. Зокрема, вкрай неефективним є поєднання бугаїв лінії Казбека ЗАН-60 з матками ліній Цирруса 16497, Казбека ЗАН-60 і Монарха 18965.
Виявлені закономірності підтверджують доцільність постійного моніторингу поєднуваності існуючих і створюваних ліній і споріднених груп, зокрема у процесі генезису та селекційного удосконалення порід червоної молочної худоби.
Список використаної літератури
1. Боровиков В. STATISTICA: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов /В. Боровиков– СПб: Питер, 2001. – 636 с.
2. В. П. Буркат Використання голштинів у поліпшенні молочної худоби /В. П. Буркат. – К.: Урожай, 1988. – 104 с.
3. Д.Т. Винничук Разведение по линиям скота симментальской породы /Д. Т. Винничук// Животноводство. – 1984. – № 7. – С. 53-54.
4. Ганчев М. М. Виявлення поєднаності ліній червоної степової худоби при кросах/ М. М. Ганчев, М. Ф. Бойко, П. А. Нарожний // Вісник сільськогосподарської науки. – 1987. – № 3. – С. 27-28.
5. Ганчев М. М. Вплив генотипу в реалізації потенціалу продуктивності стада/ М. М. Ганчев, М. Ф. Бойко, С. М. Федоренко // Вісник сільськогосподарської науки. – 1992. – № 2. – С. 32-33.
6. Сірацький Й. З. Екстер’єр молочних корів: перспективи оцінки і селекції /[Й.З. Сірацький, Я.Н. Данилків, О.М. Данилків та ін.] – К.: Науковий світ, 2001. – 116 с.
7. Коваль Т.П. Формування господарськи корисних ознак тварин у процесі генезису української червоної молочної породи: Автореф дис….канд. с.-г. н. / Т. П. Коваль – Чубинське, 2006. – 21 с.
8. Маслаков В. Подбор с учётом сочетаемости генотипов мужских предков коров / В. Маслаков // Молочное и мясное скотоводство. – 1984. – № 2. – С. 38-40.
9. Митин М. Сочетаемость родственных групп герефордского скота / М. Митин // Животноводство. – 1980. – № 10. – С. 29-31.
10. Н. В. Кононенко Оцінка проміжних генотипів при створенні червоної молочної худоби /Н. В. Кононенко, І. І.Салій, В. Г.Назаренко, Л. В.Пешук// Вісник аграрної науки. – 2001. – № 5. – С. 52-55.
11. Пешук Л. В. Особливості селекційно-племінної роботи при створенні жирномолочного типу червоної молочної худоби /Л. В. Пешук // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв, 1999. – Вип. 1 (6). – С. 107-109.
12. Полупан Ю. Поєднуваність ліній і споріднених груп червоної молочної худоби/ Ю. Полупан, Т. Коваль, В. Вороненко, В. Демчук, Ю. Кулик// Тваринництво України. – 2003. – № 11. – С. 11-15.
13. Полупан Ю. П. Использование программируемых микрокалькуляторов в биометрических и зоотехнических расчётах / Ю. П. Полупан. – К., 1988. – 71 с.
14. Полупан Ю. П. Генетична детермінація ефективності довічного використання чорно-рябої молочної породи / Ю. П. Полупан, Н. Л. Рєзникова // Розведення і генетика тварин. – 2003. – Вип. 35. – С. 108-117.
15. Рєзникова Н. Диференціація ліній та родин чорно-рябої молочної породи за ефективністю довічного використання / Н. Рєзникова // Тваринництво України. – 2005. – № 2. – С. 19-20.
16. Рєзникова Н. Л. Селекція чорно-рябої худоби за ефективністю довічного використання: Автореф дис….канд. с.-г. н. / Н. Л. Рєзникова. – Чубинське, 2006. – 21 с.
17. Салий И. И., Назаренко В. Г. Пути повышения эффекта селекции при скрещивании красного степного скота с англерскими и красными датскими быками-производителями / И. И. Салий, В. Г. Назаренко // Конкурентноспособное производство продукции животноводства в республике Беларусь. – Брест, 1999. – С. 57-58.
18. Салій І. І. Перспективи створення стад великої рогатої худоби інтенсивного молочного типу з використанням голштинів / І. І. Салій // Розведення і генетика тварин. – 1999. – Вип. 31-32. – С. 216-217.
19. Усова Т. Характеристика линий и генокомплексов черно-пестрой породы// Молочное и мясное скотоводство / Т. Усова – 2000. – № 3. – С. 22-24.
УДК 636.237.21:612 (477)
М’ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ БИЧКІВ ПІВДЕННОГО ТИПУ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ПРИ ВИРОЩУВАННІ НА М’ЯСО.
Р.М. Макарчук
Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф.Іванова «Асканія- Нова» - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
Наведено результати експериментальних досліджень щодо порівняльного вивчення м’ясних та забійних ознак бугайців різних генотипів південного типу української чорно-рябої молочної породи у племзаводі ДПДГ «Асканійське» Каховського району Херсонської області. Показано, що молодняк мав достатню живу масу та добрі забійні показники.
Ключові слова: велика рогата худоба, бички, тип, генотип, жива маса, м’ясна продуктивність.
Постановка проблеми. Якісне удосконалення районованих порід і створення на їхній базі нових типів молочної худоби, які більш повно відповідають вимогам промислової технології виробництва молока, є однією з головних умов підвищення продуктивності і конкурентноспроможності ефективності молочного скотарства. За останні роки для покращання молочної продуктивності різних порід худоби широко застосовують голштинську породу[2,3]. Увага багатьох дослідників спрямована на вивчення м’ясної продуктивності та якості м’яса у помісних тварин. З даного питання думки дослідників розбіжні. Одні вважають, що з використанням голштинської породи можна підвищити не тільки молочну продуктивність худоби різних порід, а й виробляти якісну яловичину, інші ж доводять погіршання м’ясних якостей помісей порівняно із чистопородними тваринами у міру підвищення кровності за голштинською породою[5].
До числа порід, що удосконалюються за рахунок використання голштинів, відноситься і червона степова худоба, внаслідок чого створено масив помісної худоби з високою молочною продуктивністю, пристосований до промислової технології та кліматичних умов півдня України, який апробовано як південний тип української чорно-рябої молочної породи.
З огляду на те, що тварини молочного напряму продуктивності в нашій країні є основним джерелом виробництва яловичини, то метою дослідження було вивчення в порівняльному аспекті м'ясної продуктивності бичків різних генотипів новоствореного типу.
Матеріал та методика досліджень. Робота проведена у племзаводі південного типу української чорно-рябої молочної породи ДГ "Асканійське" Каховського району Херсонської області та у відділі скотарства інституту тваринництва степових районів "Асканія-Нова" .
Об’єктами досліджень були бички різних генотипів за голштинською породою, з яких у місячному віці було сформовано 4 групи по 15 голів в кожній (І - 3/4, ІІ - 7/8, ІІІ - 15/16 та ІV - 31/32). Виробничий цикл вирощування і відгодівлі молодняку поділявся на два періоди: І період – вирощування з 10-денного віку до 6-місячного віку і ІІ період – відгодівля тварин до 18-місячного віку.
Живу масу молодняку визначали за даними щомісячних індивідуальних зважувань вранці до годування.
М'ясну продуктивність вивчали шляхом контрольного забою бичків у віці 17,5 міс. Після прийому, оцінки і зважування піддослідних тварин ставили на 24- годинну голодну витримку. Дачу води припиняли за 3-4 години до забою. Після передзабійної витримки піддослідних тварин зважували і подавали на забій.
При забої враховували: масу туші і внутрішнього жиру- сирцю, субпродуктів І категорії ( печінка, нирки, язик, серце, м’ясний обріз), забійний вихід.
Забійний вихід визначали як співвідношення забійної маси (маса туші + внутрішній жир) до передзабійної маси, вираженої у відсотках.
Для аналізу м'ясних якостей піддослідних бичків проводили вивчення морфологічного складу напівтуш забитих тварин та хімічного складу м’яса яловичини.
Біометричну обробку даних здійснювали за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням статистичних функцій за алгоритмами М.А.Плохинського [4].
Результати досліджень. Динаміка живої маси бичків різних генотипів за період вирощування та відгодівлі наводиться в таблиці 1, аналіз якої свідчить про відмінність ознаки між дослідними групами тварин. Так, у 3-місячному віці за живою масою бички з генотипом 7/8 переважали бичків І групи на 7,5 кг (9%), ІІІ групи – на 9,9 кг (11,8%) (Р>0,95) і ІV групи на – 7,9 кг (9,4%); у 6-місячному віці бичків І групи – на 8,0 кг (6,1%) , ІІІ групи – на 13,1 кг (10,0%) і ІV групи на – 8,1 кг (6,2%) відповідно
Таблиця 1. Динаміка живої маси бичків в різні вікові періоди, кг
| Показник | Генотип | |||
| 3/4 | 7/8 | 15/16 | 31/32 | |
| Жива маса, кг: 3 міс 6 міс 12 міс 18 міс | 78,2±4,5 | 83.7±2,7* | 73.8±2,9 | 75.8±3,9 |
| 122,6±6,1 | 130.6±6,1 | 117.5±6,6 | 122.5±7,3 | |
| 224,4±12,8 | 220.6±10,5 | 216,0±9,2 | 224.4±10,5 | |
| 345,8±16,3 | 360,0±18,1 | 367.9±19,5 | 368.6±20,5 | |