Науковий вісник
| Вид материала | Документы |
- Збірник «студентський науковий вісник» Довідки, 26.92kb.
- Н. В. Безрукова // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України:, 98.08kb.
- Науковий вісник Одеського державного економічного університету. Науки: економіка, політологія,, 88.12kb.
- Вимоги інтегрованості, 62.88kb.
- Проблеми сімейного та шкільного виховання у спадщині видатних українських письменників, 14.76kb.
- Сербіна Ю. В. Конфліктність електорального процесу в Україні як показник демократичності, 132.82kb.
- Перелік публікацій кафедри журналістики за 2009 рік, 185.73kb.
- Науковий вісник Дипломатичної академії України. Випуск 2: Зовнішня політика І дипломатія, 76.48kb.
- Вимоги до оформлення статей, 65.59kb.
- Науковий вісник Дипломатичної академії України. Випуск 9: Зовнішня політика І дипломатія:, 62.79kb.
Таблиця 1. Жива маса корів таврійського типу південної м'ясної породи.
| Вік корів | Рівень ознак | ± до стандарту класу еліта-рекорд | |||||
| n | M | m | σ | Cv | кг | % | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 3 р. (І отелення) | 281 | 488 | 2,88 | 48,27 | 9,89 | +28 | +5,73 ххх |
| 4 р. (ІІ отелення) | 194 | 541 | 3,86 | 53,76 | 9,93 | +31 | +6,07 ххх |
| 5 р. (ІІІ отелення і старше) | 171 | 600 | 4,65 | 60,80 | 10,13 | +20 | +3,44 ххх |
| Стандарт класу еліта-рекорд | | | | | | | |
| 3 р. | | 460 | | | | | |
| 4 р. | | 510 | | | | | |
| 5 р. і старше | | 580 | | | | | |
х Р>0,95; хх Р>0,99; ххх Р>0,999.
Аналіз таблиці 1 свідчить про те, що в усі вікові періоди рівень ознаки достовірно перевищує стандарти класу еліта-рекорд та цільового стандарту. Поголів'я корів достатньо вирівняне за живою масою (Cv=9,89-10,13%), не поступається вітчизняним та кращим зарубіжним породам м'ясної худоби.
Корови таврійського типу характеризуються високою молочністю (205±1,13-242±1,92 кг), яка відповідає цільовому стандарту та перевищує стандарт класу еліта-рекорд.
В таврійському типі зареєстровані рекордні показники живої маси та молочності корів. Корова Ліана 346 у віці 8 років мала живу масу 860 кг, Чепурна 146–780 кг, Санкція 406, Хімчистка 450–770 кг, Кароліна 2056 – 710 кг, Черешня 2115 – 680 кг та ін. Корова Шальна 2081 мала молочність 310 кг, Ліана 346 – 268 кг, Мачта 2043–243 кг, Армада 170 – 280 кг, Ділянка 2133 – 264 кг та ін.
Тварини таврійського типу мають високу інтенсивність та енергію росту (таблиця 2).
Таблиця 2. Динаміка живої маси
молодняку таврійського типу південної м'ясної породи
(ПЗ «Асканійське» Каховського району Херсонської області).
| Групи тварин | | n | Вік, міс. | |||||
| При народж. | 3 | 7 | 12 | 15 | 18 | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| Бугайці | M | 10 | 25 | 119,5 | 246,3 | 398,0 | 487,0 | 567,0 |
| | m | | 0,8 | 5,7 | 9,8 | 24,6 | 18,8 | 24,8 |
| | σ | | 2,5 | 18,0 | 30,9 | 77,7 | 59,4 | 78,4 |
| | Cv | | 10,0 | 15,06 | 12,5 | 19,5 | 12,2 | 13,8 |
| Телички | M | 10 | 23 | 118,9 | 242,5 | 380 | 397,5 | 435,0 |
| | m | | 1,1 | 6,6 | 8,3 | 18,6 | 16,8 | 18,9 |
| | σ | | 3,5 | 20,8 | 26,2 | 58,8 | 53,1 | 59,7 |
| | Cv | | 15,2 | 17,5 | 10,8 | 15,4 | 13,8 | 13,7 |
| Середньодо-бовий приріст, г | | | | | | | | |
| Бугайці | | 10 | - | 1050 | 1056 | 1013 | 988 | 1003 |
| Телички | | 10 | - | 1065 | 1032 | 920 | 722 | 762 |
Аналіз таблиці 2 свідчить про високу інтенсивність
росту (жива маса від народження до 7 міс. віку збільшується в 9,87
рази, в 12 міс. – 15,72 рази, 15 міс. – 19,04 рази, 18 міс. – 22,4
рази) та високу енергію росту ( 988 - 1056 г). Потенціал
енергії росту, отриманий в дослідах з оцінки бугаїв за
власною продуктивністю та якістю потомства, становить 1553-
1916 г при програмуванні ознаки на 1200 г.
Матеріали щодо інтенсивності та енергії росту бугайців таврійського типу свідчать про те, що за рівнем цих ознак тварини селекційного досягнення не поступаються вітчизняним та зарубіжним породам м'ясної худоби, а за потенціалом ознаки відповідають кращим породам світової селекції (санта-гертруда 1700-2101 г, герефорд 1600-1800 г).
Високі показники енергії росту отримані лише при використанні пасовищ: АТОВ «Сімферопольське» АР Крим – 900-1104 г, ТОВ «Фота» Донецької обл.–954-1177 г, ВАТ «Сезенківське» Київська обл. – 1280 г.
У зв’язку з енергетичною кризою основним напрямом розвитку м'ясного скотарства в сучасних умовах є маловитратні та ресурсоощадні технології, які можливо запровадити лише за умов пасовищного утримання. В цьому ж напряму розвиваються і світові тенденції в м'ясному скотарстві.
Таким чином, створений таврійський тип являє собою тип м'ясної худоби в класичному варіанті і забезпечує високу енергію росту при використанні пасовищних кормів.
Установлено високі відгодівельні якості тварин таврійського типу (таблиця 3). У віці 15 міс. середня жива маса бугайців становить 466,8±3,32 кг, що на 3,6% перевищує цільовий стандарт (450 кг) та на 8,3% стандарт класу еліта-рекорд (430 кг), середньодобовий приріст 1071 г, оплата корму 6,98 к.од. Кращими за відгодівельними якостями були потомки Лошкера 302 (1212 г), Сигнала 475 та Чека 6 (1180 г), за оплатою корму -потомки Саніла 8 та Лошкера 302 (6,7-6,8 к.од.).
Характеристика забійних та м'ясних якостей тварин таврійського типу наводяться в таблиці 4.
Аналіз таблиці свідчить про високі забійні якості тварин селекційного досягнення:
- маса напівтуші в 15 міс. становить 130,05±3,8 кг, що наближає її до однієї з кращих м'ясних порід лімузинської (143,1 кг);
- у віці 18 міс. ці показники у південної м'ясної і лімузинської порід майже вирівнюються (150,2 та 151,1 кг) і перевищують показники таких порід, як симентальська, українська м'ясна, волинська, абердин-ангус, герефорд, сіра українська (132-142 кг), дані породовипробування 2007 р. [6];
- за виходом м’якоті тварини типу не поступаються таким породам, як герефордська і перевищують цей показник симентальської та сірої української порід;
- коефіцієнт м'ясності в 16 міс. віці 5,08 вищий, ніж у симентальської м'ясної породи, а в 18 міс. віці рівень ознаки вищий, ніж у бугайців симентальської м'ясної, сірої української, абердин-ангуської, герефордської порід;
Таблиця 3. Характеристика бугаїв-плідників за відгодівельними та м'ясними якостями потомства.
| Родо-началь-ник | Вік, жива маса, кг | Оці-нено синів, гол. | Жива маса бугайців в 15 міс., кг | Серед-ньо-добовий приріст, г | Оплата корму, кг к.од | Прижи-ттєва оцінка м'ясних якостей, бал | Комп-лекс-ний клас |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Сигнал 475 | 7-1020 | 35 | M | 1180 | 7,1 | 58,5 | Ел-рек |
| m | 81,3 | 0,18 | | | |||
| σ | 479,6 | 1,06 | | | |||
| Cv | 40,6 | 14,9 | | | |||
| Символ 454 | 2,6-800 | 21 | M | 1125 | 6,8 | 58 | Ел-рек |
| m | 76,4 | 0,21 | | | |||
| σ | 349,9 | 0,96 | | | |||
| Cv | 31,1 | 14,11 | | | |||
| Лошкер 302 | 4-846 | 27 | M | 1212 | 6,7 | 58 | Ел-рек |
| m | 110,7 | 0,17 | | | |||
| σ | 575,2 | 0,88 | | | |||
| Cv | 47,45 | 13,13 | | | |||
| Ідеал 133 | 8-730 | 27 | M | 1156 | 7,0 | 58 | Ел-рек |
| m | 92,3 | 0,23 | | | |||
| σ | 479,6 | 1,19 | | | |||
| Cv | 41,5 | 17,0 | | | |||
| Саніл 8 | 6-836 | 28 | M | 1128 | 6,7 | 58 | Ел-рек |
| m | 88,6 | 0,2 | | | |||
| σ | 468,8 | 1,05 | | | |||
| Cv | 41,5 | 15,67 | | | |||
| Чек 6 | 6-685 | 11 | M | 1180 | 7,0 | 58 | Ел-рек |
| m | 90,2 | 0,38 | | | |||
| σ | 299,1 | 1,26 | | | |||
| Cv | 25,34 | 18,0 | | | |||
| Дружок 158 | 3-680 | 8 | M | 1106 | 6,93 | 58,5 | Ел-рек |
| m | 58,4 | 0,24 | | | |||
| σ | 164,7 | 0,67 | | | |||
| Cv | 14,89 | 9,66 | | | |||
| Середнє | | M | 1071 | 6,98 | 58,14 | Ел-рек | |
| m | 11,73 | 0,0015 | | | |||
| σ | 132,70 | 0,175 | | | |||
| Cv | 12,39 | 2,57 | | | |||
Таблиця 4. Забійні та м'ясні якості тварин таврійського типу південної м'ясної породи (М±m).
| показники | У віці 15 міс. | Корови у віці | ||
| Бугайці n=10 | Телички n=10 | 27-32 міс. n=8 | Повно-вікові n=12 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Жива маса до голодної витримки, кг | 458,3±3,9 | 433,0±8,7 | 490,8±4,9 | 606,7±7,1 |
| Жива маса після голодної витримки, кг | 430,8±3,9 | 406,1±7,5 | 460,1±4,1 | 575,1±3,9 |
| Маса туші, кг | 260,1±3,9 | 238,8±5,8 | 270,2±3,0 | 334,4±5,3 |
| Маса жиру, кг | 4,9±0,1 | 8,8±0,5 | 12,8±0,8 | 15,6±0,3 |
| Маса шкіри, кг | 44,5±1,0 | 30,8±0,7 | 35,3±0,5 | 43,3±0,8 |
| Вихід туші, % | 60,4±0,2 | 58,6±0,3 | 55,1±0,2 | 58,0±0,3 |
| Забійний вихід, % | 62,6±0,5 | 62,1±0,4 | 61,0±0,3 | 62,0±0,7 |
| Морфологічний склад туші, %: | | | | |
| М'язева та жирова тканини | 81,6 | 81,9 | 81,9 | 81,9 |
| Кісткова тканина | 17,3 | 17,1 | 17,1 | 17,1 |
| Сполучна тканина | 1,1 | 1,0 | 1,0 | 1,1 |
| Коефіцієнт м'ясності | 5,08 | 5,06 | 5,08 | 5,20 |
| Маса напівтуші | 130,05±3,80 | 119,4±4,6 | 135,1±3,76 | 167,2±6,12 |
| Довжина напівтуші | 197,35±4,21 | 188±3,88 | 212,2±4,68 | 218,3±4,12 |
| Коефіцієнт повном'ясності | 65,89 | 63,51 | 63,94 | 76,69 |
- за коефіцієнтом повном'ясності туш тварини селекційного досягнення перевищують симентальську м'ясну, абердин-ангуську, герефордську, поліську, знам'янський тип, сіру українську породи і поступаються лімузинській, українській м'ясній, волинській породам;
- яловичина, отримана від тварин таврійського типу має високу біологічну та енергетичну цінність – вміст білку становить 20,18-20,95%, жиру 1,03-0,58%, білково-якісний показник - 4,86-5,83%, енергетична цінність 1 кг м'яса 5,08-5,2 МДж.
За роки роботи зі створення таврійського типу з племзаводів «Асканія-Нова» та «Асканійське» реалізовано 878 голів племінного молодняку, в т.ч. 296 бугаїв та 582 телиці. За рахунок племінних бугаїв, реалізованих на племпідприємство «Асканія-Генетик», створено спермобанк генетичного матеріалу, реалізовано 49300 спермодоз.
Реалізований племінний молодняк використовувався для створення племінних репродукторів «Токмацьке» та «Відродження» Запорізької області, «Сімферопольське» АР Крим, «Єрмак» Одеської області. За рахунок реалізації племінних телиць з ПР «Сімферопольське» та бугаїв ПЗ «Асканійське» створено племінне господарство «Сезенківське» Баришівського району Київської області, а за рахунок бугаїв ПЗ «Асканійське» та ПР «Токмацьке» - товарний репродуктор ТОВ «Фота» Донецької області.
Племінні та продуктивні якості тварин таврійського типу високо оцінені на виставках, ярмарках та аукціонах. Корова Ліана 346 з бугайцем Ліцеєм 393 була чемпіонкою породи (1994 р.) та чемпіонкою виставки серед м'ясних порід (1995 р.). Ремонтні телиці та бугайці типу нагороджувалися дипломами І ступеня виставки «Агро» (2000, 2001, 2003 рр.).
Бугай Ковбой 2301 визнаний чемпіоном ХХ Міжнародної виставки «Агро-2008» серед м'ясних порід великої рогатої худоби, а корова Шаманка 2376 з бугайцем Шаром 2928 отримали диплом ІІ ступеню.
Таким чином, таврійський тип південної м'ясної породи, створений на основі використання кращого світового генофонду м'ясної худоби та аборигенної червоної степової породи, є кращим генофондом для пасовищної технології виробництва яловичини в екстремальних умовах степової зони України. Тому в сучасних умовах дефіциту енергоносіїв та енергетичної кризи, яка є постійним супутником економіки України в останні роки, таврійський тип займе чільне місце серед порід м'ясної худоби, оскільки не вимагає капітальних споруд та енергомісткого обладнання для свого утримання, добре використовує пасовища та грубі корми, стійкий до різких коливань температури та хвороб.
Список використаної літератури
1.Козырь В.С. Мясные породы скота в Украине.
/ В.С. Козырь, Н.И. Соловьев. - Днепропетровск, 1997.-324 с.
2. Янко Т.С. Волинська м'ясна порода./ Т.С. Янко// Теория и практика племінного дела в животноводстве. Материалы Междунар. науч.- практ. конф., посвященной 80-летию со дня рождения чл.-корр. ВАСХНИЛ Ф.Ф. Эйснера. – Харьков,1996. – С. 105.
- Спека С.С. Поліська м'ясна порода великої рогатої худоби./ С.С Спека. – Київ, 1999.-271 с.
- Буркат В.П. Створення симентальської м'ясної породи великої рогатої худоби./ В.П. Буркат, В.П. Лукаш. - Наук.-вироб. бюл. «Селекція». Нац. об'єднання по племінній справі у тваринництві «Укрплемоб'єднання».-Київ, 1993. - №3. – С. 61-62.
- Вороненко В.І. Створення типу м'ясної худоби на основі міжвидової гібридизації. / В.І. Вороненко, Л.О. Омельченко//Вісник аграрної науки.- 2008.-№1.-С.40-43.
- Мельник Ю. Вікові зміни морфологічного складу напівтуш різнопорідних бугаїв/Ю.Мельник//Тварин-ництво України. - 2008. - №6. – С. 7-15.
УДК. 636.271.2.082.
Вплив використання у годівлі преміксів на обмінні процеси в організмі ремонтних телиць
Н.М. Деменська
Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
Наведено результати досліджень щодо розробки вітамінно-мінеральних преміксів для ремонтних телиць, використання яких у годівлі позитивно впливає на перетравність поживних речовин раціону та покращує мінеральний обмін, що сприяє підвищенню продуктивних ознак при зменшенні витрат кормів на виробництво одиниці продукції.
Ключові слова: телички, раціон, мінеральні елементи, вітаміни, премікс, продуктивність, поживні речовини.
Організація збалансованої годівлі дуже важлива, оскільки одночасна наявність у раціоні всіх необхідних елементів у певному співвідношенні дає найкращий ефект [1]. Нестача навіть одного з них знижує ефективність засвоєння інших та призводить до зменшення коефіцієнта корисної дії корму та порушення обміну речовин, що негативно впливає на продуктивність тварин [2]. Мінеральні речовини та вітаміни є життєво необхідними компонентами в раціоні, як і білки, ліпіди та вуглеводи [3].
Завдання годівлі ґрунтується на перетворенні речовин кормів (білків, жирів, вуглеводів) переважно рослинного походження в речовини організму тварин [6]. Відомо, що близько третини поживних речовин раціону у звичайних умовах тваринами не перетравлюється [4,5]. Ступінь перетравності й засвоєння поживних речовин раціону має великий вплив на продуктивні ознаки тварин [7]. Доведено, що мінерали за своєю фізіологічною дією впливають на обмінні процеси в організмі тварин [8]. Тому нами була поставлена задача вивчити вплив введення до раціону мікро і – макроелементів та вітамінів (у складі преміксів) на продуктивність телиць та обмінні процеси в їх організмі.
Матеріал і методика досліджень. Для вивчення впливу згодовування преміксів на рівень розвитку продуктивних ознак ремонтних телиць проведено в ДП ДГ “Асканiйське” Каховського району Херсонської областi. Аналіз повноцінності раціонів телиць у дослідному господарстві показав, що вони були збалансовані за всіма поживними речовинами, за винятком деяких мікро- та макроелементів, таких як сірка, цинк, мідь, кобальт, йод.
Враховуючи це, лабораторією годівлі розроблено два рецепти преміксів для ремонтних телиць, до складу яких введені мінеральні елементи та вітаміни.
Для проведення експерименту було відібрано 45 ремонтних теличок південного типу української чорно-рябої молочної породи за принципом пар-аналогів з урахуванням живої маси, породності, віку, продуктивності, із яких сформували три піддослідні групи по 15 голів у кожній.
Годівлю піддослідного молодняку здійснювали у відповідності до деталізованих норм, типовими для півдня України кормами.У зрівняльний період досліду телички усiх пiддослiдних груп отримували однаковий раціон, прийнятий у господарстві, збалансований за основними елементами живлення, до складу якого входило: сіно люцернове - 2,5; сінаж, люцерновий - 2,5; силос, кукурудзяний - 5,5; комбікорм - 1,5 кг; сіль кухонна - 27 г. В раціоні містилося: кормових одиниць - 4,89, обмінної енергії - 63,8 Мдж, сухої речовини - 6,05 кг, сирого протеїну - 949 г, перетравного протеїну - 641 г, клітковини - 1408 г, жиру - 334 г, кальцію - 60,8 г, фосфору - 24,1 г, магнію - 16,5 г, сірки - 9,2 г, каротину - 317 мг.
Різниця в годівлі телиць піддослідних груп полягала у тому, що тварини контрольної групи в складі комбікорму отримували стандартний премікс (П-64-3-89), а телиці І і ІІ дослідних груп - експериментальні премікси, відповідно №1 і №2 за розробленою рецептурою, які в раціоні тварин займали 1% від маси комбікорму. До преміксу № 1 входило: вiтамiн А - 2000, вiтамiн Д2 - 400 млн.ІО, марганець - 1265 г, мідь -2502 г, кобальт - 282 г, йод - 212 цинк - 2702 г, сiрка - 55 кг, монокальційфосфат - 280 кг. Премікс №2 за своєю мінеральною структурою був ідентичним з першим і відрізнявся тим, що до його складу додатково вводили вітамін Е - 6000 г, а інші вітаміни були у такій кількості: А - 3000 і вiтамiн Д2 - 600 млн. ІО.
Результати досліджень. Включення експериментальних преміксiв у складі комбікормів не справило негативного впливу на прирости живої маси ремонтного молодняку великої рогатої худоби.
На початку експерименту жива маса піддослідних телиць в усіх групах була практично однаковою і становила 152,8-153,2 кг. Використання розроблених преміксів протягом досліду дозволило на кінець експерименту збільшити живу масу теличок в І та ІІ дослідних групах до 213,3 та 214,6 кг відповідно, що на 4,3 та 5,8 кг, або – на 2,15 та 2,78% (Р<0,05) більше, ніж мали тварини контрольної групи. Середньодобовий приріст живої маси тварин І та ІІ дослідних груп становив відповідно 672 та 683 г/ гол, що на 46 та 57 г, або на 7,3 та 9,1 % (Р<0,05) був вищим у порівнянні з їх контрольними аналогами.
Результати фізіологічних досліджень показали, що застосування у годівлі телиць дослідних груп експериментальних преміксів у складі комбікорму раціону позитивно впливало на перетравність та засвоєння організмом тварин поживних речовин раціонів (табл. 1).
Таблиця 1. - Перетравність поживних речовин (
), %| Показник | Група тварин | ||
| контрольна | дослідні | ||
| І | ІІ | ||
| Суха речовина | 63,3 + 0,8 | 64,5+ 0,4 | 65,2+ 0,8 |
| Органічна речовина | 65,9 + 0,5 | 66,7+ 0,6 | 66,9+ 1,0 |
| Протеїн | 60,1 + 0,5 | 60,6+ 0,8 | 60,9+ 1,7 |
| Жир | 44,7 + 0,5 | 44,9+ 1,2 | 45,1+ 0,3 |
| Клітковина | 46,8 + 0,6 | 49,3+ 3,1 | 48,8+ 0,3 |
| Зола | 27,7 + 0,18 | 31,9 + 0,18 | 32,0 + 0,18 |
| Безазотні екстрактивні речовини | 75,5 + 0,8 | 76,3+ 1,7 | 76,5+ 1,4 |
Так, коефіцієнти перетравності сухої речовини у тварин I та II дослідних групи були вище контролю вiдповiдно на 1,2 та 1,9 абс.%. Органічна речовина перетравлювалася краще у телиць дослідних груп у порівнянні з контрольними тваринами на 0,8-1,0 абсолютних відсотків.
Відносно коефіцієнтів перетравлення протеїну, то вони у тварин І та ІІ дослідних груп були трохи вищі за контроль на 0,5 та на 0,8% (Р<0,05). Введення до раціону експериментальних преміксів істотно не впливав на перетравність жиру, хоча цей показник перевищував контроль на 0,2 та на 0,4 %. Клітковина краще перетравлювалася у телиць дослідних груп у порівнянні з контрольними тваринами на 2,5 (Р>0,05) та 2,0 %(Р<0,05).
Підвищення мінерального живлення сприяло також покращенню перетравності золи. Так, якщо в контролі цей показник дорівнював 27,7%, то у телиць І та ІІ дослідних груп він був відповідно на 4,2 та 4,3% (Р<0,05) більше. Перетравність безазотних екстрактивних речовин у тварин І та ІІ дослідних груп перевищувала контроль на 0,8 та 1,0 % (Р<0,05).
У перебігу обмінних процесів в організмі головне місце займає обмін білків, які виконують різноманітну роль. Вивчення обміну азоту допомагає глибше розпізнати характер змін реакцій організму тварин на відповідну годівлю [8]. З даних таблиці 2 видно, що у тварин усіх піддослідних груп споживання азоту було майже однаковим.
Таблиця 2. - Середньодобовий баланс азоту, г (
)| Показник | Група тварин | ||
| контрольна | дослідні | ||
| І | ІІ | ||
| Прийнято з кормом | 149,42 + 0,42 | 149,38+ 0,32 | 150,19+ 0,42 |
| Виділено з калом | 56,37 + 0,31 | 54,85+ 0,43 | 54,14+ 0,51 |
| Перетравлено | 93,05 + 3,72 | 94,53+ 1,4 | 96,05+ 2,67 |
| Виділено із сечею | 51,15 + 0,25 | 52,23+ 0,22 | 51,05+ 0,46 |
| Усього виділено азоту | 107,52+ 0,28 | 107,08+ 0,62 | 105,19+ 0,15 |
| Відкладено у тілі | 41,9+ 2,4 | 42,3+ 1,1 | 45,0+ 3,0 |
| Відкладено у % до прийнятого | 28,04 | 28,31 | 29,96 |
| Відкладено у % до перетравленого | 45,02 | 44,74 | 46,85 |
Однак виділення азоту з калом у маток дослідних груп було меншим, ніж у контролі на 1,52 і 2,23 г за добу. Зменшення виділення азоту з калом, а також і підвищення перетравності протеїну імовірно було зумовлено кращою збалансованістю раціонів за біологічно-активними речовинами.
Про ефективність використання азоту можна судити за даними проміжного обміну або за рівнем виділення його із сечею. Телиці І дослідної групи виділяли азоту із сечею більше у порівнянні з контрольними аналогами на 1,08, тоді як тварини ІІ дослідної групи, навпаки, виділяли із сечею на 0,1 г азоту менше.
Добовий баланс азоту у телиць усіх піддослідних груп був позитивним, але більш високе його відкладення в тілі було у тварин І та ІІ дослідних груп. Так, по відношенню до прийнятої кількості азоту, його відкладення в тілі у тварин І та ІІ дослідних груп у порівнянні з контролем більше на 0,27 та 1,92 %. Приблизно така ж тенденція збереглася у використані азоту на відкладення в тілі і по відношенню до перетравної його кількості. Цей показник у телиць І дослідної групи був трохи нижчим за контрольних тварин (на 0,28%), а в ІІ дослідній групи перевищував контроль на 1,83%.
Включення до складу комбікормів теличок преміксів позитивно вплинуло на мінеральний обмін в організмі тварин. Баланс кальцію у піддослідних тварин наведений у таблиці 3. При його розрахунку було встановлено, що телиці І та ІІ дослідних груп споживали кальцію за добу на 7,22 та 8,16 г більше, ніж їх аналоги з контрольної групи. Хоча екскреція кальцію з калом і сечею також була вищою у тварин дослідних телиць (на 4,1-4,71 г). Його відкладення у тілі цих тварин було більшим, ніж у тварин контрольної групи на 3,12 та 3,45 г, або на 13,9 та 15,4%.
Таблиця 3. Середньодобовий баланс кальцію, г (
)| Показник | Група тварин | ||
| контрольна | дослідні | ||
| І | ІІ | ||
| Прийнято з кормом | 49,03 + 1,09 | 56,25 + 1,14 | 57,19 + 1,20 |
| Виділено з калом | 24,74 + 2,09 | 28,15 + 0,46 | 29,37 + 0,74 |
| Перетравлено | 24,26 + 1,10 | 28,1 + 1,28 | 27,82 + 1,15 |
| Виділено із сечею | 1,95 + 0,36 | 2,64 + 0,46 | 2,03 + 0,56 |
| Усього виділено кальцію | 26,69+ 0,54 | 30,79+ 0,39 | 31,4+ 0,75 |
| Відкладено у тілі | 22,34 + 1,16 | 25,46 + 1,03 | 25,79 + 1,19 |
| Відкладено у % до прийнятого | 45,56 | 45,26 | 45,09 |
| Відкладено у % до перетравленого | 92,08 | 90,6 | 92,7 |
Баланс фосфору був позитивний у телиць усіх піддослідних груп (табл. 4).
При неоднаковому надходженні фосфору з кормом споживання його тваринами контрольної І та ІІ дослідними групами дорівнювало 19,46, 23,65 і 24,14 г. Однак і виділення фосфору з калом в І та ІІ дослідних групах було більшим за контрольних аналогів на 2,89 і 3,70 г, тоді як його екскреція із сечею зменшувалася у тварин І та ІІ дослідних груп на 0,22 та 0,29 г.
Відкладення фосфору у тілі тварин I та II дослідних груп складало 8,42 та 8,70 г, що на 1,15 та 1,8 г, або на 22 та 26 % було вищим, ніж в аналогів контрольної групи. Досліджувані фізіолого-біохімічні показники крові піддослідних теличок знаходилися у межах фізіологічної норми. Однак слід відмітити, що включення до раціонів телят експериментальних преміксів зумовило підвищення концентрації у крові гемоглобіну - на 0,20-0,18 г% (Р>0,05), еритроцитів - на 0,11-0,12 млн/мм3, загального білку - на 0,13-0,15 г%, кальцію - на 0,10-0,11 мг%, фосфору - на 0,9-0,8 мг%, що свідчить про покращення окисно-відновного перебігу в організмі тварин дослідних груп.
Таблиця 4.Середньодобовий баланс фосфору, г (
)| Показник | Група тварин | ||
| контрольна | дослідні | ||
| І | ІІ | ||
| Прийнято з кормом | 19,46 + 0,52 | 23,65 + 0,08 | 24,14 + 0,08 |
| Виділено з калом | 11,01 + 0,96 | 13,9 + 1,01 | 14,18 + 1,01 |
| Перетравлено | 8,45 + 1,16 | 9,75 + 1,01 | 9,96 + 1,01 |
| Виділено із сечею | 1,55 + 0,19 | 1,33 + 0,08 | 1,26 + 0,08 |
| Усього виділено фосфору | 12,56+ 1,51 | 15,23+ 0,95 | 15,44+ 0,95 |
| Відкладено у тілі | 6,9 + 1,05 | 8,42 + 0,95 | 8,70 + 0,95 |
| Відкладено у % до прийнятого | 35,45 | 35,6 | 36,03 |
| Відкладено у % до перетравленого | 81,65 | 86,36 | 87,35 |
Висновки. Використання в комплексі мінеральних елементів із необхідною кількістю вітамінів сприяє покращенню перетравності поживних речовин раціонів та їх засвоєнню, і як наслідок - підвищенню продуктивності на 7,3-9,1 % при зменшенні витрат кормів на виробництво одиниці продукції до 4,8-9,5 %.