Науковий вісник

Вид материалаДокументы

Содержание


Таблиця 2. Динаміка структури поліморфізму за деякими антигенами в суміжних поколіннях жирномолочного типу
Таблиця 3. Генетична структура типів червоної молочної породи за найбільш поширеними алелями В-локусу груп крові
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29

Таблиця 2. Динаміка структури поліморфізму за деякими

антигенами в суміжних поколіннях жирномолочного типу, %


Групи крові


F1


F2


F3


F4


F5

сис-тема

анти-ген

A

A2

66,37

64,14

59,71

68,53

61,0



B

B2

35,41

35,02

34,85

45,33

57,00

G2

25,78

27,05

25,23

23,47

17,00

I1

4,89

5,80

3,99

4,53

2,33

O1

24,89

33,16

39,75

29,33

26,33

T2

8,44

19,38

19,60

10,13

4,67

G''

22,67

20,31

24,86

17,87

19,67


C

C2

47,56

46,63

53,90

43,47

49,00

E

60,89

54,30

49,36

46,67

36,67

R2

38,96

44,56

44,28

50,40

61,00

W

42,81

37,09

39,56

31,47

25,33

L

L

22,33

20,52

19,96

15,73

14,76

Голів

675

965

551

375

300

Коефіцієнт антигено-насиченості


0,2416


0,2504


0,2615


0,2373


0,2435


В п’яти поколіннях спостерігається флюктуюча динаміка частоти антигенів A2, I1, O1,G'' і C2. Відносно фактору В2 в перших трьох поколіннях мала місце стабільність концентрації, а в останніх двох поколіннях відбулося різке і вірогідне її підвищення. За антигеном G2 навпаки в F5 частота достовірно знизилась. Порівняно з першим у третьому поколінні в 2,3 рази підвищилась концентрація кровогорупового фактора Т2, а потім у п’ятому поколінні відбулося різке її зниження в 4,2 рази. У поколіннях від F1 до F5 мала місце динаміка поступового зменшення частоти зустрічності антигенів Е, W,і L до високовірогідних значень в 1,5-1,7 рази, а за фактором R2 встановлена зворотня залежність, концентрація якого в п’ятому поколінні у порівнянні з першим підвищилася в 1,6 рази.

На основі детального аналізу селекційних процесів встановлено, що основний вплив на зміну структури ряду поколінь популяції за досліджуваними антигенами справило інтенсивне використання бугаїв-плідників з відповідними специфічними особливостями генотипів, від яких одержано в окремих генераціях 60-83% нащадків.

Таким чином, отримані експериментальні дані свідчать про те, що такі важливі елементи селекції як підбір, добір, інтенсивне використання окремих бугаїв-плідників результативно впливають на зміни структури популяцій великої рогатої худоби за молекулярно-генетичними маркерами та доцільність застосування цих тест-систем для цілеспрямованого формування геноструктури і об’єктивного аналізу мікроеволюційних процесів на основі організації моніторингових досліджень.

Поряд з вивченням структури на антигенному рівні проведено аналіз алелофонду типів української червоної молочної породи за В-системою груп крові, яка є самою інформативною, оскільки до її складу входить найбільша кількість антигенів і алелів. Структура типів за найбільш поширеними В-алелями наведена в таблиці 3.


Таблиця 3. Генетична структура типів червоної молочної

породи за найбільш поширеними алелями В-локусу груп крові




Алель

Жир-но-молоч-ний тип

Гол-шти-нізо-ваний тип

Син-тетич-ний тип

Англ.

х

Голшт.

Тав-рій-ський тип

1

2

3

4

5

6

B1G2KY2A'1E'1G'O'G''

0,0024

0,0014

0,0

0,0032

0,0017

B1G2KY2E'1G'P'Q'

0,0024

0,0032

0,0

0,0

0,0026

B1G2KE'1F'2O'

0,0454

0,0397

0,1000

0,0796

0,0469

B1G2KE'1G'O'G''

0,0

0,0023

0,0091

0,0

0,0020

B1P1Y1G'

0,0981

0,0651

0,0454

0,0764

0,0701

B1QA'1P'Q'

0,0024

0,0051

0,0

0,0032

0,0043

B1Y2A'1E'1G'P'Q'G''

0,0143

0,0037

0,0091

0,0032

0,0053

B1P'

0,1244

0,0780

0,0818

0,0764

0,0844

B1P'Q'

0,0096

0,0055

0,0091

0,0032

0,0060

B2O1

0,0215

0,0406

0,0545

0,0478

0,0392

B2O1Y2D'

0,0143

0,0134

0,0091

0,0127

0,0133

G2O1

0,0

0,0014

0,0091

0,0032

0,0017

1

2

3

4

5

6

G2Y2D'

0,0024

0,0078

0,0181

0,0096

0,0076

G2Y2D'E'1F'2J'2O'

0,0

0,0037

0,0091

0,0032

0,0033

G2Y2E'1Q'

0,0263

0,1062

0,0237

0,0573

0,0870

G3O1T1A'1E'3F'2K'

0,0143

0,0069

0,0091

0,0032

0,0076

G3O1T1E'3F'2K'

0,0024

0,0005

0,0091

0,0

0,0010

I1

0,0287

0,0203

0,0273

0,0191

0,0216

I2O2QA'1E'1K'Q'

0,0072

0,0097

0,0181

0,0

0,0086

I2Y2E'1

0,0239

0,0115

0,0181

0,0064

0,0129

O1

0,0024

0,0032

0,0091

0,0095

0,0040

O1QA'1J'2K'O'

0,0191

0,0069

0,0091

0,0191

0,0099

O1Y2Q'

0,0024

0,0009

0,0091

0,0

0,0013

O1A'1

0,0215

0,0572

0,0364

0,0191

0,0475

O1I'Q'

0,0215

0,0060

0,0181

0,0064

0,0086

O1J'2K'O'

0,0167

0,0323

0,0181

0,0350

0,0299

O1Q'

0,0024

0,0041

0,0273

0,0

0,0043

QA'1E'1

0,0096

0,0028

0,0

0,0032

0,0037

Y2

0,0048

0,0042

0,0091

0,0032

0,0044

Y2A'1

0,0359

0,0568

0,0545

0,0509

0,0532

Y2A'1Y'

0,0024

0,0046

0,0

0,0064

0,0043

Y2G'

0,0096

0,0074

0,0

0,0064

0,0073

Y2G'G''

0,0167

0,0046

0,0

0,0127

0,0070

Y2Y'

0,0646

0,0535

0,0454

0,0414

0,0535

A'1

0,0167

0,0139

0,0091

0,0191

0,0147

D'E'1F'2G'O'

0,0096

0,0055

0,0

0,0064

0,0060

D'G'O'

0,0024

0,0157

0,0

0,0127

0,0130

G'

0,0096

0,0065

0,0091

0,0127

0,0077

G'O'Q'

0,0024

0,0005

0,0

0,0032

0,0010

I'

0,0048

0,0065

0,0273

0,0159

0,0080

O'

0,0048

0,0083

0,0273

0,0032

0,0080

Q’

0,0742

0,0656

0,0727

0,0955

0,0702

G''

0,0478

0,0351

0,0273

0,0254

0,0356

b

0,1220

0,0992

0,1182

0,1305

0,1063

Голів

209

1083

55

157

1504

Всього В-алелів

52

81

35

50

82

Основних алелів

21

18

20

20

17

Сумарна частота основних алелів


0,8679


0,8147


0,8596


0,8593


0,7993

Коефіцієнт гомозиготності


0,0612


0,0520


0,0545


0,0581


0,0519

Число ефективних алелів


16,34


19,23


18,35


17,21


19,27


У жирномолочного типу червоної молочної породи сумарна концентрація 21 алеля, які зустрічаються з частотою більше одного відсотка, складає 86,8%, а на інші 31 приходиться тільки 13,2%. Найбільш розповсюдженими алелями є B1G2KE'1F'2O', B1P1Y1G', B1P', Y2A'1, Y2Y', Q’, G'' та b, які виявлені у 61,2% тварин.

У чисельній популяції голштинізованого типу виявлена найбільша кількість алелів – 81, а концентрація 18 самих розповсюджених склала 81,5%. Найбільш поширеними є B1G2KE'1F'2O', B1P1Y1G', B1P', B2O1, G2Y2E'1Q', O1A'1, O1J'2K'O', Y2A'1, Y2Y', Q’, G'' і b, які встановлені у генотипах 72,9% тварин.

Із 12 зазначених 8 алелів є основними і загальними для обох типів, що підтверджує спорідненість їх походження, оскільки голштинізований тип виведено шляхом відтворного схрещування жирномолочного типу з чистопородними голштинами. Разом з тим, два основні внутріпорідні типи червоної молочної породи мають суттєві та вірогідні відмінності за частотою 10 поширених загальних алелів В-системи. Поряд з цим у голштинізованого типу встановлено 30 алотипів, які відсутні у тварин жирномолочного типу. Коефіцієнт асоціації між порівнюваними селекційними формуваннями знаходиться на рівні 0,6219, а коефіцієнти гомозиготності відповідно складають 0,0520 і 0,0612.

Наведені результати досліджень засвідчують наявність генетичного різноманіття, а також оригінальність та специфічність генофонду жирномолочного і голштинізованого типів. До того ж, виявлені на алельному рівні генетичні особливості типів добре узгоджуються з результатами аналізу їх антигенофонду.

Для оцінки філогенетичних взаємовідносин трьох внутріпородних, одного зонального типів червоної молочної породи і помісної групи тварин від схрещування чистопородних голштинів з англерами визначені індекси імуногенетичної подібності за Майалою-Ліндстремом (r), генетичні дистанції за Роджерсом (d) і Неєм (DN) та коефіцієнти асоціації (S). Результати інтегрованої оцінки генетичних зв’язків породних типів наведені в таблиці 4.

Синтетичний тип та помісна популяція за частотою більшості алелів ЕАВ-локусу, значеннями коефіцієнтів гомозиготності та рівнем поліморфності за кількістю ефективних алелів характеризуються проміжними показниками у порівнянні з жирномолочним і голштинізованим типами. Аналогічна закономірність виявлена і за фактичними величинами індексів імуногенетичної подібності та генетичних дистанцій, тобто жирномолочний і голштинізований типи мають між собою менший зв’язок (r=0,8734, d=0,1240, DN=0,1353) в порівнянні з їх схожістю із синтетичним типом та помісною популяцією від схрещування

чистопородних голштинів і англерів. Разом з тим, за абсолютною алельною номенклатурною структурою ЕАВ-локусу (S) між двома першими внутріпородними типами встановлено більш високий рівень зв’язку, що обумовлено переважною їх чисельністю серед проаналізованих породних популяцій та безпосереднім використанням генофонду жирномолочного типу при створенні голштинізованого.