Програма інтеграції України до Європейського Союзу
Вид материала | Документы |
- Указ президента україни про Програму інтеграції України до Європейського Союзу, 14.47kb.
- Програма економічного, соціального та культурного розвитку міста Алчевськ, 784.83kb.
- Авна політика інтеграції України до Європейського Союзу та формування нової політики, 107.81kb.
- Яка основна мета адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу?, 6.85kb.
- З м І с т вступ 3 розділ правова природа європейського союзу, 398.05kb.
- Адаптація законодавства, 124.89kb.
- Постанови кабінету міністрів україни зміст, 5319.12kb.
- Кабінету Міністрів України на 2000-2004 рр. Одним із ключових елементів успішної інтеграції, 366.21kb.
- Указ президента україни про затвердження Стратегії інтеграції України, 169.61kb.
- М. Ужгород Геополітичні суперечності інтеграції України, 109.2kb.
6.2.3. Стандартизація, оцінка відповідності та акредитація
Поточна ситуація
Законодавчою базою створення національних систем стандартизації та сертифікації є Декрет Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 р. № 46 “Про стандартизацію і сертифікацію”, а також понад 30 законів і законодавчих актів України, якими встановлено вимоги до сертифікації окремих видів продукції.
З 1993 року Україна є повноправним членом міжнародних організацій із стандартизації ISO та IEC*, з 1997 р. – членом-кореспондентом Міжнародної організації законодавчої метрології (OIML) та членом-кореспондентом Європейського комітету із стандартизації (CEN).
Україна у 1996 році приєдналася до Кодексу доброчинної практики щодо підготовки, прийняття та запровадження стандартів у межах Угоди про технічні бар’єри в торгівлі (ТВТ).
Довідково. З 2920 національних стандартів, чинних в Україні на 1 січня 2000 р., близько половини гармонізовані з міжнародними; з 1996 року набрали чинності міжнародні стандарти ISO серії 9000, які охоплюють системи забезпечення якості; з січня 1998 року – стандарти ISO серії 14000, які охоплюють сферу управління навколишнім середовищем; з 1 липня 1998 р. – європейські стандарти EN 45000, які регулюють діяльність у сфері оцінки відповідності.
Нормативні документи державної системи сертифікації продукції (Системи сертифікації УкрСЕПРО) розроблені на основі настанов ISO/IEC, міжнародних та європейських стандартів; імпортним товарам гарантується національний режим.
Україна у 1996 році набула членства в ISONET, за допомогою ЄС (у рамках проекту програми Tacis отримано обладнання для Інформаційного центру ГАТТ/СОТ).
Система стандартизації та сертифікації в Україні не повною мірою відповідає міжнародній і європейській практиці та недостатньо ефективно сприяє захисту прав споживачів, підвищенню конкурентоспроможності продукції і розвитку підприємницької діяльності.
Питання контролю за якістю та безпекою продукції на ринку частково регулюються Законами України “Про захист прав споживачів”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про метрологію та метрологічну діяльність” і Декретом Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію”.
Тим часом інтеграція України до ЄС вимагає вирішення значних за обсягом завдань щодо подальшої гармонізації у сфері стандартизації та процедур оцінки відповідності. Асоційоване членство в ЄС, зокрема режим вільної торгівлі, вимагає врахування в національному законодавстві України директив ЄС, що встановлюють вимоги до продукції, а також не менше ніж 80 відсотків чинних європейських стандартів.
Основним напрямом реформування національних систем стандартизації, сертифікації, акредитації є їх адаптація і зближення з міжнародною та європейською практикою.
Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України, починаючи з 1996 року, визначав одним з основних завдань на найближчі роки у сфері стандартизації та суміжних видів діяльності (сертифікації та акредитації) реалізацію зобов’язань України, передбачених статтями 51, 56, 60, 63, 66, 67, 77 Угоди.
Основні напрями та пріоритети у сфері стандартизації уточнені в постанові Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. № 244 “Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських стандартів”. Постановою затверджено план заходів, яким передбачено:
розроблення протягом 1997–1998 років 25 актів законодавства (змін і доповнень до актів законодавства) з питань безпечності промислової продукції та окремих її видів; якості і безпеки харчових продуктів, у тому числі окремих видів харчових продуктів (молока і молокопродуктів, м’яса і м’ясних виробів, цукру, кондитерських виробів тощо); стандартизації і сертифікації; акредитації та інших;
підготовка 14 програм впровадження в Україні стандартів для конкурентоспроможної продукції, гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами, і організація протягом 1998–2000 років роботи з реалізації цих програм. Передбачалося розробити програми для таких галузей економіки та сфер діяльності: агропромисловий комплекс, машинобудування, зв’язок та засоби телекомунікації, транспорт, металургія, легка та переробна промисловість, енергетика, енергозбереження, нафтогазова промисловість, екологія, безпека праці, медична промисловість.
Верховною Радою України прийнято Закони України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” і “Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції”.
Розроблено ряд проектів інших Законів України, зокрема, про відповідальність постачальників за виготовлення і реалізацію неякісної і небезпечної продукції, про акредитацію, про молоко і молокопродукти, про безпечність електротехнічних виробів, про рибу, морепродукти та продукцію з них, про безпечність промислової продукції. Деякі з них перебувають на різних стадіях погодження і з огляду на адміністративну реформу і реорганізацію міністерств більшість з них мають бути доопрацьовані та погоджені повторно.
Згідно з Указом Президента України від 22 січня 2000 року № 89 “Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва” розроблюються проекти законів України про підтвердження оцінки відповідності, про акредитацію органів з оцінки відповідності.
Прийняття Законів України про відповідальність постачальників за виготовлення і реалізацію неякісної і небезпечної продукції, про підтвердження оцінки відповідності” має сприяти впровадженню модульного підходу до оцінки відповідності на основі декларації постачальника про відповідність, розвитку добровільної сертифікації продукції та послуг, істотному скороченню Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, а прийняття Закону України про акредитацію органів з оцінки відповідності - розмежуванню функцій сертифікації та акредитації, створенню Національного органу з акредитації, переходу до добровільності акредитації.
З метою створення сприятливого торговельного режиму для доступу українських товарів на ринок ЄС і рівноправності стосунків у галузі технічного регулювання вживаються заходи щодо укладення двосторонніх угод з державами - торговельними партнерами, в тому числі державами - членами ЄС, про взаємне визнання оцінки відповідності, як це обумовлено статтею 6 Угоди про технічні бар’єри в торгівлі СОТ.
Згідно з положенням статті 6 Угоди про технічні бар’єри в торгівлі та з метою створення сприятливого торговельного режиму для доступу українських товарів на ринок ЄС і рівноправності стосунків у галузі технічного регулювання укладено угоди про співробітництво в галузі стандартизації, метрології та сертифікації з Францією та Грецією. Ведуться переговори щодо можливості укладення угод з Німеччиною, Італією, Австрією.
З огляду на міжнародну та європейську практику передбачені цією Програмою роботи у сфері стандартизації, оцінки відповідності та акредитації має очолити Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України – національний орган стандартизації разом з Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України – органом стандартизації в галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів та Державним комітетом зв’язку та інформатизації України, відповідальним за стандартизацію у сфері зв’язку та співпрацю з ITU та ETSI.
До роботи залучатимуться технічні комітети стандартизації (ТК). На сьогодні створено 132 ТК практично в усіх галузях економіки.
Розшифрування абревіатур. ISO – Міжнародна організація із стандартизації; IEC – Міжнародна електротехнічна комісія; ITU – Міжнародний союз телекомунікацій; ETSI – Європейський інститут стандартів у сфері телекомунікацій; CEN – Європейський комітет із стандартизації; CENELEC – Європейський комітет із стандартизації у галузі електротехніки; EA – Європейська асоціація із акредитації; IAF – Міжнародний форум з акредитації.
Короткострокові пріоритети (2000 – 2001 роки)
Забезпечення прийняття Законів України про стандартизацію, про підтвердження оцінки відповідності, про акредитацію органів з оцінки відповідності, про державну санітарно-гігієнічну експертизу, про відповідальність постачальників за виготовлення і реалізацію неякісної і небезпечної продукції.
Взаємна акредитація випробувальних лабораторій у рамках реалізації укладених угод, вступ України до Європейської асоціації з акредитації (ЕА) та до Міжнародного форуму з акредитації (IAF), членами якого є ЄС та провідні європейські країни.
Започаткування консультацій і переговорів щодо можливості підписання Протоколу угоди стосовно європейської системи оцінки відповідності між Україною та ЄС.
Здійснення перекладу та науково-технічного редагування директив, постанов, рішень Ради ЄС у сфері стандартизації, сертифікації та акредитації:
92/59 ЄЕС “Про загальну безпеку продукції”;
67/548 ЄЕС “Про класифікацію, пакування та етикетування небезпечних речовин” (з усіма змінами і доповненнями);
79/112 ЄEC “Про етикетування, презентацію та рекламу харчових продуктів для продажу кінцевому споживачу” (з усіма змінами і доповненнями);
80/590 ЄEC “Про визначення символу на матеріалах і виробах, що контактують з харчовими продуктами”;
87/354 ЄEC “Про скорочені позначення назв країн на промислових виробах”;
87/357 ЄEC “Про вироби, які через свій оманливий вигляд загрожують здоров’ю та безпеці споживача”;
91/155 ЄEC “Про визначення та порядок створення системи спеціального інформування щодо небезпечних речовин на виконання пункту 10 директиви 88/379 ЄЕС” (з усіма змінами і доповненнями);
93/67 ЄEC “Про принципи оцінювання небезпеки для людей та навколишнього середовища, яку становлять речовини, зазначені в директиві 67/548 ЄЕС”.
Впровадження директив Нового підходу ЄС, які встановлюють вимоги для конкретних видів продукції шляхом прийняття відповідних національних нормативно-правових актів та технічних регламентів.
Підготовка відповідних українських органів із сертифікації та випробувальних лабораторій до акредитації за видами продукції, яка підпадає під дію директив Нового підходу ЄС (загалом 22 директиви).
Проведення експертизи проектів національних стандартів і запровадження міжнародних та європейських стандартів, розроблених згідно з програмами запровадження стандартів у промисловості, сільському господарстві, енергетиці, на транспорті, у сферах зв’язку та телекомунікацій, захисту природного довкілля, безпеки праці тощо.
Завершення перегляду та затвердження основоположних стандартів національної системи стандартизації з урахуванням нових директив, настанов та регламентів ISO, IEC, CEN, CENELEC.
Організація інформаційного забезпечення в рамках роботи Інформаційного центру ISONET.
Розроблення та ведення бібліографічного банку даних міждержавних стандартів.
Розроблення англомовної версії каталогу нормативних документів України.
Розроблення україномовної версії каталогів міжнародних та європейських стандартів.
Середньострокові пріоритети (2002 – 2003 роки)
Вступ України до CENELEC, EA, IAF.
Переклад та науково-технічне редагування директив, постанов, рішень Ради ЄС та Європейської комісії, зазначених у розділах 1.1, 1.2, 1.4 Програми інтеграції України до ЄС у галузі стандартизації, сертифікації, акредитації та метрології (крім директив, зазначених у заходах короткострокового пріоритету).
Аналіз національних (ДСТУ) та міждержавних (ГОСТ) загальнотехнічних стандартів і запровадження міжнародних стандартів (уніфікація термінів, понять, умовних позначень та символів, правил виконання креслень тощо).
Продовження робіт щодо експертизи проектів національних стандартів і запровадження міжнародних чи європейських стандартів і, насамперед, стандартів, передбачених директивами Нового підходу. (Роботи згідно з галузевими програмами, розробленими відповідно до завдань постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 року № 244).
Перегляд правил сертифікації продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації з урахуванням директиви 93/68 ЄС (із зміною до директив 87/404; 88/378; 89/106; 89/336; 89/392; 83/686; 90/384; 90/385; 90/396; 91/263; 92/42; 73/23) в частині уточнення процедури підтвердження відповідності та правил маркування знаком “СЕ”.
Довгострокові пріоритети (2004 – 2007 роки)
Завершення робіт щодо експертизи проектів національних стандартів і запровадження міжнародних чи європейських стандартів згідно з галузевими програмами.
Перегляд та внесення змін до національних стандартів у зв’язку із змінами в міжнародній і європейській системах стандартизації, сертифікації та акредитації.
Створення нових технічних комітетів стандартизації та залучення їх до роботи у відповідних технічних комітетах та органах ISO, IEC, CEN, CENELEC, інших міжнародних та європейських організаціях із стандартизації.
Оцінка необхідних обсягів фінансування
Загальні витрати на реалізацію завдань цього підрозділу складаються з витрат на:
переклад та науково-технічне редагування директив ЄС;
розроблення законів, технічних регламентів та організаційно-методичних стандартів національних систем стандартизації та процедури підтвердження відповідності;
впровадження європейських стандартів;
інформаційне забезпечення.
Розрахунок обсягів фінансування наведено в таблиці 6.1.
Довідково. Вихідні дані для розрахунків.
1. Загальна кількість директив, які стосуються стандартизації, підтвердження відповідності та акредитації (розділи 1.1, 1.2, 1.4 Програми інтеграції України до ЄС в галузі стандартизації, сертифікації, акредитації та метрології), – 76.
2. Загальна кількість сторінок А4 - 1220.
3. Вартість перекладу однієї сторінки формату А4 – 23,4 гривні (з ПДВ).
4. Кількість чинних стандартів EN (CEN, CENELEC) – 7948.
5. Кількість розроблюваних стандартів EN – 5474.
6. Кількість стандартів ETSI – 1500.
7. Загальна кількість стандартів, які мають бути запроваджені протягом 2000–2007 років – 80 відсотків чинних стандартів, у тому числі по пріоритетах:
короткострокові усього - 12, в тому числі 2000 р. – 4
2001 р. – 8
середньострокові усього - 20, в тому числі 2002 р. – 8
2003 р. – 12
довгострокові усього - 48, в тому числі 2004 р. – 12
2005 р. – 12
2006 р. – 12
2007 р. – 12
8. Перелік основних робіт при запровадженні міжнародних чи європейських стандартів та частка затрат (у відсотках):
- переклад та науково-технічне редагування – 60;
- висновок виробника, користувача, органів нагляду щодо можливості застосування – 20;
- підготовка до затвердження, затвердження та видання – 20.
9. Орієнтовна вартість запровадження одного стандарту – 12,5 тис. гривень.
10. Орієнтовна вартість розроблення проекту закону, технічного регламенту – 40 тис. гривень.
11. Орієнтовна вартість розроблення проекту організаційно-методичного стандарту – 30 тис. гривень.
Таблиця 6.1
Обсяги фінансування для реалізації заходів щодо інтеграції України до ЄС у сфері стандартизації, оцінки відповідності та акредитації
Перелік основних заходів | Обсяг робіт | Обсяг фінансування (тис.гривень) | ||||||
| усього | у тому числі | усього | у тому числі | ||||
| | 2000–2001 | 2002–2003 | 2004–2007 | | 2000–2001 | 2002–2003 | 2004–2007 |
1. Переклад та науково-технічне редагування директив | 76 | 10 | 66 | | 30 | 5 | 25 | – |
2. Розроблення проектів законів | 10 | 3 | 3 | 4 | 400 | 120 | 120 | 160 |
3. Розроблення організаційно-методичних стандартів | 34 | 16 | 8 | 10 | 1020 | 480 | 240 | 300 |
4. Запровадження європейських стандартів - всього | 7560 | 1130 | 1890 | 4540 | 94500 | 14125 | 23625 | 56750 |
4.1 Промисловість | 3800 | 575 | 950 | 2275 | 47500 | 7190 | 11875 | 28435 |
4.2 Сільське господарство та харчова промисловість (класи 65, 67) | 195 | 30 | 50 | 115 | 2440 | 380 | 625 | 1435 |
4.3 Енергетика (класи 27 + 20 відсотків стандартів класу 29) | 240 | 35 | 60 | 145 | 3000 | 440 | 750 | 1810 |
4.4 Транспорт (10 відсотків стандартів класів 43, 45, 47, 49; 50 відсотків стандартів класу 03) | 60 | 10 | 15 | 35 | 750 | 125 | 190 | 435 |
4.5 Безпека праці (50 відсотків стандартів класу 13) | 240 | 35 | 60 | 145 | 3000 | 440 | 750 | 1810 |
4.6 Захист природного довкілля (50 відсотків стандартів класу 13) | 240 | 35 | 60 | 145 | 3000 | 440 | 750 | 1810 |
4.7 Охорона здоров’я (клас 11) | 350 | 50 | 90 | 210 | 4375 | 625 | 1125 | 2625 |
4.8 Інформаційні технології, телекомунікації, зв’язок (класи 33, 35 та стандарти ETSI) | 1970 | 295 | 490 | 1185 | 24625 | 3690 | 6125 | 14810 |
4.9 Загальнотехнічні стандарти (класи 01,07, 19, 37; 50 відсотків стандартів класів 03, 55) | 410 | 60 | 100 | 250 | 5125 | 750 | 1250 | 3125 |
РАЗОМ | | | | | 95950 | 14730 | 24010 | 57210 |
Вартість робіт зазначена в цінах станом на січень 2000 року.
З таблиці видно, що загальний обсяг фінансування орієнтовно становить майже 96 млн. гривень. З цієї суми 80 відсотків має бути виділено на фінансування технічних комітетів стандартизації, науково-дослідних інститутів – головних та базових організацій із стандартизації – на запровадження європейських стандартів у різних галузях економіки.
Орієнтовні обсяги фінансування організації роботи Інформаційного центру ГАТТ/СОТ – 220 тис. гривень.
Для реалізації Програми необхідно підготувати фахівців у галузі стандартизації, оцінки відповідності, акредитації, метрології, всього 25 чоловік. Орієнтовні обсяги фінансування – 150 тис. гривень.
Запровадження директив та європейських стандартів вимагатиме переоснащення окремих галузей, застосування нових технологій і матеріалів, підготовки персоналу тощо. Ці витрати не враховувалися.