Західнодондаський приватний інститут економіки І управління філософія навчальний посібник для студентів I курсу заочної форми навчання павлоград 2008 вступ

Вид материала

Документы

Содержание III Контроль знань студентів. Підсумковий контроль Менше 10 балів 0 балів отримує студент, що виявив незнання сутності питання. 3 питання

Подобный материал:

• Призначений для студентів заочної форми навчання вищих технічних навчальних закладів, 3779.66kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни "ф І нансовийанал І з" для студентів, 693.98kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліні "основи регіональної промисловості" для, 103.29kb.
• Харківська національна академія міського господарства організація податкового контролю, 1756.39kb.
• Ик до самостійної праці студентів й виконання курсової роботи з дисципліни „Біогеохімія, 758.65kb.
• Методичні рекомендації до вивчення курсу «конфліктологія» для студентів 5 курсу заочної, 815.35kb.
• Конспект лекцій з навчальної дисципліни «основи охорони праці» для студентів 3 курсу, 15.25kb.
• Навчавчальна програма курсу «історія україни» для студентів денної (заочної) форми, 213.67kb.
• Методичні рекомендації щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни циклу, 437.53kb.
• Ь І виконання контрольних робіт з курсу «етика бізнесу» (для студентів 5 курсу денної, 442.05kb.

Тема 11. Філософія культури

План

(визначити після самостійного вивчення на основі цих вказівок та тез).

Людина, соціальні групи, нації, суспільство, усе світове співтовариство своєю діяльністю створюють культуру, її цінності.

З’ясовуючи філософську сутність культури, треба насамперед визначити, що культура – це складна системне індивідуально-особистісне та суспільно-цивілізаційне явище.

Зважаючи на це необхідно дати найбільш типові визначення поняття «культура».

Далі необхідно з’ясувати, що культура – це суб’єктно-об^,єктивне явище. У структурі суб’єктно-об^,єктивних відносин головне місце займає людина. Яка водночас є суб’єкт-об^,єктом культури. Розкриваючи цю тезу, треба звернути увагу на людино вимірну сутність культури, в якій втілюється, існує й проявляє себе духовна сутність людини. З одного боку людина формується як культурна істота, з іншого - вона виступає суб’єктом культурної діяльності.

Крім особистісно- індивідуальної природи та форми існування культури, існує її предметна форма. У цьому розумінні культура виступає як засіб і форма об’єктивізації людської свідомості, яка має матеріальні та духовні компоненти.

Аналізуючи культуру як засіб та середовище соціалізації особистості, водночас треба визначити її як систему різноманітних соціальних норм, цінностей, ідеалів, які є регуляторами людського життя.

Культура розглядається і як суспільне явище, де суб’єкт-обєктом культури є суспільство. Розкриваючи це поняття, треба проаналізувати основні конкретно-історичні форми існування культури, спадкоємність, традиції та новаторство в розвитку цих форм, визначити основні напрями сучасного культурного життя українського суспільства.

Особливу увагу необхідно акцентувати на соціальних, національних та загальнолюдських ознаках культури, їхньому діалектичному взаємозв’язку, проаналізувати загальнодемократичний принцип існування культури сучасного суспільства: рівноправність і діалог культур.

Необхідно приділити увагу аналізу духовної культури. До структури якої входять свідомість, моральність, виховання людини, релігійна культура.

Що стосується філософії релігії.

Релігія - невід’ємний елемент життя людини, суспільства. Вона пройшла довгий шлях свого становлення від примітивних культів суспільства до основних релігій сучасності.

Об’єктом дослідження філософії релігії є релігійне життя, релігійні вірування та релігійні конфесії, що передбачає з’ясування сутності та походження релігії та релігійного процесу.

Релігія як соціально-культурний феномен осмислює Бога як Абсолют в його ставленні до людини, природи і суспільства. Головною функцією релігії є моральне соціальне призначення: вона покликана стверджувати в душі народів мир, любов і злагоду. У релігійній свідомості в процесі її становлення найбільш важливими постають духовні проблеми, викликані розвитком соціальних форм життя; співвідношення добра і зла; проблема справедливості, совісті; наявність або відсутність моральних цінностей, питання про смерть і безсмертя людини тощо.

Останніми роками відбувається нове переосмислення місця та ролі релігії в духовному житті людини і суспільства. Є наявним відхід від догматизму, стереотипів, односторонньої абсолютизації лише однієї сторони релігії, пов’язаним з релігійним фанатизмом, що мало місце у роки радянської влади.

У зв’язку з цим філософський аналіз релігії повинен враховувати такі підходи до цього феномену:

1. релігія, зокрема християнство, має тісний зв'язок з гуманістичним, загальнодемократичним та загальнокультурним змістом прагненням до морального вдосконалення людей;

2. релігійні цінності, релегійно-церковна культура сприяють розвитку свідомості людей, зміцнюють духовність суспільства, консолідують його;

3. релігія відіграє велику роль у формуванні здорового соціально-психологічного клімату в стосунках між людьми на основі таких основ, як терпимість, братолюбство, безкорисливість.

Культура є метою та мірою розвитку особистості, її сутнісних сил та способом людського буття, який реалізується у багатогранності культурного існування індивідів та людських спільнот. Необхідно зрозуміти, що культура не повинна сприйматися як зовнішні стосовно людини норми та цінності. Люди не лише створюють культуру в процесі матеріальної та духовної діяльності, а й оволодівають набутими знаннями, тобто засвоюють культуру. Рівень засвоєння загальнолюдського культурного багатства і виступає мірою культурності людини.


Тема 12. Філософія майбутнього

План

1. Майбутнє як філософська проблема.
   
2. Соціальне передбачення та прогнозування.
   
3. Сутність та основні типи глобальних проблем.
   

Деякі рекомендації по вивченню цієї теми за даним планом самостійно.

Зосередженість філософії на людино вимірній сутності робить її методологією світогляду нової людини.

По першому питанню необхідно розкрити філософські засади майбутнього, а також визначити та проаналізувати основні футурологічні (майбутні) концепції та напрями переходу від техногенної до антропогенної цивілізації, сформулювати головні ознаки універсальної концепції розвитку.

Майбутнє і його передбачення – одна з «вічних» проблем, інтерес до яких ніколи не згасає. Майбутнє завжди проблематичне своєю таємницею, наявністю, невизначеністю. Прогнозування майбутнього – це результат особливої пізнавальної діяльності людини, спрямований на виявлення суспільно-історичних тенденцій.

На сучасному етапі відомо понад 200 методів соціального прогнозування, але найбільш важливими і сталими є:

1. історична аналогія;
   
2. комп’ютерне моделювання;
   
3. сценарії майбутнього;
   
4. експертні оцінки.
   

Особливість цих методів полягає в тому, що критерій істинності через обмаль практичних результатів і часу здійснюється за допомогою логічної та історичної аналогії.

Методи конкретних соціальних досліджень поділяють на якісні й кількісні.

Якісними вважаються методи, які не передбачають чіткої стандартизації, відзначаються довільною процедурою, переважно не вимірювального характеру. Такими є не програмовані опитування (не стандартизоване інтерв’ю, вільна співбесіда, твір на довільну тему), включене спостереження (коли соціум включається, стає учасником досліджуваного процесу окремі соціологічні тести, метод групових дискусій, якісний аналіз документів одержаний за допомогою цих методів інформація, як правило, потребує подальшої обробки (статистичної репрезентації, рейтингової порівняльної оцінки в балах, систематизації, узагальнення тощо).

До кількісних (точних) відносять чітко стандартизовані методи збирання первісної соціальної інформації: спостереження зі спеціальною технікою з використанням відповідного інструментарію, програмовані опитування (анкетування, стандартизоване інтерв’ю), що протоколюється, контент-аналіз (при аналізі змісту різних текстів тут використовуються також методи герменевтики), соціометричні методи, а також методи квантифікації (кількісне вираження якісних ознак) та вимірювання соціальних змінних методом шкалювання, конструктивне моделювання соціальних процесів.

У соціології та економетричних дослідженнях доцільно використовувати так званий генетичний метод.

Це спосіб дослідження явищ, що ґрунтується на аналізі їх розвитку. Він вимагає фіксації початку, умов розвитку, головних його етапів, тенденцій розвитку і т.п. Головним принципом генетичного методу, є визнання й визначення якісно нового, пов’язаного з диференціацією розглянутого об’єкта та іншими змінами.

Останніми роками опубліковано чимало філософських праць, присвячених всебічному аналізу футурологічних уявлень про майбутнє. Свій вклад у розкриття майбутнього внесли вчені України, Росії та інших пострадянських республік. Особливе місце у цьому розкритті майбутнього належить Римському клубу – відомій міжнародній неурядовій організації, фундатори якої вважали, що футурологія (від нім. Futurum - майбутнє) – це філософія майбутнього. Їхні праці з глобального моделювання відомі в усьому світі. Вони свідчать про те, що прогнозування виконує багато функцій, дозволяє усунути недоліки окремих методів його проведення, гарантувати більшу точність та надійність прогнозів.

Необхідно усвідомити, що і в сучасному світі філософія не втрачає своїх позицій.

Майбутнє філософії – не самодостатня величина, воно залежить від перспектив розвитку суспільства в цілому. Втілюючи в собі як найважливіший структурний принцип ідею міри духовно-морального здоров’я, філософія органічно пов’язана з нормою, а не з патологією суспільного життя. Якщо є майбутнє у суспільства, то воно є і у філософії. Адже людство не може існувати без глибокої самосвідомості і таким чином, без філософії, як і вона без нього.

Людина є суб’єктом історії, її співавтором і героєм. В об’єктивному світі не має ні смислу, ні безглуздя, як не має в ньому прогресу і реакції, добра і зла, істини і заблудження: він етнічно і естетично нейтральний. Усе це філософські виміри.

Смисл будь-яких процесів виникає не сам собою, а в надрах цих процесів він виробляється, викристалізовується в інтелектуальному полі нашої взаємодії зі світом.

Філософія в майбутньому, як і сьогодні, покликана стверджувати творчі начала в житті, послідовно долати те, що заважає духовно-моральному розвитку людини і суспільства. Вона спрямована на все більше впорядкування буття, внесення миру в мир.

По третьому питанню слід проаналізувати сутність походження та основні типи глобальних проблем, специфіку їхнього філософського розуміння.

Особливо важливим є всебічне осмислення суперечностей між науково-технічним і соціальним прогресом, кібернетизації, комп’ютеризації та інформатизації як основних чинників технологічної революції, їхніх позитивних і негативних наслідків. Однак творцем, головною рушійною силою сучасного суспільного розвитку є людина.

Звідси можна зробити висновок про те, що людина – творець, її інтелектуально-особистісні якості – головна рушійна сила сучасного суспільного розвитку.


III Контроль знань студентів.

Форми контролю знань:

• поточний;
  
• підсумковий.
  

Поточний контроль знань студентів заочної форми навчання включав оцінку за виступи на семінарських заняттях та за складання філософського словника (тобто – Мс + Мк: 30б+30б).

Підсумковий контроль знань студентів заочної форми навчання здійснюється на письмовому іспиті. Іспит є формою підсумкового контролю знань та навичок студентів. Готуватися до нього слід, орієнтуючись на зміст курсу. Такий підхід застереже студента від фрагментарності повторення матеріалу та забезпечить повне засвоєння програми.

Екзаменаційний білет складається з трьох завдань: перше полягає у всебічному висвітленні питання теоретичного характеру; друге – відповідь на тестові завдання закритого типу; третє – вирішення завдання проблемно-пошукового характеру.

IV. Критерії оцінювання знань з дисципліни «Філософія» на іспиті (40б)

1 питання – потребує знань теоретичних питань (оцінюється від 0 до 25б)

20-25 балів отримує студент, який правильно, повно та аргументовано розкрив основне теоретичне питання, продемонстрував вміння самостійно аналізувати матеріал, володіє філософською термінологією і викладає матеріал чітко й логічно.

15-19 балів отримує студент, який досить повно розкрив суть питання; володіє філософською термінологією, але назвав не всі риси, ознаки або види явища, процесу, теорії, проблеми, не до кінця розкривши зміст понять, припустивши деякі неточності, які не вплинули на їх правильне розуміння.

10-14 балів отримує студент, який в цілому розкрив суть питання, володіє філософською термінологією, але назвав не всі теорії, функції, риси явища, процесу, допустив декілька помилок, які не вплинули на їх правильне розуміння.

Менше 10 балів отримує студент, який недостатньо розкрив зміст питання, не вміє його аналізувати, не може його послідовно та логічно викласти. Допускає суттєві помилки.

2 питання. Виконання його потребує короткої відповіді (оцінюється від 0 до 10 балів).

8-10 балів отримує студент, який повністю розкрив зміст питання, правильно розуміє його сутність, демонструє вміння та навички аналізу й самостійного мислення.

5-7 балів отримує студент, який розкрив основний зміст питання, правильно розуміє його сутність, демонструє навички аналізу.

2-4 бали отримує студент, який демонструє знання основ питання, розуміє його сутність, але йому бракує аргументованості та вміння самостійно мислити.

0 балів отримує студент, що виявив незнання сутності питання.

3 питання складається з двох тестів і оцінюється: кожна правильна відповідь – 2,5 бали.


Питання для підготовки до екзамену.

1. Охарактеризуйте головні філософські школи Стародавньої Індії.
   
2. У чому полягає основне призначення філософії Конфуція?
   
3. У чому полягає суть вчення школи софістів? Назвіть основні ідеї філософії Сократа та його послідовників і покажіть їхнє значення для сучасності.
   
4. Чому філософію середньовіччя називають християнською філософією?
   
5. Визначте основні риси світоглядних орієнтацій нового часу.
   
6. Розкрийте зміст висловлювання Р. Дакарта «Мислю, отже існую».
   
7. Окресліть основні принципи філософської системи Гегеля. У чому її величі і суперечності?
   
8. Назвіть основні напрями сучасної філософії, та дайте їм коротеньку характеристику.
   
9. Прокоментуйте тлумачення поняття «свобода», «смисл життя у філософії екзистенціалізму».
   
10. Охарактеризуйте співвідношення віри і сумніву у філософії прагматизму.
    
11. Розкрийте особливості герменевтики як методології гуманітарних дисциплін.
    
12. Що таке «ринкова людина» в філософії Е. Фрома?
    
13. Розкрийте особливості філософії неотомізму.
    
14. Буття людини як процес її існування.
    
15. Питання людини: індивід, індивідуальність, особливість.
    
16. Розвиток людини та форми її самореалізації.
    
17. Визначте зміст питання «безсмертя людини».
    
18. Розкрийте зміст питання «спосіб людського життя».
    
19. Як ви думаєте: свідомість – це насамперед знання чи щось інше? Може свідомість існувати без знань?
    
20. Відомо, що для існування свідомості необхідна наявність мозку людини, але цього недостатньо. Що, на вашу думку, потрібно мати ще, щоб у людини розвивалася свідомість?
    
21. Однією з форм свідомості є економічна свідомість. Сформулюйте її роль у формуванні ринкових відносин у сучасній Україні.
    
22. Розкрийте діалектику об’єкту і суб’єкту пізнання.
    
23. Назвіть форми чуттєвого і раціонального пізнання.
    
24. Дайте визначення практики.
    
25. Що таке агностицизм? Які його гносеологічні корені?
    
26. Існує класична концепція істини. Як ви думаєте: чи існує її альтернатива? Якщо існує, то в чому конкретно це проявляється?
    
27. Які теоретичні форми діалектики ви знаєте? Які основні принципи діалектики?
    
28. Як ви розумієте висловлювання Гегеля «Діалектика є осягнення суперечностей у їх єдності»?
    
29. Яке методологічне значення закону взаємного переходу кількісних змін у якісні для творчої діяльності людей, працівників економічної сфери?
    
30. Закону заперечення заперечень притаманна сутність подвійного заперечення. Покажіть на конкретних прикладах розвитку сучасного суспільства цю подвійність.
    
31. Розкрийте сутність системного підходу до аналізу суспільного життя.
    
32. Які ви знаєте основні фактори розвитку суспільства?
    
33. Чому саме людина виступає як творець суспільного життя і визначає як господар власної долі?
    
34. У чому полягає сутність питання «- цінність». Розкрийте роль загальнолюдських та національних цінностей в житті людини та суспільства.
    
35. В чому полягає сутність «філософії економіки»? Якими є основні принципи філософського обґрунтування економіки?
    
36. Чому будь-яке явище і будь-який процес ринкової економіки необхідно вимірювати не лише економічними, а й соціальними, духовними параметрами?
    
37. Що таке прагматизм? Чому цей напрямок сучасної філософії найбільше відповідає діяльності бізнесмена?
    
38. Чому в сучасних умовах відбувається переоцінка цінностей бізнесменом? Що є його духовною основою сьогодні?
    
39. Виділіть філософський аспект взаємовідносин «керівник-підлеглий».
    
40. Проаналізуйте ринок як системно-духовне явище.
    
41. У чому полягає сутність «філософії культури»?
    
42. Як ви розумієте ідеал культурної людини?
    
43. Як ви розумієте принцип свободи совісті?
    
44. У чому полягає об’єктивна можливість одержування знань про майбутнє?
    
45. Що таке соціальне передбачення? Що таке соціальне прогнозування?
    
46. У чому полягає гуманістична місія передбачення майбутнього?
    

Список рекомендованої літератури

(бібліотека ЗПІЕУ)

1. Ильин В.В. Философия студентов технических вузов-Питер.2004-363с.
   

2. Кононович Л.Т., Медведева Г.И. Философия: Учебник-Ростов-на-Дону. изд-во «Феникс», 1998-576с.
   

3. Курбатов В.И. История философии. Конспект-Ростов-на-Дону. изд-во «Феникс», 1997-448с.
   

4. Філософія: Навч. Посіб./За ред.. І.Ф. Надольного.- К.: Вікар, 2001-457с.
   

5. Философия экономики: Учебное пособие для высш. Учеб. Заведений/отв. ред. С.В. Синяков - К.: «Альтерпрес», 2002,-384с.