Перевірила: Павленко Л. Д
| Вид материала | Документы |
СодержаниеСписок літератури |
- Павленко А. Ф., Войчак А. В. Маркетинг: Підручник, 160.37kb.
- Рабочая программа по истории (углубленный уровень) для учащихся 10 класса на 2009-2010, 429.67kb.
- Перевірила: доц. Коренєва, 2818.91kb.
- История России с древнейших времен до 1861 года: Учеб для вузов по спец. "История", 63.25kb.
- Николай Иванович Павленко книга издается к 90-летию автора. От автора Монографических, 3796.4kb.
- Перевірила: доц. Коренєва, 765.24kb.
- Программа для студентов Программу разработала к э. н., доцент Г. С. Павленко, 158.38kb.
- Реферати ндр, 702.93kb.
- А. Е. Абылкасымова (руководитель проекта), К. А. Аймагамбетова, В. К. Павленко,, 705.59kb.
- Вопросы для собеседования, 21.8kb.
1 2
 Рисунок 1 – Динаміка зміни облікових ставок в Україні і в Росії за період з 2000 по 2010 роки Отже, щодо порівняння кредитних систем України та Росії, то вони мають як і схожість, так і певні відмінності, адже кожна країна встановлює свої облікові та процентні ставки. Механізми функціонування кредитної системи постійно змінюється під впливом змін її організаційної структури, організаційно-правових форм здійснення кредитних операцій, форм і методів кредитування і кредитно-розрахункових відносин. 2.2. Державний кредит Державний кредит - складова фінансової системи держави. Інститут державного кредиту є інститутом особливої частини фінансового права, на який поширюють свою дію норми Загальної частини. Йдеться про методи правового регулювання, характерні також для відносин у сфері державного та муніципального кредиту, особливості фінансово-правових норм, статус суб'єктів фінансових відносин, що виникають у сфері залучення коштів шляхом оформлення зовнішніх або внутрішніх позик та повернення таких коштів. Як і в будь-якій іншій сфері фінансової діяльності, у сфері державного кредиту актуальним є питання організації і проведення фінансового контролю, роль якого є визначальною у цій сфері, оскільки йдеться про необхідність обов'язкового повернення залучених коштів та сплату процентів за придбаним кредитом. Державний кредит як метод мобілізації державою додаткових грошових коштів - явище складне й неординарне. Цей процес супроводжується певним ризиком як на стадії виникнення даного виду правовідносин (тобто чи зацікавляться кредитори можливістю вкласти свої гроші в державні цінні папери), так і з точки зору доцільності використання запозичених коштів та можливості їх повернути, сплативши передбачену винагороду. Йдеться про наслідки, адже показником ефективності таких операцій є державний борг. Економічний зміст і юридична природа державного кредиту водночас передбачають надходження до державного бюджету, оскільки суми державних позик становлять його доходну частину, та разом з тим ці кошти не дають нових прибутків і повинні погашатися. Власне характерні ознаки добровільності, терміновості, платності і повороткості відмежовують кошти, акумульовані шляхом державного кредиту, від доходів держави. Суми державних позик - державні кошти, оскільки держава може їх вільно використовувати і повністю ними розпоряджатися, однак за своїм фінансовим і економічним характером вони істотно відрізняються від постійних доходів, оскільки пов'язані з певними видатками: відшкодуванням вартості державного цінного папера; виплатою процентів за державними позиками тощо. Інститут державного кредиту не допускає однобічності вирішення питання і є надзвичайно чутливим до політичних, економічних змін. Обслуговування і погашення державного боргу - одна з найвагоміших витратних статей державного бюджету. Проте, з власного досвіду і досвіду зарубіжних країн відомо, що найкраще запозичені кошти спрямовувати до виробничої сфери. Залежно від того, які галузі народного господарства фінансуватимуться за рахунок цих коштів, визначаються терміни, на які можна їх вкладати, з тим щоб сплата процентів здійснювалася за рахунок одержаних доходів від проінвестованих галузей. Принцип цільового використання позичених коштів є виправданим на будь-якому рівні чи за будь-якої форми кредитування: банківський кредит, державне кредитування, кредити, надані міжнародними фінансово-кредитними установами тощо. Водночас використання позик на погашення заборгованості з заробітної плати, погашення раніше випущених позик тощо не вирішує проблему в глобальному розумінні, а лише збільшує незабезпечений борг. В умовах перебудови економіки слід налагоджувати, розширювати, за потреби перебудовувати національне виробництво, з тим щоб створювати робочі місця, конкурентоспроможну національну продукцію, оживляти міжнародні економічні зв'язки тощо. Державний кредит дістає своє відображення у сумах державного боргу, який виникає у держави перед зовнішніми та внутрішніми позичальниками. Зрозуміло, що державний борг, як і будь-яка інша категорія фінансового права, є водночас предметом дослідження фінансової науки, економіки тощо, тобто має складну природу. Державний борг - це загальний розмір, накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вирахуванням бюджетних надлишків. Державний борг складається з внутрішнього та зовнішнього боргу держави. Відповідно до ст.12 Бюджетного кодексу України класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування. Борг класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобов'язання. Бюджетне законодавство встановлює також вимоги щодо граничного обсягу боргу. Зокрема, граничний обсяг внутрішнього та зовнішнього державного боргу, боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, граничний обсяг надання гарантій встановлюються на кожний бюджетний період згідно з Законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет. Величина основної суми державного боргу має не перевищувати 60% фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України. У разі перевищення зазначеної граничної величини Кабінет Міністрів України зобов'язаний вжити заходів для приведення цієї величини у відповідність з встановленими законодавством вимогами. Внутрішній державний борг - заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом. Внутрішній борг України умовно можна поділити на боргові зобов'язання двох видів: ринкові, що існують у формі державних емісійних цінних паперів, та неринкові, що виникли за підсумками виконання державного бюджету, інші позики та зобов'язання. До нього належить також заборгованість, що утворилася в результаті компенсації гарантованих заощаджень громадян чи інших державних боргових сертифікатів Радянського Союзу, розміщених свого часу серед населення. В Україні виник специфічний державний борг перед населенням через несвоєчасну виплату заробітної плати, пенсій, стипендій, інші соціальні програми та виплати. Відповідно до законів України "Про державний внутрішній борг України", "Про структуру державного внутрішнього боргу України за станом на 1 січня 1996 р. і граничний розмір державного внутрішнього боргу України на 1996 та 1997 роки", постанови Верховної Ради України "Про структуру бюджетної класифікації": державний внутрішній борг має свою структуру, в якій відображається заборгованість Уряду України. 1. Заборгованість перед юридичними особами: сума заборгованості за внутрішніми позиками. 2. Заборгованість перед банківськими установами, у тому числі: 4. За сумами, спрямованими на індексацію оборотних коштів державних підприємств і організацій. 5. Інша внутрішня заборгованість. 6. Заборгованість перед фізичними особами за цінними паперами та компенсаціями за ними. Слід зазначити, що структура державного боргу згідно із Законом України "Про державний внутрішній борг України" повинна визначатися щорічно Верховною Радою України водночас із затвердженням Державного бюджету України на наступний рік. Основними причинами створення і збільшення державного боргу є: збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів; циклічні спади й автоматичні стабілізатори економіки; скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування (зменшення) державних витрат; вплив політичних бізнес-циклів - надмірне збільшення видатків напередодні виборів для завоювання популярності виборців та збереження влади. На даній таблиці відображений короткостроковий зовнішній борг України за залишковим терміном погашення за період 2009-2010 рр. Таблиця 4 – Короткостроковий зовнішній борг України за залишковим терміном погашення млн. дол.США
Взагалі, зовнішній державний борг - це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями. В індустріальне розвинутих країнах порівняно незначна частка сукупного державного боргу відноситься на зовнішній борг, переважна частина державного боргу припадає на вітчизняних інвесторів. Висновки до розділу 2 Отже, щодо порівняння кредитних систем України та Росії, то вони мають як і схожість, так і певні відмінності, адже кожна країна встановлює свої облікові та процентні ставки. Механізми функціонування кредитної системи постійно змінюється під впливом змін її організаційної структури, організаційно-правових форм здійснення кредитних операцій, форм і методів кредитування і кредитно-розрахункових відносин. Щодо державного боргу, то існує позитивний взаємозв'язок між розмірами бюджетного дефіциту і державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу у свою чергу потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит. На обсягу бюджетного дефіциту відображаються всі зміни у величині державного боргу, в тому числі зумовлені впливом інфляції. Тому важливо, щоб державна заборгованість вимірювалася у реальних, а не лише в номінальних величинах. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Величко, О. В. Становлення і розвиток грошово-кредитної системи України [Текст] / О. В. Величко // Економіка України. – 2001. - № 5. – С. 8-14. 2. Гідулян, А. Державна фінансово-кредитна політика в площині розвитку банківської системи України [Текст] / А. Гідулян // Вісник Національного банку України. – 2009. - № 10. С. 35-40. 3. Коптюк О. Ризики сучасної грошово-кредитної системи та перспективи розвитку [Текст] / О. Коптюк // Вісник Національного банку України. – 2008. - № 9. С. 16-19. 4. Карасьова З. М. Проблеми та перспективи розвитку кредитування фізичних осіб в Україні [Текст] / З. М. Карасьова // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 7. - C. 234-236. 5. Поченчук Г. М. Фінансовий розвиток та економічне зростання : роль кредитної системи [Текст] / Г. М. Поченчук // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. № 8. – С. 31-37. 6. Гроші та кредит [Текст] : підручник / Міністерство освіти і науки України. -3-тє вид., перероб. і доп. – К. : КНЕУ, 2002. – С. 423-428. - ISBN: 966-574-369-4. 7. Пшик В. І. Становлення і розвиток фінансово-кредитних відносин в Україні [Текст] / В. І. Пшик // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 19. – С. 231-251. 8. Грошово-кредитна політика в Україні -2-е вид.,перероб. і доп. [Текст] / Стельмах В. С., Єпіфанов А. О., Гребеник Н. І., Міщенко В.І. - К.: Знання, 2003. – С. 112-134. - ISBN: 966-620-171-2 9. Адамик Б. П. Національний банк і грошово-кредитна політика : навчальний посібник [Текст] / Б. П. Адамик. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- С. 90-92. - ISBN: 966-7952-06-1. 10. Центральний банк і грошово-кредитна політика [Текст] : навчально-методичний посібник . -2-е вид., перероб. і доп. / Пуховкіна, М. Ф., Остапішин, Т. П., Білошапка, В. С. - К.: КНЕУ, 2003. С. 414-422. - ISBN: 966-574-469-0. 11. Коваленко, В. В. Центральний банк і грошово-кредитна політика [Текст] : навчальний посібник / В. В. Коваленко; УАБС НБУ. - К.: Знання України, 2006. – 159-164. - ISBN: 966-316-112-4. 12. Статистика Національного банку України [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу - gov.ua/Inf_mat/reference.htm 13. Статистика Центрального банку Росії [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу - u/ 14. Іванов, В. М. Грошовий обіг у Київській Русі [Текст] / В. Іванов // Вісн. ЖІТІ. — 1995. — № 4. — С. 131-134. 15. Ковтун О. І. Державне регулювання економіки [Текст] : навчальний посібник / О.І. Ковтун; Вища освіта в Україні. - Львів: Новий Світ-2000, 2007. – С. 165-173. 16. Філіна Г. І. Фінансова діяльність суб`єктів господарювання : навчальний посібник / Г. І. Філіна. - К.: ЦУЛ, 2007. – С. – 61-68. 17. Плужніков І. О. Механізми узгодження бюджетної та грошово-кредитної політики держави [Текст] / І. О. Плужніков // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 9. – С. 84-91. 18. Череп, А. В. Грошово-кредитна політика України в умовах фінансової кризи [Текст] / А. В. Череп, Д. Носенко; Журнал європейської економіки. - 2008. - N 4. - С. 438-446. 19. Кальницький М. Кредитна історія [Текст] / М. Кальницький; Контракти. - 2006. - N 12. - C.60-62. 20. Василик, О. Д. Теорія фінансів [Текст] : підручник . -4-е вид., доп. / О. Д. Василик. - К.: Ніос, 2003. – 416 с. 21. Національний банк і грошово-кредитна політика [Текст] : підручник / Мін-во освіти України, КНЕУ, НБУ. - К.: КНЕУ, 1999. 22. Маяровський В. Л. Гроші, кредит, грошово-кредитні системи [Текст] : навчальний посібник / В. Л. Маяровський. - Суми: Ініціатива, 2000. 23. Колесова И. В. Деньги и кредит [Текст] : учебное пособие / И. В. Колесова, Е. А. Такмакова. - Севастополь: СевГТУ, 2000. 24. Деньги. Кредит. Банки [Текст] : учебник для вузов . -2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - ISBN: 5-238-00474-5. 25. Александрова, М. М. Гроші. Фінанси. Кредит [Текст] : навчальний посібник . -2-е вид., перероб. і доп. / М. М. Александрова, С. О. Маслова. - К.: ЦУЛ, 2002. - ISBN: 966-7938-69-7. 26. Массарыгин, Н. Ф. Кредитная система СССР [Текст] / Н. Ф. Массарыгин — М.: Финансы, 1974. |