На шляху до українського відродження: Розробки уроків, позакласних заходів та дитячі творчі роботи, присвячені 20-й річниці незалежності України /Укладачі: Ю. В
| Вид материала | Урок |
СодержаниеВиховання патріотичних якостей школярів |
- Затвердити план заходів з підготовки та відзначення в районі 20-ї річниці незалежності, 118.43kb.
- Організація тематичних заходів до Дня українського козацтва, 25.74kb.
- Методичні рекомендації Розглянути тему даного семінару-практикуму на засіданнях шкільних, 54.7kb.
- Державного Прапора України, 20-ї річниці Незалежності України Відповідно до статтей, 31.82kb.
- Сектор інформації з питань культури та мистецтва, 130.62kb.
- «Незалежність України – 19» (до 19-ї річниці проголошення незалежності України), рекомендації, 66.16kb.
- План основних районних заходів до Дня державного прапора України та 20-ї річниці Незалежності, 141.11kb.
- Боротьба за символіку. До ХХ річниці Незалежності України Незабаром ми будемо святкувати, 326.62kb.
- Методичні рекомендації до проведення заходів з нагоди, 102.84kb.
- Методичні рекомендації та матеріали для проведення у 2011 р виховних заходів, пов’язаних, 276.8kb.
| Перспективними є і туристичні можливості краю. Найбільш привабливими об’єктами для туристів є обласні краєзнавчий та художній музеї, музей-заповідник «Хутір Надія», дендропарк «Веселі Боковеньки» (Долинський район), Онуфріївський парк та ландшафтний заказник «Велика і малі Скелі» (Олександрійський район), Свято-Хрестовоздвиженська церква-усипальниця родини Раєвських (с.Розумівка Олександрівського району), туристичний маршрут «Золотими стежками Ексампею» (Новоукраїнський район). Пріоритетним є сільський зелений туризм, уже існує 50 садиб такого типу у 14 районах області. Значні перспективи має і спортивний туризм, пізнавальні екскурсії для школярів, туризм вихідного дня. У нашому регіоні діє мережа цікавих державних музеїв, зокрема у Бобринецькому, Добровеличківському, Долинському, Олександрівському, Світловодському районах, містах Знам'янці, Олександрії, Світловодську та Кіровограді. У процесі підготовки до відзначення 20-річчя незалежності України організаційно-методичні ресурси позашкільних навчальних закладів рекомендуємо задіяти на трьох рівнях. По-перше – на рівні своїх педагогічних та учнівських колективів. Форми організації педагогічного процесу у позашкільному закладі відзначаються великою різноманітністю. Вони спрямовані на створення кращої якості дитячого життя на основі творчих ініціатив вихованців і педагогів, доброї волі всіх і кожного, на основі принципів самоорганізації і максимального збільшення соціального досвіду дитини; духовної єдності особистості і колективу у спільній цікавій діяльності та відпочинку. Слід відзначити розмаїття сфер спілкування і відносин, гнучкість структури позашкільного колективу, співпрацю дорослих і дітей на основі самопізнання, самореалізації та співтворчості. Специфічним є і педагогічний колектив позашкільного закладу, який об’єднує як кваліфікованих педагогів, так і непрофесіоналів [11,7]. Рекомендуємо організувати з гуртківцями закладу урочисті концерти, дослідницькі проекти, виставки; створити музейні куточки, фільми, підготувати видання про свою діяльність; пропозиції щодо встановлення меморіальних дошок та пам'ятних знаків відомим землякам. Особливу увагу варто приділити історії позашкільного навчального закладу за останні десятиліття, творчим здобуткам педагогів, методистів, керівників гуртків та дитячих колективів; результатам експедицій, екскурсій, туристичних поїздок; відзначенню кращих педагогів та гуртківців. При плануванні роботи гуртків різних профілів передбачити заняття на українознавчу та краєзнавчу тематику, участь дітей у регіональних проектах і всеукраїнських конкурсах. По-друге – на рівні району (міста), як методичний центр з позакласної та позашкільної роботи для дошкільних навчальних закладів, шкіл, закладів нового типу конкретного регіону. Важливою є тісна співпраця з районними (міськими) методичними службами, профільними методичними формуваннями щодо організації навчально-методичних заходів для вчителів-предметників, класних керівників, педагогів-організаторів, заступників директорів з виховної роботи, керівників гуртків та музеїв. Науково-методичне забезпечення позашкільної освіти – це система організаційних заходів, що передбачає наявність необхідних наукових та методичних матеріалів. Вона включає, по-перше, організацію підготовки педагогічних працівників, удосконалення їхньої професійної компетентності; по-друге, підвищення ефективності навчально-виховного процесу в закладах системи позашкільної освіти, зокрема шляхом його наукового обґрунтування та відповідного методичного забезпечення [9,94]. Відповідно до змісту навчально-виховної роботи в гуртках та інших творчих об'єднаннях художньо-естетичного, науково-технічного, еколого-натуралістичного, туристсько-краєзнавчого та дослідницько-експериментального напрямів позашкільний заклад може виконати своєрідну об’єднуючу роль, організувавши: зустрічі з видатними земляками і депутатами місцевих рад; презентації краєзнавчих видань, пам’ятні вечори, конкурси, інтелектуально-пізнавальні ігри для старшокласників; спеціальні засідання школи майбутніх лідерів, парламенту дітей і представників наукових товариств Малої академії наук; турніри краєзнавців, конкурси екскурсоводів музеїв навчальних закладів, конференції, змагання, екскурсії до органів місцевого самоврядування. Керівники краєзнавчих гуртків можуть розробити туристичні маршрути прогулянок та походів по рідному краю та представити їх на конкурси Всеукраїнської експедиції студентської та учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна». Методисти позашкільних закладів мають допомогти педагогам у розробці сценаріїв відзначення ювілею України як держави. Для представників кращих дитячих об'єднань варто організувати під час проведення літньої навчальної практики мандрівки Україною з метою ознайомлення з відомими пам’ятками державотворення у містах Києві, Львові, Дніпропетровську,Черкасах, Переяславі-Хмельницькому, Запоріжжі, Чернігові. Позашкільні заклади мають нагоду використати можливості ювілейних заходів до 20-ої річниці незалежності України для презентації та впровадження перспективного педагогічного досвіду позашкільників, освітніх проектів-виставок гуртків декоративно-ужиткового мистецтва та інших дитячих об'єднань. По-третє – у житті місцевої громади. Бажано залучити гуртківців та педагогів позашкільного закладу до реалізації місцевих суспільно важливих проектів, організації та проведення свят вулиці, дня села, селища, традиційних заходів громади. За результатами проведення ювілейних заходів запропонувати місцевим органам управління освіти кандидатури педагогів-позашкільників на здобуття премій районних, міських та обласної рад у галузях освіти, культури, краєзнавства [5]. Таким чином, враховуючи особливості діяльності навчальних закладів кожного району (міста), можливості їх співпраці з державними установами та громадськими організаціями, педагогічні колективи позашкільних закладів можуть стати ініціаторами багатьох заходів із відзначення 20-річчя незалежності України на місцях, що сприятиме відкриттю дітям своєрідності, неповторності і духовного багатства нашої держави. Література
Виховання патріотичних якостей школярів засобами музейної діяльності У серпні 2011 року відзначатимемо своєрідний ювілей події, яка стала поворотним моментом у нашій історії, багато що змінила у нашому житті, змінила карту Східної Європи, – двадцятиліття проголошення державної незалежності України. Двадцять років – це багато чи мало? Як для кого і для чого. Для історії – це дрібна поділка, для людини – не так уже й мало, а от для школи, для навчального закладу це як? З наближенням до 24 серпня 2011 року все частіше виникає іще одне запитання: чого вдалося досягти і які уроки винести з цих двадцяти років незалежності? «Мало любити свій рідний край, його треба знати», – писав свого часу Максим Рильський. Ці слова стали девізом колективу вчителів, учнів нашої школи, їх батьків та родичів, усіх небайдужих до минулого села Підлісного. Саме тому у 1996 році, з ініціативи тодішнього директора школи Л. Ф. Нечипоренко, і почали збирати матеріал для створення шкільного краєзнавчого музею, який офіційно був відкритий у грудні 1997 року. Мета організації музею у школі – сприяти усвідомленню думки, що історія України починається з історії роду, регіону, вихованню шанобливого ставлення до історії рідного краю, прагненню його досліджувати, зберігати пам'ять про нього. Кожна людина має своє коріння. Гармонійно розвинену особистість не можна уявити без глибокого усвідомлення почуття національної гідності. Всі ми: вчителі, учні та їхні батьки – творимо історію, живемо історією своєї батьківщини, свого краю, свого роду. Навчання дітей історії рідного краю – це перші сходинки до національного усвідомлення. Людина лише тоді стає активним членом суспільства, коли досконало знає, хто вона, якого роду. Досвід засвідчує, що формуванню цілісної історичної свідомості сприятиме поєднання вивчення історії України з історією краю та своєї родини. Саме такий підхід дає можливість відповісти на питання: «Хто ми? Чиї діти? Яких батьків? Що нас чекає в недалекому майбутньому і в перспективі?». Відповіді на ці запитання і дають нам можливість формувати у школярів такі важливі якості громадянськості, як почуття належності до рідного народу і його матері – України, відчуття себе спадкоємцем і носієм його духовності, продовжувачем його роду. У музеї представлено такі експозиції: «Українське народне житло середини і кінця ХІХ століття» – розповідається про влаштування українського народного житла, його оформлення, побут українців.
При музеї уже тринадцятий рік працює краєзнавчий гурток, який ставить перед собою завдання: створити умови для розкриття потенціалу здібних учнів, які мають нахил до творчої роботи та вивчення дисциплін гуманітарного профілю; залучити та зацікавити учнівську молодь перспективою досліджень рідного краю; привернути їх увагу до проблем малої історії, збереження пам'яток історії та культури; навчити цінувати історичні традиції свого народу. Гуртківці з великою зацікавленістю і відповідальністю відгукуються на оголошені акції, зокрема Всеукраїнську історико-краєзнавчу акцію учнівської молоді «Збережемо пам'ять про подвиг», присвячену роковинам визволення України від фашистських загарбників та Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Учні ще раз спробували торкнутися історії бойових подвигів захисників Батьківщини, пригадати і увічнити їх імена, зрозуміти, яку велику ціну заплатили вони в ім’я миру, волі українського народу і незалежності нашої держави. Та не лише науково-дослідницькою роботою займаються члени краєзнавчого гуртка. Проводяться й експедиції місцями бойових дій, партизанськими стежками на території рідного краю. Так кожного року, в переддень Дня Перемоги, учні проходять місцями найзапекліших боїв радянської армії під час визволення села, а також проводять рейди з догляду за братськими могилами та могилами загиблих воїнів, відвідують місце страти піонерів-зв'язківців партизанського загону. Матеріали музею постійно використовуються у навчально-виховному процесі нашого навчального закладу. З метою підвищення ефективності уроку, його виховного значення вчителі предметів гуманітарного циклу передбачають роботу учнів у музеї, використовують його матеріали при вивчені тем, пов'язаних з подіями Другої світової війни, тридцятих років ХХ століття (голодомор, репресії). Учителі школи використовують чимало методичних прийомів, видів і форм навчальної роботи, що дають можливість задіяти матеріали шкільного музею. Серед них – заняття, які проводяться безпосередньо у музеї (екскурсії, урок і самостійна робота учнів з матеріалами експозиції і фондів), зустрічі поза музеєм – у класі, навчальному кабінеті з демонструванням окремих музейних колекцій, експонатів. Залежно від мети і завдань на одних уроках учні виступають у ролі тільки екскурсантів (вони слухають розповідь екскурсовода – учня або вчителя), на інших вони є учасниками бесіди (самостійно роблять висновки з побаченого і почутого, доповнюють розповідь). Але найпоширенішою формою роботи є, звичайно, екскурсія – основна форма масово-освітньої діяльності будь-якого музею. У нашому музеї ми проводимо оглядові та тематичні екскурсії. Оглядові в основному для гостей, бо такі екскурсії передбачають загальне ознайомлення з експозиціями музею, а тематичні – як для учнів нашої школи, так і для гостей. Про музей знають у нашій школі, а також далеко за межами не лише нашого села, а й району. Про це свідчить ряд публікацій у районних та обласних виданнях. Нещодавно шкільному музею було присвоєно звання «Зразковий». Це також певного роду визнання значущості нашої роботи. Але на цьому ми не зупинилися. Сьогодні у школі вже існує своєрідний музейний комплекс, до якого входять: кімната народознавства, музей «Історія села Підлісного», музей хліба, музей лісу. Вони є осередком освіти і виховання, сприяють формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпечують духовну єдність поколінь. Через цей комплекс ми займаємося вивченням, збереженням та використанням пам’яток природи, матеріальної і духовної культури рідного краю. Та повернемося до наших запитань, поставлених на початку статті: 20 років незалежності – це багато чи мало для школи, які досягнення і які уроки цих років? Один з американських президентів Джон Кеннеді сказав такі слова: «Не питай, що держава зробила для тебе, а питай, що ти зробив для неї». Колектив нашої школи може з гордістю сказати, що для держави ми виховали покоління людей, яким не байдуже майбутнє України. Свідченням цього є й сторінка в Інтернеті, яку створив випускник нашої школи, де розповідається про минуле малої батьківщини – села Підлісне. А це вже результат.
|