Кабінету Міністрів України №366 від 29 травня 1995 р. Вона визначає правову освіту як процес засвоєння знань про основи держави та права, виховання у громадян поваги до закон

Вид материала

Закон

Содержание Поняття, ознаки і функції правового виховання 2. Методологія та методика правового виховання Засоби правового виховання Що стосується правового виховання у клубних закладах Книжкові вітрини чи стенди з правової тематики розміщені в методичному кабінеті можуть містити інформацію про наступне 3. Зміст правового виховання молоді та неповнолітніх Правове виховання молоді Коли мова йде про правове виховання молоді в клубному закладі культури Діти середнього та старшого шкільного 4. Досвід роботи по правовому вихованню в закладах культури Львівської області

Подобный материал:

• Кабінету Міністрів України від 27. 07. 1995 №554 розроблений з метою виконання Плану, 75.07kb.
• Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57 правила перетинання державного, 386.9kb.
• Кабінету Міністрів України від 14. 09. 2011 року №961 „Про внесення змін до постанов, 58.22kb.
• Кабінету Міністрів України  від 16 травня 2002 року n 630) Дію постанови відновлено, 495.32kb.
• Декрет Кабінету Міністрів від 20. 05. 93 р. №56-93 «Про місцеві податки І збори». Згідно, 76.75kb.
• 1 Ці Ліцензійні умови розроблені відповідно до Законів України "Про освіту", "Про вищу, 137.38kb.
• Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету, 194.53kb.
• 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів складено на виконання Закону України, 587.75kb.
• Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 року №891, керуючись закон, 26.9kb.
• Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. №13-92 "Про прибутковий податок, 318.65kb.

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР

НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ І КУЛЬТУРНО-ОСВІНЬОЇ РОБОТИ


ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ НАСЕЛЕННЯ

У КЛУБНИХ ЗАКЛАДАХ СИСТЕМИ

МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ


Матеріал підготувала: С.Береза

Редактор: В. Квітневий


Львів – 2010р.

Вступ

Правильне виховання кожної окремої особистості веде до її всебічного розвитку і становлення високої свідомості. У системі освітньої роботи правове виховання стає загальнодержавним завданням, оскільки показники та якість правової культури громадян безпосередньо впливають на розбудову держави.

Правове виховання покликане забезпечити формування у громадян високої правової культури, яка передбачає глибокі правові знання і прагнення поглиблювати їх, свідоме ставлення до прав та обов’язків, повагу до законів і правил людського співжиття, готовність дотримуватися і сумлінно виконувати їх.

Головним нормативним документом, який регулює процес здійснення правового виховання населення, є Закон України «Про освіту». Окремі аспекти даного напряму виховання, а саме основні напрями правової освіти та форми її реалізації, визначені у Програмі правової освіти населення, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України № 366 від 29 травня 1995 р. Вона визначає правову освіту як процес засвоєння знань про основи держави та права, виховання у громадян поваги до закону, до прав людини, небайдужого ставлення до порушень законності й правопорядку. Крім того, 18 жовтня 2001 року Указом Президента України затверджено Національну програму правової освіти населення, в якій закріплені основні заходи спрямовані на підвищення рівня правової культури громадян.

На основі Національної програми правової освіти населення депутати Львівської обласної ради 25 травня 2010 року затвердили Програму правової освіти населення Львівської області на 2010 рік. Метою програми є підвищення рівня правової культури та вдосконалення системи правової освіти населення області, набуття громадянами необхідного рівня правових знань, формування в них поваги до права. Основними завданням програми є підвищення рівня правової підготовки населення, насамперед учнівської та студентської молоді.

Серед актуальних проблем, що їх висунуло сьогодення незалежної України перед педагогами, юристами, психологами та працівниками різних державних і громадських інституцій, - гостро постала проблема правової освіти та виховання дітей і молоді. Адже кожен четвертий злочин в Україні здійснюється неповнолітніми. Байдужість до проблеми підлітків з боку державних і громадських інститутів, відсутність реальної можливості зайняти цю категорію молоді роботою, навчанням, доступним, змістовним і легальним дозвіллям є основними причинами зростання неповнолітньої злочинності. Ігнорування закону, свідчить про відсутність належної правової культури, і тим самим про відсутність належного правового виховання сучасної молоді.

1. Поняття, ознаки і функції правового виховання
   

Правове виховання — це система державних і недержавних заходів, спрямованих на формування у громадян належного рівня правосвідомості й правової культури. Основна мета правового виховання — дати людині необхідні в житті юридичні знання і навчити її по­важати закони і підзаконні акти та додержуватися їх, тобто сфо­рмувати достатньо високий рівень правової культури, здатний значно зменшити кількість правопорушень. Кожна людина, зна­ючи свої права і обов'язки, може грамотно захищати себе від не­законних дій з боку державних органів, які застосовують право.

Зміст правового виховання — це процес цілеспрямованого і систематичного впливу на правосвідомість особи (групи) за до­помогою сукупності (комплексу) правовиховних заходів та засобів які має у своєму розпорядженні суспіль­ство.

Функції правового виховання:

1) передача вихованцям (індивідам, громадським групам) певного обсягу правових знань, навичок, умінь;

2) формування правових ідей, почуттів, переконань у право­свідомості вихованців, вироблення правової настанови на пра­вомірну поведінку;

Правове виховання має свою систему, механізм, стадії. Система правового виховання — це сукупність основних час­тин (елементів) правовиховного процесу, яка забезпечує його певний порядок і організацію.

Систему правового виховання складають такі елементи:

1) суб'єкти — державні органи, громадські організації організації, установи, керівники, вихователі, спеціально упов­новажені державою особи, що здійснюють правовиховну діяль­ність;

2) об'єкти — виховувані громадяни або громадські групи;

3) засоби, способи і методи правового виховання.

Суб'єкт правового виховання може мати правовиховну функ­цію як основну (Національна юридична академія України, Оде­ська юридична академія. Київська академія внутрішніх справ, Університет внутрішніх справ, юридичні факультети державних університетів та ін.) або як одну із багатьох (ради народних де­путатів, прокуратура, органи юстиції, МВС, загальноосвітні навчальні та культурно-освітні заклади, громадські організації тощо).


2. Методологія та методика правового виховання

Відомо, що вибір засобів залежить головним чином від поставленої мети. У даному випадку - від мети, яку ставить суб’єкт правового виховання, і перш за все від меж бажаного результату. Найочевидніша мета правового виховання - забезпечення правомірної поведінки. Однак, чи можна вважати цю мету вичерпною? Нема необхідності доводити, що законослухняна поведінка може бути проявом небажання вступати у конфлікт з суспільством і відчувати негативні наслідки такого конфлікту. Тому, в теорії і методиці правового виховання виділяють троїсту ієрархію цілей: формування системи правових знань (найближча мета); формування правового переконання; формування мотивів і звичок, соціально активної поведінки (кінцева мета)¹ .

При цьому важливо, щоб вищеперераховані елементи правосвідомості були сформовані не тільки на інформаційному, а також на емоційному рівні, щоб особа була солідарна з принципами і вимогами права, була готова і вміла практично діяти для реалізації своєї правової позиції.

Важливе місце в процесі правового виховання належить засобам, формам і методам правовиховної роботи.

Засоби правового виховання — це організована методична система, яка об'єднує предмети, технічні можливості, а також різні шляхи передачі змісту правових норм, інформації, тобто все те, що використовується для реалізації та досягнення правовиховної мети. Впровадження цієї мети правового виховання вимагає від держави, її органів, установ, організацій, інших учасників правовиховної діяльності проведення пошуку для більш широкого використання нових засобів правовиховної роботи. Саме тому останнім часом пропонується використовувати сучасні міжнародні надбання, а також комп'ютерну систему Інтернет. У правовиховній роботі з різними верствами населення використовується багато різних засобів правового виховання, серед яких визначальними є: 1) нормативно-правові акти, акти застосування норм права;

2) засоби масової інформації (правові радіо- і телевізійні журнали типу «Право», «Закон» та інші у республіканському (Автономна Республіка Крим), об­ласних, міських і районних центрах, які систематично інформу­ють про законодавчі та інші нормативні акти України, діяль­ність органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів юстиції, а також про стан правопорядку, боротьби з правопору­шеннями тощо;

3) організаційно-освітні заходи, що проводяться культурно-освітніми закладами: прес-конференції, брифінги, зустрі­чі, лекції, тематичні бесіди, семінари, вечори питань і відповідей, консу­льтації, гуртки і клуби юних правознавців, круглі столи, зустрічі з юристами, правоохоронцями та тими, хто побував у виправно-трудових колоніях та ін.)

4) наукова і навчальна література. Насамперед це: газети і журнали «Право України», «Наша газета», «Закон і бізнес», «Юридичний вісник України», «Юридична практика», «Юридичний журнал» та інші періодичні видання, що надають можливість отримати необхідну інформацію про зміст та межі правового поля в Україні. Крім того, у кожній газеті повинні бути рубрики типу «Правова освіта», «Юридичний всеобуч», «Консультує юрист», «Запитуй­те — відповідаємо». Зокрема, вони роз'яснюють положення Конституції України, законів держави, проводять юридичні консультації відповідаючи на питання, що цікавлять громадян у різних галузях права.

Звернувшись до дослідження форм правового виховання необхідно зазначити, що під формами правовиховної роботи розуміють організовану систему правового виховання, яка об'єднує різноманітні методи та засоби і спрямована на підвищення рівня правової культури, зміцнення професійної дисципліни та законності, піднесення правової активності особи.

Що стосується класифікації форм правового виховання населення, то серед них виділяють такі основні, як правова освіта (або інакше: правовий всеобуч); правова пропаганда як діяльність з поширення правових знань; правова агітація - це поширення правових ідей, знань серед невеликої кількості населення (здійснюється, як правило, безпосередньо агітатором, її можна спостеріг гати під час виборів, коли відбуваються не тільки пропа­ганда й агітація за того чи іншого кандидата, а й агітація за прийняття певного закону, кодексу тощо); юридична практика державних органів та інших організа­цій (наприклад, правовиховна діяльність суду, прокуратури, ор­ганів внутрішніх справ, юстиції, адвокатури і т.д.); правомірна поведінка громадян, їх особиста участь у здій­сненні (реалізації) та охороні правових норм; самовиховання та самоосвіта.

Важливе місце у процесі правового виховання поряд із засобами та формами посідають методи даного напряму виховання. Це пов'язано насамперед з тим, що вони, з одного боку, обумовлюють характер взаємовідносин між вихователями та вихованцями, а з іншого — саме використання прогресивних методів правового виховання надасть змогу вирішити завдання та досягти мети у правовиховній роботі.

Метод правового виховання — це сукупність способів і прийомів правовиховного впливу, які забезпечують реалізацію та досягнення мети виховання. До методів правового виховання належать: переконання, покарання, наочність, позитивний приклад, розв'язання юридичних казусів, заохочення, критика і самокритика, наслідування тощо.

Форми, методи і зміст правового виховання можуть змінюватися залежно від його завдань і мети. При цьому можуть використовуватись різні засоби, в тому числі засоби масової інформації: телебачення, преса і радіо. Після правового навчання у закладах освіти вони посідають друге місце в правовому навчанні населення.

Свого часу Кабінет Міністрів прийняв Постанову "Про програму правової освіти населення України" (від 29 трав­ня 1995 р.), в якій передбачається низка заходів щодо поліп­шення правового навчання і виховання населення. Зокрема, даною постановою затверджено Положення про міжвідомчу координаційно-методичну раду з правової
освіти населення, яка є постійно діючим дорадчим органом при Міністерстві юстиції України. Основним завданням Ради є Основними завданнями ради є: розроблення пропозицій щодо координації діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, навчальних та культурних закладів, наукових установ, видавництв та видавничих організацій, засобів масової інформації у сфері правової освіти населення; місцевого самоврядування, об'єднанням громадян, навчальним та культурним закладам, науковим установам, видавництвам та видавничим організаціям, засобам масової інформації у підвищенні правосвідомості та правової культури населення; розробка пропозицій (рекомендацій) щодо удосконалення правової навчально-виховної роботи; поширення досвіду з питань правової освіти населення.

Для подальшого створення необхідних умов для набуття широкими верствами населення правових знань та навичок у їх застосуванні, забезпечення доступу громадян до джерел правової інформації 18 жовтня 2001 року Указом Президента України затверджена національна програми правової освіти населення. Ця програма визначає основні напрями правоосвітньої діяльності та першочергові заходи щодо їх реалізації. Метою Програми є підвищення загального рівня правової культури та вдосконалення системи правової освіти населення, набуття громадянами необхідного рівня правових знань, формування у них поваги до права.

На основі Національної програми правової освіти населення депутати Львівської обласної ради 25 травня 2010 року затвердили Програму правової освіти населення Львівської області на 2010 рік. Складовою частиною правової освіти є самоосвіта громадян з питань права і держави. Зазначено, що райдержадміністрації та міськвиконкоми (міст обласного значення) за поданням відповідних управлінь юстиції створюють районні (міські) міжвідомчі координаційно-методичні ради з правової освіти населення, затверджують їх склад та положення, вирішують у межах своєї компетенції питання організаційного і матеріально-технічного забезпечення діяльності.

З метою розвитку правової освіти населення місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції вживають заходів для розширення мережі спеціалізованих навчальних закладів, бібліотек, збільшення кількості друкованих та аудіовізуальних засобів масової інформації правового спрямування в області. Засоби масової інформації області систематично інформують населення про національне правове законодавство, діяльність органів законодавчої, виконавчої, судової влади, а також про стан правопорядку, боротьби з правопорушеннями, особливо серед неповнолітніх, профілактику їх вчинення тощо. Для подальшого вдосконалення правової освіти населення області створюються загальні й навчальні телевізійні і радіомовні канали, а також запроваджуються сторінки, рубрики та інші популярні форми надання правової інформації. Державні заклади, підприємства, організації культури області проводять відповідну правоосвітню та правовиховну діяльність. З цієї метою за участю органів виконавчої влади, відповідних управлінь юстиції, навчальних закладів і наукових установ області на громадських або договірних засадах створюються лекторії, кінолекторії, проводяться виставки друкованої продукції правового спрямування, зустрічі з фахівцями-юристами, читацькі конференції та інші заходи.

У системі культури «вчителями» з правового виховання виступають народні доми, бібліотеки, театри музеї, галереї та спеціальні навчальні заклади. Свої позитивні форми впливу мають засоби телебачення, радіо і кіно.

Що стосується правового виховання у клубних закладах, то це в першу чергу, ціленаправлена діяльність народного дому по формуванню в дорослого населення та підростаючого покоління системи правових знань, правового переконання, мотивів і звичок, активної правомірної поведінки, іншими словами – по формуванню правової культури.

Для забезпечення наочної правової пропаганди у практику правового виховання клубних закладів доцільно запровадити створення інформаційно-методичних кутків з правознавства (правових знань) «Правознавство для всіх». Кутки правових знань можуть створюватися у формі стендів, щитів або стелажів-виставок, тематичних поличок з нормативно-правових актів України.

Зміст розділів насичується найважливішими подіями, фактами, іменами видатних національних діячів та мислителів, чиї ідеї та концепції пов’язані з політично-правовою практикою (Т.Шевченко, І. Франко, Л. Українка, Г. Сковорода, Михайло Драгоманов, Кость Левицький, Володимир Корецький, Олександр Кістяківський, Микола Міхновський та інші). Постійно діючий куточок права у формі стелажа-виставки може містити таку інформацію (змінна інформація):

• Конституція України, як основний закон держави;
  
• Закон України про мову;
  
• Загальна декларація прав людини;
  
• Конвенція про права дитини;
  
• Матеріали – дослідження Генерального секретаря ООН про насильство щодо дітей
  
• Кодекс про адміністративні правопорушення України.
  
• Цивільний кодекс України
  
• Кримінальний кодекс України
  
• Земельний кодекс України
  
• Сімейний кодекс України
  
• Збірник законодавства України про вибори
  
• Основи законодавства України про культуру
  

Для забезпечення клубних закладів культури відповідною правовою літературою доцільно налагодити співпрацю з відповідними бібліотеками. Заклади культури мають бути активними пропагандистами правової літератури.

Книжкові вітрини чи стенди з правової тематики розміщені в методичному кабінеті можуть містити інформацію про наступне:

1. Конституційні права та обов’язки громадян України;
   
2. Конвенція про права дитини (ілюстративний матеріал);
   
3. Державний устрій України;
   
4. Шлюб - основа сім’ї;
   
5. Рівні права та рівні можливості чоловіків і жінок;
   
6. Цивільні права малолітніх і неповнолітніх та їх цивільно-правова відповідальність;
   
7. Захист прав людини (система судів, правоохоронних органів, прокуратура, презумпція невинуватості, право на звернення до Уповноваженого з прав людини, захист міжнародними судовими інстанціями).
   
8. Матеріали з історії українського правознавства
   

Зокрема, до іменних дат видатних українських правників доцільно розміщувати на стендах бібліографічну довідку про них, а також коротку інформацію про їхні погляди на державу і право. Крім того, варто розміщувати інформаційні повідомлення (оголошення) про проведення тематичних бесід, лекцій, диспутів на правову тематику; зустрічей з представниками правоохоронних органів, депутатів сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, представників територіальних відділів соціального захисту населення, районних управлінь юстиції, працівниками прокуратури, суду; телефони «прямих ліній», які функціонують при територіальних управліннях юстиції для надання роз’яснень законодавства громадянам,

Активною формою правової пропаганди серед різних вікових груп населення є проведення тематичних семінарів чи лекцій на різну правову тематику а саме:

1. Гарантії культурних прав і свобод громадян України (питання: які проблеми виникають при реалізації наших культурних прав; забезпечення мовно-культурних прав національних меншин в Україні, конституційне право на інформацію в Україні; захист права інтелектуальної власності в Україні: проблемні питання);
   
2. Конституційні права та обов’язки громадян – основа правового статусу селянина (питання «Державна підтримка селянства», «Правове становище фермерських господарств», «Правове становище особистих селянських господарств», «Правове становище сільськогосподарських працівників», «Правове становище членів сільськогосподарських працівників»);
   
3. Виникнення, становлення і розвиток символіки в Україні (питання: «Місце та роль державних символів у процесі державотворення», «Українська мова як символ держави», «Державний Гімн як символ Держави», «Місцеве самоврядування та символіка в Україні»)
   
4. Співпраця міліції і населення (питання: «Завдання міліції згідно ЗУ "Про міліцію", «Як не стати жертвою злочину», «Що чинити, коли Вас затримала міліція"».
   
5. Правове регулювання трудових відносин в Україні: закон, мораль, справедливість (питання: правове регулювання зайнятості населення і працевлаштування; стан ринку праці в Україні; державні гарантії трудових прав за законодавством України; правове регулювання припинення трудового договору; види дисциплінарних стягнень, порядок та умови їх застосування).
   
6. Взаємовідносини людини і влади (звернення громадян до органів місцевого самоврядування; звернення громадян за захистом своїх прав до прокуратури, міліції; судовий захист прав людини) і т.ін.
   

Залежно від актуальних питань, які стосуються селянства в розряд тематики лекцій та семінарів на правову тематику пропонуємо включити наступні теми:

1. Сімейні відносини як предмет правового регулювання (питання: «Поняття і види сім’ї, право особи на сім’ю», «Функції сім’ї», «Регулятори сімейних відносин – закон, договір, звичай, мораль», «Шлюб як основна форма організації сімейного життя», «Попередження насильства в сім`ї»);
   
2. Земельні ділянки: право власності, користування, оренда, тенденції розвитку, судова практика (питання: що таке право власності на землю; перехід права власності на землю; які особливості найму (оренди) землі; які проблеми виникають під час земельних спорів у судах, як уникнути небажаних клопотів під час оформлення договору оренди та сплати податку);
   
3. Здійснення спадкових прав громадян за Цивільним кодексом України (питання: спадкування за заповітом і за законом; як оформити право на спадщину спадкоємцями, якщо відсутній документ про право власності на житло; особливості спадкування земельних ділянок);
   
4. Сільська молодь України: стан, проблеми та шляхи їх розв’язання (питання: становище сільської молоді України в демографічному вимірі; державна молодіжна політика на селі; програма кредитування будівництва житла для сільської молоді; формування здорового способу життя української молоді; працевлаштування безробітної молоді села та надання правової допомоги з даної проблеми;
   

У клубному закладі можна створити інформаційне досьє (довідник) міста (села), де можна знайти дані про правоохоронні органи, телефони керівників, адреси місцезнаходження, прізвища відповідальних осіб. Це сприяє більшій довірі населення до правоохоронних органів.


3. Зміст правового виховання молоді та неповнолітніх

Із усієї сукупності знань, що їх людина набуває під час шкільного навчання, у щоденному житті їй чи не найбільше будуть потрібні правові. Адже обізнаність у системі законоустрою та правопорядку, що існують у державі допоможе їй розумно скористатись своїми правами, правильно визначити свої обов’язки, застереже від хибних вчинків і злочинних діянь. Але це можливо, лише за умови, що правова освіта підростаючого покоління буде органічно поєднана з правовим вихованням, виступатиме як його складова.

Правове виховання молоді – це діяльність, спрямована на формування правосвідомості і правової культури та на розвиток соціально-правової активності особистості.

Коли мова йде про правове виховання молоді в клубному закладі культури, то завдання правового виховання полягають у тому, щоб:

• допомогти дітям набути елементарних знань про найважливіші закони нашої держави. Реалізується це завдання через допомогу у засвоєнні відповідних курсів шкільної програми;
  
• показати в доступній для конкретної вікової групи формі практику застосування законів;
  
• сприяти виробленню у молодих людей почуття власної гідності й відповідальності за свої вчинки, поваги до закону та його вимог;
  
• підтримувати формування у молоді внутрішніх бар’єрів щодо порушення закону і моральних норм, тобто формування правосвідомості – сукупності правових поглядів, які відбивають власну оцінку дитиною права, існуючого суспільного й державного ладу, а також відповідності своїх дій та вчинків нормам права.
  
• підвищити у молодих людей юридичну обізнаність, інформувати з актуальних питань права.
  
• сприяти подоланню в правовій свідомості хибних уявлень, негативних навичок і звичок поведінки.
  
• виховувати повагу до держави і права
  

Правове виховання молоді нерозривно пов’язане з моральним вихованням, із формуванням усього комплексу позитивних рис особистості. Найважливіші вимоги суспільного співжиття закріплені законом і порушення їх завжди аморальне. А десять найважливіших моральних правил, загальновизнаних у християнському світі й зафіксованих Біблією, отримали назву “Закону Божого”. І саме через правила етичні діти сприймають норми юридичні.

Правове виховання молоді здійснюється не лише в школі в процесі навчально-виховної роботи, але також і закладами культури у позашкільній виховній роботі за допомогою різних форм вивчення, роз’яснення нормативно-правових документів та консультування, наприклад: тематичні бесіди, лекції, диспути на правову тематику, круглі столи; залучення до проведення правороз’яснювальної роботи юристів-практиків, представників правоохоронних органів; перегляд та обговорення кінофільмів за морально-правовою тематикою, години пам’яті видатних українських вчених правників, організація молодіжних правових гуртків на зразок «Підліток і закон», клубів юних правознавців; відвідування відкритих судових засідань, а також органів прокуратури, міліції, суду, ігрові програми і т. ін.

Правовиховна діяльність клубного закладу культури повинна базуватись на наочній пропаганді правових знань та ідей, а також творчих акцій з правової тематики, і передбачає обов’язкову координацію з іншими зацікавленими установами, закладами, громадськими організаціями, перш за все – правоохоронними.

В організації роботи з наймолодшими відвідувачами клубного закладу важливим виховним завданням є допомога дошкільнятам та маленьким школярикам у вивченні правил дорожнього руху. Особливої уваги потребують першокласники, тому що вони тільки починають звикати до самостійної орієнтації на вулиці. Варто запропонувати дітям взяти участь у конкурсі на кращий малюнок або плакат, який назвати “Вернісаж спостережливого пішохода”. На конкурс можуть подати свої роботи не лише любителі малювання, а й діти, що мають літературні здібності: їхні віршики, оповідання будуть розташовані поруч з малюнками. Із подібних витворів дитячої фантазії в клубному закладі можна оформити також альбом “Зелений вогник” або стенд “Бережись автомобіля”. Якщо відібрати не лише ті малюнки та твори, що відображають правильну поведінку на вулиці, а і порушення правил, то за ними можна влаштувати ще один конкурс – на звання “пішохода-відмінника”. Діти – його учасники – отримають завдання вибрати ті малюнки, на яких персонажі порушують правила, і пояснити, “що не так і як треба”.

Мета цієї роботи – не стільки в тому, щоб діти просто добре запам’ятали правила дорожнього руху, скільки у виробленні навичок швидко орієнтуватись у різноманітних ситуаціях на вулиці і керуватись вивченими правилами у повсякденному житті. Тому доцільно використовувати тут активні, ігрові форми роботи. Це можуть бути вікторини “Як поводитись у місті”, “Увага – вулиця!”, “Екзаменує Світлофор Моргайко”, рольові ігри: “Школа світлофорних наук”, “Вуличний театр” (“Театр на дорозі”), у яких діти виконують ролі пішоходів, автомобілів, світлофора, регулювальника тощо.

На ці заходи бажано запрошувати працівників ДАІ, медиків, які розкажуть дітям про нещасні випадки, що трапляються з їх однолітками на вулицях і застережуть від участі в подібних “пригодах”.

З метою роз’яснення ідейного змісту та юридичної ваги державних символів України для дітей середнього шкільного віку в клубних закладах можна проводити літературні ранки, вікторини “Державні символи України: історія та легенди”, “Що знаєш ти про прапор наш і герб?”, ”Символи моєї держави”, “Наш прапор – небо голубе над золотим пшеничним полем”, “Звучить урочисто мелодія гімну: не вмерла, жива Україна моя!”.

Про українські закони та про тих, хто їх створює і хто стоїть на сторожі їх виконання, оберігає громадський порядок, діти можуть дізнатися під час літературних ранків, “круглих столів”, екскурсій до органів державної влади та правопорядку. Їх темами можуть стати: “Народження Закону”, “Закони моєї Батьківщини”, “Вартові спокою”, “Мову закону вивчати і знати”, “Закон. Право. Обов’язок” та інші. Для розкриття цих тем слід широко використовувати не лише книги, а – в першу чергу – публікації в періодичних виданнях.

Значну увагу слід приділити розвитку знань і уявлень підлітків про державний устрій України, систему державної влади в нашій державі, а також способи впливу громадян на прийняття державних рішень. З цією метою в клубних закладах можна проводити інформаційні хвилинки на тему: «Що таке демократична держава?», «Як можна взяти участь у прийнятті державних рішень?», «Що таке Конституція?».

Діти середнього та старшого шкільного віку потребують з точки зору розвитку правосвідомості особливої уваги. Знання законів орієнтує підлітка в тому, що дозволено, а що заборонено, застерігає від помилок і непродуманих протиправних вчинків. Багато підліткових злочинів, можливо, й не було б скоєно, якби діти заздалегідь знали достатньо про наслідки своїх дій. А щоб досягти мети у правовиховній роботі з підлітками, потрібні послідовність, системність, наполегливість, зваженість. Ці вимоги простіше забезпечити, організовуючи циклові акції, наприклад: юридичний лекторій ”Підліток і закон”, факультатив правових знань або цикл уроків права “Школа громадянина” “Незнання законів не звільняє від відповідальності” тощо. На таких заходах необхідно роз’яснювати дітям зміст найважливіших законодавчих актів, зорієнтувати їх у виборі книг, публікацій збірників законодавства, що дають інформацію про те, які вимоги висуває закон перед неповнолітнім громадянином, які його особливі права захищає. Також для молодих людей доцільно проводити тренінгові заняття «Влаштовуюсь на роботу», на яких молодь би отримувала інформацію про особливості підписання трудової угоди та договорів про матеріальну відповідальність та нерозголошення комерційної чи державної таємниці.

Одна з найболючіших проблем нашого суспільства – поширення не лише протиправних дій неповнолітніх, а й шкідливих (медично та соціально) звичок, залежностей. Результативним в цьому контексті може стати комплекс інформаційно-просвітніх заходів “Здоров’я тіла та душі”, що включатиме книжкову виставку “Увага! Наркоманія” (або “Рабство за власним бажанням”, “Дорога в безодню”); тематичні полиці “Тютюн – твій ворог” (або “Викрадачі розуму”); бесіду про трагічну долю людей, що потрапили в тенета наркозалежності “Наркотики – проблема особистості, наркотики – проблема суспільства” "Смерть на кінці голки"; круглий стіл “Біля небезпечної межі”, “Наркоманія: злочин чи хвороба?”, на яких виступить лікар-нарколог із розповіддю про природу наркотиків та їх вплив на підлітковий організм; виховна година на тему “Умій сказати «ні», що навчить дітей поводитись у складних ситуаціях, коли вони зустрічаються з цигаркою, алкоголем, наркотиками.

Найбільшою цікавістю з боку молоді будуть користуватися зустрічі з юристами-практиками на тему - “Ти і закон”, “Соціальний захист молоді”, «Знай свої права», та з дільничним інспектором міліції на тему - “Життя – єдине, не згуби його” (як запобігти правопорушенням), «Пустощі і кримінальна відповідальність» (на прикладах з життя ознайомити молодь з кримінальною відповідальністю), години спілкування з податковими інспекторами “Що таке податки і навіщо їх сплачувати”. До кожного заходу розвішуються повідомлення в інформаційних кутках з правознавства, наприклад, такого зразка: «Юні відвідувачі! Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у обговоренні проблеми – “Неповнолітні: обов’язки та відповідальність”».

Хлопців-підлітків цікавить така специфічна галузь права як військове право. Для ознайомлення їх із законом про військовий обов’язок клубний заклад може провести комплекс заходів “Захист Батьківщини – священний обов’язок кожного” (або “Захист рідної землі – мій обов’язок і право”, “Є така професія – Батьківщину захищати”), обов’язковою складовою якого стануть зустрічі підлітків з працівниками військкоматів, нещодавно демобілізованими юнаками, офіцерами Збройних Сил України, ветеранами війни.

Актуальним питанням для сільської молоді є і забезпечення належної якості та доступності вищої освіти. В цьому контексті заклади культури можуть організувати збір і розповсюдження конкретної інформації з питань отримання вищої освіти серед сільської молоді, ознайомлювати з Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти». Для молодих людей, які працюють i навчаються рекомендується організувати цикл експрес-інформацій з правових питань: “Для тих, хто навчається...”`,  “Поєднуючи працю i навчання, маєте право...”.

Для поглибленого вивчення норм права в клубному закладі може бути створений клуб за інтересами, до участі в якому запрошуються ті молоді люди, які мають особистісний інтерес до права, зорієнтовані на вибір майбутньої професії в галузі юриспруденції.

Правовиховна діяльність закладу культури не замикається у вузькому колі пропаганди законодавчих актів, розкриття специфічних тем. Становленню свідомих, законослухняних громадян сприятиме й робота у таких напрямках, як народознавство, краєзнавство, екологічне виховання. Щодо останнього, скажімо, радимо адресувати дітям молодшого шкільного віку цикл бесід-діалогів “Охорона природи – твоє право і твій обов’язок”, “У Природи є свої права” (загальне ознайомлення дітей із законодавчими актами України на захист довкілля), “Під знаком тривоги” (мова йтиме про порушення природоохоронного законодавства та боротьбу з ними). Для старших дітей доречно буде організувати тематичну бесіду “Природа, ми та закон”.

Однак було б неправильно зводити правове виховання виключно до викладання основ права або до різних видів лекційної роботи правової пропаганди. Обов’язковим елементом правового виховання неповнолітніх та молоді - це демонстрація їм прикладів неухильного дотримання вимог законів у повсякденному житті, у тому числі у сім’ї, учбовому закладі, закладі культури, побутовій сфері.


4. Досвід роботи по правовому вихованню в закладах культури Львівської області

Заклади культури Львівської області мають певний досвід в організації правового виховання. Гарні приклади роботи в цьому напрямі знаходимо в роботі народних домів Сокальського району. Останні, зокрема, беруть участь в реалізації районної міжгалузевої програми «Профілактика негативних явищ в дитячому та молодіжному середовищі на 2007-2010 роки», комплексної програми профілактики злочинності в Сокальському районі на 2007-2010 роки. Вихованню у відвідувачів духовної культури і правової зокрема, сприяло проведення в народних домах району Дня Злуки «Єдність навіки народ здружила», відзначення Дня Конституції України, вечорів-спогадів «П.Чубинський – автор Державного Гімну України» (до 170 р.), В’ячеслава Чорновола, світкування Дня Незалежності України та Дня Прапора. Робота з морально-правового виховання організовувалась малими формами (бесідами, годинами права, інформаційними хвилинами, зустрічами з дільничними інспекторами та фельдшерами та ін.).

Під час проведення молодіжних заходів проводились бесіди «Наркоманія: від хвилинного задоволення до трагедії життя», «Що треба знати про шкідливість наркотичних засобів і паління». На тему профілактики злочинності в народних домах проводились перегляди та обговорення тематичних фільмів, газетних і журнальних статтей, виставки-конкурси малюнків «Хочу бути здоровим», дискусії на тему «Самовираження особистості – одна із причин поширення шкідливих звичок» (НД сіл Поториця, Теляж, Зубків, м.Белз, В.Мости, Угнів), рольові ігри «Суд над шкідливими звичками», аукціон ідей «Як позбутися негативної звички?» (НД сіл Острів, Добрячин, Волиця, Сілець).

У 2009 році у народних домах Львівської області пройшов ряд тематичних вечорів та інших масових дійств з нагоди відзначення пам’ятних дат Т.Г. Шевченка, М. Шашкевича, С.Бандери, В.Чорновола з нагоди святкування Дня Незалежності, Дня злуки, утворення ЗУНР, Дня Конституції України, відзначення Дня жертв голодомору та політичних репресій. В контексті відзначення вище перелічених дат закладам культури рекомендується звернути увагу і на правовий аспект цих історичних подій. При цьому, слід скористатися відповідними положеннями Конституції України, Закону України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» від 28.11.2006р., Закону України «Про Державний Гімн Україн» від 06.03.2003р., Указу Президента України «Про День Державного Прапора України» від 23.08.2004р., Указу Президента України «Про відзначення у 2010 році Дня Соборності України» від 01.12.2009р., а також такими історичними документами: Постанова Верховної Ради Української УРСР «Про проголошення незалежності України» від 24.08.1991р., Передвступний договір, заключений дня 1 грудня 1918 року в м. Фастові між Українською Народньою Республікою й Західно-Українською Народньою Республікою (Акт злуки), Статут Української Національної Ради, прийнятий у Львові 18 жовтня 1918 року.

На разі, така робота з правового виховання не набула системного характеру, але для того щоб досягти мети у правовиховній роботі з громадяними потрібна послідовність та системність та подальша наполегливість у даному напрямі виховання.