Експериментальний посібник
| Вид материала | Документы |
- Г. О. Фролова фінансовий аналіз навчально-методичний посібник, 5022.82kb.
- Практикум з педагогіки вищої школи: Навчальний посібник за модульно-рейтинговою системою, 411.72kb.
- Лазарєва С. Ф. Економіка та організація інформаційного бізнесу: Навч посібник, 102.06kb.
- Є. Тихомирова Зв’язки з громадськістю Рекомендовано Міністерством освіти І науки України, 5734.76kb.
- Навчально-методичний посібник (друге видання), 1764.23kb.
- Список використаних джерел бунятян К. П. Давнє населення України: Навч посібник. К.,, 13.36kb.
- Дмитриченко М. Ф., Навчальний посібник, 2529.95kb.
- Дмитриченко М. Ф., Навчальний посібник, 2842.03kb.
- Левенець І. В. Судова психіатрія: Навчальний посібник, 4790.36kb.
- Яремчук Сергій Степанович. Соціологія: Навчальний посібник. Чернівці: Рута, 2007. 160, 2169kb.
Види медіаЗасоби комунікації можна розділити на ссылка скрыта і ссылка скрыта. Мас-медіа — засоби одночасної передачі інформації групі людей, тобто засоби масової інформації. До цього виду медіа відноситься: ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта та інші. Іншим видом медіа можна назвати директ-медіа. До директ-медіа відносяться такі засоби доставки повідомлення як: ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта та інші. Сучасні засоби масової інформації (ЗМІ), мас-ссылка скрыта ( Mass media) — ссылка скрыта (газети, журнали, книги), ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, звукозаписи і відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити і панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку. Всім цим засобам притаманні якості, що їх об'єднують — звернення до масової аудиторії, доступність багатьом людям, корпоративний зміст виробництва і розповсюдження ссылка скрыта. В Україні діяльність ЗМІ регулюється законами «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформацію», «Про рекламу», ссылка скрыта та низкою інших. Інтернет-ЗМІ  З появою і поширенням ссылка скрыта а з'явилися ссылка скрыта. Вони швидко завоювали популярність, хоча їхня аудиторія поки набагато менше, ніж «традиційних» (як їх стали називати) ЗМІ. Майже всі ЗМІ мають ссылка скрыта и в Інтернеті, на багатьох з них публікуються регулярно оновлювана інформація: як правило, це інтернет-версії тих самих матеріалів, іноді вони виходять із затримкою, іноді до матеріалів та / або архівів доступ є платним. Звичайно основні доходи інтернет-ЗМІ надходять також від реклами, хоча ЗМІ може бути і спонсорованим як мовний орган будь-якої організації. Інтернет-ЗМІ в силу специфіки мережі Інтернет найбільш схожі на звичайну ссылка скрыта, вивішену в загальнодоступному місці. Таким же чином інформація в них, як правило, мається на єдиному екземплярі, ознайомлення з нею відбувається виключно з ініціативи читача неодночасно, потрібно знати адресу: географічний для стінгазети, електронний для інтернет-ЗМІ, аудиторія читачів з цих причин досить випадкова і непостійна в обох цих джерел інформації. (більше інформації ви можете знайти за адресою ссылка скрыта ).
Проблема цифрової нерівності Нерівність — це погано чи добре? З одного боку, безумовно, соціальна нерівність людей — явище негативне. Але з іншого — усвідомлення нерівності є потужним стимулом для соціальних перетворень, для розвитку окремих людей, соціальних груп і взагалі держав. Сьогодні найпоширеніше таке визначення «цифрової нерівності»: це поділ суспільства, країн на основі нерівного доступу до сучасних інформаційних технологій. «Цифрова нерівність» — дедалі глибша нерівність у доступі до соціальних, економічних, освітніх, культурних та інших можливостей унаслідок нерівного доступу до інформаційних комп’ютерних технологій. Чи актуальна проблема «цифрової нерівності» для України? Проблему широкого використання інформаційних комп’ютерних технологій необхідно поставити в один ряд з іншими найважливішими для нашої країни проблемами — подолання бідності, поліпшення освіти, підвищення якості медичного обслуговування тощо. З огляду на реальний рівень добробуту жителів України, було б утопією сподіватися, що найближчим часом у кожній сім’ї з’явиться комп’ютер. Тож необхідно вишукувати шляхи надання можливості населенню користуватися комп’ютерами, інформаційними технологіями, особливо в сільській місцевості. Рішення відомі. У Америці, наприклад, пункти колективного доступу в Інтернет розгорнуто в бібліотеках, громадських організаціях, фондах. В інших країнах пункти колективного доступу відкриваються в школах, при органах місцевого самоврядування. В Україні можна запозичити цей досвід. Крім того, за певних умов взаємодії з ВАТ «Укртелеком», «Укрпоштою», комп’ютерними клубами можна було б організувати на їхній базі пункти колективного доступу. З урахуванням реалізації державної програми з комп’ютеризації сільських шкіл, бажано було б знайти можливості організації пунктів колективного доступу на базі шкіл. Відомі ініціативи провайдерів із надання школам доступу до Інтернету на пільгових умовах. 4. Типи соціальної інформації  За способом сприйняття:
За формою подання:
За призначенням:
5.Мас-медіа: ефекти і впливи. Дослідження медіа Найбільш ефективні знаряддя впливу на суспільну свідомість:
П  евні технічні засоби, алгоритми чи загальні технології, дія яких спрямована на ураження комп′ютеризованих систем через ініціалізацію та спеціальних руйнуючих програмних засобів (програмно-апаратних закладок, комп’ютерних вірусів, системних «хробаків», інших шкідливих і руйнуючих програм), знищення об’єктів збору, доставки, обробки, накопичення й збереження інформації, руйнування інформаційних масивів тощо.
Передбачають цілеспрямоване використання певних мовних особливостей, тих чи інших спеціальних зворотів, спеціальної термінології.
Використовується природність виникнення й поширення чуток та пліток, які за певних обставин у відповідному середовищі можуть бути не тільки скеровані, а й штучно поширені й керовані, в т.ч. в форматі тривалості та ступені впливу (уразливості).
Передбачають спрямованість людей до утворення різноманітних видів натовпу. Використовують психологічні особливості поведінки людей у натовпі, що визначаються емоційністю і збудливістю, взаємоспрямовані заразливістю, значно зростаючим фактором навіювання, категоричністю сприйняття, деперсоналізацією і безвідповідальністю, і самої юрби, що виявляється в стихійності й одночасній готовності до негайної дії, схильності до масової істерії і паніки, масової міграції, лжепатріотичного угару, у виключній можливості її спрямованості і ведення.
С укупність маніпулятивних дій з інформацією для здобутку переваги над об’єктом впливу, як-то дозоване цілеспрямоване інформування, ініціалізація умисних витоків інформації, навмисне введення опонента в оману тощо.
Націлена на формування певного світосприйняття, морально-етичних норм, створення міфів й ідеалів наслідування через аудіо- і відеопродукцію, посібники і підручники, словники та енциклопедії тощо.
Являє собою систему нагляду за видавництвом та ЗМІ. Передбачає загальне керування інформаційним простором з боку суб’єкту, котрий наділений владою. Таблиця «Найбільш ефективні знаряддя впливу на суспільну свідомість»   ІСТОРИЧНІ ПРИКЛАДИ, ЯК РОБОТА ЖУРНАЛІСТІВ МОЖЕ ВПЛИВАТИ НА СУСПІЛЬСТВО У жовтні 1938 року в США сталася надзвичайна паніка, яку викликала трансляція на радіостанції CВS радіоверсії фантастичного роману Герберта Уеллса «Війна світів». Люди реально повірили в те, що в США висадилися загарбники з Марсу, масово покидали міста і тікали світ за очі. ІСТОРІЯ ЧОРНОБИЛЯ (коли «мовчанка» мас-медіа призвела до трагічних наслідків для мільйонів людей) І  Фото зруйнованого реактора Чорнобильської АЕС stery.de/blogs/pumpkins/strahlenhoelle_tschernoby сторія Чорнобильської катастрофи – надзвичайно широка тема, але можна сьогодні з упевненістю казати про те, що цієї катастрофи не могло статися в суспільстві, де журналісти сумлінно виконували б саме журналістську роботу. На жаль, в СРСР журналісти були пропагандистами «політики партії і уряду». Повна засекреченість ядерної тематики призвела до того, що в країні було збудовано декілька АЕС з потенційно вибухонебезпечними блоками. За рік до Чорнобиля схожа аварія почала розвиватися на Ленінградській АЕС (однотипній з Чорнобильською), але там лише сприятливі обставини вберегли від вибуху реактора. Радянська преса про цю аварію не писала нічого. Для суспільства вона залишилася таємницею. «Мовчання» радянської преси в дні аварії призвело до того, що люди в Україні, Білорусі і частині Росії, які потрапили під найбільші радіоактивні випади, не були поінформовані щодо небезпеки. Досить сказати, що перша публікація на цю тему сталася лише на четвертий день після аварії – програма «Время» повідомила, що на ЧАЕС «сталася незапланована зупинка реактора, але ситуація під контролем, небезпеки для людей нема». А всі ці дні зруйнований реактор продовжував викидати в повітря високоактивні продукти поділу ядер! Слід також додати, що справжні масштаби радіаційного забруднення і можливі наслідки для наступних поколінь журналісти не «розкопали» й до сьогоднішнього дня, хоча з часів аварії минуло вже майже чверть століття. У квітні 1985 року в Києві сталася справжня паніка, люди кидали роботу, хапали дітей і намагалися втекти від смертельної небезпеки – на Київ ішло цунамі! 10-метрова хвиля, яка мала поховати майже все місто, внаслідок прориву греблі Київської ГЕС. Насправді на одному з Київських підприємств відбувалися навчання з громадянської оборони. Не маючи власної радіомережі, вони орендували київську частоту на час обідньої перерви. І те, що мало стати навчальною тривогою для одного підприємства, стало панікою для всього міста. Лише до вечора ситуація нормалізувалася, але для цього довелося (і це прецедент для мас-медіа СРСР) декілька разів оголошувати по радіо і телебаченню, що це була навчальна тривога, а Київське море стоїть на місці і не збирається поховати столицю України.  СВИНЯЧИЙ ГРИП І ЗАГИБЕЛЬ ЛЮДСТВА (або до якої дезинформації суспільства призводить непрофесіоналізм журналістів) Кілька тижнів такої кампанії на «великих» телеканалах будувалися на грубому порушенні стандартів. Головними експертами-вірусологами в сюжетах журналістів виступали політики. Звісно, це спричинило до справжньої паніки серед людей. І людей можна зрозуміти: грип крокує країною щороку, але ніколи раніше ЗМІ йому не приділяли навіть і 10-ї частини тієї уваги, як восени 2009-го! Коли кожного дня продовжуються повідомлення на тему «люди продовжують вмирати» - це справді страшно. У журналістів же кілька тижнів навіть не було гадки хоча би порівняти кількість смертей від грипу цього року зі статистикою попередніх років. Тоді б усе стало на свої місця. Так, грип – хвороба погана і може бути небезпечною в окремих випадках. І їй треба приділяти увагу. І журналістам, і владі. Але робити це треба не для того, щоб нагнітати паніку і створювати вигідні умови для спекуляції ліками чи марлевими пов’язками, а для того, щоб суспільство було добре поінформоване і про хворобу, і про заходи профілактики.Вплив ЗМІ на внутрішній світ і поведінку дитини Телевізор не дарма називають хворобою цивілізації.
К  омп’ютерні ігри ж взагалі можуть бути джерелом деструктивної, антигромадянської поведінки. Вони можуть приводити до спалаху необґрунтованої агресії, викликати залежність подібну до наркотичної, а в тих або інших життєвих ситуаціях стати конкретним прикладом застосування жорстокості й насильства. Адже більше 1000 досліджень провідних інститутів і фахівців у галузі психіатрії свідчать про причинно-наслідковий зв'язок між насильством на екрані й агресивною поведінкою дітей. Насильство у іграх веде до сприйняття світу як місця, де панує зло і жорстокість. У дітей, які багато часу проводять перед комп’ютером, з’являються всі ознаки стресового стану – роздратованість, підвищена втомленість, головний біль, страхи, порушення сну, тривожність. Висновок
6.Завдання до модуля 1 «Людина у світі інформації» З  авдання №1 : Ділова гра « Неформальна бесіда». Ознайомтесь із порадами « Що робить неформальну бесіду неформальною?». Розіграйте на уроці неформальні бесіди/діалоги, які могли б відбутися після конференції на екологічну, краєзнавчу чи науково-технічну тему. Для підготовки до гри виконайте такі попередні завдання:А) Складіть матеріали, які ви б могли використати під час неформальної бесіди на прийнятні теми ( погода, спорт, кіно, література, відпочинок, хобі тощо). Б) Підберіть серію анекдотів, які можна використати під час неформальної бесіди. В) Підберіть цитати-висловлювання видатних людей на актуальні теми, які ви могли б використати під час неформальної бесіди. « Що робить неформальну бесіду неформальною?»Очевидно, що під час розмови ви будете говорити. Адже мовчання у даному випадку буде таким же проявом поганих манер, як і монополізація бесіди. Люди можуть розцінювати мовчання як прояв ворожості або незацікавленості. Головне — знати, коли говорити і що говорити.
• читаючи щоденну газету та місячні журнали;• спостерігаючи за подіями навколо вас; • читаючи відповідну спеціальну літературу;
• погода; • спортивні події; • рух транспорту на дорогах; • поточні події, які не е суперечливими (як вручення відзнак артистам, письменникам і т. ін.); • подорожі;• книжки; • мистецтво; • спільний досвід у певній області; • хобі та захоплення; • відпочинок; • позитивні коментарі щодо місця проведення заходу; міста, де він проходить (у відповідній ситуації).
• проблеми вашого здоров'я; • проблеми чужого здоров'я; • доходи; вартість речей; • персональні проблеми; • чутки;• неадекватні жарти; • проблеми релігії; • питання політики, соціального життя, які викликають суперечності; • інтимні деталі вашого особистого життя.
Завдання № 2: ознайомтесь із порадами «Правила етикету щодо використання мобільних телефонів». Проаналізуйте, на якому рівні сформовано ваш діловий етикет. Відмітьте заком «+» ті пункти, які ви виконуєте, а « -« ті пункти, яких ви не дотримуєтесь. Кожен «+» - 1 бал, «-»- 0 балів. Скільки балів ви набрали? Правила етикету щодо використання мобільних телефонів:
З  авдання № 3: «Моя школа» Створіть документ за допомогою програми Publisher (поради та інструкції знаходяться на сторінці ссылка скрыта та в розділі «На допомогу учням»). Які види інформації ви виклали у своїх медіатекстах?А) Веб-сайт школи. Б) Оголошення про набір першокласників до ЗШ №1 м.Зеленодольська на 2012 рік. В) Випуск газети чи журналу про ваші хобі. Г) Рекламний плакат «Візитка школи». Д) Власна візитка або візитка учителя. Матеріали для практичного завдання №3: Повна назва: Зеленодольська загальноосвітня школа №1 І-ІІІ ступенів Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області . Директор: Логвиненко Галина Олександрівна .
Профілі навчання: іноземної філології; математичний; фізичний; української філології.
А  дреса: вулиця Комсомольська, буд. 3., м.Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської областіТелефони: код - 05655
|
еформальну бесіду часто ведуть три або більше співрозмовників. Незалежно від їх кількості необхідно, щоб кожен мав можливість висловитися. Включення кожного із присутніх у бесіду є простим проявом хороших манер та ввічливості.
іколи не залишайте увімкненим свій телефон під час публічних заходів: у кінотеатрах, театрах, на концертах, у церкві, в аудиторії, на похороні. У тому випадку, коли ви забули вимкнути телефон і він почав дзвонити, вибачтесь перед оточуючими і якомога швидше притиште його/ вимкніть звук, навіть якщо це означатиме вимкнути його, не відповівши.