Верховній Раді України VI скликання складається з Преамбули, Програми Коаліції демократичних сил, регламент

Вид материала

Содержание

Заохочення інноваційної активності
прагматична зовнішньоекономічна політика
Підтримка експортної діяльності та імпортозаміщення

Подобный материал:

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 16

Заохочення інноваційної активності

Забезпечення інноваційної складової інвестицій є принципово важливим з огляду на потребу прискореного оволодіння сучасними чинниками конкурентоспроможності, які мають переважно інноваційну спрямованість. Перед урядом стоїть завдання здійснення практичних кроків щодо закладення основ інноваційної моделі розвитку. Політика у сфері заохочення інноваційної активності буде спрямована на організаційну модернізацію науково-технологічної сфери та формування мотивації суб’єктів господарювання до інновацій.

Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:

проведення науково-технологічного аудиту державних наукових і науково-дослідних установ та організацій з метою комплексної оцінки їхнього інтелектуального капіталу, визначення технологій, досвіду і знань, які мають комерційний потенціал, концентрації їхньої спрямованості на завдання побудови інноваційної моделі розвитку;
інвентаризація науково-технічних програм з метою виявлення тих, продовження бюджетного фінансування яких є недоцільним, та концентрації бюджетних ресурсів на пріоритетних напрямах інноваційного розвитку;
розробка та впровадження нормативно-методичної бази страхування ризикових інноваційних проектів, створення інноваційних та еко-інноваційних кластерів, інших складових національної інноваційної системи;
модернізація системи прямої державної інформаційної підтримки інноваційних процесів, створення надійної системи технологічних передбачень та кон’юнктурних досліджень ринкового попиту на науково-технічну та інноваційну продукцію;
визначення згідно Закону України «Про інноваційну діяльність» спеціалізованих небанківських інноваційних фінансово-кредитних установ в регіонах, які мають стати суб’єктами регулювання та стимулювання інноваційної діяльності.

прагматична зовнішньоекономічна політика

Постійне зростання відкритості української економіки та реалізація стратегічних завдань соціально-економічного розвитку обумовлюють необхідність формування зовнішньоекономічної політики України, виходячи з пріоритетності національних економічних інтересів.

Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:

завершення процесу набуття членства у СОТ;
розробка та впровадження стратегічної програми адаптації та реалізації потенціалу членства України в СОТ, яка передбачатиме заходи щодо застосування інструментів СОТ для захисту інтересів українських виробників на зовнішніх та внутрішніх ринках, заходи щодо адаптації національної економіки до умов членства в СОТ;
послідовне здійснення заходів щодо активного функціонування ГУАМ, проведення переговорного процесу щодо входження до Єдиного економічного простору на засадах створення повноцінної зони вільної торгівлі без обмежень і вилучень (щодо газу, труб, коксівного вугілля, цукру, спирту, зерна тощо), що діє на принципах СОТ, із першочерговим утворенням міждержавного органу вирішення торговельних суперечок;
ведення переговорів щодо поступової лібералізації торговельного режиму та створення зони вільної торгівлі з ЄС;
здійснення нормативно-методичного забезпечення поглиблення транскордонного співробітництва як на західному, так і на північному та східному кордонах, розширення прав місцевих органів влади в його розвитку;
здійснення на базі відомчих наукових та аналітичних структур та із залученням наукового потенціалу державних та недержавних інститутів оперативних досліджень кон’юнктури міжнародних ринків та пошуку сприятливих можливостей реалізації продукції українських товаровиробників на зовнішніх ринках;
розробка національної концепції міжнародного науково-технічного співробітництва, яка передбачатиме:

напрямки участі вітчизняних суб’єктів господарювання у міжнародній науково-виробничій кооперації, в тому числі – транснаціональних інноваційно-інвестиційних кластерах;
програмні орієнтири обміну з іншими країнами науково-технічними досягненнями на комерційних засадах;
пакет спільних науково-технічних програм з регіональними економічними угрупованнями, зокрема СНД, ЄС, та потужними державами-регіональними лідерами, зокрема Китаєм, Індією;
програму розвитку глобального співробітництва України на провідних напрямках науково-технологічного розвитку.

Учасники Коаліції зобов’язуються забезпечити:

ратифікацію угод щодо участі України в Єдиному економічному просторі на умовах, які відповідають національним інтересам в економічній та соціальній сферах;
внесення необхідних змін до законодавства про місцеве самоврядування в частині розширення прав та повноважень місцевих органів влади у сфері міжнародного економічного співробітництва;
ратифікацію угод щодо участі України в Єдиному економічному просторі за умов створення повноцінної зони вільної торгівлі без обмежень та вилучень.

Підтримка експортної діяльності та імпортозаміщення

Поліпшення стану балансу зовнішньої торгівлі вимагає розробки і впровадження конкретних кроків щодо стимулювання експорту та виваженого регулювання імпорту.

Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:

проведення переговорного процесу та укладення двосторонніх міждержавних угод щодо спрощення митних процедур у відносинах із країнами – основними торговельними партнерами України;
вдосконалення нормативно-методичного забезпечення з метою впровадження механізмів експортного кредитування та експортного страхування;
розробка Експортної стратегії України, яка встановлюватиме стратегічні пріоритети українського експорту на основних географічних і товарних ринках та механізми їх опанування;
здійснення комплексу заходів, спрямованих на зміцнення позицій національних експортерів на зовнішніх товарних ринках, у т.ч. заходами економічної дипломатії, надання підтримки реалізації стратегічно важливих експортних контрактів на вищому політичному рівні, оперативне реагування на торговельні конфлікти з метою їх якнайшвидшого врегулювання;
створення організаційних механізмів надання прозорої загальнодоступної державної інформаційно-правової підтримки діяльності експортерів;
застосування комплексу інструментів захисту внутрішнього ринку, які відповідають нормам СОТ, насамперед – у сфері протидії демпінгу;
застосування засобів нетарифного регулювання, які не суперечать нормам СОТ, в тому числі – щодо контролю за якістю, безпекою, відповідністю імпортованих товарів фітосанітарним та ветеринарним нормам тощо;
зміцнення засобів митного контролю з метою запобігання явній та прихованій контрабанді та ввезенню товарів, небезпечних для здоров’я людей та довкілля, в тому числі у частині адекватного встановлення митної вартості товарів, а також удосконалення та реалізація програми «Контрабанда – стоп».