Мележик Ольга Вікторівна
| Вид материала | Документы |
- Формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів чернуха Ольга, 148.34kb.
- Одеська національна юридична академія На правах рукопису Дрьоміна Наталія Вікторівна, 1537.31kb.
- Черненко Ольга Юрьевна, архитектор-дизайнер, педагог дополнительного образования доклад, 39.73kb.
- Участники конференции Ольга Аксютина, 169.75kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка на правах рукопису мазур тамара, 1244.31kb.
- Законодавство про громадські організації, 197.21kb.
- Кожемякина Ольга Сергеевна Бутакова Ольга Николаевна г. Челябинск, мскоу школа-интернат, 274.2kb.
- Львівський державний університет фізичної культури рокошевська віра вікторівна, 359.7kb.
- Казьмина Ольга Юрьевна 2009 г Содержание программа курса, 225.02kb.
- Маметьева Ольга Сергеевна Степаненко Наталья Анатольевна методические рекомендации, 187.64kb.
Мележик Ольга Вікторівна. Структура та динаміка рослинних угруповань дернових покриттів м.Києва: дис. канд. біол. наук: 03.00.05 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2006. — 315 арк. — Бібліогр.: арк. 209-224.
Анотація до роботи:
Актуальність теми: Останнім часом масштаби антропогенних забруднень середовища, особливо у великих міських конгломераціях, настільки великі, що природні компенсаторні процеси не в змозі нейтралізувати шкідливий вплив забруднень на стан та якісні характеристики урбоекосистем. У зв’язку з цим виникла гостра необхідність вирішення цих питань з позицій урбоекології та біогеоценології шляхом рекультивації порушених ландшафтів, ландшафтної архітектури та фітомеліорації. За цих умов актуальною є розробка еколого-біологічних стандартів створення стабільного рослинного покриву в сучасному місті (урболандшафті) (Лаптєв, 1983; Лаптєв, 1991; Мицик, Лихолат, 1997; Лихолат 1992, 1999; Марутяк, 2002 та ін.).
Газон, як фонове тіло будь-якої ландшафтно-архітектурної композиції, відіграє незамінну роль в озелененні урбоекосистеми (врівноваження всіх компонентів зеленого ансамблю, незаперечне санітарно-гігієнічне значення: утримання від переміщення значних мас пилу; звукоруйнівний екран, підвищення відносної вологості повітря, фітонцидні властивості). Формуючи стійкі фітоценози, дерниноутворюючі трави перешкоджають розповсюдженню алергенних бур’янів та поширенню в населених містах рудеральної рослинності (Абрамашвили, 1970; Лаптєв, 1983; Мицик, 1989; Горишина, 1991; Анищенко, 1995; Лихолат, 1999; Воскресенський, Сенчило, 2004 та ін.).
Газонні покриття, як один з важливих компонентів рослинного покриву міст, є ключовою ланкою у формуванні стабільного екологічного стану урбоекосистеми, а саме тому актуальним є цілеспрямований його розвиток із застосуванням науково обґрунтованих технологій. Виходячи з цього, важливим на сьогодні є флористичне та фітоценотичне вивчення дернових покриттів урбанізованих територій, оцінка їх якісних характеристик, екологічних особливостей формування та розвитку культурфітоценозів для оптимізації середовища великих міст, оскільки на сьогодні створення газонних культурфітоценозів здіснюється без застосування необхідних еколого-біоморфологічних знань про газонні трави та їх угруповання.
Формування рослинних комплексів як природних, так і штучно створених у міських конгломераціях відбувається під значним впливом антропогенного фактору. Швидкі темпи розвитку урбоекосистем, зокрема м. Києва, зумовлюють актуальність проведення наукових досліджень з визначення стану довкілля у міських конгломераціях за видовим складом рослинних комплексів та напрямків його оптимізації засобами озеленення. Для досягнення цієї мети необхідним є постійний моніторинг флори та рослинності конкретних урболандшафтів. З іншого боку, міста є постійними джерелами розповсюдження адвентивних видів рослин, центром концентрації бур’янів та рослинних угруповань, котрі виникають під впливом діяльності людини. Відповідно до цього, постійно зростає зацікавленість в поглибленому вивченні адвентивних видів та власне флористичних комплексів, що виникають за їх участі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукової тематики кафедри ботаніки Київського національного університету імені Тараса Шевченка в межах державних програм – №97092 “Вивчити структурно-типологічні особливості формування фітобіорізноманіття природних та урбанізованих територій України” та №01БП036-04 „Молекулярно-генетичні маркери в систематиці, еволюції та сортовій ідентифікації”.
Мета та завдання дослідження. Метою роботи було вивчення структури та з’ясування закономірностей динаміки антропогенних фітосистем – дернових покриттів (на прикладі газонів м. Києва) для практичного розв’язання задач зі створення та підтримання їх у належному функціональному стані та оптимізації газонних покриттів великих міст України. На основі еколого-біоморфологічного та фітоценотичного аналізів обгрунтувати та запропонувати принципи прогнозування розвитку дернових покриттів в системі урбанізованого середовища, оптимізації їхньої структури та поліпшення декоративної якості травостою.
Відповідно до мети поставлено наступні завдання:
- дослідити флористичний склад та структуру газонних культурфітоценозів різних типів м. Києва;
- визначити еколого-біоморфологічну та синтаксономічну структури рослинного покриву газонів м. Києва, з’ясувати еколого-біологічні особливості їх розвитку;
- обгрунтувати та запропонувати з еколого-ценотичних позицій принципи прогнозування розвитку дернових покриттів в системі урбанізованого середовища, оптимізації їхньої структури та поліпшення декоративної якості травостою;
- оцінити якісні показники рослинних угруповань газонів;
- встановити характер формування дернових покриттів залежно від дії різних чинників навколишнього середовища;
- дати екологічну оцінку існуючих культурфітоценозів м. Києва.
Об’єктом досліджень були дернові покриття різних типів та на різних стадіях розвитку в м. Києві.
Предметом досліджень - видовий склад газонних угруповань м. Києва та динамічні процеси в них.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше для м. Києва досліджено особливості формування дернових покриттів залежно від комплексу екологічних та антропогенних чинників. Встановлено повний флористичний склад дернових покриттів різних типів на території м. Києва; визначено місце дернових покриттів у синтаксономічній схемі рослинності України; вперше в Україні складено синтаксономічну схему та наведено еколого-фітоценотичні особливості виділених синтаксонів рослинності даного типу згідно з принципами еколого-флористичної класифікації за Ж. Браун-Бланке. Визначено якісні характеристики культурфітоценозів даного типу та подано загальну оцінку їх декоративності на території урбосистеми. Проведено діагностування дигресійно-демутаційних стадій газонних фітоценозів, по яких раніше були відсутні дослідження цих комплексів в умовах густонаселених міст; наведено практичні рекомендації щодо покращення стану дернових покриттів різного видового складу на території м. Києва.
Наукове та практичне значення роботи. Наукове значення роботи полягає у детальному дослідженні культурфітоценозів як малодосліджуваних об’єктів на території України, адаптації загальних геоботанічних методів для використання їх при дослідженні культурної рослинності.
Практичне значення роботи полягає у прогнозуванні розвитку газонних культурфітоценозів з метою створення високоякісних довговічних газонних покриттів та в наданні рекомендацій з діагностики стадій дигресії трав’яного покриву і шляхів його відновлення, з наступним використанням в практиці зеленого будівництва. Складена синтаксономічна схема рослинності дернових покриттів м. Києва та детальна еколого-фітоценотична характеристика виділених синтаксонів дозволяє встановлювати певні стадії порушеності та динаміки певних рослинних угруповань та відповідним чином впливати на них, формувати стійкі довговічні декоративні травнисті покриття належного рівня якості.
Проведений аналіз рослинності даного типу дає уявлення про стан поширеності рудеральних видів рослин, зокрема експансивних та карантинних бур’янів, на території великого міста.
Дослідження такого типу можуть виконуватись в ході моніторингу рослинності урбанізованих територій з метою екологічної оцінки, а також для контролю поширення експансивних видів, особливо карантинних бур’янів, на території як міста в цілому, так і у складі його природоохоронних об’єктів (парків, скверів тощо).
Отримані результати можуть бути залучені до навчальних спецкурсів „Садово-паркове мистецтво та фітодизайн”, „Фітоценологія”, „Рослинність України”. Також отримані результати будуть використані при написанні відповідних томів видання „Рослинність України. Синантропна рослинність” та „Екофлора України”.
Особистий внесок здобувача. Всі дослідження, що викладено в дисертаційній роботі виконано автором особисто. В ході роботи складено понад 730 повних геоботанічних описів, після обробки яких встановлено синтаксономічні категорії та складено синтаксономічну схему дернових покриттів м. Києва. Автором зібрано близько 200 гербарних аркушів видів рослин, що зустрічаються у газонних культурфітоценозах міста.
Із трьох робіт, опублікованих у фахових виданнях, всі виконані автором особисто.
У роботі Воскресенський Б.М., Сенчило О.О. Футбольне поле: створення, догляд та вимоги до футбольних полів України: Навч. посіб. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – 264 с. дисертантом написано главу „Біоморфологічна та екологічна характеристика основних видів газоноутворюючих трав”.
Апробація результатів дослідження. Результати досліджень доповідались на дев’яти конференціях та на наукових семінарах кафедри ботаніки:
Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції „Академік В.І. Вернадський і світ у третьому тисячолітті”, Полтава, 2003; Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених „Молодь і досягнення науки у вирішенні проблем сучасності”, Чернівці, 2003; IV Всеукраїнській науковій конференції студентів та аспірантів „Біологічні дослідження молодих вчених на Україні”, Київ, 2004; IV міжнародній конференції молодих вчених-ботаніків „Актуальні проблеми ботаніки та екології”, Канів, 2004; Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні проблеми фізіології та інтродукції рослин”, Дніпропетровськ, 2005; IV Міжнародній науковій конференції „Фальцфейнівські читання”, Херсон, 2005; V Міжнародній науковій конференції молодих дослідників „Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин та зеленого будівництва”, Київ, 2005; V Міжнародній конференції молодих вчених ботаніків „Актуальні проблеми ботаніки та екології”, Умань, 2005; V Всеукраїнській науковій конференції студентів та аспірантів „Біологічні дослідження молодих вчених на Україні”, Київ, 2005; на двох наукових семінарах кафедри ботаніки Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 5 наукових праць, з них 4 статті та 1 монографія.