Geum.ru

Водні ресурси Баришівщини

Вид материалаДокументы

Содержание


Екологічна інформація для учнів
А тепер подумайте і дайте відповіді на запитання
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Загадка


В цьому лузі стежки не знайдеш,

Ставати треба тут з купини на купину,

Як за чорницями й брусницями підеш,

А лиш підмерзне – то й по журавлину.


Дайте відповіді на запитання
  1. На які типи поділяються підземні води нашої місцевості?
  2. З’ясуйте з горизонтів якої глибини подається вода у квартири жителів міст Березані та Баришівщини, сіл Коржі та Волошинівка?
  3. Опишіть відомі вам виходи ґрунтових вод на поверхню в межах вашого населеного пункту.
  4. Що потрібно робити для поліпшення водопостачання вашої місцевості та охорони підземних вод від забруднення?
  5. Навесні разом з друзями, рідними, вчителями візьміть участь у розчищенні місцевого джерела. Вивчіть або складіть самостійно вірш про джерело.


Родник

В глуши лесной, в глуши зелёной,

Всегда тенистой и сырой,

В крутом овраге под горой

Бьёт из камней родник студеный:

Кипит, играет и спешит,

Крутясь хрустальными клубами,

И под ветвистыми дубами

Стеклом расплавленным бежит.

И.Бунин


Прокоментуйте вислів М.Монтеня “У природі немає нічого даремного”.


§ 16. Шляхи раціонального використання і охорони водних ресурсів Баришівщини

Усі водні об’єкти, в тому числі й малі річки, струмки, джерела, озера, ставки є національним багатством українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку, духовного і фізичного здоров’я, соціального добробуту. Вони обмежені, вразливі, розміщені по території Баришівського району нерівномірно і змінюються в часі.

Ще сто років тому річкова система Трубежа складалась із 107 малих річок. Сьогодні залишилось лише 33 малі річки. Двісті років тому на території Баришівщини протікало 18 малих річок. Зараз залишилося всього 10: Трубіж, Недра, Альта, Ільта, Стара Красилівка, Сага, Холодна Рудка, Бакумівка, Сухоберезиця, Березанка. Повністю зникли притоки четвертого і п’ятого порядків. Чим менша притока, тим швидше гине. Так, з назв восьми малих річок, що назавжди зникли з землі Баришівщини, тільки чотири збереглися в народній пам’яті та писемних документах. Це річки Довга, Дзенуха, Вибла та Безіменна. Свого часу саме з цього приводу Ліна Костенко писала з великим болем:

Ще назва є, а річки вже немає.

Усохли верби, вижовкли рови.

І дика качка тоскно обминає

Рудиментарні залишки багви.

Куди ти ділась, річенько? Воскресни!

У берегів потріскались вуста,

Барвистих лук не знають твої весни,

І світить спека ребрами моста.

Річка Довга протікала через село Гостролуччя, мала довжину 11 км, була лівою притокою Трубежа.

Річка Дзенуха протікала через хутір Хлопків у Вовчому Яру, мала довжину до 7 км., була лівою притокою Трубежа. На думку баришівських гідрологів її витік знаходився в урочищі Вовче Болото. Й досі лівобережну заплаву Трубежа біля колишнього гирла Дзенухи в народі називають “пристань”. Адже тут колись була пристань для торгових суден, що ходили по тоді ще судноплавному Трубежу.

Річка Вибла мала витік біля села Яблуневого, протікала повз Виблу Могилу, біля села Леляків, далі – через урочище Анисівщина і впадала лівою притокою в Трубіж в межах Переяславщини. Річка Вибла мала довжину 14 км.

Річка Безіменна протікала через Баришівку, була правою притокою Трубежа. Місцеві краєзнавці стверджують, що нижня течія цієї річки називалася Чичкань. Брала початок ця річка на околиці села Власівка, далі протікала мимо колишнього Катового озера, що лежало неподалік Нагорянки, потім через урочище Гавриленкове, Довге, Вигон, далі – через Липняки і впадала в Трубіж неподалік урочища Баранівщина. Її довжина була 6 км.

Інші чотири загиблі безіменні річки були притоками Недри, і протікали через села Лехнівку, Ярешки, Пилипчу і Садове. Від цих річечок у перших трьох селах залишились тільки плесові озерця, а біля села Садового – русловий Климів ставок.

Поступове зникнення восьми малих річок пов’язано із зростанням антропогенного навантаження. Тобто, з бездумним споживацьким ставленням людей до природи. Вирубувалися ліси на водозборах, ліщина, калина, бузина в долинах річок, чагарники, вільха та верболіз на берегах. Відбувалося інтенсивне розорювання схилів долин, заплав, прибережних земель, знищення джерел, витоків, струмків, засмічення стічними водами. Сьогодні деградують і знаходяться в тяжкому стані, під загрозою зникнути з лиця землі ще дві річки – Альта і Березанка. Невже справджуються слова Ліни Костенко:

Страшний скрипаль узяв уже смичок,

Він буде грати реквієм річок....

На жаль через байдуже ставлення дорослих до малих річок більшість молоді та дітей прибережних сіл не знають назв найменших річок, рідних їм і через те, що на окремих з них відсутні інформаційно-вказівні дорожні знаки з їх назвами, що встановлюються біля мостів, які їх перетинають.

Ставки і озера Баришиівщини досить вразливі, тому що в них сповільнений водообмін. Вони “хворіють” від кислотних дощів, попадання отрутохімікатів, мінеральних та органічних добрив, миття автотранспорту, розорювання берегів, скидів стічних вод. Байдуже і немилосердне ставлення до водойм призводить до їх забруднення, виснаження.

У міру зростання забрудненості водного об’єкту послаблюється біологічний механізм самоочищення. Переважно розвиваються нижчі або примітивні форми життя (синьо-зелені водорості, анаеробні бактерії тощо), поступово зникають вищі форми життя. Найбільше ця проблема стосується малих річок. Вони мають, з одного боку, високе забруднення, а з іншого – невелику стійкість або потенціал самоочищення. А це означає, що більшими темпами відбувається деградація малих річок у порівнянні з іншими водоймами. На їх охорону в першу чергу необхідно направляти зусилля державних органів.

З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок та навколо водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги, які встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм.

У прибережних захисних смугах забороняється: розорювання земель, садівництво та городництво, збереження та застосування пестицидів та добрив, влаштування літніх таборів для худоби, будівництво будь-яких споруд, в тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, миття та обслуговування транспорту, влаштування сміттєзвалищ, гноєсховищ, накопичувачів рідких та твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників тощо.

Велику роль у розвитку господарства та житті населення району відіграють підземні води. Вони є і будуть основним джерелом водопостачання питної води як сьогодні так і в майбутньому. Забруднення поверхневих вод значною мірою впливає на якість підземних вод. Внаслідок господарської діяльності якість підземних вод постійно погіршується. Це повязано з існуванням на території Баришівського району фільтруючих накопичувачів стічних вод, а також з використанням мінеральних добрив і пестицидів. Баришівському району загрожує не нестача кількості прісної води, а дефіцит чистої води. Поглиблення непорозуміння між природою і людиною, збільшення антропогенного впливу, споживацьке ставлення до водних ресурсів призвело до порушення рівноваги в екологічній системі.

Поліпшення екологічного стану малих річок, ставків, озер, підземних вод є одним з головних завдань жителів Баришівщини. Для покращення санітарного стану поверхневих та підземних вод необхідно здійснювати роботи по розчистці русел, укріплення берегів, створення прибережних захисних смуг, їх залуженню, деревонасадженню, створенню руслових ставків, відродженню джерел і струмків. Для збереження і відтворення екологічної рівноваги велике значення має створення водоохоронних зон, створення на підприємствах водозберігаючих технологій, створення гідрологічних пам’яток природи, будівництво сучасних очисних споруд, заборона будь-яких робіт, які можуть негативно вплинути на водність річок, озер та ставків, якість води, рибні запаси, водоплавну птицю, життя водних рослин і тварин, на охорону водних ресурсів.

Водні ресурси потрібно використовувати раціонально. Необхідно збільшувати на території району кількість природоохоронних об’єктів – заповідників та заказників. На баришівській землі створено 6 заповідних територій: державні ботанічні заказники “Бакумівський” (на р. Бакумівка), “Дубина” (біля с. Семенівки в урочищі Дубина) та “Борщівський” (біля с. Борщів), державний комплексний пам’ятник “Вибла могила”(біля с. Семенівка), державний пам’ятник садово-паркового мистецтва минулого століття “Альта” (с. Поділля), державний гідрологічно-орнітологічний заказник “Подільський” (на р. Альті біля с. Поділля). В майбутньому можна створити гідрологічний заказник на річці Сухоберезиця, де ніколи не проводилися осушувальні роботи.

Вода – виключно важливий природний ресурс, який потребує охорони та збереження для сучасних та майбутніх поколінь.


Сторінка - цікавинка для допитливих

Екологічна інформація для учнів

  1. Людині потрібно щодоби близько 10 літрів води. Споживаємо – 2-3 літри, решта утворюється в організмі (слина, шлунковий сік тощо).
  2. Якщо в 1м3 річкової води потрапляє 10 г бензину – ікринки риб та інших водних істот в цьому кубометрі гинуть.
  3. 5г нафтопродуктів затягують плівкою (герметизують) 50 м2 води (кисневий голод, отруєння, особливо ікра, мальки риб).
  4. 1м3 брудних стічних вод може зіпсувати, в середньому, 50м3 чистої води.


Загадка.
  1. Що то воно: у воді водиться,

З хвостом родиться,

А як виростає,

Хвіст втрачає?


Дайте відповіді на запитання
  1. Назвіть шляхи раціонального використання і охорони водних ресурсів Баришівщини.
  2. Що стало причиною зникнення з території рідного краю восьми малих річок? Назвіть ці річки.
  3. З якою метою створюються заповідні території. На вашу думку, в басейнах яких річок Баришівщини варто створити гідрологічні заказники. Чому?

Великий Дідро сказав: “Розплата в усьому світі настає завжди. Є два генеральних прокурори: один – той... хто карає за провину перед суспільством, інший – сама природа”. Прокоментуйте.


§17. Лабораторна робота

Забруднення водойм

У три банки місткістю 1 літр насипано чистий промитий (або річковий) пісок шаром 3-4 см, садимо невеликі акваріумні рослини, наливаємо доверху відстояної води і накриваємо склом, залишивши невелику щілину для газообміну. Коли рослини приживуться (через 10-12 днів) у банку №1 капнемо 4-5 капель нафти, а у банку №2 – 4-5 капель бензину, а у банку №3 не додаємо нічого. Всі банки знизу до половини висоти обгорнемо білим папером. У всіх трьох банках рослини будуть розвиватися по-різному. У банках №1 і №2 вони загинуть, але у банці №1 швидше ніж у №2, оскільки нафта має більш темний колір, а тому, крім того, що не відбувається газообмін, до рослин менше проникає сонячних променів, зелений пігмент хлорофіл руйнується, активність фотосинтезу падає.

Дані спостережень занесено до таблиці:

Дата
Стан рослин
Банка №1
Банка №2
Банка №3




Час посадки рослин, висота рослин












Висота рослин (через 15 днів)












Колір листків (через 10-15 днів)












Висота рослин












Колір рослин









І так до завершення досліду, коли стане абсолютно очевидно, що ріст і стан рослин у банках №1 і №2 значно гірший, ніж у банці №3. На час огляду та вимірювання рослин білий колір з банок знімається.

Цей дослід наочно демонструє, як впливає забруднення нафтопродуктами на стан рослин водойми. Риби та різні водні тварини можуть нормально жити лише в тій водоймі, де є достатня кількість здорових, нормально розвинених рослин, оскільки вони вбивають вуглекислий газ, виділяють у воду кисень, що необхідно для дихання всього живого.


А тепер подумайте і дайте відповіді на запитання:
  1. Якщо водні рослини знаходяться у поганому стані або й зовсім гинуть, як почуватимуться риби, тварини? Чому?
  2. Чи буде забруднена водойма привабливою для відпочинку населення?
  3. Який стан водойм вашої місцевості? Чому?
  4. Ви не раз спостерігали, як часто у ставках, озерах, річках миють машини, велосипеди (на яких теж є мастильні речовини), як у водойму стікає брудна вода із засмічених берегів, ферм тощо. Отже, водойма стає непридатною для користування нею у всіх відношеннях. У яких саме?
  5. Прочитайте уважно вірш Роберта Рождественського і спробуйте його прокоментувати.


Кромсаем лёд,

меняем рек теченье,

твердим о том, что дел невпроворот…

но мы ещё прийдём

просить прощенья

у этих рек,

барханов

и болот,

у самого гигантского

восхода,

у самого мельчайшего

малька…

Пока об этом

думать неохота.

Сечас нам не до этого

пока.

Аэродромы,

пирсы,

и перроны,

леса без птиц

и реки без воды…

Всё меньше – окружающей природы.

Всё больше – окружающей среды.


Основна використана література

  1. Атлас юного тукриста-краєзнавця Київської області. – К: Картографія, 1989.
  2. Братко З.Т., Харченко Н.Ю. Homo sapiens против Homo techocratiens. - Киев: Лыбидь, 1991.
  3. Запорожан З. Екологія в початковій школі. – Кам’янець – Подільський: Абетка, 1999.
  4. Засенко О.Де ж ти, Альто? – Київ: Літературна Україна, 1989.
  5. Геогфічна енциклопедія України в трьох томах. – Київ: Українська Енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1990.
  6. Калашник В. Знають Березанку і Ядлівку. – Баришівка: Баришівські вісті, 1998.
  7. Карп’юк Г.І. Географія Баришівщини. Баришівка, 1995.
  8. Куліш П. Вибрані твори. – Київ: Дніпро, 1969.
  9. Кучер Т.В. Экологическое образование учащихся в обучении географии. – Москва: Просвещение, 1990.
  10. Лога В.В. Голубі очі Землі. – Баришівка: Баришівські вісті, 2004.
  11. Лога В.В. Мала Березанка – Ліва притока Недри. - Баришівка: Баришівські вісті, 2004.
  12. Лога В.В. Сага – окраса Устинової Греблі. – Баришівка: Баришівські вісті, 2004.
  13. Лога В.В. Реквієм загиблим малим річкам.– Баришівка: Баришівські вісті, 2007.
  14. Лога В.В. Холодна Рудка – партизанська річка. – Баришівка: Баришівські вісті, 2004.
  15. Сердюк Т. Вода – джерело життя.- Баришівка: Баришівські вісті, 2004.
  16. Скуратович О.Я. Георгафія – Київ: Зодіак – Еко, 1995.
  17. Технічний звіт. Комплексне використання, охорона та відтворення водних ресурсів в зоні діяльності Трубізького управління меліоративних систем і водного господарства за 2005 р.- Баришівка, 2006.
  18. Фильчагов Л.П., Полищук В.В. Возрождение малых рек. – Киев: Урожай, 1989.
  19. Цимбалюк В.І., Гудима В.М.. Київшинознавство, 9 клас. – Біла Церква: КОІПОПК, 2004.
  20. Шищенко П.Г., Муніч Н.В. Фізична географія України. – Київ: Зодіак – Еко, 2005.
  21. Янко М.Т. Топонімічний словник – довідник Української РСР. – Київ: Радянська школа, 1973.