Водні ресурси Баришівщини

Вид материала

Документы

Содержание Сторінка – цікавинка для допитливих Дайте відповіді на запитання Практичне завдання (для учнів м. Березань) Дайте відповіді на запитання Практичне завдання (для учнів сіл Лук’янівка, Рудницьке, Корніївка, Паришків та Червоноармійське) Дайте відповіді на запитання Практичне завдання (для учнів сіл Лукаші та Корніївка) 12. Практична робота (на місцевості) Сторінка-цікавинка для допитливих.

Подобный материал:

• Програма та Робоча програма навчальної дисципліни " вища математика" (для студентів, 891.5kb.
• Реферат на тему: Мінеральні, водні, земельні, кліматичні ресурси Мінеральні ресурси, 64.68kb.
• Виробничий комплекс Перелік екологічно небезпечних об’єктів > Атмосферне повітря Водні, 3315.65kb.
• Виробничий комплекс Перелік екологічно небезпечних об’єктів > Атмосферне повітря Водні, 2749.43kb.
• Тема трудові ресурси підприємства, продуктивність та оплата праці Питання для теоретичної, 358kb.
• Будівельний комплекс України. Хімічний комплекс України. Лісопромисловий комплекс України., 7.66kb.
• Виробничий комплекс 7 > Перелік екологічно небезпечних об’єктів 7 Атмосферне повітря, 4902.27kb.
• Верховній Раді України III скликання за номером 3415 від 29 червня 1999 року,, 143.2kb.
• Верховній Раді України III скликання за номером 3415 від 29 червня 1999 року,, 142.19kb.
• Ресурси Світового океану І рекреаційні ресурси Ресурси Світового океану, 49.75kb.

Сторінка – цікавинка для допитливих

Назва цієї річечки в історичних документах, матеріалах зустрічається під назвою Березанка, Березна. Назва утворена від слова «береза». Адже в ті часи в долині річки великі площі займали березові гаї.

Назва річки могла бути утворена від назви річки Березань (так називали пониззя річки Недра) як її притоки.

Дайте відповіді на запитання

1. Яке сьогодення річки Мала Березанка?
   
2. Яким чином творчість Тараса Шевченка пов’язана з березанською землею, з річкою Мала Березанка (Березанка)?
   
3. Чи можна зробити так, щоб на території Березані з промисловими, сільськогосподарськими та транспортними підприємствами річка Мала Березанка (Березанка) стала б чистішою?
   
4. Ігноруючи історичні документи, виконком Березанською міської ради перейменував річку Березанку у Малу Березанку. Чи потрібно цю помилку виправляти? Висловіть свою думку.
   

Практичне завдання (для учнів м. Березань)


1.Здійсніть екскурсію до річки Мала Березанка (Березанка) разом з вчителем географії. Проведіть невелику дослідницьку роботу по інвентаризації місцевих водних ресурсів. Заповніть інвентарну картку.

Інвентарна картка

1. Назва водного об’єкта
   
2. Місце знаходження
   
3. Рельєф прилеглої до неї місцевості
   
4. Гірські породи, які складають місцевість
   
5. Характер течії
   
6. Якісні характеристики води:
   
   • колір
     
   • смак
     
   • прозорість
     
   • температура (в порівнянні з поверхнею)
     
7. Як використовуються людиною?
   
8. Який вплив господарської діяльності на стан водойми?
   
9. Які водоохоронні заходи необхідні річці?
   
10. Які заходи здійснює місцева влада по охоронні водних ресурсів річки і які їх результати?
    

2. Прочитайте уважно вірш С.Вікулова. Чи не про сьогодення річки Мала Березанка (Березанка) йде мова? Поцікавтесь у своїх батьків, бабусь та дідусів, як виглядала ця річечка 20 – 40 років тому.


Послушайте!

Речушка вдоль околицы текла.

Негромкая…

Но мы любили, дети,

Её – она ведь первою была

Для нас и, значит

Лучшею на свете.

Сечас в ней всякий хлам,

И ржавь, и слизь

Зелёная, и хвощ болотный вылез…

Как будто люди целью задались

Убить её –

И своего добились.


§10. Річка Бакумівка


Бакумівка – мала річка, що протікає лише по території Баришівського району. Її загальна довжина становить 28,2 км., а площа водного дзеркала – 17 га. Річка Бакумівка бере початок на півночі Баришівського району, неподалік від села Лук’янівка. В різні часи на її берегах виникли й інші села – Рудницьке, Паришків, Корніївка, Червоноармійське. Річка Бакумівка є правою притокою Недри. Її гирло знаходиться північніше міста Березань. Неподалік від села Корніївка річка Бакумівка приймає єдину свою притоку – річку Сухоберезицю. В заплаві Бакумівки існує 6 ставків з площею водного дзеркала 17 га і джерело з цілющою водою “Корніївське”.

Басейн річки має змішане живлення. Роль снігового живлення більша, ніж дощового та підземного. Покривається річка кригою наприкінці листопада, а скресає у другій половині березня.

Води річки відносно чисті, тому місцеве населення використовує воду річки для господарських потреб, для зрошення, рибальства (тут водяться навіть щуки), на річці побудовані шлюзи.

Річка Бакумівка (як і всі річки Баришівщини) потребує проведення водоохоронних заходів – відведення прибережних захисних смуг, в межах яких господарська діяльність людини була б обмежена, санітарних розчисток (викошування водної донної рослинності, розчистку русла від замулення, повалених дерев), берегоукріплення, деревонасадження, підсів трав тощо.

З метою збереження флори і фауни в басейні річки Бакумівки організована заповідна територія – ботанічний заказник “Бакумівський”.


Сторінка-цікавинка для допитливих.

В історичних документах є інформація про те, що річка Бакумівка в минулому мала назву Суха Березанка. Скоріш за все ця назва була утворена від річки Березані (нині Недра), в яку вона впадає. Слово “суха” могло означати, що її водність була значно нижчою від Недри.

Річка Бакумівка могла отримати назву від однойменного хутора, який заснував переяславський полковник Родіон Думитрашко-Райч ще в 1690 році. Назва села можливо пов’язана з тюркським словом “бак”, що в перекладі означає спостерігати, дивитися. Тобто, хутір Бакумівка (нині Червоноармійське) в минулому міг відігравати роль сторожі.

Населені пункти з такою назвою зустрічаються в різних куточках України. Існує версія, що ця назва пов’язана із вирощуванням тютюну “бакун” на наших землях ще в сиву давнину.

Дайте відповіді на запитання

2. На карті Баришівського району покажіть річку Бакумівку, місце її витоку, гирло, притоку.
   
3. Річка Бакумівка – екологічно чиста річка. Які щорічні водоохоронні заходи сприятимуть збереженню і відновленню водних ресурсів цієї річки. Подумайте, як в майбутньому місцеві мешканці можуть використовувати її рекреаційні ресурси?
   
4. Яка версія, щодо походження назви річки, вам найбільше запам’яталася і на вашу думку є більш достовірною.
   

Практичне завдання (для учнів сіл Лук’янівка, Рудницьке, Корніївка, Паришків та Червоноармійське)

Навесні разом з вчителями географії, біології, класним керівником та однокласниками, друзями проведіть в школі екологічний тиждень, акцію “Жива вода - 2007”:

1. Пройдіть берегами Бакумівки і нанесіть на карту місця забруднення, перешкод течії води, складіть карту ґрунтів по її берегах, карту самої річки. Про виконану роботу напишіть реферат, твір;
   
2. Здійсніть екскурсію до джерела “Корніївське”, посмакуйте його чистої освяченої води. Розчистіть джерело, звільніть від тогорішнього листя, опалих гілок, сміття, мулу;
   
3. Побувайте на території ботанічного заказника “Бакумівський”, опишіть рослинний світ заповідної території, порівняйте його з рослинним світом території, які знаходяться під інтенсивним впливом господарської діяльності людини. Свої висновки оформте у вигляді письмової роботи, реферату, звіту чи наукової роботи.
   

§11. Річка Сухоберезиця


Біля Корніївської лісодачі у Бакумівку впадає мальовнича річка Сухоберезиця, яка є її єдиною притокою. Витік починається з джерела, що знаходиться південніше села Бірки на кордоні з Чернігівщиною. Річка протікає в Баришівському районі через села Лукаші і Корніївну. Є лівою притокою річки Бакумівка. Довжина річки 11 км, площа водозбору 73 км², площа заплави 129 га, площа водного дзеркала – 4,9 гектара. За відношенням до Трубежа Сухоберезиця є притокою третього порядку (тобто, річка Сухоберезиця є притокою Бакумівки, річка Бакумівка є притокою Недри, а Недра є притокою Трубежа). Своїх приток річка не має, живиться ґрунтовими, талими і атмосферними опадами. Рельєф басейну рівнинний. Осушувальні меліорації в заплаві річки ніколи не проводились. Високі весняні повені на річці спостерігались в 1917,1931, 1953, 1970, 1971 роках. Русло річки замулене, заросло водною рослинністю, місцями слабо виражене. Під час жаркого і посушливого літа річка пересихає, а досить холодними зимами перемерзає. Сухоберезиця екологічно чиста річка. Тут живуть бобри – тварини занесені до Червоної книги України. В заболоченій заплаві в останні роки збільшилась кількість пернатої дичини. На річці споруджено 5 ставків, площа водного дзеркала яких становить 55.3 га.

Сухоберезиця зі своїми ставками є окрасою села Лукаші. Це село розміщене на обох берегах Сухоберезиці. В селі збереглася церква Архистратига Михаїла, збудована в ХІХ ст. Біля села відкрито археологами давнє поселення часів Трипільської культури.

Сухоберезиця потребує відновлювальних водоохоронних заходів: укріплення берегів, відновлення джерел, розчистки русла, водоохоронні деревонасадження, залуження прибережних захисних смуг, очищення ставків, впорядкування зони відпочинку, обладнання пляжу.


Сторінка-цікавинка для допитливих.

Походження назви Сухоберезиця цікаве і непросте. Прикметник “суха” часто показує, що річка може пересихати в межень, або в посушливі роки.

На думку інших дослідників у гідронімах з прикметниками “суха” або “мокра” перші складові не завжди вказують на наявність чи відсутність води в річці. Наприклад, головна річка більш водоносна, ніж її притока. Тобто, річка Сухоберезиця менш повноводна, ніж Бакумівка, Недра або Трубіж.

В історичних і літературних джерелах зустрічається назва цієї річки – Лукашівка, а на старих картах – Панська Гребля. Місцеві старожили ще звали цю річку Біжучий Рів. Скоріш за все остаточна назва перейшла на притоку від Сухої Березанки (так раніше називали сучасну річку Бакумівку), з часом місцеве населення стало називати цю річку Сухоберезиця. Тобто, ця назва – похідна від Сухої Березанки. У народній пам’яті збереглися назви лукашівських руслових ставків на Схоберезиці: Голінський, Хуторянський, Митращин, Гребля.


Дайте відповіді на запитання

1. Як ви розумієте термін: “Сухоберезиця є притокою третього порядку”.
   
2. Як ви відноситесь до ідеї розвитку в селах Лукаші та Корніївка “зеленого” туризму. Свою відповідь обгрунтйте. Назвіть всі аргументи “за” і “проти”.
   
3. Як ви розумієте вислів Цицерона: “Творіння природи досконаліше творінь мистецтва”.
   

Практичне завдання (для учнів сіл Лукаші та Корніївка)

Разом з класним керівником, вчителем географії та однокласниками здійсніть екскурсію до річки Сухоберезиця. Пригадайте правила техніки безпеки та правила поведінки біля річки. Зробіть фотознімки річки, малюнки. Вивчіть або самостійно складіть невеликий вірш про річку.


Чого це в долині

Простягнена стрічка?

І зовсім не стрічка це, друзі,

А річка.

Хлюпоче й біжить

Все вперед та вперед.

Над нею в долині

Шумить очерет.

М.Пригара


§ 12. Практична робота (на місцевості)


Вимірювання швидкості течії річки. Обчислення витрати води в річці.

Для виміру витрати води (в /сек.) в річці, розіб’ємо гідрометричний створ. Витрати води вираховуємо за формулою:

,

де S-площа живого перерізу річки (),

- середня швидкість течії (м/сек.)

Площу живого перерізу вираховуємо за формулою:

,

де L – ширина річки (м),

- середня глибина (м).

Ширину річки вимірюємо мотузкою або тросом, якщо водотік не ширше 30 м ( річки Баришівщини мають ширину до 30 м).

Глибину річки можна виміряти жердиною або лотом, пересуваючись човном або убрід. На річках шириною до 10 м. проміри робимо через 1 м, при більшій ширині через 2 м. Середню швидкість потоку ми можемо визначити шляхом виміру поверхневої швидкості та використання перехідного коефіцієнта. Заготуємо 10-12 дерев’яних поплавків діаметром 8-10 см. І з берега будемо спостерігати за їх швидкістю на прямолінійній ділянці річища довжиною 30-50 метрів. Зробимо розбивку створів для вимірювання швидкості течії річки і рулеткою виміряємо відстань між верхнім і нижнім створами (L), пусковий створ повинен бути віддаленим від верхнього на 5-15 м. Час проходження кожного з поплавків між верхнім і нижнім створами фіксують секундоміром двоє учнів.

Поверхневу швидкість течії вираховують за формулою:

,

де і - час руху двох поплавків з меншою тривалістю ходу між створами.

Перехідний коефіцієнт () завжди дорівнює 0.7. Отже,




§ 13. Озера і ставки


Окрасою Баришівської землі є місцеві озера та ставки. Яка відмінність між озером і ставком ? Озеро – це природна водойма, а ставок – штучна, тобто створена руками людини.

Баришівська земля багата на ставки. До 1986 року основні водойми району були розташовані в басейнах річок Недри і Малого Супою. Найбільші і найкрасивіші ставки з селами Войкове, Великий Крупіль, Малий Крупіль, Мала Супоївка, Жуківка, Усівка, Софіївка відійшли до новоутвореного Згурівського району. Сьогодні площа водного дзеркала ставків і озер Згурівського району перевищує таку площу в нашому районі в п’ять разів.

Нині в Баришівському районі налічується 49 ставків і озер з площею водного дзеркала 255 га і об’ємом води 3,6 млн.м³. На одного жителя району припадає 40 м² дзеркала водойм, що свідчить про бідність району на водні ресурси.

Найкрасивішими і найчистішими ставками району є руслові ставки в Лукашах, створені на річці Сухоберезиці за допомогою гребель і водоскидів. Площа водного дзеркала їх становить 46 га.

В 1989 році великий ставок (площа 46 га) був побудований у місті Березань на заплаві річки Недра після рекультивації відпрацьованої торфорозробки. Він став окрасою міста, улюбленим місцем відпочинку і любительського рибальства місцевого населення. Сьогодні його необхідно почистити від мулу та водної рослинності.

На старих кар’єрах в заплаві річки Недри біля одноімменого села було прийнято рішення збудувати ставки площею 30 га. Роботи розпочалися, але не закінчилися, так як припинилося їх фінансування.

Одним з улюблених місць відпочинку баришівчан і жителів села Дернівки є ставок, за яким закріпилась назва “земснаряд”. Споруджений він на місці колишньої торфорозробки, має площу 25 га, глибину 4-6 метрів. В майбутньому тут доцільно обладнати пляж, для дітей створити зону купання, адже поряд в дернівському лісі знаходяться дитячі санаторій “Поляна” і оздоровчий табір “Ювілейний”.

Декілька ставків в районі створені після виробки кар’єрів піску і глини біля сіл Коржі, Бзів, Паришків, Веселинівка, Сезенків, Морозівка, Селичівка, Волошинівка.

В майбутньому доцільне спорудження ставків на заплаві річки Альти – таких, як створений у селі Поділля. Каскад ставків можна створити на безіменній притоці річки Недри, де вже побудований мальовничий Климів ставок біля села Садового, відновити ставки на загиблих притоках Недри, які протікали через Лехнівку і Пилипчу. Між селами Хмельовик та Леляки розкинулись плесові озерця зниклої річки Вибла. Тут теж можна створити невеликі ставки.

Природних озер у нашій місцевості небагато. З літературних джерел відомо, що під Семенівкою близько 200 років тому було велике озеро Убоч (Іваники). Озеро Убоч і ставок Великий Супій на той час були найбільшими водоймами на Лівобережжі Середнього Дніпра. Озеро загадково зникло в кінці XIX століття.

Біля села Паришків в урочищі Вовкове болото розташоване мальовниче озеро з однойменною назвою.

Ставки та озера Баришівського району є водними об’єктами загальнодержавного значення. Воду водойм використовують для зрошення, розведення риби і водоплавної птиці, для водопостачання промислових і сільськогосподарських підприємств та побутових потреб.

Озера і ставки району потребують охорони. Скидання стічних вод, отрутохімікатів, мастильних речовин, забруднення вод побутовими відходами людської діяльності тощо поставило малі водойми на межу загибелі. Цього допустити неможливо, адже вони мають помітний вплив на мікроклімат, водний режим прилеглих територій, духовне і фізичне здоров’я людей, життя тварин, птахів та риб. Вони є найкращим місцем відпочинку населення.


Сторінка - цікавинка для допитливих

Загадки

1. Серед села корито

Водою налито,

Біля нього вербичка пухнаста,

І калина гілляста.

І малеча, і дорослі

Часто йдуть до нього в гості.

Чому?


2. Посеред поля лежить дзеркало,

Скло голубе,

А рамка зелена.

Звідти чути шум і стрекіт,

Сплеск і писк, і спів, і щебет.


3. Стоять красуні на воді,

Вінки в них білі й золоті.


Дайте відповіді на запитання

1. Яка існує відмінність між озерами і ставками?
   
2. З якими подіями пов’язане зменшення площі ставків та озер в межах Баришівського району?
   
3. Чи є ставки та озера у вашому або сусідньому населеному пункті? З’ясуйте, як використовують їх воду місцеві мешканці.
   

До яких негативних наслідків призведе забруднення водойм (складіть прогноз, прокоментуйте, наведіть приклади).


§14. Болота, підземні води


Ще в першій половині XX століття землі Баришівщини мали значні площі, покриті болотами. Однією з найбільш заболочених вважалася заплава Трубежа. По обидві сторони річки простягалися 3-кілометрової ширини мілководні болота. Вони живили річку, її притоки та багаточисельні струмки, які ніколи не пересихали. Місцеві болота були багаті на водоплавну птицю, цінні ягоди.

Після осушувальних робіт в районі залишилось 1501 га низинних боліт. Утворюються такі болота в долинах річок та на берегах озер. Живляться переважно підземними водами. Меліорація завдала великої шкоди водним ресурсам Баришівщини. Зникнення боліт спричинило обміління місцевих річок, зниження рівня води в колодязях прилеглих сіл, уповільнення росту дерев, загибелі птахів і звірів, в лісах частіше виникають пожежі, погіршилась якість річкової води, адже болото є природним фільтром, яке очищує воду річок.

Сьогодні болота потребують нашої допомоги. Доцільно було б створити в районі мікрозаповідники та мікрозаказники, де б зберігались рослинність та тваринний світ боліт. Це дасть можливість зберегти малі річки Баришівщини.

Найбільшою цінністю баришівської землі є запаси підземних вод. Підземні води поділяються на ґрунтові та артезіанські.

Ґрунтові води нашої місцевості залягають на глибині від 2 до 7 метрів. Вони не перекриті глинистим горизонтом (водотривким), тому доступні для поверхневих джерел забруднення. Ґрунтові води тісно пов’язані з режимом поверхневих вод. Вони широко використовуються для зрошення та місцевого водопостачання, особливо в селах (колодязі). Потребують охорони від забруднення.

Артезіанські води залягають глибше, ніж ґрунтові: між двома водотривкими шарами, тому є чистими і не містять хвороботворних бактерій. Артезіанські води Баришівського району належать до Дніпровського-Донецького артезіанського басейну, де шар прісних вод має потужність 350-500 м. Населення міста Березані, селища міського типу Баришівки, села Коржі використовують переважно артезіанську воду, яка місцевими водопроводами подається від артезіанських свердловин.

Підземні води в річкових долинах, ярах, балках можуть виходити на поверхню, утворюючи джерела. На джерела наш край багатий.

Цікава історія джерела-криниці: “Недрянське”, яке відроджене жителями села Недри ще з 1802 року. Воно є місцевою святинею, адже вода джерела вважається цілющою і освячується щороку на Водохреще та на Трійцю.

У водозборі річки Трубіж облаштоване джерело-криниця “Сергієво”. Ця криниця викопана поряд з криницею-джерелом,яку до кінця свого життя доглядав безногий інвалід війни з Дернівки Ларіон Васильович Костенко. Вона була знищена під час будівництва асфальтівки.

Джерельну, чисту і освячену воду можна смакувати з джерела “Корніївське”, що знаходиться у водозборі річки Бакумівки, також криниці у хуторі Хлопкові, яка відома ще з дореволюційних часів.

Джерело-криниця “Цілюще” існує в каплиці, яка побудована на честь Святителя Сафронія, вихідця з Березані. В селі Поділля існує джерело-криниця на території Свято-Покровської церкви.

Джерело – це цілюща, чиста вода, це здоров’я нації. Тому наше завдання – збереження чистоти джерел, бережне, дбайливе ставлення до них. Адже вода – це наше життя.


Пам’ятай !

Нема чистішої і смачнішої води, ніж джерельна. Подивись, як схиляються до джерела трави і квіти, кущі і дерева. Вони оберігають його від посухи, захищають від пилових бур. Не скаламуть же і ти джерело! Охороняй його чистоту! Чиста вода – велике багатство.


Сторінка-цікавинка для допитливих.