Водні ресурси Баришівщини
| Вид материала | Документы |
- Програма та Робоча програма навчальної дисципліни " вища математика" (для студентів, 891.5kb.
- Реферат на тему: Мінеральні, водні, земельні, кліматичні ресурси Мінеральні ресурси, 64.68kb.
- Виробничий комплекс Перелік екологічно небезпечних об’єктів > Атмосферне повітря Водні, 3315.65kb.
- Виробничий комплекс Перелік екологічно небезпечних об’єктів > Атмосферне повітря Водні, 2749.43kb.
- Тема трудові ресурси підприємства, продуктивність та оплата праці Питання для теоретичної, 358kb.
- Будівельний комплекс України. Хімічний комплекс України. Лісопромисловий комплекс України., 7.66kb.
- Виробничий комплекс 7 > Перелік екологічно небезпечних об’єктів 7 Атмосферне повітря, 4902.27kb.
- Верховній Раді України III скликання за номером 3415 від 29 червня 1999 року,, 143.2kb.
- Верховній Раді України III скликання за номером 3415 від 29 червня 1999 року,, 142.19kb.
- Ресурси Світового океану І рекреаційні ресурси Ресурси Світового океану, 49.75kb.
Відділ освіти Баришівської районної державної адміністрації
Районний методичний кабінет Баришівської районної ради
Баришівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2
Котвицька Л.І.
ВОДНІ РЕСУРСИ
БАРИШІВЩИНИ
Баришівка
Схвалено науково-методичною радою районного методичного кабінету
Баришівської районної ради
(протокол № 03 від 28 січня 2011 року)
Водні ресурси Баришівщини.
Автор: Котвицька Людмила Іванівна, вчитель географії Баришівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2.
Рецензент: Лисюк Оксана Степанівна, методист районного методичного кабінету Баришівської районної ради.
Котвицька Л.І., 2011
РМК, 2011
Вступ
Століттями люди селилися біля води, яка напувала, годувала, охороняла від ворогів. І сьогодні річка є не тільки окрасою села, міста, а й джерелом водних ресурсів для багатьох галузей промисловості, сільського господарства і транспорту, улюбленим місцем відпочинку людей, а також одним із чинників, що формує клімат.
На малі річки, які переважають в загальній кількості, приходиться найбільший вплив антропогенних навантажень. Це впливає на життя річок, призводить до збіднення водних ресурсів, погіршення якості води, замулення русел і інших негативних наслідків.
Досить часто в наш час можна почути про те, що зникають річки і річечки. Одну випили, заорали, засипали, іншу заховали в трубу, відвели в нове русло тощо. Хто сьогодні може повірити в те, що в минулому річка Трубіж була не тільки повноводною, а й судноплавною. Звідси баржами, кораблями, човнами вивозили торгові люди сіно, зерно, овочі, шкіряні вироби, різні товари. На місцевих базарних майданах відбувалась жвава торгівля.
Якби на Землі не було річок, озер, струмків та джерел, то вона втратила б свій рослинний та тваринний світ. Адже, вода, як і повітря, - необхідна умова життя на землі. Завдяки своїм властивостям вона універсальна. Це незамінний щоденний продукт споживання людини. Підраховано, що за 70-річний вік через її організм проходить понад 50 тонн води. Водночас немає жодної галузі економіки, де б можна було застосувати повноцінний замінник води. Вона використовується в усіх технологічних процесах. Іншими словами, де немає води, там немає й життя. Однак, чи завжди раціонально використовується цей найдорожчий і далеко небезмежний дар природи?
У кожного із нас є “своя річка”. І немає значення яка, великий Дніпро чи маленька Березанка. Чи всі ми розуміємо, яке це багатство – річка? І наскільки вона вразлива? Можна знову побудувати зруйноване місто. Можна посадити новий ліс. Але живу річку, якщо вона помирає, як любий живий організм, відновити заново неможливо.
Останні роки в усьому світі йдуть стурбовані розмови про воду. Вода стає однією з найбільших цінностей Землі. Але коли кажуть: “Дніпро міліє” або “міліє Десна”, не всі розуміють, що ключова проблема лежить на берегах меленьких Березанок і навіть безіменних річечок і струмків – “капілярів” водної системи.
Чому я веду розмову на сторінках цього посібника про Березанки, Бакумівки чи Сухоберезиці? Для того, щоб кожен з нас зрозумів: річок незначних немає! Потрібно берегти кожну краплину чистої води. Це звернення до підлітків, на мою думку, важливе, адже багато бід відбувається сьогодні від незнань, безсердечності та байдужості людей.
Доля води залежить переважно від того, як ми господарюємо на берегах водойм. Річки, струмки, озера, джерела, болота необхідно вважати державною цінністю. Тільки за таких умов ми в спромозі в любу хвилину втамувати спрагу. Адже немає на землі кращого напою, ніж склянка холодної чистої води.
§1. Загальні гідрографічні особливості території
Баришівського району
Водні ресурси Баришівського району – одне з його природних багатств. Річки, озера, болота, струмки, джерела разом утворюють природну гідрографічну мережу рідного краю, яка доповнюється каналами, ставками, що створені людьми. Гідрографічні особливості території району залежать від кліматичних (кількості опадів, випаровування) і геологічних умов, рельєфу, ґрунтів, рослинного покриву, господарської діяльності людини (гідротехнічне будівництво, меліорація, водопостачання).
Водні ресурси Баришівщини формують одна середня річка (Трубіж) завдовжки більш як 100 км і дев’ять малих річок (Альта, Недра, Ільта, Стара Красилівка, Бакумівка, Сага, Холодна Рудка, Сухоберезиця, Мала Березанка) довжиною до і понад 10 км. Загальна протяжність річок району становить 177,2 км, Баришівщина характеризується слабо розвинутою гідрографічною сіткою. Всі річки і струмки належать до басейну Трубежа – лівої притоки Дніпра. Річки рівнинні (перетинають Придніпровську низовину), мають слабозвивисті неглибокі річища, широкі річкові долини, повільну течію. Живлення наших річок мішане: снігове, дощове, підземне. Взимку на всіх річках і струмках утворюється лід, починається льодостав з кінця листопада – початку грудня, а закінчується у 20-х числах березня.
Води річок району використовуються для меліорації, рибництва, рекреації, побутових потреб тощо. Але для забезпечення промислових, сільськогосподарських і транспортних потреб власних водних ресурсів не вистачає, не зважаючи навіть на те, що в Трубіж перекачується з Десни від 7 до 30 млн. кубічних метрів води в рік.
На водозборах десяти річок розміщено 49 ставків і озер загальною площею водного дзеркала 255 гектарів і об’ємом води 3,8 мільйонів кубічних метрів. Найбільше їх на Ільті і Сухоберезиці. Вони є окрасою сільської місцевості, урізноманітнюють ландшафти Баришівщини.
Створено штучні водойми – канали, загальною довжиною 467 км. Їх будівництво пов’язане з меліоративними роботами, які активно проводились в районі за радянські часи.
Після осушувальних робіт в нашому районі залишилося 1501 га. низинних боліт.
Творче завдання: “Чому так кажуть?”
- Всі річки до моря ведуть.
- Великі річки з малих джерел витікають.
- Весна відмикає джерела і річки.
- Вода, що витекла, назад не повернеться.
- Ліс і вода – брат і сестра.
Загадка
Що таке живе і ллється,
Часом і на камінь пнеться,
Як немає – все всихає,
Звір і птиця помирає.
Дайте відповіді на запитання.
- Охарактеризуєте загальні гідрологічні особливості території Баришівського району.
- Покажіть на карті Київської області основні річкові басейни нашого району.
- Як використовує воду річок місцеве населення Баришівщини?
Як ви розумієте вислів Ф.Бекона: “Природу перемагають, лише підкоряючись її законам”.
§ 2. Річка Трубіж
Найбільшою і найповноводнішою річкою Баришівщини є річка Трубіж. Протікає вона в межах Козелецького району Чернігівської області та Броварського, Баришівського, Переяслав-Хмельницького районів Київської області. Трубіж є лівою притокою Дніпра, впадає у Канівське водосховище біля м. Переяслав-Хмельницький. Загальна довжина її 113 км (за протяжністю є середньою річкою). Площа басейну Трубежа становить 4700 км2. В межах нашого району протяжність річки 28 км, площа водного дзеркала 42 га. Бере початок Трубіж з болота поблизу с. Петрівське, тече Придніпровською низовиною. Має коритоподібну долину, ширина якої до 3.5 км, а глибина до 10 метрів. Заплава річки плоска, завширшки 500-600 м, меліорована. Річище слабо звивисте, майже на всьому протязі відрегульоване, ширина його до 15 метрів. Верхня течія Трубежа сполучається каналом з річкою Остер, звідки за допомогою насосних станцій перекачується вода з Десни. З 1974 р. нижня частина Трубежа перекрита захисною дамбою від р.Дніпро у зв’язку з наповненням Канівського водосховища. Стік Трубежа перекидається у водосховище за допомогою насосної станції потужністю 85 м3/с. Похил річки незначний – 0.26 м/км. На Трубежі збудовано 19 шлюзів. Замерзає Трубіж наприкінці листопада – на початку грудня, а скресає в другій половині березня. В заплаві Трубежа створено 15 ставків, площа водного дзеркала яких становить 78.3 га.
Згадується Трубіж в різних історичних документах. Так, в Описах Київського намісництва 70-80-х років 18 століття читаємо: “Плавно тече Трубайло межи пологих берегів болотами і луками, ширину має 1-3 км, а глибину лише 1.5- 2.5 м; стоїть на ньому багато гребель з водяними млинами, водяться щуки, соми, лини, язі, карасі, окуні, лящі, судаки, плітки, в’юни… ”
Сьогодення Трубежа інше. До втручання меліораторів у природний комплекс річки Трубіж з обох боків русла тягнулись 2-3-кілометрової ширини мілководні болота, а за ними йшли прекрасні луки завширшки 4-5 кілометрів. Села, розташовані вздовж обох берегів річки, повністю забезпечували сіном і колгоспні ферми, і худобу в підсобному господарстві, а Трубіж ніколи не пересихав. В ньому було багато прісноводної риби. Та ось в сімдесятих роках з’явились меліоратори, порізали береги річки каналами. Висохло болото. Висохли канали. А в руслі річки ледь жевріє водичка. На десятки кілометрів простяглися вздовж течії річки десятки тисяч гектарів землі, які колись годували людей багатьох сіл. Тепер вони вкриті купиною та кущиками низькорослого верболозу. Тяжко і сумно дивитися на цю картину знущання над землею, над природою.