Застосування біологічних методів боротьби з хворобами І шкідниками культурних рослин
| Вид материала | Документы |
- Реферат по темі роботи : "Реалізація продуктивного потенціалу культурних рослин, 83.55kb.
- Програма вступних фахових випробувань за спеціальністю «фізіологія рослин» освітньо-кваліфікаційний, 164.35kb.
- Реферат на тему Вчення про походження рослин І тварин, 77.89kb.
- Робоча навчальна програма предмет: Біофізика Спеціальність: 070400 бакалавр витяг, 94.92kb.
- В. В. Решітько Застосування нестандартних форм та методів діяльності на урок, 870.04kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни наказ, 586.9kb.
- " Підвищення якості та продуктивного потенціалу культурних рослин на основі фізіолого-, 79.54kb.
- Реферат на тему: Лікарські рослини, їх поширення І застосування, 34.46kb.
- Біомоніторинг, 72.09kb.
- Охорона рослин народами світу”, 99.9kb.
3.4. Дослідження явища алелопатії на присадибній ділянці
Мета: встановити ефективність взаємного впливу рослин при вирощуванні їх у спільних посадках.
Обладнання: 50 насінин спаржевої квасолі сорту «Блаухільде», по 25 кущів розсади помідорів сорту «Забава», молоді кущі клематисів Жакмана.
Об’єкти дослідження: Квасоля спаржева сорт «Блаухільде», витка високоросла (до 3м) однорічна рослина, має міцні стебла, великі трійчасті листки, якраво-фіолетові квіти; боби довгі, блискучі, фіолетові 15-20см завтовшки. Має гарний декоративний вигляд, швидко вступає в період цвітіння і плодоношення. Боби у молодому віці (7-10 день після появи зав’язі) містять багато білків.
Помідори сорту «Забава» − високорослі, плоди темно-червоні, солодкі.
Клематис Жакмана – велика рослина з яскраво-пурпуровими квітами, цвіте із середини літа до осені, краще росте на родючому вологому ґрунті, що не перегрівається. Потребує мульчування ґрунту.
Тривалість дослідження: квітень-жовтень 2010р.
Табл. 3.4.1. Вплив спаржевої квасолі на стан помідорів
| № п/п | Об’єкти досліджень | Ділянка №1 | Ділянка №2 |
| 1 | Видовий склад | Спільна посадка 25 кущів помідорів сорту «Забава» та квасолі сорту «Блаухільде». Відстань між помідорами 60см, у ряді – 80см. Квасоля висаджена на глибину 4см по периметру грядки на відстані 15см одна від одної | Помідори сорту «Забава» 25 рослин: у ряді – 60см, міжряддя – 80см. Висота шпалери – 2м |
| 2 | Стан рослин | Темно-зелені, міцні стебла, середня висота 1,75м, листки чисті, без розривів і видимих пошкоджень | Середня висота рослини 1,5м. Є пошкодження листя під дією вітрі та сонячних опіків |
| 3 | Умови зростання | Квасоля створила живу кулісу, що виконує функцію «зонтика». t° нижча на 3°С, ґрунт збагачений сполуками N завдяки кореневим бульбам | Температура вища, більше світла, відсутні пориви вітру |
| 4 | Цвітіння | Рясне, в середньому по 6-8 китиць на рослині; пилок зберіг схожість завдяки більш оптимальній температурі | Менш рясне, 4-5 китиць, запилення відбулося слабше , при високій t° пилок став стерильним |
| 5 | Врожайність | Вища через покращення запилення та запліднення, надходження більшої кількості нітрогенних сполук | Нижча через проблеми із запиленням та пошкодженням рослин під дією вітру і сонця |
24
Табл. 3.4.2. Вплив квасолі на стан клематисів
| № п/п | Об’єкт досліджень | Посадка №1 | Посадка №2 |
| 1 | Видовий склад | Спільна посадка 3 кущів клематисів Жакмана та стручкової квасолі сорту «Бетільде» н відстані 80см | 3 кущі сорту Жакмана віком від 3 років |
| 2 | Умови зростання | Квасоля розвивається раніше за клематис і першою освоює опору, затіняє ґрунт, зменшуючи температуру та збагачуючи його білками. Створюється жива куліса з оптимальними умовами існування | Рослини отримують більше світла, але швидше нагрівається ґрунт, втрачається волога , вплив вітру відчутний |
| 3 | Цвітіння | Рясне, всі кущі вкриті великою кількість квітів, тривале: з 15 червня до 15 жовтня 2010 року | Пізніше на 10 днів початок і коротше на 7 днів. Менш декоративний вигляд |
| 4 | Стан рослин | Міцні жовті стебла, висота 2,5м. Чисте листя, відмінний стан | Рослини заввишки до 2м; потребували більше догляду (полив, підживлення) |
Висновки:
- Квасоля, створюючи живу кулісу, захищає овочеві та декоративні рослини від сонячних опіків, насичує ґрунт азотом. На рослині сорту «Бетільде» багато квітів, що приваблює комах-запилювачів. Створені умови і для запилення рослин-сусідів.
- Коренева система рослин, що зростають поряд із спаржевою квасолею, розвивається у комфортних умовах, отримує більше органічних сполук.
- Досліджувані рослини «дружать» із квасолею, відчувають її корисний вплив. Нові пагони клематисів часто прикріплюються не за металеву огорожу, а за пагони квасолі.
- За короткий час утворюється ціла екосистема, що характеризується здоровим мікрокліматом, високим врожаєм та гарним настроєм господаря.
25
ВИСНОВКИ
1. Застосування настоїв, відварів, біопрепаратів є ефективними засобами догляду за культурними рослинами на присадибній ділянці.
2. Для приваблювання тварин-ентомофагів рекомендуємо збільшити кількість нектаро- і пилконосів на ділянці
3. При вирощуванні розсади, догляді за культурними рослинами слід використовувати біопрепарати як ефективні замінники хімічних засобів.
4. При створенні спільних насаджень рослин враховувати явище алелопатії, підбираючи рослини таким чином, щоб вони захищали одна одну від шкідників.
5. Для гарантії захисту рослин протягом всього вегетаційного періоду і попередження поширення хвороб, бактерій та грибів проводити позакореневий обробіток вегетуючих органів розчином фітоциду.
6. Застосовувати біопрепарати не лише для догляду за рослинами, і й для знезараження та покращення складу ґрунту.
7. З метою покращення міцності стінок рослин, надання їм своєрідного «імунітету», рекомендуємо застосовувати настій хвоща польового.
26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Биология. Большой энциклопедический словарь. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1998.
2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екологічних знань. – К.: Либідь, 2000. – 334с.
3. Брайон О.В. Фізіологія рослин для допитливих. – К., 2003.
4. Велика енциклопедія школяра. Гол. редактор Я. Слабошпильська. Технічний ред. Л. Аленіна – К.: Махаон – Україна, 2000р. – 255 с.
5. Велика шкільна енциклопедія / Пер. з англ. У.В. Сапциної, А.І. Кіма, Т.В. Сафронової та ін. – М.: ТОВ Росмэн-Пресс,2003. – 668 с.
6. Верещагін Л. Болезни и вредители овощных культур. – К.: ТОВ Юнівесш Медіа. 2009р. –250с.
7. Воробьева Р. Комнатные растения. – М.: Внешсигма, 2001.
8. Єлін Ю.Я., Івченко С.І. Шкільний визначник рослин. – К.: Радянська школа. 1978р. –359с.
9. Гросся З. Вайсмантель Х. Химия для любознательных. – Л.: Химия, 1985. – 528 с.
10. Жоголева В.Г. Цветы. – К.: Урожай, 1981.
11. Заверуха Б.В. У світі рослин. – К.: Урожай. – 1980. – 165с.
12. Кархут В.В. Ліки навколо нас. – К.: Здоров’я. 1978р. – 229с.
13. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля. – К., 2006. – 359с.
14. Мердух І., Дутчак А., Сітник А. Овочівництво на навчально-дослідних ділянках. // Біологія. – 2005. – №29. – с. 1-20.//
15. Николаенко Н.П. Справочник цветоводства. – М.: Колос, 1971.
16. Панова Л.С., Протопопова В.В. Весняні рослини. – К.: Рад. шк., 1987. – 160 с.
17. Рейвн П., Эверт Р., Айкхорн С. Современная ботаника: В 2-х т. Т. 2. – М.: Мир, 1990. – 344с.
18. Ренколь П.А. Физиология растений с основами микробиологии. – М.: 1965.
19. Современная энциклопедия. Сад и огород: 1000 замечательных советов садоводу и огороднику. – Донецк.: ООО ПКФ,, БАО ”, 2005. – 608 с.
20. Тавлинова Г.К. Цветы в комнате и на балконе . – Л.: 1980р.
21. Федорова Г.В. Практикум з біохімії для екологів. Навчальний посібник. – К.: КНТ. 2007р. – 285с.
22. Хачанян Е. Комнатные растения. – М.: Внешсигма, 2000.
23. Хессайон Д.Г. Все о болезнях и вредителях растений. – М.: Кладезь – Букс, 2004. –255с.
24. Хессайон Д.Г. Все о комнатных растениях. – М.: Кладезь – Букс, 2001.
25. Хессайон Д.Г. Все об овощах. – М.: Кладезь – Букс, 2004. –264с.
26. Юхимчук Д.Ф. Комнатное цветоводство. – К.: Урожай, 1985.
27. Яришева Н.Ф. Природа України. – К.: Вища школа. 1995. – 334с.
Додаток А
| № | Назва настою | Спосіб приготування | Проти яких шкідників |
| 1 | Настій тютюну звичайного | 400гр тютюну заливають 10л води і настоюють протягом 2 діб. 1кг відходів тютюну заливають 10л води і настоюють 2 доби. При обприскуванні розводять водою(1:2) і додають 40г мила | Попелиць, вогнівки, пильщиків |
| 2 | Настій чорнобривців | Пів відра подрібнених рослин заливають доверху водою, настоюють 2 доби і додають 40гр мила | Попелиць |
| 3 | Настій картоплі | 1,2кг свіжих, або 600-800гр сухих пагоні настоюють в 10л води 4 години, проціджують і додають 40гр мила. Обробку проводять ввечері | Попелиць, павутинного кліща, совки, молі |
| 4 | Настій кульбаби лікарської | 00гр подрібнених коренів, або 400гр свіжого листя настоюють в 10л води протягом 3 годин, додають 40гр мила. Використовують свіжоприготовленим | Попелиць, кліщів, мідяниць |
| 5 | Настій цитрусових | 1кг дрібно подрібнених шкірок лимонів, апельсинів або мандаринів заливають водою у трилітровій банці, настоюють 5 діб, проціджують. Для обприскування беруть 100гр настою і 40гр мила на 10л води. Концентрат добре зберігається в закритій посудині у темному приміщені | Попелиць, кліщів, трипсів |
| 6 | Настій лусок цибулі | 200гр сухих лусок цибулі заливають 10л гарячої води і настоюють 2 доби. Проціджують, розводять водою (2л настою на 10л води), додають 30гр мила і цим розчином обприскують рослини | Попелиць, павутинного кліща |
| 7 | Ромашка аптечна | 1кг сухої сировини настоюють в 10л гарячої води протягом 12 годин, фільтрують. Перед використанням розводять водою у 3 рази і додають 40гр мила на 10л розчину | Попелиць, павутинного кліща, листогризучих гусениць |
Додаток Б
Відвари рослин з інсектицидними властивостями
| № | Назва відвару | Спосіб приготування | Проти яких шкідників |
| 1 | Помідорний відвар | Відбирають здорову зелену масу. 4кг подрібненої сировини заливають 3л води, кип’ятять на слабкому вогні 10хв. Відвар настоюють, проціджують, доводять об’єм до 10л і додають 40гр господарського мила | Міль, кліщі, клопи, блішки, білан капустяний |
| 2 | Відвар тютюну | 400гр подрібненого сухого, або 8кг сирого тютюну, настояного протягом доби, кип’ятять 2 години, зливають у скляний посуд і щільно закривають. Перед використанням розчин розводять водою у відношенні 1:2 та додають 40гр мила | Попелиця, мідяниця, дрібна гусінь |
| 3 | Відвар блекоти чорної | 3кг свіжої, або 2,5 прив’яленої зелені кип’ятять у невеликій кількості води протягом 2 годин, проціджують, добавляють воду до об’єму 10 літрів та додають 30-40гр мила | Білан капустяний, гусениці |
| 4 | Відвар полину гіркого | 1кг прив’яленої зелені прокип’ятити 15хв у невеликій кількості води, процідити, добавити води до об’єму 10л та додати 4огр мила | Листогризучі гусениці |
| 5 | Тисячолітник | 800гр сухої надземної маси заливають 10л води, кип’ятять на невеликому вогні 30хв, проціджують. Перед використанням розбавляють водою в 3 рази і додають 40гр мила на 10л розчину | Листогризучі гусениці, личинки пильщика |
Додаток В
Поради до заготівлі сировини для приготування препаратів
1. збирати надземну частину рослин краще у фазі початку цвітіння або під час самого цвітіння;
2. збирати інсектицидні рослини необхідно у суху, ясну погоду, коли роса зовсім висохне. Хворі рослини, почорніле листя та стебла не використовують. Корені, цибулини ретельно очищають від землі і промивають у холодній воді;
3. сушать рослини одразу після збирання, не даючи їм залежуватися. Сушити потрібно у затінку, розкладаючи тонкими шарами або розвішуючи на мотузках. Чим швидше рослини висохнуть, тим більше збережеться в них діючої речовини;
4. зберігати висушені рослини необхідно в сухому, прохолодному і добре провітрюваному приміщені;
5. термін зберігання рослинної маси – один рік, коренів, насіння і плодів – два роки;
6. рослинну сировину при приготуванні настоїв та відварів подрібнюють на грубі частини, після настоювання або кип’ятіння рідину відціджують через подвійний шар марлі;
7. відвари зберігають токсичність 1-2 місяці, якщо їх зберігати у щільно закритому посуді, у прохолодному приміщені. Відвари можна готувати концентрованими, а перед використанням відповідно розводити водою;
8. для кращого прилипання настою і відвару і підсилення їх дії на шкідників і хвороби у розчин додають небагато зеленого (калійного) мила тільки перед самим обприскуванням і добре розмішують;
9. перед масовим застосуванням відварів та настоїв їх необхідно перевірити.
Додаток Г
Захисники культурних рослин
| № п/п | Назва рослини | Кого захищає | Від кого захищає |
| 1 | Цибуля ріпчаста | Капуста,помідори, морква,троянди, суниці. | Борошниста роса, відганяє довгоносиків, кліщів, попелицю |
| 2 | Часник звичайний | Картопля, огірки, помідори, суниці, капуста. | Хрущик японський, клопи, павутинний кліщ |
| 3 | Редька посівна | Помідори, огірки | Оберігає від листоїда, павутинного кліща |
| 4 | Помідори їстівні | Баштанні,спаржа, капустяні | Медуниці, попелиці, вогнівки |
| 5 | Боби, квасоля, горох | Городні насадження | Відлякують дротяників, ділянки з бобами обходять кроти |
| 6 | Коріандр посівний | Троянди | Відганяє гризунів, захищає троянди від попелиць |
| 7 | Петрушка | Плодові дерева | Відганяє шкідників, її бояться мурахи—посібники попелиць |
| 8 | Помідори | Захищають аґрус і смородину | Проти листогризучих комах(капустяний білан, совки) |
| 9 | Картопля(свіже бадилля) | Капуста | Капустяний білан, павутинний кліщ |
| 10 | Горох посівний Квасоля городня | Сіють по картоплі або поруч з картоплею | Відлякує колорадських жуків |
| 11 | Кріп посівний | Більшість городніх культур | Відганяє шкідливих метеликів, клопів |
Додаток Д
Застосування рослин з захисними властивостями на присадибній ділянці
Часник посівний
Allium Tativum
Часник посівний – це середньо вибаглива, дворічна рослина родини Цибулевих, яку почали вирощувати близько 6000р тому. Рослина містить ефірну олію, що є причиною сильного та стійкого запаху, та проявляє бактерицидні властивості.
В головці часнику містяться білки, жирні і ефірні олії, фітонциди та інші речовини. Сильні протимікробні властивості часнику були відкриті Луї Пастером. Від інших рослин, що містять фітонциди, часник різниться тим, що тривалість його дії при подрібнені зубчиків сягає 12 діб. Фітонциди інших рослин діють хвилини, або ж кілька годин. [25, 215]
Проти грибкових хвороб добре допомагає часникова настоянка. Вона покращує стійкість рослин до хвороб, позитивно впливаючи на клітинні стінки. Такі ж властивості має часниковий відвар.
Хвощ польовий
Eguisetum arvense
Багаторічна трав’яниста рослина 10-40см заввишки з бурувато-чорним кореневищем, на якому часто є бульбочки. Стебла 2 видів: спороносні з’являються рано навесні, соковиті, червонувато-бурі, закінчуються яйцевидно-циліндричними колосками; літні стебла – жорсткі (багаті на кремнієву кислоту), яскраво-зелені, розгалужені з багатогранними, спрямованими вгору, гілочками. Верхівки стебел гілочок спороносять у березні-квітні. Добре розмножуються вегетативно. Росте на полях, кислих ґрунтах, луках, поблизу канав, на берегах рік. Рослина лікарська, фарбувальна, отруйна.
Додаток Е
Корисні зоофаги присадибної ділянки
Золотоочка звичайна
Chrysopa carnea Steph
Комаха ніжно-зеленого або жовто-зеленого кольору з видовженим тілом, великими сітчастими крилами та випуклими блискучими золотистими очима, розмах крил до 40мм. Золотоочки літають переважно в сутінках, їх приваблює світло. Зимує доросла комаха в приміщеннях, щілинах будинків, тріщинах кори дерев, рослинних залишках та інших сховках. Навесні імаго літає, коли добова температура повітря сягає 10°С. Живляться нектаром та пилком раньовесняних квітів, цукристими виділеннями попелиць. Яйце розміщує на листках, молодих пагонах, між колоніями попелиць невеликими групами. За добу самка відкладає до 60 яєць, а протягом життя – до 400.
У личинок добре розвинені грудні ноги, тіл вкрите горбиками з щетинками. Верхні і нижні щелепи серповидно загнуті і зазубрені на кінцях, в середин є жолобки, що утворюють порожнисту трубку. Через неї личинка всмоктує рідку їжу. Проколюючи тіло жертви, вона вводить в нього ферменти слинних залоз та отруту, яка паралізує рухи жертви.
Живляться личинки переважно попелицями, але можуть висмоктати яйця й молодих личинок різноманітних комах та кліщів. Вони ненажерливі, швидко рухаються. За період свого розвитку личинка знищує до 60 попелиць, а протягом дня – 50 дорослих особин червоного яблуневого кліща. перетворюється на лялечку в щільному білому коконі на листках або стеблах рослин. Розвиток від яйця до дорослої комахи становить 60 днів. Золотоочка дає за літо 2-3 покоління.