Застосування біологічних методів боротьби з хворобами І шкідниками культурних рослин

Вид материалаДокументы

Содержание


2.5. Характеристика найбільш поширених біопрепаратів
2.6. Біологічні помічники у догляді за культурними рослинами
Зоофаги (ентомофаги)
2.7. Приваблювання тварин-ентомофагів на присадибну ділянку
2.8. Використання явища алелопатії при захисті рослин
2.9. Застосування лікарських рослин та бур’янів як засобів захисту від шкідників і паразитів
У II розділі встановлено
Розділ iii. практичні дослідження ефективності біологічних засобів захисту культурних рослин на присадибній ділянці
Об’єкти дослідження
3.2. Дослідження впливу трави хвоща польового на стан овочевих та декоративних рослин
Умови досліду
Приготування розчину
Об’єкт спостережень
3.3. Дослідження ефективності проростання насіння перцю болгарського при застосуванні біопрепаратів
Об’єкти дослідження
Подобный материал:
1   2   3   4

2.5. Характеристика найбільш поширених біопрепаратів

Велике значення для отримання здорової, екологічно чистої продукції овочевих культур має застосування біологічних препаратів, створених на основі мікроорганізмів-антагоністів або продуктів їх життєдіяльності. При вирощуванні

13

овочів у теплицях застосування хімічних засобів захисту не лише недопустимо, а й заборонено діючим законом України «Про пестициди і агрохімікати…» . Біологічні препарати нешкідливі для людини, навколишнього середовища, комах-запилювачів. Вони не накопичуються у вирощеній продукції, не є токсичними.

Фітоцид – створений людиною на основі ґрунтової бактерії Bacillus subtilis. Він має добре виражені дезінфікуючі і захисні властивості, підвищує опірність рослин до дії збудників багатьох бактеріальних і ґрунтових хвороб, таких як парша, фітофтороз, чорна ніжка, коренева гниль, борошниста роса та інші. Цей препарат по ефективності не поступається хімічним засобам захисту , а у більшості випадків є ще більш ефективним. Його застосовують для знезараження ґрунту, передпосівного обробітку насіння бульб, цибулин, коренебульб. Рослини, які вирощувались із застосуванням даного препарату, мають краще розвинену кореневу систему, більшу вегетативну масу, темно-зелене забарвлення листкового апарату. Це пояснюється наявністю у препараті фітогормонів, амінокислот, вітамінів, які підвищують схожість насіння та енергію і проростання. Під час обробки спори бактерій, що входять до складу фітоциду, заселяють тканини рослини, перешкоджають розвитку хвороботворних бактерій та грибків, створюючи імунітет на весь період вегетації. Норми витрат: обприскування – 5-10мл на 5-10л розчину (картопля, буряк, цибуля), 10-20мл на 5-10л розчину (плодові дерева). Обприскування проводять в похмуру погоду або ввечері.

Триходермін препарат, виготовлений на основі гриба-антагоніста Trychoderma lignorum. Гриби цього роду здатні зупиняти розвиток багатьох мікроорганізмів шляхом повного паразитування, конкуренції за субстрат, виділення ферментів, антибіотиків та інших біологічно активних речовин. Речовини, що виділяє гриб, пригнічують розвиток збудників таких хвороб як фузаріозне в’янення, біла та сіра гниль, коренева гниль. Ці гриби здатні підвищувати активність клітинного соку рослин, що сприяє опірності до хвороб. Дрібні гіфи обплітають грибницю патогенного гриба, порушуючи її будову, обмін речовин, і призводять до загибелі антагоніста. Триходермін успішно застосовують для захисту помідорів, огірків,

14

перцю та інших культур. Препарат застосовують кількома способами: шляхом обробки насіння за 1-2 дні до посіву; внесенням в ґрунт парників і теплиць з розрахунку 20-25 мг/м2; внесенням у лунки при висаджуванні розсади; обприскування рослин під час вегетації і поливу рослин робочою суспензією. В результаті використання препарату захворюваність рослин знижується на 75-90%, а врожайність зростає на 15-25%.

Азотофіт – це біоактиватор, що підвищує схожість насіння, стимулює розвиток кореневої системи, покращує мінеральне живлення рослин, виявляє властивості стимулятора росту. Препарат зміцнює імунітет і покращує стійкість до хвороб та дії абіотичних факторів, фіксує молекули азоту із повітря і постачає його рослинам. Складові препарату прискорюють цвітіння та дозрівання врожаю, підвищують товарні показники продукції, зменшують дози внесення азотних добрив та витрати на протруєння насіння. Дія азотофіту є більш ефективною при комплексному використанні з ліпосамом та фітоцидом. Розроблені суміші для догляду за кімнатними рослинами та квітами, для овочів, фруктів та ландшафтних насаджень.


2.6. Біологічні помічники у догляді за культурними рослинами

У шкідників культурних рослин відомо багато природних ворогів. Це хижі й паразитичні комахи і кліщі, павуки, комахоїдні птахи, летючі миші, їжаки, ящірки, мікроорганізми – гриби, бактерії та віруси. Чисельність видів, що завдають шкоду культурним рослинам, не перевищує четвертої частини їх загальної кількості. Стільки ж, тобто 25%, нараховується природних ворогів шкідників, а інші – це нейтральні види, що спрацьовують як стабілізатори. Застосування біологічних помічників для захисту рослин та врожаїв від шкідників відомі з сивої давнини. Тисячу років тому садівники Південно-Східної Азії переселяли хижих мурах виду екофіла в сади для захисту цитрусових культур. Але пройшло досить багато часу до того моменту, коли біологічний метод боротьби набув статусу наукового. В його основі лежать знання про харчові взаємозв’язки природних ворогів та шкідників і хвороб рослин. В Японії у спеціальних лабораторіях вирощують сонечок та

15

випускають поблизу садів. В США у 40-50х роках минулого століття існували робочі артілі, що займались збором сонечок, що зимували в горах. Їх складали у мішки по 9кг (близь 80 тисяч особин) і зберігали при температурі 4-6°С. Влітку комах із задоволенням купували фермери, які не використовували на своїх полях отрутохімікати. Відомо, що лише у штаті Вашингтон в 1946р садоводи використали

для захисту рослин 5 тон сонечок. За типом живлення комахи поділяються на фіто- та зоофаги. Перші харчуються різноманітними рослинами та їх складовими.

Зоофаги (ентомофаги) поділяються на дві групи: хижаки і паразити. Хижі комахи вбивають свою жертву або призводять до її загибелі протягом короткого часу. На присадибних ділянках найчастіше зустрічаються сонечка, золотоочки, жужелиці (туруни), мухи-дзюрчалки (додаток 6). Хижий спосіб життя ведуть і дорослі комахи (імаго), і їх личинки. У лабораторіях тепличних комбінатів розмножують ентомофагів. Так, для боротьби з павутинним кліщем використовують хижого кліща фітосейулюса, в боротьбі з попелицями – хижу галлицю афідимізу та золотоочку звичайну, з білокрилкою – ентопатогенні гриби вертіциліум та амерсонію, паразита енкарназію. Взаємовідносини між деякими комахами призвели до використання одного виду іншим, тобто до паразитизму. Серед комах відомі ендопаразити та ектопаразити. Личинки зовнішніх паразитів живляться вмістом тіла господаря через рани, що виникають при проникненні ротового апарату. Паразити використовують тіло хазяїна для живлення, розвитку, що призводить до його поступової загибелі. Внутрішні паразити крім живлення та розвитку використовують хазяїна і як середовище існування. Завершивши свій розвиток, різні види ендопаразитів покидають тіло хазяїна в стадії личинки або дорослої форми. Дорослі імаго ведуть вільноживучий спосіб життя, живляться пилком, нектаром. Таке харчування продовжує їх життя та плодючість. Дорослі комахи зайняті пошуком хазяїна для свого майбутнього потомства. У паразитичних видів виробився ряд пристосувань до свого хазяїна в будові тіла, функціях та поведінці. Паразитичний спосіб життя ведуть їздці (додаток 7). Паразитичні та хижі комахи за ступенем спеціалізації поділяються на вузькоспеціалізовані та всеїдні групи.

16

Представники першої групи адаптовані до живлення 1-2 близькими видами, а другої – великою групою комах із різних рядів. Серед паразитів відомі первинні, що існують за рахунок рослиноїдних комах, та вторинні, що живляться личинками або лялечками первинних паразитів. Захворювання та загибель комах викликають й різноманітні мікроорганізми: бактерії, гриби, віруси. Для боротьби з листогризучими шкідниками н їх основі виробляють біопрепарати. Найбільш широко для захисту овочевих культур та деревних порід застосовуються препарати на основі різноманітних варіантів кристалоутворюючих спорових бактерій – бітоксибацилін та лепідоцид. Корисні мікроорганізми застосовують і проти грибкових хвороб рослин. Так виник різновид біологічного методу – мікробіологічний спосіб захисту культурних рослин від шкідників і хвороб. Так препарати, що містять вірус гранульозу, ефективно вбивають гусінь яблуневої плодожерки на протязі тижня не впливаючи на інших комах (бджіл), птахів, домашніх та диких тварин. Гусінь хворіє на гранульоз при поїданні листя, що оброблене препаратом. Дерева слід обприскувати при перших появах яєць, коли гусінь ще не встигла потрапити у плоди. Аналогічну дію проявляє і бітоксибацилін, розроблений на основі бактерії Bacillus Tburingiensis.


2.7. Приваблювання тварин-ентомофагів на присадибну ділянку

Тварини ентомофаги приносять велику користь, знищуючи шкідників і паразитів протягом всього вегетаційного періоду розвитку культурних рослин. Велику групу серед них становлять власне і самі комахи, представники рядів двокрилі, твердокрилі, бабки та інші. Особливу користь приносять личинки, які для свого розвитку потребують білкового харчування і тому ведуть хижацький спосіб життя. Дорослі імаго переважно живляться пилком та нектаром різних груп рослин. Використовуючи біологічні особливості розвитку, а саме забезпечивши достатнє харчування, ми можемо збільшити кількість корисних комах-ентомофагів на присадибній ділянці. З цією метою слід застосовувати наступні заходи: збільшити кількість рослин з групи нектаро- та пилконосів; залишити частину ділянки у

17

незмінному природному стані, заселену дикоростучими травами; створити сприятливі умови для росту і розвитку таких тварин. Гарними нектаро- та пилконосами є овочеві, пряні та декоративні рослини. З овочевих рослин слід збільшити посадки рослин родини зонтичних, а саме кропу, кмину, насінників моркви, оскільки ними часто живляться мухи-сирфіди. З пряних рослин слід вирощувати базилік, м’яту перцеву. З декоративних рослин гарними пилконосами є лаванда вузьколиста, резеда запашна, коров’як великий, довголистий, фіолетовий, котовник та інші. Ці рослини не лише є окрасою саду, а й джерелом живлення корисних ентомофагів (додаток 8). Дикоростучі рослини на присадибній ділянці створюють умови для перебування дорослих імаго, місце їх відпочинку та розвитку. Такими рослинами є кропива жалка, зеленчук жовтий, лопух великий та інші. З метою приваблювання бабок та земноводних слід створити невеликі штучні водойми, обсаджені вологолюбними рослинами, залишити купи хмизу, великі камені у затінених місцях. Поселяючись серед купи камінців, сухого листя або між складених дров, тварини стають помічниками у догляді за садом. В таких непомітних кутках знаходять прихисток жаби, землерийки, їжаки. Гниючі компостні кучі приваблюють земноводних, а груди хмизу – їжаків. В’язанка сухих порожнистих стебел стане ідеальною зимовою квартирою для сонечок. Поява годівниць з зимовий період дасть можливість привабити до саду синиць, повзиків, дятлів, горобців з навколишніх лісопосадок. Чекаючи на поживу в годівницях птахи очищають дерева від яєць совок, лялечок щитівок, що залишились з осені на гілках.


2.8. Використання явища алелопатії при захисті рослин

Алелопатія – взаємний вплив рослин, що входять до складу фітоценозу, зумовлений виділенням ними в навколишнє середовище фізіологічно активних речовин. Кількість і склад речовин (алкалоїди, глікозиди, терпени, що входять до складу ефірних олій, дубильні речовини тощо), що виділяються у повітря, ґрунт,воду, залежать від виду органа, фізіологічного стану рослини, умов зростання. Термін «алелопатія» запровадив 1937 року німецький вчений Г. Моліш.

18

Найбільше значення мають летючі речовини, що потрапляють у повітря. До них відносять фітонциди та коліни. Біологічно активні речовини, що здатні знищувати чи пригнічувати ріст та розвиток мікроорганізмів, належать до фітонцидів. Однак провести чітку межу між цими 2 групами речовин дуже важко, адже й коліни здатні знищувати бактерії. Коліни гальмують розвиток вищих рослин, можуть призвести й до їх загибелі при виділенні їх у великих кількостях. У малих дозах ці речовини сприяють розвитку рослини. Так, доведено безпосередній вплив тополі на посіви вівса: рослини, що зростали поблизу дерев, були малі за розмірами, а ті, що зростали на відстані 3-4м, − нормального росту. Бук та верба козяча пригнічують посіви буряка, кукурудзи та сої, що зростають неподалік. Подібно до гербіцидів, коліни діють вибірково: при певній концентрації одні рослини пригнічуються, а на інші не має ніякого впливу. Пригнічують стан інших рослин виділення садової яблуні: якщо під скляний ковпак в посудину з водою поставити дві гілки яблуні та одну гілку жовтої акації, то через 3-4 дні листя у акції опадає. До складу речовин, що виділяє яблуня, входить етилен. Бузок і конвалія в одній вазі в’януть набагато швидше, ніж тоді, коли стоять у воді окремо. Різні рослини виділяють різну кількість колінів. Кукурудза і картопля їх майже не виробляють і тому є беззахисними перед бур’янами. Фітонциди впливають вбивчо на нижчі організми – бактерії, грибки. У кожної рослини своя фітонцидна активність. Так, деякі рослини виділяють фітонциди тільки при пошкодженні поверхні. Часник, цибуля, хрін, морква, лавр, тополя, береза, евкаліпт, лимони, апельсини – в будь-якому стані. Унікальні бактеріальні властивості притаманні цибулі і часнику. Не існує в природі одноклітинних організмів, на які б не було їхнього впливу.


2.9. Застосування лікарських рослин та бур’янів як засобів захисту від шкідників і паразитів

Лікарські рослини – це рослини, що їх використовує людина для лікування, або профілактики хвороб. Лікувальні властивості цих рослин також зумовлені наявністю алкалоїдів, дубильних речовин, ефірних олій, фітонцидів, вітамінів,

19

органічних кислот. До групи лікарських рослин віднесено близько 169 видів рослин, що зростають на території України. Спеціально вирощуються близько 40 видів. У даній роботі застосовували лікарські рослини, яким не загрожує винищення, оскільки вони зростають у достатній кількості у навколишньому середовищі. Особливістю групи лікарських рослин є те, що ці рослини можуть бути одночасно віднесеними до інших груп. Так, алое є лікарською, декоративною та кімнатною рослиною. Ромашка далматська, нагідки потрапляють і в групу декоративних рослин. Дурман звичайний, беладонна, блекота поряд з лікарськими властивостями потребують обережного ставлення, кому що є досить отруйними у застосуванні.

До групи лікарських рослин можна віднести і рослини з групи бур’янів.

Бур’яни – рослини, що не культивуються людиною, але пристосувалися до умов вирощування культурних рослин, ростуть серед них і завдають значної шкоди. Так, хвощ польовий, пирій повзучий, маючи гарні лікувальні властивості, одночасно є злісними бур’янами у посівах. Великими заростями поблизу парканів зростає лопух великий, який є корисною, лікарською рослиною та сміттєвим бур’яном. [27, 96]

Об’єктом даної роботи є хвощ польовий (дослідження 3.2.).

У II розділі встановлено:

- ефективність хімічного складу культурних, дикорослих рослин із захисними властивостями як засобів захисту на присадибній ділянці;

- визначено особливості застосування рослинної сировини у вигляді відвару, настою та порошку;

- дана характеристика об’єктів, ефективність яких була перевірена в практичній частині роботи;

- доведено необхідність застосування сучасних біопрепаратів для поліпшення стану ґрунтової мікрофлори, посилення імунітету культурних рослин, їх захисту від грибкових та бактеріальних хвороб протягом всього вегетаційного періоду;

- встановлено безпечність та необхідність використання корисних ентомофагів;

- визначено ефективність алелопатичного впливу рослин, що зростають у спільних посадках, на їх загальний обмін речовин, процеси дихання та фотосинтезу.

20

РОЗДІЛ III. ПРАКТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БІОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН НА ПРИСАДИБНІЙ ДІЛЯНЦІ

3.1. Дослідження фітонцидних властивостей часнику при догляді за декоративними рослинами

Мета: встановити вплив фітонцидів часникового відвару для профілактики і лікування грибкових хвороб у троянд.

Об’єкти дослідження: 12 кущів чайно-гібридних троянд віком понад 5 років, що зростають на території санаторію «Райдуга».

В попередній рік були помічені місця пошкодження борошнистою росою у вигляді плям сірого кольору. Пошкоджені листки та пагони були знищені, кущі підрізані для збільшення аерації повітря. Пестициди не застосовувалися, оскільки доступ до кущів мають як дорослі, так і діти.

Для профілактики хвороб з 15 травня 6 кущів обприскували часниковим відваром через кожні 7 днів на протязі 1 місяця. Для цього 75гр подрібнених зубчиків часнику змішали з 10л води, підігріли, довели до кипіння і дали настоятися 6 годин. Трояндові кущі обприскували непозбавленим відваром.

Табл. 3.1. Вплив часникового відвару на стан троянд




п/п

Контрольна ділянка

Дослідницька ділянка

1



На 6 кущах помічені листки з плямами сірого кольору. Їх разом з пагонами зрізали. Це затримало ріст і розвиток рослин. Кущі зацвіли на 12 днів пізніше. Квітів було менше

Рослини без видимих ознак пошкодження. Листки темно-зелені, чисті, блискучі. Кущі зацвіли 20 червня. Квіти яскраві, світло-рожеві, запашні

2

Стан рослин задовільний. Щоб запобігти поширенню хвороби і контрольну ділянку почали обприскувати відваром з 20 червня протягом місяця кожного тижня

Стан рослин відмінний. В подальшому рослини обприскували відваром на початку і в кінці місяця. Ознаки хвороби відсутні
Висновки:

1 – Фітонцидні властивості часникового відвару є ефективним засобом попередження появи мучнистої роси на кущах троянд.

2 – Відвар сприяє і лікуванню рослин, що мають незначні пошкодження при появі грибка на рослинах.

3 – Рекомендуємо постійно застосовувати фітонциди часнику для попередження появи багатьох хвороб культурних рослин.


21

3.2. Дослідження впливу трави хвоща польового на стан овочевих та декоративних рослин

Мета: встановити вплив кремнієвої кислоти, що міститься в траві хвоща польового на морфологічні та фізіологічні процеси у рослин.

Умови досліду: грядки засаджені видами рослин, що відібрані для дослідження, умовно розділені на дві частини. На 1 частині грядки догляд за рослинами вівся відповідно до особливостей вирощування даної культури. 2 частина грядки була обприскана розчином трави хвоща польового 2 рази на місяць з інтервалом у 10 днів ввечері у суху погоду. Час спостережень – липень-серпень 2009 року.

Приготування розчину: 1кг свіжого, або 150гр сухого хвоща польового заливають 10л води, дають настоятися 12 годин, доводять до кипіння і проварюють 30хв. Відвар охолоджують, проціджують і добавляють води у співвідношенні 1:5. Даним розчином обприскують рослини з інтервалом у 10 днів.

Табл. 3.2. Вплив кремнієвої кислоти хвоща польового на стан культурних рослин



Об’єкт спостережень

Дослідницька група

Контрольна група

1



Редис сорту ,,Корунд”, відстань між рослинами 10см, міжряддя 10см, кількість рослин – 30 штук

Висота рослини 15см; відсутні ознаки пошкоджень, листки блискучі, відсутні шкідники. Коренеплоди дозріли через 4 тижні

Затримка росту і розвитку. Є видимі пошкодження на листках. Коренеплоди дрібніші, дозріли через 5 тижнів


2



Огірки сорту ,,Матильда F1” 100 на 100см, кількість рослин – 5 штук

15 огірків з однієї рослини. Гарний стан без видимих пошкоджень

Затримка у рості і дозріванні плодів, стан задовільний

3



Квасоля сорту ,,Eva”, кількість рослин – 10 штук

Боби темно-зелені, довгі; високий і ранній врожай. Без пошкоджень, з однієї рослини 500гр бобів

Листки з жовтуватим відтінком, затримка у рості, з однієї рослини 300гр бобів

4

Дельфініум сорт ,,Blue Bird”, висота рослини 1,2-2м, кількість рослин – 6 штук

Квіти голубі, великі, рослини 1,5м заввишки, лискучі, темно-зелені, листки без пошкоджень. Цвіт рясний, висота суцвіть – 40-50см

Листки пошкоджені, на двох кущах виявлені ознаки мучнистої роси, висота рослин 1,2 метри. Зацвіли пізніше

Висновки:

1 – Кремнієва кислота, що у великій кількості входить до складу трави хвоща польового, сприяє укріпленню стінок рослинних клітин, робить їх непроникними для багатьох грибкових хвороб

2 – Регулярні полив та обприскування розчином підвищує здатність рослин протидіяти пошкодженням комахами

3 – Настоєм трави хвоща польового слід обприскувати і поливати овочеві, плодові, ягідні та культурні рослини з метою профілактики хвороб та появи шкідників


22

3.3. Дослідження ефективності проростання насіння перцю болгарського при застосуванні біопрепаратів

Мета: встановити ефективність використання біопрепаратів при вирощуванні розсади овочевих культур на присадибній ділянці.

Обладнання: препарат азотофіт-р, по 25 насінин болгарського перцю, розчин перманганату калію, шматочки тканини, поліетиленові мішки з отворами, стаканчики для насіння.

Об’єкти дослідження: перець болгарський сорт «Тритон» − з компактним кущем, яскраво червоними видовженими м’ясистими плодами, солодкими на смак.

Тривалість дослідження: лютий-березень.

Одну половину насіння (25 штук) було замочено у слабо-рожевому розчині перманганату калію, а другу – на 2 години у розчині азотофіту (1лл на 0,5л теплої води, у якій розчинено 1ст ложку цукру). Обидві групи насіння було загорнуто у невеликі поліетиленові пакети з отворами та розміщено поблизу батареї обігрівання для проростання. 2 рази на тиждень тканину в обох мішках збризкували чистою водою кімнатної температури, підтримуючи вологу. Через 2 доби насіння було висіяне у два лотки і продовжено спостереження.

Табл. 3.4. Вплив розчину азотофіту на проростання насіння болгарського перцю



п/п

Види робіт

Група №1

Група №2

1

Замочування насіння

Слабо-рожевий розчин перманганату калію на 2 години

Розчин азотофіту на 2 години згідно з рекомендації виробника

2

Прокльовування насіння

Відсутнє

Через 2 доби

3

Поливання

Регулярне, чистою водою, відстояною

Регулярне, у воду додано розчин азотофіту (1лл на 3л води)

4

Поява проростків

Через 14 днів після групи №2

Через 6 днів 20 міцних рослин темно-зеленого кольору

5

Схожість

Близько 80%, 20 насінин, 5 пошкоджено

100%, зійшли всі 25 насінин

6

Характеристика розсади

Рослини нижчі, світліше за кольором листя, прихворіли при пересадці

Міцна, темно-зелене листя, міцне стебло, легко перенесли пересадку

Висновки: передпосівний обробіток насіння овочевих рослин препаратом азотофіт-р дає можливість отримати ранні дружні сходи (на 10 днів швидше), сильну загартовану розсаду, яка легко переносить перепади температури під час пересадки та вирощування у відкритому ґрунті.


23