Geum.ru

Удк 377: 18

Вид материалаДокументы

Содержание


Аналіз останніх досліджень
Постановка завдання
Виклад основного матеріалу.
Висновки та перспективи подальших досліджень.
Подобный материал:



УДК 377:18


© 2006

Андрощук І.В.


ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН ШВЕЙНОГО ПРОФІЛЮ


Постановка проблеми. Діяльність викладача професійного навчального закладу – це інтегративна діяльність, що включає педагогічний та інженерно-технічний компоненти. Соціальна, суспільно задана мета цієї діяльності полягає передусім в професійній підготовці кваліфікованих робітників.

В процесі педагогічної діяльності викладач здійснює передачу молодій генерації не лише соціально значущого досвіду, знань, вмінь, навиків, а й культурних надбань людства; формування особистості та її якостей у відповідності з потребами суспільства. Тому важливою складовою підготовки педагогічних кадрів для професійних навчальних закладів є педагогічний компонент. Це стосується зокрема і викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю. Адже їм необхідно мати великий потенціал у здійсненні естетичного виховання, спрямованого на всебічний розвиток особистості майбутнього фахівця, збагаченні знань з історії моди, естетичних вимог до одягу та естетичних аспектів процесу виготовлення одягу, естетики зовнішнього вигляду тому відповідна підготовка майбутнього педагога, формування його естетичної культури є важливою і значущою.

Актуальність проблеми формування естетичної культури майбутніх педагогів професійних навчальних закладів швейного профілю зумовлюється тим, що саме вони формують загальнолюдські естетичні цінності, формують і розвивають естетичні почуття, потреби та інтереси сучасної молоді. Та, на жаль, нині через знаходження процесу формування естетичної культури на другорядних позиціях, чітко простежується низький рівень естетичної підготовки педагогів, які, в свою чергу, не можуть успішно здійснювати процес формування естетичної культури своїх учнів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Процес становлення особистості викладача, його активної позиції повинен передбачати передусім, формуванням його як особистості, як індивідуальності і лише потім як умілого фахівця, що володіє спеціальними технічними знаннями і навичками у сфері викладання спеціальних дисциплін “Конструювання та моделювання одягу”, “Технологія виготовлення швейних виробів”, “Матеріалознавство”. Так Вітвицька С.С. в процесі формування особистості викладача виділяє два головних аспекти – професійний та культуротворчий. Тому, вищий навчальний заклад покликаний давати не тільки спеціальні знання, а й формувати особистість викладача, який би виступав взірцем не лише шляхетності, а й своєї найвищої духовної сутності. Саме культура є підгрунттям формування особистості викладача [4].

Г.Падалка відзначає, що „естетична культура вчителя відображає здатність його до грамотного, вільного і повного сприйняття та аналізу різноманітних естетичних явищ, уміння адекватно оцінювати і класифікувати їх, а головне - будувати педагогічну діяльність відповідно до соціально значущих естетичних норм досконалості й краси". До провідних компонентів естетичної культури вчителя Г. Падалка відносить: „широкий естетичний кругозір у поєднанні з розвинутою емоційною сферою, уміння звіряти педагогічні дії з еталонами прекрасного, почуття міри, інтуїцію та навички управління власним творчим самопочуттям" [1]. Для розвитку цих якостей особистості, розширення кругозору, естетичного збагачення особистості майбутнього вчителя великі перспективи відкривають дисципліни швейного профілю, дозволяють ознайомитися з сучасними тенденціями моди, розробляти одяг враховуючи не лише функціональні та утилітарні вимоги, а й естетичні, які відіграють важливу роль в процесі створення зовнішнього образу індивіда.

На думку Киященко Н.І. та Лейзерова Н.Л. естетична культура особистості – це сукупність її здібностей відчувати, переживати і перетворювати природу, суспільне життя і саму людину у відповідності до законів краси, які відкривають шлях найбільш повного гармонійного розкриття всієї сутності людини [3]. Враховуючи підхід дослідників, необхідно зазначити, що в процесі конструювання, моделювання і виготовлення швейних виробів характер діяльності сприяє розвитку не лише естетичних смаків, ідеалів, естетично-почуттєвої сфери, а й самовираженню особистості, розкриттю її духовного потенціалу.

Ряд дослідників (А.Гордійчук, А.Комарова, О.Коробко, В.Кудін, Г.Падалка, Д.Фоменко, та інші) компонентами естетично розвиненої особистості майбутнього викладача та його естетичної культури вважають естетичну спрямованість, що складається з системи установок, мотивів, ціннісних орієнтацій, художнього інтересу, естетичних смаків та ідеалів; естетичне ставлення (до природи, праці, людей, мистецтва, явищ життя тощо); естетичний досвід (розглядаємо як узагальнення естетичних знань, закріплених у практичній діяльності й естетичній поведінці майбутніх викладачів); естетична творча діяльність (оцінного, виконавського і професійного спрямування). Тому, коли ми розкриваємо проблеми формування естетичної культури, необхідно обов’язково звернути увагу на розвиток творчих здібностей майбутніх викладачів в процесі конструювання, моделювання швейних виробів, їх оздоблення, а також практичний досвід, який вони здобувають в результаті узагальнення технологічних та естетичних знань.

Отже, у науково-педагогічній літературі є велика кількість досліджень присвячених естетичному вихованню і, зокрема, формуванню естетичної культури. Дослідники, науковці, педагоги приділяли й приділяють їй велике значення в процесі становлення особистості. Та не дивлячись на це, за сучасних умов, ця тема залишається актуальною. Як свідчить практика, рівень естетичної культури нині не відповідає соціальному замовленню в галузі освіти, а стан естетичного виховання молоді викликає занепокоєння. Це пов’язано з рядом проблем, які існують на сучасний день в процесі підготовки фахівців.

Постановка завдання:
    • визначити основні підходи до поняття «естетична культура» з метою розуміння її значення в системі професійної підготовки студентів;
    • теоретично обґрунтувати проблеми формування естетичної культури майбутніх фахівців з метою визначення причин їх виникнення;
    • визначити загальні рекомендації по усуненню проблем, пов’язаних з формуванням естетичної культури майбутнього фахівця.

Виклад основного матеріалу. Формування естетичної культури - це процес цілеспрямованого розвитку здатності особистості до повноцінного сприйняття і правильного розуміння прекрасного у мистецтві й дійсності. Він передбачає вироблення системи естетичних уявлень, поглядів і переконань, забезпечує задоволення від того, що є дійсно естетично цінним. Одночасно з цим, в особистості виховується прагнення й уміння вносити елементи прекрасного в усі сторони життя, а також готовність до посильного виявлення себе у сфері своєї професійної діяльності. Існують різні підходи до визначення поняття «естетична культура», аналіз яких вище подано. Та, недивлячись на різнамаїття підходів до поняття „естетична культура”, необхідно зазначити, що характерною рисою її є те, що вона пронизує всі види творчої діяльності викладача, не обмежуючись якою-небудь окремою стороною життя, тобто має універсальний характер. Та, на жаль, це не враховується в процесі підготовки майбутніх вчителів. В цьому полягає ще одна проблема формування естетичної культури – однобічний підхід до її вирішення. Слід пам’ятати, що формування естетичної культури пов’язано з цілісним гармонійним розвитком особистості, її професійним становленням.

Крім цього, не завжди випускники вузів готові та спроможні до ефективного здійснення виховного процесу і зокрема до естетичного розвитку особистості учня взагалі та безпосередньо в циклі вивчення дисциплін швейного профілю. Вони не здатні взаємопов’язувати між собою різні види мистецтва, проводячи паралель з процесом створення одягу.

Одна з проблем, яка виникає під час підготовки викладачів швейних дисциплін – це знаходження процесу формування естетичної культури на другорядних позиціях. Саме тому чітко простежується низький рівень естетичної підготовки викладачів, які не можуть успішно здійснювати процес формування естетичної культури своїх учнів. Тобто, одна з найважливіших причин занепаду естетичної культури – відсутність кваліфікованих педагогічних кадрів, які здатні були б організувати повноцінний процес формування естетичної культури. В результаті виникає проблема як підготовки естетично розвинених викладачів, так і передачі ними культурних надбань своїм учням. Тому, перш за все, необхідно підсилити естетичний аспект підготовки майбутніх викладачів до педагогічної діяльності, озброїти їх не лише технологічними знаннями, вміннями та навичками, а й підвищувати їх загальний рівень культури, залучати до театральної, художньої самодіяльності, організовувати покази мод з розроблених ними колекцій одягу, які відображають їх естетичні почуття, смаки та ідеали, внутрішній світ, сприяють розвитку творчості.

Професійну підготовку майбутніх викладачів необхідно здійснювати у взаємозв’язку з процесом формування естетичної культури; з розвитком у студентів сприйняття педагогічної діяльності як засобу естетичного самоствердження, вміння визначати естетичні аспекти в процесі викладання таких навчальних курсів швейного профілю, можливості реалізації себе у творчій діяльності.

Естетична культура особистості, на переконання соціологів, є мірою опанування людиною естетичних цінностей, освоєння яких можливе на основі діалектичного взаємозв’язку особистого і соціального досвіду. Майбутні учителі набувають особистого досвіду через безпосередні знання з теорії естетики, історії мистецтва, зокрема театру, перегляду та естетичного оцінювання театральних вистав, прослуханих музичних творів, оглянутих архітектурних ансамблів, живописних полотен та скульптур, що характеризують ерудицію соціального суб’єкта; це оцінні уявлення про естетично довершене, здатність до повноцінного естетичного сприймання, якістю якого зумовлений прямий вихід до соціально-естетичної активності студентів. Однак через відсутність будь-яких форм залучення студентів до творів мистецтва не можна говорити про їх естетичну активність, а це не лише є однією з проблем не лише формування естетичної культури, а й всебічного розвитку особистості.

Аналіз впроваджених в практику професійної освіти нових художньо-педагогічних та естетичних концепцій та розроблених на їх основі програм та методик демонструє їх однобічність. Спроба реалізувати ефективно нові методики та програми тільки через систему підготовки педагогів у вищих навчальних закладів, не здійснивши реорганізацію змісту підготовки майбутніх фахівців теж не дала бажаних результатів. Це пов’язано з тим, що, як вже зазначалося вище, естетичне виховання було зведено до одного з аспектів інших видів виховання, як другорядного та необов’язкового, а процес формування естетичної культури взагалі не виділявся як один з важливих чинників гармонійного розвитку особистості.

На сучасному етапі між теорією і практикою підготовки педагогів професійних навчальних закладів склалися суттєві суперечності. Це пояснюється відсутністю науково-обгрунтованого, естетично спрямованого матеріалу у програмах та науково-методичній літературі по формуванню естетичної культури студентської молоді; не розробленістю, певної моделі формування естетичної культури майбутніх педагогів професійних навчальних закладів швейних профілів, які мають в процесі майбутньої педагогічної діяльності здійснювати процес формування естетичної культури своїх учнів.

Професійна підготовка повинна орієнтувати викладача на формування та відтворення цілісної сутності людини у професії та через професію, наповнювати змістовну структуру навчальних предметів та посилювати їх загальнокультурну спрямованість та естетичну зокрема. Та на жаль цього не відбувається. Процес формування особистості майбутнього викладача професійного навчального закладу у педагогічному вузі не передбачає ні можливості активізувати свій потенціал; ні підготовку викладача-інженера через систему включення студентів у реальні ситуації педагогічної діяльності; ні необхідність формування таких якостей, які б забезпечили удосконалення почуттєво-емоційної сфери. Саме тому чітко простежується тенденція зниження загального рівня культури молоді, відсутність естетичних смаків, а спостерігається лише сліпе наслідування тенденціям моди, які не завжди виправдані.

Аналіз стану проблеми формування естетичної культури показав, що незважаючи на певний рівень її теоретичної та практичної розробленості, поза увагою дослідників залишилися такі питання, як комплексний розгляд змісту, шляхів та засобів підготовки майбутніх фахівців швейного профілю до процесу розвитку естетичної культури в професійній діяльності. При цьому спостерігається недостатня розробленість способів підвищення ефективності естетичного збагачення особистості студента в процесі спеціально-інженерної підготовки. Водночас, вивчення естетичних особливостей навчального матеріалу дисциплін художньо-конструкторського циклу („Конструювання одягу”, „Малюнок і основи композиції костюму”) показало, що їх зміст пов’язаний з процесом художнього конструювання одягу, дизайном, надає значні можливості для формування і розвитку естетичної культури студентів у процесі навчання: на етапі розробки ескізу моделі, визначення основних матеріалів для його втілення та технології виготовлення, моделювання, розробки одягу тощо. Але недостатньо розробити та виготовити річ, необхідно правильно її подати, відповідно до особливостей фігури, з врахуванням кольорової гами, аксесуарів. Майбутній викладач професійного навчального закладу, фахівець швейного профілю повинен у всьому дотримуватися естетики: у праці, у спілкуванні, у зовнішньому вигляді – лише тоді можна стверджувати про позитивний естетичний вплив особистості вчителя.

Зовнішній вигляд викладача, його зачіска, макіяж, одяг, міміка, рухи повинні відповідати естетичним критеріям і дрібниць тут не може бути. Саме вигляд, вміння через зовнішність передати свій внутрішній світ, продемонструвати свою індивідуальність, або, при необхідності, створити необхідний імідж є необхідною умовою педагогічної діяльності, особливо на етапі знайомства. Правильно сформований професійний імідж є символом будь-якої професії та реально допомагає добитися успіху, полегшити спілкування, в тому числі і педагогічної.

Як уже зазначалося вище, естетична культура особистості являє собою сукупність взаємопов’язаних елементів і носить системний характер. Мода є одним з таких елементів. В тому, наскільки особистість наслідує моду, наскільки критично вона відноситься до неї знаходить прояв і її естетична культура. В моді на стиль поведінки, на одяг, на зовнішній вигляд проявляються естетичний смак, естетичні ідеали, переваги особистості і суспільства [2]. Учні часто наслідують своїх викладачів, тому естетичний зовнішній вигляд викладача психологічно підготовлює особистість до сприйняття та засвоєння естетичних цінностей.

В діяльності вчителя важливим є кожний компонент, так, наприклад, уміння педагогічного спілкування передбачають створення необхідного емоційного настрою та стимулювання естетичної активності учнів, уміння переконувати, освітні вміння, педагогічну імпровізацію, вміння через власне сприймання трансформувати естетичні властивості об’єкта в певний вид естетичних суджень учнів. Методичні вміння ж передбачають організацію та планування роботи по естетичному вихованню учнів: аналіз педагогічних завдань, відбір засобів і методів їх рішення у сполученні з педагогічним аналізом та відбором естетичного матеріалу для виховної роботи, доцільне планування естетичного виховання учнів та контролю за його ходом.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, інноваційний розвиток професійної освіти гальмується неготовністю багатьох викладачів до професійної діяльності і зокрема естетичного виховання молоді. Це зумовлено такими причинами:
  • багато вузів домінуючою вважають інженерну підготовку і не загострюють уваги на педагогічній та безпосередньо виховній функції викладача;
  • застарілі підходи до процесу естетичного виховання, як другорядного, неважливого;
  • у більшості випадків навчальні плани підготовки майбутніх викладачів не забезпечують їх готовності до здійснення естетичного виховання, не сприяють естетичному розвитку безпосередньо особистості викладача;
  • недостатній загальний рівень культури, та естетичних знань викладачів, зокрема, їх рівня естетичного розвитку;
  • неспроможність виділяти та визначати естетичні аспекти в навчальних предметах швейного профілю та реалізовувати їх;
  • недостатній рівень естетичної культури, несформованість естетичних почуттів та взагалі почуттєво-емоційної сфери особистості викладача в результаті чого втрачається взаємозв’язок між суб’єктами навчального процесу на емоційному рівні;
  • непідготовленість та необізнаність щодо шляхів здійснення естетичного розвитку учнів, використання різних форм, методів, засобів естетичного виховання.

Саме тому доцільним є не лише підвищення естетичного наповнення навчальних планів підготовки майбутніх викладачів, а й залучення їх крім технологічної та педагогічної практики до активної участі у виховній роботі професійних навчальних закладів. З цією метою доречним, на нашу думку, є, по-перше, впровадження курсу «Організація і методика виховної роботи», який озброїть майбутніх фахівців знаннями про методи, прийоми, шляхи естетичного виховання; основними вміннями та навиками здійснення процесу виховання взагалі, і формування естетичної культури зокрема. Тому що, саме молоді педагогічні кадри повинні вносити сучасні технології навчання та виховання в навчально-виховний процес професійної освіти.

По-друге, потрібно налагоджувати тісний зв’язок з закладами культури: театрами, філармоніями, виставочними залами, бібліотеками. Зміст цієї взаємодії не повинен обмежуватися пасивною участю студентів в культурних заходах. Важливим, з нашої точки зору, є залучення студентів до активної творчої, естетично насиченої діяльності - організації показів моди, де вони повинні виступити не лише в якості автора костюму, а й підібрати музичний супровід, оформлення залу, продумувати та розробляти запрошення, оголошення тощо.

Отже, педагогічно правильно організований процес підготовки спеціаліста дозволяє залучити особистість до естетичної творчої діяльності, розвивати її естетичні знання, тобто виступає могутнім засобом формування естетичної культури майбутнього фахівця.


Література

  1. Падалка Г.М. Естетична культура майбутніх вчителів та умови її формування// Вища і середня педагогічна освіта. - К., 1991. - Вип. 15. - С.56-61.
  2. Попова В.Л. Естетична підготовка вчителів у діяльності педагогічних курсів Слобожанщини (кінець ХІХ – початок ХХ ст.): Автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. пед. наук. 13.00.01. / Харківський державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди – Харків – 2004 – 20 с.
  3. Теория эстетического воспитания: Сб. научн. тр./ АН СССР, Ин-т филосо-фии; Отв. ред. Н.И.Киященко, Н.Л.Лейзеров. - М.:Искусство,1979.- 255 с.
  4. Эстетическая культура и эстетическое воспитание: Кн. для учителя/ Сост. Г.С.Лабковская. - М.: Просвещение, 1983. - 304 с.


Андрощук І.В.

Проблеми формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю

В даній статті визначено естетичні можливості спеціальних дисциплін швейного профілю та їх вплив на формування естетичної культури майбутніх викладачів, зроблено аналіз основних проблем, пов’язаних з формуванням естетичної культури майбутніх спеціалістів.


Андрощук И.В.

Проблемы формирования эстетичной культуры будущих преподавателей специальных дисциплин швейного профиля

В статье определено эстетические возможности специальных дисциплин швейного профиля, их влияние на процесс формирования эстетической культуры будущих преподавателей, проанализировано главные проблемы, связанные с формированием эстетической культуры будущих преподавателей.


I.V. Androchtyk

The Problems on Formation of The Future Teachers’ Specialized Disciplines Of Sewing Type Aesthetic Culture

The article deals with aesthetic possibilities of the specialized disciplines of sewing type and with their influence on formation of the future teachers’ aesthetic culture. The analysis of the main problems connected with formation of the future teachers’ aesthetic culture is made.


Стаття надійшла до редакції. 03.11.2006р.