Заняття

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Ортопедична стоматологія Після здачі протеза пацієнту слід дати пацієнту слідуючи рекомендації Періоди адаптації до протезів по Курляндському В. Ю. Дії лікаря 2. Скарги на погану фіксацію протезу Дії лікаря 3. Скарги на балансування протезу 4. Скарги на порушення промови деяких звуків Острый характер. Хронический характер. Разлитое воспаление Острые: протекают болезненно с явлениями геморрагий и расширени­ем капиляров. Хронические Невоспалительные протезные заболевания Сочетанные протезные заболевания слизистой оболочки Діагностика протезних стоматитів VІ. План і організаційна структура заняття Підготовчий етап Основний етап Заключний етап VII.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття по темі корекції часткового знімного протезу ... Полное содержание

Подобный материал:

• Тематичний план дисципліни > зміст практичних занять заняття Система, мета І зміст, 70.88kb.
• Тематичний план дисципліни зміст практичних занять заняття Розвиток системних уявлень, 53.61kb.
• Методика планування навчального заняття у системі позашкільної освіти, 61.28kb.
• Тема заняття, 51.13kb.
• Тема заняття, 34.63kb.
• Планування засідань методичного об’єднання, 18.4kb.
• Практичне навчання, 95.36kb.
• План уроку 47 Хід уроку 48 Тип заняття: позааудиторне заняття, театральна постановка., 687.54kb.
• Вказівки до роботи студентів на практичному занятті модуль змістовний модуль 1 практичне, 477.84kb.
• Методика викладання історії. 4 курс. Викл. Турянська О. Ф. Семінарські заняття та питання, 37.53kb.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ


«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри ортопедичної стоматології НМУ

Протокол засідання №______

Завідувач кафедри ортопедичної стоматології НМУ

Д.м.н., професор_________________________В.П.Неспрядько

«___»_______________20 ___ р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ПО ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	ОРТОПЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ
Тема заняття	Накладання часткового знімного протезу. Адаптація до протезів.
Курс	ІІІ курс ( VI семестр )
Факультет	Стоматологічний

Методичні рекомендації підготувала

асистент кафедри ортопедичної стоматології НМУ

Тяжкороб Т.В.


Київ-2011


I. Актуальність теми


Протезування хворих зі значною частковою втратою зубів – одне з найскладніших проблем ортопедичної стоматології.

Знімні протези, знаходячись в порожнині рота сприймаються хворим, як інородне тіло, що є сильним подразником нервових кінцівок слизової оболонки. Процес пристосування до протезу іде досить повільно і важко впливає на пацієнта. Задача лікаря допомогти хворому скоріше адаптуватися до нововиготовленних протезів, усунути можливі ускладнення, провести корекцію протезів.

Клінічні дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених показали, що знімні протези різних конструкцій погано впливають на тканини порожнини рота протезоносіїв.

Дослідження В.Ю. Курляндського, М.А.Нападова, А.П.Воронова, Л.М.Перзашкевича та інших авторів довели, що під змінними протезами продовжується резорбція кісткової тканини, яка розпочалась після видалення зубів.

Тривалий строк користування знімними протезами викликають захворювання місцевого, а в деяких випадках і загального характеру (З.С.Василенко, 1965, 1978 рр.). Автор підкреслює, що особливо тяжкі морфологічні та функціональні зміни в слизовій оболонці порожнини рота відбуваються під впливом пластинчатих протезів з акрилових пластмас.

Враховуючи те, що згідно з сучасними технологіями пластмаси широ­ко застосовуються в клініці для виготовлення базисів знімних протезів, важливість вивчення впливу протезів на тканини протезного поля зростає.

Здача знімного протезу є дуже важливим етапом у протезуванні. Вона потребує відповідної уваги від лікаря. Від того наскільки уважно лікар проведе цей етап, залежить наскільки комфортно буде користуватися протезом пацієнту. Дуже часто у день здачі протезів встановити наявність тих, або інших недоліків не вдається. В основному при здачі встановлюють тільки грубі дефекти у конструкції протезів, наприклад помилка при визначенні центрального співвідношення щелеп чи нерівномірний контакт між антагоністами, ступінь фіксації протезів на щелепах та точність границь протезів. Особливо уважно слід накладати протези людям, які вперше будуть користуватися протезами. У день здачі слід виправляти встановлені недоліки.


II. Навчальні цілі заняття

1. 
   Знати анатомо-фізіологічні особливості порожнини рота хворого з частковою втратою зубів (a - ІІ).
   
2. Знати, що вміщують в себе поняття “протезного лану” та “протезного ложа”, чим вони відрізняються (a - ІІ).
   
3. Засвоїти строки проведення корекції часткових знімних протезів (a - III).
   
4. Знати можливості скарги хворих, які виникають після накладання часткових змінних протезів, та причини, що їх обумовлюють (a - ІІ).
   
5. Засвоїти особливості обстеження хворого при проведенні корекції протезу (a - ІIІ).
   
6. Вміти провести диференційну діагностику механічної травми слизової оболонки базисом знімного протезу з іншими можливими ураженнями порожнини рота (a - ІIІ).
   
7. Оволодіти навичками усунення механічної травми (a - ІІI).
   
8. Вміти скоректувати подовження чи скорочення краю часткового знімного протезу (a - ІIІ).
   
9. Знати причини та вміти усунути погану фіксацію часткового знімного протезу (a - I, ІIІ).
   
10. Оволодіти навичками усунення балансування протезу (a - ІІI).
    
11. Оволодіти навичками фонетичної корекції часткового знімного протезу (a - ІІI).
    
12. Знати анатомо-морфологічні особливості слизової оболонки порожнини рота (a - ІІ).
    
13. Знати класифікацію захворювання слизової оболонки порожнини рота при вживанні знімних протезів (a - ІІ).
    
14. Засвоїти особливості обстеження хворих з ураженням слизової оболонки протезного походження (a - ІІІ).
    
15. Оволодіти навичками диференційної діагностики протезних стоматитів з іншими захворюваннями слизової оболонки (a - ІІІ).
    

Ш .Виховна ціль заняття


Виховати у студентів почуття відповідальності перед хворим під час проведення ортопедичного лікування та корекції знімного протезу.

Виховати у студентів почуття співчуття та відповідальності при лікуванні хворих з тяжкими ураженнями слизової оболонки порожнини рота, обумовленими впливом знімного протезу з базисом з акрилових пластмас на тканини порожнини рота.


IV. Міжпредметна інтеграція, базові знання, навички,

які необхідні для вивчення теми

Дисципліни	Знати	Вміти
Нормальна анатомія	Знати будову органів протезного поля.	Обстежити порожнину рота пацієнта
Патологічна анатомія	Знати зміни, які відбуваються в слизовій оболон­ці при наявності механічної травми, декубітельної виразки.	Вміти диференціювати елементи слизової оболонки.
Гістологія	Знати особливості будови тканини протезного ложа.
Нормальна анатомія	Знати особливості анатомічної побудови слизової оболонки.	Вміти обстежити анатомічні утворення слизової оболонки
Патологічна анатомія	Знати патологічні зміни слизової оболон­ки при різних елементах ураження.	Вміти віддиференцювати протезний стоматит від інших захворювань.
Патологічна фізіологія	Знати порушення функцій слизової оболонки, що відбуваються під знімними протезами.	Вміти визначити необ­хідність повторного протезу-вання та його особливості.
Нормальна анатомія	Знати морфологію тканин протезного ложа
Паталогічна анатомія	Знати, які патологічні процеси відбуваються під впливом протеза в тканинах протезного ложа	Вміти розпізнавати патологічні зміни
Нормальна фізіологія	Знати жувальну ефективність в нормі при збереженні зубів	Вміти провести функціональні проби по Рубінову
Паталогічна фізіологія	Знати, як знижується жувальна ефективність після втрати зубів у протезоносіїв	Вміти визначити необхідність повторного протезування

V. Зміст теми заняття


Первинний огляд протезів


Здача знімних протезів:

Перевірка оклюзійних співвідношень протеза з антагоністами в артикуляторі , перевірка якості полімеризації та моделювання пластмаси. Здача протезів в порожнині рота: перевірка правильності визначення центральної оклюзії , перевірка рівномірного контакту між антагоністами (в день здачі протезу). Розказати пацієнту як слід користуватись протезом та наглядати за ним . Розповісти пацієнту про можливі ускладнення та проблеми, що можуть виникати в перші дні користування протезом: блювота, сильне слюновиділення, неясність мови, зниження смакових та температурних відчуттів, (утруднене) відкушування та розжовування їжі.

Після здачі протеза пацієнту слід дати пацієнту слідуючи рекомендації :

1. 
   Отримавши протез, слід користуватись ним не знімаючи під час розмови та приймання їжі .
   
2. Після привикання до протезів слід знімати їх на період сну.
   
3. Протези потрібно систематично гігієнічно доглядати. Їх слід мити холодною водою з милом та чистити жорсткою зубною щіткою з зубним порошком .
   
4. При видаленні протезів із порожнини рота на час сну протези слід помити та почистити. Зберігати їх слід в сухому виді в спеціально виділеній коробочці
   
5. Якщо протези причиняють біль, їх слід зняти та звернутись до лікаря. За 45 годин перед візитом до лікаря протези потрібно надіти для того, щоб була помітна ділянка травмованої слизової оболонки, що викликає больові відчуття .
   
6. Робити поправки в протезах сам хворий не повинен , щоб запобігти псуванню протеза .
   
7. При появі тріщин в протезі чи його поломці користуватись протезом неможливо щоб запобігти травматизації м’яких тканин порожнини рота та язика . Відомі випадки появи злоякісних новоутворень в силу травматизації м’яких тканин порожнини рота неякісними протезами .
   
8. Через 4-5 років протези слід замінити.
   

Періоди адаптації до протезів по Курляндському В. Ю.:

1. 
   Фаза збудження – з’являється в день накладання протеза і проявляється як підвищення салівації, змін в дикції , підвищенні блювотного рефлексу , слабкому пережовуванні їжі. Триває близько 24 годин. Протез є як інородне тіло.
   
2. Фаза часткового заторможення - наступає з 2-го по 5-й день після накладання протезів, в цей період відновлюється дикція, жувальна сила, зменшується салівація та блювотний рефлекс .
   
3. Фаза повного заторможення - наступає в період з 5-го по 33 -й день після накладання протеза . В цей період пацієнт не відчуває протез як інородне тіло і навіть відчуває дискомфорт без нього.
   

Хворі яким протез виготовляють повторно адаптуються до протезів значно швидше за 5-7 днів . На період адаптації до протезів впливають фіксація протезів, стабілізація та відсутність больових симптомів .

В адаптаційному періоді лікар не тільки проводить необхідну корекцію протезів , а й оцінює ортопедичне лікування в цілому . Результати лікування можна враховувати добрими якщо у пацієнта нормалізувалась мова, відмічається добра фіксація та стабілізація протеза, з’явилась можливість приймати тверду їжу, належний естетичний вигляд.

Згідно з вказівками В. Н. Копейкіна, 1993р. на первинну корекцію хворий призначається на наступний день після накладання протезів. Послідуючі корекції здійснюються спочатку один раз в 3 дні, потім раз на тиждень. З’ясовують скарги хворого. Проводять обстеження порожнини рота: огляд слизової оболонки на наявність елементів ураження, пальпацію кісткової основи.


1. Скарги на біль можуть бути зумовлені:

1. 
   Механічною травмою гострою ділянкою протезу.
   
2. Потовщенням краю протезу особливо в ретроальвеолярному просторі.
   
3. Перевантаженням ділянки альвеолярного відростку, внаслідок нерівномірного контакту зубних рядів при з щепленні зубів.
   

Можлива клінічна картина:

Гіперемія, десквомація епітелію слизової оболонки, декубітальна виразка.


Дії лікаря

1. 
   Нанесення на уражену ділянку слизової оболонки фарбуючої речовини чи порошку гіпсу для її чіткого відображення на базисі протезу. Послідуюче зішліфування гострої ділянки протезу.
   
2. Скорочення подовженого краю за допомогою функціональних проб.
   
3. Вибіркова пришліфовка штучних зубів для створення рівномірного контакту по всій поверхні зубного ряду.
   
4. Перебазування протезів.
   

2. Скарги на погану фіксацію протезу

Клініка: скорочення країв протезу, внаслідок чого порушено анатомічну ретенцію та адаптацію протезів, послаблення кламерів.


Дії лікаря

Подовження країв протезу термопластичною масою чи швидко твердіючою пластмасою в порожнині рота хворого з застосуванням функціональних проб. Послідуюча перебазування протезу лабораторним засобом, активація клакерів.


3. Скарги на балансування протезу

Дії лікаря

1. 
   Зняття функціональних відбитків з застосуванням протезів, перебазування протезів в зубо-технічній лабораторії.
   
2. Переробка протезів.
   

4. Скарги на порушення промови деяких звуків

Дії лікаря

Фонетична корекція знімного протезу:

1. 
   Створення необхідної форми зубної дуги.
   
2. Моделювання форми піднебіння.
   
3. Потоншення балансу протезу в пришиїчній частині з ньобного боку.
   
4. Зміна довжини, форми та нахилу фронтальних штучних зубів згідно з індивідуальними особливостями хворого.
   

5. Вплив знімних протезів на тканини порожнини рота
   

За думкою багатьох авторів (І.О.Новик, 1965, Е.И.Гаврилов, І.М.Оксман, 1968 та инш.) причиною протезних захворювань слизової оболонки порожнини рота є як зовнішні (місцеві), так і внутрішні (загальні) фактори, які діють у тісному взаємозв’язку.

До місцевих факторів необхідно віднести вплив зубних протезів, особливо знімних, які для тканин порожнини рота, в першу чергу для слизової оболонки, є надзвичайно сильним подразником комбінованого характеру. Вони оказують механічний (тиск та тертя), хімічне (токсичну дію остаточного мономера, дибутилфталата, судана III, IV, гідрохінона, окислів металів та ін.), термоізолююче (порушення процесів терморегуляції, десквамації клітин епітелію, іррігації слизової оболонки слиною) та сенсебілізуючий вплив (місцева та загальна сенсебілізація неорганічними та органічними алергенами.


СХЕМА: "Класифікація захворювань слизової оболонки порожнини рота при користуванні знімними протезами (за З.С.Василенко)”




Схема: "Елементи поліметилакрилата, які викликають: алергічну реакцію"

• залишковий мономер - метилметакрилат, який міститься в пластмасі 0,2- 5,2 %;
  
• барвники, які входять в акрилат - бензоіл, перексид, що міститься в пластмасі 0,2 - 0,5%.
  

Схема: "Класифікація протезних стоматитів" (за Е.Г.Гавриловим)


1. Протезні стоматити різної етіології (без травм);

а) вогнищеві (гострі або хронічні) - катаральні;

- виразкові;

б) розлиті (гострі або хронічні) - з гіперплазією.


2. Травматичні стоматити:

а) гострі - катаральні

б) хронічні - виразкові (декубітальна виразка).


Раздражающее влияние протезов на слизистую полости рта человека сопровождается разнообразной ответной местной и общей реакцией, в основе которой лежит индивидуальная и избирательная чувствительность защитных механизмов организма.

С целью проведения дифференциальной диагностики протезных заболеваний мягких тканей полости рта 3.И.Василенко все ответные реакции организма распределяет в следующей последовательности:

а) воспалительные (стоматиты);

б) невоспалительные (сенсорные нарушения);

в) сочетанные.

В свою очередь воспалительные заболевания он делит на две группы:

- очаговые;

- разлитые.

Ведущим моментом в развитии очаговых стоматитов многие считают механическую травму слизистой оболочки. При этом воспаление отмечается в местах наибольшего механического раздражения. Действие других факторов в значительном большинстве случаев нейтрализуется защитными свойс­твами слизистой оболочки. Очаговое воспаление может носить:

Острый характер.

Клинически: в очаге острого воспаления отмечается повышенная боле­вая и другие виды чувствительности. Локализация разнообразная, но всегда совпадает с местом расположения шероховатости, длинного или острого края протеза, повышенного жевательного давления.

Лечение: при устранении этиологического фактора, воспаление прекращается.

Хронический характер.

Клинически: отмечается снижение болевой, температурной и тактиль­ной чувствительности, особенно в центре очага воспаления.

Хронические очаговые стоматиты по патоморфологической картине можно разделить на:

а) экссудативные;

б) альтернативные (экскориации, эрозии, декубитальные язвы);

в) пролиферативные (бугристости, складки папилломатозные разрастания).

Разлитое воспаление, как правило, повторяет контуры базиса, проте­за и выражено значительно на верхней челюсти. Возникновение этого вос­паления в основном не зависит от качества изготовления протеза, т.к. оно обнаруживается у лиц, пользующихся функционально полноценными протезами.

Этиология: данные литературы свидетельствуют, что ведущим этиоло­гическим фактором является токсическое (химико-токсическое и токсико-биологическое), так и сенсибилизирующее влияние, т.е. действие ал­лергенов. Токсическое раздражение развивается сразу же после контакта слизистой оболочки с химическим агентом, часто носит альтернативный характер и, как правило, протекает остро. Нельзя исключить также явле­ния идиосинкразии - повышенной чувствительности организма к составным ингредиентам пластмассы. Развитие этой патологии чаще наблюдается у женщин и, несомненно, обусловлено измененным фоном общей реактивности организма, нарушением функции эндокринной, вегетативной нервной и пищеварительной систем.

По течению разлитые воспаления бывают острые и хронические.

Острые: протекают болезненно с явлениями геморрагий и расширени­ем капиляров.

Хронические: болевые явления менее выражены. Отмечаются выражен­ные структурные изменения слизистой оболочки. По патоморфологической картине можно разделить на:

а) экосудативно-геморрагическую;

б) альтернативную;

в) пролиферативную.

В отличие от очагового при разлитом воспалении болевая, тактиль­ная и температурная чувствительность снижены, особенно при хронических формах. Заметные отличия наблюдаются в цитологической, микробиологи­ческой патоморфодигической картине.


НЕВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ ПРОТЕЗНЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ


Характеризуются:

1. Отсутствием воспалительной реакции со стороны слизистой оболочки.

2. Отсутсвием выраженного нарушения чувствительности воспринимающих приборов слизистой оболочки полости рта.

У большинства больных отмечается:

1. Повышенная бледность и плотность слизистой оболочки протезного ложа, вследствие спазма периферических сосудов и капилляров.

2. Нарушение сенсорной функции чаще всего характеризуется выра­женным чувством жжения в сочетании с сухостью и парестезией во рту.

Больных с невоспалительными протезными заболеваниями по клиничес­кой симптоматике и по механизму развития можно разделить на 2 группы.

В I группу больных:

Явления гиперотезии и гипералгезии топографически и патогенети­чески связаны с раздражающим влиянием протезов и наблюдаются в преде­лах границ протезного ложа. Функциональная мобильность тактильных и температурных рецепторов нарушена чаще в сторону сенсибилизации. Порог чувствительности болевых рецепторов понижен. После исключения раздра­жителя (замена пластмассового базиса на металлический) вышеописанные нарушения проходят. Эту форму заболеваний относят к первичным наруше­ниям чувствительной, функции рецепторов слизистой оболочки.

Ведущий этиологический фактор: токсическое и термоизоляционное влияние протезов, которое нарушает биохимическое равновесие в тканевой жидкости и изменяет порог чувствительности рецепторов.

Во II группу больных:

Явления гиперстезии и парестезии слизистой оболочки не имеют чет­кой топографической и патогенетической зависимости от раздражающего действия протеза. Жжение, пощипывание, боли и другие ощущения часто локализуются в ограниченных участках слизистой оболочки протезного ло­жа или распространяются за его пределы (кончик языка, на его боковой поверхности, на щеке, губе и др. участках).

Время возникновения описанных нарушений не совпадает с началом пользования протезами и нередко сопровождается выраженным рвотным реф­лексом, гипер- или гипосаливацией.

Протез у данных больных является лишь провоцирующим и отягощающим фактором, а нарушение чувствительной функции рецепторов слизистой обо­лочки относится ко вторичным заболеваниям, обусловленным висцеро-реф­лекторной патологией, изменениями в центральных и периферических отде­лах вегетативной нервной системе, а также в ЦНС (Е.С.Яворская. 1965, 1970).