Складений фахівцем критичний відгук на твір (науковий, художній, публіцистичний), що містить зауваження, пропозиції та висновки
| Вид материала | Документы |
- 11 класи, 21.04kb.
- 1. Види І жанри образотворчого мистецтва > Поняття образотворчого мистецтва, його види, 649.72kb.
- З метою ознайомлення громадськості з діяльністю органів державної податкової служби, 631.81kb.
- Діагностика сектору будівельних матеріалів, 465.05kb.
- Пропозиції відділу освіти Кам’янської райдержадміністрації до Етичного кодексу українського, 37.47kb.
- Висновок, 418.22kb.
- Дипломна робота, 1599.82kb.
- Запропонований матеріал містить інформацію про життя І творчість видатних зарубіжних, 440.19kb.
- Ключові слова в художньому творі, 91.57kb.
- ІІ. Висновки, результати та пропозиції щодо обговорення та розробки на другому етапі, 434.48kb.
“Навчальний розвивальний курс “Логіки світу”
(автор – І.Стеценко)
Дослідження, а також практичні матеріали, пов’язані з пошуком оптимальних шляхів навчання дошкільників, підвищення ефективності підготовки дітей до систематичної навчальної діяльності, постійно відносяться до числа актуальних в дошкільній дидактиці. В останній час актуальність їх зросла і у зв’язку з тими вимогами, котрі постали перед дошкільною освітою.
Зміст рукопису посібника дає підстави розглядати задум І.Стеценко саме в руслі робіт, спрямованих на досконалення методів розумового виховання старших дошкільників. Автор намагається вирішувати проблему моделюючої діяльності у дітей шостого року життя в процесі засвоєння початкових уявлень про число, величину, геометричні фігури.
У представленому рукописі посібника автором подано матеріал для другого року роботи з дитиною. Наше ознайомлення та глибокий аналіз матеріалів і у першому, і у другому посібниках свідчить про дотримання автором дидактичних принципів поступовості і послідовності.
Заслуговує на увагу те, що введений автором в посібник казковий персонаж “Капітошка”, від імені якого дитина отримує ігрові завдання, продовжує “спілкуватись” з дитиною і у другому посібнику. Як вже зазначалось, присутність ігрового персонажа майже на кожному аркуші посібника сприяє підвищенню інтересу дітей до пропонованих дидактичних вправ.
Збереглась у другому посібнику ідея автора поєднання завдань математичного змісту із додатковими завданнями щодо вирізування, розфарбовування, а також виконання дій накладання, прикладання тощо.
Мобільність посібника підтверджується тим, що його матеріали можна використовувати як в дитячому садку, так і в колі сім’ї.
Добрий задум автора рукопису посібника заслуговує на підтримку.
З метою підвищення змістового і методичного рівня посібника пропонуємо деякі поради щодо доопрацювання рукопису:
- Точність науки математики вимагає точності застосування математичної термінології, а саме: “круг” чи “коло”, “многокутник” чи “багатокутник” тощо.
- Оскільки “величина” предметів – поняття відносне, радимо уточнити формування низки завдань у дидактичних вправах.
- Потребує уточнення ряд запитань і завдань у дидактичних вправах.
- При формуванні тематики у завданнях №№ 1, 8, 43 радимо враховувати досвід дітей 5 років.
- Викликають певні сумніви використання терміну “посібник” для дітей 5-ти річного віку, а також назва рукопису “Логіки світу”, оскільки дошкільникам притаманне наочно-образне, а не логічне мислення.
- Радимо подати перелік використаних автором джерел.
Доцент кафедри дошкільної і початкової освіти КМПУ імені Б.Д.Грінченка, канд, пед. наук | О.В.Коваленко |
Жовтень, 2005р.
ЗРАЗОК 8
РЕЦЕНЗІЯ
на навчальний посібник (робочий зошит)“Обчислюємо залюбки”,
автори Копосов П.Г., Копосова О.Г.
Поданий “посібник” пропонує систему вправ для свідомого засвоєння обчислювальних навичок в межах першого десятку. Автори пропонують учням для цього використовувати зорові, вербально-логічні опори та образи-асоціації.
“Посібник” націлює дітей у процесі обчислювальних навичок спиратися на графічний образ цифр а не на лічильний матеріал і числовий ряд як це роблять у традиційний спосіб. Матеріал “посібника” насичений ігровими ситуаціями, яскравими ілюстраціями, що відповідає віковим можливостям учнів.
Автори будують свій “посібник” враховуючи наступні психологічні фактори:
- активізацію діяльності правої півкулі головного мозку;
- переважання дієво-образного мислення над логічно-абстрактним;
- використання образів-асоціацій для покращення процесів сприймання і запам’ятовування навчального матеріалу;
- взаємодію образу і слова у процесі запам’ятовування;
- активізацію після довільної уваги та запам’ятовування
Все це забезпечує гармонізацію функціонування лівої та правої півкуль головного мозку дитини та сприяє розвитку дитячої психіки.
Між тим пропонований “посібник” потребує певного доопрацювання. Авторам потрібно визначити призначення даного “навчального посібника” (чи це посібник для вчителя чи це робочий зошит для учня).
Викликає певний сумнів доцільність текстів (діти ще не вивчили буквар), поданих шрифтом який не відповідає віковим особливостям учнів (діти дошкільного віку).
Образи-символи запропоновані у “посібнику” потребують врахування досвіду сучасних дітей які проживають у містах (чи буде зручно дитині яка проживає в місті оперувати такими поняттями як : трактор, коса, віз, кінь, рогач).
Зазначені зауваження не заперечують цінність та оригінальність запропонованої роботи яка потребує підтримки та схвалення.
Робота може бути запропонована для друку та широкого впровадження в шкільну практику.
| Методист лабораторії дошкільної і початкової освіти КМПУ ім. Б.Д.Грінченка | О.В. Полякова |
| Декан факультету підвищеннякваліфікації КМПУ ім. Б.Д.Грінченка, канд. психологічних наук, доцент | О.В. Кочерга |
ЗРАЗОК ?
РЕЦЕНЗІЯ
на рукопис представленої на Всеукраїнський конкурс навчальних програм з профільного навчання для учнів 10-12 класів
загальноосвітніх навчальних закладів
програми «Українська мова» № 4
для класів природничо-математичного профілю
Подана до розгляду програма розрахована на навчання української мови учнів 10-12 класів природничо-математичного профілю з розрахунку 68 год (2 год на тиждень) у 10-11 класах та 58 год (1-2 год на тиждень) у 12 класі.
Програму укладено з урахуванням вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, Концепції загальної середньої освіти 12-річної школи, Концепції профільного навчання щодо організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах та у відповідності до Типових навчальних планів для основної та старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів у структурі 12-річної школи.
У пояснювальній записці сформульовано мету й завдання навчання української мови в школах природничо-математичного профілю. Засвоєння відомостей з практичної стилістики, культури мовлення, основ риторики та елементів практичної стилістики умотивоване підготовкою до професійної діяльності та необхідністю удосконалення мовотворчих якостей школярів.
Зміст програми диференційовано на чотири взаємопов’язані змістові лінії: мовленнєву, мовну, соціокультурну та діяльнісну. Програму структуровано: визначено зміст навчання та основні вимоги до рівня знань, умінь і навичок учнів. Навчальні години між мовленнєвою та мовною змістовими лініями розподілено 38:30. Проте програма не вміщує таку необхідної частини, як критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 10-12 класів з чотирьох видів мовленнєвої діяльності – аудіювання, читання, говоріння, письма, – з мовних знань і вмінь, а також орієнтовного календарного планування уроків. Немає в тексті програми й посилань щодо застосування критеріїв, поданих в інших документах.
Програма не включає таких важливих, на нашу думку, рубрик, як «Міжпредметні зв’язки» та «Внутрішньопредметні зв’язки», які, на нашу думку значно полегшили б роботу вчителя.
Як зазначено в Державному стандарті базової і повної середньої освіти, мовленнєва змістова лінія «забезпечує вироблення і вдосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності». Зміст мовленнєвої змістової лінії має викладатися за принципом структурної систематичності, який передбачає поступове ускладнення і поглиблення мовленнєвознавчих понять та формування вмінь у всіх видах мовленнєвої діяльності. Зміст мовленнєвої лінії має ґрунтуватися на принципі наступності між основною та старшою школою, враховувати рівень підготовки школярів.
На нашу думку, мовленнєва змістова лінія програми для кожного класу мала б розпочинатися з повторення відомостей про мовлення, а саме: про види мовленнєвої діяльності, різновиди аудіювання й читання, текст, стилі й типи мовлення. Лише після повторення й закріплення відомостей про особливості усного й писемного спілкування, діалог, монолог і полілог, варто, як нам здається, повторювати відомості про культуру мовлення та вимоги до культури мовлення (с.4, 8).
На с.с.5, 9, 13, очевидно, через технічний недогляд, замість «Види робіт» видруковано «Види мовленнєвої діяльності». Певно, з тієї ж причини речення «удосконалення навичок слухання» (краще: аудіювання), «удосконалення навичок читання» видруковано не в другій, а в першій колонці.
На жаль, щодо названих у програмі видів робіт не завжди зазначено стиль, у якому учнів мають продукувати висловлювання певного жанру (див. переказ прослуханого монологічного висловлювання (с.5), переказ із творчим завданням (с.с.6, 9, 14), повідомлення за попередньо складеними тезами (с.9), стаття, твір на морально-етичну тему, відгук про телепередачу (с.с.10, 14). Такі види робіт, як доручення, офіційний лист, вітальний адрес (с.6), звіт про виконану роботу, протокол, витяг із протоколу (с.10), а також автобіографія, заява, особова справа, характеристика, резюме (с.14) варто, на нашу думку, згрупувати після визначення «Ділові папери», а бесіда на професійну тему, переговори (с.9) – після визначення «Усне ділове спілкування», вид роботи «Вітальна промова» (с.6) можна було б подати в рубриці «Елементи риторики». Якщо публіцистичний стиль представлено такими видами робіт, як «виступ публіцистичного характеру» та ін., то робота над складанням висловлювань у художньому стилі програмою не передбачена.
Щодо включеного, очевидно, помилково до мовленнєвої лінії «орфографічно-пунктуаційного практикуму» (с.с. 6, 10, 14), то варто було б винести його окремою рубрикою мовної змістової лінії.
Зміст мовної змістової лінії подається в програмі за лінійним принципом і, як говорилося вище, не доповнюється реалізацією системи внутрішньопредметних зв’язків.
Безумовним позитивом програми є введення повторення й узагальнення відомостей з лексикографії щодо словників та довідників, а також ролі Інтернету в мовній і мовленнєвій освіті (с.7).
Незаперечну вартiсть програми складає введення до соціокультурної змістової лінії таких сучасних тем, як Україна та світове співтовариство; Розвиток науки й техніки в Україні та в світі; Професія і сім’я; Мова і професійне зростання.
Висловимо деякі зауваження та побажання:
- Навряд чи зміст мовленнєвої лінії у 12 класі природничо-математичного профілю слід повністю підпорядковувати вивченню основ риторики (с.12), а зміст мовної лінії обмежувати лише вивченням дискурсу (с.15). Крім того, що такий зміст навчання не відповідає вказаному профілю, він ще й значно ускладнить підготовку випускників до незалежного зовнішнього оцінювання з української мови.
- Зміст і вимоги до рівня знань, умінь і навичок учнів мовленнєвої та мовної змістових ліній програми подано у формі таблиць, що складаються з двох колонок, в одній з яких зазначено зміст навчального матеріалу, а в другій – державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Бажано додати третю колонку з вказаною орієнтовною кількістю годин, що виділяється на вивчення певної теми. На нашу думку, це значно полегшить роботу вчителя.
- Перелік знань, умінь та навичок учнів слід, на нашу думку, значно конкретизувати.
- Необхідно більш чітко розмежувати види робіт (с.с.5, 9, 13 ) та вміння й навички, що їх слід формувати й удосконалювати у процесі їхнього виконання (виділення ключових фраз і слів, визначення пізнавальної цінності прочитаного і под. (с.5) – перенести до другої колонки і под.);
- Щодо такого виду роботи, як переклад текстів різних стилів, типів і жанрів (с.с.6,10,14) варто дати роз’яснення в пояснювальній записці. Методичних коментарів потребують і такі види робіт, як переказ висловлювань, що містять протилежні за змістом думки (дискусійного характеру?) і трансформація тексту відповідно до змінених обставин спілкування (с.13);
- Потрібно розтлумачити суть таких видів робіт, як полеміка, нарада, конференція, прес-конференція (с. 13).
- Не зайвим, на нашу думку, було б увести рубрику «Етика професійного спілкування» (про що лише згадано на с. 4, 8 ).
- Слід розширити перелік умінь, зазначених у діяльнісній змістовій лінії програми (крім загальнонавчальних, назвати організаційно-контрольні та творчі вміння, що їх мають виробляти учні).
- Потрібно відредагувати деякі вислови (читання текстів…. з використанням різних способів читання (с.9), використання в писемному мовленні… відомих орфограм і пунктограм (с.6) і под.
Зазначенi мiркування з приводу рецензованої програми нiяк не можуть бути пiдставою для її негативної оцiнки. Вважаємо, що після внесення певних змін, уточнень та редагування представлену на конкурс навчальну програму №4 для природничо-математичного профілю можна рекомендувати до використання.
| Ст.викладач кафедри методики навчання української мови та літератури КМПУ ім. Б.Д.Грінченка | О.Авраменко |
ЗРАЗОК 9
РЕЦЕНЗІЯ
на авторську програму для дошкільних навчальних закладів освіти
“ Рідна мова” (з поурочним плануванням та вправами з артикуляційної моторики). Керівники авторського колективу: О.М.Панченко, І.Г.Солдатова.
Програма розрахована на навчання дітей переддошкільного і дошкільного віку розвитку мовлення і читанню.
Структура Програми передбачає подачу матеріалу блоками: робота з дітьми третього року життя; четвертого року життя; 4-5 років; 5-6 років; 6-7 років (для поглибленого вивчення).
Кожен блок включає характеристику розвитку дітей вікової групи, завдання і зміст розвитку мовлення, розвиток зв’язного мовлення і теми рекомендовані для вивчення (обсяг знань). Кожен блок закінчується Основними вимогами до знань і умінь учнів на кінець навчального року. В додатках вміщено практичний матеріал: вправи на розвиток артикуляційного апарату, поурочне планування предмету, художня література, рекомендована для слухання і вивчення напам’ять.
Обсяг пропонованих знань достатній. Виклад передбачає послідовність подання знань з урахуванням психологічних і вікових особливостей дітей, принципів дидактики: від простого до складного, від близького до далекого, від знайомого до незнайомого.
Значна увага приділяється навчанню читання дітей, починаючи з 3-го року життя. Автори використовують методику Зайцева. Використовуються методики й інших авторів.
Літературний матеріал цікавий, високохудожній. Подані твори українських, російських поетів, поетів з діаспори, твори народної творчості.
Поряд з цим є ряд зауважень:
- В основному рецензований матеріал розкриває навчання дітей читанню, а не весь зміст розвитку мовлення, а тому не відповідає назві “Рідна мова”.
- В програмі відсутня загальна концепція закладу, не розкрите навчально-методичне забезпечення, що не дає змоги визначити програму як авторську. Авторською її не можна назвати ще й тому, що вона складена на основі різних програм навчання дітей читанню, інколи без посилання на цих авторів (крім Зайцева).
- Зовсім не зрозуміла наявність в авторській програмі ксерокопія конспектів занять з методичних журналів.
- Подаючи літературний матеріал, автори допускають неточність в написанні прізвищ авторів. Так, прізвище М.Підгірянки подане в кількох інтерпретаціях і ін.
- В роботі допущено багато русизмів, неправильного перекладу з російської мови, помилок-описок.
Після урахування вказаних зауважень програма може бути використана в
роботі окремого закладу освіти.
Ст. викладач кафедри В.Д. Сапожко
дошкільної педагогіки і
психології
КМІУВ ім. Б.Грінченка
ЗРАЗОК 10
РЕЦЕНЗІЯ
на пакет програм Центру розвитку дитини
ТОВ « Міжнародні ініціативи – 3000»
Комплекс програм розрахований для роботи з дітьми, починаючи з трьохрічного до семирічного віку, і складається з шести програм до окремих предметів, які спрямовані на розвиток розумових здібностей, пошукової активності, засвоєння моральних та етичних норм, формування позитивних ціннісних орієнтирів, національного самоусвідомлення.
Представлений пакет включає в себе комплект документів, який складається з концепції діяльності Центру розвитку дитини, Положення про Центр розвитку дитини та власне програм. Представлені документи розкривають зміст, мету та форми організації роботи з дітьми дошкільного віку.
Навчальна програма “Чарівний пензлик” спрямована на ознайомлення дітей з різними видами образотворчого мистецтва, оволодіння різними способами зображення. Засвоєння дітьми програми дозволить розвивати творчі здібності та уяву. Визначений програмою зміст роботи відповідає віковим особливостям дітей і відповідно розрахований на три вікові групи (молодшу, середню, старшу). Розподіл програмових завдань дозволяє забезпечити поступове ускладнення змісту занять, а також варіативність в залежності від віку, знань і умінь дітей. Заняття дітей за програмою гуртка “Чарівний пензлик” сприятиме формуванню естетичного ставлення дитини до світу та художнього розвитку самої дитини.
Навчальна програма гуртка “Грація” ставить на меті навчання дітей основам бального танцю і спрямована на забезпечення як фізичного розвитку так і естетичне виховання. Участь в заняттях гуртка, починаючи з 3 років, дозволить розвивати у дітей почуття ритму, музичного слуху, пластичності і виразності рухів. Виконання програмових завдань сприяють вихованню моральних та вольових рис характеру.
Заняття в гуртку за програмою “Умілі рученята” дозволить дітям навчитися майструвати виготовляти поробки з різного матеріалу. Розвивати фантазію, конструктивні уміння. Змістом роботи гуртка передбачені заняття для дітей 5-го, 6-го років життя. Тематичний план складається із змістових блоків, що створює більш сприятливі умови для опанування дітьми навичок обробки різних матеріалів і використання їх при виконанні творчих робіт. Позитивно, що заняття планується проводити таким чином, щоб залучати дітей до співпраці, передбачено формування у дітей навичок культури праці.
Навчальна програма гуртка “Грамотій” ставить метою навчання дітей 5-6-річного віку читання. На основі звуко-буквеного аналізу передбачені завдання з логічним навантаженням, спрямовані на формування фонематичних уявлень. Заняття за цією програмою дозволить дитині не лише здобути навичку читання, а і поглибити та розширити знання з рідної мови. Але разом з тим, запропонована методика вимагає від дітей попередньої підготовки, дитина повинна чітко і правильно вимовляти всі звуки і звукосполучення рідної мови, мати достатньо великий словниковий запас. Тільки за цієї умови можна говорити про успішне виконання даної програми.
Навчання за програмою гуртка “Мандрівка до театру”, побудоване на основі ознайомлення дітей з літературним матеріалом, дозволить дитині навчитися аналізувати зміст літературних творів. Зміст і форми організації занять, заплановані навчальною програмою, вирішують значну кількість розвивальних завдань. Діти вчаться виразності мови, передачі емоцій, настрою за допомогою міміки і жестів, вираженню свого ставлення до літературних героїв через використання різних атрибутів театру. Позитивний вплив має заохочення дітей до виготовлення театральних костюмів, атрибутів, декорацій для ігор - драматизацій та театралізованих постановок за сюжетами знайомих казок .
Навчальна програма гуртка “Мудрик” спрямована на розвиток логічного мислення дітей дошкільного віку, розроблена для занять з дітьми з 5-7років. В програмі передбачені заняття на подачу нових знань, закріплення, розширення знань дітей з формування елементарних математичних уявлень, а також завдання пошукового характеру. Підбір завдань відповідає віковим особливостям дошкільників. Використання підібраних завдань стимулює розвиток пам’яті, уваги, уяви, мислення.
Перелік обладнання, поданий в навчальних програмах, дає можливість говорити про забезпечення навчально-виховного процесу в Центрі розвитку дитини наочним і дидактичним матеріалом у достатній мірі.
За пакетом представлених програм організація навчально-виховного процесу реалізується у формі гурткової роботи з невеликими підгрупами дітей по 6-8 чоловік, що дасть можливість педагогу використовувати варіативні завдання різного ступеня складності, а також здійснювати особистісно-орієнтований підхід в процесі навчання. Заняття кожного гуртка ведуть окремі педагоги, що дозволяє досягти високої якості вивчення окремих предметів.
Пакет представлених до погодження програм може використовуватись для роботи з дітьми дошкільного віку. Комплекс програм забезпечує різносторонній розвиток дитини та відповідає загальним положенням програм дошкільної освіти.
Методист кафедри
дошкільної і початкової
освіти КМПУ імені Б.Д.Грінченка Таран О.В.
ЗРАЗОК 11
РЕЦЕНЗІЯ
на програму факультативного курсу “Основи українського ділового мовлення” для учнів 10-11 класів СЗШ № NN м.Києва
(автор - О.Є.Єлизарова, 11 с. комп’ютерного набору)
Подана до розгляду програма розрахована на факультативне вивчення основ ділового мовлення старшокласниками з розрахунку 34 год на навчальний рік .
В основу рецензованої програми покладено Програму для професійно-технічних закладів України Українське ділове мовлення (укладачі З.Снісар, В.Осипова) // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах, 2002, №1, що, на нашу думку, слід було вказати в пояснювальній записці.
Проте до рецензованої програми внесено деякі зміни. Так, назву розділу Довідково-інформаційні документи замінено на Інформаційнй документи, назву Класифікація ділових паперів замінено на Загальні вимоги до складання й оформлення документів, розділ Документи з господарсько-договірної діяльності випущено як неактуальний для школярів. Змінено кількість годин на вивчення деяких тем (на розгляд теми Документи щодо особового складу пропонується 5 год замість визначених вказаною програмою 4-х, на розгляд теми Загальні вимоги до складання і оформлення документів відведено 4 год замість пропонованих вказаною програмою для розгляду аналогічного розділу 2 год).
У пояснювальній записці сформульовано мету й завдання факультативного курсу. У програмі визначено чіткі вимоги до знань і вмінь учнів, що сприяє як практичному спрямуванню викладання українського ділового мовлення, так і міцному засвоєнню теоретичного матеріалу.
Позитивом поданої до розгляду програми можна вважати врахування вимог Програми для середніх загальноосвітніх начальних закладів Рідна мова (укладачі Л.Скуратівський, Г.Шелехова, В.Новосьолова) – К., 2001 р., а саме: у розділі Документи щодо особового складу передбачене опрацювання заяви та автобіографії, до розділу Інформаційні документи включено адресу, оголошення, протокол (складний), звіт про виконану роботу, інформаційний лист, до розділу Обліково-фінансові документи - розписку, доручення, акт, до розділу Документи з господарсько-договірної діяльності - субсидію, ваучер, приватизаційний сертифікат.
Разом з тим, зауважимо:
рецензованою програмою не передбачено розгляд таких документів, як віза, фінансова ідентифікаційна картка. З огляду на те, що ознайомлення з цими видами ділових паперів введено до навчальних програм недавно і відповідного матеріалу немає в підручниках, опрацювання їх на факультативних заняттях було б, на нашу думку, корисним;
у пояснювальній записці зазначено, що факультативний курс розраховано на 34 год на рік, проте не конкретизовано, для якого саме класу – 10 чи 11. Якщо факультативні заняття розраховані на два роки (10 та 11 кл.), має бути 68 год. Таким чином, необхідно чітко вказати в пояснювальній записці розподіл навчальних годин між 10 і 11 класами.
Вважаємо, що укладену О.Є.Єлизаровою програму факультативного курсу “Основи українського ділового мовлення” після внесення коректив щодо розподілу навчальних годин між 10 та 11 класами можна затвердити.
| Рецензент: | О.П.Омельченко, викладач кафедри методики викладання української мови N-ського педагогічного університету |
9.10.2008.
ЗРАЗОК 12
РЕЦЕНЗІЯ
на навчальну програму викладання рідної мови
для учнів гуманітарного 10 класу гімназії № NN м.Києва
(автор – Л.А.Донченко, 25 с рукопису)
Подана на рецензування програма розрахована на поглиблене вивчення української мови учнями гуманітарного 10 класу гімназії з розрахунку 136 год (4 год на тиждень, 2 навчальних семестри).
Програму укладено з урахуванням вимог Програм для середньої загальносвітніх навчальних закладів: Рідна мова. 5-11 класи /Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова, В.І.Новосьолова. – К., 2001 р. (далі – чинна Програма).
У пояснювальній записці до поданої на рецензування програми сформульовано освітню мету навчання української мови гімназистів гуманітарного класу. Вмотивовано переструктурування певних тем, розширення вимог щодо змісту роботи з культури мовлення (зокрема редагування текстів та окремих речень), обгрунтовано збільшення кількості письмових робіт (творів, переказів із творчим завданням тощо).
Зміст програми, як зазначено в пояснювальній записці, диференційовано на чотири взаємопов’язані змістові лінії: лінгвістичну, комунікативну, культурологічну й діяльнісну. Проте до лінгвістичної змістової лінії внесено певні доповнення та зміни.
Так, тему Одиниці мови: основні звуки мовлення, значущі частини слова, слово, словосполучення, речення, ССЦ в рецензованій програмі поділено на окремі розділи: Графіка (2 год), Орфографія (12 год.) і т.ін.
Теми Основні норми української літературної вимови відповідно замінено на розділи Фонетика (12 год), Орфоепія (2 год), тему Знаки письма на розділ Графіка (2 год).
Тему Власне українські слова. Синонімічне багатство мови. Складні випадки слововживання у рецензованій програмі замінено розділом Лексикологія, на вивчення якого відведено 15 год (указаний розділ включає теми Корінна українська лексика; подолання труднощів у правильному слововживанні частково представлено у рубриках Учні повинні вміти та Культура мовлення), тему Роль фразеологізмів у мовленні заступив розділ Фразеологія (7 год), який включає тему Роль фразеологізмів у мовленні.
Тему Система частин мови, спільне й відмінне в них замінено темою Морфологія, для вивчення якої пропонується 32 год (Самостійні частини мови мають вивчатися протягом 25 год, на вивчення службових частин мови та вигука відведено 7 год.
Деякі теми переставлено місцями. Так, теми Будова слова та Словотвір поставлено після тем Лексикологія та Фразеологія (хоч чинною програмою ці теми розглядаються після вивчення фонетики та графіки). На нашу думку, з такою перестановкою можна погодитись.
Так само можна погодитись з розподілом навчальних годин на вивчення окремих тем.
Як зазначено в пояснювальній записці, культурологічна змістова лінія рецензованої програми повністю відповідає чинним Програмам див. (с.3). Проте до комунікативної змістової лінії укладачем внесено доповнення. Так, до передбачених чинною програмою видів робіт додано твір-роздум (усний і письмовий) на політичну або морально-етичну тему; твір (усний і письмовий) за двома і більше картинами на одну тему; роздум-спростування (усний і письмовий) з використанням художніх творів, телепередач, кінофільмів; редагування власного та чужого твору й переказу. Йдеться не про збільшення кількості письмових робіт (див. с.2), а про додання не передбачених чинною програмою видів робіт. З такими доповненнями, на нашу думку, цілком можна погодитись.
Діяльнісна змістова лінія, хоч і згадана у пояснювальній записці, у тексті програми, очевидно, через технічний недогляд, не представлена.
Програму добре структуровано, змiст роздiлiв загалом вiдповiдає вимогам чинної програми. Позитивом можна вважати чіткий перелік необхідних знань, умінь та навичок у рубриках Учні повинні знати та Учні повинні вміти, а також значне розширення вимог до учнівського мовлення у рубриці Культура мовлення.
Разом з тим, зауважимо:
укладачеві слід звернути увагу на те, що у поданій на розгляд програмі дещо змінено передбачений Стандартом освіти підхід до вивчення мови у старших класах: поглиблене вивчення мови подекуди витісняє систематизацію найважливіших відомостей з різних розділів науки про мову (див с. 65 чинної Програми). Тому, на нашу думку, тему Одиниці мови: основні звуки мовлення, значущі частини слова, слово, словосполучення, речення, ССЦ варто залишити у тому ж формулюванні, тим більше, що поглиблене вивчення словосполучення, речення та ССЦ з відомих причин (здобуті школярами знання з синтаксису традиційно систематизуються в 11 класі) поданою на рецензування програмою не передбачене;
вигук не відокремлено від службових частин мови (с 16);
у формулюванні деяких тем перенесено акценти. Так, тему вступу Українська мова у світі замінено на Українська мова в світі мов. Таку заміну вступної теми вочевидь потрібно обумовити у пояснювальній записці;
необхідно додати перелік учнівських умінь відповідно до діяльнісної змістової лінії.
Вважаємо, що після внесення певних змін та уточнень укладену Л.А.Донченко навчальну програму для гуманітарного 10 класу можна затвердити.
| Рецензент: | Т.І.Міщенко, к. п. н., доцент, завкафедри методики викладання української мови N- ського педагогічного університету. |
15.10.2008.
ЗРАЗОК 13
РЕЦЕНЗІЯ
на навчальну програму викладання рідної мови
для гуманітарного 11 класу гімназії № NN м.Києва
(автор - В.Ф. Марченко, обсяг - 12 с. рукопису)
Подана до розгляду програма розрахована на поглиблене вивчення української мови учнями гуманітарного 11 класу гімназії з розрахунку 136 год (4 год на тиждень, 2 навчальних семестри). Програму укладено з урахуванням вимог Програм для середньої загальносвітніх навчальних закладів: Рідна мова. 5-11 класи /Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова, В.І.Новосьолова. – К., 2001 р. (далі – чинна Програма).
У пояснювальній записці до поданої на розгляд програми сформульовано освітню мету та завдання поглибленого навчання української мови гімназистів. Умотивовано переструктурування вивчення певних тем, розширення вимог щодо змісту роботи з культури мовлення (зокрема враховано попередження стилістичних недоліків мовлення учнів і форми опрацювання стилістичних ресурсів мови). Зміст програми, як зазначено в пояснювальній записці, диференційовано на чотири взаємопов’язані змістові лінії: лінгвістичну, комунікативну, культурологічну й діяльнісну. Проте до лінгвістичної змістової лініїї внесено значні доповнення.
Так, тему Стилістичні засоби синтаксису в рецензованій програмі представлено окремими розділами: Просте речення (40 год), Пряма мова та інші засоби індивідуалізації мови (7 год.) Складне речення (17 год). Вивчення вказаних розділів передбачає розгляд тем Стилістичні особливості питальних і спонукальних речень; Особливості вживання односкладних і двоскладних речень у різних стилях; Стилічстичні функції звертання; Використання вставних слів у різних стилях. Стилістична роль прямої й непрямої мови тощо.
До програми внесено теми, що не пропонуються для вивчення чинною програмою Так, у розділі Пряма мова та інші засоби індивідуалізації мови наявні теми Невласне пряма мова; Здогадна мова; Підрядно-підпорядкована пряма мова.
Рецензована програма не вміщує наявного в чинній програмі розділу Будова тексту. Стилі, типи і жанри мовлення. Натомість укладачем додано розділ Стислістичні особливості складного синтаксичного цілого, в якому розглядаються теми Стилістичні функції абзацу; засоби зв’язку в складному синтаксичному цілому та Надфразові єдності як синтаксично-стилістичні одиниці літературного мовлення. Чинною програмою ознайомлення учнів з основами лінгвістики тексту передбачено в 9 класі, проте вилучення теми Будова тексту в 11 класі видається нам неправомірним. Зупинившись на структурній організації тексту, укладач програми знехтував такими важливими темами, як Семантика тексту та Залежність структури тексту від типу й стилю висловлювання, з чим, як нам здається, не можна погодитись.
Як зазначено в пояснювальній записці, культурологічна та діяльнісна змістові лінії рецензованої програми повністю відповідають чинним Програмам див. (с.3). Проте до комунікативної змістової лінії укладачем внесено уточнення та доповнення. Так, замість Переказ з творчим завданням (див. чинну програму, с.70) читаємо: Творчий переказ з продовженням. Докладний творчий переказ із деталізацією викладеного (усний і письмовий). Замість Твори на суспільну та морально-етичну тему (див. чинну програму, там же) у рецензованій програмі: Твори на морально-етичну тему за матеріалом двох і більше художніх творів (усний і письмовий). Твір у науковому чи публіцистичному стилі з широким узагальненням (усний і письмовий). З такими доповненнями, на нашу думку, цілком можна погодитись.
Не зрозуміло, чому серед пропонованих поданою на розгляд програмою ділових паперів є лише звіт про виконану роботу, офіційний лист, акт, але не згадано заяву, автобіографію, доручення, розписку, протокол (складний) (див. чинну програму, с.70).
Програму добре структуровано, змiст роздiлiв загалом вiдповiдає вимогам чинної програми. У програмі вміщено чіткі вимоги до знань і вмінь учнів, що сприяє практичному спрямуванню викладання української мови, міцному засвоєнню теоретичного матеріалу та оволодінню мовою в усіх видах мовленнєвої діяльності. Поглиблене вивчення курсу мови побудоване у функціонально-стилістичному аспекті. Позитивом можна вважати значне розширення вимог до учнівського мовлення у рубриці Культура мовлення. Вивчення програмового матеріалу побудоване з урахуванням міжпредметних зв’язків.
Разом з тим, зауважимо:
укладачеві слід мати увазі, що програму поглибленого вивчення української мови для гімназистів має бути укладено з урахуванням вимог чинної Програми (що потрібно більш чітко зазначити у пояснювальній записці, див. с. 3), тому він не може вилучати передбачені чинною програмою теми. З огляду на вищесказане необхідно повернути теми Будова тексту. Стилі, типи і жанри мовлення;
комунікативною змістовою лінією поданої на розгляд програми необхідно передбачити навчання гімназистів складати такі ділові папери, як заява, доручення, автобіографія, протокол (складний), розписка;
у розділі Повторення у кінці року подано вимоги до знань і вмінь учнів (у рубриках Учні повинні знати; Учні повинні вміти, що автоматично окреслює коло повторюваних питань. У такому разі, на нашу думку, варто сформулювати пропоновані для повторення теми.
Вважаємо, що після внесення певних змін та уточнень укладену В.Ф.Мироненко навчальну програму для гуманітарного 11 класу можна затвердити.
| Рецензент: | Ю. В. Томенко, канд. пед. наук, доцент кафедри української мови N- ського педагогічного університету |
ЗРАЗОК 14
РЕЦЕНЗІЯ
на навчальну програму викладання рідної мови
для гуманітарного 9 класу гімназії № 59 ім. О.М. Бойченка
м.Києва Голосіївського району
(16 сторінок рукопису)