Ю. І. Пушкарьов, О. В. Панченко, С. П. Латін
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет ляпа М. М., Трофименко, 1204.82kb.
- Предисловие и комментарии А. Лаврова Перечисляя несохранившиеся и не разысканные комплексы, 732.49kb.
- Панченко Инна Владиленовна, учитель русского языка и литературы моу сош №44 г. Томска., 233.53kb.
- Е. В. Колісніченко > В. О. Панченко > А. А. Папченко Відповідальний за випуск, 1555.03kb.
- Лашор, «Татьянин День – Праздник русской культуры и образования в Латвии», 2012 год, 51.43kb.
- Наименование обучающей программы Начальная подготовка (безразрядники) Шахматы в сказках, 15.01kb.
- Державный гимнограф, 1598.96kb.
- Панченко Михаил Юрьевич основные парадигмы изучения международного порядка в современной, 1279.44kb.
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів історія україни, 1162.63kb.
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів історія україни, 1929.78kb.
Оцінюючи обстановку, командир взводу управління вивчає:
– склад, положення і можливий характер дій противника;
– положення, стан, можливості та забезпеченість взводу управління;
– характер місцевості та її вплив на бойові дії взводу;
– умови спостереження та ведення розвідки;
– радіаційну, хімічну і біологічну обстановку;
– стан погоди, пору року і час доби.
Місце КСП (СП) обирає командир батареї або за його вказівкою командир взводу управління.
Розгортання КСП (СП) здійснюється за розпорядженням командира взводу (відділення) управління (додаток З).
Після розгортання КСП проводиться орієнтування і підготовка приладів. Виконується топогеодезична прив’язка КСП.
За готовністю КСП до роботи командир взводу управління ставить завдання з розвідки методом доведення усного бойового наказу. Перед відданням бойового наказу командир взводу управління дає умовні найменування місцевим предметам і вибирає (призначає) орієнтири.
Питання для повторення та самоконтролю
1 У чому полягає склад і призначення взводу управління.
2 Які можуть бути спостережні пункти та їх призначення.
3 Що містить організація артилерійської розвідки в батареї?
4 Які документи ведуться на КСП (СП) батареї, їх зміст.
5 Які маються способи визначення координат СП, їх зміст.
6 Які маються способи визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків, їх зміст.
7 У чому полягає зміст бойового наказу командира взводу управління.
8 Які маються способи цілевказівок.
9 Що містять збір та оброблення розвідувальних даних?
10 Який буває порядок орієнтування приладів на пунктах спряженого спостереження?
11 У чому полягає порядок організації радіозв’язку в батареї.
12 У чому полягає порядок організації кабельного зв’язку в батареї.
13 З чого складаються обов’язки посадових осіб взводу управління при обслуговуванні стрільби батареї (взводу).
Розділ 2
ВЗВОД УПРАВЛІННЯ В ОБОРОНІ
2.1 Дії взводу управління в обороні
Дії взводу управління при переході до оборони залежать від отриманого завдання, умов переходу до оборони та наявності часу.
При переході військ до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником організація бойових дій взводу здійснюється в короткий час. У цьому разі особовому складу взводу управління уточнюється завдання з розвідки противника, обслуговування стрільби батареї для забезпечення закріплення указаного (вигідного) рубежу загальновійськовими підрозділами. Завдання командирові взводу управління зазвичай доводяться окремими бойовими розпорядженнями.
При переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником до моменту отримання завдання основні заходи з підготовки до бойових дій в обороні будуть частково або повністю виконані, необхідне лише деяке їх уточнення. Так, потрібно уточнити завдання з розвідки противника та місцевості, місце КСП, а за необхідності – ПСП (БСП), заходи з інженерного обладнання, організації кабельного зв’язку та ін.
В оборонному бою обсяг завдань з розвідки противника зростає, а час на її ведення скорочується. Це обумовлюється тим, що противник буде мати перевагу в силах і засобах перед військами, які обороняються, а виведення і розгортання підрозділів для атаки противник прагнутиме провести в короткі терміни. У зв’язку з цим основні зусилля взвод управління зосереджує на ймовірному напрямку наступу противника з метою виявлення його артилерійських і мінометних батарей, колон, які висуваються, особливо танкових.
У ході артилерійської підготовки відбиття атаки противника взвод управління веде розвідку артилерійських і мінометних батарей, танкових і мотопіхотних підрозділів противника, що висуваються та розгортаються, обслуговує стрільбу своєї батареї по розвіданих цілях, а особовий склад взводу управління веде спостереження з метою встановлення напрямку атаки та складу атакуючих підрозділів противника, в першу чергу танкових, обслуговує стрільбу своєї батареї по атакуючих танках та піхоті противника.
У ході артилерійської підтримки військ, які обороняються в глибині, взвод управління встановлює сили противника, який вклинився, та рубіж, на який він вийшов, підхід його резервів до ділянки вклинення, переміщення артилерійських і мінометних батарей на нові ВП, розташування пунктів управління та радіоелектронних засобів.
У ході артилерійського забезпечення висування військ для контратаки (якщо проводиться) взвод управління основні зусилля зосереджує на визначенні координат артилерійських і мінометних батарей противника, а в період артилерійської підготовки і підтримки контратаки - на розвідку протитанкових та інших вогневих засобів на напрямку контратаки і на флангах.
Виконання цих завдань взвод управління здійснює з КСП в тісній взаємодії з підрозділами розвідки старшого артилерійського (загальновійськового) командира, а також з підрозділом артилерійської розвідки, обслуговуючим стрільбу батареї.
Для забезпечення безперервної розвідки противника, для спостереження за найближчими підступами до переднього краю оборони своїх військ, для більш тісного зв’язку із загальновійськовим підрозділом, а також для коректування вогню по цілях, які не спостерігаються з КСП, в батареї може розгортатися БСП (ПСП).
КСП (БСП, ПСП) батареї в обороні доцільно розгортати в траншеях загальновійськового підрозділу. Бажано КСП (БСП, ПСП) розташовувати в місцях, які важко доступні для танків противника. Місце для КСП (БСП, ПСП) обирається з розрахунком забезпечення якнайкращого огляду підступів до переднього краю своїх військ, районів можливого зосередження та розгортання підрозділів мотопіхоти і танків противника для атаки.
В обороні застосовуються всі засоби зв’язку, але перевага надається кабельному зв’язку, який організовується з урахуванням місць розгортання основного і запасного КСП.
Для надійного і безперервного управління зв’язок в батареї організовується за напрямками від основного КСП на ВП та до БСП (ПСП).
Зв’язок в обороні повинен бути встановленим до моменту зайняття ВП вогневими взводами батареї.
До початку атаки противника всі радіостанції повинні працювати тільки в режимі „Прийом”. З початком наступу противника радіозв’язок застосовується без обмежень.
Одержавши завдання на вибір місця розгортання КСП батареї, командир взводу управління вивчає зазначений район місцевості за картою та намічає місце КСП. Після прибуття в зазначений район перевіряє на місцевості придатність наміченого місця, визначає місцеположення КСП за картою та організовує його топогеодезичну прив’язку.
Топогеодезична прив’язка КСП здійснюється командиром взводу управління по карті за допомогою приладів чи з використанням навігаційної апаратури командирської машини. Точність визначення координат систематично поліпшується та контролюється іншими незалежними способами прив’язки. За результатами прив’язки кву складає картку топогеодезичної прив’язки КСП (БСП, ПСП).
Безпосередня охорона і самооборона КСП (БСП, ПСП) здійснюються з моменту розгортання КСП із залученням усього особового складу взводу управління. Безпосередня охорона КСП (СП) здійснюється черговими спостерігачами. У нічний час організовується патрулювання.
Для самооборони готують окопи для ведення вогню зі стрілецької зброї та призначають особовому складу сектори обстрілу, готують вогонь батареї на підступах до пункту, встановлюють порядок освітлення місцевості при відбитті нападу противника, вночі організовують взаємодію із сусідніми КСП та іншими підрозділами, які розташовані в цьому районі.
Ведення розвідки особовим складом взводу управління починається з моменту розгортання КСП і ведеться безперервно до його залишення.
У ході ведення розвідки противника та місцевості командир взводу управління керує діями особового складу короткими розпорядженнями, командами, сигналами. Він стежить, щоб робота на КСП та всі його переміщення були прихованими від наземного спостереження противника, за своєчасним та правильним веденням бойових документів на КСП (СП).
При встановленні початку підготовки противника до переходу його в наступ організовується спостереження за діями противника з метою виявлення напрямку його атаки на передній край загальновійськового підрозділу, засікаються виявлені цілі.
Розвідувальні відомості, отримані в ході ведення розвідки, командир взводу управління ретельно обробляє, вивчає й порівнює з даними, які вже є, після чого наносить їх на робочу карту та складає схему цілей.
За розвідані дані командир взводу управління доповідає командиру батареї і в установлені строки надає результати розвідки в штаб дивізіону (начальнику розвідки дивізіону).
Під час висування і розгортання противника або зайняття ним вихідного положення для наступу взвод управління веде розвідку та обслуговування стрільби батареї при ураженні живої сили і вогневих засобів противника на ймовірному напрямку його наступу. Ці завдання взвод управління виконує з ПСП або КСП.
Якщо батарея в складі дивізіону залучається до участі в артилерійській контрпідготовці, то командир взводу управління організовує своєчасну розвідку планових цілей на місцевості та обслуговування стрільби при виконанні батареєю вогневих завдань відповідно до виписки з таблиці вогню дивізіону. У цьому разі КСП, як правило, буде розміщуватися в командирській машині управління і завдання з розвідки противника, обслуговування стрільби та управління вогнем батареї будуть виконуватися особовим складом обслуги із використанням приладів та засобів зв’язку командирської машини.
Під час вогневої підготовки противника при його висуванні та розгортанні в бойовий порядок особовий склад взводу управління з основного КСП (ПСП, БСП) веде розвідку артилерійських і мінометних батарей, які проявляють у цей період вогневу активність, колон противника на ймовірних маршрутах висування, його танкових та механізованих підрозділів на рубежах розгортання. Якщо в цей період противник почав застосування ЗМУ, то особовий склад взводу управління, не припиняючи спостереження, за встановленим сигналом надягає засоби індивідуального захисту. Особовий склад, не задіяний веденням розвідки, за командою командира взводу управління ховається в підготовлених укриттях, забираючи з собою прилади та засоби зв’язку, які не використовуються в даний момент. У подальшому посилюється спостереження за діями противника. Засікаються знову виявлені цілі й коректується вогонь своєї батареї. За наявності втрат і порушення зв’язку в батареї, командир взводу управління вживає заходи до відновлення боєздатності взводу та зв’язку в батареї.
З початком атаки противника особовий склад взводу управління посилює спостереження за його діями, особливо на напрямку головного удару, зосереджуючи особливу увагу на танконебезпечні напрямки та ділянки підготовленого зосередженого і загороджувального вогню. У разі вклинення противника в оборону особовий склад взводу управління за командою старшого артилерійського командира або з дозволу командира загальновійськового підрозділу, якому батарея додана (підтримує), здійснює маневр на запасний КСП за раніше розвіданим і підготовленим маршрутом разом із командиром загальновійськового підрозділу, ведучи розвідку противника та підтримуючи стійкий зв’язок. При цьому основні зусилля особового складу взводу управління зосереджуються на розвідці складу і положення противника, який вклинився, та розташування його вогневих засобів, особливо протитанкових.
При переході до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником командир взводу управління бойове завдання отримує, як правило, на місцевості. Після отримання бойового завдання командир взводу управління, виходячи з конкретної обстановки і наявності часу:
– з’ясовує отримане завдання та оцінює обстановку;
– обирає місця основного та запасного КСП, а за необхідності ПСП (БСП);
– проводить топогеодезичну прив’язку КСП (СП) і складає картку топогеодезичної прив’язки;
– доводить завдання та керує інженерним обладнанням місць КСП (ПСП, БСП);
– встановлює і підтримує постійний радіо - та кабельний зв’язок з вогневими взводами батареї і командиром загальновійськового підрозділу;
– розгортає основний КСП;
– вивчає місцевість у районі основного КСП, дає умовні найменування місцевим предметам, призначає орієнтири і доводить їх до особового складу взводу управління;
– доводить усний бойовий наказ щодо розвідки та зв’язку;
– відпрацьовує бойові документи;
– організовує безпосередню охорону та самооборону, захист від зброї масового ураження;
– контролює готовність пункту до роботи;
– доповідає командиру батареї за проведену роботу (про готовність пункту до ведення розвідки).
Після розгортання КСП командир взводу управління доводить усний бойовий наказ (додаток „Г”).
Після постановки завдань командир взводу управління доводить командиру відділення управління (зв’язку, обслуги командирської машини) таблицю позивних станцій (вузлів) зв’язку та посадових осіб, а також радіоданні.
Організовуючи інженерне обладнання місць основного та запасних КСП, командир взводу управління враховує необхідність дотримання таємності та суворої маскувальної дисципліни, обладнання сховищ, бліндажів, ніш, які б забезпечували укриття особового складу та приладів не тільки від артилерійського вогню та ударів авіації, але і від ядерної зброї противника.
У розпорядженні на інженерне обладнання і маскування КСП командир взводу управління зазначає: черговість та строки інженерних робіт; спосіб маскування; порядок забезпечення матеріалами; залучені сили; порядок робіт (додаток „Д”).
У розпорядженні із захисту від ЗМУ командир взводу управління вказує: сигнали попередження про безпосередню загрозу та початок застосування противником зброї масового ураження; місце розташування пункту радіаційного, хімічного та біологічного спостереження загальновійськового підрозділу; сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження та дії за ними; заходи безпеки під час дій у зонах зараження, районах руйнувань, пожеж та затоплень (додаток „Е”).
Організовуючи безпосередню охорону та самооборону основного (запасного) КСП, командир взводу в своєму розпорядженні вказує: місце та завдання чергового розвідника; сигнали сповіщення, дії особового складу за сигналами (сектори ведення вогню зі стрілецької зброї), перепустку (додаток „Ж”).
Здійснюючи контроль готовності КСП до роботи, командир взводу управління перевіряє точність топогеодезичної прив’язки КСП та орієнтування приладів розвідки (КМУ) одним із незалежних способів, знання особовим складом взводу умовних найменувань місцевих предметів та орієнтирів, положення противника та своїх військ, завдань батареї і взводу управління на місцевості; відпрацювання бойових документів та знання індивідуальних завдань із розвідки, зв’язку, захисту від ЗМУ та самооборони.
З прибуттям командира батареї на КСП в установлений ним час командир взводу управління доповідає йому про виконану роботу і про готовність пункту до роботи.
Під час управління взводом в ході оборонного бою командир взводу управління здійснює такі заходи:
– особисто веде розвідку противника, доводить завдання на засічку цілей та обслуговування стрільби, обробляє розвідувальні відомості та доповідає про результати розвідки командиру батареї;
– веде спостереження за діями противника,
загальновійськових підрозділів та результатами вогню своєї батареї;
– управляє взводом під час переміщення в район запасного КСП при вклиненні противника в оборону наших військ.
2.2 Дії взводу управління в різних умовах
2.2.1 Дії взводу управління під час оборони вночі
Ніч - це зниження видимості, а звідси складність орієнтування на місцевості і в обстановці на полі бою. Ніч також впливає на психічний стан особового складу: темнота викликає просторове викривлення звуків і предметів, підвищує відчуття страху та невпевненості у своїх діях.
При організації бойових дій вночі командир взводу управління зобов’язаний:
– підготувати КСП, прилади розвідки та командирську машину до роботи вночі (організувати встановлення штучних орієнтирів, видимих вночі, перевірити орієнтування приладів та правильність зняття відліків по видимих вночі орієнтирах, організувати визначення кутів місця по найбільш важливих цілях та орієнтирах і визначити орієнтирні напрямки на них, перевірити підготовку приладів та командирської машини для роботи вночі, маскування джерел світла (додаток „К”);
– вести робочу карту, наносити розвідані цілі на великомасштабний планшет, складати схему цілей, у встановлений час доповідати про результати розвідки в штаб дивізіону (начальнику розвідки дивізіону);
– за командою командира батареї управляти вогнем батареї або вогневого взводу.
Артилерійська розвідка вночі вирішує ті самі завдання, що і вдень. Для ведення розвідки противника вночі в батареї засвітла засікають у розташуванні противника найбільш виражені контурні точки. По можливості КСП (СП) розгортаються ближче до противника. Для виконання завдань у нічних умовах ще засвітла повинні бути підготовлені СП і прилади спостереження, особливо електронно-оптичні, а саме прилади нічного бачення командирської машини управління. Підготовка до ведення розвідки вночі полягає у ретельному вивченні рельєфу місцевості, з’ясуванні нічних орієнтирів, у підготовці приладів і чергових розвідників. Для орієнтування вночі розвідник повинен з’ясувати нічні та світлові орієнтири, райони і час освітлення місцевості.
За нічні орієнтири засвітла обирають окремі високі дерева, заводські труби та інші місцеві предмети, які можуть спостерігатися як силуети на фоні неба або горизонту.
Підготовка спостережного пункту до роботи вночі передбачає:
– підготовку приладів спостереження і засобів їх освітлення;
– виставлення 2-3 світлових орієнтирів не ближче 50 м від спостережного пункту;
– зняття по світлових орієнтирах відліків орієнтованих у заданому напрямку приладів спостереження;
– перевірку світломаскування СП та посилення його безпосередньої охорони;
– підготовку чергових розвідників.
З настанням темряви особовий склад за необхідності діє в спеціальних захисних окулярах, що захищають очі від осліплюючої дії квантових випромінювачів і ядерного вибуху.
Спостереження за противником вночі і в умовах обмеженої видимості доповнюється прослуховуванням. В цих умовах від розвідників вимагається вести розвідку на слух, тобто знаходити і визначати джерело звуку, напрямок і приблизну дальність до нього і за цими даними встановлювати характер цілі і визначати характер дій противника.
Для визначення приблизної дальності до цілі та її характеру за звуком необхідно запам’ятати, що вночі деякі джерела звуку чутно на таких відстанях від спостерігача:
– розмова - 100-200 м;
– відривання окопів уручну - до 1 км;
– вирубування лісу та падіння дерев до 800 м;
– стрільба з мінометів - 2-3 км;
– стрільба з автомата - до 4 км;
– стрільба з кулемета - до 5-6 км;
– рух автомобілів: по ґрунту - 500 м, по шосе - 1-2 км;
– рух танків та інших гусеничних машин: по ґрунту - 2 км, по шосе - 3-4 км;
– стрільба з гармат - до 15 км;
– рух артилерії по ґрунтовій дорозі - до 1-2 км, по шосе - 1-3 км.
2.2.2 Дії взводу управління під час оборони
водної перешкоди
Під час оборони водної перешкоди основними завданнями взводу управління з розвідки є
– встановлення характеру водної перешкоди (глибина, швидкість течії, наявність бродів, крутизни берегів і т. ін.)
– своєчасне виявлення підходу противника до водної перешкоди та його районів зосередження
– спостереження за підступами до місць імовірних переправ
– виявлення місць зосередження переправних засобів, а також ділянок, на яких обладнуються противником під’їзні шляхи та з’їзди до водної перешкоди;
– своєчасне встановлення початку виходу противника до водної перешкоди, його навантаження на засоби переправи.
Місце для КСП батареї вибирається та обладнується так, щоб спостерігалися не лише водна перешкода та ближні підступи до неї, а й розташування противника у глибині.
З метою спостереження водної перешкоди та ближніх підступів до неї ПСП розгортається якомога ближче до урізу води.
Важливого значення набуває підготовка СП до роботи вночі та в інших умовах обмеженої видимості (біля річки часто бувають густі тумани). За цих умов спроби противника форсувати водну перешкоду будуть найбільше ймовірними.
З переходом противника в наступ розвідка повинна забезпечувати своєчасне виявлення вогневих засобів противника (гармат, танків, ПТРК) на ділянці форсування та самохідних переправних засобів особливо в час, коли вони з десантом будуть рухатися до пунктів десантних переправ.
З початком форсування водної перешкоди взвод управління забезпечує ведення вогню батареї зі знищення переправних засобів, живої сили і вогневих засобів, бойової техніки на воді та на березі, встановлює місця обладнання поромних та мостових переправ, спостерігає за підходом других ешелонів (резервів) противника.
2.2.3 Дії взводу управління під час оборони в місті
Під час оборони в місті командир взводу управління, організовуючи розвідку, встановлює спостереження за підступами до міста, вулицями, приміськими зонами, де можуть зосереджуватися танки і піхота противника та розміщуватися його вогневі засоби. СП, як правило, розгортають на верхніх поверхах, горищах, дахах високих будинків, на трубах заводів, на церквах та на інших спорудах, з яких забезпечується найкращий огляд місцевості.
Для найбільш повного огляду вулиць, будівель та інших об’єктів у батареї розгортаються ПСП або БСП. При виборі місця для СП необхідно враховувати можливості значних руйнувань, завалів вулиць, виникнення пожеж, застою отруйних речовин у підвалах будинків, невеликих подвір’ях.
Вибираючи будівлю для СП, закладають вікна та двері цеглою або мішками із землею (піском), обладнують амбразури, проходи на горищах та міжповерховими перекриттями, підвали для сховищ, прибирають будівлю від легкозапалювальних речовин та предметів, підлогу засипають піском.
Організовуючи радіозв’язок, радіостанції, як правило, розміщують на верхніх поверхах, широко використовують антени направленої дії.
Кабельні лінії прокладають по трубах через прохідні подвір’я, використовуючи підвали та інші підземні споруди. На вулицях лінії прокладають ближче до стін кам’яних споруд або закріпляють на них.
Переходи кабельних ліній через вулиці встановлюють на висоті 4-5 метрів або шляхом укладання в спеціально відриті канавки.
Під час організації безпосередньої охорони особливу увагу приділяють виходам із підземних споруд та підвалів.