Харківська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки наказ харків
| Вид материала | Документы |
- Харківська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки наказ, 594.61kb.
- Харківська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки наказ, 404.3kb.
- Харківська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки наказ, 173.49kb.
- Харківська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки наказ харків, 86.44kb.
- Харківська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки наказ харків, 264.03kb.
- Харківська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки наказ, 67.42kb.
- Харківська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки харківська, 2379.39kb.
- Харківська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки, 833.03kb.
- Україна івано-франківська обласна державна адміністрація головне управління освіти, 52.29kb.
- Україна івано-франківська обласна державна адміністрація головне управління освіти, 102.4kb.
Тематичне оцінювання проводиться у навчальний час (на уроці).
З іноземної мови тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний тематичний бал.
Тематичне оцінювання проводиться вчителем відповідно до календарного планування на кожний навчальний рік згідно з графіком проведення такого виду оцінювання з предмета в кожному загальноосвітньому навчальному закладі, складеному та затвердженому в нормативно встановленому порядку.
При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.
Тематичний розподіл матеріалу навчальних програм та його календарне планування здійснює вчитель.
Періодичність, обсяг та форму контролю начальних досягнень учнів з різних видів мовленнєвої діяльності визначає вчитель самостійно згідно із навчальною програмою та календарним плануванням.
Види робіт тематичного оцінювання можуть проводитися в усній (опитування, співбесіди тощо) та письмовій формах (тестування, у тому числі комп’ютерне, диктант, контрольна, експериментальна роботи, складання творчого проекту тощо). Можливе також поєднання цих форм.
За необхідності може бути кілька проміжних тематичних оцінювань, якщо протягом теми вивчається значний за обсягом матеріал. І навпаки, якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, одна-три навчальні години, можна об’єднувати їх.
Перед колонкою Тематична після колонки з датою проведення такого виду уроку залишається одна пуста колонка.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, колонка з надписом Тематична залишається незаповненою. Учитель за згодою батьків обирає форми і методи роботи з учнем щодо надолуження програмового матеріалу. За результатом цієї роботи в колонку перед тематичною виставляється оцінка, яка і є підставою для виставлення тематичної оцінки. Роботи, виконані учнем, зберігаються вчителем протягом навчального року.
Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати.
Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів не враховуються.
Семестрова оцінка виставляється за результатами тематичного оцінювання.
У загальноосвітніх навчальних закладах контроль із чотирьох видів мовленнєвої діяльності наприкінці семестру проводиться, починаючи з 3-го класу.
У спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов контроль із чотирьох видів мовленнєвої діяльності наприкінці семестру проводиться, починаючи з ІІ семестру 2-го класу.
Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться як обов’язкове один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).
Інші види контрольних робіт у 2-4-х класах не проводяться.
Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а)).
На відміну від основної і старшої шкіл, у яких учні можуть скоригувати семестровий бал, у початковій школі він не коригується.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових балів. Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.
У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а)).
Відповідальність за якість, своєчасність та об’єктивність оцінювання покладається на вчителя та керівника загальноосвітнього навчального закладу.
Для виконання всіх видів навчальних робіт з іноземної мови учням рекомендується мати зошити з першого року навчання
(2 клас) – 2 зошити, один із яких може бути на друкованій основі. Для виконання тематичних, поточних контрольних робіт окремі зошити не заводяться.
Оцінка за зошит виставляється тільки наприкінці місяця.
Зошити з іноземної мови підписуються мовою, яка вивчається:
Зразок:
English Deutsch Francais Espanol
Galina Sedova Galina Sedowa Galina Sedova Galina Sedova
Form 3A Klasse 3A classe 3A Grado 3A
School 167 Schule 167 ecole 167 Escuela 167
При перевірці робіт з іноземної мови у початковій школі
(2-4 класи) учитель виправляє помилки і пише зверху правильний варіант слова, виразу тощо. Зошити, у яких виконуються навчальні класні та домашні роботи, перевіряються після кожного уроку в усіх учнів із виставленням оцінок.
Усі записи в зошитах учні повинні проводити з урахуванням наступних вимог:
- писати акуратно та розбірливо;
- записувати дату виконання роботи (число та місяць).
Дата в зошитах з іноземних мов записується так, як це прийнято у країні, мова якої вивчається. Після дати необхідно вказати де виконується робота (класна чи домашня робота).
| Англійська мова | Німецька мова | Французька мова | Іспанська мова |
| Monday, the first of September Classwork / Homework | Donnerstag, der zehnte September Hausaufgabe(n) Klassenarbeit | Jeudi, dix septembre Travail en classe / Devoir a domisile | El segundo de septiembre Trabajo de clase / Trabajo de casa |
Словники перевіряються один раз на семестр. Учитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки. Оцінка за словник у журнал не виставляється.
Словники підписуються так:
Vocabulary Vokabelheft Vocabulaire Vocabulario
Galina Sedova Galina Sedowa Galina Sedova Galina Sedova
Form 3A Klasse 4A classe 4A Grado 3A
School 167 Schule 167 ecole 167 Escuela 167
Правильне заповнення словників:
- з англійської мови: № з/п – англійське слово – транскрипція – переклад;
- з французької мови: № з/п – французьке слово – транскрипція – переклад;
- з німецької та іспанської мов: № з/п німецьке/іспанське слово – переклад.
Зразок оформлення сторінки обліку навчальних досягнень учнів з іноземних мов у класному журналі
Оформлення сторінок класного журналу на кінець вивчення теми
| НЕ ПИШЕТЬСЯ НІЧОГО! | | | ||||||||||
| 03 | 06 | 08 | 10 | 13 | | Тематична | 17 | | № | Дата | Зміст уроку | Домашнє завдання |
| 09 | 09 | 09 | 09 | 09 | | 09 | 6. | 13/ 09 | Записується тема уроку | Принести фото своєї сім’ї | ||
| н | н | н | н | н | 7 | 7 | | | 7. | 17/ 09 | Я, моя сім’я і друзі. Введ. нової лексики, розв. нав. аудіювання, робота з фотокартками | Вивчити слова, скласти повідомл. про свою сім’ю за зразком. |
| 6 | | 7 | 8 | 6 | | 7 | | | | | | |
| 7 | 8 | н | 8 | н | | 7 | | | | | | |
Оформлення сторінок класного журналу на кінець семестру
| А 06 | Г 09 | П 15 | Ч 20 | Зошит | І семестр | №/ зп | Дата | Зміст уроку | Домашнє завдання |
| 12 | 12 | 12 | 12 | 22. | 06/12 | Контрольна робота з аудіювання | Опрацювати розмовні теми «Улюблені тварини», «Хоббі», … | ||
| 7 | 6 | 8 | 7 | 8 | 7 | 23. | 09/12 | Контроль говоріння | Повторити відм. імен. |
| 9 | 10 | 10 | 11 | 10 | 10 | 24. | 15/12 | Контрольна робота з письма | Прослухати аудіозапис віршу, повторити його за носієм |
| н | н | н | н | н | н/а | 25. | 20/12 | Контрольна робота з читання | |
Оформлення сторінок класного журналу
на кінець навчального року
| Тематична | А 20 | Г 21 | П 22 | Ч 23 | Зошит | ІІ семестр | Річна | № з/п | Дата | Зміст уроку | Домашнє завдання |
| 05 | 05 | 05 | 05 | ||||||||
| 8 | 9 | 10 | 8 | 9 | 9 | 9 | 10 | 96 | 23 | Семестрова контрольна робота з читання | |
| 05 | |||||||||||
| 6 | 6 | 7 | 5 | 6 | 7 | 6 | 6 | | | | |
Загальні вимоги до оцінювання навчальних досягнень
з освітньої галузі «Математика»
Об’єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з математики є знання, уміння та навички, засвоєння яких передбачено програмою з математики для початкової школи, здатність застосовувати вивчений матеріал під час розв’язування завдань.
Знання, уміння і навички учнів із математики перевіряються в усній або письмовій формі.
Усна перевірка знань, умінь і навичок учнів з математики
Критеріями оцінювання усної перевірки результатів навчання учнів є:
- якість знань та умінь – повнота і глибина, конкретність і узагальненість, правильність, системність та систематичність, усвідомленість та автоматизація;
- культура мовлення – послідовність викладу матеріалу, правильне вживання термінів, повнота у формулюванні висновків, згорнутість та розгорнутість висловів тощо);
- суб’єктивні якості – самостійність, активність, швидкість, оперативність, гнучкість та міцність.
Письмова перевірка знань, умінь і навичок учнів із математики
Критеріями оцінювання письмових робіт із математики є: правильність виконаної роботи та її обсяг.
Оцінювання письмових робіт із математики
| Рівні навчальних досягнень учнів | Бали | Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
| І Початковий | 1 | Учень (учениця) виконує роботу частково; допускає в роботі 9 і більше помилок |
| 2 | Учень (учениця) допускає в роботі 8 грубих помилок, або правильно виконує 1/3 запропонованих завдань; 7 грубих та 2 негрубих; 6 грубих та 3-4 негрубих | |
| 3 | Учень (учениця) допускає в роботі 7 грубих помилок; 6 грубих та 2 негрубих; 5 грубих та 3-4 негрубих | |
| II Середній | 4 | Учень (учениця) допускає в роботі 6 грубих помилок; 5 грубих та 2 негрубих; 4 грубих та 3-4 негрубих |
| 5 | Учень (учениця) допускає в роботі 5 грубих помилок, або правильно виконує ½ запропонованих завдань; 4 грубих та 1-2 негрубих; 3 грубі та 3-4 негрубі помилки | |
| 6 | Учень (учениця) допускає в роботі 4 грубі помилки; 3 грубі та 2-3 негрубі; 2 грубі та 4 негрубі помилки | |
| III Достатній | 7 | Учень (учениця) допускає в роботі 3 грубі помилки; 1 грубу і 3-4 негрубі помилки; 2 грубі і 2 негрубі помилки |
| 8 | Учень (учениця) допускає в роботі 2 грубі помилки, або правильно виконує 2/3 запропонованих завдань; 1 груба і 2 негрубі помилки | |
| 9 | Учень (учениця) допускає в роботі 1 грубу помилку; 2 негрубі помилки | |
| IV Високий | 10 | Учень (учениця) допускає в роботі 1 негрубу помилку, або 2-3 виправлення |
| 11 | У роботі – 1-2 виправлення | |
| 12 | Робота в повному обсязі виконана правильно і охайно |
Під час перевірки математичних знань слід розрізняти грубі і негрубі помилки.
До грубих помилок належать:
- обчислювальні помилки в завданнях
- помилки у визначенні порядку виконання арифметичних дій
- неправильне розв’язання задачі (пропуск дій (дії), неправильний добір дій (дії), зайві дії
- незакінчене розв’язання задачі чи прикладу
- невиконане завдання (не приступив до його виконання)
- незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, існуючих залежностей, які лежать в основі завдань чи використовуються в ході їх виконання
- невідповідність пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин виконаним діям та отриманим результатам
- невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов даним параметрам завдання.
Негрубими помилками є:
- нераціональні прийоми обчислення, якщо ставилась вимога скористатися такими прийомами
- неправильна побудова чи постановка запитань до дій (дії) під час розв’язання задачі
- неправильне чи неграмотне з точки зору стилістики або за змістом формулювання відповіді задачі
- неправильне списування даних (чисел, знаків) задачі з правильним її розв’язанням
- не закінчене (не доведене) до логічного кінця перетворення
- помилки в записах математичних термінів, символів
- відсутність відповіді у завданні або помилки в записі відповіді.
Дві негрубі помилки вважають за одну грубу помилку. Охайні виправлення є недоліками роботи.
Основними видами перевірки в кожному семестрі є контрольні роботи. Їх кількість на семестр є орієнтовною і залежить від кількості годин:
І семестр – 4 контрольні роботи;
ІІ семестр – 5 контрольних робіт (з них одна робота – річна).
Можливо провести ще одну контрольну роботу на початку навчального року – вхідний контроль.
Види поточних перевірок навчальних досягнень можуть бути такими: усне опитування, самостійні роботи, тестові завдання тощо.
Тривалість виконання перевірних письмових робіт: у 2-му класів І семестрі – до 20 хв, II семестр – до 30 хв; 3-4-й класи – до 35 хв. За цей час учням треба встигнути не лише повністю виконати роботу, а й перевірити її.
Зразки оформлення обліку навчальних досягнень учнів із математики у класному журналі
Зразок 5
Математика,
3 клас, ІІ семестр
| № з/п | Число і місяць Прізвище та ім’я | ... | ... | ... | Зошит | Тем. бал | .. | ... | 15 | … | Зошит | Тем. бал | ... | 12 | ... | 17 | … | Зошит | Тем. бал | ІІ семестр | Річний бал |
| 02 | 02 | 02 | 03 | 03 | 03 | 03 | 04 | 04 | 05 | 05 | 05 | ||||||||||
| 1. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| 2. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | Контр. робота | | | | | | Контр. робота | | | | | Контр. робота | | Контр. робота | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | ||||
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | ||||
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | ||||
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | ||||
| | | | | | | | | | | | | | | | | | |
Зразок 6
4 клас, ІІ семестр
| № з/п | Число і місяць Прізвище та ім’я | .. | 02 | ... | Зошит | Тем. бал | ... | 15 | | Зошит | Тем. бал | ... | Зошит | 17 | … | Зошит | Тем. бал | ІІ семестр | Річний бал |
| 02 | 02 | 02 | 03 | 03 | 03 | 04 | 05 | 05 | |||||||||||
| 1. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | Контр. робота | | | | | Контр. робота | | | | | | Підсумкова контр. робота | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | |||
| | | | | | | | | | | | | | | | | | |||
| | | | | | | | | | | | | | | | | | |||
| | | | | | | | | | | | | | | | | |
Оформлення правої сторінки журналу під час ДПА.
| № з/п | Дата | Зміст уроку | Завдання додому |
| ... | ... | ... | ... |
| | 17 05 | Підсумкова контрольна робота. ДПА | |
| ... | ... | ... | ... |
Загальні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів з освітньої галузі «Людина і світ»
Я і Україна. Навколишній світ. 1-2 класи
Об’єктами перевірки та оцінювання з цього курсу є:
а) знання фактичного матеріалу:
- прізвища, імені, домашньої адреси;
- імен батьків, найближчих родичів;
- назви своєї держави, її столиці;
- основних правил поведінки в громадських місцях (у храмі, музеї, бібліотеці, транспорті тощо);
- трьох-чотирьох назв кожної групи рослин і тварин своєї місцевості та їх істотних ознак;
б) уявлення про:
- національно-державну символіку нашої держави (герб, прапор, гімн);
- найпростіші права й обов’язки дитини, загальновизнані права людини (рівноправність людей; право кожної людини на життя, на працю, на вільний вибір роботи, на відпочинок і дозвілля; право на освіту);
- основні історичні пам’ятки рідного краю;
- основні заняття населення рідного краю;
- різноманітність неживої і живої природи довкілля та рідного краю;
- взаємозв’язки у природних явищах;
- взаємозв’язки в соціальних явищах;
- взаємозв’язки між природними й соціальними явищами (залежність живої природи від ставлення до неї людини; залежність людини від об’єктів природи);
в) елементарні поняття:
- пори року (осінь, зима, весна, літо);
- дерева, кущі, трав’янисті рослини;
- звірі, птахи, комахи;
- родина, рідня, родовід;
- народний календар.
г) практичні й інтелектуальні вміння:
- дотримуватися основних правил раціональної організації праці, правил поведінки учня;
- відтворювати інформацію за допомогою плану, ілюстрацій, схеми тощо; самостійно відтворювати інформацію в логічній послідовності;
- спільно працювати в парі, невеликій групі, колективі;
- спостерігати за змінами в природному і соціальному оточенні;
- визначати взаємозв’язки між минулим і сучасним, сучасним і майбутнім;
- аналізувати предмети за певними ознаками (кольором, формою, розміром), порівнювати за цими ознаками;
- встановлювати найпростіші зв’язки у природному та соціальному оточенні на основі власних спостережень, результатів дослідницької та практичної роботи;
- аналізувати та обґрунтовувати свої дії, передбачати їх наслідки;
- виконувати правила поведінки в природі, соціальному оточенні, оцінювати приклади позитивного й негативного ставлення, брати участь в елементарній природоохоронній діяльності;
- орієнтуватись на народні традиції у ставленні до природи.
Громадянська освіта. 3-4 класи
Об’єктами контролю в курсі є такі суспільствознавчі аспекти:
- знання, які відображають види соціального досвіду, передбачені навчальною програмою (переважно на рівні уявлень і понять);
- досвід здійснення способів діяльності в соціальній сфері;
- досвід творчого застосування набутих способів діяльності в змінених ситуаціях;
- досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до різноманітних видів діяльності, зокрема навчальної.
Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів визначено:
- обсяг інформації про предмети і явища соціальної дійсності; її якість (знання конкретних фактів, правил чи зв’язків і залежностей);
- активність (від репродуктивної до творчого вираження) у набутті досвіду спілкування, поводження, взаємодії у праці, навчанні, грі; прогнозуванні результатів власних вчинків; випробовуванні різних соціальних ролей;
- вияв інтересу до навколишньої дійсності, надання переваги знанням, які можна здобути самостійно з різних джерел; зосередженість на досягненні результату, прагнення до успіху;
- вияви громадянських почуттів у різноманітних ситуаціях (обов’язку, патріотизму, відповідальності тощо).
Природознавство. 3-4 класи
Об’єктами контролю у процесі навчання природознавства є:
- знання (у формі фактів, уявлень, понять) про предмети і явища природи, взаємозв’язки і залежності між ними;
- уміння виконувати різні види учбово-пізнавальної діяльності щодо об’єктів природи та інформації про них;
- уміння застосовувати спеціальні методи пізнання об’єктів природи (дослід, практичну роботу, спостереження);
- уміння цілеспрямовано виконувати практичні дії з об’єктами природи;
- уміння оцінювати об’єкти природи, а також поведінку свою й інших людей у природі.
Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів із природознавства визначено:
- якості засвоєння учнями природознавчих уявлень і понять та властивості сформованих умінь;
- рівень оперування природознавчими знаннями (репродуктивний, реконструктивний і творчий) у визначених програмою видах практичної і учбово-пізнавальної діяльності;
- рівень сформованості різних груп умінь (копіювання зразка способу діяльності, виконання способу діяльності за зразком, за аналогією, у нових ситуаціях);
- рівень оволодіння досвідом творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий);
- рівень оволодіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до природи, до самого себе та інших людей в природі.
Довкілля. 2-4 класи
Ураховується ступінь сформованості в учнів компетентностей: навчальної, загальнокультурної, комунікаційної, громадянської, соціальної, інформаційної, здоров’язберігаючої.
Учитель має враховувати, що основою формування цілісності знань є уявлення учнів про найзагальніші зв’язки у природі, які відображені в загальних закономірностях природи (збереження; спрямованості самочинних процесів до найбільш імовірного, рівноважного стану; повторюваності, періодичності процесів у природі).
У класному журналі на кожний навчальний предмет відводиться окрема сторінка. У зведеному обліку навчальних досягнень учнів і в табелях навчальних досягнень бали виставляються з кожного предмета окремо.
Семестровий бал виставляється на основі поточних та тематичних балів.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових балів з урахуванням динаміки зростання навчальних досягнень учнів.
Залучення учнів, починаючи з 1 класу, до проведення доступних дослідів, практичних робіт, спостережень сприяє розвитку в них пізнавального інтересу, поступовому оволодінню спеціальними методами пізнання природи.
Орієнтовний перелік перевірних і поточних робіт, які проводяться у 2-4 класах з предметів освітньої галузі «Людина і світ» (за програмами)
| Я і Україна | ||||||
| | 2 клас | 3 клас | 4 клас | |||
| І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | |
| Практична робота | 2 | 3 | - | - | - | - |
| Контрольна робота | 2 | 2 | - | - | - | - |
| Природознавство | ||||||
| Досліди | - | - | 4 | 4 | 2 | 2 |
| Екскурсії | - | - | 2 | 2 | 1 | 2 |
| Практична робота | - | - | 4 | 4 | 5 | 6 |
| Контрольна робота | - | - | 2 | 2 | 2 | 2 |
| Громадянська освіта | ||||||
| Контрольна робота | - | - | 2 | 2 | 2 | 2 |
| Довкілля | ||||||
| Практична робота | - | - | 9 | 9 | 7 | 7 |
| Контрольна робота | - | - | 2 | 2 | 2 | 2 |
Навчальний матеріал поділяється на блоки. Після вивчення кожного блоку проводиться контрольна робота (по 2 рази на семестр – з курсів «Природознавство» і «Громадянська освіта»; 4 рази на семестр – з курсу «Я і Україна. Довкілля»). Тривалість кожної перевірної роботи – 10-15 хвилин.
Контрольні роботи можуть проводитися у вигляді тестів.
Практичні роботи, досліди, екскурсії розміщенні в таблиці з метою нагадування про включення їх до календарно-тематичного планування.
Оформлення сторінок журналу з предметів освітньої галузі «Людина і світ»
| № з/п | Число і місяць Прізвище та ім’я | .. | .. | ... | | | | Зошит | Тем. бал | ІІ семестр | Річний бал |
| 04 | 04 | 04 | 04 | 05 | 05 | ||||||
| 1 | | | | | | | | | | | |
| 2 | | | | | | | | | | | |
| | | | | Дослід | | Контр. робота | | | | | |
| | | | | | | | | | | ||
| | | | | | | | | | | ||
| | | | | | | | | | |
* Примітка. Тематичний бал ураховує бали за поточні, практичні та контрольні роботи, досліди, екскурсії, включаючи ведення зошитів.
На правій сторінці журналу робиться запис: Контрольна робота. «Тема» .
| № з/п | Дата | Зміст уроку | Завдання додому |
| ... | ... | ... | ... |
| ... | 18 02 | Тема уроку згідно з календарним планом. Контрольна робота. | |
| ... | ... | ... | ... |
| ... | 20 04 | Тема уроку згідно з календарним планом. Контрольна робота. | |
Основи здоров’я
Одним із важливих факторів ефективності реалізації змісту предмета «Основи здоров’я» є особистість учителя, його спосіб життя, ставлення до власного здоров’я, особистий приклад.
На уроках основ здоров’я учні оволодівають знаннями про складові здоров’я, про необхідність його збереження, про здоровий і безпечний спосіб життя. Знання засвоюються у формі фактичного матеріалу, уявлень та елементарних понять. Вони містять інформацію про способи навчально-пізнавальної діяльності – уміння, що насправді є знаннями в дії. Уміння з цих позицій означають доведену готовність досягати мети в діяльності.
При викладанні предмета «Основи здоров’я» способи навчально-пізнавальної діяльності передаються через правила, вказівки, алгоритмічні приписи і засвоюються учнями у формі практичних умінь і навичок.
Результатом навчання має бути розвиток життєвих (психосоціальних) навичок учнів. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), життєві навички – це здатність людини до адаптації, позитивної поведінки, подолання труднощів повсякденного життя.
Метод розвитку життєвих навичок – це синтез найуспішнішого педагогічного досвіду і досягнень психологічної науки, передусім гуманістичної психології і теорії соціального впливу. На відміну від багатьох педагогічних технологій, даний метод має на меті позитивні зміни в поведінці учнів, оскільки спрямовується на задоволення природних потреб дітей, підлітків і молоді; реалізує концепцію особистісно орієнтованого навчання і виховання. Він ураховує вікові та індивідуальні особливості учнів, етнічні, релігійні та соціально-економічні аспекти їхнього життя, передбачає делікатне ставлення до гендерних питань.
Набуття життєвих навичок є поступовим, поетапним процесом, що супроводжує, а в деяких випадках визначає період особистісного зростання. Для підвищення ефективності формування навичок цей процес має бути неперервним та несуперечливим.
Життєві навички, набуті у процесі навчання, сприятимуть підвищенню навчальних досягнень учнів, полегшують їх соціальну адаптацію, допомагають адекватно сприймати себе і навколишніх, навчають будувати позитивні міжособистісні стосунки, критично і творчо мислити, приймати відповідальні рішення, розв’язувати проблеми, керувати стресами.
Відпрацювання таких умінь і навичок доречно здійснювати в процесі ігрової діяльності. Так, наприклад, рольові ігри створюють можливість для учнів перевірити себе, потренуватися й одночасно виявити найбільш характерні помилки. Організація навчально-пізнавальної діяльності в такий спосіб допомагає підготувати дитину до правильних і вмілих дій у реальних умовах.
Окрім того, рольова гра пробуджує та формує в дітей зацікавленість до навчання, викликає в них установку на роботу, створює атмосферу позитивного настрою до пошукової діяльності, сприяє усвідомленню моральної цінності навчання і праці, доброти і співпереживання.
Зауважимо, що формування знань, практичних умінь має ґрунтуватися на життєвому досвіді дітей, на опорних знаннях та знаннях, одержаних із різних джерел інформації, на сформованому творчому досвіді в застосуванні знань, практичних умінь у змінених або нових ситуаціях.
Об’єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів із предмета «Основи здоров’я» виділено:
- Знання про здоров’я, його складові; здоровий і безпечний спосіб життя; зв’язки і залежності між ними.
- Способи навчально-пізнавальної діяльності.
Виконання правил, вказівок, алгоритмічних приписів здорового і безпечного життя, які передбачено програмою.
- Досвід творчого застосування набутих способів навчально-пізнавальної діяльності.
Розв’язання реконструктивних і творчих завдань, які реалізуються на програмовому змісті.
- Цінності, норми і ставлення.
Ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих; уміння і навички міжособистісних стосунків; потреби і мотиви суспільної, навчально-пізнавальної та трудової діяльності.
Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів визначено:
- якість знань (правильність, конкретність, узагальненість, міцність, систематичність, усвідомленість, перенесення знань);
- рівень сформованості розумових і практичних умінь і навичок (учень копіює зразок; виконує за зразком; застосовує аналогію; застосовує сформовані уміння і навички в життєвих і навчальних ситуаціях, передбачених програмою)
- рівень оволодіння досвідом творчої діяльності;
- рівень опанування цінностями, нормами, ставленням до власного здоров’я, здоров’я інших;
- рівень самостійності учня (працює під безпосереднім керівництвом учителя; потребує значної допомоги вчителя; потребує незначної допомоги вчителя; працює самостійно).
Поточне оцінювання здійснюється на уроках з урахуванням зазначених критеріїв.