Харківська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки наказ харків

Вид материалаДокументы

Содержание


Читання мовчки
Перевірка навичок читання мовчки
Перевірка розуміння прочитаного
На правій сторінці журналу фіксується вид контролю і назва тексту
4 клас, ІІ семестр
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземних мов
Поточне оцінювання
Подобный материал:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19
Орієнтовна кількість слів у текстах для читання вголос

Клас

Кількість слів

2

35– 45

3

50–55 (45–50)

4

50–65 (55–60)


Читання мовчки

Перевіряється вміння прочитати незнайомий художній текст і зрозуміти його.

Читання мовчки перевіряється і оцінюється раз на семестр, починаючи з 4 класу (у 3 класі така перевірка здійснюється з діагностичною метою і обов’язковому оцінюванню не підлягає) під час поточного опитування, а також у процесі підсумкової контрольної роботи наприкінці першого і другого семестрів.

Розуміння прочитаного виявляється за допомогою завдань тестового характеру: школярам пропонується 12 запитань за текстом із трьома варіантами відповідей на вибір. Запитання охоплюють фактичний зміст твору, головну думку та окремі особливості художньої мови.

У виведенні балів ураховується:
  • швидкість читання мовчки – учень, швидкість читання якого нижча за нижчий з нормативних показників, одержує на 1 бал менше;
  • розуміння змісту прочитаного;
  • наявність зовнішніх артикуляційних рухів – учень, який ще не позбувся зовнішніх артикуляційних рухів, одержує на 1 бал менше.


Перевірка навичок читання мовчки

Клас

Кількість перевірок

Показники темпу читання мовчки*

Перевірка розуміння прочитаного

Фіксація

в журналі

І сем.

ІІ сем.

І семестр

ІІ семестр

Кількість питань

Вага одного питання

3

Здійснюється з

діагностичною метою

85-110

сл/хв

90-140

сл/хв


12

1 бал

При поточному оцінюванні

4

1

1

100-150

сл/хв

110-170

сл/хв і більше

В окремій колонці журналу, без зазначення дати

* – перше (менше) число в кожному із зазначених показників визначає обов’язковий рівень, досягнення якого впливає на оцінювання; друге число вказує на бажаний (перспективний) результат розвитку читацького уміння та використовується переважно для самоконтролю та самооцінки учнів.


На правій сторінці журналу фіксується вид контролю і назва тексту

з/п

Дата

Зміст уроку

Завдання додому

...

...

...

...




20

05

Контрольна робота. Читання мовчки. Всеволод Нестайко. «Жевжик».




...

...

...

...


Читання напам’ять

Якість читання напам’ять визначається за такими критеріями:
  • правильність, повнота відтворення учнем (ученицею) фактичного змісту тексту;
  • виразність читання (доречність використання інтонаційних, мовленнєвих та позамовних засобів виразності);
  • дотримання орфоепічних норм (літературна вимова голосних і приголосних звуків у різних позиціях, сполучень звуків у мовленнєвому потоці, а також наголошування слів та інтонування речень, різних за метою висловлювання). У дітей з органічними порушеннями вимови цей критерій не враховується.

Перевірка читання напам’ять здійснюється індивідуально у процесі поточного контролю.

Учитель може проводити протягом 2-3 уроків перевірку читання учнем (ученицею) напам’ять вірша чи прозового твору, які визначені для обов’язкового вивчення.


Клас

Орієнтовна кількість творів,

які учнів повинні вивчити

напам’ять протягом навчального року

Фіксація в журналі

2

6-7 віршів

Колонка

«Вивчення напам’ять»

(без зазначення дати)

3

7-8 віршів,

5-6 прислів’їв*

4

8-10 віршів,

2-3 уривки з прозових творів,

8-10 прислів’їв, приказок, скоромовок*

* – перевірка творів малих жанрів (скоромовок, прислів’їв, приказок) проводиться в процесі поточного оцінювання.


Робота з текстом, книгою

Перевіряється:
  • засвоєння знань про книгу, про читання (техніку читання і розуміння прочитаного), про бібліотеку; сформованість на пропедевтичному рівні літературознавчих понять, а також рівень розвитку відповідних умінь і навичок;
  • уміння виконувати аналітичні дії за текстом: ділити текст на частини, визначити послідовність подій, встановлювати відповідність заголовка тексту; складати запитання різних типів до тексту; передбачувати події при читанні незнайомого тексту; знаходити у тексті ключові слова та ін.;
  • уміння висловлюватись про прочитане: складати усні й письмові перекази, вільні висловлювання, брати участь у діалогах-обговореннях твору, виявляючи своє ставлення до подій, персонажів твору, пов’язуючи прочитане із власним життєвим досвідом;
  • уміння виконувати творчі завдання, пов’язані з текстом: складати інший початок чи кінцівку твору, додавати опис (місця події, зовнішності персонажа), складати свій твір за даним зразком чи самостійно і т. ін.;
  • уміння працювати самостійно і співпрацювати з іншими в групах;
  • розуміння ходу виконання того чи іншого завдання; уміння оцінювати результати своєї роботи.

Навчальними програмами у 3-4 класах передбачено цілеспрямоване формування творчої діяльності молодших школярів. Зміст цієї роботи має переважно навчальний характер. Тому у процесі перевірки й оцінювання творчих видів завдань визначальною є мотиваційна і розвивальна функція. В оцінюванні творчих завдань мають переважати оцінні судження вчителя позитивного характеру. Не рекомендується здійснювати бальне оцінювання виконання учнями творчих завдань на низькому рівні.


Зведений перелік перевірних робіт,

що проводяться у 2-4 класах із читання (мова навчання)




2 клас

3 клас

4 клас

І семестр

ІІ семестр

І семестр

ІІ семестр

І семестр

ІІ семестр

Читання вголос

1

1

1

1

1

1

Читання мовчки

-

-

-

-

1

1

Читання напам’ять

6-7 віршів

7-8 віршів

8-10 віршів

Зразок 4

Українське читання*

4 клас, ІІ семестр



з/п

Число і

місяць


Прізвище

та ім’я

...



11


Вірш напам.

...

..


Уривок напам.

...

28

...

16

Читання вголос




Тем. бал


ІІ семестр

Річний бал


04


04


04


04


04


04


05


05


05

1

















































2






















Читання мовчки







Підсумкова контрольна робота





























































































  • Примітка. У школах із навчанням російською мовою заповнення сторінок класного журналу з предмета «Чтение» щодо оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється аналогічно до предмета «Читання» у школах з навчанням українською мовою.


Оформлення правої сторінки журналу, з урахуванням ДПА

з/п

Дата

Зміст уроку

Завдання додому

...

...

...

...




16 05

Підсумкова контрольна робота. ДПА.




...

...

...

...

Іноземні мови

Вивчення іноземної мови з 2-го класу є соціальним замовленням та вимогою часу і базується на психологічних особливостях дітей 7-8 років (інтенсивне формування пізнавальних процесів, швидке запам’ятовування мовної інформації, особлива здатність до імітації, відсутність мовного бар’єра та ін.), що дозволяє їм оволодіти основами спілкування іноземною мовою з меншими затратами часу та зусиль у порівнянні з учнями інших вікових груп. У 1 класі, беручи до уваги вік дітей, необхідно практикувати різні заохочення та ігрові прийоми.

Паралельно з вивченням мовних тем на кожному уроці мови формуються вміння і навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності: аудіювання (слухання і розуміння), говоріння, читання і письма. Таким чином, протягом навчального року, без відведення окремих годин, реалізується мовленнєва лінія.

Іноземна мова вивчається у початковій школі за декількома навчальними програмами, а саме:
  • Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 2-12 класи. – К.: «Перун», 2005;
  • Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови. 1-12 клас // Іноземні мови в навчальних закладах. – К.: «Педагогічна преса», 2005.

Рівень володіння іноземною мовою для учнів загальноосвітніх навчальних закладів на кінець четвертого класу повинен відповідати рівню А1 згідно з «Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання», для учнів спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов – рівню А1+.

У загальноосвітніх навчальних закладах може використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

У початковій школі з першого року навчання може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні іноземної мови відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Згідно з інструктивно-методичним листом Міністерства освіти і науки України від 12.06.2009 № 396 «Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2009-2010 навчальному році» оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2-х класів здійснюється вербально, у 3-4-х класах – за 12-бальною шкалою.

За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів
2 класу за 12-бальною шкалою може здійснюватися, розпочинаючи з ІІ семестру. У 2 класі оцінювання в балах учитель розпочинає застосовувати поступово. У першому семестрі важливо надавати перевагу балам достатнього і високого рівнів, ураховуючи індивідуальні особливості учнів та різні можливості досягнення ними певного рівня знань.

Таким чином, вербальне оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься у 1 класі та у І семестрі 2-го класу.

Звертаємо увагу, що на сторінках журналу, де ведеться запис предмета «Англійська мова» (чи інша іноземна) частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета.


Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземних мов

В основі будь-якого виду оцінювання вчитель використовує принцип дитиноцентризму, що вимагає чіткого знання критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371 внесено певні зміни до критеріїв навчальних досягнень учнів, а саме: уточнені схеми і критерії оцінювання письма, оскільки формат завдань з іноземних мов носить компетентнісний характер і тією чи іншою мірою охоплює всі компоненти комунікативної компетенції в якості об’єктів контролю.

Обсяг тексту, рівень складності, лексична та граматична наповнюваність, тематика текстів для аудіювання та читання, обсяг монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична і граматична наповнюваність для говоріння; обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість та рівень граматичної компетентності для письма визначається вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове та річне оцінювання.

Поточне оцінювання здійснюється в процесі поурочного вивчення тематики спілкування з метою заохочення та стимулювання навчальних досягнень учнів.

Особливість цього виду контролю в тому, що він є компонентом процесу оволодіння навчальним матеріалом уроку.

Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили. При оцінюванні кожного з видів мовленнєвої діяльності оцінки виставляються та враховуються як поточні.

Інформація, отримана в процесі поточного контролю, є основою для запобігання відставання окремих учнів, коригування учіння, необхідною умовою досягнення поурочних цілей, враховується у плануванні наступних уроків.

При цьому поточні бали враховуються вчителем при:
  • складанні індивідуальних завдань для проведення уроків тематичного оцінювання;
  • підготовці диференційованих завдань для поточного контролю знань та вмінь учнів (формування учнівських компетентностей);
  • індивідуальній роботі з учнями з метою корекції знань та вмінь;
  • при виставленні тематичних балів високого, достатнього, середнього та початкового рівнів автоматично за згодою учня.

Поточне оцінювання як оперативна форма фіксації навчальних досягнень учнів передбачає оцінювання вчителем змісту та рівня засвоєння будь-якої частини опанування учнями матеріалів теми (підтеми) у вигляді їх усних відповідей, повідомлень, виконання домашніх завдань, письмових самостійних і контрольних завдань (або робіт), текстових таблиць, індивідуальних або додаткових завдань (запитань) різного рівня складності.

Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).