7. Розмір державного мита, яке оплачується при поданні позовної заяви до господарського суду, встановлює:
1) Господарський процесуальний кодекс України;
2) Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито»;
3) Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України;
4) Бюджетний кодекс України;
5) Постанова Кабінету Міністрів України «Про справляння державного мита».
8. Господарський суд зазначає обставини, що є підставою для повернення державного мита, в:
1) рішенні;
2) ухвалі;
3) додатковій ухвалі;
4) постанові;
5) довідці.
9. Якщо спір виникає внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право незалежно від результатів вирішення спору:
1) звільнити іншу сторону від сплати державного мита;
2) покласти на цю сторону сплату державного мита;
3) покласти на обидві сторони пропорційно державне мито;
4) стягнути державне мито у подвійному розмірі з обох сторін;
5) стягнути державне мито у подвійному розмірі з цієї сторони.
10. Судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:
1) при задоволенні позову на відповідача;
2) при задоволенні позову на позивача, якщо відповідач звільнений від сплати;
3) при відмові у позові на позивача;
4) при відмові у позові на відповідача, якщо позивач звільнений від сплати;
5) на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог при частковому задоволенні позовних вимог.
Практичне завдання
Задача. Рішенням господарського суду Одеської області задоволено вимоги позивача Шаганова А. І. — суб’єкта підприємницької діяльності — про стягнення суми вартості не поставленої продукції колективним підприємством «Прибой», а у частині стягнення пені за прострочення виконання зобов’язання відмовлено через пропуск ним встановленого законом строку позовної давності. Сплачене позивачем державне мито стягнуто з відповідача на користь позивача лише в частині, пропорційній розміру задоволення позовних вимог.
Чи обґрунтоване рішення судді? Якими нормативно-правовими актами і конкретними статтями цих актів слід керуватися судді?
ТЕМА 8. Процесуальні строки
Контрольні запитання
1. Хто встановлює процесуальні строки в господарському процесі?
2. Якими є наслідки пропуску процесуального строку?
3. Якими є наслідки зупинення процесуальних строків?
4. Чим відрізняється відновлення процесуальних строків від продовження процесуальних строків?
5. Якими є наслідки перерви судового засідання?
Тести
1. Процесуальні дії в господарському процесі вчиняються у строки:
1) встановлені Конституцією України;
2) встановлені Господарським процесуальним кодексом України;
3) призначені господарським судом;
4) узгоджені сторонами;
5) встановлені прокурором.
2. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються:
1) періодом часу;
2) точною календарною датою;
3) умовним періодом часу;
4) зазначенням події, що повинна неминуче настати;
1) з попереднього дня до календарної дати, якою визначено його початок;
2) наступного дня після календарної дати, якою визначено його початок;
3) наступного дня після настання події, якою визначено його початок;
4) з попереднього дня настання події, якою визначено його початок;
5) у день, яким визначено його початок.
6. У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається:
1) попередній останній робочий день;
2) цей неробочий день;
3) перший наступний за ним робочий день;
4) узгоджений сторонами день;
5) визначений господарським судом день.
7. Господарський суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у випадках:
1) призначення господарським судом судової експертизи;
2) неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що вирішується;
3) необхідності витребування інших доказів;
4) заміни неналежного відповідача;
5) заміни однієї з сторін її правонаступником.
8. Господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадках:
1) призначення господарським судом судової експертизи;
2) неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що вирішується;
3) необхідності витребування інших доказів;
4) заміни неналежного відповідача;
5) заміни однієї зі сторін її правонаступником.
9. Господарський суд відкладає розгляд справи у випадках:
1) призначення господарським судом судової експертизи;
2) неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що вирішується;
3) необхідності витребування інших доказів;
4) заміни неналежного відповідача;
5) заміни однієї з сторін її правонаступником.
10. Господарський суд може відновити процесуальні строки:
1) встановлені законом;
2) призначені господарським судом;
3) узгоджені сторонами;
4) визначені прокурором;
5) відновлені прокурором.
Практичне завдання
Задача. Приватне підприємство «Карамба» звернулося до апеляційного господарського суду із заявою про поновлення двомісячного строку на оскарження ухвали судді господарського суду Волинської області про повернення позовної заяви. Додані до заяви докази доводять, що недотримання термінів мало місце з вини поштових організацій, якими було загублено матеріали справи, повернуті господарським судом. Вини заявника не встановлено.
Яке рішення повинна прийняти апеляційна інстанція?
рактичне завдання