Методичні рекомендації щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Кримінальний процес України» для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації до виконання курсових робіт освітньо-кваліфікаційного рівня, 847.67kb.
- Методичні рекомендації до виконання курсових робіт освітньо-кваліфікаційний рівень, 497.61kb.
- Методичні рекомендації та тематика курсових робіт для студентів освітньо-кваліфікаційного, 366.56kb.
- Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів освітньо-кваліфікаційного, 631.23kb.
- Робоча програма з фізики (назва навчальної дисципліни) для напрямку 0914 Комп, 874.55kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни фінансовий аналіз для підготовки фахівців, 940.06kb.
- Методичні рекомендації по виконанню курсових робіт з бухгалтерського обліку для студентів, 441.31kb.
- Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
- Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни " математична статистика. Математичні, 766.11kb.
- Та методичні рекомендації виконання дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня, 889.62kb.
Тема 52. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації
з каналів зв’язку як слідчі дії
Теоретичне завдання:
Вступ
- Поняття та значення накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку.
- Підстави та умови накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку.
- Процесуальний порядок накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку.
- Оформлення процесу та результатів накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку у матеріалах кримінальної справи.
Висновки
Список літературних джерел
Практичне завдання:
Скласти протокол про дослідження інформації, знятої з каналів зв’язку.
Методичні поради
Відповідно до вимог ст. 187 КПК України, арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку може бути застосовано лише за наявності достатніх підстав вважати, що у листах, телеграфній та іншій кореспонденції підозрюваного чи обвинуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи обвинуваченому, а також у інформації, якою вони обмінюються з допомогою засобів зв’язку, містяться дані про вчинений злочин або документи і предмети, що мають доказове значення, і якщо іншими способами одержати ці дані неможливо. До кореспонденції, на яку може бути накладено арешт, відносяться листи всіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, радіограми тощо. При цьому, арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку з метою запобігти злочину може бути застосовано до порушення кримінальної справи. Процесуальний порядок проведення цієї слідчої дії полягає у тому, що слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до голови апеляційного суду за місцем провадження слідства про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв’язку. Голова суду чи його заступник розглядає подання, вивчає матеріали справи, при необхідності вислуховує слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого залежно від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв’язку або про відмову в цьому. Постанова оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором. Постанова про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв’язку направляється слідчим начальнику відповідної установи, для якого вона є обов’язковою. Начальник відповідної установи затримує кореспонденцію або знімає інформацію з каналів зв’язку і протягом доби повідомляє про це слідчому. Постанова виноситься в режимі, який забезпечує нерозголошення даних досудового слідства або оперативно-розшукової діяльності.
Як зазначено у ст. 187-1 КПК України, огляд кореспонденції проводиться за рішенням суду в установі зв’язку з участю понятих із числа службовців цієї установи, а при необхідності – і з участю спеціаліста. Дослідження інформації, знятої з каналів зв’язку, у необхідних випадках проводиться з участю спеціаліста. Слідчий прослуховує чи іншим відповідним способом вивчає зміст знятої інформації, про що складає протокол.
При виконанні курсової роботи курсантам доцільно опрацювати статті 84–85-2, 187, 187-1 КПК України та норми проекту КПК, щодо досліджуваних питань.
Рекомендовані літературні джерела для виконання курсової роботи
[1, 2, 15, 16, 37-39, 46-50, 52, 53, 56-59, 64-66, 158, 159]
Тема 53. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів
Теоретичне завдання:
Вступ
- Поняття і значення протокольної форми досудової підготовки матеріалів.
- Процесуальна діяльність органів дізнання у протокольній формі досудової підготовки матеріалів.
- Повноваження прокурора та суду у протокольній формі досудової підготовки матеріалів.
Висновки
Список літературних джерел
Практичне завдання:
Скласти протокол про обставини вчиненого злочину у протокольній формі досудової підготовки матеріалів.
Методичні поради
Протокольна форма досудової підготовки матеріалів – це спрощена процедура досудового провадження, яка застосовується щодо очевидних злочинів, що не становлять складності у вирішенні питань доказування та не мають великої суспільної небезпеки, і яка покликана забезпечити оптимальну процесуальну економію та можливість судового розгляду у таких справах. Введення та розширення сфери застосування протокольної форми досудової підготовки матеріалів здійснене з метою зменшити навантаження на слідчий апарат та зосередити його зусилля на розслідуванні більш тяжких злочинів. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів являє собою одну з форм дізнання, яка провадиться до порушення кримінальної справи засобами та методами, що характерні для процесуальної діяльності стосовно перевірки та оцінки приводів і підстав до порушення кримінальної справи.
Діяльність органу дізнання з реалізації протокольної форми можна поділити на такі етапи: прийняття, реєстрація і розгляд заяви або повідомлення про злочин; перевірка повідомлення про злочин, що включає у себе збирання доказів, встановлення обставин злочину і відбір у правопорушника зобов'язання про з'явлення; складання і підписання протоколу особою, яка здійснювала досудову підготовку матеріалів; вивчення матеріалів та протоколу начальником органу дізнання; затвердження протоколу начальником органу дізнання; ознайомлення правопорушника з матеріалами та протоколом; порушення прокурором кримінальної справи та вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод учасників процесу; складання прокурором обвинувального висновку; направлення протоколу та всіх матеріалів справи до суду. Відповідно до вимог КПК України, строк протокольної форми досудової підготовки матеріалів встановлено 10 днів. У виняткових випадках цей строк може бути продовжено відповідним прокурором, але не більш як до 20 днів.
При виконанні курсової роботи курсантам доцільно опрацювати статті 425–431 КПК України та норми проекту КПК, щодо досліджуваних питань.
Рекомендовані літературні джерела для виконання курсової роботи
[1-3, 15, 16, 37-39, 43, 46-50, 52, 53, 57-59, 64-66, 170]