Методичні рекомендації щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Кримінальний процес України» для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації до виконання курсових робіт освітньо-кваліфікаційного рівня, 847.67kb.
- Методичні рекомендації до виконання курсових робіт освітньо-кваліфікаційний рівень, 497.61kb.
- Методичні рекомендації та тематика курсових робіт для студентів освітньо-кваліфікаційного, 366.56kb.
- Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів освітньо-кваліфікаційного, 631.23kb.
- Робоча програма з фізики (назва навчальної дисципліни) для напрямку 0914 Комп, 874.55kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни фінансовий аналіз для підготовки фахівців, 940.06kb.
- Методичні рекомендації по виконанню курсових робіт з бухгалтерського обліку для студентів, 441.31kb.
- Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
- Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни " математична статистика. Математичні, 766.11kb.
- Та методичні рекомендації виконання дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня, 889.62kb.
Тема 43. Допит свідка як слідча дія
Теоретичне завдання:
Вступ
- Поняття, значення, підстави та умови проведення допиту свідка.
- Процесуальні права та обов’язки свідка під час проведення допиту.
- Процесуальний порядок проведення допиту свідка.
- Оформлення процесу та результатів допиту свідка у матеріалах кримінальної справи.
Висновки
Список літературних джерел
Практичне завдання:
Скласти протокол допиту свідка.
Методичні поради
Відповідно до вимог ст. 68 КПК України, як свідок може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, які відносяться до справи. Свідок може бути допитаний про обставини, які підлягають встановленню по даній справі, в тому числі про факти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного, та його взаємовідносини з ними. Не можуть бути доказами дані, повідомлені свідком, джерело яких невідоме. Якщо показання свідка базуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.
У ст. 167 КПК України зазначено, що свідка можна допитувати про факти, які стосуються даної справи, а також про особу підозрюваного або обвинуваченого та потерпілого. Свідок допитується в місці провадження досудового слідства, а в разі необхідності – у місці його перебування. Свідок допитується окремо і у відсутності інших свідків. При цьому слідчий вживає заходів до того, щоб свідки, викликані в одній справі, не могли зноситися між собою до закінчення допиту. Перед допитом слідчий встановлює особу свідка, повідомляє його, в якій справі він викликаний, і попереджає про обов’язок розповісти все відоме йому в справі, а також про кримінальну відповідальність за відмову дати показання і за дачу завідомо неправдивих показань. Потім слідчий з’ясовує стосунки між свідком і підозрюваним або обвинуваченим, а також потерпілим і починає допит. Після того як свідок закінчить дачу показань, слідчий ставить йому запитання. Забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання).
При виконанні курсової роботи курсантам доцільно опрацювати статті 68–71, 84–85-2, 135, 136, 166–170 КПК України та норми проекту КПК, щодо досліджуваних питань.
Рекомендовані літературні джерела для виконання курсової роботи
[1, 2, 15, 16, 31, 37-39, 46-50, 52, 53, 57-59, 64-66]
Тема 44. Допит потерпілого як слідча дія
Теоретичне завдання:
Вступ
- Поняття, значення, підстави та умови проведення допиту потерпілого.
- Процесуальні права та обов’язки потерпілого під час проведення допиту.
- Процесуальний порядок проведення допиту потерпілого.
- Оформлення процесу та результатів допиту потерпілого у матеріалах кримінальної справи.
Висновки
Список літературних джерел
Практичне завдання:
Скласти протокол допиту потерпілого.
Методичні поради
Відповідно до вимог ст. 72 КПК України, потерпілий зобов’язаний з’явитися за викликом особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду. Потерпілий може бути допитаний про обставини, які підлягають встановленню по даній справі, в тому числі про факти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного, та його взаємовідносини з ними. Не можуть бути доказами повідомлені потерпілим дані, джерело яких невідоме. Якщо потерпілий не з’явиться без поважних причин, орган дізнання, слідчий, прокурор або суд мають право застосувати привід.
Щодо процесуального порядку проведення допиту потерпілого ряд статей є відсильними, так зокрема у ст. 171 КПК України, зазначено, що виклик потерпілого проводиться за правилами, встановленими статтею 166 КПК України, а допит потерпілого проводиться з додержанням вимог, зазначених у частинах 1, 2 і 3 статті 167 КПК України. Перед початком допиту слідчий попереджає потерпілого про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за статтею 384 Кримінального кодексу України. Після цього слідчий з’ясовує стосунки між потерпілим і підозрюваним або обвинуваченим і пропонує потерпілому розповісти про все відоме йому в справі. Забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання).
При виконанні курсової роботи курсантам доцільно опрацювати статті 49, 72, 84–85-2, 135, 136, 166–171 КПК України та проекту КПК, щодо досліджуваних питань.
Рекомендовані літературні джерела для виконання курсової роботи
[1, 2, 15, 16, 31, 37-39, 46-50, 52, 53, 57-59, 64-66]
Тема 45. Огляд як слідча дія
Теоретичне завдання:
Вступ
- Поняття, значення та види огляду.
- Підстави і умови проведення огляду та процесуальний статус його учасників.
- Процесуальний порядок проведення огляду.
- Оформлення процесу та результатів огляду у матеріалах кримінальної справи.
Висновки
Список літературних джерел
Практичне завдання:
Скласти протокол огляду предмета.
Методичні поради
Відповідно до ст. 190 КПК України, з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи, слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів. При цьому, огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. У цих випадках, при наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події. У ст. 191 КПК України визначено, що огляд проводиться у присутності не менше двох понятих і, як правило, удень. Слідчий може запросити для участі у огляді спеціалістів, не заінтересованих у результатах справи. У необхідних випадках слідчий проводить вимірювання, складає план і креслення оглянутого місця та окремих предметів, а також по можливості фотографує їх. Органи внутрішніх справ зобов’язані подавати слідчому допомогу в проведенні огляду. Огляд предметів і документів, вилучених під час огляду місця події, при виїмці або обшуку, а також пред’явлення їх підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому та іншим особам слідчий проводить на місці події, обшуку або виїмки, а у випадках, коли це неможливо, за місцем провадження у справі.
При виконанні курсової роботи курсантам доцільно опрацювати статті 84–85-2, 190–192, 195 КПК України та проекту КПК, щодо досліджуваних питань.
Рекомендовані літературні джерела для виконання курсової роботи
[1, 2, 15, 16, 31, 37-39, 46-50, 52, 53, 57-59, 64-66]