Методичні рекомендації щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Кримінальний процес України» для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації до виконання курсових робіт освітньо-кваліфікаційного рівня, 847.67kb.
- Методичні рекомендації до виконання курсових робіт освітньо-кваліфікаційний рівень, 497.61kb.
- Методичні рекомендації та тематика курсових робіт для студентів освітньо-кваліфікаційного, 366.56kb.
- Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів освітньо-кваліфікаційного, 631.23kb.
- Робоча програма з фізики (назва навчальної дисципліни) для напрямку 0914 Комп, 874.55kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни фінансовий аналіз для підготовки фахівців, 940.06kb.
- Методичні рекомендації по виконанню курсових робіт з бухгалтерського обліку для студентів, 441.31kb.
- Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
- Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни " математична статистика. Математичні, 766.11kb.
- Та методичні рекомендації виконання дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня, 889.62kb.
Тема 34. Порушення кримінальної справи як процесуальне рішення
Теоретичне завдання:
Вступ
- Поняття та значення рішення про порушення кримінальної справи.
- Підстави та умови прийняття рішення про порушення кримінальної справи.
- Процесуальний порядок порушення кримінальної справи.
- Оскарження рішення про порушення кримінальної справи.
Висновки
Список літературних джерел
Практичне завдання:
Скласти постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження.
Методичні поради
У ст. 98 КПК України, яка визначає порядок порушення кримінальної справи, говориться, що при наявності приводів, підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування. Рішення має бути прийняте у строк до трьох днів, а у виключних випадках – до десяти діб. Під час складання постанови про порушення кримінальної справи необхідно виходити із загальних вимог, яким має відповідати постанова слідчого та органу дізнання, викладених у ст. 130 КПК України. Необхідним є опрацювання норм КПК України, які регламентують процедуру оскарження рішення про порушення кримінальної справи, зокрема статті 98-2, 236-7 та 236-8 КПК України.
При виконанні курсової роботи курсантам доцільно опрацювати відомчі накази системи МВС України, Генеральної прокуратури України, постанови Пленуму Верховного Суду України, а також звернути увагу на норми проекту КПК, щодо досліджуваних питань.
Рекомендовані літературні джерела для виконання курсової роботи
[1, 2, 3, 10, 15, 16, 23, 24, 26, 33, 37-39, 46-50, 52, 53, 57-59, 64-66, 84, 96, 98, 115, 117, 143, 176]
Тема 35. Закриття кримінальної справи
у стадії досудового розслідування як процесуальне рішення
Теоретичне завдання:
Вступ
- Поняття та значення рішення про закриття кримінальної справи.
- Підстави та умови прийняття рішення про закриття кримінальної справи.
- Процесуальний порядок закриття кримінальної справи у стадії досудового розслідування.
- Оскарження рішення про закриття кримінальної справи у стадії досудового розслідування.
Висновки
Список літературних джерел
Практичне завдання:
Скласти постанову про закриття кримінальної справи у зв’язку з відсутністю у діянні складу злочину.
Методичні поради
Закриття кримінальної справи, відповідно до вимог ст. 212 КПК України є однією із форм закінчення досудового розслідування, як у формі дізнання так й досудового слідства. Закриття кримінальної справи істотно відрізняється від такого процесуального акту, як зупинення досудового розслідування. Їх відмінність полягає у тому, що завершення роботи у справі є закінченням розслідування, тоді як зупинення провадження має тимчасовий характер (ст. 206 КПК України).
Закриття кримінальної справи – це кримінально-процесуальне рішення органів дізнання, слідчого, прокурора, суду (судді), здійснюване ними в порядку, передбаченому законом. Ним завершується діяльність по збиранню доказів і встановленню фактів. Після закриття кримінальної справи не виключається процесуальна діяльність, щодо контролю за законністю і обґрунтованістю закриття кримінальної справи в порядку апеляційного або касаційного провадження. Тут лише перевіряється правильність висновку про необхідність закриття кримінальної справи. В основі закриття кримінальної справи знаходиться вирішення питання про законність і обґрунтованість обвинувачення, а також про можливість застосування до обвинувачуваного заходів суспільного впливу чи покарання.
При виконанні курсової роботи курсантам доцільно опрацювати статті 6–11-1, 109, 213–216 КПК України, звернути увагу на відомчі накази системи МВС України, Генеральної прокуратури України, постанови Пленуму Верховного Суду України, а також звернути увагу на норми проекту КПК, щодо досліджуваних питань.
Рекомендовані літературні джерела для виконання курсової роботи
[1-4, 10, 15, 16, 26, 37-39, 46-50, 52, 53, 57-59, 64-66, 116, 153]
Тема 36. Підслідність у кримінальному процесі
Теоретичне завдання:
Вступ
- Поняття та процесуальний зміст підслідності кримінальних справ.
- Загальна характеристика видів підслідності.
- Процесуальний порядок вирішення питання про підслідність.
Висновки
Список літературних джерел
Практичне завдання:
Скласти постанову про направлення кримінальної справи за підслідністю.
Методичні поради
У чинному КПК України є ряд норм, якими окреслюється процесуальний інститут підслідності, зокрема статтями 112, 116, 117 КПК України. Норми цього інституту визначають повноваження органів досудового розслідування і дізнання у розслідуванні окремих видів злочинів, умови, підстави і порядок передачі кримінальних справ від одного органу розслідування іншому. процесуальний порядок вирішення суперечок про підслідність між органами досудового розслідування, правові наслідки порушення правил підслідності. Питання, які пов'язані з підслідністю злочинів, виникають як у стадії порушення кримінальної справи, так і у стадії досудового розслідування.
Підслідність у кримінальному процесі визначається як сукупність ознак кримінальної справи, які визначають, який орган досудового розслідування, визначений у ст. 102 КПК України, буде проводити розслідування у кримінальній справі. При визначенні підслідності початковим є, насамперед, дослідження ознак складу злочину (суб'єкта, об'єкта, суб'єктивної, об'єктивної сторони).
КПК України визначає наступні види підслідності: предметна (родова); альтернативна; за зв'язком справ; персональна (по суб'єкту злочину); територіальна.
При виконанні курсової роботи курсантам доцільно опрацювати накази МВС України та Генеральної прокуратури України, щодо вирішення спорів про підслідність, а також звернути увагу на норми проекту КПК, щодо досліджуваних питань.
Рекомендовані літературні джерела для виконання курсової роботи
[1, 2, 5, 15, 16, 37-39, 46-50, 52, 53, 57-59, 64-66]