Методичні рекомендації щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Кримінальний процес України» для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Тема 34. Порушення кримінальної справи як процесуальне рішення
Практичне завдання
Тема 35. Закриття кримінальної справиу стадії досудового розслідування як процесуальне рішення
Практичне завдання
Тема 36. Підслідність у кримінальному процесі
Практичне завдання
Рекомендовані літературні джерела для виконання курсової роботи
Подобный материал:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   23

Тема 34. Порушення кримінальної справи як процесуальне рішення


Теоретичне завдання:

Вступ
  1. Поняття та значення рішення про порушення кримінальної справи.
  2. Підстави та умови прийняття рішення про порушення кримінальної справи.
  3. Процесуальний порядок порушення кримінальної справи.
  4. Оскарження рішення про порушення кримінальної справи.

Висновки

Список літературних джерел

Практичне завдання:

Скласти постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження.


Методичні поради

У ст. 98 КПК України, яка визначає порядок порушення кримінальної справи, говориться, що при наявності приводів, підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування. Рішення має бути прийняте у строк до трьох днів, а у виключних випадках – до десяти діб. Під час складання постанови про порушення кримінальної справи необхідно виходити із загальних вимог, яким має відповідати постанова слідчого та органу дізнання, викладених у ст. 130 КПК України. Необхідним є опрацювання норм КПК України, які регламентують процедуру оскарження рішення про порушення кримінальної справи, зокрема статті 98-2, 236-7 та 236-8 КПК України.

При виконанні курсової роботи курсантам доцільно опрацювати відомчі накази системи МВС України, Генеральної прокуратури України, постанови Пленуму Верховного Суду України, а також звернути увагу на норми проекту КПК, щодо досліджуваних питань.


Рекомендовані літературні джерела для виконання курсової роботи

[1, 2, 3, 10, 15, 16, 23, 24, 26, 33, 37-39, 46-50, 52, 53, 57-59, 64-66, 84, 96, 98, 115, 117, 143, 176]

Тема 35. Закриття кримінальної справи
у стадії досудового розслідування як процесуальне рішення


Теоретичне завдання:

Вступ
  1. Поняття та значення рішення про закриття кримінальної справи.
  2. Підстави та умови прийняття рішення про закриття кримінальної справи.
  3. Процесуальний порядок закриття кримінальної справи у стадії досудового розслідування.
  4. Оскарження рішення про закриття кримінальної справи у стадії досудового розслідування.

Висновки

Список літературних джерел

Практичне завдання:

Скласти постанову про закриття кримінальної справи у зв’язку з відсутністю у діянні складу злочину.


Методичні поради

Закриття кримінальної справи, відповідно до вимог ст. 212 КПК України є однією із форм закінчення досудового розслідування, як у формі дізнання так й досудового слідства. Закриття кримінальної справи істотно відрізняється від такого процесуального акту, як зупинення досудового розслідування. Їх відмінність полягає у тому, що завершення роботи у справі є закінченням розслідування, тоді як зупинення провадження має тимчасовий характер (ст. 206 КПК України).

Закриття кримінальної справи – це кримінально-процесуальне рішення органів дізнання, слідчого, прокурора, суду (судді), здійснюване ними в порядку, передбаченому законом. Ним завершується діяльність по збиранню доказів і встановленню фактів. Після закриття кримінальної справи не виключається процесуальна діяльність, щодо контролю за законністю і обґрунтованістю закриття кримінальної справи в порядку апеляційного або касаційного провадження. Тут лише перевіряється правильність висновку про необхідність закриття кримінальної справи. В основі закриття кримінальної справи знаходиться вирішення питання про законність і обґрунтованість обвинувачення, а також про можливість застосування до обвинувачуваного заходів суспільного впливу чи покарання.

При виконанні курсової роботи курсантам доцільно опрацювати статті 6–11-1, 109, 213–216 КПК України, звернути увагу на відомчі накази системи МВС України, Генеральної прокуратури України, постанови Пленуму Верховного Суду України, а також звернути увагу на норми проекту КПК, щодо досліджуваних питань.


Рекомендовані літературні джерела для виконання курсової роботи

[1-4, 10, 15, 16, 26, 37-39, 46-50, 52, 53, 57-59, 64-66, 116, 153]

Тема 36. Підслідність у кримінальному процесі


Теоретичне завдання:

Вступ
  1. Поняття та процесуальний зміст підслідності кримінальних справ.
  2. Загальна характеристика видів підслідності.
  3. Процесуальний порядок вирішення питання про підслідність.

Висновки

Список літературних джерел

Практичне завдання:

Скласти постанову про направлення кримінальної справи за підслідністю.


Методичні поради

У чинному КПК України є ряд норм, якими окреслюється процесуальний інститут підслідності, зокрема статтями 112, 116, 117 КПК України. Норми цього інституту визначають повноваження органів досудового розслідування і дізнання у розслідуванні окремих видів злочинів, умови, підстави і порядок передачі кримінальних справ від одного органу розслідування іншому. процесуальний порядок вирішення суперечок про підслідність між органами досудового розслідування, правові наслідки порушення правил підслідності. Питання, які пов'язані з підслідністю злочинів, виникають як у стадії порушення кримінальної справи, так і у стадії досудового розслідування.

Підслідність у кримінальному процесі визначається як сукупність ознак кримінальної справи, які визначають, який орган досудового розслідування, визначений у ст. 102 КПК України, буде проводити розслідування у кримінальній справі. При визначенні підслідності початковим є, насамперед, дослідження ознак складу злочину (суб'єкта, об'єкта, суб'єктивної, об'єктивної сторони).

КПК України визначає наступні види підслідності: предметна (родова); альтернативна; за зв'язком справ; персональна (по суб'єкту злочину); територіальна.

При виконанні курсової роботи курсантам доцільно опрацювати накази МВС України та Генеральної прокуратури України, щодо вирішення спорів про підслідність, а також звернути увагу на норми проекту КПК, щодо досліджуваних питань.


Рекомендовані літературні джерела для виконання курсової роботи

[1, 2, 5, 15, 16, 37-39, 46-50, 52, 53, 57-59, 64-66]